ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 жовтня 2022 року

м. Київ

справа № 440/367/19

адміністративне провадження № К/9901/28229/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Хохуляка В.В.,

суддів - Бившевої Л.І., Пасічник С.С.,

розглянув в попередньому судовому засіданні як суд касаційної інстанції справу за позовом Державного підприємства «Полтавське управління геофізичних робіт» до Головного управління Державної фіскальної служби у Полтавській області про визнання протиправною та скасування податкової вимоги, провадження у якій відкрито за касаційною скаргою Державного підприємства «Полтавське управління геофізичних робіт» на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 15.05.2019 (суддя - Головко А.Б.) та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 03.09.2019 у справі №440/367/19 (головуючий суддя - Кононенко З.О., судді: Калиновський В.А., Мінаєва О.М.) .

встановив:

Державне підприємство «Полтавське управління геофізичних робіт» (далі - ДП «Полтавське управління геофізичних робіт») звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДФС у Полтавській області про визнання протиправною та скасування податкової вимоги від 01.08.2018 № 23759-17.

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 15.05.2019, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 03.09.2019, в позові відмовлено.

Не погодившись з висновками судів першої та апеляційної інстанцій, ДП «Полтавське управління геофізичних робіт» оскаржило їх у касаційному порядку.

У касаційній скарзі позивач просить скасувати рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 15.05.2019, постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 03.09.2019 та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю.

В обґрунтування доводів касаційної скарги зазначає, що ДП «Полтавське управління геофізичних робіт» у судовому порядку оскаржено податкові повідомлення-рішення, а тому сума податкового боргу є неузгодженою, що свідчить про неправомірність прийняття контролюючим органом спірної податкової вимоги.

У відзиві на касаційну скаргу ДП «Полтавське управління геофізичних робіт» зазначає, що рішення судів першої та апеляційної інстанції постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права, правову оцінку обставинам справи судами надано правильно, а доводи касаційної скарги є необґрунтованими. Отже, відповідач просить залишити касаційну скаргу відповідача без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

Переглядаючи оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ними норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на наступне.

Відповідно до підпункту 14.1.153 пункту 14.1 статті14 Податкового кодексу України податкова вимога - письмова вимога контролюючого органу до платника податків щодо погашення суми податкового боргу.

Згідно з підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов`язання.

Відповідно до пункту 56.18 статті 56 Податкового кодексу України при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу грошове зобов`язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Пунктом 57.3 ст.57 Податкового кодексу України встановлено, що в разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов`язання платник податків зобов`язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

Приписами пункту 59.1 статті 59 Податкового кодексу України визначено, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов`язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Судами встановлено, що у період з 14.08.2017 по 07.09.2017 відповідачем проведено документальну планову виїзну документальну перевірку ДП «Полтавське управління геофізичних робіт» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2014 по 31.12.2016, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період із 01.01.2014 по 31.12.2016 за результатами якої складено акт від 14.09.2017 № 1209/16-31-14-01-10/00147921.

На підставі вказаного акта перевірки відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення від 03.10.2017: № 0009871404, яким застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 6179,09 грн, а також № 0009891401, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість за основним платежем у сумі 1 768 136 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 442034 грн.

Позивач оскаржив вказані податкові повідомлення-рішення до суду.

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 26.12.2017, залишеним без змін постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від16.05.2018, у справі № 816/1939/17 адміністративний позов ДП «Полтавське управління геофізичних робіт» до ГУ ДФС у Полтавській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення ГУ ДФС у Полтавській області від 03.10.2017 № 0009871404 в частині застосування штрафних санкцій за порушення законодавства про патентування, норм регулювання обігу готівки та застосування реєстраторів розрахункових операцій в сумі 5885 грн. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Згідно з частиною першою статті 325 Кодексу адміністративного судочинства України постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття.

Керуючись частиною п`ятою статті 4 Закону України «Про доступ до судових рішень» від 22.12.2005 № 3262, згідно з якою судді мають право на доступ до усіх інформаційних ресурсів Єдиного державного реєстру судових рішень, встановлено, що постановою Верховного Суду від 12.04.2021 зазначені судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у справі №808/2986/16 залишено без змін.

Відповідно до підпункту 60.1.5 пункту 60.1 статті 60 Податкового кодексу України податкова повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними, якщо рішенням суду, що набрало законної сили, зменшується сума грошового зобов`язання, визначена у податкового повідомленні-рішенні контролюючого органу, або сума податкового боргу, визначена в податковій вимозі, у зв`язку з частковим скасуванням податкового повідомлення рішення на сум 5885,00 грн, 22.06.2018 винесено податкове повідомлення рішення № 0009871404 на суму 294,09 грн.

В інтегрованих картках платника податків проведені нарахування грошових зобов`язань враховуючи прийняття вищевказаної постанови Харківського апеляційного адміністративного суду від 16.05.2018: 02.07.2018 по податку на додану вартість в сумі 2210170,00 грн, згідно податковим повідомленням рішенням від 03.10.2017 та 12.07.2018 по штрафних санкціях за порушення законодавства про патентування, за порушення норм регулювання обіг готівки та про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг в сумі 294,09 грн, згідно з податковим повідомленням рішенням в 22.06.2018 № 0009871404.

Крім того, податок на додану вартість в сумі 464898,10 грн задекларовано платником податків податковій декларації від 17.07.2018 № 9146882514.

Відповідно до пункту 56.11 статті 56 Податкового кодексу України не підлягає оскарженню грошове зобов`язання, самостійно визначене платником податків.

Дані грошові зобов`язання не сплачені платником податків установлений час, що позивачем не спростовувалось.

У зв`язку з наявністю податкового боргу контролюючим органом сформовано податкову вимогу № 23759-17 на сум податкового боргу 3293213,75 грн, з яких основний платіж по податку на додану вартість становить 2208927,10 грн, пеня - 1083992,56 грн та штрафні санкції за порушення про патентування, норм регулювання обігу готівки та застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг.

Отже, враховуючи наведені законодавчі норми та встановлені обставини справи щодо несплати узгодженої суми податкового боргу, вимога про сплату боргу від 01.08.2018 № 23759-17 прийнята контролюючим органом на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений законодавством, яке регулює спірні правовідносини.

Доводи касаційної скарги зазначених висновків суду не спростовують і не дають підстав вважати, що судами попередніх інстанцій при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

З огляду на викладене та враховуючи, що за правилами частини другої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази, судами першої та апеляційної інстанцій виконано всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевірено обставини справи, вирішено справу у відповідності з нормами матеріального права, постановлено обґрунтоване рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для справи. Висновки судів про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності, а тому підстав для їх перегляду з мотивів, викладених в касаційній скарзі, не вбачається.

Керуючись статтями 341 343 349 350 355 356 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

постановив:

Касаційну скаргу Державного підприємства «Полтавське управління геофізичних робіт» залишити без задоволення.

Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 15.05.2019 та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 03.09.2019 у справі №440/367/19 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

СуддіВ.В. Хохуляк Л.І. Бившева С.С. Пасічник