№ 449/496/18 - Судебная практика в Украине -Законодательство Украины

Постанова

Іменем України

12 липня 2021 року

м. Київ

справа № 449/496/18

провадження 61-2557св20

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Фаловської І. М. (суддя-доповідач), Мартєва С. Ю., Стрільчука В. А.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідачі: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Перемишлянського районного суду Львівської області від 16 квітня 2019 року у складі судді Борняк Р. О. та постанову Львівського апеляційного суду від 16 грудня 2019 року у складі колегії суддів: Шеремети Н. О., Крайник Н. П., Цяцяка Р. П.,

ВСТАНОВИВ

Відповідно до пункту 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ» (далі - Закон № 460-IX) касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У травні 2018 року ОСОБА_1 звернувся з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання недійсним та скасування свідоцтва про право на спадщину за законом.

В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 у селі Кореличі Перемишлянського району Львівської області померла його тітка, ОСОБА_5 , яка була троюрідною сестрою його батька, ОСОБА_6 , відповідно він є спадкоємцем майна померлої за законом п`ятої черги, оскільки спадкоємців попередніх черг немає.

Рішенням Перемишлянського районного суду Львівської області від 22 серпня 2017 року у справі № 449/883/17 визнано за ОСОБА_1 право власності в порядку спадкування на земельну ділянку площею 1,1518 га та земельну ділянку площею 0,7086 га, які розташовані у селі Кореличі Перемишлянського району Львівської області з цільовим призначенням для ведення сільськогосподарського товарного виробництва.

20 вересня 2016 року до Перемишлянської державної нотаріальної контори звернулася ОСОБА_2 із заявою про прийняття спадщини за законом після смерті ОСОБА_5

06 грудня 2016 року ОСОБА_2 відкликала свою заяву про прийняття спадщини після та відмовилася від належної їй спадщини за законом на користь ОСОБА_3 , яка є донькою ОСОБА_2 .

Цього ж дня ОСОБА_3 звернулась з заявою до державної нотаріальної контори та прийняла спадщину. При цьому ні ОСОБА_2 , ні ОСОБА_3 не надали нотаріусу жодних документів про те, що вони є спадкоємцями майна померлої за законом будь-якої черги.

У вересні 2017 року ОСОБА_3 як особа, право на спадкування якої порушено, оскаржила рішення Перемишлянського районного суду від 22 серпня 2017 року, яке було скасоване.

Позивач вказує, що в матеріалах справи № 449/883/17 також відсутні документи про споріднення ОСОБА_3 з померлою.

10 березня 2018 року державний нотаріус Перемишлянської нотаріальної контори Сус У. Й. видала ОСОБА_3 свідоцтво про право на спадщину за законом, за відсутності доказів родинних відносин з померлою. Саме про це нотаріусом зазначено і у витязі про реєстрацію у Спадковому реєстрі: відсутній ступінь споріднення, проте черга спадкування п`ята.

Враховуючи відсутність документального підтвердження родинних зв`язків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 з померлою ОСОБА_5 , ОСОБА_1 просив суд визнати недійсним та скасувати свідоцтво про право на спадщину за законом, виданого державним нотаріусом Перемишлянської державної нотаріальної контори Сус У. Й. 10 березня 2018 року на ім`я ОСОБА_3 , зареєстрованого у Спадковому реєстрі за № 62116946.

Короткий зміст судових рішень

Рішенням Перемишлянського районного суду Львівської області від 16 квітня 2019 року у задоволенні позову відмовлено.

Рішення місцевого суду мотивоване тим, що ОСОБА_1 не подавав заяву про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_5 , а тому вважається таким, що не прийняв її.

Крім того, в рішенні суду першої інстанції вказано, що ОСОБА_1 не звертався до суду із заявою про поновлення строку на прийняття спадщини, тому у позивача відсутні права щодо спадкового майна після смерті ОСОБА_5 , а отже відсутні й підстави для звернення до суду за захистом порушених прав.

Постановою Львівського апеляційного суду від 16 грудня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Фурик І. Я., залишено без задоволення.

Рішення Перемишлянського районного суду Львівської області від 16 квітня 2019 року залишено без змін.

Постанова апеляційного суду мотивована тим, що матеріалами спадкової справи, заведеної після смерті ОСОБА_5 , підтверджується, що ОСОБА_1 не подавав до нотаріальної контори заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_5 , до суду із заявою про продовження йому строку для подання до нотаріальної контори заяви про прийняття спадщини не звертався, а відтак вірним та обґрунтованим є висновок суду першої інстанції про те, що право на спадкування не є порушеним, оскільки ОСОБА_1 не прийняв спадщину.

Короткий зміст вимог касаційних скарг та доводи осіб, які їх подали

У касаційній скарзі, поданій у лютому 2020 року, ОСОБА_1 просить скасувати рішення суду першої інстанції та постанову апеляційного суду й ухвалити нове судове рішення про задоволення позову, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга мотивована тим, що суди попередніх інстанцій не дослідили зібрані у справі докази у їх сукупності, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи.

Так, ОСОБА_1 вказує, що свідоцтво про право на спадщину за законом, видане державним нотаріусом Перемишлянської державної нотаріальної контори Сус У. Й. 10 березня 2018 року на ім`я ОСОБА_3 , зареєстроване у Спадковому реєстрі за № 62116946, перешкоджає йому здійснити своє право на прийняття спадщини як спадкоємця п`ятої черги, та унеможливлює звернення до суду з заявою про продовження йому строку для подання до нотаріальної контори заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_5 .

Крім того, заявник вказує, що суди попередніх інстанцій не взяли до уваги те, що родинні зв`язки ОСОБА_3 з померлою ОСОБА_5 не встановлені в передбаченому законом порядку окремого провадження.

У травні 2020 року ОСОБА_3 надіслала на адресу Верховного Суду відзив на касаційну скаргу, в якому вказує на відсутність підстав для задоволення касаційної скарги та посилається на те, що родинні зв`язки ОСОБА_3 з померлою ОСОБА_5 встановлені державним нотаріусом Перемишлянської державної нотаріальної контори Сус У. Й. на підставі родоводу.

Крім того вказує, що родинні зв`язки ОСОБА_1 з померлою ОСОБА_5 не встановлені ані нотаріусом, ані рішенням суду.

Інші учасники справи не скористалися своїм правом на подання до суду своїх заперечень щодо змісту і вимог касаційної скарги, відзиву на касаційну скаргу до касаційного суду не направили.

Встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини справи

Суди встановили, що згідно з витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про смерть, ОСОБА_5 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого державним нотаріусом Перемишлянської державної нотаріальної контори Сус У. Й. від 10 березня 2018 року, зареєстроване у Спадковому реєстрі за № 62116946, спадкоємцем після померлої ОСОБА_5 є ОСОБА_3 .

Відповідно до довідки Корелицької сільської ради № 256 від 19 листопада 2018 року, родичами померлої ОСОБА_5 були: ОСОБА_2 , ОСОБА_7 та ОСОБА_1 , з дня смерті ОСОБА_5 за житловим будинком на АДРЕСА_1 доглядає ОСОБА_2 та її дочка ОСОБА_3 .

Проте, постановою Апеляційного суду Львівської області від 23 травня 2018 року, апеляційну скаргу ОСОБА_3 задоволено, рішення Перемишлянського районного суду Львівської області від 22 серпня 2017 року скасовано та ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позову відмовлено.

Постановою Верховного Суду від 22 листопада 2018 року касаційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, постанову Апеляційного суду Львівської області від 23 травня 2018 року залишено без змін.

Зі спадкової справи № 300/2016, заведеної після смерті ОСОБА_5 , встановлено, що 20 вересня 2016 року до Перемишлянської державної нотаріальної контори надійшла заява про прийняття спадщини від ОСОБА_2

06 грудня 2016 року до Перемишлянської державної нотаріальної контори подано заяву ОСОБА_2 про відкликання даної заяви та відмову від спадщини на користь її дочки - ОСОБА_3 .

Одночасно було подано ОСОБА_3 заяву про прийняття спадщини. Інших заяв про прийняття чи відмову від прийняття спадщини в матеріалах даної спадковій справи не було.

Позиція Верховного Суду, застосовані норми права та мотиви, з яких виходить суд при прийнятті постанови

Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК (тут і далі - в редакції, що діяла до набрання чинності Законом № 460-ІХ) України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення.

Частиною третьою статті 3 ЦПК України визначено, що провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог

і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам закону рішення суду першої інстанції та постанова апеляційного суду відповідають.

Відповідно до змісту статей 1216 1217 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

За правилами статті 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

Спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу (стаття 1258 ЦК України).

Відповідно до частини другої статті 1274 ЦК України спадкоємець за законом має право відмовитися від прийняття спадщини на користь будь?кого із спадкоємців за законом незалежно від черги.

Відповідно до положень статті 1265 ЦК України у п`яту чергу право на спадкування за законом мають інші родичі спадкодавця до шостого ступеня споріднення включно, причому родичі ближчого ступеня споріднення усувають від права спадкування родичів подальшого ступеня споріднення.

Таким чином, у п`яту чергу спадкують наступні родичі спадкодавця: онуки (другий ступінь споріднення); правнуки, прабаба, прадід, племінники (третій ступінь споріднення); двоюрідні брати та сестри, двоюрідні онуки; двоюрідні діди та бабки, двоюрідні брати та сестри (четвертий ступінь споріднення); двоюрідні правнуки, двоюрідні прадіди та прабабки, двоюрідні племінники, двоюрідні дядьки та тітки, троюрідні брати та сестри (п`ятий ступінь споріднення); троюрідні правнуки, троюрідні прадіди та прабабки, троюрідні племінники, троюрідні дядьки та тітки, чотириюрідні брати та сестри (шостий ступінь споріднення).

Відповідно до статті 1269, частини першої статті 1270 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини. Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Як встановлено судами, відповідно до матеріалів спадкової справи № 300/2016, заведеної після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 , 20 вересня 2016 року до Перемишлянської державної нотаріальної контори звернулася ОСОБА_2 із заявою про прийняття спадщини, та 06 грудня 2016 року вона подала заяву про відкликання заяви про прийняття спадщини та відмову від спадщини на користь своєї дочки - ОСОБА_3 , яка в цей же день подала заяву про прийняття спадщини.

Врахувавши факт прийняття ОСОБА_3 спадщини після смерті ОСОБА_5 шляхом звернення у передбачений законом строк до нотаріуса із відповідною заявою, відсутність в матеріалах спадкової справи заяв інших спадкоємців про прийняття чи про відмову від прийняття спадщини, зокрема і заяви ОСОБА_1 , та те, що позивач до суду із заявою про продовження йому строку для прийняття спадщини не звертався, правильними є висновки судів попередніх інстанцій, що право ОСОБА_1 на спадкування не є порушеним, а тому законно та обґрунтовано відмовили в позові з цих підстав.

Колегія суддів не приймає доводи касаційної скарги про те, що наявність нескасованого свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого ОСОБА_3 , перешкоджає позивачу звернутися до суду із заявою про продовження йому строку для подання до нотаріальної контори заяви про прийняття спадщини, з огляду на те, що закон гарантує право на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви, якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин. При цьому, вирішуючи питання поважності причин пропущення шестимісячного строку, визначеного статтею 1270 ЦК України, для прийняття спадщини, суд враховує, що такі причини визначаються в кожному конкретному випадку з огляду на обставини кожної справи.

Посилання в касаційній скарзі на те, що суди необґрунтовано не взяли до уваги наявність у ОСОБА_1 права на спадкування за законом як спадкоємця п`ятої черги, не спростовує висновків судів першої та апеляційної інстанцій, оскільки позивач не прийняв спадщину у передбаченому законом порядку. Крім того, в матеріалах справи відсутні докази того, що ОСОБА_1 є спадкоємцем ближчого ступеня споріднення до померлої ОСОБА_5 ніж ОСОБА_3 .

Оцінюючи обставини справи у сукупності, Верховний Суд дійшов до переконання, що суди першої та апеляційної інстанцій належним чином визначили характер спірних правовідносин та обрали норми матеріального права, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин, повно та всебічно дослідили наявні у справі докази і надали їм належну оцінку.

Інші наведені у касаційній скарзі доводи зводяться до незгоди з висновками судів першої та апеляційної інстанцій стосовно установлення обставин справи, зводяться до переоцінки доказів, що в силу вимог статті 400 ЦПК України виходить за межі розгляду справи судом касаційної інстанції. Наведені у касаційній скарзі доводи були предметом дослідження в судах попередніх інстанцій із наданням відповідної правової оцінки всім фактичним обставинам справи.

Наявність обставин, за яких відповідно до частини першої статті 411 ЦПК України судові рішення підлягають обов`язковому скасуванню, касаційним судом не встановлено.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

З підстав вищевказаного, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції та постанову апеляційного суду - без змін, оскільки доводи касаційної скарги висновків судів не спростовують.

Керуючись статтями 400 401 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Перемишлянського районного суду Львівської області від 16 квітня 2019 року та постанову Львівського апеляційного суду від 16 грудня 2019 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: І. М. Фаловська

С. Ю. Мартєв

В. А. Стрільчук