Постанова

Іменем України

23 листопада 2022 року

м. Київ

справа № 442/1290/19

провадження № 61-6213св22

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Червинської М. Є.,

суддів: Бурлакова С. Ю. (суддя-доповідач), Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В., Коротуна В. М.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - Стебницька міська рада Львівської області,

особа, яка подала апеляційну скаргу- ОСОБА_2 ,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Львівського апеляційного суду

від 30 травня 2022 року у складі колегії суддів: Мікуш Ю. Р., Приколоти Т. І., Савуляка Р. В.,

ВСТАНОВИВ:

1. Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У лютому 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Стебницької міської ради Львівської області про визнання права власності на спадкове майно.

Обґрунтовуючи позов, посилався на те, що у 2004 році помер його батько

ОСОБА_3 , після якого відкрилася спадщина у вигляді квартири та автомобіля.

Спадкоємцем ОСОБА_3 за законом стала його мати ОСОБА_4 , яка належним чином оформила свої спадкові права та отримала свідоцтво про право на спадщину за законом.

ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . Згідно із свідоцтвом про право

на спадщину за законом він є її спадкомцем та отримав у спадщину автомобіль

і 1/2 частину квартири.

До складу спадкового майна також входив гараж, придбаний спадкодавцем ОСОБА_3 у 1983 році, на який немає правовстановлювальних документів.

Посилаючись на те, що після смерті батьків він продовжив користуватись гаражем, однак у зв`язку з відсутністю правовстановлювальних документів

на гараж він не може у встановленому законом порядку оформити спадкове право на це нерухоме майно, просив суд визнати за ним право власності

на гараж АДРЕСА_1 (далі - гараж)

як на спадкове майно.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 10 квітня 2019 року позов задоволено.

Визнано за ОСОБА_1 право власності на гараж № НОМЕР_1 в першому ряду гаражів, що розташований на АДРЕСА_1 ,

у порядку спадкування за законом після смерті батька, ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Ухвалюючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції вважав позовні вимоги доведеними.

Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції

Рішення суду першої інстанції у цій справі оскаржив ОСОБА_2 як особа, яка не брала участі у справі, посилаючись на те, що вказаним рішенням суд вирішив питання про його права як власника спірного гаража, оскільки цей гараж він придбав у 2018 році. ОСОБА_2 також вказував, що про існування оскаржуваного судового рішення дізнався під час розгляду Дрогобицьким міськрайонним судом Львівської області справи № 442/2179/21 за позовом ОСОБА_1 до нього про усунення перешкод у користуванні гаражем

та відшкодування матеріальної шкоди.

Постановою Львівського апеляційного суду від 30 травня 2022 року рішення Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 10 квітня 2019 року скасовано, прийнято нову постанову про відмову в задоволенні позову.

Відмовляючи в позові, апеляційний суд виходив з того, що належним відповідачем у справі про визнання права власності на спадкове майно

є спадкоємець, який в установленому законом порядку прийняв спадщину, або особа, що має чи може мати до майна власний інтерес, і в цій справі іншим спадкоємцем першої черги після смерті батька є сестра позивача, ОСОБА_5 , яка до участі у справі не залучена, тоді як відповідачем позивач визначив

Стебницьку міську раду, хоча матеріально-правового зв`язку міської ради

з позивачем у справі з приводу визнання за ним права власності

на спірний гараж немає.

Аргументи учасників справи

Короткий зміст касаційної скарги та її узагальнені доводи

У липні 2022 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Львівського апеляційного суду від 30 травня

2022 року і залишити в силі рішення Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 10 квітня 2019 року.

У касаційній скарзі ОСОБА_1 вказує на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права і посилається на те, що суд встановив обставини,

що мають суттєве значення, на підставі недопустимих доказів (пункт 4 частини третьої статті 411 ЦПК України).

Вважає, що особа, яка подала апеляційну скаргу, не довела своїх прав на спірний гараж, а отже, не доведено і те, що оскаржуване рішення стосується прав

та обов`язків ОСОБА_2 , відповідно апеляційну скаргу суд прийняв до розгляду безпідставно.

Доводи інших учасників справи

Інші учасники справи не скористались своїм правом на подання до суду своїх заперечень щодо змісту і вимог касаційної скарги, відзиву на касаційну скаргу

до касаційного суду не направили.

Рух справи в суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 10 серпня 2022 року відкрито касаційне провадження у справі № 442/1290/19, витребувано її із Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області.

Ухвалою Верховного Суду від 14 листопада 2022 року справу призначено

до судового розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи в складі колегії з п`яти суддів.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Суд встановив, що ІНФОРМАЦІЯ_2 помер батько позивача ОСОБА_3 ,

а ІНФОРМАЦІЯ_1 померла мати позивача ОСОБА_4 .

Відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом від 04 вересня

2012 року № 933 ОСОБА_1 як спадкоємець ОСОБА_4 є власником автомобіля марки АЗЛК, модель 2140, 1983 року випуску, реєстраційний номерний знак НОМЕР_2 .

Відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом від 04 вересня

2012 року № 929 ОСОБА_1 як спадкоємець ОСОБА_4 є власником

1/2 частини квартири АДРЕСА_2 .

Іншим спадкоємцем на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом

від 04 вересня 2012 року № 929 є ОСОБА_5 .

У справі суд першої інстанції вважав встановленим, що до складу спадкового майна увійшов гараж № НОМЕР_1 (перший ряд гаражів), що на

АДРЕСА_1 , загальною площею 21,8 кв. м, рік побудови 1975 (технічний паспорт, довідка КП ЛОР «ДКМБТІ та ЕО» від 29 січня 2019 року № 145).

Правовстановлювальних документів на спірний гараж, які існували б на час звернення до суду з цим позовом, у матеріалах справи немає.

Звернення з апеляційною скаргою на рішення суду першої інстанції

ОСОБА_2 мотивував тим, що спірний гараж він придбав у 2018 році

за 75 000,00 грн за простою усною угодою з невідомою особою, а тому гараж

є його власністю, і оскаржуваним рішенням суду порушуються його права.

2. Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Згідно з частинами першою, другою статті 2 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) завданням цивільного судочинства

є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Переглядаючи в касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції

в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).

Підстави касаційного оскарження судових рішень визначені у частині другій статті 389 ЦПК України.

В ухвалі Верховного Суду від 10 серпня 2022 року вказано, що касаційна скарга містить підстави касаційного оскарження, передбачені пунктом 4 частини другої статті 389 ЦПК України, пунктом 4 частини третьої статті 411 ЦПК України (встановлення обставин, що мають суттєве значення, на підставі недопустимих доказів).

Згідно з частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції

в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.

Перевіривши доводи касаційної скарги, а також матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню

з огляду на таке.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

У цій справі рішення суду першої інстанції про задоволення позову скасоване

за апеляційною скаргою особи, яка не брала участі у справі, але вважає цей гараж своєю власністю на підставі договору купівлі-продажу.

Судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами (частина перша статті 18 ЦПК України).

Такий принцип судочинства, як правова визначеність передбачає дотримання принципу остаточності судового рішення, недопустимості повторного розгляду вже раз вирішеної справи.

Оскарження судового рішення здійснюється у порядку, передбаченому процесуальним законом.

У частині першій статті 352 ЦПК України зазначено, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

У постанові Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 05 вересня 2019 року у справі № 638/2304/17 викладено висновок про те, що проаналізувавши частину першу статті 352 ЦПК України слід дійти висновку, що ця норма визначає коло осіб, які наділені процесуальним правом

на апеляційне оскарження судового рішення і які поділяються на дві групи: учасники справи, а також особи, які участі у справі не брали, але судове рішення стосується їх прав, інтересів та (або) обов`язків.

У пункті 3 частини першої статті 362 ЦПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції закриває апеляційне провадження, якщо після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, свободи, інтереси

та (або) обов`язки такої особи не вирішувалося.

Тобто у разі подання апеляційної скарги особою, яка не брала участі у справі,

і апеляційний суд встановив, що судовим рішенням питання про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки такої особи не вирішувалося, апеляційне провадження підлягає закриттю, а рішення суду першої інстанції не має переглядатися по суті.

Рішення є таким, що прийняте про права, інтереси та (або) обов`язки особи, яка не була залучена до участі у справі, лише тоді, якщо в мотивувальній частині рішення містяться висновки суду про права, інтереси та (або) обов`язки цієї особи, або у резолютивній частині рішення суд прямо вказав про права, інтереси та (або) обов`язки такої особи. Будь-який інший правовий зв`язок між скаржником і сторонами спору не може братися до уваги.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду

від 19 червня 2018 року у справі № 910/18705/17, від 03 червня 2019 року

у справі № 910/6767/17, від 25 жовтня 2019 року у справі № 910/16430/14,

від 05 травня 2020 року у справі № 910/9254/18.

Суд апеляційної інстанції не врахував, що звертаючись до суду з апеляційною скаргою, ОСОБА_2 вважав, що він має право власності на спірний гараж

на підставі договору купівлі-продажу, при цьому відповідного договору суду

не надав, як не надав і доказів того, що його право власності на спірний гараж реєструвалось у встановленому законом порядку. Враховуючи те, що спір, який розглядається є спадковим, суд апеляційної інстанції не встановив яке відношення ОСОБА_2 має до спадщини і спадкових правовідносин позивача і відповідача, яким чином спір стосується його прав, обов`язків чи інтересів.

У цій справі рішенням суду першої інстанції не встановлювались будь-які правові зв`язки між позивачем та особою, яка подала апеляційну скаргу.

Таким чином, встановивши, що при ухваленні оскаржуваного рішення суд першої інстанції не вирішував питання про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки ОСОБА_2 , який звернувся з апеляційною скаргою на це судове рішення, суд апеляційної інстанції дійшов передчасного висновку про її задоволення

та скасування рішення суду першої інстанції.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до частин третьої та четвертої статті 411 ЦПК України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд

є порушення норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази і при цьому застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду.

З урахуванням викладеного касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, а постанова суду апеляційної інстанції - скасуванню з направленням справи

на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

При новому розгляді справи суду апеляційної інстанції необхідно надати належну оцінку всім вищевикладеним обставинам.

Щодо судових витрат

Згідно з частиною тринадцятою статті 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної

чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Відповідно до підпункту «в» пункту 4 частини першої статті 416 ЦПК України суд касаційної інстанції повинен вирішити питання про розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.

З огляду на те що суд касаційної інстанції передає справу на новий апеляційний розгляд, підстав для перерозподілу судових витрат, понесених у зв`язку

з розглядом справи у судах першої та апеляційної інстанцій, а також розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції, немає.

Керуючись статтями 400 409 411 415 416 419 ЦПК України, Верховний Суд

у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Постанову Львівського апеляційного суду від 30 травня 2022 року скасувати.

Справу за позовом ОСОБА_1 до Стебницької міської ради Львівської області про визнання права власності на спадкове майно передати

на новий апеляційний розгляд.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту

її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Судді:М. Є. Червинська С. Ю. Бурлаков А. Ю. Зайцев Є. В. Коротенко В. М. Коротун