ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 серпня 2024 року

м. Київ

справа №440/17566/23

адміністративне провадження №К/990/22107/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Кашпур О.В.,

суддів - Прокопенка О.Б., Соколова В.М.

розглянув у порядку письмового провадження як суд касаційної інстанції адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, провадження в якій відкрито

за касаційною скаргою військової частини НОМЕР_1 на ухвалу Другого апеляційного адміністративного суду від 10 травня 2024 року, постановлену в складі колегії суддів: головуючого Калиновського В.А., суддів Мінаєвої О.М., Кононенко З.О.,

У С Т А Н О В И В :

І. Короткий зміст обставин справи і судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій

1. У листопаді 2023 року ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ) звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовом до військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

2. Полтавський окружний адміністративний суд рішенням від 02 лютого 2024 року позов задовольнив. Визнав протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01 січня 2016 року по 28 лютого 2018 року зі встановленням базового місяця (місяця підвищення доходів) - січень 2008 року. Зобов`язав військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01 січня 2016 року по 28 лютого 2018 року зі встановленням для обчислення індексації місяця підвищення доходів (базового місяця) - січень 2008 року.

3. Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, 16 квітня 2024 року військова частина НОМЕР_1 подала апеляційну скаргу із клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження.

4. Ухвалою від 29 квітня 2024 року Другий апеляційний адміністративний суд визнав наведені у клопотанні військової частини НОМЕР_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 02 лютого 2024 року підстави пропуску строку неповажними. Апеляційну скаргу військової частини НОМЕР_1 на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 02 лютого 2024 року залишив без руху. Надав військовій частині НОМЕР_1 строк для усунення недоліків поданої апеляційної скарги протягом десяти днів з дня вручення копії цієї ухвали шляхом подання до Другого апеляційного адміністративного суду клопотання про поновлення строку із зазначенням інших поважних підстав пропуску строку на апеляційне оскарження.

5. На виконання вимог указаної ухвали 07 травня 2024 року військова частина НОМЕР_1 подала до суду апеляційної інстанції заяву/клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції.

6. Ухвалою від 10 травня 2024 року Другий апеляційний адміністративний суд визнав неповажними наведені у заяві військової частини НОМЕР_1 причини пропуску строку на апеляційне оскарження судового рішення. Клопотання військової частини НОМЕР_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення залишив без задоволення. Відмовив у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою військової частини НОМЕР_1 на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 02 лютого 2024 року.

ІІ. Короткий зміст вимог касаційної скарги

7. Військова частина НОМЕР_1 подала до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу Другого апеляційного адміністративного суду від 10 травня 2024 року та направити справу до цього ж суду для продовження розгляду.

8. Касаційна скарга мотивована тим, що ухвала Другого апеляційного адміністративного суду від 10 травня 2024 року постановлена без додержання норм процесуального права, оскільки усі вимоги ухвали цього суду від 29 квітня 2024 року про залишення апеляційної скарги військової частини НОМЕР_1 на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 02 лютого 2024 року без руху скаржник виконав у встановлений строк, проте суд апеляційної інстанції оскаржуваною ухвалою безпідставно відмовив у відкритті апеляційного провадження за вказаною апеляційною скаргою. Висновки, зроблені судом апеляційної інстанції в оскаржуваній ухвалі від 10 травня 2024 року, як зазначає військова частина НОМЕР_1 , є передчасними, такими, що ґрунтуються на формальному підході, без вжиття усіх належних заходів для перевірки та підтвердження наведених скаржником причин пропущення строку на апеляційне оскарження. Скаржник стверджує, що вказані військовою частиною НОМЕР_1 причини пропущення строку на апеляційне оскарження рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 02 лютого 2024 року в справі №440/17566/23 є поважними, будь-якої вини чи протиправних дій з боку командування військової частини НОМЕР_1 допущено не було, останнє діяло в межах норм чинного законодавства України та керівних документів.

IІІ. Рух справи у суді касаційної інстанції

9. Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Кашпур О.В., суддів Прокопенка О.Б., Соколова В.М. ухвалою від 01 липня 2024 року відкрив касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою.

10. Від ОСОБА_1 відзиву на касаційну скаргу не надійшло.

11. Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного адміністративного суду Кашпур О.В. від 06 серпня 2024 року справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами на 07 серпня 2024 року.

ІV. Джерела права й акти їхнього застосування

12. Відповідно до статті 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи, а згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод таке конституційне право повинно бути забезпечене судовими процедурами, які повинні бути справедливими.

13. Приписами частини першої статті 293 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) визначено, що учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.

14. Відповідно до статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

15. Згідно з частиною третьою статті 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

16. Суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними (пункт 4 частини першої статті 299 КАС України).

17. Згідно з частинами першою та четвертою статті 18 КАС України (далі - у редакції, чинній на час ухвалення рішення судом першої інстанції) у судах функціонує Єдина судова інформаційно-комунікаційна система (далі - ЄСІТС), яка відповідно до закону забезпечує обмін документами (надсилання та отримання документів) в електронній формі між судами, між судом та учасниками судового процесу, а також фіксування судового процесу і участь учасників судового процесу у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

18. Відповідно до частини п`ятої статті 18 КАС України суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу до їхніх електронних кабінетів, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням ЄСІТС або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, у порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про ЄСІТС та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

19. За правилами частини сьомої статті 18 КАС України особі, яка зареєструвала електронний кабінет в ЄСІТС або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суд вручає будь-які документи у справах, в яких така особа бере участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення до електронного кабінету такої особи, що не позбавляє її права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

20. Питання щодо вручення судового рішення врегульовано статтею 251 КАС України, у частині п`ятій якої визначено, що учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено в порядку письмового провадження, копія судового рішення в електронній формі надсилається протягом двох днів із дня його складення у повному обсязі у порядку, визначеному законом, а в разі відсутності електронного кабінету - рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

21. Приписами частини одинадцятої статті 251 КАС України передбачено, що якщо учасник справи має електронний кабінет, суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в електронній формі виключно за допомогою ЄСІТС чи її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами. У разі відсутності в учасника справи електронного кабінету судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом із повідомленням про вручення.

22. Днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси. Якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення (частина шоста статті 251 КАС України).

23. 17 серпня 2021 року Вища рада правосуддя рішенням №1845/0/15-21 затвердила Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (далі - Положення про ЄСІТС; із змінами, внесеними згідно з рішенням Вищої ради правосуддя від 12 жовтня 2023 року №977/0/15-23), відповідно до пункту 2 розділу І якого це Положення визначає порядок функціонування в судах та органах системи правосуддя окремих підсистем (модулів) ЄСІТС, зокрема підсистем «Електронний кабінет», «Електронний суд» та підсистеми відеоконференцзв`язку; порядок вчинення процесуальних дій в електронній формі з використанням таких підсистем; особливості використання в судах та органах системи правосуддя іншого програмного забезпечення в перехідний період до початку функціонування ЄСІТС у складі всіх підсистем (модулів).

24. З 05 жовтня 2021 року офіційно почали функціонувати підсистеми (модулі) ЄСІТС: «Електронний кабінет», «Електронний суд», підсистема відеоконференцзв`язку.

25. Відповідно до пункту 3 розділу І Положення про ЄСІТС Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система (ЄСІТС) - сукупність інформаційних та телекомунікаційних підсистем (модулів), які забезпечують автоматизацію визначених законодавством та цим Положенням процесів діяльності судів, органів та установ в системі правосуддя, включаючи документообіг, автоматизований розподіл справ, обмін документами між судом та учасниками судового процесу, фіксування судового процесу та участь учасників судового процесу у судовому засіданні в режимі відеоконференції, складання оперативної та аналітичної звітності, надання інформаційної допомоги суддям, а також автоматизацію процесів, які забезпечують фінансові, майнові, організаційні, кадрові, інформаційно-телекомунікаційні та інші потреби користувачів ЄСІТС.

26. За визначеннями, наведеними у підпунктах 5.3, 5.4-1, 5.6 та 5.8 пункту 5 розділу І Положення про ЄСІТС, електронне повідомлення (повідомлення) - автоматично створена та передана в електронній формі інформація, в тому числі про доставку, отримання, реєстрацію чи відмову в реєстрації електронного документа адресатом; Електронний кабінет - персональний кабінет (вебсервіс чи інший користувацький інтерфейс) у підсистемі (модулі) ЄСІТС, за допомогою якого особі, яка пройшла електронну ідентифікацію, надається доступ до інформації та сервісів ЄСІТС або її окремих підсистем (модулів), у тому числі можливість обміну (надсилання та отримання) документами (в тому числі процесуальними документами, письмовими та електронними доказами тощо) між судом та учасниками судового процесу, а також між учасниками судового процесу; користувач ЄСІТС (користувач) - особа, що пройшла процедуру реєстрації в підсистемі «Електронний кабінет» (Електронний кабінет ЄСІТС), пройшла автентифікацію та якій надано доступ до підсистем ЄСІТС відповідно до її повноважень; офіційна електронна адреса - сервіс Електронного кабінету ЄСІТС. Адреса електронної пошти, що використовується при реєстрації Електронного кабінету, не може бути зареєстрована в доменній зоні, використання якої заборонено законодавством України.

27. Порядок функціонування окремих підсистем (модулів) ЄСІТС визначено розділом ІІІ Положення про ЄСІТС, згідно з пунктом 10 глави 1 якого адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи реєструють свої Електронні кабінети в ЄСІТС в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої Електронні кабінети в ЄСІТС у добровільному порядку.

28. Відповідно до пункту 17 глави 1 розділу ІІІ Положення про ЄСІТС особам, які зареєстрували Електронний кабінет в ЄСІТС, суд вручає будь-які документи у справах, у яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі шляхом їх надсилання до Електронного кабінету таких осіб, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення в паперовій формі за окремою заявою.

29. Підсистема «Електронний суд» (Електронний суд) - підсистема ЄСІТС, що забезпечує можливість обміну (надсилання та отримання) документами (в тому числі процесуальними документами, письмовими та електронними доказами тощо) між судом та учасниками судового процесу, між користувачем цієї підсистеми та Вищою радою правосуддя, а також отримувати інформацію про стан і результати розгляду таких документів чи інші документи (пункт 24 глави 2 розділу ІІІ Положення про ЄСІТС).

30. Згідно з пунктом 37 глави 2 розділу ІІІ Положення про ЄСІТС підсистема «Електронний суд» забезпечує можливість автоматичного надсилання матеріалів справ в електронному вигляді до Електронних кабінетів учасників справи та їхніх повірених. До Електронних кабінетів користувачів надсилаються у передбачених законодавством випадках документи у справах, які внесені до автоматизованої системи діловодства судів (далі - АСДС) та до автоматизованих систем діловодства, що функціонують в інших органах та установах у системі правосуддя. Документи у справах надсилаються до Електронних кабінетів користувачів у випадку, коли вони внесені до відповідних автоматизованих систем у вигляді електронного документа, підписаного кваліфікованим підписом підписувача (підписувачів), чи у вигляді електронної копії паперового документа, засвідченої кваліфікованим електронним підписом відповідального працівника суду, іншого органу чи установи правосуддя (далі - автоматизована система діловодства). Документи, які один з учасників справи надіслав до суду, іншого органу чи установи у системі правосуддя з використанням Електронного суду, в передбачених законодавством випадках автоматично надсилаються до Електронних кабінетів інших учасників справи чи їхніх повірених після реєстрації цих документів в АСДС або автоматизованих системах діловодства. До Електронного кабінету користувачів надсилаються відомості, у тому числі про отримання та реєстрацію документів у справі, а також інші відомості, що призвели до зміни стану розгляду справи. Особам, які не мають зареєстрованих Електронних кабінетів, документи у передбачених цим пунктом випадках можуть надсилатися засобами підсистем ЄСІТС на адресу електронної пошти, вказану такими особами під час подання документів до суду.

31. За правилами пункту 42 глави 2 розділу ІІІ Положення про ЄСІТС засобами ЄСІТС в автоматичному режимі здійснюється перевірка наявності в особи зареєстрованого Електронного кабінету. У разі наявності в особи Електронного кабінету засобами ЄСІТС забезпечується надсилання до автоматизованої системи діловодства підтвердження доставлення до Електронного кабінету користувача документа у справі. В іншому випадку до автоматизованої системи діловодства надходить повідомлення про відсутність в особи зареєстрованого Електронного кабінету.

V. Позиція Верховного Суду

32. Підставою для відкриття касаційного провадження у справі №440/17566/23 стало оскарження судового рішення, зазначеного у частині третій статті 328 КАС України, та посилання скаржника на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права.

33. Надаючи оцінку обґрунтованості касаційної скарги та оскаржуваній ухвалі суду апеляційної інстанції, Верховний Суд, з урахуванням приписів статті 341 КАС України, виходить із таких міркувань.

34. Право на апеляційне оскарження судового рішення кореспондується із обов`язком учасників справи дотримуватися процесуального законодавства щодо порядку, строків і умов реалізації цього права. Такі процесуальні обов`язки для всіх учасників судового процесу є однаковими, що забезпечує принцип рівності сторін.

35. Учасник справи як особа, зацікавлена у поданні апеляційної скарги, повинен вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати у повному обсязі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством, для належного виконання процесуальних обов`язків.

36. Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.

37. Установлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій.

38. Як випливає із матеріалів справи №440/17566/23, військова частина НОМЕР_1 була обізнана про наявність судового провадження у цій справі, нею був поданий відзив на позовну заяву ОСОБА_1 .

39. Справу №440/17566/23 Полтавський окружний адміністративний суд розглянув 02 лютого 2024 року за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні.

40. Копію рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 02 лютого 2024 року в справі №440/17566/23 військовій частині НОМЕР_1 було надіслано в її електронний кабінет. Документ доставлено до електронного кабінету 02.02.24 19:44, що підтверджується довідкою відповідального працівника Полтавського окружного адміністративного суду про доставку електронного листа.

41. Відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру судових рішень рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 02 лютого 2024 року в справі №440/17566/23 надіслано для оприлюднення: 02.02.2024. Зареєстровано: 03.02.2024. Забезпечено надання загального доступу: 05.02.2024.

42. 05 лютого 2024 року військова частина НОМЕР_1 звернулася до Полтавського окружного адміністративного суду із заявою про видачу копії рішення від 02 лютого 2024 року в справі №440/17566/23.

43. Відповідно до довідки секретаря судового засідання Полтавського окружного адміністративного суду, наявної у матеріалах справи №440/17566/23, згідно з розпорядженням керівника апарату суду від 05 лютого 2024 року №3/19 «Про призупинення надсилання поштових відправлень» з 05 лютого 2024 року тимчасово призупинено надсилання поштовими відправленнями копій рішень суду та ухвал, якими завершується судовий розгляд справи, - учасникам судового процесу, та копій ухвал про прийняття позовної заяви до розгляду і відкриття провадження в адміністративній справі (про відкриття провадження) у справах, розгляд яких ухвалено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), - позивачам та їх представникам.

44. 16 квітня 2024 року військова частина НОМЕР_1 подала до Другого апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 02 лютого 2024 року в справі №440/17566/23 із клопотанням про поновлення строку на його апеляційне оскарження, мотивоване тим, що до командування військової частини НОМЕР_1 повний текст рішення суду першої інстанції від 02 лютого 2024 року в справі №440/17566/23 не надходив, тому воно не мало змоги ознайомитися із цим судовим рішенням. Текст рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 02 лютого 2024 року в справі №440/17566/23 відповідач отримав у Електронному кабінеті 22 березня 2024 року, що підтверджується відміткою реєстрації на рішенні суду (вх. №377 від 22 березня 2024 року), тому перебіг строку на його апеляційне оскарження розпочався саме з 22 березня 2024 року. Скаржник також просив урахувати, що строк на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції від 02 лютого 2024 року припав на час дії в Україні воєнного стану, а військова частина НОМЕР_1 є військовим формуванням, на яке покладаються оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності та недоторканості, й особовий склад військової частини залучається до бойових (спеціальних) завданнях. Військова частина НОМЕР_1 посилалась на велику кількість судових справ, у яких вона є стороною, на велике навантаження на особу, яка здійснює її представництво в судах, що постійно перевіряти відомості по кожній судовій справі на предмет надходження процесуальних документів практично немає можливості.

45. Ухвалою від 29 квітня 2024 року суд апеляційної інстанції визнав неповажними наведені військовою частиною НОМЕР_1 підстави пропуску строку на апеляційне оскарження рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 02 лютого 2024 року в справі №440/17566/23 та залишив апеляційну скаргу військової частини НОМЕР_1 без руху. Постановляючи цю ухвалу, суд апеляційної інстанції виходив із того, що рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 02 лютого 2024 року відповідач отримав 02 лютого 2024 року о 19:44 год, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа в його Електронний кабінет, що спростовує доводи скаржника про неотримання судового рішення у цей спосіб. Доводи військової частини НОМЕР_1 про те, що датою отримання оскаржуваного рішення суду є 22 березня 2024 року, а саме дата реєстрації вказаного судового рішення у журналі вхідної кореспонденції відповідача, є помилковими, оскільки проставлена дата вхідної кореспонденції свідчить лише про внутрішню реєстрацію документа. Військовою частиною НОМЕР_1 не надано доказів неотримання рішення суду від 02 лютого 2024 року через підсистему «Електронний суд». Водночас суд апеляційної інстанції наголосив, що питання поновлення строку на апеляційне оскарження судових рішень у випадку його пропуску з причин, пов`язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку, виходячи з доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку. Сам лише факт запровадження воєнного стану не може бути підставою для поновлення строку на апеляційне оскарження судових рішень в усіх абсолютно випадках. Скаржник указав, що є військовим формуванням, персонал якого залучений до виконання бойових (спеціальних) завдань, проте доказів на підтвердження зазначених обставин не надав. Посилання на внутрішні організаційні процеси у роботі відповідача без надання відповідних доказів, не можуть бути прийняті судом апеляційної інстанції до уваги та слугувати підставою для задоволення клопотання скаржника. Неналежна організація процесу із оскарження судового рішення з боку відповідальних осіб, виникнення організаційних складнощів у суб`єкта владних повноважень для своєчасного подання апеляційної скарги, є суто суб`єктивною причиною, а негативні наслідки, які настали у зв`язку з такою причиною, є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов`язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними. Відповідач, що діє від імені держави, як суб`єкт владних повноважень, не може та не повинен намагатися отримати вигоду від організаційних складнощів, які склалися у нього на поточний день, шляхом уникнення або зволікання виконання ним своїх процесуальних обов`язків, у тому числі й щодо вчасного подання апеляційної скарги. Отже, обставини, наведені скаржником у клопотанні про визнання причин пропуску строку поважними та поновлення такого строку, не підтверджені належними доказами. Також скаржником не наведено обставин об`єктивного і непереборного характеру (підтверджених доказами), які істотно ускладнили або унеможливили своєчасну реалізацію права на апеляційне оскарження судового рішення. У підсумку суд апеляційної інстанції констатував, що відсутні підстави для визнання поважними причин пропуску військовою частиною НОМЕР_1 строку на апеляційне оскарження, оскільки зазначені нею обставини не є об`єктивними, не пов`язані з дійсними істотними перешкодами для своєчасного вчинення особою процесуальних дій в конкретній справі. Суд апеляційної інстанції зауважив, що для здійснення належної оцінки та перевірки доводів, наведених скаржником на обґрунтування поважності підстав пропуску строку апеляційного оскарження, останній не позбавлений можливості підтвердити свої доводи відповідними письмовими документами або іншими доказами, з яких достовірно вбачається існування обставин, зазначених у заяві про поновлення строку. Таким чином, з метою вирішення питання про поновлення строку чи відмову у його поновленні, скаржник може подати до суду апеляційної інстанції клопотання про поновлення строку із зазначенням інших поважних підстав пропуску строку на апеляційне оскарження.

46. На виконання вимог указаної ухвали військова частина НОМЕР_1 подала 07 травня 2024 року до суду апеляційної інстанції заяву/клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 02 лютого 2024 року в справі №440/17566/23. Як на причини пропущення строку апеляційного оскарження військова частина НОМЕР_1 послалася на введення в Україні воєнного стану, здійснення нею заходів і функцій, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави, виконання особовим складом військової частини бойових (спеціальних) завдань, велику кількість судових справ і велике навантаження, що постійно перевіряти відомості по кожній судовій справі на предмет надходження процесуальних документів у відповідача практично немає можливості, а також на те, що рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 02 лютого 2024 року в справі №440/17566/23 відповідач засобами поштового зв`язку не отримував, а у Електронному кабінеті це судове рішення не з`являлося, текст рішення суду від 02 лютого 2024 року в справі №440/17566/23 військовою частиною НОМЕР_1 у Електронному кабінеті отримано тільки 22 березня 2024 року, що підтверджується відміткою реєстрації на рішенні суду.

47. Відмовляючи оскаржуваною ухвалою від 10 травня 2024 року у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою військової частини НОМЕР_1 на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 02 лютого 2024 року в справі №440/17566/23, суд апеляційної інстанції констатував, що оскаржуване рішення суду першої інстанції ухвалено 02 лютого 2024 року в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін та отримано відповідачем 02 лютого 2024 року (19:44), тому останнім днем подання апеляційної скарги є 06 березня 2024 року (з урахуванням вихідних днів), а апеляційну скаргу подано 16 квітня 2024 року, тобто з пропуском строку на апеляційне оскарження. Суд апеляційної інстанції зауважив, що законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Установлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Підстави пропуску строку апеляційного оскарження можуть бути визнані поважними, строк поновлено лише у разі, якщо вони пов`язані з непереборними та об`єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто в установлений законом процесуальний строк, подання апеляційної скарги. Тільки наявність об`єктивних перешкод для своєчасної реалізації права щодо оскарження судового рішення в апеляційному порядку в строк, установлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку з поважних причин. Відповідач, маючи намір добросовісної реалізації належного йому права на апеляційне оскарження судового рішення, повинен діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у нього прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне виконання своїх обов`язків, установлених законом або судом. Особа, яка зацікавлена у поданні апеляційної скарги, має вчиняти усі можливі та залежні від неї дії, використовувати усі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством. Щодо посилань скаржника на введення в Україні воєнного стану, то суд апеляційної інстанції зауважив, що питання поновлення строку на апеляційне оскарження судових рішень у випадку його пропуску з причин, пов`язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку, виходячи з доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку. Сам лише факт запровадження воєнного стану не може бути підставою для поновлення строку на апеляційне оскарження судових рішень в усіх абсолютно випадках. Щодо посилань скаржника на те, що обов`язки стосовно належного виконання представництва військової частини НОМЕР_1 в судах різної юрисдикції виконує одна посадова особа юридичної групи військової частини НОМЕР_1 , а саме помічник командира з правової роботи - начальник юридичної групи військової частини НОМЕР_1 , суд апеляційної інстанції зазначив, що неналежна організація процесу із оскарження судового рішення з боку відповідальних осіб, виникнення організаційних складнощів у суб`єкта владних повноважень для своєчасного подання апеляційної скарги, є суто суб`єктивною причиною, а негативні наслідки, які настали у зв`язку з такою причиною, є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов`язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними. Відповідач, що діє від імені держави, як суб`єкт владних повноважень, не може та не повинен намагатися отримати вигоду від організаційних складнощів, які склалися у нього на поточний день, шляхом уникнення або зволікання виконання ним своїх процесуальних обов`язків, у тому числі й щодо вчасного подання апеляційної скарги. Стосовно посилання на те, що військова частина НОМЕР_1 не отримувала копії повного тексту рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції, пославшись на норми статті 18 КАС України та Положення про ЄСІТС, указав, що функціонування Електронного кабінету та надсилання до нього документів в електронній формі у справах, у яких особи, які беруть у них участь пройшли процедуру реєстрації в ЄСІТС, пов`язується саме з проходженням такими особами процедури реєстрації Електронного кабінету з використанням кваліфікованого електронного підпису та внесенням контактних даних особи, зокрема, адреси електронної пошти, номера телефону (в тому числі мобільного), зазначенням інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику. При цьому пунктом 42 глави 2 розділу ІІІ Положення про ЄСІТС визначено, що засобами ЄСІТС в автоматичному режимі здійснюється перевірка наявності в особи зареєстрованого Електронного кабінету. У разі наявності в особи Електронного кабінету засобами ЄСІТС забезпечується надсилання до автоматизованої системи діловодства підтвердження доставлення до Електронного кабінету користувача документа у справі. В іншому випадку до автоматизованої системи діловодства надходить повідомлення про відсутність в особи зареєстрованого Електронного кабінету. Згідно з пунктом 2 частини шостої статті 251 КАС України днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи. У матеріалах справи містяться докази направлення судом першої інстанції відповідачу копії судового рішення, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа, відповідно до якої судове рішення доставлено до Електронного кабінету відповідача 02 лютого 2024 року о 19:44 год, тому, враховуючи положення частини шостої статті 251 КАС України, датою вручення військовій частині НОМЕР_1 копії оскаржуваного судового рішення від 02 лютого 2024 року в справі №440/17566/23 є 05 лютого 2024 року. Обґрунтувань та доказів, які б підтверджували відсутність у відповідача об`єктивної можливості звернутися із апеляційною скаргою з моменту отримання рішення суду в Електронному кабінеті підсистеми «Електронний суд», скаржник не наводить. У підсумку суд апеляційної інстанції констатував, що військовою частиною НОМЕР_1 не наведено підстав пропуску строку на апеляційне оскарження, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення скаржника та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для направлення цієї апеляційної скарги у період з 05 лютого 2024 року (дати отримання копії рішення суду першої інстанції) по 16 квітня 2024 року (день подання апеляційної скарги), у зв`язку з чим відсутні підстави для визнання поважними причин пропуску скаржником строку на апеляційне оскарження. Тому, беручи до уваги пропущення відповідачем строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, відсутність належних доказів на підтвердження поважності причин пропуску такого строку, у відкритті апеляційного провадження належить відмовити.

48. Верховний Суд неодноразово наголошував на тому, що дотримання строків оскарження судового рішення є однією із гарантій додержання у суспільних відносинах принципу правової визначеності, як складової принципу верховенства права. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними, і після закінчення таких строків, якщо ніхто не звернувся із скаргою до суду вищої інстанції, відносини стають стабільними. Без наявності строків на процесуальну дію або без їхнього дотримання в адміністративному судочинстві виникнуть порушення прав учасників адміністративного процесу. Недотримання встановлених строків зумовлює чітко визначені юридичні наслідки.

49. Норми КАС України не містять вичерпного переліку підстав, які вважаються поважними при вирішенні питання про поновлення пропущеного процесуального строку. Такі причини визначаються у кожному конкретному випадку з урахуванням обставин у справі. При цьому доведення поважності причин пропущення строку звернення до суду покладається на особу, яка звертається із апеляційною скаргою та заявою/клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження.

50. Оцінюючи поважність підстав несвоєчасного звернення до суду необхідно виходити з того, що причина пропущення строку є поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина (або кілька обставин), яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом або судом строк; 2) це обставина, яка виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.

51. Отже, у випадку пропущення строку на апеляційне оскарження судового рішення, підставами для прийняття апеляційної скарги є лише наявність поважних причин пропущення строку звернення до суду з апеляційною скаргою, якими визнаються такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулася до суду, пов`язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних процесуальних дій та підтверджені належними і допустимими доказами.

52. Таким чином, поновлення встановленого процесуальним законом строку на подання апеляційної скарги здійснюється судом апеляційної інстанції у виняткових, особливих випадках і лише за наявності обставин об`єктивного та непереборного характеру (підтверджених доказами), які істотно ускладнили або унеможливили своєчасну реалізацію права на апеляційне оскарження судового рішення.

53. Ураховуючи наведене у сукупності, Верховний Суд уважає, що, постановляючи оскаржувану ухвалу, суд апеляційної інстанції правомірно виходив із того, що військовою частиною НОМЕР_1 не було доведено таких обставин, які б давали підстави для поновлення їй строку звернення до суду з апеляційною скаргою на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 02 лютого 2024 року в справі №440/17566/23.

54. Військова частина НОМЕР_1 була обізнана про наявність судового провадження у справі №440/17566/23 й суд першої інстанції виконав процесуальний обов`язок щодо надсилання судового рішення учаснику справи (відповідачу).

55. З огляду на запровадження підсистем ЄСІТС «Електронний кабінет» та «Електронний суд», що забезпечують можливість направлення судом документів у справах в електронній формі шляхом їхнього надсилання до Електронного кабінету користувача (у тому числі автоматично), приписи КАС України щодо надсилання судового рішення в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення мають імперативний характер лише у випадку відсутності в учасника справи Електронного кабінету.

56. Отже, надіслання судового рішення в електронній формі до Електронного кабінету військової частини НОМЕР_1 є належним, визначеним процесуальним законодавством способом надсилання судового рішення учаснику справи. Копія рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 02 лютого 2024 року в справі №440/17566/23 доставлена до Електронного кабінету військової частини НОМЕР_1 - 02 лютого 2024 року (19:44), що підтверджується наявною у матеріалах справи довідкою відповідального працівника Полтавського окружного адміністративного суду про доставку електронного листа.

57. Текст рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 02 лютого 2024 року в справі №440/17566/23, як зазначає військова частина НОМЕР_1 , отримано у Електронному кабінеті 22 березня 2024 року, що підтверджується відміткою реєстрації на рішенні суду (вх. №377 від 22 березня 2024 року). Між тим, суд апеляційної інстанції правильно виходив із того, що проставлена відповідачем дата реєстрації вхідної кореспонденції свідчить лише про внутрішню реєстрацію документа й не є належним доказом на підтвердження доставлення копії судового рішення від 02 лютого 2024 року в справі №440/17566/23 до Електронного кабінету військової частини НОМЕР_1 саме 22 березня 2024 року. Копія витягу із журналу обліку позовних заяв та інших документів, пред`явлених до військової частини НОМЕР_1 , не може вважатися беззаперечним доказом дати отримання скаржником судового рішення. Як слідує із довідки відповідального працівника Полтавського окружного адміністративного суду про доставку електронного листа, копія рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 02 лютого 2024 року в справі №440/17566/23 доставлена до Електронного кабінету військової частини НОМЕР_1 - 02 лютого 2024 року (19:44), що вважається врученням судового рішення відповідачу в розумінні приписів статей 251 295 КАС України. При цьому необхідно урахувати, що 05 лютого 2024 року військовою частиною НОМЕР_1 було подано до Полтавського окружного адміністративного суду заяву про видачу (направлення) копії рішення від 02 лютого 2024 року в справі №440/17566/23, що підтверджує, що відповідачу станом на 05 лютого 2024 року було відомо про ухвалене судом першої інстанції 02 лютого 2024 року рішення у справі №440/17566/23.

58. До того ж, інші наведені військовою частиною НОМЕР_1 причини пропуску строку на апеляційне оскарження рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 02 лютого 2024 року в справі №440/17566/23 не можна розцінювати як обставини, які об`єктивно унеможливили звернення відповідача з апеляційною скаргою аж до 16 квітня 2024 року.

59. Введення на території України воєнного стану не зупинило перебіг процесуальних строків звернення до суду. Питання поновлення процесуального строку у випадку його пропуску з причин, пов`язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується у кожному конкретному випадку з урахуванням доводів, наведених у заяві/клопотанні про поновлення такого строку. Сам по собі факт запровадження воєнного стану в Україні не є підставою для поновлення процесуального строку. Такою підставою можуть бути обставини, що виникли внаслідок запровадження воєнного стану та унеможливили виконання учасником судового процесу процесуальних дій протягом установленого законом строку.

60. Введений в Україні воєнний стан, звичайно, ускладнив (подекуди унеможливив) повноцінне функціонування, зокрема, органів державної влади. Між тим, сама по собі ця обставина, без належного її обґрунтування крізь призму неможливості ситуативного (в конкретних умовах) виконання процесуальних прав і обов`язків учасника справи, й без підтвердження її належними й допустимими доказами, не може слугувати підставою для поновлення пропущеного процесуального строку.

61. Верховний Суд неодноразово наголошував на тому, що при оцінці поважності причин пропущення процесуального строку з підстави введення воєнного стану в Україні додатково необхідно брати до уваги, зокрема: територіальне місцезнаходження суду та порядок його функціонування; місце проживання/місцезнаходження скаржника; ведення на відповідній території бойових дій або розташування у безпосередній близькості до такої території; посилення ракетних обстрілів у відповідний проміжок часу, що об`єктивно створювало реальну небезпеку для життя учасників процесу; тривалість самого процесуального строку та часу, який минув із дати закінчення процесуального строку; наявність чи відсутність обставин, які об`єктивно перешкоджали конкретній особі реалізувати своє право (повноваження) у межах визначеного процесуального строку; поведінку особи, яка звертається з відповідною заявою/клопотанням, зокрема, чи вживала особа розумних заходів для того, щоб реалізувати своє право (повноваження) у межах процесуального строку та якнайшвидше після його закінчення (у разі наявності поважних причин його пропуску); інші доречні обставини.

62. З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції обґрунтовано виходив із того, що сам лише факт запровадження воєнного стану не може бути підставою для поновлення строку на апеляційне оскарження судових рішень в усіх абсолютно випадках. Указані військовою частиною НОМЕР_1 обставини, пов`язані з воєнним станом в Україні, ураховуючи її завдання та функції, могли утруднити дотримання установленого законом строку на апеляційне оскарження судового рішення, водночас у цьому питанні необхідно ураховувати й інші обставини, а також тривалість пропущеного строку. Суд апеляційної інстанції правильно акцентував увагу на тому, що така зазначена відповідачем обставина як велика навантаженість, що обов`язки стосовно належного виконання представництва військової частини НОМЕР_1 у судах виконує лише одна посадова особа, не може вважатися поважною причиною пропуску строку на апеляційне оскарження судового рішення у межах цієї справи. Наведені відповідачем аргументи є проблемою внутрішньої організації роботи військової частини НОМЕР_1 та не можуть слугувати свідченням наявності об`єктивно непереборних обставин, які перешкоджали своєчасному оскарженню рішення суду першої інстанції.

63. Приписи статті 44 КАС України передбачають обов`язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки (частина друга), зокрема, виконувати процесуальні дії в установлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом (пункти 6, 7 частини п`ятої цієї статті).

64. Наведеними приписами КАС України чітко обумовлений характер процесуальної поведінки, який зобов`язує учасників справи діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їхню реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок і зайвих зволікань) виконання своїх обов`язків, установлених законом або судом, зокрема, щодо дотримання строку апеляційного оскарження.

65. Неналежна організація процесу з оскарження судового рішення з боку відповідальних осіб та невиконання відповідачем вимог процесуального закону не належать до об`єктивних обставин особливого і непереборного характеру, які можуть зумовити перегляд остаточного і обов`язкового судового рішення після закінчення строку його апеляційного оскарження, а тому не підтверджує наявність поважних підстав для поновлення цього строку.

66. Органи державної влади, маючи однаковий обсяг процесуальних прав та обов`язків разом з іншими учасниками справи, мають діяти вчасно та в належний спосіб дотримуватися своїх власних внутрішніх правил і процедур, установлених, у тому числі нормами процесуального закону, не можуть і не повинні отримувати вигоду від їхнього порушення, уникати або шляхом допущення зайвих затримок та невиправданих зволікань відтермінувати виконання своїх процесуальних обов`язків.

67. Ураховуючи наведене, Верховний Суд дійшов висновку, що суд апеляційної інстанції обґрунтовано відмовив військовій частині НОМЕР_1 у відкритті апеляційного провадження за її апеляційною скаргою на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 02 лютого 2024 року в справі №440/17566/23 на підставі пункту 4 частини першої статті 299 КАС України, оскільки відповідач не навів достатніх обґрунтувань та не надав допустимих і переконливих доказів, які б доводили підстави для поновлення йому строку звернення до суду з апеляційною скаргою.

68. Доводи, викладені у касаційній скарзі, не спростовують висновків суду апеляційної інстанції та не дають підстав уважати, що оскаржувана ухвала постановлена судом апеляційної інстанції з порушенням норм процесуального права, що призвело до необґрунтованої відмови у відкритті апеляційного провадження.

69. Відповідно до частини першої статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

70. З огляду на зазначене та приписи статті 350 КАС України, Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги військової частини НОМЕР_1 без задоволення, а оскаржуваної ухвали Другого апеляційного адміністративного суду від 10 травня 2024 року - без змін.

VІ. Судові витрати

71. Ураховуючи результат касаційного розгляду, судові витрати не розподіляються.

Керуючись статтями 341 345 349 350 355 356 359 КАС України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційну скаргу військової частини НОМЕР_1 залишити без задоволення.

2. Ухвалу Другого апеляційного адміністративного суду від 10 травня 2024 року в справі №440/17566/23 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий: О. В. Кашпур

Судді: О. Б. Прокопенко

В. М. Соколов