ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
31 липня 2024 року
м. Київ
справа №440/5873/23
адміністративне провадження № К/990/44089/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Білак М.В.,
суддів: Мартинюк Н.М., Мацедонської В.Е.,
розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу
за касаційною скаргою Державної служби України з безпеки на транспорті
на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 24 липня 2023 року (головуючий суддя - Сич С.С.)
та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 27 листопада 2023 року (головуючий суддя - Жигилій С.П., судді: Спаскіна О.А., Перцова Т.С.)
у справі № 440/5873/23
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Скантрейд-Україна»
до Державної служби України з безпеки на транспорті, Відділу державного нагляду (контролю) у Полтавській області
про визнання протиправною та скасування постанови
I. РУХ СПРАВИ
1. У травні 2023 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Скантрейд-Україна» (далі - ТОВ «Скантрейд-Україна», позивач) звернулося до суду з позовом, у якому просило визнати протиправною та скасувати постанову Відділу державного нагляду (контролю) у Полтавській області про застосування адміністративно-господарського штрафу № 191329 від 01 травня 2023 року (далі - Спірна постанова, постанова № 191329).
2. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідач неправильно визначив суб`єкта правопорушення, безпідставно притягнув ТОВ «Скантрейд-Україна» до відповідальності, оскільки він не є автомобільним перевізником, а перевезення вантажу здійснювалось ним для власних потреб. Крім того зазначив, що Положення про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів, затверджене наказом Міністерства транспорту та зв`язку України від 07 червня 2010 року № 340 (далі - Положення № 340) не поширюються на перевезення пасажирів/вантажів, які здійснювались до 30 червня 2023 року, оскільки на всій території України до 30 червня 2023 року установлено режим надзвичайної ситуації у зв`язку з епідемією.
3. Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 24 липня 2023 року, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 27 листопада 2023 року, позовні вимоги задоволено.
Визнано протиправною та скасовано постанову Відділу державного нагляду (контролю) у Полтавській області про застосування адміністративно-господарського штрафу № 191329 від 01 травня 2023 року.
4. Не погоджуючись із рішенням судів попередніх інстанцій, відповідач звернувся із касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просив скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.
5. Ухвалою Верховного Суду від 15 січня 2024 року відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою.
II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
6. ТОВ «Скантрейд-Україна» (ідентифікаційний код 37439879) зареєстровано як юридична особа, основним видом економічної діяльності якого є оптова торгівля деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічним обладнанням (КВЕД 46.73), а одним із додаткових - вантажний автомобільний транспорт (КВЕД 49.41).
7. 27 березня 2023 року на ділянці автодороги а/д М22 Полтава-Олександрія 52 км посадовою особою Державної служби України з безпеки на транспорті, на підставі направлення на рейдову перевірку (перевірку на дорозі) № 008191 від 27 березня 2023 року, проведено рейдову перевірку транспортного засобу марки DAF 95XF480/ HANGLER, номерний знак НОМЕР_1 / НОМЕР_2 . Вказаний автомобіль належить ОСОБА_1 , за кермом якого перебував водій ОСОБА_2 .
8. Під час перевірки водієм надано договір оренди транспортного засобу № 1 від 04 січня 2022 року, укладений між ФОП ОСОБА_1 (орендодавець) та ТОВ «Скантрейд-Україна» (орендар), та додаток №1 від 04 січня 2022 року до вказаного договору оренди, за змістом якого орендодавець передає, а орендар приймає у строкове платне користування такі транспортні засоби: DAF 95XF480, реєстраційний номер НОМЕР_1 , HANGLER НТНР, ... реєстраційний номер НОМЕР_2 .
9. Також до перевірки була надана товарно-транспортна накладна № 41 від 27 березня 2023 року (далі - ТТН), в якій автомобільним перевізником, замовником, вантажовідправником та вантажоодержувачем зазначене ТОВ «Скантрейд-Україна», код ЄДРПОУ 37439879, автомобіль - DAF 95XF480 спец.вант.-спец.фургон НОМЕР_1 , причіп/напівпричіп HANGLER НТНР заг.причип-заг, ПР-борт.-тент. НОМЕР_2 , пункт навантаження: смт. Козельщина, вул. Остроградського, 229А, пункт розвантаження: м. Полтава, пров. Перспективний, 1а, водій - ОСОБА_2 .
10. Згідно з наданим ТОВ «Скантрейд-Україна» до суду наказом № 41 від 06 листопада 2018 року ОСОБА_2 прийнято на посаду водія автотранспортних засобів з 07 листопада 2018 року на постійну роботу з окладом згідно штатного розпису.
11. За результатами проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом 27 березня 2023 року складено акт № 252269, у якому зазначено про порушення статті 34 Закону України від 05 квітня 2001 року № 2344-III «Про автомобільний транспорт» (далі - Закон №2344-III), пункт 6.1. Положення № 340, пункту 3.3. Інструкції з використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільному транспорті, затвердженої наказом № 385 від 24 червня 2010 року, що полягає у перевезенні вантажів згідно ТТН № 41 від 27 березня 2023 року транспортним засобом, обладнаним аналоговим тахографом, без оформлення протоколу перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу, чим порушено вимоги статті 48 Закону № 2344-III.
12. Акт перевірки № 252269 від 27 березня 2023 року підписаний водієм транспортного засобу ОСОБА_2 .
13. 18 квітня 2023 року Відділом державного нагляду (контролю) у Полтавській області Державної служби України з безпеки на транспорті направлено на адресу позивача повідомлення № 25374/34/24-23 від 18 квітня 2023 року про розгляд справи щодо порушення законодавства про автомобільний транспорт, призначеної на 01 травня 2023 року з 10:00 до 12:00, яке було отримано позивачем 25 квітня 2023 року.
14. За результатами розгляду справи про порушення законодавства на автомобільному транспорті 01 травня 2023 року начальником відділу Державного нагляду (контролю) у Полтавській області Ткаченком Д.В. на підставі абзацу 3 частини першої статті 60 Закону №2344-III прийнято постанову № 191329 про застосування адміністративно-господарського штрафу у сумі 17 000 грн за порушення вимог статті 48 Закону № 2344-III.
15. Не погодившись з такою постановою про застосування адміністративно-господарського штрафу, товариство звернулось до суду.
III. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
16. Суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної діяльності, дійшов висновку, що вимоги Інструкції № 385 не поширювались на позивача під час здійснення ним перевезення 27 березня 2023 року за ТТН № 41 від 27 березня 2023 року, оскільки здійснюючи це перевезення позивач не проводив діяльність у сфері надання послуг з перевезення пасажирів та/або вантажів автомобільними транспортними засобами (крім таксі), що підтверджується змістом самої ТТН, а отже водій транспортного засобу не мав обов`язку мати при собі протокол про перевірку та адаптацію тахографа до транспортного засобу, за відсутність якого до позивача застосовано адміністративно-господарський штраф.
17. Також судами зазначено, що на всій території України з 25 березня 2020 року до 30 червня 2023 року установлено режим надзвичайної ситуації, а тому відповідно до пункту 1.4 Положення №340 воно не поширюється на перевезення, яке здійснено позивачем 27 березня 2023 року.
18. Касаційне провадження у справі відкрито на підстав пункту 3 частини четвертої статі 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
19. У касаційній скарзі зазначено про відсутність висновку Верховного Суду щодо правильного застосування норм пункту 1.3 Інструкції № 385 та абзацу 3 пункту 1.4 Положення № 340 в частині виконання перевізниками - суб`єктами господарювання, що здійснюють перевезення для власних потреб, вимог щодо порядку використання контрольних пристроїв (тахографів) під час дії режиму надзвичайної ситуації, зокрема, медико-біологічного характеру.
20. У скарзі вказано, що єдиний виняток щодо непоширення дії Положення № 340 у разі здійснення перевезень для власних потреб стосується виключно фізичних осіб, які здійснюють такі перевезення за власний рахунок та без використання праці найманих водіїв, тобто не здійснюють господарську діяльність.
21. Скаржник також наголосив, що системний аналіз чинного законодавства свідчить про те, що перевізник, будучи суб`єктом господарювання (зокрема, юридичною особою) та використовуючи працю найманих водіїв, незалежно від того, чи здійснює він перевезення вантажу для власних потреб чи надає послуги з перевезення вантажу на підставі укладеного договору, у разі обладнання транспортного засобу тахографом, повинен дотримуватись норм, що визначають порядок використання (експлуатації) такого тахографу, у тому числі дотримання вимог щодо періодичності проведення перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу, а також перевірки тахографа.
22. На думку представника Укртрансбезпеки, ізольоване тлумачення судами попередніх інстанцій, зокрема, пункту 1.3 Інструкції № 385 без врахування норм Положення № 340 призводить до того, що у разі здійснення перевізниками-суб`єктами господарювання вантажних перевезень для власних потреб законодавчо встановлений обов`язок щодо обладнання транспортного засобу тахографом зводиться виключно до факту встановлення даного контрольного пристрою без обов`язковості його подальшого використання та експлуатації, що, в свою чергу, має наслідком нехтування перевізника гарантованого права водіїв на відпочинок та належні умови праці, а також зводиться нанівець обов`язок перевізника здійснювати належний контроль за дотриманням водіями встановлених режимів праці та відпочинку, що абсолютно не відповідає початковій меті нормативно-правового регулювання даних суспільних відносин.
23. Також у скарзі було наголошено про те, що дія пункту 1.4 Положення № 340 розповсюджується на перевізників лише у випадках, коли така надзвичайна ситуація має безпосередній вплив на здійснення перевезення та унеможливлює або суттєво ускладнює виконання перевізником вимог цього положення.
24. Позивач не скористався правом надіслати відзив на касаційну скаргу.
VI. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ
25. Верховний Суд, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), вважає за необхідне зазначити таке.
26. Спірні правовідносини виникли щодо накладення на позивача як на перевізника адміністративно-господарського штрафу.
27. Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що під час спірної перевірки на ТОВ «Скантрейд-Україна» накладено адміністративно-господарське стягнення за порушення вимог статті 48 Закону № 2344-III, а саме: здійснення перевезення вантажів транспортним засобом, обладнаним аналоговим тахографом без оформлення протоколу перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу.
28. Однак, суди попередніх інстанцій дійшли висновку про протиправність Спірної постанови, оскільки відповідач неправильно визначив суб`єкта правопорушення, а позивач здійснював перевезення вантажу для власних потреб, що свідчить про нерозповсюдження на нього положень Інструкції № 385.
29. Верховний Суд вважає такий висновок необґрунтованим з огляду на таке.
30. Засади організації та діяльності автомобільного транспорту визначає Закон № 2344-III, статтею 1 якого визначено, що автомобільний перевізник - це фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами.
31. Відповідно до статті 33 Закону № 2344-III автомобільним перевізником, що здійснює перевезення вантажів на договірних умовах, є суб`єкт господарювання, який відповідно до законодавства надає послугу згідно з договором про перевезення вантажу транспортним засобом, що використовується на законних підставах.
32. Судами попередніх інстанцій встановлено та не заперечувалось сторонами, що ТОВ «Скантрейд-Україна» здійснювало перевезення вантажу під час проведення спірної перевірки. Однак позивач наголошував, що таке перевезення здійснювалось ним виключно задля вирішення власних потреб.
33. Частиною першою статті 34 Закону № 2344-III передбачено, що автомобільний перевізник повинен виконувати вимоги цього Закону та інших законодавчих і нормативно-правових актів України у сфері перевезення пасажирів та/чи вантажів.
34. Статтею 48 Закону № 2344-III регламентовано, що автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.
Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є:
для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством;
для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.
35. Отже, перелік документів, наведений у статті 48 Закону № 2344-III не є вичерпним.
36. Особливості регулювання робочого часу та часу відпочинку водіїв колісних транспортних засобів та порядок його обліку встановлює Положення № 340.
37. Пунктом 1.5 Положення №340 визначено, що тахограф - це обладнання, призначене для встановлення на транспортних засобах для показу та реєстрації в автоматичному чи напівавтоматичному режимі інформації про рух таких транспортних засобів та про певні періоди роботи їх водіїв.
38. Згідно з пунктом 6.1. Положення № 340 автобуси, що використовуються для нерегулярних і регулярних спеціальних пасажирських перевезень, для регулярних пасажирських перевезень на міжміських автобусних маршрутах протяжністю понад 50 км, вантажні автомобілі з повною масою понад 3,5 тонн повинні бути обладнані діючими та повіреними тахографами.
Водії зберігають записи щодо режиму праці та відпочинку протягом робочої зміни та 28 днів з дня її закінчення.
39. Згідно із пунктом 3.3. Інструкції № 385 водій транспортного засобу, обладнаного тахографом, зокрема, забезпечує правильну експлуатацію тахографа та управління режимами його роботи відповідно до інструкції виробника тахографа.
40. Відповідно до пункту 3.6 Інструкції № 385 перевізники забезпечують належну експлуатацію тахографів та транспортних засобів з установленими тахографами та згідно з вимогами ЄУТР (994_016) здійснюють періодичні інспекції.
41. Таким чином, при здійсненні визначених законодавцем відповідних вантажних перевезень транспортний засіб повинен бути обладнаний діючим та повіреним тахографом за для контролю швидкості здійснення перевезення, режиму праці та відпочинку водіїв. Аналізуючи наведені вище правові норми, колегія суддів вважає, що приписи стосовно тахографу визначені законодавцем, перш за все, за для уникнення аварійних ситуацій на дорозі та забезпечення належних трудових прав водіїв, зокрема, права на відпочинок. Тобто, приписи щодо належної роботи тахографа є не забаганкою законодавця, вони виконують функцію створення безпечних умов на дорозі.
42. У свою чергу, пунктом 1.3. Інструкції № 385, на який звертав увагу позивач, визначено, що ця інструкція поширюється на суб`єктів господарювання, які проводять діяльність у сфері надання послуг з перевезення пасажирів та/або вантажів автомобільними транспортними засобами (крім таксі). Однак, вказаною нормою не визначено поняття власні потреби перевізника.
43. Обов`язок для перевізника встановлювати на відповідному вантажному транспорті тахограф визначений Положенням № 340.
44. При цьому, пунктом 1.4 Положення № 340 регламентовано, що це положення не поширюється на перевезення пасажирів чи/та вантажів, які здійснюються фізичними особами за власний рахунок для власних потреб без використання праці найманих водіїв.
45. Отже, з наведених вище правових норм вбачається, що, зокрема, вантажні перевезення за для власних потреб - це здійснення такого перевезення фізичною особою за власний рахунок та без використання праці найманих робітників.
46. Відповідно до матеріалів справи ТОВ «Скантрейд-Україна зареєстроване як юридична особа, яка здійснює господарську діяльність, основним видом якої є, зокрема, оптова торгівля будівельними матеріалами, а одним із додаткових видів діяльності - вантажні перевезення.
47. Згідно зі статутом ТОВ «Скантрейд-Україна» здійснює господарську діяльність, що не заборонена чинним законодавством України, з метою отримання прибутку та подальшого його розподілу між учасниками.
48. Також Верховний Суд наголошує, що згідно з ТТН під час спірної перевірки позивачем здійснювалось перевезення сухої будівельної суміші, тобто будівельного матеріалу, торгівлею яких і займається позивач; авто, яке перевірялось під час перевірки (марка DAF 95XF480/ HANGLER, номерний знак НОМЕР_1 / НОМЕР_2 ) орендується позивачем за для здійснення господарської діяльності, а водій, який здійснював перевезення - є найманим працівником позивача.
49. Враховуючи, що позивач є юридичною особою, здійснює господарську діяльність за для отримання прибутку, твердження судів попередніх інстанцій про здійснення перевезення за власної потреби є безпідставним, наявність власних потреб є опцією фізичної особи. Окрім того, під час спірного перевезення ТОВ «Скантрейд-Україна» був задіяний найманий працівник - ОСОБА_2 .
50. Таким чином, висновки судів попередніх інстанцій щодо неправильного визначення Укртрансбезпекою під час перевірки суб`єкта правопорушення є полковими.
51. Щодо дії надзвичайних ситуацій в Україні та нерозповсюдження Положення № 340 на спірні правовідносини, то колегія суддів зазначає таке.
52. Відповідно до пункту 1 розпорядження Кабінету Міністрів України від 25 березня 2020 року №338-р з урахуванням поширення на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, висновків Всесвітньої організації охорони здоров`я щодо визнання розповсюдження COVID-19 у країнах світу пандемією, з метою ліквідації наслідків медико-біологічної надзвичайної ситуації природного характеру державного рівня, забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення та відповідно до статті 14 та частини другої статті 78 Кодексу цивільного захисту України установити для єдиної державної системи цивільного захисту на всій території України режим надзвичайної ситуації до 30 червня 2023 року.
53. Згідно із Указом Президента України № 64/2022 з 24 лютого 2022 року із 05 години 30 хвилин в Україні діє воєнний стан у зв`язку із військовою агресією РФ проти України.
54. Отже, в Україні з 25 березня 2020 року до 30 червня 2023 року діяв режим надзвичайної ситуації, а з 24 лютого 2022 року - воєнний стан.
55. Пунктом 1.4. Положення № 340 визначено, що це положення не поширюється на перевезення пасажирів чи/та вантажів, які здійснюються, зокрема, під час стихійного лиха, аварій та інших надзвичайних ситуацій.
56. Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій дійшли висновку про відсутність підстав для застосування до спірних правовідносин Положення № 340 через одночасно дію двох надзвичайних ситуацій природного та воєнного характеру: режим надзвичайної ситуації та воєнний стан.
57. Однак, колегія суддів Верховного Суду вважає вказаний висновок судів попередніх інстанцій необґрунтованим.
58. Згідно з пунктом 24 частини першої статті 2 Кодексу цивільного захисту України (далі - КЦЗ України) надзвичайна ситуація - обстановка на окремій території чи суб`єкті господарювання на ній або водному об`єкті, яка характеризується порушенням нормальних умов життєдіяльності населення, спричинена катастрофою, аварією, пожежею, стихійним лихом, епідемією, епізоотією, епіфітотією, застосуванням засобів ураження або іншою небезпечною подією, що призвела (може призвести) до виникнення загрози життю або здоров`ю населення, великої кількості загиблих і постраждалих, завдання значних матеріальних збитків, а також до неможливості проживання населення на такій території чи об`єкті, провадження на ній господарської діяльності.
59. Відповідно до статті 1 Закону України від 12 травня 2015 року № 389-VIII «Про правовий режим воєнного стану» (далі - Закон № 389-VIII) воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
60. Згідно приписів КЦЗ України та Закону № 389-VIII вбачається, що і воєнний стан, і режим надзвичайної ситуації є особливими режимами, що виникли через визначені законом обставини. Такі режими потребують посилення взаємодії органів управління, сил цивільного захисту зі збройними силами та правоохоронними органами за для ліквідації можливих наслідків медико-біологічної надзвичайної ситуації природного характеру державного рівня і забезпечення санітарного й епідемічного благополуччя населення, та за для проведення рятувальних та відновлювальних робіт через військову агресію. Саме за для безпечної ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій законодавцем передбачено певні обмеження дії нормативно-правових актів.
61. У свою чергу, із системного аналізу положень пункту 1.4. Положення № 340 вбачається, що дія вказаної норми розповсюджується на перевізників лише у випадках, коли надзвичайна ситуація має безпосередній вплив на здійснення перевезення та унеможливлює або суттєво ускладнює виконання перевізником вимог цього положення.
62. Судами першої та апеляційної інстанцій не встановлено, що перевізник у даній справі здійснював перевезення з метою запобігання чи ліквідації наслідків надзвичайної ситуації, або усунення її наслідків, також позивачем не наведено обставин, які б унеможливлювали або перешкоджали виконанню вимог пункту 6.3 Положення № 340.
63. Процедуру проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі) щодо додержання автомобільними перевізниками вимог законодавства про автомобільний транспорт визначає Порядок проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі), затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 08 листопада 2006 року № 1567 (далі - Порядок № 1567).
64. Відповідно до пункту 2 Порядку № 1567 рейдовим перевіркам (перевіркам на дорозі) підлягають усі транспортні засоби вітчизняних та іноземних автомобільних перевізників (далі - транспортні засоби), що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів та вантажів на території України.
65. Колегія суддів Верховного Суду наголошує, що Законом № 2344 не передбачено жодних виключень в частині дотримання автомобільними перевізниками вимог законодавства про автомобільний транспорт щодо обов`язкової наявності у водіїв транспортних засобів на момент проведення рейдових перевірок усіх визначених законодавством документів під час дії режиму надзвичайної ситуації, зокрема, медико-біологічного характеру, та запровадження особливого правового режиму воєнного стану.
66. Враховуючи, що режим надзвичайної ситуації тривав в Україні більше трьох років, а воєнний стан триває з 24 лютого 2022 року, твердження судів попередніх інстанції щодо можливості невиконання автомобільними перевізниками такий проміжок часу вимог законодавства щодо здійснення перевезень, зокрема, щодо перевезень пасажирів, є безпідставним.
67. Таким чином, Верховний Суд доходить висновку про поширення дії Положення № 340 на спірні правовідносини.
68. Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 06 червня 2024 року у справі № 440/5921/23 вже після відкриття касаційного провадження у цій справі.
69. Згідно з абзацом 3 частини першої статті 60 Закону № 2344-III за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за перевезення пасажирів та вантажів за відсутності на момент проведення перевірки документів, визначених статтями 39 і 48 цього Закону, - штраф у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
70. Враховуючи, що позивач як перевізник не дотримався обов`язку здійснення контролю за роботою водіїв транспортних засобів, Верховний Суд приходить до висновку про законність накладення адміністративно - господарського штрафу. Таким чином, висновки судів попередніх інстанцій щодо наявності підстав для скасування спірної постанови є помилковими.
71. Згідно з частинами першою, третьою статті 351 КАС України суд скасовує судове рішення повністю або частково і ухвалює нове рішення у відповідній частині або змінює його, якщо таке судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права або порушенням норм процесуального права.
72. Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.
73. Отже Верховний Суд дійшов висновку, що суди першої та апеляційної інстанцій у повному обсязі встановили обставини справи, але допустили неправильне застосування норм матеріального права, а саме статті 48 Закону № 2344-III, пункту 1.3 Інструкції № 385 та абзацу 3 пункту 1.4, пункту 6.3. Положення № 340, що призвело до ухвалення незаконних рішень.
74. За вказаних обставин, Верховний Суд дійшов висновку про наявність підстав для скасування оскаржуваних судових рішень та ухвалення нового рішення про відмову в задоволенні позову.
Керуючись статтями 341 345 351 359 КАС України, Верховний Суд
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу Державної служби України з безпеки на транспорті задовольнити.
Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 24 липня 2023 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 27 листопада 2023 року у справі №440/5873/23 скасувати.
Ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Скантрейд-Україна» до Державної служби України з безпеки на транспорті, Відділу державного нагляду (контролю) у Полтавській області про визнання протиправною та скасування постанови відмовити.
Постанова набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не може бути оскаржена.
...........................
...........................
...........................
М.В. Білак
Н.М. Мартинюк
В.Е. Мацедонська,
Судді Верховного Суду