ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 червня 2022 року
м. Київ
справа № 420/6689/19
адміністративне провадження № К/9901/29589/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Білак М.В.,
суддів: Мартинюк Н.М., Соколова В.М.,розглянувши у порядку письмового провадження справу
за касаційними скаргами ОСОБА_1 та ОСОБА_2
на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 02 вересня 2020 року (головуючий суддя - Цховребова М.Г.)
та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 01 березня 2021 року (головуючий суддя - Кравець О.О., судді: Зуєва Л.Є., Коваль М.П.)
у справі №420/6689/19
за позовом ОСОБА_2
до Виконавчого комітету Одеської міської ради,
за участю третіх осіб: ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНФОКС" в особі філії "ІНФОКСВОДОКАНАЛ",
про зобов`язання вчинити певні дії.
I. ПРОЦЕДУРА
1. 11 листопада 2019 року ОСОБА_2 звернулась до суду з вказаним позовом, в якому, з урахуванням уточненої позовної заяви, просила:
- зобов`язати виконавчий комітет Одеської міської ради скасувати своє рішення від 27 листопада 2003 року №675;
- зобов`язати ТОВ «ІНФОКС» замовити норми водоспоживання на рівні розрахованих науково-виробничим підприємством «Центр проблем екології (м. Харків);
2. Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 11 березня 2020 року провадження у справі в частині позовних вимог ОСОБА_2 до ТОВ «ІНФОКС» про зобов`язання вчинити певні дії, закрити. Роз`яснено позивачу, що розгляд такої справи, в зазначеній частині позовних вимог, віднесено до юрисдикції місцевого загального суду за правилами цивільного судочинства.
3. Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 02 вересня 2020 року, залишеною без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 01 березня 2021 року, закрито провадження в частині позовних вимог про зобов`язання виконавчого комітету Одеської міської ради скасувати своє рішення від 27 листопада 2003 року №675, а саме пункти 1, 2 цього рішення.
4. У поданій касаційній скарзі скаржники з посиланням на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення, а справу направити для розгляду до суду першої інстанції.
5. Ухвалою Верховного Суду від 21 вересня 2021 року відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою.
II. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ.
6. Закриваючи частково провадження у справі суд першої інстанції, позицію якого підтримав суд апеляційної інстанції, дійшов висновку про те, що відповідач з власної ініціативи усунув порушення, які були підставою для звернення до суду, а тому існують визначені у пункті 8 частини першої статті 238 КАС України підстави для закриття в частині провадження в справі №420/6689/19.
7. Так, суди попередніх інстанцій зазначили, що оскаржувані позивачем порушення, в частині позовних вимог про зобов`язання виконавчого комітету Одеської міської ради скасувати своє рішення від 27 листопада 2003 року №675, а саме пункти 1, 2 цього рішення, виправлені суб`єктом владних повноважень і при цьому відсутні підстави вважати, що повне відновлення законних прав та інтересів позивача неможливе без визнання рішень, дій або бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправними після такого виправлення.
8. Скаржники у своїй касаційній скарзі не погоджуються з рішеннями судів попередніх інстанцій, посилаючись на те, що вони прийняті з порушенням норм процесуального права, а тому підлягають скасуванню.
9. Зазначають, що в апеляційній інстанції справу розглянуто та вирішено неповноважним складом суду, що є підставою для скасування судового рішення відповідно до пункту 1 частини третьої статті 353 КАС України. Так, провадження відкрито у складі колегії суддів: судді-доповідача: Кравця О.О., суддів: Домусчі С.Д., Коваля М.П., а постанова апеляційного суду прийнята у складі колегії суддів: судді-доповідача: Кравець О.О., судді: Зуєва Л.Є., Коваль М.П. Відтак, суддю Домусчі С.Д. замінено на суддю Зуєву Л.Є. без наявних в матеріалах справи доказів неможливості його участі та за відсутності вмотивованого розпорядження керівника апарату суду щодо заміни.
10. Крім того, скаржники вважають, що оскаржувані рішення ґрунтуються на недопустимих доказах, оскільки в основу їх обґрунтування покладено рішення виконавчого комітету від 27 травня 2004 року №316 «Про впорядкування розрахунків за спожиті послуги водокористування та відміну тимчасових експлуатаційних норм водоспоживання», яким нібито скасовано спірне рішення від 27 листопада 2003 року №675 «Про впорядкування розрахунків за спожиті послуги водопостачання та затвердження експлуатаційних норм водоспоживання». Однак, в матеріалах справи наявний лист Департаменту інформації та зв`язків з громадськістю Одеської міської ради від 06 лютого 2020 року, в якому зазначено про відсутність даних щодо оприлюднення рішення виконавчого комітету Одеської міської ради від 27 травня 2004 року № 316 «Про впорядкування розрахунків за спожиті послуги водокористування та відміну тимчасових експлуатаційних норм водоспоживання».
11. Також скаржники посилаються на позицію Верховного Суду у справі №712/8985/17, відповідно до якої, якщо рішення нормативно-правового акту не оприлюднено то воно не набрало чинності і його не існує. З огляду на це, рішення виконавчого комітету Одеської міської ради від 27 травня 2004 року №316 «Про впорядкування розрахунків за спожиті послуги водокористування та відміну тимчасових експлуатаційних норм водоспоживання» є нечинним, а тому скаржники вважають, що спірне рішення не скасоване та невиправлене.
12. Також скаржники вказують на порушення судами частин шостої статті 94 та частини четвертої статті 264 КАС України.
IV. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ
13. Верховний Суд, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), вважає за необхідне зазначити таке.
14. Касаційне провадження у справі відкрите з підстави оскарження судового рішення, зазначеного в частині другій статті 328 КАС України, та посилання позивача на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права.
15. Пунктом 8 частини першої статті 238 КАС України встановлено, що суд закриває провадження у справі щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо оскаржувані порушення були виправлені суб`єктом владних повноважень і при цьому відсутні підстави вважати, що повне відновлення законних прав та інтересів позивача неможливе без визнання рішень, дій або бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправними після такого виправлення.
16. Аналіз наведеної правової норми дає підстави для висновку, що у разі встановлення під час розгляду справи виправлення відповідачем оскаржуваних позивачем порушень, суд має вирішити питання щодо можливості закриття провадження у справі.
17. При цьому, вирішуючи зазначене питання, суд має з`ясувати, чи не призведе закриття провадження у справі до того, що законні права та інтереси позивача не будуть відновлені навіть після виправлення відповідачем оскаржуваних порушень.
18. Тобто, для застосування такої підстави для закриття провадження у справі, необхідна сукупність певних фактів, зокрема, оскаржувані порушення мають бути виправлені самостійно суб`єктом владних повноважень, а також мають бути відсутні підстави вважати, що повне відновлення законних прав та інтересів позивача неможливе без визнання таких рішень протиправними.
19. Як правильно зазначили суди попередніх інстанцій, спірним рішенням відповідача від 27 листопада 2003 року №675 «Про впорядкування розрахунків за спожиті послуги водопостачання та затвердження експлуатаційних норм водоспоживання», із посиланням на пункт 2 частини першої статті 28 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», статті 13 Закону України «Про питну воду та питне водоспоживання», з метою приведення норм водоспоживання у відповідність до фактичного споживання води, враховуючи норми водоспоживання, розроблені науково-виробничим підприємством «Центр проблем екології» (м. Харків), виконавчий комітет Одеської міської ради, вирішив:
1. Затвердити з 1 грудня 2003 року тимчасові експлуатаційні норми водоспоживання (додаються).
2. Комунальному підприємству «Одесводоканал» (Малонога О.С.) до 01 березня 2004 року надати пропозиції щодо встановлення норм водоспоживання на рівні розрахованих науково-виробничим підприємством «Центр проблем екології» (м. Харків).
3. Рекомендувати всім водоспоживачам, підприємствам та організаціям незалежно від форми власності, встановити засоби обліку води.
4. Визначити, що поливний сезон, в тому числі полив вулиць, прибудинкових територій та зелених насаджень у місті, починається 01 квітня та закінчується 30 вересня кожного року.
5. Контроль за виконанням рішення покласти на заступника міського голови Прокорчука В.А.
20. В подальшому рішенням виконавчого комітету Одеської міської ради від 27 травня 2004 року №316 «Про впорядкування розрахунків за спожиті послуги водокористування та відміну тимчасових експлуатаційних норм водоспоживання», з урахуванням його рішення від 30 липня 2020 року №263 «Про внесення змін до рішення виконавчого комітету Одеської міської ради від 27 травня 2004 року №316» скасовано пункти 1, 2 рішення виконавчого комітету Одеської міської ради від 27 листопада 2003 року №675 «Про впорядкування розрахунків за спожиті послуги водопостачання та затвердження експлуатаційних норм водоспоживання», які фактично є частиною рішення, яке позивач просить скасувати.
21. Отже, внаслідок прийняття 27 травня 2004 року виконавчим комітетом Одеської міської ради рішення від №316 «Про впорядкування розрахунків за спожиті послуги водокористування та відміну тимчасових експлуатаційних норм водоспоживання» положення пунктів 1, 2 рішення виконавчого комітету Одеської міської ради від 27 листопада 2003 року №675 «Про впорядкування розрахунків за спожиті послуги водопостачання та затвердження експлуатаційних норм водоспоживання», що оскаржуються втратили чинність і не тягнуть жодних правових наслідків для будь-якого позивача, що свідчить про відсутність публічно-правового спору як такого.
22. Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої та апеляційної інстанції, що оскаржувані порушення були виправлені суб`єктом владних повноважень шляхом прийняття рішень на підставі яких, в спірних правовідносинах оскаржуване в частині рішення втратило чинність, а тому наявні підстави для закриття провадження у справі.
23. Доводи касаційної скарги про нечинність рішення виконавчого комітету Одеської міської ради від 27 травня 2004 року №316 «Про впорядкування розрахунків за спожиті послуги водокористування та відміну тимчасових експлуатаційних норм водоспоживання», оскільки таке рішення не було опубліковано на його офіційному сайті, а тому рішення в частині, яке є предметом спору у цій справі не можна вважати скасованим та виправленим, Верховний Суд вважає необґрунтованими з огляду на таке.
24. Так, питання правомірності рішення виконавчого комітету Одеської міської ради від 27 травня 2004 року № 316 «Про впорядкування розрахунків за спожиті послуги водокористування та відміну тимчасових експлуатаційних норм водоспоживання» не є предметом розгляду у цій справі, а тому дослідження та надання оцінки процедурі прийняття вказаного рішення не може бути здійснено судом в межах цього спору.
25. При цьому, апеляційний суд обґрунтовано зазначив, що не опублікування на офіційному сайті відповідача рішення від 27 травня 2004 року №316 «Про впорядкування розрахунків за спожиті послуги водокористування та відміну тимчасових експлуатаційних норм водоспоживання» не може ставити під сумнів його існування, та, відповідно, не спростовує факт його прийняття.
26. Посилання в касаційній скарзі на висновок Верховного Суду у справі №712/8985/17, відповідно до якого, якщо рішення нормативно-правового акту не оприлюднено то воно не набрало чинності і його не існує як на підставу скасування оскаржуваних судових рішень, Верховний Суд відхиляє, оскільки вони були зроблені за інших фактичних обставин справи.
27. Також Верховний Суд відхиляє, як безпідставні, доводи скаржників щодо порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, наведені у пункті 9 цієї постанови, з огляду на таке.
28. Відповідно до частини третьої статті 33 КАС України перегляд судових рішень в адміністративних справах в апеляційному порядку здійснюється колегією у складі трьох суддів.
29. Згідно з частиною десятою статті 31 КАС України для кожної постійної колегії суддів збори суддів відповідного суду визначають резервних суддів строком на один рік. Якщо зі складу колегії суддів не може продовжувати розгляд справи суддя, який не є суддею-доповідачем у такій справі, що може перешкодити розгляду справи у строки, встановлені цим Кодексом, заміна такого судді з ініціативи судді-доповідача за вмотивованим розпорядженням керівника апарату суду здійснюється Єдиною судовою інформаційно-телекомунікаційною системою з числа резервних суддів.
30. За перевіркою матеріалів справи, відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23 вересня 2020 року, для розгляду апеляційної скарги визначено склад колегії суддів П`ятого апеляційного адміністративного суду: головуючий суддя Кравець О.О., судді: Домусчі С.Д., Коваль М.П.
31. Ухвалами від 16 жовтня 2020 року та 09 листопада 2020 року суд у складі цієї колегії суддів відкрив апеляційне провадження і призначив справу до розгляду в порядку письмового провадження.
32. 18 лютого 2021 року, у зв`язку з перебуванням судді Домусчі С.Д. у відпустці, на підставі розпорядження керівника апарату П`ятого апеляційного адміністративного суду №20-с від 18 лютого 2021 року проведено повторний автоматизований розподіл цієї судової справи та визначено склад колегії суддів: головуючий суддя Кравець О.О., судді: Зуєва Л.Є., Коваль М.П.
33. Наведене свідчить про те, що у зв`язку з перебуванням судді Домусчі С.Д. у відпустці 18 лютого 2021 року відбулася його обґрунтована заміна на підставі вмотивованого розпорядження керівника апарату суду. Це спростовує доводи скаржника про безпідставність заміни складу колегії суддів, оскільки така заміна була проведена із дотриманням норм процесуального законодавства.
34. Наказом Державної судової адміністрації України від 20 серпня 2019 року №814 затверджено Інструкцію з діловодства в місцевих та апеляційних судах України.
35. Пунктом 1 розділу VIІ цієї Інструкції визначено порядок формування і оформлення судових справ. Розпорядження керівника апарату суду щодо заміни судді відсутнє в переліку документів, що підшиваються до судової справи.
36. Відсутність розпорядження в матеріалах справи не може ставити під сумнів неповноважність складу суду апеляційної інстанції, який встановлений законом.
37. Колегія суддів зазначає, що доводи наведені у касаційній скарзі, не спростовують правильність висновків судів першої й апеляційної інстанцій, а відтак відсутні підстави для скасування оскаржуваних судових рішень.
38. Відповідно до статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
39. З огляду на результат касаційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, судові витрати розподілу не підлягають.
Керуючись статтями 341 345 350 356 КАС України, Верховний Суд
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 залишити без задоволення.
Ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 02 вересня 2020 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 01 березня 2021 року у справі №420/6689/19 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не може бути оскаржена.
Судді М.В. Білак
Н.М. Мартинюк
В.М. Соколов