Постанова

Іменем України

25 лютого 2020 року

м. Київ

справа № 447/669/19

провадження № 61-15257св19

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Зайцева А. Ю. (суддя-доповідач), Коротенка Є. В., Курило В. П.,

учасники справи:

заявник - Акціонерне товариство «УкрСиббанк»,

заінтересовані особи: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження без повідомлення учасників цивільну справу за заявою Акціонерного товариства «УкрСиббанк» про видачу дубліката виконавчого листа та поновлення строку пред`явлення його до виконання у справі за позовом Акціонерного товариства «УкрСиббанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

за касаційною скаргою Акціонерного товариства «УкрСиббанк» на ухвалу Миколаївського районного суду Львівської області від 18 квітня 2019 року у складі судді Войтович О. М. та постанову Львівського апеляційного суду від 18 червня 2019 року у складі колегії суддів: Копняк С. М., Бойко С. М., Ніткевича А. В.,

ВСТАНОВИВ:

1.Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У березні 2019 року Акціонерне товариство «УкрСиббанк» (далі - АТ «УкрСиббанк», банк) звернувся із заявою про видачу дубліката виконавчого листа та поновлення строку пред`явлення його до виконання.

В обґрунтування заяви банк посилався на те, що виконавчий лист, виданий у справі № 2-683/2009, про стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ «УкрСиббанк» заборгованості за кредитним договором № 1119779400 у розмірі 64 586,67 грн та 675,87 грн судових витрат був втрачений при пересиланні, що і призвело до пропуску строку для подання виконавчого листа до виконання.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Миколаївський районний суд Львівської області ухвалою від 18 квітня 2019 року відмовив у задоволенні заяви АТ «УкрСиббанк» про видачу дубліката виконавчого листа та поновлення строку пред`явлення його до виконання.

Суд першої інстанції мотивував ухвалу тим, що звертаючись до суду із заявою про видачу дубліката виконавчого листа та поновлення строку на його пред`явлення, заявник не надав належних та допустимих доказів на підтвердження втрати оригіналу виконавчого документа, а строк, встановлений для пред`явлення виконавчого листа до виконання сплив, і поважні причини для його поновлення відсутні.

Короткий зміст рішення апеляційного суду

Львівський апеляційний суд постановою від 18 червня 2019 року ухвалу Миколаївського районного суду Львівської області від 18 квітня 2019 року залишив без змін.

Постанова апеляційного суду мотивована тим, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відмову у видачі дубліката виконавчого листа, оскільки дублікат виконавчого листа видається у разі втрати оригіналу виконавчого листа за результатами оцінки поданих заявником доказів, що підтверджують його втрату, однак доказів на підтвердження вказаних доводів АТ «УкрСиббанк», в порушення вимог статті 81 ЦПК України, не надав ні суду першої, ні суду апеляційної інстанцій. Також банк не навів жодних підстав для поновлення пропущеного строку пред`явлення його до виконання.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та її узагальнені аргументи

У касаційній скарзі, поданій 08 серпня 2019 року до Верховного Суду, АТ «УкрСиббанк» просить скасувати ухвалу Миколаївського районного суду Львівської області від 18 квітня 2019 року та постанову Львівського апеляційного суду від 18 червня 2019 року, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Касаційна скарга мотивована необґрунтованим позбавленням судами права на судовий захист своїх цивільних прав та майнових інтересів банку, засад обов`язковості виконання судового рішення.

Виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямований на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних і юридичних осіб, суспільства, держави, а невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом.

Неможливість АТ «УкрСиббанк» домогтися виконання судового рішення в примусовому порядку має наслідком як уникнення боржниками виконання свого обов`язку, так і уникнення відповідальності за прострочення виконання зобов`язання, що суперечить не лише нормам процесуального права, а й основоположним принципам цивільного права.

Рух справи в суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 23 серпня 2019 року відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою АТ «УкрСиббанк» на ухвалу Миколаївського районного суду Львівської області від 18 квітня 2019 року та постанову Львівського апеляційного суду від 18 червня 2019 року в частині поновлення строку пред`явлення виконавчого листа до виконання. Клопотання Акціонерного товариства «УкрСиббанк» про поновлення строку на касаційне оскарження задоволено. Поновлено АТ «УкрСиббанк» строк на касаційне оскарження ухвали Миколаївського районного суду Львівської області від 18 квітня 2019 року та постанови Львівського апеляційного суду від 18 червня 2019 року в частині видачі дубліката виконавчого листа. Відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою АТ «УкрСиббанк» на ухвалу Миколаївського районного суду Львівської області від 18 квітня 2019 року та постанову Львівського апеляційного суду від 18 червня 2019 року в частині видачі дубліката виконавчого листа, витребувано її матеріали з Миколаївського районного суду Львівської області.

04 вересня 2019 року справа надійшла до Верховного Суду.

Фактичні обставини справи встановлені судами

Рішенням Миколаївського районного суду Львівської області від 12 листопада 2009 року позов АТ «УкрСиббанк» до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення боргу за кредитним договором задоволено.

На виконання рішення Миколаївського районного суду Львівської області від 12 листопада 2009 року, ухваленого у справі № 2-683/2009, 12 січня 2010 року видано виконавчий лист, строк пред`явлення якого до виконання до 23 листопада 2012 року.

Згідно з листа Жидачівського РВ ДВС ГТУЮ у Львівській області від 04 січня 2019 року вказаний виконавчий лист пред`явлено стягувачем до виконання 13 березня 2014 року та в цей день було відкрито виконавче провадження.

29 квітня 2014 року державним виконавцем винесено постанову про закінчення виконавчого провадження та скеровано виконавчий документ за належністю до

ВДВС Новороздільського МУЮ.

Згідно з інформацією автоматизовної системи виконавчих проваджень виконавче провадження за цим виконавчим документом у Жидачівському РВ ДВС ГТУЮ у Львівській області повторно відкрито не було. Щодо відомостей про пересилку даного виконавчого документа, відділ такі надати не може, оскільки згідно номенклатури справ відділу, наряд про відправку кореспонденції зберігається 1 рік. Виходячи з наведеного «можна вважати, що вище вказаний виконавчий лист був втрачений при пересилці».

2. Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року № 460-IX «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ».

Частиною другою розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ» установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

За таких обставин розгляд касаційної скарги АТ «УкрСиббанк» на ухвалу Миколаївського районного суду Львівської області від 18 квітня 2019 року та постанову Львівського апеляційного суду від 18 червня 2019 року здійснюється Верховним Судом в порядку та за правилами ЦПК України в редакції Закону від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII, що діяла до 08 лютого 2020 року.

Згідно з положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального

права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Рішення судів першої й апеляційної інстанцій є предметом касаційного перегляду лише у частині відмови в задоволенні заяви банку про видачу дублікату виконавчого листа, оскільки ухвалою Верховного Суду відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою банку в частині відмови в задоволенні вимог заяви про поновлення строку пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Верховний Суд, перевіривши правильність застосування судами норм права в межах касаційної скарги, дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Мотиви і доводи Верховного Суду та застосовані норми права

У частині шостій статті 12 Закону України «Про виконавче провадження» від 02 червня 2016 року N 1404-VIII стягувач, який пропустив строк пред`явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутися із заявою про поновлення такого строку до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Відповідно до частини першої статті 433 ЦПК України у разі пропуску строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено.

Згідно підпункту 17.4 пункту 1 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання.

У пунктах 44 - 47 постанови Великої Палати Верховного Суду від 21 серпня 2019 року в справі № 2-836/11 (провадження № 14-308цс19) зроблено висновок, що стягувач, який пропустив строк пред`явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутися із заявою про поновлення такого строку до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції (частина шоста статті 12 Закону № 1404-VIII). У разі пропуску строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено (частина перша статті 433 ЦПК України). Відповідно до підпункту 17.4 пункту 1 розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України до дня початку функціонування Єдиного державного реєстру виконавчих документів: у разі втрати виконавчого документа, суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання. Якщо строк для пред`явлення виконавчого документа до виконання не сплив або суд його поновив, то заява про видачу дубліката цього документа, який втрачений, вважається поданою у межах встановленого для пред`явлення його до виконання строку. Натомість, коли строк для пред`явлення виконавчого документа до виконання сплив, і суд його не поновив, то за результатами розгляду заяви про видачу дубліката втраченого виконавчого документа суд відмовляє у задоволенні цієї заяви.

Суди встановили, що заявник не надав допустимих доказів про втрату виконавчого листа і того, що рішення суду не було фактично виконане на підставі виконавчого документа. При цьому строк, встановлений для пред`явлення виконавчого листа до виконання, сплив, і поважних причин для його поновлення немає.

За таких обставин, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, дійшов обґрунтованого висновку про відмову у задоволенні заяви АТ «УкрСиббанк» про видачу дубліката виконавчого листа.

Аргументи касаційної скарги не спростовують правильність оскаржуваних судових рішень, а зводяться до переоцінки доказів та незгоди заявника з висновками судів щодо їх оцінки, а також містять посилання на факти, що були предметом дослідження й оцінки судом.

Суд касаційної інстанції наголошує, що в силу статті 400 ЦПК України Верховний Суд не здійснює переоцінку обставин, з яких виходив суд при вирішенні спору, оскільки повноваження суду касаційної інстанції обмежуються виключно перевіркою дотримання судами норм матеріального та процесуального права на підставі встановлених фактичних обставин справи.

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції

залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні

підстави для скасування судового рішення.

Враховуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку про залишення касаційної скарги без задоволення, а судових рішень в частині видачі дубліката виконавчого листа без змін.

Керуючись статтями 400 401 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Акціонерного товариства «УкрСиббанк» залишити без задоволення.

Ухвалу Миколаївського районного суду Львівської області від 18 квітня 2019 року та постанову Львівського апеляційного суду від 18 червня 2019 року в частині видачі дубліката виконавчого листа залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Судді А. Ю. Зайцев

Є. В. Коротенко

В. П. Курило