ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
31 січня 2025 року
м. Київ
справа №440/15587/23
адміністративне провадження № К/990/20412/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Єресько Л.О.,
суддів: Соколова В.М., Загороднюка А.Г.,
розглянув у порядку письмового провадження як суд касаційної інстанції справу №440/15587/23
за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії
за касаційною скаргою Військової частини НОМЕР_1
на ухвалу Другого апеляційного адміністративного суду від 25 квітня 2024 року постановлену колегією суддів у складі головуючого судді Чалого І.С., суддів: Катунова В.В., Ральченка І.М.,
УСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог та їх обґрунтування
1. У жовтні 2023 року ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернулась до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Військової частини НОМЕР_1 (далі - відповідач), у якому просила:
- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо невиплати їй індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 28.02.2018 із застосуванням базового місяця - січень 2008 року;
- зобов`язати відповідача нарахувати та виплатити індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 28.02.2018 із застосуванням січня 2008 року як місяця, за яким здійснюється обчислення індексу спожитих цін для проведення індексації грошового забезпечення (базового місяця, місяця підвищення грошових доходів).
2. Позовні вимоги мотивувала тим, що відповідач у період січень 2016 - лютий 2018 років не нарахував і не виплатив ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення, яка обов`язкова державна гарантія для всіх роботодавців через зростання споживчих цін, що, на думку позивача, порушує її конституційні права та є незаконним.
Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
3. Рішенням від 31.01.2024 Полтавського окружного адміністративного суду задоволено позовні вимоги ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 :
3.1. визнано протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 28.02.2018 зі встановленням базового місяця (місяця підвищення доходів) - січень 2008 року.
3.2. зобов`язано Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 28.02.2018 із встановленням для обчислення індексації місяця підвищення доходів (базового місяця) - січень 2008 року.
4. Ухвалою від 09.04.2024 Другого апеляційного адміністративного суду відмовлено у задоволенні клопотання Військової частини НОМЕР_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження. Апеляційний суд виходив з того, що рішення Полтавського окружного адміністративного суду у справі № 440/15587/23 від 31.01.2024, апелянт отримав 02.02.2024 в електронному кабінеті через систему «Електронний суд».
4.1. Суд апеляційної інстанції, відхиляючи покликання Військової частини НОМЕР_1 на воєнний стан, необхідність перевірки системи в електронному кабінеті підсистеми «Електронного суду» близько 400 справах та отримання рішення 22.03.2024 (доводить відмітка реєстрації на рішенні суду), вказав, що внесення даних до «Журналу реєстрації» 22.03.2024 не спростовує отримання рішення в електронному кабінеті підсистеми «Електронний суд» 02.02.2024.
4.2. Оцінюючи доводи апелянта про поважність причин пропуску строку на апеляційне оскарження, апеляційний суд виходив з того, що за статтею 44 КАС України учасники справи зобов`язані сумлінно та своєчасно виконувати вимоги процесуального закону щодо строку подання апеляційної скарги та її оформлення. Скаржник не навів непереборних причин пропуску строку, а наведені підстави не є істотними та незалежними від його волі. Суд не визнав відсутність належної внутрішньої роботи об`єктивною перешкодою. Внаслідок цього апеляційний суд виснував про відсутні підстави поновити строк апеляційного оскарження.
5. Ухвалою від 09.04.2024 Другого апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 залишено без руху. Апеляційний суд керувався тим, що з матеріалів справи вбачається прийняття оскаржуваного рішення 31.01.2024, а скаржник подав апеляційну скаргу 01.04.2024, тобто з пропуском встановленого процесуальним законом строку. Оскільки ухвалою від 09.04.2024 суд відмовив у клопотанні Військової частини НОМЕР_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження, - апеляційну скаргу залишено без руху та надано строк для усунення подання заяви з іншими поважними причинами пропуску строку.
6. Ухвалою від 25.04.2024 Другого апеляційного адміністративного суду за наслідками розгляду додаткових пояснень від 22.04.2024 у якій Військова частина НОМЕР_1 просила поновити строк на апеляційне оскарження через навантаження на юридичний відділ частини, неможливість перевіряти відомості у кожній справі на предмет надходження та отримання рішення в підсистемі «Електронний суд» 22.03.2024, що доводить відмітка реєстрації на рішення Вх. № 380 від 22.03.2024, у задоволенні клопотання скаржника про поновлення строку на апеляційне оскарження відмовлено.
6.1. Цією ж ухвалою апеляційний суд з урахуванням наведеного відмовив у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Військової частини НОМЕР_1 на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 31.01.2024.
Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги та її рух в касаційній інстанції
7. Не погодившись з рішенням апеляційного суду, Військова частина НОМЕР_1 звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою, у якій просить скасувати ухвалу Другого апеляційного адміністративного суду від 25.04.2024 та передати справу до апеляційного суду для продовження розгляду.
7.1. На обґрунтування підстав касаційного оскарження скаржник посилається на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, з мотивів незгоди з оцінкою судом апеляційної інстанції про неповажність наведених Військовою частиною НОМЕР_1 причин у клопотаннях про поновлення строку звернення до суду з апеляційною скаргою на рішення суду першої інстанції.
7.2. На переконання касатора, він виконав вимоги ухвали Другого апеляційного адміністративного суду від 09.04.2024 про залишення без руху апеляційної скарги військової частини НОМЕР_1 , а повернення апеляційної скарги передчасне та ґрунтується на формальному підході без врахування триваючого воєнного стану.
7.3. Наголошує, у провадженні судів перебуває близько 400 справ за участі Військової частини НОМЕР_1 . Одна посадова особа не може постійно перевіряти надходження процесуальних документів без повідомлень в «Електронному суді» через інші завдання, зокрема, бойові. Скаржник вказує, що справа № 440/15587/23 не відображалася в «Електронному суді» з 31.01.2024 до 22.03.2024. Отримання рішення в «Електронному суді» доводить відмітка реєстрації на рішенні (вх. № 9 від 22.03.2024).
8. Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 20.06.2024 відкрито касаційне провадження (№ К/990/20412/24) за цією касаційною скаргою.
9. Правом подати відзив на касаційну скаргу в порядку статті 338 КАС України ОСОБА_1 не скористалася, що відповідно до вказаної статті не перешкоджає перегляду рішення судів попередніх інстанцій в касаційному порядку.
10. Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного адміністративного суду Єресько Л.О. від 30.01.2025 закінчено підготовчі дії у справі та призначено її до розгляду в порядку письмового провадження відповідно до вимог статті 345 КАС України.
Оцінка Верховного Суду
Джерела права, оцінка висновків судів, рішення яких переглядаються, та аргументів учасників справи
11. Перевіривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених статтею 341 КАС України, а також надаючи оцінку правильності застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права, колегія суддів виходить із такого.
12. Пунктом 8 частини другої статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
13. За приписами частини першої статті 293 КАС України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.
14. Право на апеляційне оскарження реалізується у спосіб подання в установленому порядку апеляційної скарги, форма та зміст якої також визначається процесуальним законом.
15. Умовою прийнятності апеляційної скарги до розгляду є її відповідність вимогам щодо форми і змісту, які визначені у статті 296 КАС України, а також дотриманні термінів її подачі, обов`язковому поданні переліку матеріалів, що повинні бути додані до неї, в тому числі і в частині сплати судового збору.
16. Відповідно до приписів статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.
16.1. Якщо в судовому засіданні оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
16.2. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження:
1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду;
2) на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
16.3. Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.
17. Частиною третьою статті 298 КАС України визначено, що апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
18. Таким чином, процесуальне законодавство встановлює порядок дій суду при виявленні недоліків, зокрема, апеляційної скарги. Як у випадку невиконання вимог статті 296 КАС щодо форми та змісту скарги, так і вимог щодо дотримання строку апеляційного оскарження, зокрема, відсутності відповідного клопотання чи визнання вказаних у ньому підстав неповажними, - апеляційна скарга залишається без руху.
19. Якщо скаржник у строк, визначений судом, не подав заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними, суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі (пункт 4 частини першої статті 299 КАС України).
20. Отже, встановлено дві обставини, за яких суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження: якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження та якщо наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
21. Приписи пункту 4 частини першої статті 299 КАС є імперативними та зобов`язують суд, у разі якщо особою у визначений строк не буде подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або у поданій заяві будуть наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження, визнані судом неповажними, відмовити у відкритті апеляційного провадження.
22. Такий підхід обумовлений тим, що право на оскарження судового рішення обмежене встановленим у законі строком на апеляційне оскарження, покликаним на дотримання принципу правової визначеності як одного з елементів верховенства права, та має дисциплінувати суб`єктів адміністративного судочинства.
23. Право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, зокрема, і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Відсутність цієї умови приводила б до постійного збереження стану невизначеності у публічно-правових відносинах.
24. Колегія суддів зазначає, що поновлення строку (у випадках, що не віднесені до регламентованих частини другої статті 295 КАС України) не є обов`язком суду, а є предметом його оцінки (розсуду) залежно від встановлених обставин, доводів і доказів сторін.
25. У разі подання апелянтом клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження суд повинен надати йому оцінку та вирішити шляхом визнання/невизнання причин пропуску такого строку поважними/неповажними.
26. Правовий інститут строків звернення до адміністративного суду за захистом порушеного права не містить вичерпного, детально описаного переліку причин пропуску такого строку чи критеріїв їх визначення. Натомість закон запроваджує оцінні, якісні параметри визначення причин їх недотримання - вони повинні бути поважними, реальними або непереборними і об`єктивно нездоланними на час перебігу строків звернення до суду.
27. Частина друга статті 44 КАС України покладає на учасників справи обов`язок добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки.
28. Наведеними положеннями КАС України чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов`язує учасників справи діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов`язків, встановлених законом або судом, зокрема щодо дотримання строку звернення до суду.
29. Для цього учасник справи як особа, зацікавлена у поданні відповідного процесуального документа повинен вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати у повному обсязі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.
30. За частиною першою статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
31. Обов`язок доведення обставин, з якими сторона пов`язує поважність причин пропуску строків звернення до суду, покладається на особу, яка звернулася до суду.
32. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 08.10.2020 у справі № 9901/32/20 виснувала, що інакшого способу визначити, які причини належить віднести до поважних, ніж через зовнішню оцінку (кваліфікацію) змісту конкретних обставин, хронологію та послідовність дій суб`єкта правовідносин перед зверненням до суду за захистом свого права, немає. Під таку оцінку мають потрапляти певні явища, фактори та їх юридична природа; тривалість строку, який пропущений; те, чи могли і яким чином певні фактори завадити вчасно звернутися до суду, чи перебувають вони у причинному зв`язку із пропуском строку звернення до суду; яка була поведінка суб`єкта звернення протягом цього строку; які дії він вчиняв, і чи пов`язані вони з готуванням до звернення до суду тощо.
33. Причина пропуску строку звернення до суду може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.
34. Тобто, поважними причинами можуть визнаватися лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулася з позовною заявою, пов`язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належним чином.
35. Отже, поновленню підлягають лише порушені з поважних причин процесуальні строки, встановлені законом. Строк звернення до суду, як одна зі складових гарантії «права на суд», може і має бути поновленим, лише у разі наявності достатніх на те поважних причин.
36. Чітко визначені та однакові для всіх учасників справи строки звернення до суду, здійснення інших процесуальних дій - гарантія забезпечення рівності сторін та інших учасників справи. А для цього має бути також виконано умову щодо недопустимості безпідставного поновлення судами пропущеного строку (пункт 49 постанови Верховного Суду від 31.03.2021 у справі № 240/12017/19).
37. Дотримання строків звернення до адміністративного суду є однією з умов дисциплінування учасників публічно-правових відносин, якщо ці відносини стали спірними.
38. Законодавче закріплення строків звернення з адміністративним позовом до суду є гарантією стабільності публічно-правових відносин, призначенням якої є забезпечення своєчасної реалізації права на звернення до суду, стабільної діяльності суб`єктів владних повноважень при здійсненні управлінських функцій. Інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
39. Наведене дає підстави для висновку, що поновлення встановленого процесуальним законом строку здійснюється судом у виняткових, особливих випадках й лише за наявності обставин об`єктивного і непереборного характеру (підтверджених доказами), які істотно ускладнили або унеможливили своєчасну реалізацію права на звернення до суду.
40. За обставинами цієї справи, суд апеляційної інстанції відмовляючи скаржника у поновленні строку оскарження рішення суду першої інстанції та залишаючи апеляційну скаргу без руху та визнаючи причини пропуску строку неповажними, виходив з того, що процесуальне навантаження Військової частини НОМЕР_1 не спростовує отримання рішення в електронному кабінеті підсистеми «Електронний суд» 02.02.2024, а неналежна внутрішня робота - не об`єктивна перешкода вчасного оскарження рішення суду. Матеріали справи підтверджують, що оскаржуване рішення прийнято 31.01.2024, а скаржник подав апеляційну скаргу з пропуском 30-денного строку на апеляційне оскарження - 01.04.2024.
41. За доводами касаційної скарги Військової частини НОМЕР_1 повторює ті самі причини, якими обґрунтовувала пропуск строку звернення до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою на рішення суду першої інстанції, уважаючи, що апеляційний суд формально підійшов до оцінки наведених підстав.
42. Верховний Суд погоджується, що введення в Україні воєнного стану суттєво ускладнило (подекуди унеможливив) повноцінне функціонування, зокрема, органів державної влади (місцевого самоврядування). Водночас Суд уважає за необхідне зазначити, що введення на території України воєнного стану не зупиняє перебіг процесуальних строків у судових справах, сама по собі ця обставина, без належного її обґрунтування крізь призму неможливості ситуативного (в конкретних умовах) виконання процесуальних прав і обов`язків учасника справи, й підтвердження її належними й допустимими доказами, не може слугувати підставою для поновлення пропущеного процесуального строку. Лише факт введення воєнного стану на території України не може слугувати безумовною та достатньою підставою для визнання поважними причин пропуску процесуального строку для органу державної влади, за відсутності відповідних обґрунтувань та доказів того, як саме введення воєнного стану, вплинуло на роботу цього державного органу.
43. Тож, не заперечуючи, що ці обставини дійсно могли утруднити дотримання скаржником строку на апеляційне оскарження, однак, враховуючи, що Військової частини НОМЕР_1 посилання на введення в Україні воєнного стану наведено загально, без конкретизації впливу цих обставин на виконання апелянтом своїх процесуальних обов?язків протягом строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції у цій справі, а також без підтвердження таких обставин належними та допустимими доказами, Суд погоджується із висновками суду апеляційної інстанції про необґрунтованість підстав пропуску строку на апеляційне оскарження з цих причин.
44. Також Верховний Суд уважає обґрунтованими висновки суду апеляційної інстанції в тій частині, що велике навантаження, пов`язане з тим, що Військової частини НОМЕР_1 є стороною у значній кількості справ, які перебувають у провадження судів різних юрисдикцій, а тому постійно перевіряти інформацію по кожній судовій справі на предмет надходження процесуальних документів без повідомлення в підсистемі «Електронного суду» в «Електронному судовому кабінеті» одній посадовій особі фізично не можливо зважаючи на необхідність виконання інших поставлених завдань - суб`єктивна причина та не обставиною, яка є об`єктивно непереборна та не залежить від волевиявлення особи, що звернулася до суду, пов`язаною з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій.
45. Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 31.01.2024 у справі № 440/15587/23 доставлено до електронного кабінету Військової частини НОМЕР_1 01.02.2024 о 20:49, що підтверджується наявною у матеріалах справи довідкою відповідального працівника Полтавського окружного адміністративного суду про доставку електронного листа ОСОБА_2 (т. 1 а.с. 33).
46. Одночасно, на вебсторінці призначеної для пошуку та перегляду документів Єдиного державного реєстру судових рішень, 05.02.2024 забезпечено надання загального доступу до рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 31.01.2024 (номер у Єдиному державному реєстрі судових рішень 116707585).
47. За правилами частини п`ятої статті 251 КАС України учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено в порядку письмового провадження, копія судового рішення надсилається протягом двох днів із дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності у особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення - якщо така адреса відсутня.
48. Згідно з пунктом 2 частини шостої статті 251 КАС України днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи.
49. Оскільки Вищою радою правосуддя затверджено Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи і з 05.10.2021 почали функціонувати окремі підсистеми ЄСІТС, а копія рішення була доставлена на офіційну електронну адресу скаржника, то відлік строку на оскарження судового рішення розпочався саме з такої дати.
50. Пункт 2 частини шостої статті 251 КАС України установлює, що днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.
51. Якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення (частина шоста статті 251 КАС України).
52. Якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день (частина шоста статті 120 КАС України).
53. Отже, тридцятиденний строк апеляційного оскарження, визначений пунктом 1 частини другої статті 295 КАС України, закінчився 04.03.2024 (з урахуванням вихідних днів).
54. Військова частина НОМЕР_1 подала апеляційну скаргу 01.04.2024.
55. За таких обставин і правового регулювання, суд апеляційної інстанції обґрунтовано відхилив доводи Військової частини НОМЕР_1 про отримання нею копії оскаржуваного рішення лише 22.03.2024 та дійшов правильного висновку, що Військова частина НОМЕР_1 подала апеляційну скаргу з пропуском строку на апеляційне скарження рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 31.01.2024.
56. Неналежна організація процесу із оскарження судового рішення з боку відповідальних осіб, виникнення організаційних складнощів у суб`єкта владних повноважень для своєчасного подання апеляційної скарги є суто суб`єктивною причиною, а негативні наслідки, які настали у зв`язку з такою причиною, є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов`язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними. Відповідач, що діє від імені держави, як суб`єкт владних повноважень, не може та не повинен намагатись отримати вигоду від організаційних складнощів, які склались у нього на поточний день, шляхом уникнення або зволікання виконання ним своїх процесуальних обов`язків, в тому числі і щодо вчасного подання апеляційної скарги (постанови Верховного Суду від 26.09.2022 у справі № 560/403/22, 08.08.2024 у справі № 440/15583/23).
57. З огляду на вказане, суд апеляційної інстанції, відмовляючи у відкритті апеляційного провадження з підстав пропуску строку на апеляційне оскарження, за відсутності причин, які б свідчили про поважність пропуску такого строку, правильно застосував положення пункту 4 частини першої статті 299 КАС України.
58. За таких умов, колегія суддів, перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду апеляційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, приходить до висновку, що суд апеляційної інстанції, ухвалив судове рішення з додержанням норм процесуального права.
59. Частиною першою статті 350 КАС України передбачено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
60. Таким чином, оскільки при ухваленні судового рішення суд апеляційної інстанції порушень норм процесуального права не допустив, то колегія суддів дійшла висновку про залишення касаційної скарги без задоволення, а рішення суду апеляційної інстанції - без змін.
61. З огляду на результат касаційного розгляду справи у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, судові витрати розподілу не підлягають.
Керуючись статтями 341 345 349 350 352 355 356 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Касаційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 залишити без задоволення, ухвалу Другого апеляційного адміністративного суду від 25 квітня 2024 року - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та не може бути оскаржена.
СуддіЛ.О. Єресько В.М. Соколов А.Г. Загороднюк