ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 липня 2024 року
м. Київ
справа № 460/14056/21
адміністративне провадження № К/990/5583/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Бучик А.Ю.,
суддів - Стеценка С.Г., Тацій Л.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Західного міжрегіонального управління державної служби з питань праці на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 22.09.2022 (суддя Дудар О.М.) та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 17.01.2023 (колегія суддів: Шинкар Т.І., Іщук Л.П., Обрізко І.М.) у справі №460/14056/21 за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Управління Держпраці у Рівненській області про визнання протиправною та скасування постанови,
ВСТАНОВИВ:
І. РУХ СПРАВИ
1. 12.10.2022 ФОП ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Управління Держпраці у Рівненській області (далі - Управління Держпраці, відповідач), в якому просив визнати протиправною та скасувати постанову про накладення штрафу від 15.09.2021 № РВ619/248/000013/ТД-ФС, якою накладено штраф в розмірі 360000 грн.
2. Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 22.09.2022, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 17.01.2023, позов задоволено частково.
Визнано протиправною та скасовано постанову Управління Держпраці у Рівненській області про накладення штрафу за порушення законодавства про працю та зайнятість населення від 15.09.2021 № РВ619/248/000037/ТД-ФС в частині накладення штрафу в сумі 180 000,00грн.
3. Не погоджуючись з судовими рішеннями, відповідач подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить їх скасувати та ухвалити нове, яким в задоволенні позову відмовити.
4. Ухвалою Верховного Суду від 01.03.2023 відкрито касаційне провадження на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України.
5. У відзиві на касаційну скаргу позивач просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
6. Заслухавши суддю - доповідача, колегія суддів прийшла до висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.
ІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
7. Судами встановлено, що ОСОБА_1 зареєстрований як фізична особа підприємець 29.05.2019 (номер запису: 20640000000046118 від 29.05.2019), основним видом економічної діяльності підприємця за КВЕД є 56.10 «Діяльність ресторанів, надання послуг мобільного харчування», підприємницьку діяльність здійснює за адресою: АДРЕСА_1, бар « ІНФОРМАЦІЯ_1 ».
8. Наказом Управління Держпраці у Рівненській області від 30.07.2021 №716 «Про проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) у формі інспекційного відвідування щодо додержання вимог законодавства у сфері праці у ФОП ОСОБА_1 » наказано відповідно до окремого доручення т.в.о. Голови Державної служби України з питань праці від 24.06.2021 № Д-223/1/4.1-21, службової записки начальника відділу з питань здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість та інших нормативно-правових актів ОСОБА_2 від 30.07.2021 провести у період з 31.07.2021 по 12.08.2021 позаплановий захід державного нагляду (контролю) у формі інспекційного відвідування щодо додержання вимог законодавства у сфері праці у ФОП ОСОБА_1 .
9. На підставі наказу від 30.07.2021 № 716, відповідно до направлення від 30.07.2021 № 609-Н/09-27 уповноваженими особами Управління Держпраці у Рівненській області у період з 31.07.2021 по 12.08.2021 проведено інспекційне відвідування у ФОП ОСОБА_1 , за результатами якого складено акт від 12.08.2021 № РВ619/248/АВ.
За результатами проведеного інспекційного відвідування встановлено такі порушення частини першої статті 21 КЗпП України та частини третьої статті 24 КЗпП України, які полягають в тому, що між працівниками ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 і ФОП ОСОБА_1 не укладено трудові договори та не повідомлено Державну фіскальну службу про прийняття працівника на роботу.
За наслідками інспекційного відвідування відповідач виніс припис про усунення виявлених порушень від 12.08.2021 № РВ619/248/АВ/П, яким зобов`язано позивача усунути порушення частини 1 статті 21 КЗпП України та частини 3 статті 24 КЗпП України до 27.08.2021.
10. 15.09.2021 перший заступник начальника Управління на підставі акта інспекційного відвідування від 12.08.2021 № РВ619/248/АВ виніс постанову про накладення штрафу за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, якою на ФОП ОСОБА_1 накладено штраф у розмірі 360 0000 (триста шістдесят тисяч) гривень.
11. Вважаючи вказану постанову протиправною, такою, що підлягає скасуванню, позивач звернувся до суду із цим позовом.
ІІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
12. Задовольняючи частково позов, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, виходив з того, що правовідносини між позивачем та ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 були цивільно-правовими та не мали ознак трудових, отже висновки відповідача щодо порушення позивачем вимог ст.ст.21 24 КЗпП України в частині допущення до роботи вказаних працівників без оформлення трудового договору є безпідставними та такими, що не підтверджуються належними та допустимими доказами. Суди вказали, що виконавці робіт за такими цивільно-правовими договорами не підпорядковувалися правилам внутрішнього трудового розпорядку позивача, самостійно організовували свою роботу і виконували її на власний ризик, що зокрема чітко передбачено/узгоджено умовами означених цивільно-правових угод та договорів. Водночас Суд вказав, що на момент проведення інспекційного відвідування 31.07.2021 о 12 год 35 хв, позивачем допущено до роботи працівників ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 без укладення трудового договору та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
13. На обгрунтування касаційної скарги відповідач вказує, що правовідносини між позивачем та ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 містять ознаки трудового договору, а не цивільно-правового, оскільки предметом є постійна праця вказаних осіб, а не результат за наслідками діяльності. Таким чином, позивачем здійснено фактичний допуск працівників до роботи без оформлення трудового договору (контракту), у зв`язку з чим на нього покладено відповідальність за абз. 2 ч. 2 ст. 265 КЗпП України у вигляді штрафу у розмірі 360000 грн. Вважає, що при проведенні перевірки та накладенні штрафу відповідач діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Посилається, що суд апеляційної інстанції не врахував правову позицію Верховного Суду, яка висловлена у постановах від 27.10.2021 у справі №2040/5412/18, від 14.05.2020 у справі №640/1099/19, від 06.02.2020 у справі №840/3690/18.
V. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
14. Згідно з пунктом 1 Положення про Державну службу України з питань праці, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2015 № 96 (далі - Положення № 96) Державна служба України з питань праці (Держпраці) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, і який реалізує державну політику у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності, на випадок безробіття (далі - загальнообов`язкове державне соціальне страхування) в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб.
15. Згідно ч. 1 статті 265 КЗпП України посадові особи органів державної влади та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, винні у порушенні законодавства про працю, несуть відповідальність згідно з чинним законодавством.
За змістом абз. 2 ч. 2 статті 265 КЗпП України юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та податків - у десятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, стосовно якого скоєно порушення, а до юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, які використовують найману працю та є платниками єдиного податку першої - третьої груп, застосовується попередження.
Відповідно до частини четвертої статті 265 КЗпП України штрафи, зазначені у частині другій цієї статті, накладаються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
16. За змістом статті 21 КЗпП України трудовий договір є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.
Працівник має право реалізувати свої здібності до продуктивної і творчої праці шляхом укладення трудового договору на одному або одночасно на декількох підприємствах, в установах, організаціях, якщо інше не передбачене законодавством, колективним договором або угодою сторін.
Особливою формою трудового договору є контракт, в якому строк його дії, права, обов`язки і відповідальність сторін (в тому числі матеріальна), умови матеріального забезпечення і організації праці працівника, умови розірвання договору, в тому числі дострокового, можуть встановлюватися угодою сторін. Сфера застосування контракту визначається законами України.
17. Статтею 24 КЗпП України передбачено, що трудовий договір укладається, як правило, в письмовій формі. Додержання письмової форми є обов`язковим:
1) при організованому наборі працівників;
2) при укладенні трудового договору про роботу в районах з особливими природними географічними і геологічними умовами та умовами підвищеного ризику для здоров`я;
3) при укладенні контракту;
4) у випадках, коли працівник наполягає на укладенні трудового договору у письмовій формі;
5) при укладенні трудового договору з неповнолітнім (стаття 187 цього Кодексу);
6) при укладенні трудового договору з фізичною особою;
7) в інших випадках, передбачених законодавством України.
При укладенні трудового договору громадянин зобов`язаний подати паспорт або інший документ, що посвідчує особу, трудову книжку, а у випадках, передбачених законодавством, - також документ про освіту (спеціальність, кваліфікацію), про стан здоров`я та інші документи.
Працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
18. З аналізу наведених норм вбачається, що трудовий договір - це угода щодо здійснення і забезпечення трудової функції. За трудовим договором працівник зобов`язаний виконувати не якусь індивідуально-визначену роботу, а роботу з визначеної однієї або кількох професій, спеціальностей, посади відповідної кваліфікації, виконувати визначену трудову функцію в діяльності підприємства. Після закінчення виконання визначеного завдання трудова діяльність не припиняється.
Аналогічний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 04.07.2018 у справі №820/1432/17, від 13.06.2019 у справі №815/954/18, від 04.09.2019 у справі №480/4515/18 та від 26.09.2019 у справі № 0440/5828/18.
19. Колегія суддів зазначає, що з аналізу чинного законодавства вбачається, що трудовий договір - це угода щодо здійснення і забезпечення трудової функції. За трудовим договором працівник зобов`язаний виконувати роботу з визначеної однієї або кількох професій, спеціальностей, посади відповідної кваліфікації, виконувати визначену трудову функцію в діяльності підприємства. Після закінчення виконання визначеного завдання трудова діяльність не припиняється. Предметом трудового договору є власне праця працівника в процесі виробництва.
20. Характерними ознаками трудових відносин є:
- систематична виплата заробітної плати за процес праці (а не її результат);
- підпорядкування правилам внутрішнього трудового розпорядку;
- виконання роботи за професією (посадою), визначеною Національним класифікатором України ДК 003:2010 "Класифікатор професій", затвердженим наказом Держспоживстандарту від 28.07.2010 №327;
- обов`язок роботодавця надати робоче місце;
- дотримання правил охорони праці на підприємстві, в установі, організації тощо.
21. Взаємовідносини фізичної особи і суб`єкта господарювання можуть виникати як на підставі трудового, так і на підставі цивільно-правового договору. При цьому сторони цивільно-правової угоди укладають договір в письмовій формі згідно з вимогами ст. 208 Цивільного кодексу України.
22. Загальне визначення цивільно-правового договору наведено у статті 626 Цивільного кодексу України. Так, вказаною нормою встановлено, що договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
23. Згідно з частиною першою статті 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
24. З аналізу наведених норм, Верховний Суд зазначає, що основними ознаками трудового договору, є: праця юридично несамостійна, протікає в рамках певного підприємства, установи, організації (юридичної особи) або в окремого громадянина (фізичної особи); шляхом виконання в роботі вказівок і розпоряджень власника або уповноваженого ним органу; праця має гарантовану оплату; виконання роботи певного виду (трудової функції); трудовий договір, як правило, укладається на невизначений час; здійснення трудової діяльності відбувається, як правило, в складі трудового колективу; виконання протягом встановленого робочого часу певних норм праці; встановлення спеціальних умов матеріальної відповідальності; застосування заходів дисциплінарної відповідальності; забезпечення роботодавцем соціальних гарантій.
Зокрема, відповідальність працівника за трудовим договором регулюється лише імперативними нормами (КЗпП України та інших актів трудового законодавства), що не можуть змінюватися сторонами у договорі, а відповідальність виконавця послуг у цивільно-правових відносинах визначається в договорі, а те, що ним не врегульоване - чинним законодавством України.
25. Зі співставлення трудового договору з цивільно-правовим договором, відмінним є те, що трудовим договором регулюється процес організації трудової діяльності. За цивільно-правовим договором процес організації діяльності залишається поза його межами, метою договору є отримання певного результату. Виконавець за цивільно-правовим договором, на відміну від працівника, який виконує роботу відповідно до трудового договору, не підпорядковується правилам внутрішнього трудового розпорядку, хоча і може бути з ним ознайомлений, він сам організовує свою роботу і виконує її на власний ризик, не зараховується до штату установи (організації), не вноситься запис до трудової книжки та не видається розпорядчий документ про прийом його на роботу на певну посаду.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 08.05.2018 у справі №127/21595/16-ц, від 04.07.2018 у справі №820/1432/17, від 29.08.2017 у справі №587/1714/17, від 26.09.2018 у справі №822/723/17, від 13.06.2019 у справі №1840/2507/18, від 08.10.2018 у справі №553/954/17, від 06.03.2019 у справі №802/2066/16-а, від 13.06.2019 у справі №815/954/18, від 24.10.2019 у справі №804/6962/17.
26. Суди встановили, що відповідно до умов цивільно-правового договору від 21.07.2021 ОСОБА_8 як виконавець бере на себе зобов`язання виготовити 50 кг пельменів, 40 кг вареників з картоплею, 50 заготовок для піци. Строк виконання підрядником робіт: з моменту підписання договору і до завершення терміну дії Договору. Виконавець виконує роботу на свій ризик, самостійно організовує роботи, не підлягає під дію правил внутрішнього трудового розпорядку позивача як Замовника, не має права на одержання допомоги із соціального страхування, не сплачує страхові внески на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням. Замовник забезпечує Виконавця усім необхідним для виконання роботи, передбаченої цим договором. Замовник зобов`язаний своєчасно прийняти й оплатити виконану Виконавцем роботу. За виконану роботу Замовник сплачує Виконавцеві винагороду у розмірі 2500 грн., яку Виконавець отримує з каси Замовника. Замовник сплачує у вигляді 18% податку з доходів фізичних осіб та 1,5% військового збору.
27. Відповідно до умов цивільно-правового договору від 29.07.2021 ОСОБА_6 як Виконавець бере на себе зобов`язання по організації дводенної стилізованої вечірки «Колгосп», а саме: монтаж та демонтаж фотозони, розклеєння афіш, стилізація танцмайданчика та альтанок, в кількості 13 шт., в ретро стилі. Строк виконання підрядником робіт: з моменту підписання даного договору і до завершення терміну дії Договору (до 01.08.2021). Виконавець виконує роботу на свій ризик, самостійно організовує роботи, не підлягає під дію правил внутрішнього трудового розпорядку позивача як Замовника, не має права на одержання допомоги із соціального страхування, не сплачує страхові внески на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням. Замовник забезпечує Виконавця усім необхідним для виконання роботи, передбаченої цим договором. Замовник зобов`язаний своєчасно прийняти й оплатити виконану Виконавцем роботу. За виконану роботу Замовник сплачує Виконавцеві винагороду у розмірі 2000 грн., яку Виконавець отримує з каси Замовника. Замовник сплачує у вигляді 18% податку з доходів фізичних осіб та 1,5% військового збору.
Аналогічні умови цивільно-правового договору від 29.07.2021, укладеного з ОСОБА_7 .
28. 01.08.2021 між ФОП ОСОБА_1 та ОСОБА_7 , ОСОБА_6 укладено та підписано акти виконаних робіт, якими підтверджено отримання Виконавцями коштів від Замовника, а також відсутність взаємних претензій як щодо якості виконаних робіт, так і до суми винагороди за їх виконання.
29. 06.08.2021 між ФОП ОСОБА_1 та ОСОБА_8 укладено та підписано акт виконаних робіт про те, що Виконавець виготовив 50 кг пельменів, 40 кг вареників з картоплею та 50 заготовок для піци, отримав від Замовника винагороду, Замовник та Виконавець не мають жодних претензій один до одного як щодо якості виконаних робіт, так і до суми винагороди за їх виготовлення.
30. Колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що відносини, які склались між позивачем та ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , є цивільно-правовими, оскільки укладеними договорами чітко визначений результат роботи, яку повинні передати виконавці замовнику, зазначено порядок виконання відповідних робіт, виконання таких без підпорядкування правилам внутрішнього трудового розпорядку, самостійно, на власний розсуд виконавців щодо організації самого процесу виконання доручених завдань.
31. Відповідач в касаційній скарзі вказує, що з ОСОБА_8 договір укладався не вперше, що свідчить про систематичність праці. Перелічені особи перебували в приміщенні бару в той самий час, що і інші працівники, що офіційно працевлаштовані, що може свідчити про підпорядкування внутрішньому трудовому розпорядку, та були одягнені в чорні футболки з нанесеним червоною фарбою логотипом закладу «ІНФОРМАЦІЯ_1». ОСОБА_8 здійснював ліплення вареників, пельменів на кухні кафе «ІНФОРМАЦІЯ_1» з матеріалів замовника, та використовуючи кухонне приладдя замовника, тому відповідач вважає, що його праця не є юридично самостійна, проходить у рамках здійснення підприємницької діяльності позивача та у довіднику кваліфікаційних характеристик професій відноситься до професії «Кухар».
Проте колегія суддів відхиляє вказані доводи, оскільки відповідачем не надано, а матеріали справи не містять доказів того, що такий договір між позивачем та ОСОБА_8 укладався не вперше. В договорі чітко вказано обсяг замовлення - 50 кг пельменів, 40 кг вареників та 50 заготовок для піци. Також договором передбачено, що замовник забезпечує виконавця всім необхідним, тому виконання умов договору можливе на кухні ФОП ОСОБА_1 у відповідному одязі.
32. Відповідач вказує, що роботи по організації ретро-вечірки «Колгосп», монтаж та демонтаж фотозони, стилізація танцмайданчика та альтанок може відбуватися лише шляхом вказівок керівництва, а в договорах з ОСОБА_7 та ОСОБА_6 не зазначено результату, а лише вказано про виконання роботи по монтажу та демонтажу фотозони, розповсюдженню афіш, стилізації танцмайданчика та альтанок в ретро стилі, що, на думку відповідача, свідчить про трудові відносини.
Колегія суддів не приймає вказані доводи, оскільки всі організаційні роботи щодо організації ретро-вечірки «Колгосп» є одноразовими, не мають тривалої дії та закінчуються після проведення цієї вечірки. Отже, відносини, які склались між позивачем, ОСОБА_7 та ОСОБА_6 є цивільно-правовими та не містять ознак трудових.
33. До матеріалів справи долучено копію податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку за 3 квартал 2021 року, ФОП ОСОБА_1 (форма 1ДФ), що містить відомості про розміри доходу фізичних осіб ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , на які були нараховані (з яких сплачено) податки, зокрема за: ознакою доходу - 102 (суми винагород, нарахованих (виплачених) платнику податку відповідно до умов цивільно-правового договору).
34. Судами встановлено, що 31.07.2021 позивач уклав трудові договори з ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ..
Водночас встановлено, що 31.07.2021 фізична особа-підприємець ОСОБА_1 подав до Головного управління ДПС у Рівненській області повідомлення про прийняття працівників на роботу, а саме: ОСОБА_3 - номер наказу або розпорядження про прийняття на роботу - 6, дата видання наказу або розпорядження про прийняття на роботу - 31.07.2021, дата початку роботи - 31.07.2021; ОСОБА_5 - номер наказу або розпорядження про прийняття на роботу - 7, дата видання наказу або розпорядження про прийняття на роботу - 31.07.2021, дата початку роботи - 31.07.2021; ОСОБА_4 - номер наказу або розпорядження про прийняття на роботу - 8, дата видання наказу або розпорядження про прийняття на роботу - 31.07.2021, дата початку роботи - 31.07.2021.
Згідно з квитанціями №1 та №2 вказане повідомлення надіслане позивачем до органів ДПС України 31.07.2021 о 19 год 28 хв.
Постановою Кабінету Міністрів України «Про порядок повідомлення Державній фіскальній службі та її територіальним органам про прийняття працівника на роботу» від 17.06.2015 №413, в редакції чинній на час винесення оскаржуваної постанови, установлено, що повідомлення про прийняття працівника на роботу подається власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом (особою) чи фізичною особою (крім повідомлення про прийняття на роботу члена виконавчого органу господарського товариства, керівника підприємства, установи, організації) до територіальних органів Державної податкової служби за місцем обліку їх як платника єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за формою згідно з додатком до початку роботи працівника за укладеним трудовим договором, зокрема, засобами електронного зв`язку з використанням кваліфікованого електронного підпису відповідальних осіб відповідно до вимог законодавства у сфері електронного документообігу та електронних довірчих послуг.
Таким чином на момент проведення інспекційного відвідування 31.07.2021 о 12 год 35 хв, позивачем допущено до роботи працівників ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 без укладення трудового договору та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
За вказаних обставин суди дійшли висновку, що постанова Держпраці від 15.09.2021 № РВ619/248/000013/ТД-ФС в частині накладення штрафу на суму 180 000,00 грн. за неукладення трудового договору з трьома працівниками скасуванню не підлягає.
В цій частині судові рішення в касаційному порядку не оскаржуються.
35. При касаційному перегляді не встановлено, що суди не врахували правову позицію Верховного Суду, яка висловлена у постановах від 07.10.2021 у справі №2040/5412/18, від 14.05.2020 у справі №640/1099/19, від 06.02.2020 у справі №840/3690/18, оскільки дійшли правильних висновків щодо розмежування цивільно-правових відносин, які склались між позивачем та ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 .
36. Враховуючи викладене, суди першої та апеляційної інстанцій належним чином проаналізували норми матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, ретельно дослідили докази у справі, надали їм належну оцінку та дійшли обґрунтованого висновку про часткове задоволення позову.
37. Згідно ч. 1 ст. 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
38. Зважаючи, що судові рішення судів першої та апеляційної інстанції залишені без змін, перерозподіл судових витрат не здійснюється.
Керуючись ст.ст. 345 349 350 355 356 359 Кодексу адміністративного судочинства України, -
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Західного міжрегіонального управління державної служби з питань праці залишити без задоволення.
Рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 22.09.2022 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 17.01.2023 залишити без змін.
Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий А.Ю. Бучик
Судді С.Г. Стеценко
Л.В. Тацій