ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 листопада 2022 року
м. Київ
справа № 420/4194/19
адміністративне провадження № К/9901/34225/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Яковенка М. М.,
суддів - Дашутіна І. В., Шишова О. О.,
розглянувши у порядку письмового провадження в касаційній інстанції адміністративну справу № 420/4194/19
за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніон Макс» до Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, зобов`язання вчинити певні дії,
за касаційною скаргою Головного Управління Державної податкової служби в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду (суддя М. М. Кравченко) від 21 серпня 2019 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду (колегія у складі суддів: А. В. Крусян, Ю. М. Градовський, О. В. Яковлєв) від 11 листопада 2020 року,
УСТАНОВИВ:
І. РУХ СПРАВИ
1. У липні 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Юніон Макс» (далі - ТОВ «Юніон Макс», позивач, Товариство) звернулося до суду з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області (нині Головне управління Державної податкової служби в Одеській області, далі - ГУ ДПС, відповідач, скаржник, контролюючий/податковий орган), у якому, з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог, просило:
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 10 червня 2019 року № 0000461202 щодо зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за квітень 2019 року у розмірі 15 201 222 грн.;
- зобов`язати внести до Реєстру заяв про повернення сум бюджетного відшкодування дані щодо узгодження товариству суми бюджетного відшкодування у розмірі 15 201 222 грн.
2. На обґрунтування позовних вимог позивач зауважив, що сплата позивачем всіх митних платежів, в тому числі ПДВ під час ввезення товарів в режимі імпорт є достатньою умовою для формування податкового кредиту та відповідно при формуванні від`ємної різниці між податковими зобов`язаннями та податковим кредитом платник податків має безумовне право на відшкодування ПДВ. При цьому, висновки відповідача, за наслідками камеральної перевірки, про порушення товариством норм податкового законодавства щодо не підтвердження заявленої до відшкодування суми ПДВ базуються на припущеннях, а тому податкове повідомлення-рішення винесене за результатами податкової перевірки є необґрунтованим та підлягає скасуванню.
3. Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 21 серпня 2019 року, залишеним без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 11 листопада 2020 року, позов задоволено.
Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС в Одеській області від 10 червня 2019 року № 0000461202.
Зобов`язано Головне управління ДФС в Одеській області внести в Реєстр заяв про повернення сум бюджетного відшкодування дані щодо узгодження суми бюджетного відшкодування ТОВ «ЮНІОН МАКС» у розмірі 15 201 222 грн.
Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС в Одеській області на користь ТОВ «ЮНІОН МАКС» судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 21 131 грн.
4. Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, 14 грудня 2020 року Головне управління ДПС в Одеській області звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Одеського окружного адміністративного суду від 21 серпня 2019 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 11 листопада 2020 року, і ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову.
5. Ухвалою Верховного Суду від 04 січня 2021 року відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою, встановлено строк для подання відзиву. Витребувані матеріали справи.
6. 18 січня 2021 року на адресу Верховного Суду від Головного управління ДПС в Одеській області надійшли для долучення до справи № 420/4194/19 документів для відома, копію ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 17 листопада 2020 року; копію протоколу обшуку Національного бюро Четвертого відділу детективів Третього підрозділу Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України від 03 грудня 2020 року.
7. Зазначено про те, що відповідні документи стосуються предмету розгляду цієї справи, оскільки протокол обшуку підтверджує висновки перевірки контролюючого органу про відсутність послуг зі зберігання та перевезення ТМЦ ТОВ «Юніон Макс» у протиріч доводам підприємства про наявність у користуванні складських приміщень загальною площею 1500 кв.м., розташовані за адресою: м.Одеса, вул. Новикова, 5 на підставі договору суборенди нерухомого майна № 01/04-1 від 01 квітня 2019 року.
8. 20 січня 2021 року до Верховного Суду надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому позивач, посилаючись на те, що вимоги касаційної скарги є необґрунтовані та не можуть бути задоволені, просить в задоволенні касаційної скарги відмовити, а оскаржувані судові рішення залишити без змін.
9. Ухвалою Верховного Суду закінчено підготовку даної справи до касаційного розгляду та призначено її касаційний розгляд в порядку письмового провадження.
IІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
10. Судами попередніх інстанцій встановлено, що ТОВ «Юніон Макс» зареєстровано в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 07 березня 2019 року № 15561020000069444, перебуває на обліку як платник податків у Приморській ДПІ (Приморський район м. Одеси) Південного управління Головного управління ДФС в Одеській області з 07 березня 2019 року та займається наступними видами діяльності: 46.41 Оптова торгівля текстильними товарами (основний); 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля; 46.49 Оптова торгівля іншими товарами господарського призначення; 46.42 Оптова торгівля одягом і взуттям, що підтверджується відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
11. Відповідно до податкової декларації з ПДВ за квітень 2019 року № 9104300376 від 20 травня 2019 року, розрахунку суми бюджетного відшкодування ПДВ (додаток № 3 до декларації з ПДВ) сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника ТОВ «Юніон Макс» у банку відображена у рядку 20.2.1 декларації становить 15 201 222 грн.
12. 20 травня 2019 року ТОВ «Юніон Макс» в складі декларації з ПДВ за квітень 2019 року № 9104300376 від 20 травня 2019 року подало до контролюючого органу заяву про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість в сумі 15 201 222 грн.
13. 06 червня 2019 року, відповідно до пункту 200.10 статті 200 Податкового кодексу України (далі - ПК України) та в порядку, встановленому статті 76 ПК України, посадовою особою відповідача проведено камеральну перевірку достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на поточний рахунок платника податку по декларації з ПДВ за квітень 2019 року (податкова декларація від 20 травня 2019 року № 9104300376), за результатом якої складено акт від 06 червня 2019 року № 326/15-32-12-02/42871911, яким встановлено, що в порушення пункту 200.1, абз. «б» пункту 200.4 статті 200 ПК України позивач не має права на отримання бюджетного відшкодування заявленого на рахунок платника у банку (відображеного у рядку 20.2.1 декларації з ПДВ за квітень 2019 року) у розмірі 15 201 222 грн.
14. Такі висновки Відповідача обґрунтовані тим, що під час перевірки по підприємству ТОВ «Юніон Макс» не встановлено на момент проведення камеральної перевірки використання у власній господарській діяльності імпортованої продукції.
А також зазначається про відсутність завершення господарських операцій з придбання та реалізації продукції ТОВ «Юніон Макс» в адресу нерезидентів або резидентів України, що унеможливлює право на відшкодування ПДВ на розрахунковий рахунок позивача по декларації з ПДВ за квітень 2019 року - тобто відсутній факт використання у господарській діяльності.
15. На підставі вищезазначеного акта перевірки податковим органом винесено податкове повідомлення-рішення від 10 червня 2019 року № 0000461202 щодо зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за квітень 2019 року у розмірі 15 201 222 грн.
16. Вважаючи зазначене податкове повідомлення-рішення протиправним, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом.
IІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
17. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, виходили з того, що ТОВ «Юніон Макс» при здійсненні імпорту товару виконало всі необхідні митні формальності та сплатило податкові зобов`язання з ПДВ за оформленими відповідно до вимог законодавства митними деклараціями, а тому підприємство має законне право на віднесення сум податку до податкового кредиту. Отже, Головне управління ДФС в Одеській області зобов`язано внести в Реєстр заяв про повернення сум бюджетного відшкодування дані щодо узгодження товариству суми відповідного бюджетного відшкодування.
18. Разом з тим, суд першої інстанції зауважив, що товарно-транспортна накладна призначена для обліку руху товарно-матеріальних цінностей та розрахунків за їх перевезення автомобільним транспортом, а її відсутність не може свідчити про відсутність реальних господарських операцій. Водночас, Правила перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні не встановлюють правил податкового обліку, а лише встановлюють права, обов`язки та відповідальність власників автомобільного транспорту (перевізників). При цьому, документ обумовлений вказаними правилами, зокрема товарно-транспортна накладна, не є документом первинного бухгалтерського обліку, що підтверджує обставини придбання та продажу товарно-матеріальних цінностей.
19. У свою чергу, судом апеляційної інстанції зауважено, що на підтвердження імпорту ТОВ «Юніон Макс» на митну територію України товарів від закордонних контрагентів, позивачем надано до суду первинні документи, зокрема, контракт; інвойси; платіжні доручення на оплату митного оформлення; накази про проведення інвентаризації; акт інвентаризації активів та зобов`язань; договір суборенди нерухомого майна (складського приміщення), у зв`язку з чим, суд вважав безпідставними висновки податкового органу щодо відсутності у позивача первинної бухгалтерської документації, відповідних складських приміщень, де зберігаються імпортовані товари.
20. Крім того, судом апеляційної інстанції зазначено, що досліджуючи обставини формування позивачем спірних сум податкового кредиту на підставі іншої інформації ніж передбачена підпунктом 75.1.1 пунктом 75.1 статті 75 ПК України відповідач вийшов за межі камеральної перевірки, діяв протиправно, у зв`язку з чим прийняте за результатами такої перевірки податкове повідомлення-рішення є протиправним.
21. Посилання контролюючого органу в апеляційній скарзі на відсутність у товариства трудових та матеріальних ресурсів колегія суддів суду апеляційної інстанції не прийняла до уваги з огляду на те, що вказані обставини не були підставою для прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, і як вже зазначалось вище наявність певних обставин, що свідчать про можливість неправомірного формування податкового кредиту і його подальше бюджетне відшкодування, може бути перевірена контролюючим органом під час здійснення документальних перевірок в порядку, передбаченому статтями 77, 78 ПК України з дослідженням первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
22. Скаржник у своїй касаційній скарзі не погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій про наявність підстав для задоволення позовних вимог, вважає їх необґрунтованими та такими, що підлягають скасуванню, оскільки судами неправильно застосовано норми матеріального права та порушено норми процесуального права, що призвело до ухвалення незаконних судових рішень у справі.
23. Підставою касаційного оскарження судових рішень у цій справі скаржником зазначено пункти:
1 частини четвертої статті 328 КАС України - якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
3 частини четвертої статті 328 КАС України - якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.
24. В доводах касаційної скарги, з приводу пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України, контролюючий орган цитує норми матеріального та процесуального права, перелічує порушення, які на його думку допущено позивачем, наводить постанову Верховного Суду від 30 серпня 2019 року у справі № 12436/11/2670 та цитує уривки з вказаного судового рішення.
25. Також, скаржник наголошує, що у суду першої інстанції були відсутні підстави для прийняття заяви про збільшення позовних вимог та розгляду, оскільки вимоги позивача зазначені у цих заявах жодним чином не пов`язані із первісною позовною вимогою. Тобто, заявляючи вимогу про збільшення позовних вимог, товариство одночасно змінило і предмет і підставу позову, чим фактично заявило нові, не пов`язані з попередніми, позовні вимоги, що не передбачено чиним процесуальним законодавством, зокрема, вимогами частини першої статті 47 КАС України.
26. Звертає увагу касаційний суд, що у своїх поясненнях, представник відповідача у судовому засіданні, звертав увагу саме на вказані процесуальні порушення, які допустив суд першої інстанції при ухваленні судового рішення, однак, суд апеляційної інстанції не звернув на це увагу.
V. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ
27. Верховний Суд, переглянувши оскаржувані судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права у спірних правовідносинах, відповідно до частини першої статті 341 КАС України, виходить з такого.
28. Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
29. Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, порядок їх адміністрування, права та обов`язки платників податків, компетенція контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України (з наступними змінами та доповненнями, чинними на час виникнення спірних відносин, далі - ПК України).
30. Відповідно до пункту 75.1 статті 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.
31. Підпунктом 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 ПК України встановлено, що камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків, та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій).
32. За змістом пункту 76.1 статті 76 ПК України камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов`язкова.
33. Отже камеральна перевірка є одним з видів податкових перевірок, встановлених пунктом 75.1 статті 75 ПК України, та за своєю правовою сутністю є формою поточного документального контролю за дотриманням платником вимог податкового законодавства на підставі декларацій та інших документів податкової звітності, одержаних від платника.
34. При цьому, будь-якого окремого рішення для проведення даного виду перевірки не вимагається, оскільки подання платником податків податкової звітної документації автоматично виступає юридичним фактом для перевірки її достовірності.
35. Таким чином контролюючий орган зобов`язаний провести камеральну перевірку поданої платником податкової декларації у разі наявності поданої заяви про повернення суми бюджетного відшкодування.
36. Камеральною перевіркою охоплюються лише ті показники документів, які належать до податкової звітності та мають значення для правильності обчислення платником, зокрема сум ПДВ, які платник податку заявив до бюджетного відшкодування. Перевірка будь-яких інших відомостей, витребування у платника додаткової інформації та документів, подання яких разом з податковою декларацією чинним законодавством не передбачено, камеральною перевіркою не охоплюється.
37. Фактично предмет камеральної перевірки передбачає встановлення повноти, своєчасності подання платником податкової звітності, перевірку правильності оформлення документів податкової звітності (повноти заповнення усіх необхідних реквізитів, чіткості їх заповнення тощо), перевірку правильності складення розрахунків за податковими платежами. Тобто предметом дослідження камеральної перевірки можуть бути лише дані податкових декларацій (розрахунків) платника податків (та інші дані, визначені підпунктом 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 ПК України), зокрема, - правильність відображення у відповідних рядках та стовпцях податкової декларації показників як результатів проведених розрахунків (арифметичних дій) та/або методологія проведення цих розрахунків.
38. Разом з тим, зважаючи на вимоги наведених норм права, вбачається відсутність у відповідача повноважень під час проведення камеральної перевірки досліджувати будь-які документи, які були підставою для таких розрахунків, чи використовувати інші документи, зокрема і відповіді на запити інших уповноважених органів.
Така перевірка мала проводитись виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій).
39. У разі ж, якщо дослідженню підлягають документи по проведеним операціям, то така перевірка не може відноситись до категорії камеральної перевірки. За наявності підстав та для цілей з`ясування обставин формування відповідних показників податкової звітності на підставі іншої податкової інформації, ніж передбачені підпунктом 75.1.1 пункту 74.1 статті 75 ПК України, у встановлених ПК України випадках (зокрема визначених у пункту 78.1 статті 78 ПК України), проводиться документальна перевірка з відповідним інформуванням платника податків про її проведення, що, у свою чергу, надає право останньому надавати пояснення та їх документальне підтвердження.
40. Аналогічний правовий висновок викладено в постановах Верховного Суду від 24 вересня 2020 року по справі № 822/1221/16 та від 13 лютого 2020 року по справі № 820/430/17.
41. Враховуючи встановлені судами обставини справи, а також правове регулювання спірних правовідносин, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що досліджуючи обставини формування позивачем спірних сум податкового кредиту на підставі іншої інформації ніж передбачена підпунктом 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 ПК України відповідач вийшов за межі камеральної перевірки, діяв протиправно, у зв`язку з чим прийняті за результатами такої перевірки податкові повідомлення - рішення є протиправними.
42. Відповідно до пункту 200.1 статті 200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.
43. Згідно з пунктом 200.4 статті 200 ПК України при від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума:
а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу
б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету,
в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.
44. За правилами пунктів 200.7, 200.8, 200.9, 200.10 статті 200 ПК України платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному контролюючому органу податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.
До податкової декларації або уточнюючих розрахунків (в разі їх подання) платником податків додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування та оригінали митних декларацій. У разі якщо митне оформлення товарів, вивезених за межі митної території України, здійснювалося з використанням електронної митної декларації, така електронна митна декларація надається контролюючим органом за місцем митного оформлення контролюючому органу за місцем обліку такого платника податків в порядку, затвердженому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації кваліфікованого електронного підпису відповідно до закону.
Форма заяви про відшкодування та форма розрахунку суми бюджетного відшкодування визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики.
У строк, передбачений абзацом першим пункту 76.3 статті 76 цього Кодексу, контролюючий орган проводить камеральну перевірку даних податкової декларації або уточнюючих розрахунків (в разі їх подання).
Платники податку, які мають право на бюджетне відшкодування відповідно до цієї статті та подали заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, отримують таке бюджетне відшкодування в разі узгодження контролюючим органом заявленої суми бюджетного відшкодування за результатами камеральної перевірки, а у випадках, визначених пунктом 200.11 цієї статті, - за результатами перевірки, зазначеної у такому пункті, що проводяться відповідно до цього Кодексу.
45. Водночас, приписами пункту 201.12 статті 201 ПК України визначено, що у разі ввезення товарів на митну територію України документом, що посвідчує право на віднесення сум податку до податкового кредиту, вважається митна декларація, оформлена відповідно до вимог законодавства, яка підтверджує сплату податку.
46. Відповідно до пункту 200.14 статті 200 ПК України якщо за результатами камеральної або документальної перевірки, контролюючий орган виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, то такий орган:
- у разі перевищення заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування над сумою, визначеною контролюючим органом за результатами перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого перевищення та підстави для її вирахування;
- у разі з`ясування за результатами проведення перевірок факту, за яким платник податку не має права на отримання бюджетного відшкодування, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються підстави відмови в наданні бюджетного відшкодування.
47. Відповідно до підпункту 2 пункту 5 Розділу 5 Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28 січня 2016 року № 21 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29 січня 2016 року за № 159/28289, Розділ III «Розрахунки за звітний період» 2) якщо в результаті розрахунку значення різниці між сумою податкових зобов`язань (рядок 9) і податкового кредиту (рядок 17) отримано від`ємне значення, то заповнюється рядок 19 декларації. При від`ємному значенні суми податку на додану вартість, розрахованої інвестором (оператором) за угодою про розподіл продукції, така сума підлягає відшкодуванню інвестору (оператору) в порядку та строки, передбачені угодою про розподіл продукції, затвердженою Кабінетом Міністрів України. При цьому інвестор (оператор) має право на автоматичне бюджетне відшкодування такої суми в повному обсязі. З рядка 19 визначається сума перевищення від`ємного значення над сумою, обчисленою відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 розділу V Кодексу на момент подання податкової декларації. Визначена сума вказується у рядку 19.1 та зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 21). У разі якщо сума від`ємного значення (рядок 19) менша або дорівнює сумі, обчисленій відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 розділу V Кодексу на момент подання податкової декларації, рядок 19.1 не заповнюється. Сума, обчислена відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 розділу V Кодексу на момент подання податкової декларації, зазначається у відповідному службовому полі у рядку 19.1.
48. Як було встановлено судами попередніх інстанцій, 20 травня 2019 року ТОВ «Юніон Макс» подало до контролюючого органу податкову декларацію з податку на додану вартість за квітень 2019 року та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування за квітень 2019 року на суму 15 201 222 грн, яка зареєстрована у реєстрі заяв на відшкодування ПДВ.
49. В декларації з ПДВ за квітень 2019 року ТОВ «Юніон Макс» в рядку 17 зазначило суму податкового кредиту - 16 059 698 грн, вказана сума перевищує суму податкових зобов`язань, оскільки рядок 9 декларації порожній, тобто у підприємства відсутні податкові зобов`язання з ПДВ.
Сума перевищення від`ємного значення над сумою обчисленою відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 ПК України становить 858 476 грн, що відображено в рядку 19.1 декларації з ПДВ, при цьому у службовому полі рядка 19.1 зазначено суму 15 201 222 грн., тобто суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 ПК України.
50. На підтвердження обґрунтованості віднесення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість позивачем надано митні декларації.
51. Крім того, на підтвердження імпорту ТОВ «Юніон Макс» на митну територію України товарів від закордонних контрагентів, позивачем надано до суду первинні документи: контракт №2903/19 від 29 березня 2019 року; інвойси; платіжні доручення на оплату митного оформлення; накази від 30 квітня 2019 року № 30/4/1 та № 30/4/1к про проведення інвентаризації; акт інвентаризації активів та зобов`язань від 17 травня 2020 року; договір суборенди нерухомого майна (складського приміщення) від 01 квітня 2019 року № 01/04-1.
52. В контексті встановлених обставин у цій справі суди попередніх інстанцій правильно виходили з того, що за наслідком проведеної камеральної перевірки відповідачем не встановлено невідповідності заявленої позивачем суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації. Отже, висновки податкового органу про порушення позивачем вимог пункту 200.1, абз. «б» пункту 200.4 статті 200 ПК України за наслідками проведеної камеральної перевірки є необґрунтованими.
53. Враховуючи викладене, суд касаційної інстанції погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій про те, що податковим органом непідтверджено камеральною перевіркою висновки щодо завищення заявленої позивачем до бюджетного відшкодування суми податку на додану вартість по декларації за квітень 2019 року.
54. Щодо вимоги про зобов`язання Головне управління ДПС в Одеській області внести в Реєстр заяв про повернення сум бюджетного відшкодування дані щодо узгодження суми бюджетного відшкодування ТОВ «Юніон Макс» у розмірі 15 201 222 грн суд зазначає наступне.
55. Відповідно до пункту 200.12 статті 200 ПК України зазначена у заяві сума бюджетного відшкодування вважається узгодженою в Реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування з однієї із таких дат: ґ) з дня визнання протиправним та/або скасування податкового повідомлення-рішення. У випадках, передбачених підпунктами «а», «г» і «ґ» цього пункту, інформація про узгодженість бюджетного відшкодування та його суму відображається в Реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування контролюючим органом на наступний робочий день після виникнення такого випадку. Узгоджена сума бюджетного відшкодування стає доступною органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, для виконання на наступний операційний день за днем її відображення в Реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування та перераховується органом, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, у строки, передбачені пунктом 200.13 цієї статті, на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку та/або на бюджетні рахунки для перерахування у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до Державного бюджету України.
56. Згідно з пунктом 200.13 статті 200 ПК України на підставі даних Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, після дня набуття статусу узгодженої суми бюджетного відшкодування перераховує таку суму з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку та/або на бюджетні рахунки для перерахування у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету, протягом п`яти операційних днів.
57. Відповідно до пункту 200.15 статті 200 ПК у разі коли за результатами перевірки сум податку, заявлених до відшкодування, платник податку розпочинає процедуру адміністративного або судового оскарження, контролюючий орган не пізніше наступного робочого дня після отримання відповідного повідомлення від платника або ухвали суду про порушення провадження у справі зобов`язаний внести відповідні дані до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування.
Після закінчення процедури адміністративного оскарження або набрання законної сили рішенням суду контролюючий орган на наступний робочий день після отримання відповідного рішення зобов`язаний внести до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування дані щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування платника.
У разі неузгодження контролюючим органом суми податку, заявленої до відшкодування, або її частини зобов`язання з бюджетного відшкодування податку в частині неузгодженої суми виникає з дня закінчення процедури адміністративного або судового оскарження, за результатами якої прийнято рішення на користь платника податків.
58. Верховним Судом в постанові від 25 лютого 2020 року у справі № 320/6625/18 сформульовано висновок, що Держава в особі відповідних державних органів, виконуючи певний комплекс дій, зобов`язана повернути платнику суму бюджетного відшкодування з ПДВ протягом законодавчо встановленого строку після дня набуття відповідною сумою статусу узгодженої, в даному випадку після вчинення контролюючим органом дій по внесенню до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування даних щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування платника на наступний робочий день після отримання рішення суду апеляційної інстанції, яке набрало законної сили.
59. У вказаній постанові Верховний Суд визнав передчасним заявлення позовних вимог про зобов`язання відповідача внести до Реєстру заяв про повернення бюджетного відшкодування податку на додану вартість необхідні дані по заяві платника податку (позивача у зазначеній справі) про повернення суми бюджетного відшкодування як такої, що є узгодженою, з огляду на положення пункту 200.15 статті 200 ПК України, які зобов`язують контролюючий орган внести до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування дані щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування платника лише на наступний робочий день після отримання, зокрема, рішення суду, яке набрало законної сили.
60. Підстав для відступу від такого висновку Верховного Суду колегія суддів не вбачає.
61. При цьому не виключається можливість за спливом часу протягом процедури оскарження, застосування до спірних правовідносин в залежності від обставин, наслідків встановлених п. 200.12 (останні абзаци) ст. 200 ПК України, а саме: у разі наявності у платника податку податкового боргу бюджетному відшкодуванню підлягає заявлена сума податку, зменшена на суму такого податкового боргу; у разі виникнення у платника податку необхідності зміни напряму узгодженого бюджетного відшкодування, такий платник податку має право подати відповідну заяву до контролюючого органу, який не пізніше наступного робочого дня з дня отримання такої заяви зобов`язаний внести відповідні дані до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування.
62. Таким чином, позовні вимоги Товариства про зобов`язання Головне управління ДПС в Одеській області внести до Реєстру заяв про повернення сум бюджетного відшкодування дані щодо узгодження ТОВ «Юніон Макс» суми бюджетного відшкодування у розмірі 15 201 222 грн є передчасними, оскільки на час задоволення судами попередніх інстанцій позовних вимог в цій частині у відповідача ще не виник обов`язок внести такі дані до Реєстру.
63. Відповідно до частини першої статті 351 КАС України суд скасовує судове рішення повністю або частково і ухвалює нове рішення у відповідній частині або змінює його, якщо таке судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права або порушенням норм процесуального права.
64. Підсумовуючи викладене, рішення Одеського окружного адміністративного суду від 21 серпня 2019 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 11 листопада 2020 року підлягають скасуванню в частині позовних вимог про зобов`язання Головне управління ДПС в Одеській області внести до Реєстру заяв про повернення сум бюджетного відшкодування дані щодо узгодження ТОВ «Юніон Макс» суми бюджетного відшкодування у розмірі 15 201 222 грн. У цій частині слід ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.
65. Відповідно до частини першої статті 350 КАС України Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
66. З огляду на вказані вище обставини справи, Суд вважає за необхідне, рішення судів попередніх інстанцій в частині визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 10 червня 2019 року № 0000461202 залишити без змін.
На підставі викладеного, керуючись статтями 341 345 349 350 351 355 356 359 КАС України, Суд
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Головного Управління Державної податкової служби в Одеській області задовольнити частково.
Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 21 серпня 2019 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 11 листопада 2020 року у справі № 420/4194/19 скасувати в частині зобов`язання Головного Управління Державної податкової служби в Одеській області внести до Реєстру заяв про повернення сум бюджетного відшкодування дані щодо узгодження Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніон Макс» суми бюджетного відшкодування у розмірі 15 201 222 грн.
Прийняти в цій частині нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову.
В іншій частині рішення Одеського окружного адміністративного суду від 21 серпня 2019 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 11 листопада 2020 року у справі № 420/4194/19 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач М. М. Яковенко
Судді І. В. Дашутін
О. О. Шишов