ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 квітня 2024 року
м. Київ
справа № 460/14399/23
адміністративне провадження № К/990/6628/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Губської О.А.,
суддів: Білак М.В., Мацедонської В.Е.,
розглянувши у порядку письмового провадження в касаційній інстанції справу
за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 , військової частини НОМЕР_2 про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинення певних дій, провадження по якій відкрито
за касаційною скаргою ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_2 ) на ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 25 січня 2024 року, постановлену у складі колегії суддів: Матковської З. М. (доповідач), Глушка І. В., Кузьмича С. М.,
І. Установлені судами фактичні обставини справи, короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанції
1. ОСОБА_1 (далі- ОСОБА_1 , позивач) звернувся до суду з позовом до військової частини НОМЕР_1 , військової частини НОМЕР_2 про визнання протиправною бездіяльності щодо невиконання відповідачами постанови Кабінету Міністрів України №704 від 30.08.2017, в частині непроведення перерахунку та виплати грошового забезпечення за період з 01.01.2020 по 12.04.2022, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого відповідними Законами про державний бюджет станом на 01.01.2020, 01.01.2021, 01.01.2022 та множенням на відповідний тарифний коефіцієнт та зобов`язання здійснити перерахунок та виплату грошового забезпечення за вказані періоди і роки.
2. Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 31 серпня 2023 року позов задоволено повністю.
2.1. Визнано протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_2 та військової частини НОМЕР_1 щодо не здійснення перерахунку та виплати грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 30 січня 2020 року по 12 квітня 2022 року, з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня календарного року, та множенням на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з п. 4 постанови Кабінету Міністрів України "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" № 704 від 30 серпня 2017 року.
2.2. Зобов`язано військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок та виплатити на користь ОСОБА_1 грошове забезпечення за період з 30 січня 2020 року по 31 грудня 2020 року з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" на 01 січня 2020 року, та множенням на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з п. 4 постанови Кабінету Міністрів України "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" № 704 від 30 серпня 2017 року та з урахуванням раніше виплачених сум.
2.3. Зобов`язано військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок та виплатити на користь ОСОБА_1 грошове забезпечення за період з 01 січня 2021 року по 31 грудня 2021 року з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" на 01 січня 2021 року, та множенням на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з п. 4 постанови Кабінету Міністрів України "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" № 704 від 30 серпня 2017 року та з урахуванням раніше виплачених сум.
2.4. Зобов`язано військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок та виплатити на користь ОСОБА_1 грошове забезпечення за період з 01 січня 2022 року по 12 квітня 2022 року з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" на 01 січня 2022 року, та множенням на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з п. 4 постанови Кабінету Міністрів України "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" № 704 від 30 серпня 2017 року та з урахуванням раніше виплачених сум.
3. Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_2 ) подало апеляційну скаргу, яку ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 05 січня 2024 року залишено без руху у зв`язку з невідповідністю апеляційної скарги вимогам статті 296 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) та встановлено скаржникові десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліку апеляційної скарги шляхом надіслання до суду апеляційної інстанції оригіналу документа про сплату судового збору в розмірі 4831,20 грн. При цьому, суд виходив з того, що адміністративний позов в даній справі містить три вимоги немайнового характеру.
4. Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 25 січня 2024 року апеляційну скаргу військової частини НОМЕР_2 повернуто скаржнику, оскільки останній на виконання вимог ухвали Восьмого апеляційційного адміністративного суду від 05 січня 2024 року подав платіжну інструкцію про сплату судового збору у розмірі 1553,40 грн, який є менший ніж встановлено законом та визначено в ухвалі, тобто не усунув недолік апеляційної скарги, яку залишено без руху, в установлений судом строк.
ІІ. Провадження в суді касаційної інстанції
5. Відповідач, вважаючи судове рішення суду апеляційної інстанції ухваленим із порушенням норм процесуального права, подав касаційну скаргу.
6. У касаційній скарзі просить скасувати оскаржуване судове рішення та направити справу до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.
7. В обґрунтування касаційної скарги вказує, що виходячи зі змісту заяви, предметом позову була одна позовна вимога - визнання протиправною бездіяльності відповідачів, зобов`язання нарахувати і виплатити грошове забезпечення фактично з 30.10.2020 по 31.12.2022. При подачі апеляційної скарги відповідачем сплачено 1553,40 грн. судового збору. Визначаючи такий розмір, військова частина виходила з правової позиції, викладеної в постанові Верховного Суду від 08.02.2022 (справа N2400/6051/21), згідно з якою вимога про визнання протиправними, дії чи бездіяльності як передумова для застосування інших способів захисту порушеного права (скасувати або визнати нечинним рішення чи окремі його положення, зобов`язати прийняти рішення, вчинити дії або утриматися від їх вчинення тощо) як наслідків протиправності акта, дії чи бездіяльності є однією вимогою.
7.1. При цьому, скаржник звертає увагу, що усуваючи недоліки, представником відповідача, посилаючись на поважність причин, заявлялось клопотання про відстрочення сплати судового збору до ухвалення рішення апеляційним судом. Якщо ж доводи, викладені в клопотанні видадуться суду не переконливими, то з метою усунення недоліків, подовжити строк для виправлення недоліків, оскільки військовою частиною подано заявку про перерахунок коштів для вказаних цілей.
7.2. За наведених обставин, скаржник вважає, що у суду апеляційної інстанції не було правових підстав до повернення апеляційної скарги.
8. Позивач своїм правом подати відзив на касаційну скаргу не скористалася, що відповідно до статті 338 КАС України не перешкоджає касаційному перегляду справи.
ІІІ. Джерела права й акти їх застосування
9. Відповідно до частин першої та другої статті 298 КАС України апеляційна скарга реєструється у день її надходження до суду апеляційної інстанції та не пізніше наступного дня передається судді-доповідачу, визначеному в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу. До апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
10. Вимоги до форми та змісту апеляційної скарги встановлено статтею 296 КАС України.
11. Умовою прийнятності апеляційної скарги до розгляду є її відповідність вимогам щодо форми і змісту, які визначені у статті 296 КАС України, а також дотриманні термінів її подачі, обов`язковому поданні переліку матеріалів, що повинні бути додані до неї, в тому числі і в частині сплати судового збору.
12. Так, відповідно до пункту 1 частини п`ятої статті 296 КАС України до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору.
13. Відповідно до частини другої статті 298 КАС України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
14. Положеннями статті 169 КАС України визначено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання встановлених вимог, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, встановлюється спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.
15. Згідно з пунктом 1 частини четвертої статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
ІV. Оцінка Верховного Суду
16. Вирішуючи питання про обґрунтованість касаційної скарги, суд касаційної інстанції виходить з такого.
17. Повертаючи апеляційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_2 ), суд апеляційної інстанції виходив з того, що позивачем у цій справі було заявлено три вимоги немайнового характеру, а судовий збір ним сплачено на суму 1553,40 грн, тобто в меншому розмірі ніж вимагалось ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 25 січня 2024 року.
18. Колегія суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду не погоджується з таким висновком суду апеляційної інстанції, враховуючи наступне.
19. Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом України від 08.07.2011 №3674-VI «Про судовий збір» (далі - Закон №3674-VI).
20. Згідно з частиною першою статті 4 Закону №3674-VI судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
21. Відповідно до підпункту 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону №3674-VI (у редакції, яка була чинна на час звернення позивача до суду) ставка судового збору за подання до адміністративного суду позову немайнового характеру фізичною особою становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
22. Згідно із підпунктом 2 пункту 3 частини другої статті 4 Закону №3674-VI розмір ставки судового збору за подання апеляційної скарги на рішення суду становить 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.
23. Абзацом другим частини третьої статті 6 Закону № 3674-VI встановлено, що у разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
24. Пунктом 23 частини 1 статті 4 КАС України визначено, що похідна позовна вимога - вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги).
25. Як вже зазначалося судом касаційної інстанції, позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив визнати протиправною бездіяльність щодо невиконання відповідачами постанови Кабінету Міністрів України №704 від 30.08.2017, в частині непроведення перерахунку та виплати грошового забезпечення за період з 01.01.2020 по 12.04.2022, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого відповідними Законами про державний бюджет станом на 01.01.2020, 01.01.2021, 01.01.2022 та множенням на відповідний тарифний коефіцієнт та зобов`язання здійснити перерахунок та виплату грошового забезпечення за вказані періоди і роки.
26. Колегія суддів зазначає, що перевіряючи правильність сплати відповідачем судового збору та визначаючи кількість вимог немайнового характеру, які були заявлені в позові, суду апеляційної інстанції слід було врахувати, що вимога про визнання протиправним акта, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень як передумова для застосування інших способів захисту порушеного права (скасувати або визнати нечинним рішення чи окремі його положення, зобов`язати прийняти рішення, вчинити дії чи утриматися їх вчинення тощо), які є наслідком протиправності акта, дій чи бездіяльності є однією вимогою.
27. Як видно зі змісту позовної заяви позивач заявив одну позовну вимогу немайнового характеру, яка стосується оскарження бездіяльності відповідачів стосовно не здійснення ними перерахунку та виплати грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 30 січня 2020 року по 12 квітня 2022 року, з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня календарного року, та множенням на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з п. 4 постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» № 704 від 30 серпня 2017 року.
27.1. При цьому, інша заявлена вимога є похідною і стосується порядку і способу, яким, на думку позивача, має бути обчислене його грошове забезпечення за період з 30 січня 2020 року по 12 квітня 2022 року.
28. Таким чином, суд апеляційної інстанції, неправильно визначивши кількість позовних вимог, припустився помилки при визначенні розміру судового збору, який необхідно було сплати за подання апеляційної скарги і, як наслідок, дійшов помилкових висновків про наявність підстав для повернення апеляційної скарги.
29. Відповідно до частини першої статті 353 КАС України підставою для скасування ухвали судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.
30. За таких обставин ухвала Восьмого апеляційного адміністративного суду від 25 січня 2024 року підлягає скасуванню, а справа №460/14399/23 направленню до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду на стадії вирішення питання щодо відкриття апеляційного провадження.
V. Судові витрати
31. З огляду на результат касаційного розгляду, судові витрати розподілу не підлягають.
Керуючись статтями 242 341 345 349 353 355 356 359 КАС України, Верховний Суд, -
ПОСТАНОВИВ:
1. Касаційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_2 ) задовольнити.
2. Ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 25 січня 2024 року у справі №460/14399/23 скасувати а справу направити до Восьмого апеляційного адміністративного суду для продовження розгляду на стадії вирішення питання щодо відкриття апеляційного провадження.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий О. А. Губська
Судді М.В. Білак
В.Е. Мацедонська