ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 жовтня 2024 року
м. Київ
справа № 460/16652/23
адміністративне провадження № К/990/2862/24
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Стрелець Т.Г.,
суддів: Стеценка С.Г., Тацій Л.В.,
розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу № 460/16652/23
за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії, провадження по якій відкрито
за касаційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 15 вересня 2023 року (суд у складі головуючого судді Борискіна С.А.) та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 11 січня 2024 року (колегія суддів у складі головуючого судді Онишкевича Т.В., суддів Сеника Р.П., Судової-Хомюк Н.М.) у справі № 460/16652/23
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
У липні 2023 року ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернулася до Рівненського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області (далі - відповідач, ГУ ПФУ), у якому просила:
- визнати протиправною бездіяльність ГУ ПФУ, яка полягає в обчисленні розміру її пенсії без встановлення доплати до пенсії за понаднормовий стаж у розмірі 1 % заробітку за кожен рік роботи понад 15 років, встановлений частиною 2 статті 56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в редакції, чинній до 01 жовтня 2017 року;
- зобов`язати відповідача здійснити перерахунок та виплату пенсії, встановивши з 11 січня 2023 року доплату до пенсії за понаднормовий стаж в розмірі 1 % від заробітної плати взятої для обчислення пенсії за кожен рік понад 15 років, встановлений у редакції, чинній до 01 жовтня 2017 року.
На обґрунтування позовних вимог позивачка вказала на протиправність відмови відповідача в перерахунку її пенсії відповідно до пункту 2 статті 56 Закону № 796-XII, оскільки вона є особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, тому має право на отримання доплати до пенсії за понаднормовий стаж, визначений цим пунктом статті 56 вказаного Закону.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 15 вересня 2023 року, яке залишено без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 11 січня 2024 року, позов задоволено частково.
Визнано протиправною бездіяльність ГУ ПФУ, яка полягає у непроведені перерахунку і невиплаті ОСОБА_1 пенсії на пільгових умовах відповідно до частини другої статті 56 Закони України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Зобов`язано відповідача здійснити перерахунок та виплату з 01 червня 2023 року ОСОБА_1 пенсії за віком з урахуванням положень частини 2 статті 56 Закони України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», в редакції, чинній до 01 жовтня 2017 року.
У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Рішення судів мотивовані тим, що оскільки позивачка є особою четвертої категорії, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, на неї розповсюджується дія статті 56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», тому перерахунок її пенсії повинен здійснюватись за кожен повний рік стажу роботи понад установлений мінімальний трудовий стаж для призначення пенсії, шляхом збільшення пенсії на 1% заробітку за рік.
Суди відхилили доводи відповідача про неможливість застосування до позивачки частини другої статті 56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у попередній редакції з посиланням на умову, яка пов`язується з призначенням особі пенсії на умовах частини другої статті 27 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (так звана двоскладова формула).
На обгрунтування такого висновку зазначили, що пенсія позивачці була призначена до внесення до закону змін, які передбачили цю умову (тобто до 03 жовтня 2017 року). Тому попередня редакція цієї статті передбачала пільгове обчислення понаднормативного стажу без умови призначення пенсії саме на підставі частини другої статті 27 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Зазначені зміни (після 03 жовтня 2017 року) стосуються лише тих пенсій, які були призначені вперше та виключно після внесення цих змін. Таким чином, оскільки пенсія позивачці не призначається вперше, а підлягала перерахунку, то на неї не поширюється вказана умова.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
Не погодившись з судовими рішеннями суду першої та апеляційної інстанцій відповідач направив до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просить скасувати рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 15 вересня 2023 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 11 січня 2024 року у справі № 460/16652/23 та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.
Обґрунтовуючи підстави звернення з даною касаційною скаргою скаржник зазначає, що судом неправильно застосовано норми матеріального права, порушено норми процесуального права, застосовано норму права без урахування висновку щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду від 06 вересня 2023 року у справі №300/2091/21, від 23 жовтня 2019 року у справі №809/627/18, від 12 грудня 2022 року у справі №300/1390/19, тощо.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22 січня 2024 року, сформовано колегію суддів у складі: головуючого судді Стрелець Т.Г., суддів Стеценка С.Г., Тацій Л.В.
Ухвалою Верховного Суду від 11 березня 2024 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ГУ ПФУ в Рівненській області на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 15 вересня 2023 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 11 січня 2024 року у справі № 460/16652/23.
Верховний суд ухвалою від 28 жовтня 2024 року прийняв до провадження вищезазначену касаційну скаргу та призначив до розгляду в письмовому провадженні з 29 жовтня 2024 року.
Позивачка подала відзив на касаційну скаргу, у якому просила залишити її без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій без змін.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ
ОСОБА_1 з 14 травня 2008 року перебуває на обліку в ГУ ПФУ та отримує пенсію відповідно до статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» як потерпіла внаслідок аварії на ЧАЕС (категорія 4).
У відповідь на заяву позивачки від 25 травня 2023 року щодо перерахунку пенсії на умовах частини другої статті 56 Закон України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» відповідач листом від 01 червня 2023 року №1700-0304-8/49518 повідомив про відсутність підстав для здійснення такого перерахунку та виплати пенсії.
Вважаючи таку бездіяльність ГУ ПФУ протиправною, ОСОБА_1 звернулася до суду.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що перевірка законності судових рішень судів першої та апеляційної інстанції, згідно зі статтею 341 КАС України, здійснюється виключно у частині застосування норм матеріального та процесуального права.
Відповідно до частини третьої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі також КАС України) провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Подібні правовідносини вже були предметом розгляду у Верховному Суді.
У справі, яка розглядається, ключовим є питання про поширення пункту 2 статті 56 Закону № 796-XII в редакції змін, внесених Законом № 2148-VIII на правовідносини, які виникли до набрання ними чинності, за правилами якого умовою для збільшення громадянам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4 осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи пенсії на один процент заробітку за кожен рік роботи понад встановлений цим пунктом стаж є призначення їм пенсії на умовах частини другої статі 27 Закону № 1058-IV.
Так, Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду постановою від 25 червня 2024 року у справі № 300/3435/21 відступив від висновків, викладених в раніше ухвалених постановах Верховного Суду у складі колегії суддів цієї самої палати від Верховного Суду, зокрема від 23 жовтня 2019 року у справі №809/627/18, від 29 серпня 2022 року у справі № 300/1390/19, від 06 вересня 2023 року у справі № 300/2091/21, від 10 січня 2024 року у справі № 300/168/21 та інших, у яких викладено правовий висновок про розповсюдження пункту 2 статті 56 Закону № 796-ХІІ в редакції змін, внесених Законом № 2148-VIII на правовідносини, які виникли до набрання ними чинності, та відповідно про те, що згідно із пунктом 2 статті 56 Закону № 796-ХІІ (у редакції, що діяла на час її реалізації за заявою пенсіонера) умовою призначення надбавки за понаднормативний стаж є призначення пенсії на умовах частини другої статі 27 Закону №1058-IV; пенсіонер, щодо якого не дотримано цієї умови, не має права на отримання надбавки за понаднормовий стаж, та дійшов висновків щодо їх застосування у подібних правовідносинах у такий спосіб:
(1) держава гарантувала зокрема, учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС особливі норми та умови пенсійного забезпечення як компенсацію особам, які постраждали внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС, за втрачене здоров`я, моральні і фізичні страждання, обмеження в реалізації своїх здібностей та можливостей забезпечити собі гідний життєвий рівень, тому за особами, які набули право на призначення пенсії з урахуванням спеціального Закону № 796-XII, редакцією пункту 2 статі 56 якого було визначено, що право на пенсію в повному розмірі мають громадяни, віднесені до категорій 1, 2, 3, 4, за умови стажу роботи не менш як: чоловіки - 20 років, жінки - 15 років, із збільшенням пенсії на один процент заробітку за кожний рік роботи понад встановлений цим пунктом стаж, але не вище 75 процентів заробітку, а громадянам, які відпрацювали за списком № 1, чоловіки - 10 років і більше, жінки - 7 років 6 місяців і більше - не вище 85 процентів заробітку, таке право зберігається й у разі зміни нормативно-правового регулювання цих правовідносин.
У разі зміни правового регулювання набуті такими особами права на пільги, компенсації і гарантії повинні бути збережені із забезпеченням можливості їх реалізації або шляхом запровадження рівноцінних чи більш сприятливих умов соціального захисту.
(2) до осіб, яким на час призначення пенсії з урахуванням Закону № 796-XII її розрахунок мав здійснюватися згідно із пунктом 2 статті 56 Закону № 796-XII за кожний повний рік стажу роботи понад установлений для них мінімальний трудовий стаж для призначення пенсії (15 років - для жінок і 20 років - для чоловіків) шляхом збільшення пенсії на один процент заробітку за рік, вказана норма повинна застосуватися у тій редакції, яка діяла на час призначення пенсії (окрім випадку покращення становища особи). Розповсюдження на таких осіб нових правил виплати надбавки за понаднормовий стаж в залежності від призначення пенсії на умовах частини другої статі 27 Закону № 1058-IV, запроваджених у зв`язку із внесенням до цієї норми змін Законом № 2148-VIII, свідчило б про звуження змісту та обсягу існуючих прав таких осіб, що в силу статті 22 Конституції України є неприпустимим.
Застосовуючи наведені вище правові висновки Верховного Суду до спірних відносин, які виникли у справі, яка переглядається, колегія суддів приходить до висновку, що оскільки пенсія за віком призначена позивачці до внесення змін до пункту 2 статі 56 Закону № 796-XII, то в силу вимог статті 58 Конституції України, такі зміни не позбавляють позивачку права на пенсію в повному розмірі із доплатою за понаднормовий стаж, оскільки таке право вона набула значно раніше, ніж набрав чинності Закон № 2148-VIII, яким було внесено зміни до пункту 2 статі 56 Закону № 796-XII.
З урахуванням наведеного, колегія суддів КАС ВС приходить до висновку, що невипалата відповідачем ОСОБА_1 пенсії в повному розмірі із доплатою за понаднормовий стаж, встановленою пунктом 2 статті 56 Закону в редакції, чинній до 01 жовтня 2017 року, не відповідає критеріям, визначеним статтею 19 Конституції України та статті 2 КАС України.
Таким чином, правозастосування судів попередніх інстанцій відповідає згаданим вище висновкам Верховного Суду, тому доводи касаційної скарги не знайшли підтвердження під час касаційного перегляду справи.
Частиною першою статті 350 КАС передбачено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Ураховуючи викладене, Верховний Суд вважає за необхідне залишити касаційну скаргу ГУ ПФУ без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій - без змін.
Зважаючи на результат касаційного розгляду, судові витрати розподілу не підлягають.
Керуючись статтями 243 341 345 349 350 356 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд,
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області залишити без задоволення.
Рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 15 вересня 2023 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 11 січня 2024 року в адміністративній справі № 460/16652/23 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Головуючий Стрелець Т.Г.
Судді Стеценко С.Г.
Тацій Л.В.