ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 липня 2022 року

м. Київ

справа № 420/7385/19

адміністративне провадження № К/9901/10368/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Дашутіна І.В.,

суддів: Шишова О.О., Яковенка М.М.,

розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ХІЛЛ ТЕЛЕКОМ ІНЖИНІРИНГ» на постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 10.03.2021 (колегія суддів: Градовський Ю.М. Крусян А.В., Яковлєв О.В.) у справі № 420/7385/19 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ХІЛЛ ТЕЛЕКОМ ІНЖИНІРИНГ» до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ОПИСОВА ЧАСТИНА

Короткий зміст позовних вимог і рішень судів першої та апеляційної інстанцій:

У червні 2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю «ХІЛЛ ТЕЛЕКОМ ІНЖИНІРИНГ» звернулося до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень:

- від 26.11.2019 № 000629514 про донарахування податку на прибуток на суму 404 345,00 грн - за податковими зобов`язаннями та 101 086,00 - за штрафними (фінансовими) санкціями;

- від 26.11.2019 № 000630514 про застосування штрафних (фінансових) санкцій у сумі 510,00 грн.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 20.11.2020 адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ХІЛЛ ТЕЛЕКОМ ІНЖИНІРИНГ» до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень задоволено повністю.

Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС в Одеській області від 26.11.2019 № 000629514 та № 000630514.

Стягнуто з Головного управління ДПС в Одеській області за рахунок його бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ХІЛЛ ТЕЛЕКОМ ІНЖИНІРИНГ» судовий збір в сумі 7589,11 грн та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 20 000,00 грн (двадцять тисяч гривень).

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що приймаючи спірні податкові повідомлення-рішення контролюючий орган не надав належну оцінку представленим первинним документам податкового та бухгалтерського обліку, та помилково вважав, що платником податку допущенні порушення податкового законодавства. При цьому, тільки під час розгляду справи у суді товариством були надані повний пакет первинних бухгалтерських документів та докази про дійсність проведення ним господарських операцій з контрагентами, а тому суд уважав наявними підстави для скасування оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 10.03.2021 апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області задоволено. Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 20.11.2020 - скасовано. Прийнято у справі нову постанову, якою у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог суд апеляційної інстанції урахував, що під час проведення перевірки товариством не були надані усі відповідні первинні документи, які б дійсно підтверджували факт реальності господарських операцій та факт отримання послуг та товарів від контрагентів. При цьому відповідні документи були надані лише при розгляді даної справи у суді першої інстанції.

Судами попередніх інстанцій під час розгляду справи установлено:

У період з 11.10.2019 по 01.11.2019 (у подальшому термін проведення перевірки продовжувався з 28.10.2019 по 01.11.2019 на підставі наказу ГУ ДПС в Одеській області від 28.10.2019 за № 1220 (т. 3 а. с. 84), на підставі направлень від 11.10.2019

№ 779/05-14, № 785/05-14, № 776/05-14, № 781/05-14, № 775/05-14, № 780/05-14, № 774/05-14, № 777/05-14 (т. 3 а. с. 21-29), виданих Головним управлінням ДПС в Одеській області, відповідно до п. п. 20.1.4 п. 20.1 статті 20, п. 77.1 статті 77 ПК України, та на підставі наказу Головного управління ДПС в Одеській області від 12.09.2019 за № 69, зі змінами, внесеними наказом Головного управління ДПС в Одеській області від 11.10.2019 за № 775, проведено документальну планову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «ХІЛЛ ТЕЛЕКОМ ІНЖИНІРИНГ», (код за ЄДРПОУ 37858904), з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2017 по 30.06.2019, валютного за період з 01.04.2017 по 30.06.2019, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.04.2017 по 30.06.2019, іншого законодавства за період з 01.04.2017 по 30.06.2019 відповідно до затвердженого плану (переліку питань) документальної перевірки.

За результатами вказаної перевірки, 08.11.2019 складено акт за № 56/15-32-05-13/37858904 «Про результати документальної планової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «ХІЛЛ ТЕЛЕКОМ ІНЖИНІРИНГ» (т. 1 а. с. 28-60), у висновках якого встановлено порушення вимог:

- пункту. 44.1, 44.2, 44.3 статті 44, підпунктів 134.1.1 пункту 134.1 статті 134, пункту 135.1 статті 135 ПК України, пункту 6.11 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 «Витрати», затвердженого наказом Міністерства фінансів України за № 318 від 31.12.2000, із змінами і доповненнями) в результаті чого податок на прибуток занижено на 404 345 грн в т. ч.: 3 квартали 2018 року, заниження в сумі 161 754 грн; 2018 рік заниження в сумі 334 151грн в т. ч. 4 квартал 2018 року заниження в сумі 172 397 грн; півріччя 2019 року заниження в сумі 70 194 грн;

- пункту 44.6 статті 44 статті 121 ПК України за № 2755-VI від 02.12.2010;

- пункту 176.2 статті 176, пункту 119.2 статті 119 ПК України за № 2755-VI від 02.12.2010 та Наказу ДПА України за № 1020 від 24.12.2010 «Про затвердження форми Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого на користь платників податку, і сум утриманого з них податку та Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого на користь платників податків і сум у триманого з них податку», затвердженого наказом Міністерства фінансів України за № 4 від 13.01.2015 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 30.01.2015 за № 111/2655, податкова звітність про суми доходів нарахованого (сплаченого) на користь платників податків та суми утриманого з них податку за четвертий квартал 2017 року та перший квартал 2018 року надавалася з помилками до ДПІ у Малиновському районі м. Одеси, а саме: не відображені виплачені доходи у вигляді поворотної фінансової допомоги за ознакою доходу « 153».

На підставі встановлених порушень, Головним управлінням ДПС в Одеській області прийнято податкові повідомлення-рішення:

- від 26.11.2019 № 000629514, яким Головне управління ДПС в Одеській області повідомило позивача, що на підставі акта від 08.11.2019 № 56/15-32-05-13/37858904 встановлено порушення пункту 44.1, 44.2, 44.3 статті 44, підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134, пункту 135.1 статті 135 Податкового Кодексу, пункту 6.11 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 «Витрати», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2000 № 318, із змінами і доповненнями. У зв`язку з цим згідно з підпунктом 54.3.2 пункту 54.3 статті 54, пунктом 58.1 статті 58 Податкового кодексу України збільшено суму грошового зобов`язання за платежем: податок на прибуток, код платежу: 11020300, на загальну суму п`ятсот п`ять тисяч чотириста тридцять одна грн 00 коп, з якої: за податковим зобов`язанням («+» - збільшення; «-» - зменшення) + 404 345 грн; за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 101 086 грн (т. 1 а. с. 61).

- від 26.11.2019 № 000630514, яким Головне управління ДПС в Одеській області повідомило позивача, що на підставі акта перевірки від 08.11.2019 № 56/15-32-05-13/37858904 та/або за даними інформаційних баз контролюючого органу (в тому числі Єдиного реєстру податкових накладних, Єдиного реєстру акцизних накладних) встановлено порушення пункту 44.6 статті 44 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI (із змінами та доповненнями) та на підставі підпункту 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 і пункту 121.1 статті 121 Податкового кодексу України застосовано штрафні (фінансові) санкції (штрафи) у сумі п`ятсот десять грн 00 коп. за платежем адміністративні штрафи та інші санкції, код платежу: 21081103, з якої: сума штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) - 510 грн (т.1 а. с. 62).

Крім того, судами встановлено, що 01.04.2014 між ТОВ «ХІЛЛ ТЕЛЕКОМ ІНЖИНІРИНГ» та ТОВ «Астеліт» (в подальшому перейменовано у Товариство з обмеженою відповідальністю «ЛАЙФСЕЛЛ») було укладено договір підтримки мережі радіозв`язку №USE320, відповідно до якого Товариство з обмеженою відповідальністю «ХІЛЛ ТЕЛЕКОМ ІНЖИНІРИНГ» (виконавець), в порядку та на умовах, визначених цим Договором, зобов`язується протягом всього строку дії цього Договору за завданням Замовника виконувати/надавати наступні типи робіт/послуг: 1.1.1.планово-періодичне обслуговування; 1.1.2. Аварійно-відновлювальні роботи; 1.1.3.нестандартні роботи, - а Товариство з обмеженою відповідальністю «Астеліт» (Замовник) зобов`язується приймати та оплачувати належним чином виконані роботи. Тобто, відповідно до умов цього договору, позивач повинен був виконувати періодичні роботи з ремонту та налагодження телефонних веж.

11 листопада 2015 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «ХІЛЛ ТЕЛЕКОМ ІНЖИНІРИНГ» та Підприємством з іноземними інвестиціями «Амік Україна», (код за ЄДРПОУ 30603572), укладено публічний договір купівлі - продажу товарів з використанням карток від 08.12.2015 № 8000701 (в редакції згідно наказу від 29.11.2018 № 267-П).

Указаний договір був укладений позивачем для придбавання паливно-мастильних матеріалів, таких як: паливо, дизельне паливо та газ, що необхідні при використанні транспортних засобів позивача при виконанні своєї господарської діяльності, зокрема, виконання обов`язків в рамках укладеного з Товариством з обмеженою відповідальністю «Астеліт» (Товариство з обмеженою відповідальністю «ЛАЙФСЕЛЛ») договору.

За правовідносинами з Підприємством з іноземними інвестиціями «Амік Україна» були придбані паливно-мастильні матеріали та газ, що підтверджувалося, крім іншого, наступними актами прийому - передачі: від 30.04.2019 № 8000701/кв-0005321 на суму у розмірі 103 475,8 грн; від 31.05.2019 № 8000701/кв-0006748 на суму у розмірі 142 772,38 грн; від 30.06.2019 № 8000701/кв-0008225 на суму у розмірі 143 717,37 грн.

Згідно запису в даних бухгалтерського обліку, а саме журнали-ордери, відомості бухгалтерському рахунку 37 «Розрахунки з іншими дебіторами», господарські операції Підприємства з іноземними інвестиціями «АМІК Україна» у розмірі 389 965 грн відображені із зазначенням актів прийому-передачі: від 30.04.2019 № 8000701/кв-0005321 на суму 103 475,80 грн; від 31.05.2019 № 8000701/кв-0006748 на суму 142 772,38 грн; від 30.06.2019 № 8000701/кв-0008225 на суму 143 717,37 грн.

На момент проведення перевірки зазначені акти прийому-передачі були оформлені позивачем та передані Підприємством з іноземними інвестиціями «Амік Україна» на підписання.

Відповідно, позивачем під час проведення перевірки оригінали вказаних актів прийому - передачі не були надані посадовим особам контролюючих органів. При цьому, зазначені акти прийому - передачі надавались товариством лише в копіях.

На виконання зазначених правовідносин позивачем були оформлені бухгалтерські довідки: від 30.06.2019 на суму 103 475,8 грн; від 30.06.2019 на суму 142 772,38 грн; від 30.06.2019 на суму 143 717,37 грн, в яких було зазначено, що акти прийому-передачі ТМЦ на отримання від Підприємства з іноземними інвестиціями «Амік Україна» в рамках Публічного договору від 08.12.2015 № 8000701 паливно-мастильних матеріалів не були повернуті Товариству з обмеженою відповідальністю «ХІЛЛ ТЕЛЕКОМ ІНЖИНІРИНГ», у зв`язку з чим під час складання звітності за квітень, травень, червень 2019 року та відображенні в бухгалтерському обліку господарських операцій, при формуванні складу витрат, були використані дані акту звіряння взаємних розрахунків за період: 2019 року, між Товариством з обмеженою відповідальністю «ХІЛЛ ТЕЛЕКОМ ІНЖИНІРИНГ» і Підприємством з іноземними інвестиціями «Амік Україна», підписаний посадовими особами сторін: зі сторони позивача - директором Карлангич В. М., зі сторони Підприємства з іноземними інвестиціями «Амік Україна» - бухгалтером Ярцевою Т. В.

На підтвердження направлення оформлених актів прийому-передачі до Підприємства з іноземними інвестиціями «Амік України» позивачем надано до матеріалів справи листи від 30 квітня 2019 року вих. № 6, від 30 червня 2019 року вих. № 13, від 31 травня 2019 року вих. № 9, від 30 жовтня 2019 року вих. № 17, від 30 жовтня 2019 року вих. № 17, з відмітками про їх отримання вказаним контрагентом, в яких зазначено прохання підписати та повернути позивачу акти прийому-передачі робіт (послуг).

Також 30.08.2016 між Товариством з обмеженою відповідальністю «ХІЛЛ ТЕЛЕКОМ ІНЖИНІРИНГ» та Товариством з обмеженою відповідальністю «БЄЛ-ТРАНС» був укладений договір про виконання комплексу підрядних робіт за № 30/08/16 (а. с. 105-111 Т.1).

За вказаними правовідносинами з Товариством з обмеженою відповідальністю «БЄЛ-ТРАНС» були виконані та прийняті позивачем роботи згідно наступних актів здачі-прийняття робіт (послуг): від 31.10.2018 № ОУ- 0002930 на суму 464 956,00 грн; від 31.12.2018 № ОУ-0003895 на суму 492 807,00 грн; від 28.09.2018 № ОУ-0002572 на суму 341 567,00 грн; від 28.09.2018 № ОУ-0002562 на суму 107 100,00 грн; від 28.09.2018 № ОУ-0002567 на суму 75 000,00 грн; від 28.09.2018 № ОУ-0002568 на суму 45 000,00 грн; від 28.09.2018 № ОУ-0002565 на суму 101 400,00 грн; від 28.09.2018 № ОУ-0002563 на суму 76 500,00 грн; від 28.09.2018 № ОУ-0002569 на суму 35 250,00 грн; від 28.09.2018 № ОУ-0002570 на суму 56 875,02 грн; від 28.09.2018 № ОУ-0002571 на суму 69 941,28 грн.

Згідно запису в даних бухгалтерського обліку, а саме: журналів-ордерів, відомості бухгалтерському рахунку 37 «Розрахунки з іншими дебіторами», господарські операції Товариства з обмеженою відповідальністю «БЄЛ-ТРАНС», у розмірі 1 856 396 грн відображені із зазначенням актів прийому-передачі: передачі: від 31.10.2018 № ОУ-0002930 на суму 464 956 грн; від 31.10.2018 № ОУ-0003895 на суму 492 807 грн; від 28.09.2018 № ОУ-0002572 на суму 341 567 грн; від 28.09.2018 № ОУ-0002562 на суму 107 100 грн; від 28.09.2018 № ОУ-0002567 на суму 75 000 грн; від 28.09.2018 № ОУ-0002568 на суму 45 000 грн; від 28.09.2018 № ОУ-0002565 на суму 101 400 грн; від 28.09.2018 № ОУ-0002563 на суму 76 500 грн; від 28.09.2018 № ОУ-0002569 на суму 25250 грн; від 28.09.2018 № ОУ-0002570 на суму 56 875 грн; від 28.09.2018 № ОУ-0002571 на суму 69 941 грн.

При цьому, зазначені акти здачі-приймання робіт не були надані позивачем в оригіналах на запит посадових осіб контролюючого органу, оскільки були передані Товариству з обмеженою відповідальністю «БЄЛ-ТРАНС» на підписання. Однак дані акти здачі-приймання робіт були надані для перевірки лише в копіях.

На підтвердження направлення оформлених актів прийому-передачі до Товариства з обмеженою відповідальністю «БЄЛ-ТРАНС» позивачем надано до матеріалів справи листи, від 28 вересня 2018 року вих. № 10, від 31 жовтня 2018 року вих. № 152, від 31 грудня 2018 року вих. № 22, від 30 жовтня 2019 року вих. № 18, з відмітками про їх отримання вказаним контрагентом, в яких зазначено прохання підписати та повернути позивачу акти здачі-прийняття робіт (послуг).

Як установлено судом разом із копіями актів здачі-прийняття робіт (послуг) посадовим особам Головного управління ДПС в Одеській області також були надані оформлені позивачем бухгалтерські довідки, а саме: від 31.12.2018 на суму 464 956,00 грн; від 31.12.2018 на суму 492 807,00 грн; від 30.09.2018 на суму 341 567,00 грн; від 30.09.2018 на суму 107 100,00 грн; від 30.09.2018 на суму 75 000,00 грн.; від 30.09.2018 на суму 45 000,00 грн; від 30.09.2018 на суму 101 400,00 грн; від 30.09.2018 на суму 76 500,00 грн; від 30.09.2018 на суму 35 250,00 грн; від 30.09.2018 на суму 56 875,02 грн; від 30.09.2018 на суму 69 941,28 грн, в яких було зазначено, що акти здачі-прийняття робіт від Товариства з обмеженою відповідальністю «БЄЛ-ТРАНС» в рамках договору підряду на виконання робіт (послуг) від 30.08.2016 № 30/08/16 не були повернуті Товариству з обмеженою відповідальністю «ХІЛЛ ТЕЛЕКОМ ІНЖИНІРИНГ», у зв`язку з чим при складанні звітності за вересень та жовтень 2018 року та відображенні в бухгалтерському обліку господарських операцій, при формуванні складу витрат, були використані дані акту звіряння взаємних розрахунків за період: 2018 рік, між Товариством з обмеженою відповідальністю «ХІЛЛ ТЕЛЕКОМ ІНЖИНІРИНГ» і Товариством з обмеженою відповідальністю «БЄЛ-ТРАНС», підписаний посадовими особами сторін: зі сторони позивача - директором Карлангич В. М., зі сторони Товариства з обмеженою відповідальністю «БЄЛ-ТРАНС» - директором Пановим В. С.

Короткий зміст вимог та узагальнені доводи касаційної скарги:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ХІЛЛ ТЕЛЕКОМ ІНЖИНІРИНГ» посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права просить постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 21.01.2021 - скасувати, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 20.11.2020 - залишити без змін.

Позивач зазначає, що П`ятий апеляційний адміністративний суд під час розгляду справи та прийнятті постанови від 21.01.2021 погодився з позицією відповідача, повністю проігнорувавши положення п. 2.6. Наказу Міністерства Фінансів України № 88 від 24.05.1995 «Про затвердження Положення про документальне забезпечення записів в бухгалтерському обліку», та не врахував оформлених скаржником у відповідності до норм діючого податкового законодавства України документів внутрішнього первинного обліку, що підтверджують реальність господарських операцій, таких як: бухгалтерські довідки, накази по підприємству, видаткові й податкові накладні, платіжні документи, що підтверджують здійснення повного розрахунку за договірними зобов`язаннями та ін.

Верховний Суд ухвалою від 08.04.2021 відкрив касаційне провадження у цій справі з підстав передбачених пунктом 3 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України - якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.

Відповідачем до Суду надано відзив на касаційну скаргу, в якому вказує на безпідставність викладених в ній доводів. Зазначає, що позиція скаржника є безпідставною. Вказує, що доводи, наведені в касаційній скарзі, ґрунтуються на припущеннях. Просив залишити касаційну скаргу без задоволення, а постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 21.01.2021 - без змін.

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

Норми права, якими керувався суд касаційної інстанції та висновки суду за результатами розгляду касаційної скарги:

Верховний Суд зазначає, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права (частина 1 статті 341 КАС України).

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 4-7 частини третьої статті 353 , абзацом другим частини першої статті 354 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги (частини друга, третя статті 341 КАС України).

Суд зазначає, що при вирішенні спорів щодо правомірності формування платниками податків своїх даних податкового обліку, зокрема якщо предметом спору є достовірність первинних документів та підтвердження інших обставин реальності відображених у податковому обліку господарських операцій, суди повинні враховувати, що обов`язок доведення відповідних обставин у спорах між особою та суб`єктом владних повноважень покладається на суб`єкта владних повноважень, якщо він заперечує проти позову.

Згідно з пп.20.1.4 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України №2755-VI від 02.12.2010 контролюючий орган має право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Відповідно до п.44.1 ст.44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Згідно з п.44.2 ст.44 Податкового кодексу України для обрахунку об`єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування.

Відповідно до п.44.3 ст.44 Податкового кодексу України платники податків зобов`язані забезпечити зберігання документів, визначених у пункті 44.1 цієї статті, а також документів, пов`язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, не менш як 1095 днів з дня подання податкової звітності, для складення якої використовуються зазначені документи, а у разі її неподання - з передбаченого цим Кодексом граничного терміну подання такої звітності.

Згідно з п.44.5 ст.44 Податкового кодексу України у разі втрати, пошкодження або дострокового знищення документів, зазначених в пунктах 44.1 і 44.3 цієї статті, платник податків зобов`язаний у п`ятиденний строк з дня такої події письмово повідомити контролюючий орган за місцем обліку в порядку, встановленому цим Кодексом для подання податкової звітності, та контролюючий орган, яким було здійснено митне оформлення відповідної митної декларації. Платник податків зобов`язаний відновити втрачені документи протягом 90 календарних днів з дня, що настає за днем надходження повідомлення до контролюючого органу. У разі неможливості проведення перевірки платника податків у випадках, передбачених цим підпунктом, терміни проведення таких перевірок переносяться до дати відновлення та надання документів до перевірки в межах визначених цим підпунктом строків.

Відповідно до п.44.6 ст.44 Податкового кодексу України у разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абзаці другому пункту 44.7 цієї статті платник податків не надає посадовим особам контролюючого органу, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності. Якщо платник податків після закінчення перевірки та до прийняття рішення контролюючим органом за результатами такої перевірки надає документи, що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, не надані під час перевірки (у випадках, передбачених абзацами другим і четвертим пункту 44.7 цієї статті), такі документи повинні бути враховані контролюючим органом під час розгляду ним питання про прийняття рішення.

Відповідно до п.61.1 ст.61 Податкового кодексу України податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами та координуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Згідно з п.62.1 ст.62 Податкового кодексу України податковий контроль здійснюється шляхом: ведення обліку платників податків; інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючих органів; перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин; моніторингу контрольованих операцій та опитування посадових, уповноважених осіб та/або працівників платника податків відповідно до статті 39 цього Кодексу.

Відповідно до п.75.1 ст.75 Податкового кодексу України контролюючі мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Згідно з пп.75.1.2 п.75.1 ст.75 Податкового кодексу України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків. Документальна планова перевірка проводиться відповідно до плану-графіка перевірок. Не може бути предметом планової документальної перевірки питання дотримання платником податків принципу «витягнутої руки», крім випадків перевірки дотримання платником податків вимог підпунктів 140.5.4, 140.5.6 пункту 140.5 статті 140 цього Кодексу. Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об`єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.

Відповідно до п.77.1 ст.77 Податкового кодексу України документальна планова перевірка повинна бути передбачена у плані-графіку проведення планових документальних перевірок. План-графік документальних планових перевірок на поточний рік оприлюднюється на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, до 25 грудня року, що передує року, в якому будуть проводитися такі документальні планові перевірки.

Згідно з п.77.4 ст.77 Податкового кодексу України про проведення документальної планової перевірки керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу приймається рішення, яке оформлюється наказом. Право на проведення документальної планової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому не пізніше ніж за 10 календарних днів до дня проведення зазначеної перевірки вручено під розписку або надіслано рекомендованим листом з повідомленням про вручення копію наказу про проведення документальної планової перевірки та письмове повідомлення із зазначенням дати початку проведення такої перевірки.

Відповідно до п.п.77.6-77.9 ст.77 Податкового кодексу України допуск посадових осіб контролюючих органів до проведення документальної планової виїзної перевірки здійснюється згідно із статтею 81 цього Кодексу. Документальна планова невиїзна перевірка здійснюється у порядку, передбаченому статтею 79 цього Кодексу. Строки проведення документальної планової перевірки встановлені статтею 82 цього Кодексу. Перелік матеріалів, які можуть бути підставою для висновків під час проведення документальної планової перевірки, та порядок надання платниками податків документів для такої перевірки встановлено статтями 83, 85 цього Кодексу. Порядок оформлення результатів документальної планової перевірки встановлено статтею 86 цього Кодексу.

Вимоги щодо змісту наказу врегульовано абз.3 п.81.1 ст.81 Податкового кодексу України, відповідно до якого в наказі зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплення печаткою контролюючого органу.

Згідно з п.83.1 ст.83 Податкового кодексу України для посадових осіб контролюючих органів під час проведення перевірок підставами для висновків є: документи, визначені цим Кодексом; податкова інформація; експертні висновки; судові рішення; виключено; податкові консультації, інші матеріали, отримані в порядку та у спосіб, передбачені цим Кодексом або іншими законами, контроль за дотриманням яких покладений на контролюючі органи.

Відповідно до п.85.4 ст.85 Податкового кодексу України при проведенні перевірок посадові (службові) особи контролюючого органу мають право отримувати у платників податків належним чином завірені копії первинних фінансово-господарських, бухгалтерських та інших документів, що свідчать про приховування (заниження) об`єктів оподаткування, несплату податків, зборів, платежів, порушення вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Такі копії повинні бути засвідчені підписом платника податків або його посадової особи та скріплені печаткою (за наявності).

Згідно з п.85.6 ст.85 Податкового кодексу України у разі відмови платника податків або його законних представників надати копії документів посадовій (службовій) особі контролюючого органу така особа складає акт у довільній формі, що засвідчує факт відмови, із зазначенням посади, прізвища, імені, по батькові платника податків (його законного представника) та переліку документів, які йому запропоновано подати. Зазначений акт підписується посадовою (службовою) особою контролюючого органу та платником податків або його законним представником. У разі відмови платника податків або його законного представника від підписання зазначеного акта в ньому вчиняється відповідний запис.

Відповідно до п.85.8 ст.85 Податкового кодексу України посадова (службова) особа контролюючого органу, яка проводить перевірку, у випадках, передбачених цим Кодексом, має право отримувати від платника податків або його законних представників копії документів, що належать до предмета перевірки. Такі копії повинні бути засвідчені підписом платника податків або його посадової особи та скріплені печаткою (за наявності).

Відповідно до п.86.1 ст.86 Податкового кодексу України результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка. Акт (довідка), складений за результатами перевірки та підписаний посадовими особами, які проводили перевірку, у строки визначені цим Кодексом, надається платнику податків або його законному представнику, який зобов`язаний його підписати. Строк складення акта (довідки) про результати перевірки не зараховується до строку проведення перевірки, встановленого цим Кодексом (з урахуванням його продовження). У разі незгоди платника податків з висновками акта (довідки) такий платник зобов`язаний підписати такий акт (довідку) перевірки із зауваженнями, які він має право надати разом з підписаним примірником акта (довідки) або окремо у строки, передбачені цим Кодексом.

Згідно з п.86.3 ст.86 Податкового кодексу України акт (довідка) документальної виїзної перевірки, що визначено статтями 77 і 78 цього Кодексу, складається у двох примірниках, підписується посадовими особами контролюючого органу, які проводили перевірку, та реєструється у контролюючому органі протягом п`яти робочих днів з дня, що настає за днем закінчення установленого для проведення перевірки строку (для платників податків, які мають філії та/або перебувають на консолідованій сплаті, - протягом 10 робочих днів). У разі відмови платника податків або його законних представників від підписання акта (довідки) посадовими особами контролюючого органу складається відповідний акт, що засвідчує факт такої відмови. Один примірник акта або довідки про результати виїзної планової чи позапланової документальної перевірки у день його підписання або відмови від підписання вручається або надсилається платнику податків чи його законному представнику. Відмова платника податків або його законних представників від підписання акта перевірки або отримання його примірника не звільняє платника податків від обов`язку сплатити визначені контролюючим органом за результатами перевірки грошові зобов`язання. У разі відмови платника податків або його законних представників від отримання примірника акта або довідки про результати перевірки або неможливості його вручення та підписання у зв`язку з відсутністю платника податків або його законних представників за місцезнаходженням такий акт або довідка надсилається платнику податків у порядку, визначеному статтею 58 цього Кодексу для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень. У зазначених у цьому абзаці випадках контролюючим органом складається відповідний акт.

Поряд з цим, згідно з пп.16.1.4 п.16.1 ст.16 ПК України платник податків, зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

У відповідності з пп.14.1.181 п.14.1 ст.14 ПК України, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до п.198.1 ст.198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів та послуг.

Згідно з п.198.2 ст.198 ПК України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Податковий кредит звітного періоду, згідно вимог п.198.3 ст.198 ПК України, визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

У відповідності з п.198.6 ст.198 ПК України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

У свою чергу, об`єктом оподаткування податком на прибуток підприємств, згідно з пп.134.1.1 п.134.1 ст.134 ПК України, є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього розділу.

Пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України передбачено, що для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Документом, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення, є первинний документ, який складається під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Таким чином, проведення будь-якої господарської операції підприємства фіксується та підтверджується первинними документами, на підставі яких ведеться бухгалтерський облік.

Відповідно до ч.2 ст.3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» на даних бухгалтерського обліку базуються фінансова, податкова, статистична та інші види звітності.

Отже, первинні документи по відображенню господарської операції є підставою й для податкового обліку.

Згідно з доктриною реальності господарської операції, яка застосовується у судовій практиці Верховного Суду, наслідки для податкового обліку створює лише фактичний рух активів.

Нормами Податкового кодексу України презюмується вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків, як обов`язкова ознака господарської операції.

При цьому в первинних документах, які є підставою для бухгалтерського обліку, фіксуються дані лише про фактично здійснені господарські операції. Документи мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичне здійснення господарської операції відсутнє, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені законодавством.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд першої інстанції виходив з того, що складені довідки (акти) вважаються первинними документами, що підтверджують фактичність господарських операції, та, відповідно, підтверджують її реальність до моменту отримання від контрагентів Товариства з обмеженою відповідальністю «ХІЛЛТЕЛЕКОМ ІНЖИНІРИНГ» оригіналів первинних документів, за відсутності яких були складені відповідні довідки (акти).

Натомість, судом апеляційної інстанції зазначено, що під час проведення перевірки товариством не були надані усі відповідні первинні документи, які б дійсно підтверджували факт реальності господарських операцій та факт отримання послуг та товарів від контрагентів. При цьому відповідні документи були надані лише при розгляді даної справи у суді першої інстанції, а не під час проведення податковим органом перевірки товариства. На вказані обставини посилався у своїх висновках і податковий орган.

Колегія суддів зазначає, що сама по собі наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки (недоліки) у їх оформленні не є підставою для висновку про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміна у власному капіталі чи зобов`язаннях платника податків у зв`язку з його господарською діяльністю мали місце (відбулися).

Указана правова позиція також наведена у постанові Верховного Суду від 06.10.2021 у справі № 620/219/20.

Водночас, слід ураховувати, що норми податкового законодавства не обмежують період подання платником податків необхідних первинних документів лише часом проведення податкової перевірки, оскільки положення пункту 44.6 статті 44 ПК України визначають статус показників податкової звітності, які не підтверджені необхідними документами під час перевірки, однак не обмежують право платника довести у судовому процесі обставини, на яких ґрунтуються його вимоги, поданням виключно тих доказів, що надавалися ним під час проведення податкової перевірки. Право надавати заперечення щодо висновків податкового органу та долучити до матеріалів справи докази на підтвердження таких заперечень надається платнику як на усіх стадіях податкового контролю, так і на стадіях судового процесу, на яких допускається подання учасником процесу нових доказів. В іншому випадку, обмеження судом предмету дослідження призвело би до неповноти дослідження та порушення справедливого балансу.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 15.06.2022 у справі № 420/2808/20.

Відтак, на переконання судової колегії, судом апеляційної інстанції зроблено передчасний висновок про те, що надання товариством відповідних первинних документів, які б дійсно підтверджували факт реальності господарських операцій, обмежено лише часом проведення податкової перевірки.

Крім цього, Суд зазначає, що при вирішенні спорів щодо правомірності формування платниками податків своїх даних податкового обліку, зокрема якщо предметом спору є достовірність первинних документів та підтвердження інших обставин реальності відображених у податковому обліку господарських операцій, суди повинні враховувати, що обов`язок доведення відповідних обставин у спорах між особою та суб`єктом владних повноважень покладається на суб`єкта владних повноважень, якщо він заперечує проти позову.

У разі надання контролюючим органом доказів, які в сукупності з іншими доказами у справі свідчать, що документи, на підставі яких платник податків задекларував податковий кредит та сформував витрати, містять інформацію, що не відповідає дійсності, платник податків має спростовувати ці доводи.

Тобто, на підтвердження фактичного здійснення господарських операцій, судам слід надати оцінку наданих товариством первинних документів, які мають бути належно оформленими, містити всі необхідні реквізити, бути підписані уповноваженими особами та, які в сукупності з встановленими обставинами справи, зокрема і щодо можливостей здійснення господарюючими суб`єктами відповідних операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна, обсягу матеріальних та трудових ресурсів, економічно необхідних для виконання умов, обумовлених договорами, мають свідчити про беззаперечний факт реального вчинення господарських операцій, що і є підставою для формування платником податкового обліку.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суди попередніх інстанцій мають з`ясувати також, що відповідачем не було вжито заходів, спрямованих на виконання положень Податкового кодексу України щодо перенесення терміну проведення перевірки до дати відновлення та надання документів в межах визначених законом строків.

Натомість апеляційним судом не з`ясовано обставин ненадання позивачем первинних документів на вимогу контролюючого органу під час проведення перевірки. Судом не встановлювались обставини не надання запитуваних документів Головному управлінню ДПС в Одеській області, та не з`ясовувалось причини відсутності можливості їх надання підприємством.

Оцінюючи доводи касаційної скарги, Суд виходить з того, що судом апеляційної інстанції не було надано належну правову оцінку всім доводам, викладеним у позовній заяві та запереченнях проти позову, а також наведеним сторонами під час судового розгляду справи, а також мало місце неправильне застосування норм матеріального права.

Ураховуючи межі перегляду судом касаційної інстанції, визначені статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Згідно з частиною другою статті 353 Кодексу адміністративного судочинства України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази.

Зважаючи на вищевикладене, постановлене у цій справі судове рішення апеляційного суду підлягає скасуванню, а справа - направленню на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Тому, касаційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «ХІЛЛ ТЕЛЕКОМ ІНЖИНІРИНГ» підлягає частковому задоволенню.

Керуючись статтями 341 345 349 353 355 356 359 375 Кодексу адміністративного судочинства України,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ХІЛЛ ТЕЛЕКОМ ІНЖИНІРИНГ» - задовольнити частково.

Постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 10.03.2021 - скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд до П`ятого апеляційного адміністративного суду.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач Дашутін І. В.

Судді: Шишов О. О.

Яковенко М. М.