Постанова
Іменем України
29 липня 2021 року
м. Київ
справа № 446/468/18
провадження № 61-22107св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Краснощокова Є.В. (суддя-доповідач), Дундар І.О., Тітова М. Ю.,
учасники справи:
позивач ОСОБА_1 ,
відповідач Військова частина НОМЕР_1 Повітряних Сил Збройних сил України,
треті особи: Квартирно-експлуатаційний відділ м. Львова, орган опіки та піклування Кам`янка-Бузької райдержадміністрації, ОСОБА_2 ,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 Повітряних Сил Збройних сил України на постанову Львівського апеляційного суду від
04 листопада 2019 року у складі колегії суддів: Савуляка Р. В., Шандри М. М., Струс Л. Б.
ОПИСОВА ЧАСТИНА
Короткий зміст позовних вимог
У березні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Військової частини НОМЕР_1 Повітряних Сил Збройних сил України (далі Військова частина НОМЕР_1 ), треті особи: Квартирно-експлуатаційний відділ м. Львова, орган опіки та піклування Кам`янка-Бузької райдержадміністрації, ОСОБА_2 , про визнання незаконним та скасування рішення.
Позовні вимоги мотивовані тим, що він перебував на військовій службі
у Військовій частині НОМЕР_1 з 1992 року. На військову службу за контрактом переведений з 1994 року. У 2003 році за місцем служби став на облік громадян, які потребують поліпшення житлових умов. Після набуття статусу ветерана військової служби, у 2007 році отримав право на забезпечення житлом
у позачерговому порядку.
21 червня 2017 року наказом №130 командира Військової частини НОМЕР_1 його було звільнено в запас.
Згідно протоколу засідання житлової комісії Військової частини НОМЕР_1 № 56 від 02 березня 2018 року його знято з квартирного обліку при Військовій частині
НОМЕР_1 на підставі наказу міністра оборони України від 19 червня 2014 року
№ 401 «Про затвердження Змін до Інструкції про організацію забезпечення військовослужбовців Збройних сил України та членів їх сімей жилими приміщеннями» як такого, що звільнений в запас по закінченню строку контракту.
Рішення житлової комісії про зняття його з квартирного обліку є незаконним,
і таким, що суперечить статті 12 Закону України «Про соціальний і правовий статус військовослужбовців та членів їх сімей». Право військовослужбовців, звільнених з військової служби в запас, залишатися на квартирному обліку
у військовій частині до одержання житла з державного житлового фонду передбачено статтею 27 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», пунктом 29 Порядку забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей житловими приміщеннями та пунктом 2.16 Інструкції про організацію забезпечення військовослужбовців Збройних сил України та членів їх сімей жилими приміщеннями.
За таких обставин просив:
визнати незаконним та скасувати спільне рішення командира Військової частини НОМЕР_1 та житлової комісії Військової частини НОМЕР_1 від 02 березня 2018 року № 56 про виключення його та членів його сім`ї з квартирного обліку при військовій частині НОМЕР_1 ;
поновити його та членів його сім`ї на квартирному обліку Військової частини
НОМЕР_1 із збереженням черговості та пільг.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Кам`янка-Бузького районного суду Львівської області від 17 жовтня 2018 року у складі судді Костюк У. І. в задоволенні позову відмовлено.
Суд першої інстанції керувався тим, що підстави, за наявності яких звільнені військовослужбовці мають право залишатися на квартирному обліку, визначені пунктом 9 статті 12 Закону України «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та пунктом 2.18 Інструкції про організацію забезпечення військовослужбовців Збройних сил України та членів їх сімей житловими приміщеннями, проте звільнені в запас по закінченню контракту до цього переліку не входять. Оскільки позивач був звільнений
з військової служби по закінченню строку дії контракту, то він знімається
з квартирного обліку за місцем служби.
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
Постановою Львівського апеляційного суду від 04 листопада 2019 року рішення Кам`янка-Бузького районного суду Львівської області від 17 жовтня 2018 року скасовано та ухвалено нове рішення, яким позов задоволено.
Визнано незаконним та скасовано спільне рішення командира Військової частини НОМЕР_1 та житлової комісії Військової частини НОМЕР_1 від 02 березня
2018 року №56 про виключення ОСОБА_1 та членів його сім`ї з квартирного обліку при Військовій частині НОМЕР_1 .
Поновлено ОСОБА_1 та членів його сім`ї на квартирному обліку Військової частини НОМЕР_1 із збереженням черговості та пільг.
Стягнуто з Військової частини НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1 1 761,80 грн судових витрат.
Рішення апеляційного суду мотивовано тим, що рішення житлової комісії Військової частини НОМЕР_1 від 02 березня 2018 року про зняття ОСОБА_1
з квартирного обліку суперечить положенням статті 47 Конституції України, частині першій статті 12 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та пункту 3 Порядку забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей житловими приміщеннями, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03 серпня 2006 року № 1081, є незаконним і несправедливим та підлягає скасуванню. Позивач як військовослужбовець має вислугу більше 20 років, з 2017 року отримав право на отримання житла у позачерговому порядку, має на утриманні неповнолітню дитину і не реалізував своє житлове право, передбачене частиною першої статті 12 вказаного Закону не з своєї вини.
Аргументи учасників справи
У грудні 2019 року Військова частина НОМЕР_1 подала до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального та порушення норм процесуального права, просить скасувати постанову апеляційного суду та залишити в силі рішення Кам`янка-Бузького районного суду Львівської області від 17 жовтня 2018 року.
Касаційну скаргу мотивовано тим, що апеляційний суд не врахував, що Інструкцією про організацію забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей жилими приміщеннями не передбачено підстав для залишення позивача на обліку, потребуючих поліпшення житлових умов,
з огляду на звільнення у запас за закінченням строку контракту відповідно до пункту «а» частини 6 статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок
і військову службу». На підтвердження вказаної правової позиції Військова частина НОМЕР_1 посилалась на постанову Великої Палати Верховного Суду від
06 червня 2018 року у справі № 752/5881/15-ц та постанови Верховного Суду від 25 березня 2019 року у справі № 359/2295/17, провадження № 61-10403св18 та від 25 вересня 2019 року у справі № 127/18942/16-ц, провадження 61-22038св18, які мають враховуватись апеляційним судом при вирішенні даної справи.
Справу в суді апеляційної інстанції 04 листопада 2019 року розглянуто без сторін у справі, належним чином не повідомлених про дату, час і місце судового засідання.
У січні 2010 року ОСОБА_1 подав відзив на касаційну скаргу, в якому просить оскаржену постанову апеляційного суду залишити без змін, касаційну скаргу без задоволення, посилаючись на те, що вказане рішення ухвалене
з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Рух справи
Ухвалою Верховного Суду від 20 грудня 2019 року відкрито касаційне провадження у справі.
Відповідно до пункту 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ», який набрав чинності 08 лютого 2020 року, касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА
Позиція Верховного Суду
Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Згідно частини третьої статті 368 ЦПК України розгляд справ у суді апеляційної інстанції здійснюється в судовому засіданні з повідомленням учасників справи, крім випадків, передбачених статтею 369 цього Кодексу.
Відповідно до частини третьої статті 240 ЦПК України про відкладення розгляду справи або перерву в судовому засіданні, місце, дату і час нового судового засідання або продовження судового засідання суд повідомляє під розписку учасників справи, свідків, експертів, спеціалістів, перекладачів, які були присутніми в судовому засіданні. Учасники справи, свідки, експерти, спеціалісти, перекладачі, які не прибули або яких суд вперше залучає до участі в судовому процесі, повідомляються про судове засідання в порядку, визначеному цим Кодексом.
Згідно статті 372 ЦПК України апеляційний суд відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки буде визнано судом поважними. Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Відповідно до частини шостої статті 128 ЦПК України судова повістка,
а у випадках, встановлених цим Кодексом, разом з копіями відповідних документів надсилається на офіційну електронну адресу відповідного учасника справи, у випадку наявності у нього офіційної електронної адреси або разом із розпискою рекомендованим листом з повідомленням про вручення у випадку, якщо така адреса відсутня, або через кур`єрів за адресою, зазначеною стороною чи іншим учасником справи.
Європейський суд з прав людини вказав, що принцип рівності сторін - один із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду - передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону
в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні
з опонентом (GUREPKA v. UKRAINE (No. 2), № 38789/04, § 23, ЄСПЛ, від 08 квітня 2010 року).
Право на публічний розгляд, передбачене пунктом 1 статті 6 Конвенції, має на увазі право на «усне слухання». Право на публічний судовий розгляд становить фундаментальний принцип. Право на публічний розгляд було б позбавлене смислу, якщо сторона в справі не була повідомлена про слухання таким чином, щоб мати можливість приймати участь в ньому, якщо вона вирішила здійснити своє право на явку до суду, встановлене національним законом. В інтересах здійснення правосуддя сторона спору повинна бути викликана в суд таким чином, щоб знати не тільки про дату і місце проведення засідання, але й мати достатньо часу, щоб встигнути підготуватися до справи (TRUDOV v. RUSSIA,
№ 43330/09, § 25, 27, ЄСПЛ, від 13 грудня 2011 року).
Аналіз матеріалів справи свідчить, що ухвалою Львівського апеляційного суду від 15 січня 2019 року призначено справу до розгляду на 04 квітня 2019 року, про що учасники справи повідомлені судовими повістками про виклик (а. с. 137-147).
У зв`язку з перебуванням у відрядженні члена колегії судді Струс Л. Б., розгляд справи відкладено на 11 липня 2019 року, про що учасники справи повідомлені судовими повістками про виклик (а.с. 117-161).
У зв`язку з перебуванням у відпустці суддів Шандра М. М., Струс Л. Б., розгляд справи відкладено на 22 вересня 2019 року та на 09 жовтня 2019 року, про що учасники справи повідомлені судовими повістками про виклик до суду (а.с. 162-171, 174-182).
У постанові Львівського апеляційного суду від 04 листопада 2019 року зазначено, що учасники справи у судове засідання не з`явилися, вони належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, що відповідно до частини другої статті 371 ЦПК України не перешкоджає розгляду справи.
Однак відомості про повідомлення Військової частини НОМЕР_1 про судове засідання, призначене на 04 листопада 2019 року в матеріалах справи відсутні.
Апеляційний суд розглянув справу без участі сторін (а. с. 183-184).
За таких обставин апеляційний суд розглянув справу за відсутності відповідача, належним чином не повідомленого про дату, час і місце судового засідання, про що Військова частина НОМЕР_1 зазначає у касаційній скарзі.
Відповідно до пункту 5 частини першої статті 411 ЦПК України судові рішення підлягають обов`язковому скасуванню з направленням справи на новий розгляд, якщо справу розглянуто за відсутності будь-кого з учасників справи, належним чином не повідомлених про дату, час і місце судового засідання, якщо такий учасник справи обґрунтовує свою касаційну скаргу такою підставою.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
Доводи касаційної скарги дають підстави для висновку про те, що оскаржена постанова апеляційного суду постановлена без додержання норм процесуального права. У зв`язку з наведеним колегія суддів Верховного Суду вважає, що касаційну скаргу слід задовольнити частково, постанову апеляційного суду скасувати і передати справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Керуючись статтями 400 401 411 416 ЦПК України (в редакції, чинній станом на 07 лютого 2020 року), Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 Повітряних Сил Збройних сил задовольнити частково.
Постанову Львівського апеляційного суду від 04 листопада 2019 року скасувати.
Справу № 446/468/18 направити на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
З моменту прийняття постанови суду касаційної інстанції постанова Львівського апеляційного суду від 04 листопада 2019 року втрачає законну силу та подальшому виконанню не підлягає.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Судді: Є. В. Краснощоков
І. О. Дундар
М. Ю. Тітов