Постанова

Іменем України

29 вересня 2021 року

м. Київ

справа № 450/2749/18

провадження № 61-14512св21

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Крата В. І. (суддя-доповідач),

суддів: Антоненко Н. О., Дундар І. О., Краснощокова Є. В., Русинчука М. М.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідачі: ОСОБА_2 , Сокільницька сільська рада Пустомитівського району Львівської області, правонаступником якої є Сокільницька сільська рада Львівського району Львівської області,

розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу Сокільницької сільської ради Львівського району Львівської області на ухвалу Львівського апеляційного суду від 29 липня 2021 року в складі колегії суддів: Копняк С. М., Бойко С. М., Ніткевича А. В.,

ІСТОРІЯ СПРАВИ

У серпні 2018 року ОСОБА_1 звернувся з позовом до Сокільницької сільської ради Пустомитівського району Львівської області, ОСОБА_2 про визнання незаконним та скасування рішення органу місцевого самоврядування, скасування реєстрації речових прав на земельну ділянку.

Рішенням Пустомитівського районного суду Львівської області від 12 грудня 2019 року в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.

У грудні 2019 року ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу на рішення Пустомитівського районного суду Львівської області від 12 грудня 2019 року.

Короткий зміст ухвал суду апеляційної інстанції

Ухвалою Львівського апеляційного суду від 04 березня 2021 року залучено до участі у справі Сокільницьку сільську раду Львівського району Львівської області як правонаступника відповідача Сокільницької сільської ради Пустомитівського району Львівської області.

Ухвалою Львівського апеляційного суду від 29 липня 2021 року визнано дії Сокільницької сільської ради Львівського району Львівської області щодо невиконання вимог Львівського апеляційного суду від 27 травня 2021 року - невиконанням процесуальних обов`язків, зокрема, ухилення від вчинення дій, покладених судом на учасника судового процесу.

Застосовано до Сокільницької сільської ради Львівського району Львівської області заходи процесуального примусу у вигляді накладення штрафу в розмірі 5 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

Стягнуто з Сокільницької сільської ради Львівського району Львівської області в дохід державного бюджету України, де стягувачем є Державна судова адміністрація України, штраф у розмірі 5 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 11 350 грн.

Повторно визнано обов`язковою явку представника відповідача Сокільницької сільської ради Львівського району Львівської області в судове засідання апеляційного суду на 11 год. 00 хв. 23 вересня 2021 року.

Попереджено відповідача Сокільницьку сільську раду Львівського району Львівської області, що застосування заходів процесуального примусу не звільняє від виконання процесуального обов`язку з`явитись за викликом суду в судове засідання та представити до 23 вересня 2021 року витребувані докази.

Ухвала апеляційного суду мотивована тим, що 27 травня 2021 року, представник Сокільницької сільської ради Львівського району Львівської області, будучи належним чином повідомленим, в судове засідання не з`явився. Протокольною ухвалою від 27 травня 2021 року явку Сокільницької сільської ради Львівського району Львівської області в наступне судове засідання визнано обов`язковою. При цьому, колегією суддів задоволено клопотання адвоката Свищо С. М. про витребування доказів, а саме зобов`язано відповідача Сокільницьку сільську раду Львівського району Львівської області обов`язково прибути в судове засідання, яке відбудеться 29 липня 2021 року о 09 год 45 хв, при цьому забезпечити для суду технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та передачі у приватну власність земельної ділянки площею 0,0346 га, кадастровий номер 4623686400:01:002:2103, призначеної для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд в АДРЕСА_1 , затвердженої рішенням Сокільницької сільської ради № 271 від 30 березня 2017 року та генеральний план і детальний план забудови за цією адресою. Згідно рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, Сокільницька сільська рада Львівського району Львівської області, отримала вказану кореспонденцію 11 червня 2021 року. Проте в судове засідання представник Сокільницької сільської ради Львівського району Львівської області не з`явився, причини неявки суду не повідомив, витребувану документацію на вимогу суду не представив, причини неможливості надати таку документацію не повідомив. Частиною другою статті 148 ЦПК України передбачено, що у випадку повторного чи систематичного невиконання процесуальних обов`язків, повторного чи неодноразового зловживання процесуальними правами, повторного чи систематичного неподання витребуваних судом доказів без поважних причин або без їх повідомлення, триваючого невиконання ухвали суду про забезпечення позову або доказів, суд з урахуванням конкретних обставин стягує у дохід державного бюджету з відповідного учасника судового процесу або відповідної іншої особи штраф у сумі від одного до десяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Апеляційний суд вказав, що враховуючи норми процесуального закону й те, що відповідач Сокільницька сільська рада Львівського районного суду Львівської області не виконала свого процесуального обов`язку щодо виконання вимог ухвали про витребування доказів, що фактично унеможливлює здійснення судом апеляційної інстанції своєчасного розгляду справи впродовж розумних строків, необхідно застосувати до цього учасника справи заходів процесуального примусу у вигляді штрафу в розмірі 5 прожиткових мінімуми для працездатних осіб, що складає 11 350 грн (2 270х5=11 350), за зловживання процесуальними обов`язками.

Аргументи учасників справи

27 серпня 2021 року Сокільницька сільська рада Львівського району Львівської області засобами поштового зв`язку подала касаційну скаргу на ухвалу Львівського апеляційного суду від 29 липня 2021 року, в якій просила: скасувати оскаржену ухвалу апеляційного суду про визнання дій Сокільницької сільської ради Львівського району Львівської області невиконанням процесуальних обов`язків та накладення штрафу у розмірі 11 350 грн; відшкодувати Сокільницькій сільській раді суму сплаченого судового збору за подання касаційної скарги.

Касаційна скарга мотивована тим, що Сокільницькій сільській раді не було відомо про ухвалення протокольної ухвали від 27 травня 2021 року про витребування доказів, повідомлення про ухвалення такої ухвали і витребування доказів сільська рада не отримувала. Як вбачається з оскаржуваної ухвали суду, протокольною ухвалою Львівського апеляційного суду від 27 травня 2021 року, про яку не було відомо Сокільницькій сільській раді, явку сільської ради в судове засідання, призначене на 29 липня 2021 року визнано обов`язковою та задоволено клопотання адвоката Свищо С. М про витребування доказів. 11 червня 2021 року за вхід. №1386 Сокільницькою сільською радою зареєстровано повістку-повідомлення про виклик в судове засідання, яке відбудеться 29 липня 2021 року о 09 год.45 хв.. Разом з тим, у даній повістці не було вказано про витребування доказів. Тому, сільській раді не було відомо про витребування доказів.

Вказує, що нормами ЦПК України не передбачено витребування доказів у справі протокольною ухвалою. До подібних висновків за схожих фактичних обставин дійшов Верховний Суд у постанові від 08 квітня 2020 року у справі № 591/3068/18.

Звертає увагу, що в оскаржуваній ухвалі про накладення штрафу апеляційний суд застосував частину другу статті 148 ЦПК України, згідно якої, у випадку повторного чи систематичного невиконання процесуальних обов`язків, повторного чи неодноразового зловживання процесуальними правами, повторного чи систематичного неподання витребуваних судом доказів без поважних причин або без їх повідомлення, триваючого невиконання ухвали про забезпечення позову або доказів суд з урахуванням конкретних обставин стягує у дохід державного бюджету з відповідного учасника судового процесу або відповідної іншої особи штраф у сумі від одного до десяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Разом з тим, у даній справі немає повторного чи систематичного невиконання процесуальних обов`язків. В самій оскаржуваній ухвалі апеляційний суд покликається лише на один випадок невиконання процесуального обов`язку, а саме, протокольної ухвали від 27 травня 2021 року, про яку Сокільницька сільська рада не знала і не повідомлялась.

Рух справи

Ухвалою Верховного Суду від 06 вересня 2021 року відкрито касаційне провадження у справі.

Ухвалою Верховного Суду від 27 вересня 2021 року справу призначено до судового розгляду.

Межі та підстави касаційного перегляду

Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).

В ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина восьма статті 394 ЦПК України).

В ухвалі Верховного Суду від06 вересня 2021 року вказано, що наведені у касаційній скарзі доводи містять підстави, передбачені частиною другою статті 389 ЦПК України для відкриття касаційного провадження: порушення норм процесуального права.

Позиція Верховного Суду

Учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений у частинах другій та третій статті 83 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї. У клопотанні повинно бути зазначено: 1) який доказ витребовується; 2) обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати; 3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа; 4) вжиті особою, яка подає клопотання, заходи для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу. У разі задоволення клопотання суд своєю ухвалою витребовує відповідні докази (частини перша - третя статті 84 ЦПК України).

Особи, які не мають можливості подати доказ, який витребовує суд, або не мають можливості подати такий доказ у встановлені строки, зобов`язані повідомити про це суд із зазначенням причин протягом п`яти днів з дня вручення ухвали (частина сьома статті 84 ЦПК України).

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 08 квітня 2020 року в справі № 591/3068/18 (провадження № 61-14508св19) вказано, що «апеляційний суд протокольною ухвалою від 10 червня 2019 року витребував від ТОВ «МАКС-МІЛЛ» документацію та інформацію з приводу нарахування заробітної плати позивача за період роботи на підприємстві. Цивільний процесуальний кодекс України передбачає право учасника справи, у разі неможливості самостійно надати доказ, подати клопотання про його витребування судом (частина перша статті 84 ЦПК України), вказавши, зокрема, вжиті особою, яка подає клопотання, заходи для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу (пункт 4 частини другої статті 84). У разі задоволення клопотання суд своєю ухвалою витребовує відповідні докази (частина третя статті 84 ЦПК України). Особи, які не мають можливості подати доказ, який витребовує суд, або не мають можливості подати такий доказ у встановлені строки, зобов`язані повідомити про це суд із зазначенням причин протягом п`яти днів з дня вручення ухвали (частина сьома статті 84 ЦПК України). Суд касаційної інстанції звертає увагу на те, що указаними нормами ЦПК України не передбачено витребування доказів у справі протокольною ухвалою».

У разі неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, а також за неподання таких доказів з причин, визнаних судом неповажними, суд застосовує до відповідної особи заходи процесуального примусу, передбачені цим Кодексом (частина восьма статті 84 ЦПК України).

Судова повістка про виклик повинна містити, зокрема, роз`яснення про наслідки неявки залежно від процесуального статусу особи, яка викликається (накладення штрафу, примусовий привід, розгляд справи за відсутності, залишення заяви без розгляду), і про обов`язок повідомити суд про причини неявки (пункт 9 частини першої статті 129 ЦПК України).

Заходами процесуального примусу є: 1) попередження; 2) видалення із залу судового засідання; 3) тимчасове вилучення доказів для дослідження судом; 4) привід; 5) штраф (частина перша статті 144 ЦПК України).

У випадку повторного чи систематичного невиконання процесуальних обов`язків, повторного чи неодноразового зловживання процесуальними правами, повторного чи систематичного неподання витребуваних судом доказів без поважних причин або без їх повідомлення, триваючого невиконання ухвали про забезпечення позову або доказів суд з урахуванням конкретних обставин стягує у дохід державного бюджету з відповідного учасника судового процесу або відповідної іншої особи штраф у сумі від одного до десяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (частина друга статті 148 ЦПК України).

У справі, що переглядається:

27 травня 2021 року представник Сокільницької сільської ради Львівського району Львівської області, будучи належним чином повідомленим, в судове засідання не з`явився;

у протоколі судового засідання від 27 травня 2021 року вказано, про задоволення клопотання представника Свищо С. М. про витребування технічної документації та продовжено перерву до 29 липня 2021 року 9.45 год (а. с. 31 виділених матеріалів);

у матеріалах справи міститься: лист судді Копняк С. М. від 27 травня 2021 року, в якому вказано, що «колегією суддів при розгляді справи №450/2749/18 задоволено клопотання адвоката Свищо С. М. про витребування доказів. Тому з метою повного та всебічного розгляду відповідача - Сокільницькій сільській раді Львівського району Львівської області обов`язково прибути в судове засідання, яке відбудеться 29 липня 2021 року о 09 год. 45 хв., при цьому забезпечити для суду технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та передачі у приватну власність земельної ділянки площею 0,0346 га, кадастровий номер 4623686400:01:002:2103, призначеної для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд в АДРЕСА_1 , затвердженої рішенням Сокільницької сільської ради № 271 від 30 березня 2017 року та генеральний план і генеральний план забудови за цією адресою» (а. с. 33 виділених матеріалів); повістка-повідомлення Сокільницькій сільській раді Львівського району Львівської області про виклик як відповідача на 29 липня 2021 року о 09 год. 45 хв, в якій вказано, що явка представника визнана судом обов`язковою (а. с. 34 виділених матеріалів). В повістці-повідомленні Сокільницькій сільській раді Львівського району Львівської області відсутні роз`яснення про наслідки неявки;

суд апеляційної інстанції не звернув увагу, що: ЦПК України не передбачено витребування доказів у справі протокольною ухвалою; у повістці-повідомленні Сокільницькій сільській раді Львівського району Львівської області відсутні роз`яснення про наслідки неявки; відсутні підстави, передбачені частиною другою статті 148 ЦПК України, для застосування такого заходу процесуального примусу як штраф в розмірі 5 прожиткових мінімуми для працездатних осіб;

за таких обставин, оскаржена ухвала апеляційного суду постановлена з порушенням норм процесуального закону та підлягає скасуванню.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Доводи касаційної скарги дають підстави для висновку про те, що оскаржена ухвала апеляційного суду постановлена без додержання норм процесуального права. У зв`язку з наведеним, колегія суддів вважає, що: касаційну скаргу слід задовольнити; оскаржену ухвалу апеляційного суду скасувати.

Висновки щодо розподілу судових витрат

Згідно із підпунктом «в» пункту 4 частини першої статті 416 ЦПК України постанова суду касаційної інстанції складається крім іншого, і з розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.

Порядок розподілу судових витрат вирішується за правилами, встановленими в статтях 141-142 ЦПК України. У статті 141 ЦПК України визначено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. У частині тринадцятій статті 141 ЦПК України передбачено, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

У постанові Верховного Суду в складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 18 травня 2020 року в справі № 530/1731/16-ц (провадження № 61-39028св18) зроблено висновок, що: «у разі, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат. Разом із тим, у випадку, якщо судом касаційної інстанції скасовано судові рішення з передачею справи на розгляд до суду першої/апеляційної інстанції, то розподіл суми судових витрат здійснюється тим судом, який ухвалює остаточне рішення за результатами нового розгляду справи, керуючись загальними правилами розподілу судових витрат».

Тому, з урахуванням висновку щодо суті касаційної скарги, розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції, здійснюється тим судом, який ухвалює (ухвалив) остаточне рішення у справі, керуючись загальними правилами розподілу судових витрат.

Керуючись статтями 400, 406 409 412 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Сокільницької сільської ради Львівського району Львівської області задовольнити.

Ухвалу Львівського апеляційного суду від 29 липня 2021 року скасувати.

З моменту прийняття постанови суду касаційної інстанції ухвала Львівського апеляційного суду від 29 липня 2021 року втрачає законну силу та подальшому виконанню не підлягає.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий В. І. Крат

Судді: Н. О. Антоненко

І. О. Дундар

Є. В. Краснощоков

М. М. Русинчук