ПОСТАНОВА
Іменем України
29 січня 2020 року
Київ
справа №440/2403/19
адміністративне провадження №К/9901/30810/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Шевцової Н.В.,
суддів: Бевзенка В.М., Данилевич Н.А.,
розглянув у попередньому судовому засіданні як суд касаційної інстанції адміністративну справу № 440/2403/19
за позовом ОСОБА_1 до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Полтавській області, третя особа: Управління Державної казначейської служби України в Полтавській області, зобов`язання вчинити певні дії
за касаційною скаргою ОСОБА_1
на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 20 серпня 2019 року, ухвалене в складі головуючого судді Костенко Г. В.,
та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 10 жовтня 2019 року, прийняту в складі колегії суддів: головуючого судді Мінаєвої О. М., суддів Бегунца А. О., Макаренко Я. М.,
УСТАНОВИВ:
І. Короткий зміст позовних вимог
1. 05 липня 2019 року ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Полтавській області (далі - ТУ ДСА в Полтавській області, відповідач), третя особа: Управління Державної казначейської служби України в Полтавській області, в якій просив:
1.1. Зобов`язати ТУ ДСА в Полтавській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 негайно з часу набрання рішенням суду законної сили компенсацію за роботу у вихідний день 30 березня 2019 року в грошовій формі подвійного розміру;
1.2. Допустити негайне виконання рішення суду.
2. На обґрунтування позову позивач зазначає, що згідно наказу Оржицького районного суду Полтавської області від 26 березня 2019 № 7(ОД) к.р. у зв`язку з службовою необхідністю позивачу було встановлено робочий день 30 березня 2019 року з компенсацією роботи у грошовій формі подвійного розміру. Однак, вказаний наказ відповідач не прийняв до виконання, мотивуючи це відсутністю законних підстав для виплати компенсації за роботу у вихідний день у грошовій формі подвійного розміру. Вважаючи порушеним своє конституційне право на заробітну плату не нижчу від визначеної законом, позивач звернуся до суду за захистом своїх прав.
3. Представник відповідача надав до суду відзив, в якому просив відмовити в задоволенні позову, посилаючись на те, що Закон України «Про судоустрій і статус суддів» від 07 липня 2010 року №2453-VI містить імперативну норму, відповідно до якої суддівська винагорода регулюється тільки цим законом і не може визначатися іншими нормативно-правовими актами. Отже, норми Кодексу законів про працю України не можуть застосовуватися при нарахуванні суддівської винагороди.
ІІ. Установлені судами фактичні обставини справи
4. Указом Президента України від 13 травня 2004 року № 539/2004 ОСОБА_1 призначений на посаду судді Оржицького районного суду Полтавської області строком на п`ять років.
5. Постановою Верховної Ради України від 04 березня 2010 року № 1943 - VI ОСОБА_1 обрано на посаду судді Оржицького районного суду Полтавської області безстроково.
6. Наказом в.о. Голови з реорганізації (злиття) Оржицького районного суду Шахназарян М. О. від 26 березня 2019 року № 7(ОД) к.р. «Про встановлення 30.03.2019 року робочим днем» у зв`язку з службовою необхідністю 30 березня 2019 року встановлено робочий день для судді Оржицького районного суду Полтавської області ОСОБА_1 та секретаря судового засідання ОСОБА_2
7. Пунктом 2 указаного наказу встановлено здійснення компенсації ОСОБА_1 за роботу у вихідний день - у грошовій формі подвійного розміру.
8. 27 березня 2019 року зазначений наказ направлено до ТУ ДСА в Полтавській області.
9. Листом ТУ ДСА в Полтавській області від 16 квітня 2019 року № 05/1065/2019 - вих «Про повернення наказу» наказ Оржицького районного суду Полтавської області від 26 березня 2019 року № 7(ОД) к.р. «Про встановлення 30.03.2019 року робочим днем» повернуто без виконання.
10. Позивач станом на дату винесення наказу від 26 березня 2019 року № 7 (ОД) к.р. «Про встановлення 30.03.2019 року робочим днем» іспит на підтвердження відповідності займаній посаді не склав.
ІІІ. Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
11. Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 20 серпня 2019 року, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 10 жовтня 2019 року у задоволенні позовних вимог відмовлено.
12. Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з правомірності відмови відповідача в прийнятті до виконання наказу Оржицького районного суду Полтавської області від 26 березня 2019 року №7 (ОД) к.р. «Про встановлення 30.03.2019 року робочим днем», оскільки стаття 133 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 07 липня 2010 року № 2453-VI не надає суддям права на суддівську винагороду за роботу у святкові, неробочі й вихідні дні у подвійному розмірі.
ІV. Касаційне оскарження
13. Не погодившись з рішенням суду першої інстанції та постановою суду апеляційної інстанції, позивач подав до Верховного Суду касаційну скаргу, яку зареєстровано 07 листопада 2019 року.
14. У касаційній скарзі позивач зазначає, що оскаржувані судові рішення є незаконними та необґрунтованими, у зв`язку з чим просить їх скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.
15. На обґрунтування вимог касаційної скарги позивач указує, що наказ від 26 березня 2019 року № 7 (ОД) к.р. «Про встановлення 30.03.2019 року робочим днем» не скасований і є дійсним.
16. Посилаючись на положення статті 72 і 107 Кодексу законів про працю України, позивач вважає, що має право на компенсацію роботи в грошовій формі.
17. На думку позивача, посилання судів першої та апеляційної інстанцій на правову позицію, викладену в постанові Верховного Суду України від 17 лютого 2015 року в справі № 21-8а/15 є необґрунтованим, оскільки в ній висловлена позиція щодо оплати роботи слідчих суддів у вихідний день, а не щодо виплати компенсації судді за роботу у вихідний день.
18. Касаційна скарга позивача не містить прохання про розгляд справи за участю позивача або його представника.
19. У відзиві на касаційну скаргу відповідач спростовує доводи касаційної скарги, просить залишити її без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.
20. У відзиві на касаційну скаргу відповідач не ставить питання про розгляд справи за його участю.
21. 13 листопада 2019 року ухвалою Верховного Суду відкрито касаційне провадження та витребувано з Полтавського окружного адміністративного суду справу № 440/2403/19.
22. 25 листопада 2019 року справа № 440/2403/19 надійшла до Верховного Суду.
V. Релевантні джерела права й акти їхнього застосування
23. Статтею 327 Кодексу адміністративного судочинства України, у редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів", що набув чинності 15 грудня 2017 року (далі - КАС України), обумовлено, що судом касаційної інстанції в адміністративних справах є Верховний Суд.
24. За правилами частини третьої статті 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
25. Приписами частини першої статті 341 КАС України визначено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
26. Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
27. Відповідно до статті 72 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України) робота у вихідний день може компенсуватися, за згодою сторін, наданням іншого дня відпочинку або у грошовій формі у подвійному розмірі. Оплата за роботу у вихідний день обчислюється за правилами статті 107 цього Кодексу.
28. Згідно із статтею 107 КЗпП України робота у святковий і неробочий день (частина четверта статті 73) оплачується у подвійному розмірі: 1) відрядникам - за подвійними відрядними розцінками; 2) працівникам, праця яких оплачується за годинними або денними ставками, - у розмірі подвійної годинної або денної ставки; 3) працівникам, які одержують місячний оклад, - у розмірі одинарної годинної або денної ставки зверх окладу, якщо робота у святковий і неробочий день провадилася у межах місячної норми робочого часу, і в розмірі подвійної годинної або денної ставки зверх окладу, якщо робота провадилася понад місячну норму.
28.1. Оплата у зазначеному розмірі провадиться за години, фактично відпрацьовані у святковий і неробочий день.
28.2. На бажання працівника, який працював у святковий і неробочий день, йому може бути наданий інший день відпочинку.
29. Відповідно до статті 130 Конституції України держава забезпечує фінансування та належні умови для функціонування судів і діяльності суддів. У Державному бюджеті України окремо визначаються видатки на утримання судів з урахуванням пропозицій Вищої ради правосуддя. Розмір винагороди судді встановлюється законом про судоустрій.
30. Пунктом 23 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02 червня 2016 року №1402-VІІІ передбачено, що до проходження кваліфікаційного оцінювання суддя отримує суддівську винагороду, визначену відповідно до положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів».
31. Статтею 133 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 07 липня 2010 року № 2453-VI (далі - Закон №2453-VI) установлено, що суддівська винагорода регулюється цим Законом, Законом України «Про Конституційний Суд України» та не може визначатися іншими нормативно-правовими актами.
31.1. Суддівська винагорода складається з посадового окладу та доплат за: 1) вислугу років; 2) перебування на адміністративній посаді в суді; 3) науковий ступінь; 4) роботу, що передбачає доступ до державної таємниці.
VІ. Позиція Верховного Суду
32. Приписами частини першої статті 341 КАС України визначено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
33. Згідно з частиною другою статті 341 КАС України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
34. Вирішуючи питання про обґрунтованість касаційної скарги, суд касаційної інстанції виходить з такого.
35. Спірним питанням в межах розгляду цієї справи є можливість нарахування судді за роботу у вихідні та святкові дні грошової компенсації у подвійному розмірі.
36. На підставі аналізу положень статей 72 та 107 КЗпП України працівник наділений правом на оплату у подвійному розмірі за роботу у вихідний день, водночас складові суддівської винагороди як оплати за виконання функцій судді визначені статтею 133 Закону № 2453-VI (з урахуванням приписів пункту 23 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02 червня 2016 року №1402-VІІІ).
37. Питання щодо співвідношення норм трудового та спеціального законодавства вирішувалося в постанові Верховного Суду України від 17 лютого 2015 року в справі № 21-8а15.
38. Відповідно до правової позиції, викладеної у наведеній постанові, пріоритетними є норми спеціального законодавства, а трудове законодавство підлягає застосуванню у випадках, якщо нормами спеціального законодавства не врегульовано спірні правовідносини або коли про це йдеться у спеціальному законі.
39. Посилання позивача у касаційній скарзі на помилкове застосування цієї позиції судами попередніх інстанцій є безпідставним, оскільки незалежно від фактичних обставин, які досліджувалися у цій конкретній справі, Верховним Судом України сформульовано загальне розуміння співвідношення норм спеціального і трудового законодавства.
40. Отже, трудове законодавство підлягає застосуванню у випадках, якщо нормами спеціального законодавства не врегульовано спірні правовідносини або коли про це йдеться у спеціальному законі.
41. Положеннями статті 133 Закону № 2453-VI визначено складові суддівської винагороди та не встановлено підстав для нарахування судді грошової компенсації у подвійному розмірі за роботу у вихідні та святкові дні.
42. Таким чином, відповідач, повертаючи без виконання наказ Оржицького районного суду Полтавської області від 26 березня 2019 року №7(ОД)к.р. «Про встановлення 30.03.2019 року робочим днем» в частині компенсації позивачу роботи у вихідний день у грошовій формі подвійного розміру, діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, оскільки наказ у цій частині не відповідав приписам Закону № 2453-VI.
43. За таких обставин Верховний Суд дійшов висновку, що рішення суду першої інстанції та постанова суду апеляційної інстанції є законними та обґрунтованими і не підлягають скасуванню, оскільки суди всебічно перевірили обставини справи, вирішили спір відповідно до норм матеріального права та при дотриманні норм процесуального права, у рішеннях повно і всебічно з`ясовані обставини в адміністративній справі, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи, а доводи касаційної скарги їх не спростовують.
VІІ. Судові витрати
44. З огляду на результат касаційного розгляду судові витрати розподілу не підлягають.
Керуючись статтями 341 343 349 350 355 356 359 КАС України, Суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
2. Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 20 серпня 2019 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 10 жовтня 2019 року в справі № 440/2403/19 залишити без змін.
3. Судові витрати розподілу не підлягають.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач: Н. В. Шевцова
Судді: В. М. Бевзенко
Н. А. Данилевич