№ 460/15045/23 - Судебная практика в Украине -Законодательство Украины

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 серпня 2024 року

м. Київ

справа № 460/15045/23

адміністративне провадження № К/990/40718/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Мартинюк Н.М.,

суддів - Жука А.В., Мельник-Томенко Ж.М.,

розглянувши у порядку письмового провадження у касаційній інстанції адміністративну справу №460/15045/23

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області

про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинти певні дії

за касаційною скаргою ОСОБА_1

на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 31 серпня 2023 року (головуючий суддя - Комшелюк Т.О.)

і постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 8 листопада 2023 року (головуючий суддя: Курилець А.Р., судді: Мікула О.І., Пліша М.А.),

ВСТАНОВИВ:

І. Короткий зміст позовних вимог та їх обґрунтування

У червні 2023 року ОСОБА_1 (далі - «позивач») звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області (далі - «ГУ ПФУ у Рівненській області», «відповідач»), в якому просив суд:

1) визнати протиправними дії ГУ ПФУ у Рівненській області щодо несвоєчасного надання інформації на запит ОСОБА_1 від 6 березня 2023 року наданого у відповідності до норм Закону України "Про доступ до публічної інформації" від 13 січня 2011 року №2939-VI (далі - «Закон»);

2) визнати протиправними дії ГУ ПФУ у Рівненській області щодо надання відповіддю № 1700-0902-8/20140 від 10 березня 2023 року не повної інформації на запит ОСОБА_1 від 6 березня 2023 року наданого у відповідності до норм Закону;

3) зобов`язати ГУ ПФУ у Рівненській області надати ОСОБА_1 достовірну точну та повну інформацію на запит від 6 березня 2023 року з урахуванням норм Закону;

4) визнати протиправними дії ГУ ПФУ у Рівненській області щодо надання відповіддю № l700-0307-8/30508 від 5 квітня 2023 року не достовірної інформації на пункт 1, 2, 3, 5 запиту ОСОБА_1 від 9 березня 2023 року наданого у відповідності до норм Закону;

5) визнати протиправними дії ГУ ПФУ у Рівненській області щодо надання відповіддю №1700-0307-8/30508 від 5 квітня 2023 року не повної інформації на пункт 1, 2, 4 запиту ОСОБА_1 від 9 березня 2023 року наданого у відповідності до норм Закону;

6) визнати протиправними дії ГУ ПФУ у Рівненській області щодо відмови відповіддю №1700-0307-8/30508 від 5 квітня 2023 року в задоволенні пункту 2, 5 запиту ОСОБА_1 від 9 березня 2023 року наданого у відповідності до норм Закону;

7) визнати протиправними дії ГУ ПФУ у Рівненській області щодо недотримання вимог встановлених статтею 22 Закону відповіддю №1700-0307-8/30508 від 5 квітня 2023 року на пункт 2, 5 запиту ОСОБА_1 від 9 березня 2023 року;

8) зобов`язати ГУ ПФУ у Рівненській області надати ОСОБА_1 достовірну точну та повну інформацію на запит від 9 березня 2023 року з урахуванням норм Закону;

9) визнати протиправними дії ГУ ПФУ у Рівненській області щодо несвоєчасного надання інформації на запит ОСОБА_1 від 10 березня 2023 року наданого у відповідності до норм Закону;

10) визнати протиправними дії ГУ ПФУ у Рівненській області щодо надання відповіддю №1700-0307-8/23379 від 17 березня 2023 року не достовірної інформації на запит ОСОБА_1 від 10 березня 2023 року наданого у відповідності до норм Закону;

11) визнати протиправними дії ГУ ПФУ у Рівненській області щодо відмови відповіддю №1700-0307-8/23379 від 17 березня 2023 року в задоволенні запиту ОСОБА_1 від 10 березня 2023 року наданого у відповідності до норм Закону;

12) визнати протиправними дії ГУ ПФУ у Рівненській області щодо недотримання вимог встановлених статтею 22 Закону відповіддю №1700-0307-8/23379 від 17 березня 2023 року на запит ОСОБА_1 від 10 березня 2023 року;

13) зобов`язати ГУ ПФУ у Рівненській області надати ОСОБА_1 достовірну, точну та повну інформацію на запит від 10 березня 2023 року з урахуванням норм Закону;

14) визнати протиправними дії ГУ ПФУ у Рівненській області щодо несвоєчасного надання інформації на запит ОСОБА_1 від 11 березня 2023 року наданого у відповідності до норм Закону;

15) визнати протиправними дії ГУ ПФУ у Рівненській області щодо надання відповіддю №1700-0504-8/23381 від 17 березня 2023 року не повної інформації на запит ОСОБА_1 від 11 березня 2023 року наданого у відповідності до норм Закону;

16) зобов`язати ГУ ПФУ у Рівненській області надати ОСОБА_1 достовірну, точну та повну інформацію на запит від 11 березня 2023 року з урахуванням норм Закону;

17) визнати протиправними дії ГУ ПФУ у Рівненській області щодо несвоєчасного надання інформації на запит ОСОБА_1 від 12 березня 2023 року наданого у відповідності до норм Закону;

18) визнати протиправними дії ГУ ПФУ у Рівненській області щодо несвоєчасного надання інформації на запит ОСОБА_1 від 13 березня 2023 наданого у відповідності до норм Закону;

19) визнати протиправними дії ГУ ПФУ у Рівненській області щодо недотримання вимог встановлених статтею 22 Закону відповіддю №1700-0307-8/23374 від 17 березня 2023 року на пункт 4, 5 запиту ОСОБА_1 від 13 березня 2023 року;

20) визнати протиправними дії ГУ ПФУ у Рівненській області щодо несвоєчасного надання інформації на запит ОСОБА_1 від 14 березня 2023 року наданого у відповідності до норм Закону;

21) визнати протиправними дії ГУ ПФУ у Рівненській області щодо недотримання вимог встановлених статтею 22 Закону відповіддю №1700-0307-8/24143 від 20 березня 2023 року на пункт 1-3 запиту ОСОБА_1 від 14 березня 2023 року;

22) визнати протиправними дії ГУ ПФУ у Рівненській області щодо несвоєчасного надання інформації на запит ОСОБА_1 від 15 березня 2023 року наданого у відповідності до норм Закону;

23) визнати протиправними дії ГУ ПФУ у Рівненській області щодо недотримання вимог встановлених статею 22 Закону відповіддю №1700-0307-8/24367 від 21 березня 2023 року на пункт 1, 3, 5 запиту ОСОБА_1 від 15 березня 2023;

24) визнати протиправними дії ГУ ПФУ у Рівненській області щодо несвоєчасного надання інформації на запит ОСОБА_1 від 16 березня 2023 року наданого у відповідності до норм Закону;

25) визнати протиправними дії ГУ ПФУ у Рівненській області щодо недотримання вимог встановлених статтею 22 Закону відповіддю №1700-0307-8/25178 від 22 березня 2023 року на пункт 1-4 запиту ОСОБА_1 від 16 березня 2023 року;

26) визнати протиправними дії ГУ ПФУ у Рівненській області щодо несвоєчасного надання інформації на запит ОСОБА_1 від 17 березня 2023 року наданого у відповідності до норм Закону;

27) визнати протиправними дії ГУ ПФУ у Рівненській області щодо недотримання вимог встановлених статтею 22 Закону відповіддю №1700-0307-8/25700 від 23 березня 2023 року на пункт 1, 2, 4-10 запиту ОСОБА_1 від 17 березня 2023 року;

28) визнати протиправними дії ГУ ПФУ у Рівненській області щодо несвоєчасного надання інформації на запит ОСОБА_1 від 20 березня 2023 року наданого у відповідності до норм Закону;

29) визнати протиправними дії ГУ ПФУ у Рівненській області щодо надання відповіддю №1700-0902-8/25955 від 24 березня 2023 року не повної інформації на запит ОСОБА_1 від 20 березня 2023 року наданого у відповідності до норм Закону;

30) зобов`язати ГУ ПФУ у Рівненській області надати ОСОБА_1 достовірну, точну та повну інформацію на запит від 20 березня 2023 року з урахуванням норм Закону;

31) визнати протиправними дії ГУ ПФУ у Рівненській області щодо несвоєчасного надання інформації на запит ОСОБА_1 від 24 березня 2023 року наданого у відповідності до норм Закону;

32) визнати протиправними дії ГУ ПФУ у Рівненській області щодо надання відповіддю №1700-0307-8/27995 від 30 березня 2023 року не достовірної інформації на пункт 1, 2, 5, 7, 8 запиту ОСОБА_1 від 24 березня 2023 року наданого у відповідності до норм Закону;

33) визнати протиправними дії ГУ ПФУ у Рівненській області щодо надання відповіддю №1700-0307-8/27995 від 30 березня 2023 року не повної інформації на пункт 2, 3, 4, 6, 7, 8 запиту ОСОБА_1 від 24 березня 2023 року наданого у відповідності до норм Закону;

34) зобов`язати ГУ ПФУ у Рівненській області надати ОСОБА_1 достовірну, точну та повну інформацію на запит від 24 березня 2023 року з урахуванням норм Закону;

35) визнати протиправними дії ГУ ПФУ у Рівненській області щодо несвоєчасного надання інформації на запит ОСОБА_1 від 25 березня 2023 року наданого у відповідності до норм Закону;

36) визнати протиправними дії ГУ ПФУ у Рівненській області щодо надання відповіддю №1700-0307-8/28479 від 31 березня 2023 року не достовірної інформації на пункт 1, 3 запиту ОСОБА_1 від 25 березня 2023 року наданого у відповідності до норм Закону;

37) визнати протиправними дії ГУ ПФУ у Рівненській області щодо надання відповіддю №1700-0307-8/28479 від 31 березня 2023 року не повної інформації на пункт 1, 3 запиту ОСОБА_1 від 25 березня 2023 року, наданого у відповідності до норм Закону;

38) визнати протиправними дії ГУ ПФУ у Рівненській області щодо недотримання вимог встановлених статтею 22 Закону відповіддю №1700-0307-8/28479 від 31 березня 2023 року на пункт 2 запиту ОСОБА_1 від 25 березня 2023 року;

39) зобов`язати ГУ ПФУ у Рівненській області надати ОСОБА_1 достовірну, точну і повну інформацію на запит від 25 березня 2023 року з урахуванням норм Закону;

40) визнати протиправними дії ГУ ПФУ у Рівненській області щодо недотримання вимог встановлених статтею 22 Закону відповіддю №1700-0307-8/30012 від 5 квітня 2023 року на пункт 1, 2 запиту ОСОБА_1 від 30 березня 2023 року;

41) визнати протиправними дії ГУ ПФУ у Рівненській області щодо несвоєчасного надання інформації на запит ОСОБА_1 від 4 квітня 2023 року наданого у відповідності до норм Закону;

42) визнати протиправними дії ГУ ПФУ у Рівненській області щодо надання відповіддю №1700-0307-8/31739 від 10 квітня 2023 року не повної інформації на пункт 1-10, 21 запиту ОСОБА_1 від 4 квітня 2023 року наданого у відповідності до норм Закону;

43) визнати протиправними дії ГУ ПФУ у Рівненській області щодо надання відповіддю №1700-0307-8/31739 від 10 квітня 2023 року не достовірної інформації на пункт 11-20 запиту ОСОБА_1 від 4 квітня 2023 року наданого у відповідності до норм Закону;

44) визнати протиправними дії ГУ ПФУ у Рівненській області щодо недотримання вимог встановлених статтею 22 Закону відповіддю №1700-0307-8/31739 від 10 квітня 2023 року на пункт 11-20 запиту ОСОБА_1 від 4 квітня 2023 року;

45) зобов`язати ГУ ПФУ у Рівненській області надати ОСОБА_1 достовірну, точну та повну інформацію на запит від 4 квітня 2023 року з урахуванням норм Закону;

46) визнати протиправними дії ГУ ПФУ у Рівненській області щодо несвоєчасного надання інформації на запит ОСОБА_1 від 7 квітня 2023 року наданого у відповідності до норм Закону;

47) визнати протиправними дії ГУ ПФУ у Рівненській області щодо надання відповіддю №1700-0504-8/33176 від 13 квітня 2023 року не достовірної інформації на пункт 1 запиту ОСОБА_1 від 7 квітня 2023 року, наданого у відповідності до норм Закону;

48) зобов`язати ГУ ПФУ у Рівненській області надати ОСОБА_1 достовірну, точну та повну інформацію на пункт 1 запиту від 7 квітня 2023 року з урахуванням норм Закону;

49) визнати протиправними дії ГУ ПФУ у Рівненській області щодо несвоєчасного надання інформації на запит ОСОБА_1 від 10 квітня 2023 року, наданого у відповідності до норм Закону;

50) визнати протиправними дії ГУ ПФУ у Рівненській області щодо надання відповіддю №1700-0307-8/33614 від 14 квітня 2023 року не достовірної інформації на пункт 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8 запиту ОСОБА_1 від 10 квітня 2023 року, наданого у відповідності до норм Закону;

51) визнати протиправними дії ГУ ПФУ у Рівненській області щодо надання відповіддю №1700-0307-8/33614 від 14 квітня 2023 року не повної інформації на пункт 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8 запиту ОСОБА_1 від 10 квітня 2023 року, наданого у відповідності до норм Закону;

52) зобов`язати ГУ ПФУ у Рівненській області надати ОСОБА_1 достовірну, точну та повну інформацію на запит від 10 квітня 2023 року з урахуванням норм Закону;

53) визнати протиправними дії ГУ ПФУ у Рівненській області щодо несвоєчасного надання інформації на запит ОСОБА_1 від 13 квітня 2023 року наданого у відповідності до норм Закону;

54) визнати протиправними дії ГУ ПФУ у Рівненській області щодо недотримання вимог встановлених статтею 22 Закону відповіддю № 1700-0307-8/35536 від 21 квітня 2023 року на пункт 1 запиту ОСОБА_1 від 13 квітня 2023 року;

55) визнати протиправними дії ГУ ПФУ у Рівненській області щодо надання відповіддю №1700-0307-8/35536 від 21квітня 2023 року не достовірної інформації на пункт 2 запиту ОСОБА_1 від 13 квітня 2023 року наданого у відповідності до норм Закону;

56) визнати протиправними дії ГУ ПФУ у Рівненській області щодо надання відповіддю №1700-0307-8/35536 від 21 квітня 2023 року не повної інформації на пункт 2 запиту ОСОБА_1 від 13 квітня 2023 року наданого у відповідності до норм Закону;

57) зобов`язати ГУ ПФУ у Рівненській області надати ОСОБА_1 достовірну, точну та повну інформацію на пункт 2 запиту від 13 квітня 2023 року з урахуванням норм Закону;

58) визнати протиправними дії ГУ ПФУ у Рівненській області щодо несвоєчасного надання інформації на запит ОСОБА_1 від 14 квітня 2023 року наданого у відповідності до норм Закону;

59) визнати протиправними дії ГУ ПФУ у Рівненській області щодо надання відповіддю №1700-0307-8/35530 від 21 квітня 2023 року не достовірної інформації на пункт 1, 2 запиту ОСОБА_1 від 14 квітня 2023 року наданого у відповідності до норм Закону;

60) визнати протиправними дії ГУ ПФУ у Рівненській області щодо надання відповіддю №1700-0307-8/35530 від 21 квітня 2023 року не повної інформації на пункт 2 запиту ОСОБА_1 від 14 квітня 2023 року наданого у відповідності до норм Закону;

61) визнати протиправними дії ГУ ПФУ у Рівненській області щодо недотримання вимог встановлених статтею 22 Закону відповіддю №1700-0307-8/35530 від 21 квітня 2023 року на пункт 1, 2 запиту ОСОБА_1 від 14 квітня 2023 року;

62) визнати протиправними дії ГУ ПФУ у Рівненській області щодо відмови відповіддю №l700-0307-8/35530 від 21 квітня 2023 року у наданні інформації на пункт 2 запиту ОСОБА_1 від 14 квітня 2023 року, наданого у відповідності до норм Закону;

63) зобов`язати ГУ ПФУ у Рівненській області надати ОСОБА_1 достовірну, точну та повну інформацію на пункт 1, 2 запиту від 14 квітня 2023 року з урахуванням норм Закону;

64) визнати протиправними дії ГУ ПФУ у Рівненській області щодо несвоєчасного надання інформації на запит ОСОБА_1 від 15 квітня 2023 року наданого у відповідності до норм Закону;

65) визнати протиправними дії ГУ ПФУ у Рівненській області щодо надання відповіддю №1700-0307-8/35527 від 21 квітня 2023 року не достовірної інформації на пункт 1, 2 запиту ОСОБА_1 від 15 квітня 2023 року наданого у відповідності до норм Закону;

66) визнати протиправними дії ГУ ПФУ у Рівненській області щодо надання відповіддю №1700-0307-8/35527 від 21 квітня 2023 року не повної інформації на пункт 2 запиту ОСОБА_1 від 15 квітня 2023 року наданого у відповідності до норм Закону;

67) визнати протиправними дії ГУ ПФУ у Рівненській області щодо відмови відповіддю №1700-0307-8/35527 від 21 квітня 2023 року у наданні інформації на пункт 2 запиту ОСОБА_1 від 15 квітня 2023 року наданого у відповідності до норм Закону;

68) визнати протиправними дії ГУ ПФУ у Рівненській області щодо недотримання вимог встановлених статтею 22 Закону відповіддю №1700-0307-8/35527 від 21 квітня 2023 року на пункт 1, 2 запиту ОСОБА_1 від 15 квітня 2023 року;

69) зобов`язати ГУ ПФУ у Рівненській області надати ОСОБА_1 достовірну, точну та повну інформацію на пункт 1, 2 запиту від 15 квітня 2023 року з урахуванням норм Закону;

70) визнати протиправними дії ГУ ПФУ у Рівненській області щодо несвоєчасного надання інформації на запит ОСОБА_1 від 16 квітня 2023 року наданого у відповідності до норм Закону;

71) визнати протиправними дії ГУ ПФУ у Рівненській області щодо надання відповіддю №1700-0307-8/35541 від 21 квітня 2023 року не достовірної інформації на пункт 1-4 запиту ОСОБА_1 від 16 квітня 2023 року наданого у відповідності до норм Закону;

72) визнати протиправними дії ГУ ПФУ у Рівненській області щодо надання відповіддю №1700-0307-8/35541 від 21 квітня 2023 року не повної інформації на пункт 1, 2 запиту ОСОБА_1 від 16 квітня 2023 року наданого у відповідності до норм Закону;

73) визнати протиправними дії ГУ ПФУ у Рівненській області щодо відмови вілповіддю №1700-0307-8/35541 віл 21 квітня 2023 року у наданні інформації на пункт 2, 4 запиту ОСОБА_1 від 16 квітня 2023 року наданого у відповідності до норм Закону;

74) визнати протиправними дії ГУ ПФУ у Рівненській області щодо недотримання вимог встановлених статтею 22 Закону відповіддю №l700-0307-8/35541 від 21 квітня 2023 року на пункт 2, 4 запиту ОСОБА_1 від 16 квітня 2023 року;

75) зобов`язати ГУ ПФУ у Рівненській області надати ОСОБА_1 достовірну, точну та повну інформацію на пункт 1, 2, 3, 4 запиту від 16 квітня 2023 року з урахуванням норм Закону;

76) визнати протиправними дії ГУ ПФУ у Рівненській області щодо несвоєчасного надання інформації на запит ОСОБА_1 від 17 квітня 2023 року наданого у відповідності до норм Закону;

77) визнати протиправними дії ГУ ПФУ у Рівненській області щодо надання відповіддю №l700-0307-8/35418 від 21 квітня 2023 року не достовірної інформації на пункт 2 запиту ОСОБА_1 від 17 квітня 2023 року наданого у відповідності до норм Закону;

78) визнати протиправними дії ГУ ПФУ у Рівненській області щодо надання відповіддю №1700-0307-8/35418 від 21 квітня 2023 року не повної інформації на пункт 1 запиту ОСОБА_1 від 17 квітня 2023 року наданого у відповідності до норм Закону;

79) зобов`язати ГУ ПФУ у Рівненській області надати ОСОБА_1 достовірну, точну та повну інформацію на пункт 1, 2 запиту від 17 квітня 2023 року з урахуванням норм Закону;

80) визнати протиправними дії ГУ ПФУ у Рівненській області щодо несвоєчасного надання інформації на запит ОСОБА_1 від 18 квітня 2023 року наданого у відповідності до норм Закону;

81) визнати протиправними дії ГУ ПФУ у Рівненській області щодо надання відповіддю №l700-0307-8/36022 від 24 квітня 2023 року не достовірної інформації на пункт 1, 2 запиту ОСОБА_1 від 18 квітня 2023 року наданого у відповідності до норм Закону;

82) визнати протиправними дії ГУ ПФУ у Рівненській області щодо надання відповіддю №1700-0307-8/36022 від 24 квітня 2023 року не повної інформації на пункт 2 запиту ОСОБА_1 від 18 квітня 2023 року наданого у відповідності до норм Закону;

83) визнати протиправними дії ГУ ПФУ у Рівненській області щодо відмови відповіддю №1700-0307-8/36022 від 24 квітня 2023 року у наданні інформації на пункт 2 запиту ОСОБА_1 від 18 квітня 2023 року наданого у відповідності до норм Закону;

84) визнати протиправними дії ГУ ПФУ у Рівненській області щодо недотримання вимог встановлених статтею 22 Закону відповіддю №1700-0307-8/36022 від 24 квітня 2023 року на пункт 1, 2 запиту ОСОБА_1 від 18 квітня 2023 року;

85) зобов`язати ГУ ПФУ у Рівненській області надати ОСОБА_1 достовірну, точну та повну інформацію на пункт 1, 2 запиту від 18 квітня 2023 року з урахуванням норм Закону;

86) визнати протиправними дії ГУ ПФУ у Рівненській області щодо несвоєчасного надання інформації на запит ОСОБА_1 від 21 квітня 2023 року наданого у відповідності до норм Закону;

87) визнати протиправними дії ГУ ПФУ у Рівненській області щодо надання відповіддю №1700-0307-8/37413 від 27 квітня 2023 року не достовірної інформації на пункт 1-10 запиту ОСОБА_1 від 21 квітня 2023 року наданого у відповідності до норм Закону;

88) визнати протиправними дії ГУ ПФУ у Рівненській області щодо відмови відповіддю №1700-0307-8/37413 від 27 квітня 2023 року у наданні інформації на пункт 1-10 запиту ОСОБА_1 від 21 квітня 2023 року наданого у відповідності до норм Закону;

89) визнати протиправними дії ГУ ПФУ у Рівненській області щодо недотримання вимог встановлених статею 22 Закону відповіддю №1700-0307-8/37413 від 27 квітня 2023 року на пункт 1-10 запиту ОСОБА_1 від 21 квітня 2023 року;

90) зобов`язати ГУ ПФУ у Рівненській області надати ОСОБА_1 достовірну, точну та повну інформацію на запит від 21 квітня 2023 прку з урахуванням норм Закону;

91) визнати протиправними дії ГУ ПФУ у Рівненській області щодо несвоєчасного надання інформації на запит ОСОБА_1 від 22 квітня 2023 року наданого у відповідності до норм Закону;

92) визнати протиправними дії ГУ ПФУ у Рівненській області щодо надання відповіддю №1700-0307-8/38096 від 28 квітня 2023 року не достовірної інформації на пункт 1-9 запиту ОСОБА_1 від 22 квітня 2023 року наданого у відповідності до норм Закону;

93) визнати протиправними дії ГУ ПФУ у Рівненській області щодо відмови відповіддю №1700-0307-8/38096 від 28 квітня 2023 року у наданні інформації на пункт 1-9 запиту ОСОБА_1 від 22 квітня 2023 року наданого у відповідності до норм Закону;

94) визнати протиправними дії ГУ ПФУ у Рівненській області щодо недотримання вимог встановлених статтею 22 Закону відповіддю №1700-0307-8/38096 від 28 квітня 2023 року на пункт 1-9 запиту ОСОБА_1 від 22 квітня 2023 року;

95) зобов`язати ГУ ПФУ у Рівненській області надати ОСОБА_1 достовірну, точну та повну інформацію на пункт 1-9 запиту від 22 квітня 2023 року з урахуванням норм Закону;

96) визнати протиправними дії ГУ ПФУ у Рівненській області щодо несвоєчасного надання інформації на запит ОСОБА_1 від 24 квітня 2023 року наданого у відповідності до норм Закону;

97) визнати протиправними дії ГУ ПФУ у Рівненській області щодо надання відповіддю №1700-0307-8/38050 від 28 квітня 2023 року не достовірної інформації на пункт 1, 2 запиту ОСОБА_1 від 24 квітня 2023 року наданого у відповідності до норм Закону;

98) визнати протиправними дії ГУ ПФУ у Рівненській області щодо надання відповіддю №1700-0307-8/38050 від 28 квітня 2023 року не повної інформації на пункт 1 запиту ОСОБА_1 від 24 квітня 2023 року наданого у відповідності до норм Закону;

99) визнати протиправними дії ГУ ПФУ у Рівненській області щодо відмови відповіддю №1700-0307-8/38050 від 28 квітня 2023 року у наданні інформації на пункт 2 запиту ОСОБА_1 від 24 квітня 2023 року наданого у відповідності до норм Закону;

100) визнати протиправними дії ГУ ПФУ у Рівненській області щодо недотримання вимог встановлених статтею 22 Закону відповіддю №1700-0307-8/38050 від 28 квітня 2023 року на пункт 2 запиту ОСОБА_1 від 24 квітня 2023 року;

101) зобов`язати ГУ ПФУ у Рівненській області надати ОСОБА_1 достовірну, точну та повну інформацію на пункт 1, 2 запиту від 24 квітня 2023 року з урахуванням норм Закону;

102) визнати протиправними дії ГУ ПФУ у Рівненській області щодо несвоєчасного надання інформації на запит ОСОБА_1 від 25 квітня 2023 року наданого у відповідності до норм Закону;

103) визнати протиправними дії ГУ ПФУ у Рівненській області щодо несвоєчасного надання інформації на запит ОСОБА_1 від 26 квітня 2023 року наданого у відповідності до норм Закону;

104) визнати протиправними дії ГУ ПФУ у Рівненській області щодо надання відповіддю №1700-0307-8/38766 від 2 травня 2023 року не достовірної інформації на пункт 1, 2 запиту ОСОБА_1 від 26 квітня 2023 року наданого у відповідності до норм Закону;

105) визнати протиправними дії ГУ ПФУ у Рівненській області щодо надання відповіддю №1700-0307-8/38766 від 2 травня 2023 року не повної інформації на пункт 1 запиту ОСОБА_1 від 26 квітня 2023 року наданого у відповідності до норм Закону;

106) визнати протиправними дії ГУ ПФУ у Рівненській області щодо відмови відповіддю №1700-0307-8/38766 від 2 травня 2023 року у наданні інформації на пункт 2 запиту ОСОБА_1 від 26 квітня 2023 року наданого у відповідності до норм Закону;

107) визнати протиправними дії ГУ ПФУ у Рівненській області щодо недотримання вимог встановлених статтею 22 Закону відповіддю №1700-0307-8/38766 від 2 травня 2023 року на пункт 2 запиту ОСОБА_1 від 26 квітня 2023 року;

108) зобов`язати ГУ ПФУ у Рівненській області надати ОСОБА_1 достовірну, точну та повну інформацію на пункт 1, 2 запиту від 26 квітня 2023 року з урахуванням норм Закону.

В обґрунтування позову ОСОБА_1 зазначив, що він звернувся до відповідача з наведеними інформаційними запитими. Проте, у відповідь отримав листи, якими, як стверджує позивач, надано недостовірну та неповну інформацію на поставлені питання. Також позивач вказує на порушення відповідачем встановлених термінів розгляду його запитів.

ІІ. Рішення судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їхнього ухвалення

Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 31 серпня 2023 року, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 8 листопада 2023 року, у задоволенні адміністративного позову відмовлено повністю.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що позивач зловживає своїм правом на подання запитів до відповідача та оскарження відповідей до суду чим намагається маніпулювати діями територіального органу Пенсійного фонду.

Так, суди звернули увагу, що у період часу з 6 березня 2023 року до 26 квітня 2023 року позивачем направлено 28 запитів до відповідача на отримання публічної інформації. Тобто, за 38 робочих днів подано 28 запитів, які є схожими за змістом лише із перефразуванням їх змісту.

Суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що твердження позивача про ненадання/несвоєчасне надання інформації на його запити є безпідставними, оскільки встановлено, що ГУ ПФУ у Рівненській області було своєчасно (з урахуванням частини четвертої статті 20 Закону) надано вмотивовані та обґрунтовані відповіді на всі 28 запитів з усіма довідками, наявними у програмному пенсійному забезпеченні.

До того ж, суди попередніх інстанцій акцентували увага на тому, що низка поданих позивачем запитів спрямована не стільки на отримання інформації, яка ним запитувалась, скільки домогтися вчинення від відповідача дій, спрямованих на виконання рішень судів на власний розсуд, який бажає позивач.

Отже, суди зазначили, що такі дії не відповідають меті інформаційного запиту в розумінні Закону, якою є одержання попередньо створеної інформації, а не вжиття певних заходів реагування щодо поновлення прав, усунення недоліків в діяльності підприємств, установ, організацій тощо (створення рішень, розпоряджень які не приймались, хоча на думку позивача мали б існувати), і таким чином спонукати орган державної влади вчинити ті дії, які на переконання цієї особи, є найбільш правильними, відхиляючи при цьому, всі дії та доводи протилежної сторони.

Щодо запитів у яких позивач просить надати йому відповіді Головного управління на вимоги державних виконавців у низці виконавчих проваджень, то суд апеляційної інстанції також погодився з висновком суду першої інстанції, що саме Закон України «Про виконавче провадження» регулює порядок надання такої інформації, а отже, оскільки Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області у розумінні Закону України «Про виконавче провадження» є боржником, то всі відповіді рекомендованою кореспонденцією було направлено до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Рівненській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції.

З огляду на вказане, суди попередніх інстанцій не встановили протиправність дій відповідача щодо розгляду, надання повної та своєчасної інформації на запити позивача.

ІІІ. Короткий зміст вимог касаційної скарги та відзивів

4 грудня 2023 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 , у якій скаржник просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій і ухвалити нове судове рішення про задоволення позову.

У касаційній скарзі позивач зазначає, що підставою касаційного оскарження рішень судів попередніх інстанцій є пункт 1 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - «КАС України») та посилається на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права, зокрема статей 3 8 17 19 22 55 92 129 Конституції України, статей 20, 22 Закону, висновки щодо застосування яких викладені у постановах Верховного Суду від 19 березня 2019 року у справі №800/369/17, від 11 березня 2019 року у справі №9901/989/18, від 3 грудня 2020 року у справі №826/6756/18, від 27 жовтня 2022 року у справі №9901/496/214, від 28 січня 2021 року у справі №160/8840/18, від 5 квітня 2023 року у справі №420/27593/21, від 21 листопада 2019 року у справі № 819/954/16 та мають бути враховані, на думку позивача, при розгляді цієї справи.

До того ж, позивач наголошує про порушення судами попереніх інстанцій норм процесуального права, що виявилось у недослідженні усіх належних доказів, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи.

Так, на переконання скаржника, відповідачем несвоєчасно надано відповіді на запити позивача, сред заявлених позовних вимог, яких у позовній заяві 26. Скаржник зазначає, що суди передчасно дійшли висновку про своєчасність надання відповідачем інформації на його 28 запитів, оскільки, на переконання скаржника, судами взагалі не досліджувались жодні докази з приводу строків, в які були надані такі відповіді.

Скаржник наголошує, що строк для надання відповіді починає відлік з дня отримання запиту та спливає у день надання такої відповіді, тобто фактичного вручення (надіслання), а не її реєстрації у документах внутрішнього обліку відповідача. До того ж, наголосив, що реєстрація документа у журналі установи не може вважатися належним доказом дати отримання, і як наслідок вважатися днем з якого обчислюється строк.

Вказане, як зауважує касатор, відповідає висновкам Верховного Суду, викладеним у постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 березня 2019 року у справі №800/369/17, у постановах Верховного Суду від 11 березня 2019 року у справі №9901/989/18, від 3 грудня 2020 року у справі №826/6758/18, від 28 січня 2021 року у справі №160/8840/18.

Позивач також зауважує, що суди взагалі не розглядали позовні вимоги щодо недотримання відповідачем вимог встановлених частиною четвертою статті 22 Закону серед заявлених позовних вимог, яких щонайменше 19.

До того ж, як зауважує скаржник, ним було подано 28 запитів до відповідача, за якими він просив надати інформацію, яка перебувала у володінні пенсійного фонду. Проте у відповідь на вказані запити, відповідач рекомендував позивачу звернутися до органу виконавчої служби в порядку Закону.

Водночас, як зауважує скаржник, суди попередніх інстанцій, визнавши надану відповідачем відповідь належною, не врахували тієї обставини, що ця відповідь не містила роз`яснення відмови у запиті на публічну інформацію. Висновки суду у цій частині, як стверджує позивач, суперечать висновкам Верховного Суду, викладеним у постанові від 5 квітня 2023 року у справі № 420/27593/21.

Щодо інших понад 20 запитів, скаржник зауважив, що суди їх взагалі не розглядали і не досліджували. При цьому позивач вважає, що суди помилково дійшли висновків щодо подібності цих запитів, оскільки на переконання скаржника запити різні, містять різні питання.

У цьому аспекті зазначає, що судами позовну заяву розглянуто формально, без належного розгляду по суті позовних вимог, що, на переконання скаржника, суперечить практиці Великої палати Верховного Суду, викладеної у постанові від 27 жовтня 2022 року у справі №9901/496/21 щодо принципу офіційного зясування всіх обставин у справі, який полягає насамперед в активній ролі суду при розгляді справи.

Касаційне провадження у цій справі було відкрито ухвалою Суду від 13 грудня 2023 року на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України.

У відзиві на касаційну скаргу ГУ ПФУ в Рівненській області не погоджується з доводами касаційної скарги та вважає, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій у цій справі є законними і обгрунтованими. На переконання скаржника судами повно і всебічно зясовано обставини в адміністративній справі та надано оцінку всім аргументам учасників справи.

До того ж зазначає, що за результатами розгляду інформаційних запитів, позивачу надіслано листи, у яких викладена достовірна, точна та повна запитувана ним інформація. Крім того, така інформація надана вчасно з урахуванням вимог закону. Звертає увагу на зловживання позивачем правом на індивідуальне звернення, оскільки численні та систематичні запити, які по своїй суті повторюються, не відповідають меті закону. Просить в задоволенні позову відмовити повністю.

IV. Встановлені судами фактичні обставини справи

Суди попередніх інстанцій встановили, що у період часу з 6 березня 2023 року до 26 квітня 2023 року позивачем направлено 28 запитів до ГУ ПФУ в Рівненській області на отримання публічної інформації.

Тобто, за 38 робочих днів ОСОБА_1 подав 28 запитів, які є схожими лише із перефразуванням їх змісту.

V. Джерела права

За приписами частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частинами першою та другою статті 7 Закону передбачено, що право на інформацію охороняється законом. Держава гарантує всім суб`єктам інформаційних відносин рівні права і можливості доступу до інформації. Ніхто не може обмежувати права особи у виборі форм і джерел одержання інформації, за винятком випадків, передбачених законом. Кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб - на свій вибір.

Здійснення цих прав може бути обмежене законом в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров`я населення, для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя (стаття 34 Конституції України).

Кожен має право на інформацію, що передбачає можливість вільного одержання, використання, поширення, зберігання та захисту інформації, необхідної для реалізації своїх прав, свобод і законних інтересів. Реалізація права на інформацію не повинна порушувати громадські, політичні, економічні, соціальні, духовні, екологічні та інші права, свободи і законні інтереси інших громадян, права та інтереси юридичних осіб (стаття 5 Закону № 2657-XII).

Відповідно до статті 1 Закону публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб`єктами владних повноважень своїх обов`язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб`єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом. Публічна інформація є відкритою, крім випадків, встановлених законом.

Право на доступ до публічної інформації гарантується, зокрема, обов`язком розпорядників інформації надавати та оприлюднювати інформацію, крім випадків, передбачених законом; визначенням розпорядником інформації спеціальних структурних підрозділів або посадових осіб, які організовують у встановленому порядку доступ до публічної інформації, якою він володіє (пункти 1 та 2 частини першої статті 3 Закону).

Доступ до інформації забезпечується, зокрема, шляхом надання інформації за запитами на інформацію (пункт 2 частини першої статті 5 Закону).

Розпорядниками інформації для цілей цього Закону визнаються, зокрема, суб`єкти владних повноважень - органи державної влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, органи влади Автономної Республіки Крим, інші суб`єкти, що здійснюють владні управлінські функції відповідно до законодавства та рішення яких є обов`язковими для виконання (пункт 1 частини першої статті 13 Закону).

Відповідно до частини четвертої статті 13 Закону усі розпорядники інформації незалежно від нормативно-правового акта, на підставі якого вони діють, при вирішенні питань щодо доступу до інформації мають керуватися цим Законом.

Кожна особа має право знати у період збирання інформації, але до початку її використання, які відомості про неї та з якою метою збираються, як, ким і з якою метою вони використовуються, передаються чи поширюються, крім випадків, встановлених законом (пункт 1 частини першої статті 10 Закону).

Оскільки Закон гарантує відповідне право кожній особі, то його реалізація не залежить від того, чи така особа є приватною, чи перебуває на публічній службі.

Право на інформацію може бути обмежене законом в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку, з метою запобігання заворушенням чи кримінальним правопорушенням, для охорони здоров`я населення, для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя (частина друга статті 6 Закону №2657-XII).

Кожен має право на свободу вираження поглядів. Це право включає свободу дотримуватися своїх поглядів, одержувати і передавати інформацію та ідеї без втручання органів державної влади і незалежно від кордонів. Ця стаття не перешкоджає державам вимагати ліцензування діяльності радіомовних, телевізійних або кінематографічних підприємств (пункт 1 статті 10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року (далі - Конвенція).

Здійснення цих свобод, оскільки воно пов`язане з обов`язками і відповідальністю, може підлягати таким формальностям, умовам, обмеженням або санкціям, що встановлені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадської безпеки, для запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров`я чи моралі, для захисту репутації чи прав інших осіб, для запобігання розголошенню конфіденційної інформації або для підтримання авторитету і безсторонності суду (пункт 2 статті 10 Конвенції).

Критеріями сумісності заходу втручання у право на свободу вираження поглядів із гарантіями статті 10 Конвенції, є те, чи ґрунтувалося таке втручання на національному законі, чи переслідувало легітимну мету, що випливає зі змісту пункту 2 вказаної статті, а також чи є відповідний захід необхідним у демократичному суспільстві з метою досягнення такої мети, зокрема чи є він пропорційним останній.

Втручання становитиме порушення гарантій статті 10 Конвенції, якщо воно не відповідатиме будь-якому з означених критеріїв.

Стаття 10 Конвенції не надає фізичним особам права на доступ до інформації, яка знаходиться в розпорядженні держави. Але таке право може виникнути, по-перше, якщо поширення інформації передбачається судовим рішенням, і, по-друге, коли доступ до інформації має важливе значення для реалізації права на свободу вираження поглядів, і відмова в її наданні є втручанням у це право (див. mutatis mutandis рішення Європейського суду з прав людини від 8 листопада 2016 року у справі «Угорський Гельсінський Комітет проти Угорщини» (Magyar Helsinki Bizottsag v. Hungary, заява № 18030/11, пункт 156) і від 26 березня 2020 року у справі «Центр демократії та верховенства права проти України» (Centre for Democracy and the Rule of Law v. Ukraine, заява № 10090/16, пункт 96)).

Велика Палата Європейського суду з прав людини у рішенні від 8 листопада 2016 року у справі «Угорський Гельсінський Комітет проти Угорщини» («Magyar Helsinki Bizottsag v. Hungary») (заява № 18030/11) вказала, що те, наскільки заборона доступу до інформації є втручанням у права заявника на свободу вираження поглядів, слід оцінювати у кожному конкретному випадку та з урахуванням його особливих обставин (§ 157). Для цього мають бути оцінені такі критерії (§ 158-170): - Мета запитувача. Необхідно встановити, чи справді отримання інформації є необхідним для реалізації запитувачем інформації його функції зі сприяння публічній дискусії з суспільно важливих питань, і чи справді ненадання інформації створить суттєву перешкоду свободі вираження поглядів; - Характер запитуваної інформації. Інформація, дані або документи, щодо яких вимагається доступ, повинні відповідати вимогам трискладового тесту, тобто збиратися в цілях задоволення саме суспільного інтересу; - Особлива роль запитувача інформації в отриманні та поширенні її серед громадськості. Розраховувати на захист свого права на доступ можуть, насамперед, журналісти, науковці, громадські активісти, зокрема блогери та популярні користувачі соцмереж, громадські організації, діяльність яких пов`язана з питаннями, що становлять суспільний інтерес, а також автори творів з означених питань; - Готовність і доступність запитуваної інформації. Надання інформації не повинно накладати на державні органи надмірного тягаря зі збирання й обробки даних. Доведення дотримання вказаних критеріїв покладається на позивача-запитувача інформації. Особа, у розпорядженні якої знаходиться відповідна інформація та якій адресований запит на інформацію, має перевірити останній на предмет наявності в ньому відповідного обґрунтування.

Частинами першою-другою статті 19 Закону визначено, що запит на інформацію - це прохання особи до розпорядника інформації надати публічну інформацію, що знаходиться у його володінні.

Запитувач має право звернутися до розпорядника інформації із запитом на інформацію незалежно від того, стосується ця інформація його особисто чи ні, без пояснення причини подання запиту, але з дотриманням, зокрема, пункту 1 частини першої статті 10 Закону.

Відповідно до частин першої, четвертої статті 20 Закону, розпорядник інформації має надати відповідь на запит на інформацію не пізніше п`яти робочих днів з дня отримання запиту. У разі, якщо запит стосується надання великого обсягу інформації або потребує пошуку інформації серед значної кількості даних, розпорядник інформації може продовжити строк розгляду запиту до 20 робочих днів з обґрунтуванням такого продовження. Про продовження строку розпорядник інформації повідомляє запитувача в письмовій формі не пізніше п`яти робочих днів з дня отримання запиту.

Розпорядник інформації має право відмовити в задоволенні запиту в таких випадках: 1) розпорядник інформації не володіє і не зобов`язаний відповідно до його компетенції, передбаченої законодавством, володіти інформацією, щодо якої зроблено запит; 2) інформація, що запитується, належить до категорії інформації з обмеженим доступом відповідно до частини другої статті 6 цього Закону; 3) особа, яка подала запит на інформацію, не оплатила передбачені статтею 21 цього Закону фактичні витрати, пов`язані з копіюванням або друком; 4) не дотримано вимог до запиту на інформацію, передбачених частиною п`ятою статті 19 цього Закону (частина перша статті 22 Закону).

VІ. Позиція Верховного Суду

За правилами частини першої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Водночас згідно з частиною другою статті 341 КАС України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Вирішуючи питання про обґрунтованість касаційної скарги, Верховний Суд виходить з такого.

Ця касаційна скарга подана з підстав неправильного застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права згідно пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України.

Спірні правовідносини виникли у зв?язку з тим, що, на думку позивача, подані ним заяви у порядку Закону України «Про доступ до публічної інформації» не розглянуті належним чином.

Отже, предметом спору у цій справі є дотримання ГУ ПФУ в Рівненській області вимог Закону України «Про звернення громадян» та Закону України «Про доступ до публічної інформації» під час розгляду звернень позивача.

У межах цієї справи суди попередніх інстанцій встановили, що позивачем у період з 6 березня 2023 року до 26 квітня 2023 року направлено 28 запитів до відповідача на отримання публічної інформації. Тобто, як зауважили суди, за 38 робочих днів подано 28 запитів, які є схожими за змістом лише із перефразуванням їх змісту.

До того ж, аналізуючи запити позивача, судами встановлено, що останній постійно просить надати йому детальні розрахунки його пенсії, наводячи у таких запитах самостійні розрахунки своєї пенсії, які на його думку, є правильними. Більше того, всі запити стосуються виконання судових рішень, що ухвалені на його користь судом.

Суди попередніх інстанції також зауважили, що кожне рішення суду містить свої періоди, зобов`язання та норми права, якими визначалось грошове забезпечення.

У свою чергу, як було наголошено в оскаржуваних судових рішеннях, позивач постійно дублює свої запити, в яких, зокрема, надає свої розрахунки до них та вимагає від пенсійного органу здійснити саме такі розрахунки, які він вважає вірними, що не є притаманним для запитів у розумінні Закону України «Про доступ до публічної інформації».

Суд апеляційної інстанції за таких умов погодився з висновком суду першої інстанціх, що позивач, своїми ідентичними запитами зловживає нормами Закону України «Про доступ до публічної інформації» і через оскарження відповідей до суду намагається маніпулювати діями органу Пенсійного фонду.

У підсумку, суд апеляційної інстанції підтримав висновок суду першої інстанції, що твердження позивача про ненадання/несвоєчасного надання інформації на його запити є безпідставними, оскільки встановлено, що ГУ ПФУ в Рівненській області було своєчасно (з урахуванням частини четвертої статті 20 Закону) надано вмотивовані та обґрунтовані відповіді на всі 28 запитів із всіма наявними у програмному пенсійному забезпеченні довідками.

Водночас, одним із ключових доводів касаційної скарги ОСОБА_1 є його незгода із цими твердженням судів попередніх інстанцій. Так, ОСОБА_1 наполягає, що суди передчасно дійшли висновку про своєчасність надання відповідачем інформації на його 28 запитів, оскільки, на переконання скаржника, судами взагалі не досліджувались жодні докази з приводу строків, в які були надані відповіді.

Як вбачається зі змісту оскаржуваних судових рішень, суд першої інстанції не врахував цей довід позивача та не дослідив своєчасність надання відповідей ГУ ПФУ в Рівненській області на зазначені вище запити позивача. Суд апеляційної інстанції означеним доводам апеляційної скарги ОСОБА_1 також оцінки не надав, і як наслідок, не дослідив листи та поштові конверти ГУ ПФУ у Рівненській області, надіслані у відповідь на запити позивача, які можуть слугувати належними доказами на підтвердження означених позивачем доводів щодо своєчасності/несвоєчасності розгляду запитів на інформацію, визначених статтею 20 Закону.

Тобто, суди мають належно і повно дослідити фактичні обставини цієї справи в контексті доводів ОСОБА_1 щодо несвоєчасності надання відповідей відповідачем на запити позивача. Ця суттева обставина залишилась поза увагою судів попередніх інстанцій і потребує належного дослідженя.

Щодо запитів у яких позивач просить надати йому відповіді Головного управління на вимоги державних виконавців у низці виконавчих провадженнях, суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що саме Закон України «Про виконавче провадження» регулює порядок надання такої інформації, а отже, враховуючи те, що ГУ ПФУ в Рівненській області у розумінні Закону України «Про виконавче провадження» є боржником, то всі відповіді рекомендованою кореспонденцією було направлено до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Рівненській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції. В свою чергу, суди констатували, що позивач як сторона виконавчого провадження може ознайомитись із всіма матеріалами виконавчого провадження, наявними у ньому згідно норм чинного законодавства.

Скаржник же, в свою чергу наголошував на тому, що у цих запитах ним ставилось питання про отримання створеної саме відповідачем інформації, яка перебувала у його володінні, а отже, на переконання позивача, він мав право на отримання вказаної інформації у відповідності до положень статей 14, 19 Закону.

Водночас, з рішень судів першої та апеляційної інстанції неможливо встановити, які саме запити позивача аналізувалися судами, оскільки не зазначено ані дат, ані номерів зазначених запитів, як і не зазначено які саме відповіді відповідача на вказані запити досліджувалися.

Отже, зі зміту оскаржуваних судових рішень вбачається, що судами попередніх інстанцій взагалі не було надано оцінки усім позовним вимогам ОСОБА_1 , не було досліджено ані вчасності надання відповідей на запити, ані повноти та достовірності наданих відповідей на вказані запити.

Так, стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, при визначенні цивільних прав і обов`язків особи чи при розгляді будь-якого кримінального обвинувачення, що пред`являється особі.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

Варто відзначити, що у юридичній науці поняття «вмотивованості» судового рішення посідає самостійне місце поряд із поняттями «законності» та «обґрунтованості» в контексті дотримання принципу верховенства права та права на справедливий суд.

Під умотивованістю розуміється повне і всебічне відображення в рішенні суду мотивів, якими він керувався при ухваленні свого рішення, при оцінюванні доказів для встановлення наявності або відсутності обставин, на які сторони покликалися як на підґрунтя своїх вимог і заперечень, із зазначенням, чому певні докази були взяті до уваги або відхилені, й віддзеркалення мотивів щодо позиції суду при застосуванні норм матеріального і процесуального права.

Згідно з уже розробленими теоретичними підходами, зробленими на основі аналізу прецедентної практики Європейського суду з прав людини, існують такі критерії мотивованості судового рішення: 1) у рішенні вмотивовано питання факту та права, проте обсяг умотивування може відрізнятися залежно від характеру рішення та обставин справи; 2) у рішенні містяться відповіді на головні аргументи сторін; 3) у рішенні чітко та доступно зазначені доводи і мотиви, на підставі яких обґрунтовано позицію суду, що дає змогу стороні правильно аргументувати апеляційну або касаційну скаргу; 4) рішення є підтвердженням того, що сторони були почуті судом; 5) рішення є результатом неупередженого вивчення судом зауважень, доводів та доказів, що представлені сторонами; 6) у рішенні обґрунтовано дії суду щодо вибору аргументів та прийняття доказів сторін.

Національне законодавство, а саме частина четверта статті 246 КАС України також висуває певні вимоги до змісту мотивувальної частини рішення суду першої інстанції, зокрема, у цій частині зазначаються: 1) обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини; 2) докази, відхилені судом, та мотиви їх відхилення; 3) мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову; 4) чи були і ким порушені, не визнані або оспорені права чи інтереси, за захистом яких мало місце звернення до суду, та мотиви такого висновку; 5) норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування; 6) норми права, на які посилалися сторони, які суд не застосував, та мотиви їх незастосування; 7) мотиви, з яких у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень суд, відмовляючи у позові, дійшов висновку, що оскаржуване рішення, дія чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень визнано судом таким, що вчинено відповідно до вимог частини другої статті 2 цього Кодексу.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів Верховного Суду вбачає невідповідність оскаржуваних рішень цим вимогам на предмет вмотивованості.

Велика Палата у постанові від 27 жовтня 2022 року у справі №9901/496/21 наголошувала, що принцип офіційного з`ясування всіх обставин у справі полягає насамперед в активній ролі суду при розгляді справи. В адміністративному процесі, на відміну від суто змагального процесу, де суд оперує виключно тим, на що посилаються сторони, мають бути повністю встановлені обставини справи, щоб суд ухвалив справедливе та об`єктивне рішення. Принцип офіційності, зокрема, виявляється у тому, що суд визначає обставини, які необхідно встановити для вирішення спору; з`ясовує, якими доказами сторони можуть обґрунтовувати свої доводи чи заперечення щодо цих обставин; а у разі необхідності суд повинен запропонувати особам, які беруть участь у справі, доповнити чи пояснити певні обставини, а також надати суду додаткові докази.

За змістом статті 210 КАС України до процесуальних обов`язків адміністративного суду віднесено з`ясування обставини, на які учасники справи посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, і дослідження доказів, якими вони обґрунтовуються. У такий спосіб проявляється інформування учасників адміністративного процесу щодо порядку реалізації судового розгляду та змісту адміністративної справи. Ознайомлення зі змістом джерел доказів (засобів доказування) дає змогу належно встановити обставини адміністративної справи. Зміст наведених норм дає підстави дійти висновку, що обов`язок встановлення фактичних обставин у конкретній справі законодавцем покладається саме на адміністративний суд, який насамперед має з`ясувати предмет спору та відповідно визначити обставини, які необхідно встановити для правильного його вирішення.

Відповідно до вимог статті 244 КАС України під час ухвалення рішення суд, зокрема, вирішує: чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження.

Виходячи зі змісту завдання адміністративного судочинства, принципу офіційного з`ясування всіх обставин у справі та можливості виходу за межі позовних вимог з метою ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень суд адміністративної юрисдикції зобов`язаний не лише формально розглянути заявлені позовні вимоги, а й у комплексі дослідити обставини справи, надати їм відповідну правову оцінку і, у випадку необхідності, захистити порушене право позивача.

Ураховуючи наведене, Суд вбачає доводи касаційної скарги позивача у частині неповноти встановлення судами попередніх інстанцій фактичних обставин справи, які мають суттеве значення для її вирішення, а також порушення процесуального порядку розгляду справи, доведеними, що вказує на порушення норм процесцуального права судами попередніх інстанцій.

Відповідно до частини другої статті 353 КАС України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, якщо: 1) суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 328 цього Кодексу; або 2) суд розглянув у порядку спрощеного позовного провадження справу, яка підлягала розгляду за правилами загального позовного провадження; або; 3) суд необґрунтовано відхилив клопотання про витребування, дослідження або огляд доказів або інше клопотання (заяву) учасника справи щодо встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи; 4) суд встановив обставини, що мають істотне значення, на підставі недопустимих доказів.

Оскільки судами попередніх інстанцій не були встановлені усі фактичні обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, Верховний Суд дійшов висновку, що судові рішення судів попередніх інстанцій належить скасувати з направленням справи на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.

При новому розгляді справи суду першої інстанції необхідно взяти до уваги викладене в цій постанові й встановити обставини справи, які мають значення для правильного її вирішення.

З огляду на результат касаційного розгляду судові витрати у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції не розподіляються.

Керуючись статтями 341 345 349 351 355 356 359 КАС України,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 31 серпня 2023 року і постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 8 листопада 2023 року у справі №460/15045/23 скасувати, а справу направити на новий розгляд до Рівненського окружного адміністративного суду.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і не може бути оскаржена.

………………….......

Н.М. Мартинюк

А.В. Жук

Ж.М. Мельник-Томенко,

Судді Верховного Суду