ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 лютого 2020 року

м. Київ

справа № 441/176/17

провадження № 61-36153св 18

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

Головуючого - Антоненко Н. О. (суддя-доповідач),

суддів: Дундар І. О., Журавель В. І., Краснощокова Є. В., Русинчука М. М.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,

відповідач - ОСОБА_3 ,

треті особи - приватний нотаріус Городоцького районного нотаріального округу Тимофеєва Агнеса Матвіївна, Заволовицька сільська рада Городоцького району Львівської області,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на постанову апеляційного суду Львівської області від 29 березня 2018 року в складі колегії суддів Савуляка Р. В., Крайник Н. П., Мельничук О. Я.,

ВСТАНОВИВ :

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У лютому 2017 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися в суд із позовом до ОСОБА_3 і з урахуванням уточнених позовних вимог просили:

- установити нікчемність договору купівлі-продажу будинку АДРЕСА_1 , та земельної ділянки 0,1500 га за вказаною адресою, укладеного від імені ОСОБА_4 та ОСОБА_3 , посвідченого 22 квітня 2015 року приватним нотаріусом Городоцького районного нотаріального округу Тимофєєвою А. М.;

- установити нікчемність договору дарування земельної ділянки 0,1365 га, укладеного від імені ОСОБА_4 та ОСОБА_3 , посвідченого 22 квітня 2015 року приватним нотаріусом Городоцького районного нотаріального округу Тимофєєвою А.М.;

- установити нікчемність заповіту, складеного 06 жовтня 2014 року від імені ОСОБА_4 , та посвідченого секретарем виконкому Завидовицької сільської ради Городоцького району Львівської області.

В обґрунтування своїх вимоги позивачі зазначали, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_4 , яка є їх рідною тіткою.

При зверненні до нотаріальної контори вони дізнались про відсутність спадкової маси в зв`язку з існуванням договору купівлі-продажу від 22 квітня 2015 року, складеного від імені ОСОБА_4 на користь відповідачки.

Зазначений договір купівлі-продажу не містить даних про вільне волевиявлення та згоду ОСОБА_5 продати свій будинок та земельну ділянку чужим людям, адже замість неї він підписаний невідомою особою. Позивачі вважали, що волевиявлення ОСОБА_4 не відповідало її внутрішній волі.

Окрім того, 22 квітня 2015 року від імені ОСОБА_4 укладений договір дарування земельної ділянки площею 0,1365 га, розташованої вс. Завидовичі Городоцького р-ну Львівської обл.

06 жовтня 2014 року від імені ОСОБА_4 складений заповіт, згідно з яким спадкодавець все своє майно заповідала ОСОБА_3

Договори купівлі продажу та дарування від 22 квітня 2015 року як і заповіт від 06 жовтня 2014 року є фіктивними, оскільки за своєю суттю не відповідають характеристикам: наявні дефекти (незаконність) змісту правочину, дефекти (недотримання) форми правочину, дефекти суб`єктного складу, дефекти волі - невідповідність волі та волевиявлення продавця.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Городоцького районного суду Львівської області від 16 серпня 2017 року позов задоволено:

- визнано нікчемним договір купівлі-продажу будинку АДРЕСА_1 , земельної ділянки площею 0,1500 га за вказаною адресою, укладений від імені ОСОБА_4 та ОСОБА_3 , посвідчений 22 квітня 2015 року приватним нотаріусом Городоцького районного нотаріального округу Тимофеєвою А. М., та зареєстрований у реєстрі за № 365,

- визнано нікчемним договір дарування земельної ділянки площею 0,1365 га, розташованої в с. Завидовичі Городоцького району Львівської області, укладений від імені ОСОБА_4 та ОСОБА_3 і посвідчений 22 квітня 2015 року приватним нотаріусом Городоцького районного нотаріального округу Тимофеєвою А. М.,

- визнано нікчемним заповіт, складений 06 жовтня 2014 року від імені ОСОБА_4 та посвідчений секретарем виконкому Завидовицької сільської ради Городоцького району Львівської області.

Суд першої інстанції виходив із того, що заповіт від 06 жовтня 2014 року, який посвідчений секретарем Завидовицької сільської ради Городоцького району Львівської області Ковалик К. А., вчинений за місцем проживання спадкодавця, про що відповідний запис про це в ньому не зроблений, та договір купівлі-продажу будинку й земельної ділянки та договір дарування земельної ділянки від 22 квітня 2015 року, посвідчені приватним нотаріусом Городоцького районного нотаріального округу Тимофеєвою А. М., оформлені з порушенням передбаченого законодавством порядку, зокрема підписані особою, яка не мала права їх підписувати, тому є нікчемними.

Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції

Постановою апеляційного суду Львівської області від 29 березня 2018 року апеляційну скаргу відповідача задоволено, рішення Городоцького районного суду Львівської області від 16 серпня 2017 року скасовано та прийнято нове рішення про відмову в задоволенні позову.

Апеляційний суд виходив із того, що договір купівлі-продажу будинку й земельної ділянки та договір дарування земельної ділянки від 22 квітня 2015 року перед підписанням прочитані продавцю, про що наявний відповідний напис у тексті договорів, а тому вони укладені з дотриманням вимог законодавства, а заповіт посвідчений уповноваженою особою з дотриманням вимог статті 1251 ЦК України.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

10 травня 2018 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 подали до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову апеляційного суду Львівської області від 29 березня 2018 року.

Ухвалою Верховного Суду від 25 червня 2018 року відкрито касаційне провадження в даній справі.

Ухвалою Верховного Суду від 10 лютого 2020 року дана справа призначена до судового розгляду.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

У касаційній скарзі позивач, посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить оскаржуване судове рішення скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Указує, що при вчиненні оспорюваних правочинів не були дотримані вимоги закону щодо їх форми та змісту, а також порядку посвідчення, а тому правильним є висновок суду, що дані правочини є нікчемними.

Відзив на касаційну скаргу

У липні 2018 року до Верховного Суду надійшов відзив ОСОБА_3 на вказану касаційну скаргу, в якому вона просила залишити скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Суди встановили, що ОСОБА_4 на праві приватної власності належав будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 78,9 м2.

16 січня 2015 року ОСОБА_4 передано в приватну власність земельну ділянку для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, площею 0,15 га, розташовану за вказаною адресою.

06 жовтня 2014 року ОСОБА_4 склала заповіт, за яким все своє майно заповіла ОСОБА_3 .

Указаний заповіт посвідчений секретарем виконкому Завидовицької сільської ради Городоцького району Львівської області Ковалик К. А. В заповіті вказане місце його складення - село Завидовичі Городоцького району Львівської області.

Заповіт був вчинений на дому в заповідача ОСОБА_4 , про що відповідний запис у ньому не зроблений.

За договором купівлі-продажу будинку та земельної ділянки від 22 квітня 2015 року ОСОБА_4 продала ОСОБА_3 будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 ., загальною площею 78,9 м2, та земельну ділянку площею 0,15 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, розташовану за вказаною адресою.

За договором дарування земельної ділянки від 22 квітня 2015 року ОСОБА_4 дарує та передає ОСОБА_3 земельну ділянку площею 0,1365 га для ведення особистого селянського господарства, розташовану в с. Завидовичі Городоцького р-ну Львівської обл.

Обидва договори підписані ОСОБА_6 від імені ОСОБА_4

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 померла.

Свідок ОСОБА_6 суду пояснила, що зі слів ОСОБА_3 вона дізналася, що ОСОБА_4 бажала, щоб ОСОБА_6 за неї підписала якийсь документ, бо ОСОБА_4 погано бачить, а комусь іншому не довіряє.

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Касаційна скарга подана до набрання чинності Закону України № 460-ІХ від 15 січня 2020 року «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ», тому відповідно до пункту 2 прикінцевих та перехідних положень вищезазначеного закону розглядається у порядку, що діяв до набрання чинності цим законом.

Згідно з положеннями статті 389 ЦПК України (тут і далі у редакції, чинній до 08 лютого 2020 року) підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

За результатами розгляду касаційної скарги колегія суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Оскаржуване судове рішення відповідає зазначеним вимогам закону частково.

Предметом позову в даній справі є вимоги немайнового характеру про встановлення нікчемності договору купівлі-продажу, дарування та заповіту.

Велика Палата Верховного Суду вже звертала увагу на те, що право чи інтерес мають бути захищені судом у належний спосіб, який є ефективним (пункт 57 постанови від 5 червня 2018 року у справі № 338/180/17).

Згідно з частиною другою статті 215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Отже, якщо недійсність певного правочину встановлена законом, тобто якщо цей правочин нікчемний, позовна вимога про визнання його нікчемним не є належним способом захисту права чи інтересу позивача.

За наявності спору щодо правових наслідків недійсного правочину, одна зі сторін якого чи інша заінтересована особа вважає його нікчемним, суд перевіряє відповідні доводи та у мотивувальній частині судового рішення, застосувавши відповідні положення норм матеріального права, підтверджує чи спростовує обставину нікчемності правочину.

Оскільки в даній справі не є предметом позову спір щодо правових наслідків недійсності правочинів, підстав для задоволення позову про встановлення нікчемності договору купівлі-продажу, дарування та заповітів у судів не було.

Такий спосіб захисту як встановлення нікчемності правочину також не є способом захисту прав та інтересів, установленим законом.

Указана правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 10 квітня 2019 року у справі № 463/5896/14-ц (провадження № 14-90цс19) і в постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 червня 2019 року в справі № 916/3156/17 (провадження № 12-304гс18).

Вимога про встановлення нікчемності правочинів не може бути задоволена, оскільки позивач просив застосувати неналежний спосіб захисту. Тому Верховний Суд не перевіряє доводи сторін у частині висновку щодо нікчемності спірних договорів і заповіту, не підтверджує та не спростовує його, оскільки відповідний аналіз має бути зроблений у мотивувальній частині судовогорішення в разі звернення позивача до суду за захистом порушених прав із застосуванням належного способу захисту.

У разі звернення до суду з позовом щодо вирішення спору про застосування наслідків недійсності правочинів, суд на вимогу позивача за наявності належних і допустимих доказів може встановити в мотивувальній частині факт нікчемності відповідних договору купівлі-продажу, дарування та заповіту.

За таких обставин у задоволенні позову ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про встановлення нікчемності правочинів необхідно відмовити з цих підстав.

У зв`язку з наведеним, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, постанова апеляційного суду - зміні шляхом викладення її мотивувальної частини в редакції цієї постанови.

Керуючись статтями 400 409 410 412 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 , ОСОБА_2 задовольнити частково.

Постанову апеляційного суду Львівської області від 29 березня 2018 року змінити, виклавши її мотивувальну частину в редакції цієї постанови.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Н. О. Антоненко

Судді І. О. Дундар

В. І. Журавель

Є. В. Краснощоков

М. М. Русинчук