№ 440/5896/22 - Судебная практика в Украине -Законодательство Украины

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 вересня 2023 року

м. Київ

справа № 440/5896/22

адміністративне провадження № К/990/10137/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Рибачука А.І.,

суддів: Бучик А.Ю., Коваленко Н.В.

розглянувши у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами в суді касаційної інстанції адміністративну справу №440/5896/22

за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (далі - ГУ ПФУ) про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії, провадження у якій відкрито

за касаційною скаргою ОСОБА_1

на постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 16.02.2023, ухвалену судом у складі колегії суддів: головуючого судді - Русанової В.Б., суддів: Перцової Т.С., Жигилія С.П.

ВСТАНОВИВ:

І. РУХ СПРАВИ

1. ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду із позовною заявою до ГУ ПФУ, у якій просив суд:

визнати протиправною бездіяльність ГУ ПФУ щодо нарахування та виплати йому щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2022 рік як особі з інвалідністю ІІ групи внаслідок війни відповідно до статті 13 Закону України від 22.10.1993 №3551-ХІІ «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (далі - Закон №3551-ХІІ) в розмірі восьми мінімальних пенсій за віком;

зобов`язати ГУ ПФУ нарахувати та виплатити йому недоплачену суму щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2022 рік як особі з інвалідністю ІІ групи внаслідок війни відповідно до статті 13 Закону №3551-ХІІ в розмірі восьми мінімальних пенсій за віком, з урахуванням попередньо виплаченої суми допомоги;

стягнути з ГУ ПФУ недоплачену суму щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2022 рік у розмірі 11 566,00 грн.

2. В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 посилався на те, що після прийняття Конституційним Судом України рішення від 27.02.2020 № 3-р/2020 він набув право на отримання щорічної разової грошової допомоги до 5 травня в розмірі восьми мінімальних пенсій за віком, як це встановлено статтею 13 Закону №3551-ХІІ, відтак виплата такої допомоги у 2022 році у меншому розмірі порушує його право та гарантії соціального захисту.

3. Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 16.08.2022 адміністративний позов задоволено частково:

визнано протиправною бездіяльність ГУ ПФУ щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2022 рік у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком;

зобов`язано ГУ ПФУ нарахувати та виплатити ОСОБА_1 недоплачену суму щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2022 рік у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком, з урахуванням попередньо виплаченої суми допомоги;

в іншій частині позовних вимог відмовлено.

4. Другий апеляційний адміністративний суд постановою від 16.02.2023 скасував рішення суду першої інстанції та ухвалив нове судове рішення, яким відмовив в задоволенні позову.

5. 15.03.2023 ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою, у якій, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення ним норм процесуального права, просить скасувати постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 16.02.2023 у справі №440/5896/22 та залишити в силі рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 16.08.2022.

6. Верховний Суд ухвалою від 06.04.2023 відкрив касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою та витребував матеріали справи із суду першої інстанції.

ІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

7. Судами встановлено, що ОСОБА_1 є особою з інвалідністю ІІ групи внаслідок війни та має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни - осіб з інвалідністю внаслідок війни.

8. На виконання вимог Порядку використання у 2022 році коштів державного бюджету, передбачених для виплати щорічної разової грошової допомоги ветеранам війни і жертвам нацистських переслідувань, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 07.05.2022 № 540 «Деякі питання виплати у 2022 році разової грошової допомоги, передбаченої Законами України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» і «Про жертви нацистських переслідувань» (далі - Порядок №540) відповідач виплатив позивачу щорічну разову грошову допомогу до 5 травня за 2022 рік як особі з інвалідністю внаслідок війни ІІ групи в розмірі 3906,00 грн.

9. Позивач звернувся до ГУ ПФУ із заявою, в якій просив нарахувати та здійснити виплату недоплаченої щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2022 рік у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком.

10. Листом від 27.06.2022 №7125-6136/П-02/8-1600/22 ГУ ПФУ повідомило позивачеві, що згідно з додатком до Порядку №540 розмір щорічної разової грошової допомоги особам з інвалідністю внаслідок війни ІІ групи становить 3906,00 грн, який і було правомірно виплачено йому в 2022 році.

11. Позивач не погодившись із розміром виплаченої щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2022 рік, звернувся до суду з цим позовом.

ІІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

12. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що на час виплати позивачу у 2022 році щорічної разової грошової допомоги до 5 травня одночасно діяли Закон №3551-ХІІ та Порядок №540, проте виходячи із визначених у частині третій статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) загальних засад пріоритетності законів над підзаконними актами, для визначення розміру разової грошової допомоги до 5 травня у 2022 році необхідно застосовувати не Порядок №540, а Закон №3551-ХІІ, який має вищу юридичну силу.

13. За висновком суду першої інстанції, разова грошова допомога до 5 травня у 2022 році повинна виплачуватися особам з інвалідністю внаслідок війни у розмірі, визначеному статтею 13 Закону №3551-ХІІ у редакції Закону України від 25.12.1998 року №367-XIV «Про внесення змін до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (далі - Закон №367-ХІV).

При цьому, суд першої інстанції, відмовляючи в задоволенні вимоги про стягнення з ГУ ПФУ недоплаченої частини щорічної разової допомоги до 5 травня 2022 року в розмірі 11566,00 грн, зазначив, що така вимога є передчасною.

14. Скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд апеляційної інстанції, посилаючись на висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 01.12.2022 у справі №580/2869/22 та враховуючи положення статті 64 Конституції України, частини другої статті 20 Закону України від 12.05.2015 №389-VІІІ «Про правовий режим воєнного стану» (далі - Закон № 389-VІІІ), частини сьомої статті 20 та абзацу третього підпункту 2 пункту 22 розділу VI Прикінцевих та перехідних положень Бюджетного кодексу України, дійшов висновку, що у 2022 році виплата щорічної разової грошової допомоги до 5 травня має здійснюватися у розмірах, визначених додатком до Порядку №540.

IV. АРГУМЕНТИ СТОРІН

15. Касаційна скарга позивача мотивована, зокрема тим, що судом апеляційної інстанції неправильно застосовані норми матеріального права, оскільки жодних обмежень щодо виплати щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2022 рік у зв`язку з введенням воєнного стану в Україні не встановлювалось, а Порядок №540 суперечить Закону №3551-ХІІ, тобто нормативно-правовому акту вищої юридичної сили і не підлягає застосуванню до спірних правовідносин.

V. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ

16. Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи із меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України, колегія суддів виходить із такого.

17. Спір між сторонами у цій справі виник щодо суми разової грошової допомоги до 5 травня у 2022 році, право на отримання якої має позивач як особа з інвалідністю внаслідок війни.

18. Верховний Суд у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду, переглядаючи справу № 560/8064/22 в касаційному порядку, у постанові від 13.06.2023 відступив від висновків, викладених у постанові Верховного Суду від 01.12.2022 у справі № 580/2869/22 щодо застосування положень статті 13 Закону № 3551-XII, частини другої статті 20 Закону № 389-VІІІ, частини сьомої статті 20 та абзацу третього підпункту 2 пункту 22 розділу VI Прикінцевих та перехідних положень Бюджетного кодексу України та Порядку № 540 у подібних правовідносинах щодо нарахування та виплатити щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2022 рік у розмірі, визначеному вказаним порядком, з огляду на те, що судом не можуть бути застосовані нормативно-правові акти органів державної влади, які обмежують права і пільги ветеранів війни, передбачені цим Законом, оскільки вони є такими, що суперечать статті 17 Основного Закону та спеціальному законодавству, яке регулює забезпечення державою соціального захисту ветеранів війни та членів їх сімей, членів сімей загиблих (померлих) ветеранів війни, членів сімей загиблих (померлих) Захисників та Захисниць України шляхом надання їм пільг і гарантій соціального захисту відповідно до законодавства, а мають бути застосовані саме положення статті 13 Закону № 3551-XII у редакції Закону України № 367-ХІV, згідно із якою щорічна разова грошова допомога до 5 травня для осіб з інвалідністю ІІ групи внаслідок війни виплачується у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком.

19. Так, у зазначеній постанові від 13.06.2023 у справі №560/8064/22 Верховний Суд у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду сформував такі правові висновки:

«(1) держава не може в односторонньому порядку відмовитися від зобов`язання щодо соціального захисту осіб, які вже виконали свій обов`язок перед державою щодо захисту її суверенітету і територіальної цілісності без запровадження рівноцінних або більш сприятливих умов соціального захисту осіб, які захищали Батьківщину, її суверенітет і територіальну цілісність (ветеранів війни, учасників бойових дій, осіб з інвалідністю внаслідок війни, учасники війни), та членів їхніх сімей;

(2) Бюджетним кодексом України не можна доручати Кабінету Міністрів України встановлювати інше (додаткове) законодавче регулювання відносин, відмінне від того, що є предметом регулювання спеціального Закону № 3551-ХІІ;

(3) тимчасове обмеження окремих соціальних пільг особам, які захищають або захищали Батьківщину, її суверенітет і територіальну цілісність, та членів їхніх сімей, у разі запровадження режиму воєнного стану, за умови додержання вимог пункту 5 частини першої статті 6 Закону № 389-VIII, може відбуватись за умови внесення змін до спеціального Закону № 3551-ХІІ, який регулює відносини забезпечення соціального захисту ветеранів війни та членів їх сімей, членів сімей загиблих (померлих) ветеранів війни, членів сімей загиблих (померлих) Захисників та Захисниць, а не шляхом внесення змін до бюджетного законодавства з подальшим ухваленням Кабінетом Міністрів України рішення щодо визначення розмірів соціальних гарантій;

(4) Уряд в додатку до Порядку № 540 установив, що у 2022 році виплата щорічної разової грошової допомоги до 5 травня, передбаченої Законом № 3551-XII, зокрема, інвалідам війни здійснюється у розмірах: I групи - 4421 грн, II групи - 3906 грн, III групи - 3391 грн, тобто визначив інші, ніж у вказаному Законі, розміри щорічної допомоги до 5 травня, що свідчить про невідповідність такого нормативного акта Кабінету Міністрів України положенням Закону № 3551-XII, який має вищу юридичну силу, а відтак положення цього Порядку щодо визначення розмірів такої щорічної разової грошової допомоги не можуть бути застосовані у відносинах її виплати у 2022 році;

(5) виплата інвалідам війни щорічної разового грошової допомоги до 5 травня у 2022 році має здійснюватися відповідно до статті 13 Закону № 3551-ХІІ у редакції Закону № 367-ХІV, у таких розмірах:

I групи -десять мінімальних пенсій за віком;

II групи - вісім мінімальних пенсій за віком;

III групи - сім мінімальних пенсій за віком.»

20. Застосовуючи наведені вище правові висновки Верховного Суду у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду до спірних правовідносин, які виникли у справі, яка переглядається, колегія суддів констатує, що при визначенні розміру щорічної допомоги до 5 травня у 2022 році не можуть бути застосовані нормативно-правові акти органів державної влади (Бюджетний кодекс України та Порядок №540), які обмежують права і пільги ветеранів війни, передбачені Законом № 3551-ХІІ, оскільки вони є такими, що суперечать статті 17 Основного Закону та спеціальному законодавству, яке регулює забезпечення державою соціального захисту ветеранів війни та членів їх сімей, членів сімей загиблих (померлих) ветеранів війни, членів сімей загиблих (померлих) Захисників та Захисниць України шляхом надання їм пільг і гарантій соціального захисту відповідно до законодавства, які є пріоритетними й мають безумовний характер, а мають бути застосовані саме положення статті 13 Закону № 3551-XII, як спеціального законодавства, яке регулює спірні відносини та ухвалене з метою конкретизації приписів Конституції.

21. З урахуванням наведеного, оскільки на час виплати позивачу у 2022 році щорічної разової грошової допомоги до 5 травня одночасно діяли положення статті 13 Закону №3551-XII та Порядку № 540, які по-різному визначають розмір виплати щорічної разової грошової допомоги до 5 травня, для визначення розміру разової грошової допомоги особам з інвалідністю внаслідок війни у 2022 році слід застосовувати Закон №3551-ХІІ, який має вищу юридичну силу та є спеціальним законом у цій сфері відносин.

22. Отже, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що разова грошова допомога позивачу до 5 травня у 2022 році повинна виплачуватися у розмірі, встановленому статтею 13 Закону № 3551-ХІІ у редакції Закону № 367-ХІV.

23. Стосовно вимоги позивача про стягнення з ГУ ПФУ недоплаченої суми щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2022 рік у розмірі 11 566,00 грн, колегія суддів зазначає, що така вимога задоволенню не підлягає (як слушно зазначив суд першої інстанції), оскільки стосується порядку виконання судового рішення та є передчасною.

24. Відповідно до статті 352 КАС України суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.

25. Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що постановою суду апеляційної інстанції скасоване рішення суду першої інстанції, яке відповідає закону, тому постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 16.02.2023 необхідно скасувати, а рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 16.08.2022 - залишити в силі.

Керуючись статтями 341 345 352 356 КАС України, Верховний Суд,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 16.02.2023 у справі №440/5896/22 скасувати.

Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 16.08.2022 у справі №440/5896/22 залишити в силі.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

...........................

А.І. Рибачук

А.Ю. Бучик

Н.В. Коваленко

Судді Верховного Суду