ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 липня 2025 року
м. Київ
справа №420/34524/23
адміністративне провадження № К/990/31350/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Кравчука В.М., суддів Стародуба О.П., Стеценка С.Г.
розглянув у письмовому провадженні
касаційну скаргу ОСОБА_1
на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 08.04.2024 (суддя Пекний А.С.) та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 18.07.2024 (колегія у складі суддів Шеметенко Л.П., Градовського Ю.М., Турецької І.О.)
у справі №420/34524/23
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області
про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,
І. ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ
1. ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивачка, скаржник) звернулася до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області (далі - ГУ ПФ України у Київській області, відповідач-1) та Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (далі - ГУ ПФ України в Одеській області, відповідач-2), в якому просила:
- визнати протиправним та скасувати рішення ГУ ПФ України у Київській області про відмову у призначенні ОСОБА_1 пенсії на пільгових умовах від 14.11.2023 №143650008787;
- зобов`язати ГУ ПФ України в Одеській області врахувати ОСОБА_1 до пільгового та страхового (трудового) стажу періоди роботи на посаді огранувальника алмазів в діаманти за Списком № 2 з 16.10.2000 по 31.12.2002 в ООО «Элдиам» (TOB «Елдіам»), з 01.01.2001 по 29.11.2002 в ОOO «Агава» (ТОВ «Агава»), з 01.12.2002 по 26.10.2007 в ЗАТ «Руиз Даймондсз» (ЗАТ «Руіз Даймондс»); до страхового стажу період навчання в СПТУ-22 з 01.09.1988 по 28.06.1989; до пільгового стажу за Списком №2 періоди роботи в ДП «Вінницький завод «Кристал» на посаді огранувальника алмазів з 03.07.1989 по 21.02.1995 та з 03.12.1995 по 17.10.2000, та призначити позивачу з 08.11.2023 пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до поданої заяви від 08.11.2023 із врахуванням заробітної плати при обчисленні розміру пенсії згідно довідки про заробітну плату за період роботи на території Російської Федерації з грудня 2002 року по жовтень 2007 року згідно довідки без номеру й без дати.
II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
2. Судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , по досягненню 53-річного віку звернулася до ГУ ПФ України в Одеській області із заявою від 08.11.2023 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV (далі - Закон № 1058-IV) .
3. Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області від 14.11.2023 № 143650008787 відмовлено позивачу у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону № 1058-IV.
4. Підставою для відмови у призначенні пільгової пенсії у рішенні від 14.11.2023 №143650008787 зазначено те, що пенсійний вік, визначений пунктом 2 частини другої статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (Список № 2) жінок, які народилися в період з 01 жовтня 1969 по 31 грудня 1970 становить 55 років, тоді як вік заявниці на дату звернення - 53 роки.
Також у рішенні зазначено, що необхідний страховий стаж, визначений п.2 ч.2 ст.114 Закону України «Про загально обов`язкове державне пенсійне страхування», (Список №2) становить 25 років. Страховий стаж позивача становить 21 рік 7 місяців 4 дні.
В свою чергу, необхідний пільговий стаж на роботах із важкими і шкідливими умовами праці визначений пунктом 2 частини другої статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (Список № 2) становить 10 років. У позивачки стаж роботи на пільгових умовах за Списком № 2 відсутній.
За змістом оскаржуваного рішення до страхового стажу позивачки не зараховано: період навчання за дипломом від 30.04.1997 з 01.09.1994 по 28.04.1997, оскільки перетинається з періодом роботи; періоди роботи в російській федерації з 16.10.2000 по 29.11.2002 та з 01.12.2002 по 26.10.2007, оскільки з 19.06.2023 Україною припинено участь в Угоді про гарантії громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у сфері пенсійного забезпечення від 13.03.1992, тому до страхового стажу зараховуються періоди роботи на території СРСР по 31.12.1991 включно.
5. Вважаючи рішення пенсійного органу протиправним, позивачка звернулася до суду.
ІІІ. АРГУМЕНТИ СТОРІН
6. Позивачка покликалася на те, що до спірних відносин слід застосувати саме норми Закону № 1788-ХІІ з урахуванням Рішення Конституційного Суду України №1-р/2020, згідно якого вік набуття права на пенсію на пільгових умовах визначений у 50 років.
Щодо неврахування до пільгового та трудового (страхового) стажу періодів трудової діяльності, то зважаючи на те, що робота на посаді за Списком № 2 підтверджена відомостями трудової книжки та додатково довідками про умови праці, довідками про заробітну плату, то відсутні законні підстави для не зарахування до пільгового та страхового стажу періодів роботи на посаді огранувальника алмазів в діаманти за Списком №2 з 16.10.2000 по 31.12.2002 в ТОВ «Елдіам», з 01.01.2001 по 29.11.2002 в ТОВ «Агава», з 01.12.2002 по 26.10.2007 в ЗАТ «Руіз Даймондс» та до страхового стажу періоду навчання в СПТУ-22 з 01.09.1988 по 28.06.1989, до пільгового стажу за Списком №2 періодів роботи в ДП «Вінницький завод «Кристал» на посаді огранувальника алмазів з 03.07.1989 по 21.02.1995 та з 03.12.1995 по 17.10.2000.
Позивач зазначила, що припинення міжнародної співпраці з країною-агресором, зокрема, призупинення Україною у відносинах з російською федерацією дії Конвенції про правову допомогу у правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах та Протоколу до цієї Конвенції у кінці 2022 року не може мати наслідком позбавлення її права на пенсію в належному їй розмірі так як на момент роботи позивачки на території російської федерації і першого звернення за призначенням пенсії відповідна Угода діяла, і позбавлення права на пенсію з такої підстави не відповідатиме вимогам Конституції України, та принципам пропорційності і збалансованості інтересів держави та позивачки.
7. Відповідач-1 заперечував проти задоволення позовних вимог. Покликався на відсутність підстав для зарахування до пільгового стажу позивачки періодів її роботи на території російської федерації через припинення з 19.06.2023 участі України в Угоді про гарантії громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у сфері пенсійного забезпечення від 13.03.1992. Зазначав, що на час звернення позивачки до органу Пенсійного фонду за призначенням пенсії, Угода про гарантії громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у сфері пенсійного забезпечення від 13.03.1992 не є чинною, оскільки припинила дію 19.06.2023, що виключає можливість призначення позивачці пенсії на пільгових умовах.
Крім того, позивачка не досягла віку, необхідного для призначення пільгової пенсії згідно ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», а саме 55 років. Відповідач вважає, що положення ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» після доповнення Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» статтею 114, вже не визначає умов призначення пенсії на пільгових умовах.
Рішенням Конституційного Суду України від 23.01.2020 № 1-р/2020 зобов`язань на Пенсійний фонд України та його територіальні органи не покладалось.
З огляду на викладене на час звернення позивачки до органів Пенсійного фонду вона не набула права на призначення пенсії на пільгових умовах, а тому підстави для задоволення позову відсутні.
ІV. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
8. Одеський окружний адміністративний суд рішенням від 08.04.2024, залишеним без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 18.07.2024, позов задовольнив частково:
- визнав протиправним та скасував рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про відмову у призначенні ОСОБА_1 пенсії на пільгових умовах №143650008787 від 14.11.2023;
- зобов`язав Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області зарахувати до страхового та пільгового стажу ОСОБА_1 періоди роботи на посаді огранувальника алмазів в діаманти з 16.10.2000 по 31.12.2000 в ООО «Элдиам» (TOB «Елдіам»), з 01.01.2001 по 29.11.2002 в ОOO «Агава» (ТОВ «Агава»), з 01.12.2002 по 26.10.2007 в ЗАТ «Руиз Даймондсз» (ЗАТ «Руіз Даймондс») та повторно розглянути заяву від 08.11.2023 про призначення пенсії за віком на пільговим умовах, з урахуванням висновків суду;
- у задоволенні решти позовних вимог відмовив.
9. Суд першої інстанції дійшов висновку про необґрунтованість визначених у рішенні ГУ ПФ України у Київській області від 14.11.2023 підстав для не зарахування до пільгового та страхового стажу позивачки періодів її роботи на посаді огранувальника алмазів в діаманти за Списком № 2 з 16.10.2000 по 31.12.2000 в ООО «Элдиам» (TOB «Елдіам»), з 01.01.2001 по 29.11.2002 в ОOO «Агава» (ТОВ «Агава»), з 01.12.2002 по 26.10.2007 в ЗАО «Руиз Даймондс» (ЗАТ «Руіз Даймондс») та наявність підстав для зарахування цих періодів до пільгового та страхового стажу позивача.
Суд зазначив про відсутність підстав для зарахування до пільгового стажу позивачки періоду її навчання в СПТУ-22 з 01.09.1988 по 28.06.1989, з огляду на те, що питання зарахування чи незарахування вказаного періоду навчання не було предметом розгляду органу Пенсійного фонду та не було підставою для відмови у призначенні пенсії за віком.
Суд дійшов висновку про відсутність підстав для зарахування до пільгового стажу позивачки періоду її роботи у ДП «Вінницький завод «Кристал», з огляду на ненадання позивачкою жодного документу у підтвердження того, що у періоді до 21.08.1992 позивачка виконувала роботу з такими умовами праці, які б давали їй право виходу на пенсію на пільгових умовах. За відсутності після 21.08.1992 документів про проведення атестації робочого місця за умовами праці за професією огранувальника алмазів в діаманти, яку виконувала позивач, право на пільгове пенсійне забезпечення позивача у цей період не підтверджено.
10. Суд апеляційної інстанції, покликаючись на правову позицію Великої Палати Верховного Суду, наведену в постанові від 19.02.2020 у справі №520/15025/16-а, зазначив, що відмова ГУ ПФ України у Київській області в призначенні позивачці, яка на час звернення із заявою про призначення пенсії досягла 53 років, пенсії на пільгових умовах за віком з посиланням на недосягнення нею 55-річного пенсійного віку, визначеного пунктом 2 частини другої статті 114 Закону № 1058-ІV, є протиправною.
Щодо зарахування стажу, то відповідно до ч. 2 ст. 38 Закону України «Про професійну (професійно-технічну) освіту» час навчання у професійно-технічному навчальному закладі зараховується до трудового стажу учня, слухача, у тому числі в безперервний і в стаж роботи за спеціальністю, що дає право на пільги, встановлені для відповідної категорії працівників, якщо перерва між днем закінчення навчання і днем зарахування на роботу за набутою професією не перевищує трьох місяців.
Законодавством передбачено зарахування часу навчання у професійно-технічних закладах, які не є вищими навчальними закладами, до трудового стажу особи.
Згідно з записами трудової книжки ОСОБА_1 у період з 01.09.1988 по 28.06.1989 навчалась в СПТУ-22, а 03.07.1989 у була прийнята на роботу на «Вінницький завод «Кристал» згідно з наказом №113-к від 28.06.1989 на посаду огранувальника алмазів у діаманти, а тому має право на включення періоду навчання до її страхового стажу.
Вимога позивачки зарахувати до страхового стажу період нібито її навчання з 01.09.1988 по 28.06.1989 є необґрунтованою, оскільки питання зарахування/не зарахування вказаного періоду навчання не було підставою для відмови у призначенні пенсії за віком.
Стосовно не зарахування до страхового та пільгового стажу позивачки періодів її роботи в російській федерації з 16.10.2000 по 29.11.2002 та з 01.12.2002 по 26.10.2007 через припинення з 19.06.2023 участі України в Угоді про гарантії громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у сфері пенсійного забезпечення від 13.03.1992, суд апеляційної інстанції врахував положення ст. 13 Угоди (пенсійні права громадян держав-учасниць Співдружності, що виникли відповідно до положень цієї Угоди, не втрачають своєї сили і в разі виходу із Угоди держави-учасниці, на території якої вони проживають) та ст. 58 Конституції України, та дійшов висновку, що вихід України з Угоди про гарантії прав громадян держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав в сфері пенсійного забезпечення від 13.03.1992, не може бути підставою для відмови у зарахуванні особі до стажу періодів її роботи на території будь-якої з держав-учасниць у період дії відповідної Угоди, учасником якої на той період була Україна.
Отже, до набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України №1328 від 29.11.2022 Україна, як держава-учасниця Угоди виконує зобов`язання, взяті згідно Угоди про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних держав в галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992, а тому відмова ГУ ПФ України у Київській області у зарахуванні до страхового та пільгового стажу позивачки періодів її роботи в РФ з 16.10.2000 по 29.11.2002 та з 01.12.2002 по 26.10.2007 через припинення з 19.06.2023 участі України в Угоді є протиправною.
За обставин цієї справи, позивачка згідно записів трудової книжки у період з 16.10.2000 по 31.12.2000 працювала в ООО «Элдиам» (TOB «Елдіам»), з 01.01.2001 по 29.11.2002 працювала в ОOO «Агава» (ТОВ «Агава»), а з 01.12.2002 по 26.10.2007 працювала в ЗАО «Руиз Даймондс» (ЗАТ «Руіз Даймондс») на посаді огранувальника алмазів.
Професія «огранувальник алмазів в діаманти» відноситься до Списку 2 та дає право на пільгову пенсію, що свідчить про дотримання першої умови, необхідної для зарахування певного періоду роботи особи до пільгового стажу.
Уточнюючими довідками підприємств, на яких у спірний період працювала позивачка, підтверджено наявність двох інших умов, необхідних для зарахування такого періоду роботи до пільгового стажу позивача, а саме зайнятість її на роботах зі шкідливими і важкими умовами праці упродовж повного робочого дня, а також сплата страхових внесків до Пенсійного Фонду РФ за цей період. Отже, ці періоди роботи підлягають зарахуванню до страхового та пільгового стажу позивачки.
Що стосується вимог про зарахування до пільгового стажу позивачки періоду її роботи з 03.07.1989 по 21.02.1995 та з 03.12.1995 по 17.10.2000 у ДП «Вінницький завод «Кристал» на посаді огранувальника алмазів, то суд апеляційної інстанції зазначив, що однією з умов зарахування до пільгового стажу певного періоду роботи на відповідній посаді або за професією є включення цієї посади або професії до Списків, що діяли в період такої роботи. Вимога щодо обов`язкового підтвердження документами умов праці до 21.08.1992 та проведення атестації після цієї дати є похідними від основної умови про внесення цієї професії до діючих Списків.
При цьому для зарахування певного періоду роботи до 21.08.1992 до пільгового стажу особи, окрім умови включення відповідної посади або професії до Списків, необхідним є підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи, а для періоду після 21.08.1992 - проведення атестації робочих місць за умовами праці.
Отже, право особи на призначення пільгової пенсії згідно зі статтею 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» має бути підтверджене як пенсіонером (особистими документами), так і підприємством, на якому особа працювала на роботах, віднесених до Списків № 1 або №2, і необхідними умовами для виникнення у особи права на пенсійне забезпечення на пільгових умовах є встановлення факту перебування особи на посаді або виконання нею робіт за Списком № 1 або № 2.
Позивач працювала у ДП «Вінницький завод «Кристал» у період як до 21.08.1992, так і після цієї дати, а саме: з 03.07.1989 по 21.02.1995 та з 03.12.1995 по 17.10.2000.
Для зарахування до пільгового стажу позивачки періоду її роботи з 03.07.1989 по 21.08.1992 не вимагається проведення атестації робочих місць, за умови включення посади, на якій працювала позивач до Списку № 2 та підтвердження документами умов праці.
На ДП «Вінницький завод «Кристал» проводилась атестація робочих місць у 1994, 1999, 2002, 2008, 2013, 2016 роках. Однак відповідно до висновку Державної експертизи умов праці Вінницької області від 26.08.2008 № 09-02-188, за результатами експертизи якості проведення атестації робочих місць за умовами праці, проведеної у 1994 році, визначено, що наказ по підприємству від 21.03.1994 № 123 «Про результати атестації робочих місць за умовами праці» видано необґрунтовано та він підлягає скасуванню. У висновку встановлено, що необґрунтовано підтверджено право на пільгову пенсію за Списками №2 на робочих місцях за професіями, зокрема: огранник алмазів на діаманти, код 2151100а-1753а.
Зміст цього листа свідчить про те, що атестація робочого місця за професією огранувальник алмазів в діаманти з 1994 року по 2021 рік проводилася, проте за результатами такої атестації право на пільгове пенсійне забезпечення не підтверджено.
Суд апеляційної інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для зарахування до пільгового стажу роботи позивачки періоду її роботи у ДП «Вінницький завод «Кристал» і з 21.08.1992 по 21.02.1995, а також з 03.12.1995 по 17.10.2000.
11. Позивачка у касаційній скарзі просить скасувати рішення Одеського окружного адміністративного суду від 08.04.2024 та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 18.07.2024 в частині відмови у задоволенні позовних вимог про зобов`язання зарахувати до пільгового стажу періоди роботи в ДП «Вінницький завод «Кристал» з 03.07.1989 по 25.08.1994, з 05.12.1995 по 11.10.2000 та призначити з 08.11.2023 пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до поданої ним заяви від 08.11.2023, із врахуванням заробітної плати при обчисленні розміру пенсії згідно довідки про заробітну плату за період роботи на території РФ з грудня 2002 року по жовтень 2007 року згідно з довідкою без номеру і дати, а також прийняти нове рішення про задоволення позовних у відповідній частині.
12. Позивачка касаційну скаргу обґрунтовує неправильним застосуванням судами першої та апеляційної інстанцій норм статті 62 Закону України від 05.11.1991 № 1788-XII «Про пенсійне забезпечення», пункту 1 Порядку підтвердження наявного стажу роботи для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637, положень пункту 4 Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 № 383, підпункту 1.5 пункту 1 Методичних рекомендацій для проведення атестації робочих місць за умовами праці, затверджених постановою Міністерства праці України від 01.09.1992 № 41, частини четвертої статті 245 КАС України без урахування висновків щодо їх застосування у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 21.02.2020 у справі №291/99/17, від 06.03.2018 у справі № 754/14898/15-а, від 19.12.2019 у справі № 307/541/17, від 31.03.2020 у справі № 678/65/17, від 31.03.2020 у справі № 398/2728/16-а, від 30.09.2019 у справі № 638/18467/15-а, від 14.08.2018 у справі № 820/5134/17, від 16.11.2020 у справі № 640/5615/19, від 04.09.2021 у справі № 320/5007/20, від 23.12.2021 у справі № 480/4737/19 (про те, що трудова книжка є основним документом, що підтверджує стаж роботи. Основна мета атестації полягає в регулюванні трудових відносин між власником підприємств або уповноваженим ним органом і працівниками у галузі реалізації права на здорові й безпечні умови праці, пільгове забезпечення, пільги та компенсації за роботу в несприятливих умовах. При цьому особа, яка працює на посаді, віднесеній до Списку №2, робоче місце по якій підлягає атестації відповідно до Порядку №442, не наділена жодним правами (повноваженнями, обов`язками), які могли б вплинути на своєчасність проведення атестації робочих місць).
Крім того, позивачка зазначає, що касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, а справа становить значний суспільний інтерес й водночас є винятковою для позивача.
13. Ухвалою Верховного Суду від 08.10.2024 відкрито касаційне провадження з підстав, передбачених п. 1 ч. 4 ст. 328 КАС України.
14. Відповідач-2 у відзиві заперечує проти задоволення касаційної скарги. Покликається на правомірність оскаржуваних судових рішень.
VІ. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
15. Верховний Суд перевірив правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права у межах доводів касаційної скарги та дійшов такого висновку.
16. Згідно зі ст. 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права.
17. Позивачка оскаржує судове рішення в частині зарахування до її пільгового стажу періоду роботи у ДП «Вінницький завод «Кристал» з 21.08.1992 по 21.02.1995, а також з 03.12.1995 по 17.10.2000.
18. Суд апеляційної інстанції виходив з того, що атестація робочого місця за професією огранувальник алмазів в діаманти з 1994 року по 2021 рік проводилася, проте за результатами такої атестації право на пільгове пенсійне забезпечення не підтверджено.
19. У пункті 3 Порядку застосування Списків №1 і №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства пралі та соціальної політики України від 18.11.2005 № 383 (далі - Порядок № 383) зазначено, що до пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.1992 та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.1992 (приклади у додатках 1, 2).
20. Згідно підпунктів 4.2-4.6 пункту 4 Порядку №383, результати атестації (як вперше проведеної, так і чергової) застосовуються при обчисленні стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, впродовж 5 років після затвердження її результатів, за умови, якщо впродовж цього часу на даному підприємстві не змінювались докорінно умови і характер праці (виробництво, робота, робоче місце), що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. У разі докорінної зміни умов і характеру праці для підтвердження права на пенсію за віком на пільгових умовах має бути проведена позачергова атестація.
Такий же порядок застосовується у разі припинення діяльності підприємства, установи, організації із визначенням правонаступника.
У разі підтвердження цього права за результатами атестації, вперше проведеної до 21.08.1997 (впродовж 5 років після введення в дію Порядку проведення атестації робочих місць), до стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, зараховується весь період роботи на даному підприємстві у виробництвах, передбачених Списками, тобто період роботи із шкідливими умовами праці, до дати видання наказу на підприємстві про результати проведення атестації та період роботи впродовж наступних 5 років з урахуванням пункту 4.2 цього Порядку.
Якщо атестація була вперше проведена після 21.08.1997, у разі підтвердження права на пенсію за віком на пільгових умовах, до пільгового стажу зараховується весь період роботи до 21.08.1992, 5-річний період роботи на даному підприємстві, що передує даті видання наказу про її результати, та період роботи впродовж наступних 5 років з урахуванням пункту 4.2 цього Порядку.
Якщо ж атестація з 21.08.1992 не проводилася чи за результатами атестації, вперше проведеної після 21.08.1997, право не підтвердилось, до пільгового стажу зараховується лише період роботи із шкідливими умовами праці на даному підприємстві, в установі чи організації до 21.08.1992 включно, тобто до набуття чинності Порядком проведення атестації робочих місць. У такому ж порядку зараховується пільговий стаж, якщо за результатами атестації, вперше проведеної до 21.08.1997, право на пільгове пенсійне забезпечення не підтвердилось.
У разі не підтвердження права на пенсію за віком на пільгових умовах за результатами чергової атестації, проведеної протягом 5 років з дати проведення попередньої атестації, до пільгового стажу зараховується період роботи на даному підприємстві, в установі чи організації до дати видання наказу на підприємстві про результати проведення чергової атестації, якою відповідне право не підтверджене.
21. Пунктом 10 Порядку Порядок №383 встановлено, що для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.93 № 637.
22. Атестація робочих місць здійснюється на підприємствах, в організаціях та установах незалежно від форм власності і господарювання згідно з Порядком проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.1992 №442 (далі - Порядок № 442), та розробленими на виконання цієї постанови Методичними рекомендаціями для проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженими постановою Міністерства праці України (далі - Мінпраці) від 01.09.1992 № 41 (далі - Методичні рекомендації).
23. Відповідно до зазначених нормативних актів основна мета атестації полягає в регулюванні відносин між власником або уповноваженим ним органом і працівниками у галузі реалізації права на здорові й безпечні умови праці, пільгове забезпечення, пільги та компенсації за роботу в несприятливих умовах.
24. Згідно з п. 4 Порядку № 442 та пп. 1.5 п. 1 Методичних рекомендацій атестація проводиться не рідше одного разу на 5 років. Відповідальність за своєчасне та якісне проведення атестації покладається на керівника підприємства, організації.
25. Атестація робочих місць відповідно до Порядку № 442 та Методичних рекомендацій передбачає: установлення факторів і причин виникнення несприятливих умов праці; санітарно-гігієнічне дослідження факторів виробничого середовища, важкості й напруженості трудового процесу на робочому місці; комплексну оцінку факторів виробничого середовища і характеру праці на відповідність їхніх характеристик стандартам безпеки праці, будівельним та санітарним нормам і правилам; установлення ступеня шкідливості й небезпечності праці та її характеру за гігієнічною класифікацією; обґрунтування віднесення робочого місця до категорії зі шкідливими (особливо шкідливими), важкими (особливо важкими) умовами праці; визначення (підтвердження) права працівників на пільгове пенсійне забезпечення за роботу у несприятливих умовах; складання переліку робочих місць, виробництв, професій та посад із пільговим пенсійним забезпеченням працівників; аналіз реалізації технічних і організаційних заходів, спрямованих на оптимізацію рівня гігієни, характеру і безпеки праці.
26. Згідно з правовим висновком, сформованим Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 19.02.2020 у справі №520/15025/16-а, особи, які зайняті на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2, але з вини власника на таких підприємствах не було проведено атестацію робочого місця, мають право на зарахування стажу роботи на таких посадах до спеціального стажу, необхідного для призначення пенсії за віком на пільгових умовах списком №2, відповідно до пункту «б» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
При цьому на працівника, зайнятого на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, не можна покладати відповідальність за непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць за умовами праці. Непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць власником підприємств або уповноваженим ним органом не може позбавляти громадян їх конституційного права на соціальний захист, у тому числі щодо надання пенсій за віком на пільгових умовах. Контроль за додержанням підприємствами правил проведення атестації робочих місць за умовами праці покладається на відповідні повноважні державні контролюючі органи, зокрема Держпраці.
27. Враховуючи зазначене вище, Суд бере до уваги, що перша атестація на ДП «Вінницький завод «Кристал» була проведена у 1994 році, тобто після 21.08.1992, але до 21.08.1997. Таким чином, у разі підтвердження права за результатами атестації, вперше проведеної до 21.08.1997, до стажу, що дає право на пенсію на пільгових умовах, зараховується: весь період роботи на підприємстві до дати видання наказу про результати атестації, а також період роботи протягом наступних 5 років, за умови, що не було докорінних змін умов і характеру праці (п. 4.2 Порядку № 442).
28. Наказ №123 від 21.03.1994 є актом затвердження результатів цієї атестації. Висновком державної експертизи № 09-02-188 від 26.05.2008 вказано на процедурні порушення під час її проведення, однак факт самої атестації та її наявність у період роботи позивачки не заперечуються. Формальні недоліки в організації атестації не можуть покладати негативні наслідки на працівника, який не має повноважень щодо її ініціювання, проведення чи контролю.
29. Докорінної зміни умов праці чи їхнього характеру на підприємстві в період з 1992 по 2000 рік судами не встановлено. Також не доведено проведення позачергової атестації, яка б спростовувала попередню.
30. Суд бере до уваги, що висновок державної експертизи №?09-02-188 від 26.05.2008 було складено вже після звільнення позивачки з ДП «Вінницький завод «Кристал». На час її фактичної роботи на підприємстві атестація робочих місць проводилася, а її результати застосовувалися, зокрема, для встановлення пільг та компенсацій за роботу в несприятливих умовах. Умови праці мають оцінюватися за фактичними обставинами виконання трудових обов`язків, а не виключно на підставі документації роботодавця.
31. Таким чином, за наявності підтвердження виконання роботи за професією, віднесеною до Списку №?2, та фактичного проведення атестації, попри її недоліки, - існують достатні правові та фактичні підстави для зарахування до спеціального (пільгового) стажу позивачки періодів роботи: з 21.08.1992 по 21.02.1995 та з 03.12.1995 по 17.10.2000.
32. Щодо підстав для зобов`язання відповідача призначити пенсію, то колегія суддів звертає увагу на те, що судами встановлено належність і допустимість частини доказів (стаж, умови праці, віку виходу на пільгову пенсію), однак індивідуальне обчислення розміру пенсії та остаточне рішення щодо її нарахування потребує здійснення уповноваженим органом розрахункових дій, передбачених законодавством у сфері пенсійного забезпечення, що входить до компетенції органів Пенсійного фонду.
33. Отже, у цьому випадку належним способом поновлення порушеного права є зобов`язання Пенсійного органу повторно розглянути заяву позивача з урахуванням висновків судів.
34. Відповідно до частини першої статті 351 КАС України, підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення або зміни рішення у відповідній частині є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
35. Згідно з ч.3 ст.351 КАС України неправильним застосуванням норм матеріального права вважається неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.
36. З урахуванням наведеного колегія суддів Верховного Суду вважає за необхідне змінити рішення судів попередніх інстанцій, у частині мотивів та викласти третій абзац резолютивної частини рішення Одеського окружного адміністративного суду в іншій редакції.
Керуючись статтями 341 345 351 356 КАС України, Верховний Суд -
УХВАЛИВ:
Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 08 квітня 2024 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 18 липня 2024 року змінити, виклавши їх мотивувальні частини в редакції цієї постанови.
Абзац третій резолютивної частини рішення Одеського окружного адміністративного суду від 08 квітня 2024 року викласти в такій редакції:
«Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області (08500, Київська область, м. Фастів, вул. Саєнка Андрія, 10, код ЄДРПОУ 22933548) зарахувати до страхового та пільгового стажу ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) періоди роботи на посаді огранувальника алмазів в діаманти з 16 жовтня 2000 року по 31 грудня 2000 року в ООО «Элдиам» (TOB «Елдіам»), з 01 січня 2001 року по 29 листопада 2002 року в ОOO «Агава» (ТОВ «Агава»), з 01 грудня 2002 року по 26 жовтня 2007 року в ЗАТ «Руиз Даймондсз» (ЗАТ «Руіз Даймондс»), до пільгового стажу за Списком № 2 періоди роботи в ДП «Вінницький завод «Кристал» на посаді огранувальника алмазів з 03 липня 1989 року по 21 лютого 1995 року та з 03 грудня 1995 року по 17 жовтня 2000 року та повторно розглянути заяву від 08 листопада 2023 року про призначення пенсії за віком на пільговим умовах, з урахуванням висновків суду.»
В іншій частині рішення Одеського окружного адміністративного суду від 08 квітня 2024 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 18 липня 2024 року у справі № 420/34524/23 залишити без змін.
Постанова суду касаційної інстанції є остаточною та її не може бути оскаржено.
Суддя В.М. Кравчук
Суддя О.П. Стародуб
Суддя С.Г. Стеценко