ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 липня 2021 року
м. Київ
справа №425/1942/17
адміністративне провадження №К/9901/23557/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого судді Кравчука В.М., суддів Берназюка Я.О., Стародуба О.П.
розглянув у попередньому судовому засіданні
касаційну скаргу Виконавчої дирекції Луганського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності
на постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 07.11.2017 (колегія у складі суддів Компанієць І.Д., Васильєвої І.А., Ястребової Л.В.)
у справі № 425/1942/17
за позовом ОСОБА_1
до Виконавчої дирекції Луганського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності
про визнання дій неправомірним та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення.
І. РУХ СПРАВИ
1. 01.08.2017 ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Виконавчої дирекції Луганського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, в якому просила:
- визнати протиправними дії голови комісії з реорганізації - виконуючого обов`язки директора виконавчої дирекції ЛОВФССзТВП ОСОБА_2 з винесення постанови № 32/08-08-1151/СД про накладення адміністративного стягнення;
- скасувати постанову № 32/08-08-1151/СД про накладення адміністративного стягнення голови комісії з реорганізації - виконуючого обов`язки директора виконавчої дирекції ЛОВФССзТВП ОСОБА_2 щодо притягнення до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу у розмірі 255 грн.
2. Постановою Рубіжанського міського суду Луганської області від 18.09.2017 у задоволенні позову відмовлено.
3. Постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 07.11.2017, постанову Рубіжанського міського суду Луганської області від 18.09.2017 скасовано та прийнято нову про задоволення позовних вимог.
4. 05.12.2017 до Вищого адміністративного суду України надійшла касаційна скарга відповідача на рішення суду апеляційної інстанції. У касаційній скарзі відповідач просить скасувати оскаржуване рішення та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
5. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 06.12.2017 відкрито касаційне провадження.
6. У зв`язку із ліквідацією вказаного суду справу передано Верховному Суду.
II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
7. Судами попередніх інстанцій встановлено, що в період з 26.06.2017 по 27.06.2017 Луганським обласним відділенням Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності було проведено позапланову документальну перевірку з питань правомірності отримання коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності на виплату матеріального забезпечення застрахованій особі ОСОБА_3 , робітнику Комунального спеціалізованого теплозабезпечуючого підприємства "Рубіжнетеплокомуненерго" Рубіжанської міської ради.
8. За результатами позапланової перевірки страхувальника - КСТП "Рубіжнетеплокомуненерго" 27.06.2017 складено акт перевірки по коштах Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності № 07-12-55, в якому відображені виявлені в ході перевірки порушення, а саме: порушення п. 5 ч. 1 ст. 23 Закону № 1105 - призначено та сплачено матеріальне забезпечення застрахованій особі по травмі отриманій внаслідок алкогольного сп`яніння по листкам непрацездатності: АГЮ № 639359, АГЮ № 639273, АГЮ № 640722, АГЮ № 641159, АГЮ № 642540, виданими ОСОБА_3 ..
9. На підставі акта відповідачем було прийнято постанову про накладення адміністративного стягнення №32/08-08-1151-СД від 26.07.2017, якою позивача за порушення порядку використання коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, на суму 13712,19 грн притягнуто до відповідальності у вигляді штрафу 255,00 грн.
10. Не погоджуючись із постановою, позивач звернулася до суду.
ІІІ. АРГУМЕНТИ СТОРІН
11. В обґрунтування позовних вимог позивач покликалася на те, що постанова від 26.07.2017 №32/08-08-1151/СД, є незаконною, оскільки ОСОБА_3 отримав травму не у зв`язку з перебуванням в стані алкогольного сп`яніння, а внаслідок неправомірних дій третіх осіб. Крім того, зазначає, що не входила до комісії із соціального страхування КСТП «Рубіжнетеплокомуненерго» та не приймала рішень про призначення та сплату матеріального забезпечення застрахованій особі, оскільки за своєю посадою не має таких повноважень.
12. Відповідач заперечував проти задоволення позовних вимог, посилаючись на правомірність його дій щодо прийняття оскаржуваної постанови.
ІV. ОЦІНКИ СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
13. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що позивач при проведенні з боку роботодавця виплат та розрахунків на користь ОСОБА_3 - оплати листків тимчасової непрацездатності, відповідно до своїх посадових обов`язків, повинна була перевірити відповідність та законність нарахування платежів, та запобігти порушенням в їх нарахуванні, оскільки саме на неї (головного бухгалтера) відповідно до зазначених нормативних актів покладено функцію вжиття заходів по попередженню незаконної витрати коштів та порушення фінансового та господарського законодавства.
14. За висновком суду першої інстанції, позивачем безпідставно було витрачено страхові кошти Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності на оплату лікарняних листків ОСОБА_3 .
15. Скасовуючи рішення суду першої інстанції та задовольняючи позовні вимоги, суд апеляційної інстанції виходив з того, що допомога по тимчасовій непрацездатності призначена ОСОБА_3 на підставі рішення комісії із соціального страхування, що створена на КСТП "Рубіжнетеплокомуненерго" Рубіжанської міської ради, якою встановлено факт отримання тілесних ушкоджень внаслідок неправомірних дій відносно нього іншої особи, що також підтверджено довідкою Рубіжанського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Луганській області, а не у зв`язку із знаходженням ОСОБА_3 у стані алкогольного сп`яніння. Тому допомогу по тимчасовій непрацездатності було призначено ОСОБА_3 у відповідності до вимог Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування".
16. У касаційній скарзі відповідач посилається на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права.
17. Скаржник зазначає, що головний бухгалтер КСТП «Рубіжнетеплокомуненерго» ОСОБА_1 при сплаті матеріального забезпечення за листками непрацездатності, виданими ОСОБА_3 , відповідно до своїх посадових обов`язків, повинна була перевірити відповідність та законність нарахування платежів та запобігти порушенням в їх нарахуванні, оскільки саме на неї (головного бухгалтера) відповідно до вищезазначених нормативних актів покладено функції вжиття заходів по попередженню незаконної витрати коштів та порушення фінансового та господарського законодавства.
18. Рішення суду апеляційної інстанції прийняте в порушення ч. 1 ст. 23 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування», оскільки допомога по тимчасовій непрацездатності не надається у разі тимчасової непрацездатності у зв`язку із захворюванням або травмою, що сталися внаслідок алкогольного, наркотичного, токсичного сп`яніння або дій, пов`язаних з таким сп`янінням.
19. Комісія з розслідування нещасного випадку, що відбувся з ОСОБА_3 , створена в КСТП «Рубіжнетеплокомуненерго», не мала правових підстав для складання акта №1 від 10.01.2017 форми НТ, оскільки Рубіжанським ВП ГУНП в Луганській області, станом на дату складання акта №1, не встановлено всіх обставин отримання ОСОБА_3 тілесних ушкоджень.
20. Тобто, суд апеляційної інстанції при прийнятті оскаржуваної постанови мав керуватися лише рішеннями чи актами, прийнятими органами досудового розслідування відповідно до вимог ст.ст. 283 284 КПК України при закінченні досудового розслідування кримінального провадження № 12017130330000027, а не актом №1 від 10.01.2017, складеним комісією з розслідування нещасного випадку КСТП «Рубіжнетеплокомуненерго», яка не має жодних повноважень для проведення відповідного розслідування.
21. Також скаржник посилається на порушення судом апеляційної інстанції вимог ст. ст. 9 159 КАС України, оскільки аргументи, наведені судом в оскаржуваному рішенні, не мають нормативно-правової основи, а також на порушення вимог ст. 161 КАС України, оскільки зміст норми, викладеної у оскаржуваній постанові, не відповідає змісту норми, що міститься в Законі України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування».
22. Позивач відзиву на касаційну скаргу не надала.
VІ. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
23. Верховний Суд перевірив доводи касаційної скарги, правильність застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права та дійшов таких висновків.
24. Відносини, які виникають у сфері загальнообов`язкового державного соціального страхування, гарантії працюючих громадян щодо їх соціального захисту у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності, вагітністю та пологами, від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, охорони життя та здоров`я регулюються Законом № 1105-XIV.
25. Абзацом 2 п. 10 ч. 1 ст. 1 Закону № 1105-XIV передбачено, що страхові випадки за соціальним страхуванням у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності - подія, з настанням якої виникає право застрахованої особи, членів її сім`ї або іншої особи на отримання відповідно до цього Закону матеріального забезпечення або соціальних послуг.
26. Згідно з ч. 1 ст. 19 Закону № 1105-XIV (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) право на матеріальне забезпечення та соціальні послуги за страхуванням у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності мають застраховані громадяни України, іноземці, особи без громадянства та члени їх сімей, які проживають в Україні, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України. Це право виникає з настанням страхового випадку в період роботи (включаючи час випробування та день звільнення), якщо інше не передбачено законом.
27. Як встановлено судами попередніх інстанцій, у період з 05.01.2017 по 24.01.2017 робітник КСТП "Рубіжнетеплокомуненерго" Рубіжанської міської ради ОСОБА_3 перебував на лікарняному.
28. 10.01.2017 КП «Рубіжнетеплокомуненерго» було проведено розслідування відповідно до порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22.03.2001 № 270 "Про затвердження порядку розслідування та обліку нещасних випадків невиробничого характеру" і складено акт № 1 за формою НТ про нещасний випадок невиробничого характеру.
29. Згідно з актом № 1 комісією із соціального страхування КСТП "РТКЕ" були повністю з`ясовані обставини та причини нещасного випадку, що стався з ОСОБА_3 та було прийняте рішення про призначення допомоги по тимчасовій непрацездатності, що зафіксовані у протоколі засідання комісії.
30. Відповідно до довідки Рубіжанського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Луганській області в провадженні старшого слідчого Рубіжанського ВП ГУНП в Луганській області старшого лейтенанта поліції Панасенка Б.В. знаходяться матеріали кримінального провадження за № 12017130330000027 від 06.01.2017 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України (отримання потерпілим ОСОБА_3 середньої тяжкості тілесного ушкодження).
31. Зазначені обставини були предметом розгляду у справі № 812/1131/17 за позовом Комунального спеціалізованого теплозабезпечуючого підприємства «Рубіжнетеплокомун-енерго» Рубіжанської міської ради до Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Луганській області про визнання протиправним та скасування рішення про повернення коштів та застосування штрафних санкцій.
32. Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 07.09.2017, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 13.12.2017 у справі, позовні вимоги задоволено повністю. Постановою Верховного Суду від 15.08.2018 касаційну скаргу Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Луганській області залишено без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій без змін.
33. За наслідками розгляду вказаної справи було встановлено, що допомога по тимчасовій непрацездатності призначена ОСОБА_3 на підставі рішення комісії із соціального страхування, що створена на КСТП «Рубіжнетеплокомуненерго». Комісією встановлено, що травма ОСОБА_3 була отримана внаслідок причин, не пов`язаних з алкогольним сп`янінням. Зокрема комісією при прийнятті такого рішення враховано пояснення потерпілого та довідку Рубіжанського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Луганській області.
34. Крім того, Верховний Суд у справі № 812/1131/17 погодився з висновками судів попередніх інстанцій про правомірність призначення позивачем допомоги по тимчасовій непрацездатності ОСОБА_3 за рахунок коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності. Відсутність порушень в діях позивача при вирішенні питання щодо призначення допомоги по тимчасовій непрацездатності ОСОБА_3 свідчить про протиправність рішення Луганського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності від 17.07.2017 № 30/07-08-1039/СД про повернення коштів Фонду та застосування фінансових санкцій.
35. Також Суд зазначив, що посилання скаржника на положення п. 8 Порядку № 270, згідно з яким розслідування нещасних випадків, пов`язаних із заподіянням тілесних ушкоджень іншою особою проводиться органом досудового розслідування, судом апеляційної інстанції обґрунтовано не прийнято до уваги, оскільки відсутність прийнятого процесуального рішення відносно особи, яка спричинила тілесні ушкодження ОСОБА_3 , не може позбавити останнього допомоги по тимчасовій непрацездатності. При цьому, обов`язкова наявність акта розслідування нещасного випадку невиробничого характеру при призначенні допомоги по тимчасовій непрацездатності внаслідок травми, не пов`язаної з нещасним випадком на виробництві, чинним законодавством не передбачена.
36. Отже, з огляду на вищезазначене, судами у справі № 812/1131/17 встановлено правомірність призначення Комунальним спеціалізованим теплозабезпечуючим підприємством «Рубіжнетеплокомуненерго» Рубіжанської міської ради допомоги по тимчасовій непрацездатності ОСОБА_3 за рахунок коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності.
37. Згідно ч. 4 ст. 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
38. Оскаржувану позивачем постанову про накладення адміністративного стягнення № 32/08-08-1151-СД від 26.07.2017 було прийнято у зв`язку з порушенням порядку використання коштів загальнообов`язкового державного соціального страхування у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності, а саме, призначення та сплату матеріального забезпечення застрахованій особі ОСОБА_3 .
39. Враховуючи висновки суду у справі № 812/1131/17, колегія суддів погоджується з висновками суду апеляційної інстанції про те, що допомога по тимчасовій непрацездатності була призначена ОСОБА_3 у відповідності до вимог Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування", а тому оскаржувана постанова № 32/08-08-1151/СД про накладення адміністративного стягнення підлягає скасуванню.
40. Щодо доводів скаржника про те, що судом апеляційної інстанції порушено вимоги ст. ст. 9 159 161 КАС України (п. 21 цієї постанови), то колегія суддів погоджується з ними, проте, це не впливає на загальні висновки та вирішення справи.
41. Відповідно до статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
42. Судові витрати покласти на відповідача.
Керуючись статтями 341 343 349 350 356 359 КАС України, Суд -
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Виконавчої дирекції Луганського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності залишити без задоволення.
Постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 07 листопада 2017 року у справі № 425/1942/17 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і не оскаржується.
Суддя В.М. Кравчук
Суддя Я.О. Берназюк
Суддя О.П. Стародуб