Постанова

Іменем України

19 вересня 2023 року

м. Київ

справа № 438/93/14-ц

провадження № 61-3641св22

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Олійник А. С. (суддя-доповідач), Ступак О. В., Яремка В. В.,

учасники справи:

за первісним позовом

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідачі: ОСОБА_2 , Публічне акціонерне товариство Акціонерний банк "Укргазбанк",

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору,- реєстраційна служба Бориславського міського управління юстиції

за зустрічним позовом

позивач - ОСОБА_2 в інтересах неповнолітньої ОСОБА_3 ,

відповідач - ОСОБА_1 ,

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: орган опіки та піклування Бориславської міської ради, приватний нотаріус Дрогобицького міського нотаріального округу Львівської області Монастирська Мирослава Мирославівна, Публічне акціонерне товариство Акціонерний банк "Укргазбанк"

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 02 серпня 2021 року у складі судді Кучаковського Ю. С. та постанову Львівського апеляційного суду від 15 лютого 2022 року у складі колегії суддів Ніткевича А. В., Бойко С. М., Копняк С. М.,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст заяви

У травні 2021 року представник ОСОБА_2 - ОСОБА_4 подала заяву до суду про перегляд рішення Бориславського міського суду Львівської області від 17 листопада 2014 року за нововиявленими обставинами у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк «Укргазбанк» (далі - ПАТ АБ «Укргазбанк»), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору,- реєстраційна служба Бориславського міського управління юстиції, про визнання права власності на нерухоме майно, визнання недійсним договору іпотеки та припинення обтяжень нерухомого майна, за зустрічним позовом ОСОБА_2 в інтересах неповнолітньої ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: орган опіки і піклування Бориславської міської ради, приватний нотаріус Дрогобицького міського нотаріального округу Львівської області Монастирська М. М., ПАТ АБ «Укргазбанк», про визнання договору купівлі-продажу квартири недійсним.

Заява обґрунтована тим, що 24 квітня 2014 року до Бориславського міського суду Львівської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на нерухоме майно (квартиру АДРЕСА_1 ), що підтверджується штампом суду.

При ознайомленні з матеріалами справи виявилось, що зазначена цивільна справа розглянута неповноважним складом суду, що підтверджується відсутністю звіту про автоматизований розподіл справи голові Бориславського міського суду Львівської області Пещуку Р. Й. про розгляд справи № 438/93/14-ц.

Під час розгляду справи вона звернулася із зустрічною позовною заявою до ОСОБА_1 про визнання договору купівлі-продажу квартири від 15 грудня 2010 року недійсним.

За результатами розгляду цієї справи неповноважним складом суду 17 листопада 2014 року ухвалено рішення, яким позов ОСОБА_1 до неї про визнання права власності на нерухоме майно задоволено.Визнано за ОСОБА_1 право власності на нерухоме майно, а саме: квартиру АДРЕСА_1 .

Щодо її зустрічного позову до ОСОБА_1 про визнання договору купівлі-продажу квартири недійсним неповноважним складом суду рішення ухвалено не було .

Під час розгляду обвинувального акта у кримінальному провадженні № 42016141190000099 від 25 жовтня 2016 року за обвинуваченням ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого за частиною четвертою статті 358 КК України, Дрогобицьким міськрайонним судом Львівської області встановлено, що 15 грудня 2010 року ОСОБА_2 з метою укладення договору купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 між нею та ОСОБА_1 , у нотаріальній конторі приватного нотаріуса Дрогобицького районного нотаріального округу Львівської області Монастирської М. М., представила завідомо підроблений документ, а саме довідку про склад сім`ї від 15 грудня 2010 року № 2660, в якій вказано неправдиві відомості про те, що у квартирі АДРЕСА_1 зареєстровано та проживає двоє осіб: ОСОБА_2 та ОСОБА_5 , що не відповідає дійсності, оскільки фактично станом на 15 грудня 2010 року, крім вище перелічених осіб, зареєстрована та проживала її неповнолітня дочка ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Внаслідок використання ОСОБА_2 завідомо підробленого документа, всупереч статті 17 Закону України «Про охорону дитинства» та без відповідної згоди органу опіки і піклування, 15 грудня 2010 року між нею та ОСОБА_1 укладено договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 .

Ухвалою Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 30 березня 2017 року ОСОБА_2 звільнена від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності, а кримінальне провадження закрито.

ОСОБА_3 зазначила, що не вважає строк звернення з заявою про перегляд рішення за нововиявленими обставинами пропущеним, оскільки він має обчислюватися з того моменту, коли з матеріалами справи ознайомилася її представник ОСОБА_4 , тобто з 10 лютого 2021 року. Просила скасувати рішення Бориславського міського суду Львівської області від 27 листопада 2014 року та ухвалити нове рішення про задоволення зустрічного позову.

Короткий зміст судових рішень

Ухвалою Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 02 серпня 2021 року, залишеною без змін постановою Львівського апеляційного суду від 15 лютого 2022 року, заяву ОСОБА_2 про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами залишено без розгляду.

Суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що ОСОБА_2 звернулася до суду із заявою про перегляд рішення Бориславського міського суду Львівської області від 17 листопада 2014 року, яке набрало законної сили 20 березня 2015 року, за нововиявленими обставинами з підстави, визначеної пунктом 1 частини другої статті 423 ЦПК (істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи), після спливу шести років з часу набрання рішенням законної сили. Тобто заяву подано після спливу строків, визначених в частині другій статті 424 ЦПК України (не пізніше трьох років з дня набрання таким судовим рішенням законної сили).

Доводи заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами з підстав, визначених пунктом 2 частини другої статті 423 ЦПК України, не заслуговують на увагу, оскільки обставини, що встановлені в ухвалі Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 30 березня 2017 року про звільнення ОСОБА_2 від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності за скоєння кримінального правопорушення були відомі останній на час розгляду справи, тому не є істотними та на висновки суду не впливають.

Суд першої інстанції взяв до уваги висновкиВерховного Суду, викладені у постанові від 04 червня 2020 у справі № 755/15620/17, провадження № 61-5235св19.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У травні 2022 року ОСОБА_2 звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою на ухвалу Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 02 серпня 2021 року та постанову Львівського апеляційного суду від 15 лютого 2022 року, просить скасувати судові рішення, задовольнити заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами та передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що в межах розгляду заяви її представника про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами встановлено, що справа розглянута і вирішена неповноважним складом суду та без вирішення її зустрічного позову.

Нововиявлені обставини, які викладені її представником в заяві про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, підтверджуються фактичними даними (доказами), що в установленому порядку спростовують факти, покладені в основу судового рішення.

У мотивувальній частині оскаржуваних судових рішень не наведено встановлені судами обставини, що мають значення для вирішення справи, не надано їм юридичної оцінки.

Суди порушили основні засади судочинства: справедливий, неупереджений розгляд справи і її вирішення з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав , свобод чи інтересів фізичних осіб.

Залишення судами заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами є порушенням норм процесуального права, оскільки частиною третьої статті 429 ЦПУ України не передбачено ухвалення такого судового рішення.

Аргументи інших учасників справи

Відзив на касаційну скаргу не надійшов.

Рух справи в суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 28 липня 2022 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано матеріали справи.

У лютому 2023 року справа надійшла до Верховного Суду.

Позиція Верховного Суду

Підстави відкриття касаційного провадження та межі розгляду справи

Згідно з абзацом другим частини другої статті 389 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 411, частиною другою статті 414 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.

Касаційне провадження відкрито з підстав порушення судами частини третьої статті 429 ЦПК України.

Вивчивши матеріали цивільної справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги без задоволення з таких підстав.

Встановлені судами обставини

Рішенням Бориславського міського суду Львівської області від 17 листопада 2014 року позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ПАТ АБ «Укргазбанк», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - реєстраційна служба Бориславського міського управління юстиції, про визнання права власності на нерухоме майно, визнання недійсним договору іпотеки та припинення обтяжень нерухомого майна задоволено.

Визнано за ОСОБА_1 право власності на нерухоме майно, а саме квартиру АДРЕСА_1 .

Визнано недійсним договір іпотеки, посвідчений 21 лютого 2012 року приватним нотаріусом Бориславського міського нотаріального округу Паньків Г. О., реєстраційний номер 203, укладений між ПАТ АБ «Укргазбанк» та ОСОБА_2 .

Припинено обтяження квартири АДРЕСА_1 , та вилучено запис про обтяження іпотекою в Державному реєстрі іпотек за реєстраційним номером 12193448.

Припинено обтяження квартири АДРЕСА_1 , та вилучено запис про обтяження забороною з Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна за реєстраційним номером 12193075.

Вирішено питання судових витрат.

У зустрічному позові ОСОБА_2 в інтересах неповнолітньої ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: орган опіки і піклування Бориславської міської ради, приватний нотаріус Дрогобицького міського нотаріального округу Львівської області Паньків Г. О., ПАТ АБ «Укргазбанк», про визнання договору купівлі-продажу квартири недійсним відмовлено.

Ухвалою Апеляційного суду Львівської області від 20 березня 2015 року рішення Бориславського міського суду Львівської області від 17 листопада 2014 року залишено без змін.

У травні 2017 року ОСОБА_2 вперше звернулася до суду із заявою про перегляд у зв`язку з нововиявленими обставинами рішення Бориславського міського суду Львівської області від 17 листопада 2014 року.

Як на нововиявлену обставину посилалася на ухвалу Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 30 березня 2017 року про звільнення її від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності.

Зокрема, зазначала, що згідно з ухвалою ОСОБА_2 свою вину визнала повністю та просила звільнити її від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності. Інкриміноване правопорушення полягало у використанні завідомо підробленого документа, а саме довідки про склад сім`ї від 15 грудня 2010 року № 2660. Вищезазначені обставини мають значення для вирішення справи і є істотними для ухвалення правильного рішення у справі, оскільки на їх підставі можна зробити висновок про те, що укладений 15 жовтня 2010 року договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , є правочином, в момент вчинення якого сторонами не додержано вимог, встановлених частинами першою-третьою, п`ятою та шостою статті 203 ЦК України.

Ухвалою Бориславського міського суду Львівської області від 27 червня 2017 року заяву ОСОБА_2 про перегляд рішення за нововиявленими обставинами залишено без задоволення.

Постановою Апеляційного суду Львівської області від 19 грудня 2017 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишено без задоволення, а ухвалу Бориславського міського суду Львівської області від 27 червня 2017 року- без змін.

Рішення Бориславського міського суду Львівської області від 17 листопада 2014 року, ухвала Бориславського міського суду Львівської області від 27 червня 2017 року та постанова Апеляційного суду Львівської області від 19 грудня 2017 року оскаржувалися ОСОБА_2 у касаційному порядку та ухвалою Верховного Суду від 30 липня 2018 року (справа № 438/93/14-ц, провадження № 61-12167ск18) її касаційна скарга визнана неподаною та повернена.

Звернення ОСОБА_2 у березні 2021 року із заявою про перегляд рішення за нововиявленими обставинами є повторним.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Заявниця вказала такі підстави для перегляду за нововиявленими обставинами рішення Бориславського міського суду Львівської області від 17 листопада 2014 року: 1) ухвала Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області, якою встановлено факт підробки документів; 2) відсутність протоколу автоматичного розподілу справ між суддями при визначенні судді, який мав розглядати позов; 3) (зазначила усно в судовому засіданні) суд розглянув її зустрічну позовну заяву в інтересах неповнолітньої дочки, а її позовні вимоги не розглядав.

Відповідно до частин першої, другої статті 423 ЦПК України рішення, постанова або ухвала суду, якими закінчено розгляд справи, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами.

Підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є:

1) істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи;

2) встановлений вироком або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, факт надання завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що призвели до ухвалення незаконного рішення у даній справі;

3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, що підлягає перегляду.

Такі обставини як відсутність протоколу автоматичного розподілу справ між суддями при визначенні судді, який мав розглядати позов, та обставини про те, що суд розглянув її зустрічну позовну заяву в інтересах неповнолітньої дочки, а її позовні вимоги не розглядав, ОСОБА_2 кваліфікує за пунктом 1 частини другої статті 423 ЦПК України (істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи).

Ухвала Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області, якою встановлено факт підробки документів, зазначена завником як нововиявлена обставина за пунктом 2 частини другої статті 423 ЦПК України.

Відповідно до частини першої статті 424 ЦПК України заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами може бути подано, у тому числі:

1) з підстави, визначеної пунктом 1 частини другої статті 423 цього Кодексу, - учасниками справи протягом тридцяти днів з дня, коли особа дізналася або могла дізнатися про існування обставин, що стали підставою для перегляду судового рішення;

2) з підстави, визначеної пунктом 2 частини другої статті 423 цього Кодексу, - учасниками справи протягом тридцяти днів з дня, коли вирок (ухвала) у кримінальному провадженні набрав законної сили.

Згідно з частинами другою, третьою статті 424 ЦПК України заява про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами може бути подана:

1) з підстави, визначеної пунктом 1 частини другої статті 423 цього Кодексу, - не пізніше трьох років з дня набрання таким судовим рішенням законної сили;

2) з підстав, визначених пунктами 2-3 частини другої та частиною третьою статті 423 цього Кодексу, - не пізніше десяти років з дня набрання таким судовим рішенням законної сили.

Строки, визначені в частині другій цієї статті, не можуть бути поновлені.

Відповідно до статті 120 ЦПК Українистроки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом.

Відповідно до статті 126 ЦПК Україниправо на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Отже, процесуальний закон встановив часові обмеження на вчинення тих чи інших процесуальних дій.

Вирішення питання про відкриття провадження про перегляд рішення за нововиявленими обставинами за заявою, яка подана з пропуском встановленого законом процесуального строку, можливе лише після вирішення питання про поновлення пропущеного процесуального строку.

Відповідно до статті 127 ЦПК Українисуд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Якщо інше не встановлено законом, заява про поновлення процесуального строку, встановленого законом, розглядається судом, у якому належить вчинити процесуальну дію, стосовно якої пропущено строк, а заява про продовження процесуального строку, встановленого судом, - судом, який встановив строк, без повідомлення учасників справи. Одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подана заява, скарга, документи тощо), щодо якої пропущено строк. Пропуск строку, встановленого законом або судом учаснику справи для подання доказів, інших матеріалів чи вчинення певних дій, не звільняє такого учасника від обов`язку вчинити відповідну процесуальну дію. Про поновлення або продовження процесуального строку суд постановляє ухвалу. Про відмову у поновленні або продовженні процесуального строку суд постановляє ухвалу, яка не пізніше наступного дня з дня її постановлення надсилається особі, яка звернулася із відповідною заявою. Ухвалу про відмову у поновленні або продовженні процесуального строку може бути оскаржено у порядку, встановленому цим Кодексом.

Поважними причинами пропуску строку є обставини, що позбавили особу можливості подати заяву у визначений законом строк, вони об`єктивно є непереборними, тобто не залежать від волі заявника і пов`язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами, що унеможливили або істотно ускладнили можливість своєчасного звернення до суду у визначений законом строк. Ці обставини мають бути підтверджені належними та допустимими доказами.

Ухвалюючи судове рішення про поновлення строку, суди повинні обґрунтувати відповідне рішення, встановити, чи виправдовують підстави поновлення строку втручанню у принцип res judicata, особливо, коли законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів стосовно часу або підстав для поновлення строку.

Вирішуючи питання про поновлення пропущеного строку, суди мають враховувати, що оцінка поважності причин пропуску строку має здійснюватися індивідуально у кожній справі, а будь-які причини не можуть розцінюватися як абсолютна підстава для його поновлення. Поновленню підлягає лише строк, який пропущений з об`єктивних і незалежних від волі та поведінки особи причин. Якщо строк поновлюється зі спливом значного проміжку часу без поважних причин, таке рішення порушує принцип правової визначеності.

Відповідні правові висновки викладені в постановах Верховного Суду від 04 червня 2020 року у справі № 755/15620/17, провадження № 61-5235св19, 21 квітня 2021 року у справі № 522/6750/17-ц, провадження № 61-1700св21.

Суди встановили, що рішення Бориславського міського суду Львівської області від 17 листопада 2014 року набрало законної сили після перегляду Апеляційним судом Львівської області, який постановив ухвалу 20 березня 2015 року.

З огляду на встановлені обставини суди дійшли правильного висновку про те, що ОСОБА_2 мала право подати заяву про перегляд рішення суду першої інстанції за нововиявленими обставинами з підстави, визначеної пунктом 1 частини другої статті 423 ЦПК України, устрок до 20 березня 2018 року, протезаява про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами подана лише 16 березня 2021 року.

За своєю правовою природою встановлений пунктом 1 частини другої статті 424 ЦПК України строк у три роки є преклюзивним (припиняючим), тобто таким, сплив якого спричиняє припинення самого права, за реалізацією якого звертається особа, та він не може бути відновлений, незалежно від причин його пропуску.

Подання заяви про перегляд ухвали суду за нововиявленими обставинами з підстави, визначеної пунктом 1 частини другої статті 423 ЦПК України, після трьох років з дня набрання рішенням Бориславського міського суду Львівської області від 17 листопада 2014 року законної сили є достатньою та самостійною підставою для відмови у перегляді судового рішення за нововиявленими обставинами.

Верховний Суд не досліджує обставини відсутності протоколу автоматичного розподілу справ між суддями при визначенні судді, який мав розглядати позов, та обставини про те, що суд розглянув зустрічну позовну заяву ОСОБА_2 лише в інтересах неповнолітньої дочки без урахування позовних вимог також в її інтересах, у контексті їх належності до нововиявлених відповідно до пункту 1 частини другої статті 423 ЦПК України.

Суд апеляційної інстанції обґрунтовано вказав, що згідно з матеріалами справи зустрічний позов був поданийОСОБА_2 в своїх інтересах та інтересах неповнолітньої дочки ОСОБА_3 , розгляд чи не розгляд, на думку учасника справи, відповідних вимог міг бути підставою перевірки законності відповідного рішення в апеляційному чи касаційному порядках.

Таким чином, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, дійшов правильного висновку про те, що заява про перегляд рішення суду за нововиявленими обставинами у цій частині подана після закінчення процесуальних строків, передбачених пунктом 1 частини другої статті 424 ЦПК України, тому підлягає залишенню без розгляду.

Щодо ухвалиДрогобицького міськрайонного суду Львівської областівід 30 березня 2017року, необхідно зазначити таке.

Ухвалою Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 30 березня 2017 року (справа № 442/1561/17; провадження № 1-кп/442/194/2017) обвинувачену у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого частиною четвертою статті 358 КК України, ОСОБА_2 звільнено від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності; кримінальне провадження закрито.

Ухвала набрала законної сили 07 квітня 2017 року, тому відповідно до статті 424 ЦПК України ОСОБА_2 має право подати заяву про перегляд рішення суду першої інстанції за нововиявленими обставинами з підстави, визначеної пунктом 2 частини другої статті 423 ЦПК України, протягом тридцяти днів з 07 квітня 2017 року, але не пізніше десяти років з дня набрання рішенням Бориславського міського суду Львівської області від 17 листопада 2014 року законної сили.

Встановлений пунктом 2 частини першої статті 424 ЦПК України тридцятиденний строк не є присічним та може бути поновленим у разі доведення заявником поважності причин його пропуску.

ОСОБА_2 зазначила, що її представник ОСОБА_4 ознайомилася з матеріалами справи 10 лютого 2021 року, тому тридцятиденний строк необхідно відраховувати з цієї дати.

Встановивши, що інший представник ОСОБА_2 - ОСОБА_6 05 травня 2017 року звертався до суду із заявою про перегляд у зв`язку з нововиявленими обставинами рішення Бориславського міського суду Львівської області від 17 листопада 2014 року та посилався в ній як на нововиявлену обставину на ухвалу Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 30 березня 2017 року, суди обґрунтовано встановили відсутність поважності причин на повторне подання у березні 2021 року заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами з підстави, визначеної пунктом 2 частини другої статті 423 ЦПК України.

Безпідставне поновлення процесуальних строків на оскарження «остаточного судового рішення» є порушенням принципу res judicata (правової визначеності), про що неодноразово наголошувалося у прецедентній практиці Європейського суду з прав людини.

Доводи касаційної скарги не впливають на законність та обґрунтованість судових рішень, фактично зводяться до власного тлумачення процесуальних норм та незгодою із оскаржуваними судовими рішеннями.

З огляду на викладене, беручи до уваги обставини, встановлені судами, а також те, що суди правильно застосували норми процесуального права, підстав для задоволення касаційної скарги немає.

Висновки Верховного Суду за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Перевіривши правильність застосування судами норм процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги без задоволення, а оскаржуваних судових рішень - без змін.

Згідно з частиною тринадцятою статті 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

З урахуванням висновку Верховного Суду про залишення касаційної скарги без задоволення судові витрати, понесені у зв`язку з переглядом справи, покладаються на заявника.

Керуючись статтями 400 401 416 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргуОСОБА_2 залишити без задоволення.

Ухвалу Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 02 серпня 2021 року та постанову Львівського апеляційного суду від 15 лютого 2022 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточноюі оскарженню не підлягає.

Судді: А. С. Олійник

О. В. Ступак

В. В. Яремко