ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01 серпня 2022 року
м. Київ
справа № 420/3420/19
адміністративне провадження № К/9901/35580/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Чиркіна С.М.,
суддів: Стародуба О.П., Шарапи В.М.,
розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Головного управління Держпраці в Одеській області на постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 14 листопада 2019 року у справі № 420/3420/19 (головуючий суддя: Коваль М.П., судді: Димерлій О.О., Єщенко О.В.) за позовом Дочірнього підприємства «Одеський облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» до Головного управління Держпраці в Одеській області про визнання протиправними та скасування наказу та постанов,
У С Т А Н О В И В:
І. РУХ СПРАВИ
06 червня 2019 року Дочірнє підприємство «Одеський облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» (далі також позивач або ДП «Одеський облавтодор») звернулося до Одеського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Держпраці в Одеській області (далі також - відповідач), в якому просило:
визнати протиправними та скасувати наказ від 19 квітня 2019 року № 650;
постанови про накладення штрафу посадовими особами від 23 травня 2019 року №ОД618/1590/АВ/П/ПТ/МГ-1ФС, №ОД618/1590/АВ/П/ПТ/МГ-2ФС та №ОД618/1590/АВ/П/ПТ/МГ-3ФС.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 28 серпня 2019 року позов задоволено частково.
Визнано протиправним та скасовано постанови про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами Головного управління Держпраці в Одеській області №ОД618/1590/АВ/П/ПТ/МГ-1ФС та №ОД618/1590/АВ/П/ПТ/МГ-3ФС від 23 травня 2019 року.
Стягнуто з Головного управління Держпраці в Одеській області за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держпраці в Одеській області на користь дочірнього підприємства «Одеський облавтодор» відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» судовий збір у розмірі 12519,00 грн., сплачений згідно платіжного доручення № 4618 від 04 червня 2019 року.
В іншій частині позовних вимог - відмовлено.
Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 14 листопада 2019 року апеляційну скаргу Головного управління Держпраці в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 28 серпня 2019 року задоволено частково.
Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 28 серпня 2019 року по справі за позовом Дочірнього підприємства «Одеський облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» до Головного управління Держпраці в Одеській області про визнання протиправними та скасування наказу та постанов скасовано в частині визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами Головного управління Держпраці в Одеській області №ОД618/1590/АВ/П/ПТ/МГ-1ФС від 23 травня 2019 року.
В цій частині прийнято нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами Головного управління Держпраці в Одеській області №ОД618/1590/АВ/П/ПТ/МГ-1ФС від 23 травня 2019 року відмовлено.
Здійснено новий розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді першої інстанції, стягнувши з Головного управління Держпраці в Одеській області (просп. Шевченка, буд.2, м.Одеса, 65044, код ЄДРПОУ 39781624) за рахунок його бюджетних асигнувань на користь Дочірнього підприємства «Одеський облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» (вул.Грушевського, буд.49, м.Одеса, 65031, код ЄДРПОУ 32018511) судовий збір у розмірі 8763,30 грн ( вісім тисяч сімсот шістдесят три гривні тридцять копійок).
В іншій частині рішення Одеського окружного адміністративного суду від 28 серпня 2019 року по справі за позовом Дочірнього підприємства «Одеський облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» до Головного управління Держпраці в Одеській області про визнання протиправними та скасування наказу та постанов залишено без змін.
Не погоджуючись із рішенням суду апеляційної інстанції, відповідач звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою (надійшла поштою 17 грудня 2019 року), у якій просить скасувати судове рішення в частині визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу № ОД618/1590/АВ/П/ПГ/МГ-3ФГ від 23 травня 2019 року, ухвалити в цій частині нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.
Фактично відповідачем оскаржується рішення суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог щодо визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу № ОД618/1590/АВ/П/ПГ/МГ-3ФГ від 23 травня 2019 року, яке в цій частині залишено в силі постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 14 листопада 2019 року.
Ухвалою Верховного Суду від 16 січня 2020 року відкрито касаційне провадження у справі. Цією ж ухвалою витребувано справу з суду першої інстанції.
Від позивача відзиву на касаційну скаргу не надходило, що не перешкоджає касаційному перегляду рішень судів попередніх інстанцій.
Ухвалою Верховного Суду від 26 липня 2022 року справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження відповідно до статті 345 Кодексу адміністративного судочинства України (далі також КАС України).
ІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
Судами попередніх інстанцій встановлено, що 19 квітня 2019 року Головним управлінням Держпраці в Одеській області відповідно до вимог Конвенції Міжнародної організації праці № 81, яка ратифікована Законом України від 08 вересня 2004 року № 1985-IV, статті 259 Кодексу Законів про працю України (далі також КЗпП України), підпункту 6 пункту 5 Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 квітня 2017 року № 295 та на підставі листа Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області від 29 березня 2019 року № 5269/04 прийнято наказ № 650 «Про проведення інспекційного відвідування», згідно якого головному державному інспектору відділу з питань оплати праці управління з питань праці Головного управління Держпраці в Одеській області Гонтару Олександру Миколайовичу у період з 24 квітня 2019 року по 03 травня 2019 року (включно) наказано здійснити позаплановий захід державного контролю за додержанням законодавства про працю у формі інспекційного відвідування філії «Ширяївська дорожня експлуатаційна дільниця» ДП «Одеський облавтодор» ПАТ «ДАК «Автомобільні дороги України» р.н.о.к.п.п. 26210841 , яка зареєстрована за адресою: 66800, Одеська область, Ширяївський район, смт. Ширяїво, вулиця Ломоносова, буд.97.
На підставі вказаного наказу Головним управлінням Держпраці в Одеській області 19 квітня 2019 року за № 15/01-29-1339 головному державному інспектору відділу з питань оплати праці Головного управління Держпраці в Одеській області Гонтару Олександру Миколайовичу видано направлення на здійснення інспекційного відвідування філії «Ширяївська дорожня експлуатаційна дільниця» ДП «Одеський облавтодор» ВАТ «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» (ЄДР 26210841) з 24 квітня 2019 року по 03 травня 2019 року (включно) щодо додержання законодавства про працю згідно підпункту 6 пункту 5 Порядку № 295. Предмет здійснення позапланового заходу: додержання законодавства про працю згідно розділу 1,3,4,5,6 частини І Акту інспекційного відвідування юридичної особи, яка використовує найману працю.
03 травня 2019 року інспектором праці Гонтарем О.М. складено акт інспекційного відвідування юридичної особи, яка використовує найману працю № ОД618/1590/АВ, яким встановлено наступне:
в порушення вимог статті 29 КЗпП України працівники філії водій ОСОБА_6, виконроб ОСОБА_1 , машиніст навантажувач ОСОБА_19., водій ОСОБА_2 , машиніст автогрейдера ОСОБА_3 , слюсар ОСОБА_4 , водій ОСОБА_5 до початку роботи не ознайомлені з колективним договором та правилами внутрішнього трудового розпорядку під розпис. Вищезазначене адміністративне правопорушення має тривалий характер;
в порушення вимог пункту 2.5 глави 2 Інструкції № 58 «Про порядок ведення трудових книжок» не із кожним записом, що заноситься до трудової книжки на підставі наказу про призначення на роботу, переведення і звільнення, працівники ознайомлені під розпис в особовій картці. Так, в особовій картці типової форми П-2 відсутні підписи 2 працівників: водія ОСОБА_6 та машиніста екскаватора ОСОБА_7 , про ознайомлення із записом щодо призначення на посаду;
в порушення вимог частини 2 статті 48 КЗпП України, абзацу 2 пункту 1 глави 1 інструкції № 58 «Про порядок ведення трудових книжок» встановлено відсутність трудової книжки тракториста ОСОБА_8 ;
в порушення вимог статей 21 24 КЗпП України керівництвом філії допущено до роботи ОСОБА_9 та ОСОБА_10 без належного оформлення трудових відносин;
в порушення вимог частини 6 статті 95 КЗпП України та статті 33 Закону України «Про оплату праці» № 108 від 24 березня 1995 року встановлено, що в травні місяці 2018 року 14 працівникам ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_4 , ОСОБА_18 , ОСОБА_1 , ОСОБА_19 , ОСОБА_2 , ОСОБА_7 , ОСОБА_20 (при базовому місяці - грудень 2017 р.) не було проведено нарахування та виплата індексації заробітної плати у відповідності до чинного законодавства. Відповідно до письмового пояснення головного бухгалтера індексація заробітної плати була нарахована та відповідно не виплачена в зв`язку з важким фінансовим станом філії;
в порушення вимог частини 4 статті 115 КЗпП України заробітна плата за весь час щорічної відпустки не виплачується працівникам філії не пізніше ніж за три дні до початку відпустки. Так, відповідно до поданих заяв головного бухгалтера ОСОБА_21 та головного інженера ОСОБА_13 , наказами від 02 квітня 2018 року № 03-в, № 04-в було надано щорічні відпустки терміном на 31 календарний день з 02 квітня 2018 року, заробітна плата за час щорічної відпустки виплачена філією 15 травня 2018 року (відомість виплат від 15 травня 2018 року № 10900);
наказом № 13-к від 20.09.2018 р. механізатора ОСОБА_6 звільнено із займаної посади 20.09.2018 р. Нараховані при звільненні суми від філії ОСОБА_6 виплачені не у день звільнення 20.09.2018 р, а 01.11.2018 р., що є порушенням частини 1 статті 116 КЗпП. Зазначене порушення стосується інших працівників.
03 травня 2019 року на підставі вищевказаного акта інспекційного відвідування інспектором праці Гонтарем Олександром Миколайовичем прийнято припис про усунення виявлених порушень № ОД618/1590/АВ/П, яким зобов`язано начальника філії ОСОБА_11 усунути встановлені в акті порушення у строк до 21 травня 2019 року.
10 травня 2019 року Головним управлінням Держпраці в Одеській області винесено рішення щодо розгляду справи про накладення штрафу № ОД618/1590/АВ/П/ПТ/МГ, яким прийнято до розгляду справу про накладення штрафу на дочірнє підприємство «Одеський облавтодор» відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» та направлено позивачу повідомлення від 10 травня 2019 року № 121 засобами поштового зв`язку за номером поштового відправленні 6502034018526 .
В повідомленні зазначено, що розгляд справи щодо вирішення питання про накладення штрафу на ДП «Одеський облавтодор» ВАТ «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» відбудеться о 10:00 год. 23 травня 2019 року в приміщенні Головного управління Держпраці в Одеській області за адресою: м. Одеса, проспект Шевченка, 2, 4-й поверх.
23 травня 2019 року першим заступником начальника Головного управління Держпраці в Одеській області Байдюк С.В. винесено постанови про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами:
№ ОД618/1590/АВ/П/ПТ/МГ-1ФС, згідно якої за порушення вимог статей 21 24 КЗпП України та на підставі абзацу 2 частини 2 статті 265 КЗпП України, яким передбачено, що суб`єкти господарювання несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту) - у тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлені порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення - у розмірі 250 380,00 грн.;
№ ОД618/1590/АВ/П/ПТ/МГ-2ФС, згідно якої за порушення вимог частини 4 статті 115 КЗпП України та на підставі абзацу 3 частини 2 статті 265 КЗпП України, яким передбачено, що суб`єкти господарювання несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі порушення встановлених строків виплати заробітної плати працівникам, інших виплат, передбачених законодавством про працю, більш як за один місяць, виплата їх не в повному обсязі - у трикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення - у розмірі 12 519,00 грн.;
№ ОД618/1590/АВ/П/ПТ/МГ-3ФС, згідно якої за порушення вимог частини 6 статті 95 КЗпП України та статті 33 Закону України «Про оплату праці» та на підставі абзацу 4 частини 2 статті 265 КЗпП України, яким передбачено, що суб`єкти господарювання несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі недотримання мінімальних державних гарантій в оплаті праці - у десятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення - у розмірі 584 220,00 грн.
Вважаючи протиправним наказ про призначення інспекційного відвідування, не погоджуючись з прийнятими рішеннями контролюючого органу, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
IIІ. АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ
За позицією позивача, дії відповідача щодо призначення, відтак і проведення позапланової перевірки (інспекційного відвідування) товариства без законодавчо визначених частиною 1 статті 6 Закону України від 5 квітня 2007 року № 877-V «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» (далі також Закон України № 877-V) підстав були незаконними, що призводить до неправомірності рішень, прийнятих за наслідками цієї перевірки. Після проведення інспекційного відвідування, складання акту позивачем було отримано припис та усунено виявлені порушення.
У відзиву на позов відповідач зазначав, що спірні наказ та постанови про накладення штрафу прийняті в межах наданих повноважень та з дотриманням встановленого чинним законодавством порядку проведення інспекційного відвідування та накладення штрафу.
ІV. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ
В частині задоволених позовних вимог про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами Головного управління Держпраці в Одеській області №ОД618/1590/АВ/П/ПТ/МГ-1ФС від 23 травня 2019 року судами попередніх інстанцій встановлено, що виплата індексації грошових доходів в травні 2018 року (базовий місяць - грудень 2017 року) 14-тьом працівникам філії «Ширяєвська ДЕД» ДП «Одеський облавтодор» відбулось у травні 2019 року на виконання припису та у зазначені у ньому строки, про що повідомлено у листі № 59 від 21 травня 2015 року.
За позицією судів попередніх інстанції, підстави для застосування штрафних санкцій за недотримання мінімальних державних гарантій в оплаті праці відсутні, оскільки в даному випадку фактично філією «Ширяєвська ДЕД» ДП «Одеський облавтодор» такі гарантії в частині обов`язкової виплати заробітної плати дотримані, беручи до уваги, що індексація грошових доходів громадян виплачена, про що контролюючий орган було повідомлено.
Щодо посилання апелянта на вимоги пункту 29 Порядку № 295, відповідно до положень якого заходи до притягнення об`єкта відвідування та його посадових осіб до відповідальності за використання праці неоформлених працівників, несвоєчасну та не у повному обсязі виплату заробітної плати, недодержання мінімальних гарантій в оплаті праці вживаються одночасно із внесенням припису незалежно від факту усунення виявлених порушень у ході інспекційного відвідування або невиїзного інспектування, судом апеляційної інстанції зазначено наступне.
Згідно положень частини 11 статті 7 Закону України № 877, у разі виконання в повному обсязі та у встановлений строк припису, розпорядження, рішення, іншого розпорядчого документа про усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу нагляду (контролю), фінансові та адміністративні санкції, заходи реагування до суб`єкта господарювання, його посадових осіб не застосовуються.
З покликанням на вищезазначені норми закону, суд апеляційної інстанції наголосив, що юридична сила закону як основного джерела права, його місце в системі нормативно-правових актів закріплені в Конституції України. Вища юридична сила закону полягає також у тому, що всі підзаконні нормативно-правові акти приймаються на основі законів та за своїм змістом не повинні суперечити їм. Підпорядкованість таких актів законам закріплена у положеннях Конституції України. Отже, у випадку суперечності норм підзаконного акта нормам закону слід застосовувати норми закону, оскільки він має вищу юридичну силу.
Водночас суд апеляційної інстанції наголосив, що норми Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності»» мають вищу юридичну силу, аніж постанова Кабінету Міністрів України від 26 квітня 2017 року № 295, та відповідно підлягають застосуванню у межах спірних правовідносин.
Судом апеляційної інстанції враховано, що постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 14 травня 2019 року по справі № 826/8917/17 постанову Кабінету Міністрів України від 29 квітня 2017 року № 295 «Деякі питання реалізації статті 259 Кодексу законів про працю України та статті 34 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» визнано нечинною.
Також, за позицією суду апеляційної інстанції, навіть якщо приймати до уваги вимоги пункту 29 Порядку № 295, то відповідачем також було порушено порядок притягнення позивача до відповідальності, оскільки оскаржувана постанова була складена не одночасно із внесенням припису від 03 травня 2019 року, а лише 23 травня 2019 року, що додатково свідчить про протиправність постанови № ОД618/1590/АВ/П/ПТ/МГ-3ФС від 23 травня 2019 року.
В обґрунтуванням вимог касаційної скарги зазначено, що Головним управлінням Держпраці в Одеській області було прийнято рішення щодо розгляду справи про накладення штрафу № ОД618/1590/АВ/П/ПТ/МГ 10 травня 2019 року, тобто коли положення Порядку № 295 були чинними, в тому числі пункт 29, згідно якого заходи до притягнення об`єкта відвідування та його посадових осіб до відповідальності за використання праці неоформлених працівників, несвоєчасну та не у повному обсязі виплату заробітної плати, недодержання мінімальних гарантій в оплаті праці вживаються одночасно із внесенням припису незалежно від факту усунення виявлених порушень у ході інспекційного відвідування або невиїзного інспектування.
Водночас відповідач покликається на правову позицію у справі № 816/2325/16,згідно якої індексація є мінімальною державною гарантією в оплаті праці.
VІ. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.
Так, у відповідності з положеннями частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини першої статті 259 КЗпП України державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами - підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Згідно з пунктами 1, 7 Положення про Державну службу України з питань праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2015 року № 96, Державна служба України з питань праці (Держпраці) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, і який реалізує державну політику, крім іншого, з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю. Держпраці здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи.
Відповідач, Головне управління Держпраці в Одеській області є суб`єктом владних повноважень - територіальним органом Державної служби України з питань праці, який забезпечує реалізацію державної політики з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю.
Суд касаційної інстанції переглядає рішення судів попередніх інстанцій в частині задоволених позовних вимог щодо визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами Головного управління Держпраці в Одеській області №ОД618/1590/АВ/П/ПТ/МГ-1ФС від 23 травня 2019 року у сумі 584 220,00 грн.
Так, 23 травня 2019 року першим заступником начальника Головного управління Держпраці в Одеській області Байдюк С.В. винесено постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами № ОД618/1590/АВ/П/ПТ/МГ-3ФС, згідно якої за порушення вимог частини 6 статті 95 КЗпП України та статті 33 Закону України «Про оплату праці» та на підставі абзацу 4 частини 2 статті 265 КЗпП України, яким передбачено, що суб`єкти господарювання несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі недотримання мінімальних державних гарантій в оплаті праці - у десятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення - у розмірі 584 220,00 грн.
За змістом акту інспекційного відвідування від 03 травня 2019 року №ОД618/1590/АВ, серед іншого встановлено, що в порушення вимог частини 6 статті 95 КЗпП України та статті 33 Закону України № 108 від 24 березня 1995 року «Про оплату праці» встановлено, що в травні місяці 2018 року 14 працівникам ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_4 , ОСОБА_18 , ОСОБА_1 , ОСОБА_19 , ОСОБА_2 , ОСОБА_7 , ОСОБА_20 (при базовому місяці - грудень 2017 р.) не було проведено нарахування та виплата індексації заробітної плати у відповідності до чинного законодавства. Відповідно до письмового пояснення головного бухгалтера індексація заробітної плати була нарахована та відповідно не виплачена в зв`язку з важким фінансовим станом філії.
За приписами статті 2 Закону України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії" на основі соціальних стандартів визначаються розміри основних соціальних гарантій: мінімальних розмірів заробітної плати та пенсії за віком, інших видів соціальних виплат і допомоги.
У статті 18 вказаного Закону передбачено, що індексації доходів населення з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності їх грошових доходів в умовах зростання цін, віднесено до державних соціальних гарантій.
Відповідно до статті 95 КЗпП України мінімальна заробітна плата - це законодавчо встановлений розмір заробітної плати за просту, некваліфіковану працю, нижче якого не може провадитися оплата за виконану працівником місячну, погодинну норму праці (обсяг робіт). Мінімальна заробітна плата є державною соціальною гарантією, обов`язковою на всій території України для підприємств, установ, організацій усіх форм власності і господарювання та фізичних осіб. Заробітна плата підлягає індексації у встановленому законодавством порядку.
Згідно зі статтею 33 Закону України "Про оплату праці" в період між переглядом розміру мінімальної заробітної плати індивідуальна заробітна плата підлягає індексації згідно з чинним законодавством.
Закон України від 3 липня 1991 року № 1282-ХІІ «Про індексацію грошових доходів населення» (далі - Закон № 1282) визначає правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України.
Порядок проведення індексації грошових доходів населення затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 № 1078 (далі - Порядок № 1078).
Правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення і поширюється на підприємства, установи та організації незалежно від форми власності і господарювання, а також на фізичних осіб, що використовують працю найманих працівників визначені Порядком проведення індексації грошових доходів населення, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 р. № 1078 (далі - Порядок № 1078).
Згідно із пунктом 1-1 Порядку № 1078, підвищення грошових доходів громадян у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін. Індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 103 відсотка.
У постанові Верховного Суду від 31 березня 2021 року у справі № 805/430/18-а Судова палата з розгляду справ щодо захисту соціальних прав підтримала попередньо висловлену позицію Верховного Суду про те, що індексація заробітної плати є мінімальною державною гарантією в оплаті праці, за недотримання якої юридичні та фізичні особи-підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу у десятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення (абзац 4 частини другої статті 265 КЗпП України).
Також Верховний Суд у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду вирішував питання щодо можливості поширення частини 11 статті 7 Закону України № 877-V на правовідносини, які виникають під час здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю юридичними особами (включаючи їх структурні та відокремлені підрозділи, які не є юридичними особами) та фізичними особами, що використовують найману працю.
У постанові Верховного Суду від 31 березня 2021 року у справі № 805/430/18-а зазначено про те, що відповідач правомірно не застосував під час прийняття спірного рішення положення частину 11 статті 7 Закону № 877-V, згідно з якими у разі виконання в повному обсязі та у встановлений строк припису, розпорядження, рішення, іншого розпорядчого документа про усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу нагляду (контролю), фінансові та адміністративні санкції, заходи реагування до суб`єкта господарювання, його посадових осіб не застосовуються.
У вказаній постанові Суд зробив висновок про те, що згідно з пунктом 29 Порядку № 295 заходи до притягнення об`єкта відвідування та його посадових осіб до відповідальності за використання праці неоформлених працівників, несвоєчасну та не у повному обсязі виплату заробітної плати, недодержання мінімальних гарантій в оплаті праці вживаються одночасно із внесенням припису незалежно від факту усунення виявлених порушень у ході інспекційного відвідування або невиїзного інспектування.
Проте, судами попередніх інстанцій було встановлено, що 03 травня 2019 року на підставі акту інспекційного відвідування інспектором праці Гонтарем Олександром Миколайовичем прийнято припис про усунення виявлених порушень № ОД618/1590/АВ/П, яким зобов`язано начальника філії ОСОБА_11 усунути встановлені в акті порушення у строк до 21 травня 2019 року.
Водночас судом апеляційної інстанції встановлено, що виплата індексації грошових доходів в травні 2018 року (базовий місяць - грудень 2017 року) 14-тьом працівникам філії «Ширяєвська ДЕД» ДП «Одеський облавтодор» відбулось у травні 2019 року, що підтверджується інформацією № 59 від 21 травня 2015 року щодо виконання вимог припису та відомостями нарахування індексації за травень 2018 року.
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 14 травня 2019 року по справі № 826/8917/17 постанову Кабінету Міністрів України від 29 квітня 2017 року № 295 «Деякі питання реалізації статті 259 Кодексу законів про працю України та статті 34 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» визнано нечинною.
23 травня 2019 року першим заступником начальника Головного управління Держпраці в Одеській області Байдюк С.В. винесено постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами № ОД618/1590/АВ/П/ПТ/МГ-3ФС.
Отже, беручи до уваги, що пункт 29 Порядку № 295 підлягав застосуванню у період до 14 травня 2019 року, відсутні підстави для скасування рішення суду апеляційної інстанції в оскаржуваній частині щодо визнання протиправною та скасування постанови № ОД618/1590/АВ/П/ПТ/МГ-3ФС від 23 травня 2019 року.
Відповідно до частини 1 та 2 статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
Доводи касаційної скарги не містять належних та об`єктивно обумовлених міркувань, які б спростовували наведені висновки суду апеляційної інстанції, фактично зводяться до переоцінки доказів, та є аналогічними тим, які зазначені у позові та в апеляційній скарзі. Проте таким доводам, з огляду на вищенаведені висновки, судами попередніх інстанцій надано належну правову оцінку з дотриманням норм матеріального права.
Згідно із пунктом 1 частини 1 статті 349 КАС України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а скаргу без задоволення.
Враховуючи наведене, Верховний Суд не встановив неправильного застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права при ухваленні судових рішень і погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій в оскаржуваній частині.
Керуючись статтями 341 345 349 350 355 356 КАС України, суд
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу Головного управління Держпраці в Одеській області на постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 14 листопада 2019 року у справі № 420/3420/19 залишити без задоволення.
Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 28 серпня 2019 року (в частині, яка залишена без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 14 листопада 2019 року) та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 14 листопада 2019 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Судді Верховного Суду: С.М. Чиркін
О.П. Стародуб
В.М. Шарапа