ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 грудня 2023 року
м. Київ
справа № 440/366/22
адміністративне провадження № К/990/31796/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Єресько Л.О.,
суддів: Соколова В.М., Загороднюка А.Г.,
розглянувши у порядку письмового провадження у касаційній інстанції адміністративну справу № 440/366/22
за позовом ІНФОРМАЦІЯ_1 до ОСОБА_1 про відшкодування витрат, пов`язаних з утриманням у вищому навчальному закладі
за касаційною скаргою ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Козій Тарас Васильович,
на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 26 квітня 2022 року, ухвалене головуючим суддею Кукобою О.О
та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 12 липня 2023 року, ухвалену колегією суддів у складі: головуючого судді Перцової Т.С., суддів: Жигилія С.П., Русанової В.Б.,
УСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог та їх обґрунтування
1. У січні 2022 року ІНФОРМАЦІЯ_1 звернулася до Полтавського окружного адміністративного суду з позовом до ОСОБА_1 (далі - відповідач, ОСОБА_1 ), в якому просила:
1.1. стягнути з ОСОБА_1 на користь Академії витрати, пов`язані з її утриманням у зазначеному закладі вищої освіти у розмірі 120390 грн 71 коп;
1.2. сплату судового збору покласти на відповідача у розмірі 2270 грн.
2. В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на невиконання відповідачем, як курсантом вищого військового навчального закладу, умов договору підготовки фахівця, наслідком чого, на переконання позивача, є відшкодування фактичних витрат, пов`язаних з утриманням ОСОБА_1 у навчальному закладі.
Установлені судами фактичні обставини справи
3. Між Академією та солдатом ОСОБА_1 17.07.2019 укладений контракт про проходження військової служби (навчання) на посаді курсанта. З підписанням контракту відповідач погодився, зокрема, продовжувати подальше проходження військової служби на посадах осіб сержантського і старшинського складу або офіцерського складу протягом не менше п`яти років після закінчення навчання; відшкодовувати Міністерстві оборони України витрати, пов`язані з утриманням у вищому навчальному закладі в разі дострокового розірвання контракту чи відмови від подальшого проходження військової служби після закінчення вищого навчального закладу у випадках, визначених частиною десятою статті 25 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу".
4. Наказом начальника Академії від 17.07.2019 №39-КС солдата ОСОБА_1 зараховано на навчання на перший курс за спеціальністю "Забезпечення військ (сил)", спеціалізація - морально-психологічне забезпечення у підрозділах, на кораблях (за видами Збройних Сил).
5. Наказом начальника Академії від 17.07.2019 №182 відповідача з 17.07.2019 зараховано до списків особового складу та на всі види забезпечення .
6. ОСОБА_1 19.11.2021 подала рапорт про її відрахування з числа курсантів Академії з огляду на небажання продовжувати навчання. У рапорті курсант ОСОБА_1 зазначила, що з порядком відшкодування витрат, пов`язаних з її утриманням в Академії, ознайомлена, зобов`язувалася відшкодувати суму витрат у касу або на рахунок Академії протягом місяця з дня відрахування.
7. Наказом начальника Академії від 08.12.2021 №92-КС солдата ОСОБА_1 , курсанта навчального курсу Інституту морально-психологічного забезпечення, спеціальності "Забезпечення військ (сил)", спеціалізації "Морально-психологічне забезпечення у підрозділах, на кораблях (за видами Збройних Сил), відраховано з числа курсантів третього курсу у зв`язку з розірванням контракту через відмову від подальшого проходження військової служби на посадах офіцерського складу після закінчення військового навчального закладу.
8. Наказом начальника Академії від 08.12.2021 №311 солдата ОСОБА_1 виключено зі списків особового складу та всіх видів забезпечення з 08.12.2021. Цим наказом визначено необхідність відшкодування відповідачем витрат, пов`язаних з її утриманням в Академії, за період з 17.07.2019 по 08.12.2021 у розмірі 121471,21 грн.
9. Посилаючись на невиконання відповідачем обов`язку із відшкодування витрат у вищезазначеному розмірі, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
10. Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 26.04.2022, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 12.07.2023, позовні вимоги ІНФОРМАЦІЯ_1 задоволено, стягнуто зі ОСОБА_1 на користь ІНФОРМАЦІЯ_1 витрати, пов`язані з утриманням у закладі вищої освіти, у розмірі 120390,71 грн.
11. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив із їх обґрунтованості та документального підтвердження довідкою-розрахунком понесення позивачем витрат, пов`язаних з утриманням ОСОБА_1 в навчальному закладі у розмірі 121471,21 грн, добровільного відшкодування відповідачем лише 1080,50 грн та відсутності доказів відшкодування залишку суми (120390,71 грн) вказаних витрат в добровільному порядку.
11.1. Суд апеляційної інстанції, переглядаючи рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги ОСОБА_1 , у якій вказувалося про недотримання судом першої інстанції правил територіальної підсудності, визначених статті 26 КАС України, оскільки відповідно до витягу з реєстру територіальної громади від 21.01.2023 ОСОБА_1 з 30.10.2020 по день формування витягу зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , зазначив, що судом першої інстанції були вчинені дії, які узгоджуються з вимогами статті 171 КАС України, чим було виконано процесуальний обов`язок щодо з`ясування місця реєстрації відповідача-фізичної особи.
11.2. Враховуючи, що надіслана уповноваженим органом відповідь на виконання ухвали суду від 11.01.2022 не надала можливості встановити зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування) фізичної особи ОСОБА_1 , суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що судом першої інстанції вірно застосовано норми процесуального права та вирішено питання про відкриття провадження у справі.
11.3. Крім того, із матеріалів справи судом цієї інстанції установлено, що Полтавським окружним адміністративним судом у порядку статті 130 КАС України 01.02.2022 було розміщено на офіційному веб-порталі судової влади України повідомлення відповідача про розгляд справи № 440/366/22. Також роз`яснено право на подання відзиву та повідомлено про можливість ознайомлення з ухвалою про відкриття провадження за відповідним посиланням.
11.4. Враховуючи вищевказане та дату прийняття оскаржуваного судового рішення (26.04.2022), судом цієї інстанції констатовано, що відповідач була належним чином сповіщений про відкриття провадження у даній справі та призначення її до розгляду, а тому підстави для висновку про порушення судом першої інстанції норм процесуального права відсутні.
11.5. У підсумку суд апеляційної інстанції зазначив, що не знаходить підстав для застосування положень статті 318 КАС України у цій справі, оскільки відповідачем не доведено порушення судом першої інстанції норм процесуального закону. При цьому, на думку суду, сам лише факт зареєстрованого місця проживання відповідача фізичної особи, встановлений в суді апеляційної інстанції, та невідомий суду під час розгляду справи в суді першої інстанції з незалежних від нього причин, не є підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд в порядку статті 318 КАС України.
Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги та її рух в касаційній інстанції
12. Не погодившись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанції ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Козій Тарас Васильович, звернулася до Верховного Суду (далі - Суд) із цією касаційною скаргою, у якій сторона відповідача просить рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 26.04.2022 та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 12.07.2023 у справі № 440/366/22 скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд до Львівського окружного адміністративного суду.
13. Ця касаційна скарга подана з підстав, визначених пунктом 1 частини четвертої статті 328 КАС України, із посиланням у касаційній скарзі на те, що судом апеляційної інстанції не було ураховано висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 16.02.2023 у справі № 380/9586/20.
13.1. Крім того, підставою касаційного оскарження визначено пункт 4 частини четвертої статті 328 КАС України в частині порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права з посиланням на пункт 7 частини третьої статті 353 КАС України.
13.2. Так, касатор зазначає, що судом першої інстанції недотримано правил територіальної підсудності, визначених статтею 26 КАС України, оскільки на час звернення Академії до суду із позовом відповідач не проживала та не була зареєстрована за адресою, зазначеною в позовній заяві ( АДРЕСА_2 ). Натомість, відповідно до витягу з реєстру територіальної громади від 21.01.2023 ОСОБА_1 з 30.10.2020 по день формування витягу зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .
13.3. Сторона відповідача наголошує, що відповідач була позбавлена можливості повідомити про порушення правил територіальної підсудності в суді першої інстанції, так як не брала участі у судовому розгляді.
13.4. Із посиланням на висновки Верховного Суду щодо застосування статей 26 318 КАС України, викладені у постанові від 16.02.2023 у справі № 380/9586/20, касатор вказує, що у цьому випадку суд апеляційної інстанції на підставі статті 318 КАС України мав скасувати оскаржуваного рішення суду першої інстанції та направити справу на новий розгляд до Львівського окружного адміністративного суду.
14. Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 01.11.2023 відкрите касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою.
15. Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного адміністративного суду Єресько Л.О. від 20.12.2023 закінчено підготовчі дії у справі та призначено її до розгляду у порядку письмового провадження за наявними в справі матеріалами у відповідності до частини першої статті 345 КАС України.
Позиція інших учасників справи
16. Від Академії надійшов відзив на касаційну скаргу відповідача, де позивач просить відмовити у її задоволенні з огляду на необґрунтованість доводів останньої, а оскаржувані судові рішення залишити без змін.
Позиція Верховного Суду
Оцінка висновків судів, рішення яких переглядаються, та аргументів учасників справи
17. Відповідно до частини першої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Водночас згідно із частиною другою статті 341 КАС України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
18. Надаючи оцінку оскаржуваним судовим рішенням у межах доводів касаційної інстанції за правилами статті 341 КАС України, Верховний Суд виходить із такого.
19. Згідно з частиною першою статті 3 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
20. За приписами пункту 1 частини першої статті 19 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
21. За загальним визначенням підсудність адміністративних спорів (справ) є правовим інститутом, що містить адміністративно-процесуальні норми, які розмежовують компетенцію щодо розгляду і вирішення адміністративних справ між окремими інституціями судової системи і між адміністративними судами одного інституційного рівня. Визначення компетентного суду для розгляду адміністративної справи провадиться, серед іншого, залежно від предмета публічно-правового спору або його суб`єктного складу, територіальних меж юрисдикції певного суду, функцій при розгляді справи, які виконує певний суд судової системи.
22. Правила підсудності у своїй сукупності певним чином встановлюють алгоритм обрання компетентного адміністративного суду для розгляду і вирішення конкретної справи. Правильне визначення компетентного суду для розгляду і вирішення адміністративної справи має значення для ухвалення законного і обґрунтованого судового рішення в адміністративній справі.
23. Процесуальний закон встановлює три різновиди підсудності адміністративних справ: предметну або родову; територіальну або просторову, інстанційну або функціональну.
24. Як предмет підсудностi розумiють сукупність правил, що визначають, чи розмежовують компетенції судів із розгляду адміністративних справ по першій інстанції залежно від предмета публічно-правового спору або його суб`єктного складу. Територіальна підсудність - це також сукупність правил, що визначають розмежування компетенції адміністративних судів одного рівня щодо розгляду адміністративних справ по першій інстанції залежно від території, на яку поширюється їх діяльність.
25. Відповідно до частини першої статті 26 КАС України, позови до фізичної особи пред`являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено цим Кодексом.
26. Згідно із частиною третьою, четвертою статті 171 КАС України, якщо відповідачем у позовній заяві, щодо якої відсутні підстави для залишення її без руху, повернення чи відмови у відкритті провадження у справі, вказана фізична особа, яка не є підприємцем, суддя не пізніше двох днів з дня надходження позовної заяви до суду звертається до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) такої фізичної особи. Інформація про місце проживання (перебування) фізичної особи має бути надана протягом трьох днів з дня отримання відповідним органом реєстрації місця проживання та перебування особи відповідного звернення суду.
27. Частиною п`ятою статті 171 КАС України передбачено, у разі якщо за результатами отриманої судом інформації буде встановлено, що справа не підсудна цьому суду, суд надсилає справу за підсудністю в порядку, встановленому статтею 29 цього Кодексу.
28. Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 11.01.2022 з метою вирішення питання про відкриття провадження у справі № 440/366/22, відповідно до частини третьої статті 171 КАС України, зобов`язано виконавчий комітет Лубенської міської ради надати суду інформацію про зареєстроване місце проживання (перебування) фізичної особи ОСОБА_1 .
29. На виконання вказаної ухвали 25.01.2022 судом одержано лист виконавчого комітету Лубенської міської ради Полтавської області, яким повідомлено, що гр. ОСОБА_1 знята з реєстрації місця проживання ( АДРЕСА_2 ) з 30.10.2020.
30. Положеннями частини сьомої статті 171 КАС України передбачено, що якщо отримана судом інформація не дає можливості встановити зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування) фізичної особи, суд вирішує питання про відкриття провадження у справі. Виклик такої особи як відповідача у справі здійснюється у порядку, визначеному статтею 130 цього Кодексу.
31. Керуючись положеннями частини сьомої статті 171 КАС України, суд першої інстанції в ухвалі Полтавського окружного адміністративного суду від 31.01.2022 у справі № 440/366/22 дійшов висновку, що підстави для повернення позовної заяви, залишення її без розгляду або відмови у відкритті провадження на цій стадії відсутні, а тому вважав за можливе прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження в адміністративній справі № 440/366/22.
32. Усі процесуальні документи у цій справі направлялися на поштову адресу відповідача, яку було зазначено в позовній заяві Академією, а саме: АДРЕСА_2 .
33. Крім того, Полтавським окружним адміністративним судом у порядку статті 130 КАС України 01.02.2022 було розміщено на офіційному веб-порталі судової влади України повідомлення відповідача про розгляд справи № 440/366/22 за позовом ІНФОРМАЦІЯ_1 до ОСОБА_1 про відшкодування витрат, пов`язаних з утриманням у вищому навчальному закладі. Також роз`яснено право на подання відзиву та повідомлено про можливість ознайомлення з ухвалою про відкриття провадження за відповідним посиланням.
34. Із доводів касаційної та апеляційної скарги слідує, що місцем фактичного проживання та реєстрації ОСОБА_1 з 30.10.2020 є АДРЕСА_1 , що підтверджується витягом з реєстру Львівської територіальної громади № 2023/000526650 та довідкою про реєстрацію місця проживання особи від 30.10.2020.
35. Отже, враховуючи, що станом на день звернення позивача із позовом у цій справі (06.01.2022) відповідач - ОСОБА_1 була зареєстрована за адресою - АДРЕСА_1 , ця адміністративна справа підсудна Львівському окружному адміністративному суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Львів.
36. Своєю чергою, відповідач акцентувала увагу суду апеляційної інстанції на тому, що остання була позбавлена можливості повідомити про порушення правил територіальної підсудності в суді першої інстанції, так як не брала участі у судовому розгляді.
37. Суд апеляційної інстанції зосередившись головним чином на питанні оцінки дотримання судом першої інстанції норм процесуального права, зазначив, що документи, наявні в матеріалах справи на час розгляду справи в суді першої інстанції, жодним чином не вказували та не надавали можливості встановити нове місце реєстрації відповідача та беззаперечно дійти висновку про порушення правил територіальної підсудності, що в свою чергу не позбавляло суд обов`язку діяти в порядку, передбаченому статтею 171 КАС України.
38. Водночас порушення правил предметної підсудності є підставою для скасування рішень судів нижчих інстанцій з направленням справи на новий розгляд до належного суду.
39. Вказане кореспондує положенням статті 318 КАС України відповідно до якої рішення суду підлягає скасуванню з направленням справи на розгляд за встановленою законом підсудністю, якщо рішення прийнято судом з порушенням правил юрисдикції (підсудності), визначених статтями 20, 22, 25-28 цього Кодексу.
40. Справа не підлягає направленню на новий розгляд у зв`язку з порушеннями правил територіальної юрисдикції (підсудності), якщо учасник справи, який подав апеляційну скаргу, при розгляді справи судом першої інстанції без поважних причин не заявив про непідсудність справи.
41. Відповідно до пунктів 2, 3 частини першої статті 29 КАС України, суд передає адміністративну справу на розгляд іншого адміністративного суду, якщо при відкритті провадження у справі або після відкриття провадження у справі суд встановить, що справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.
42. З матеріалів справи слідує, що відповідачу не було відомо про розгляд справи судом першої інстанції, копію позовної заяви та процесуальних рішень у справі відповідач не отримувала. Зазначене свідчить про те, що відповідач не мала об`єктивної можливості із незалежних від неї причин заявити про непідсудність справи Полтавському окружному адміністративному суду.
43. Вищенаведене свідчить про те, що аргументи касаційної скарги про порушення правил територіальної юрисдикції (підсудності) розгляду цього спору знайшли своє підтвердження під час касаційного перегляду оскаржуваних рішень, і ці порушення є обов`язковою підставою для скасування судових рішень.
44. Відповідно до частини третьої статті 353 КАС України порушення норм процесуального права є обов`язковою підставою для скасування судових рішень з направленням справи на новий розгляд, якщо судове рішення ухвалено судом з порушенням правил юрисдикції (підсудності), визначених статтями 20, 22, 25-28 цього Кодексу. Судове рішення не підлягає скасуванню з підстави, визначеної пунктом 7 цієї частини, якщо учасник справи, який подав касаційну скаргу, при розгляді справи судом першої інстанції без поважних причин не заявив про непідсудність справи.
45. Враховуючи, що рішення суду першої інстанції прийнято з порушенням правил територіальної юрисдикції (підсудності), колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню, а оскаржувані рішення - скасуванню із направленням справи на новий розгляд за встановленою законом підсудністю до Львівського окружного адміністративного суду.
46. З огляду на результат касаційного розгляду справи у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, судові витрати розподілу не підлягають.
Керуючись статтями 25-26 341 345 349 353 355 356 359 Кодексу адміністративного судочинства України,
ПОСТАНОВИВ:
1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Козій Тарас Васильович, задовольнити.
2. Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 26 квітня 2022 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 12 липня 2023 року скасувати, а справу № 440/366/22 направити на новий судовий розгляд до Львівського окружного адміністративного суду
Постанова набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не може бути оскаржена.
СуддіЛ.О. Єресько В.М. Соколов А.Г. Загороднюк