ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 серпня 2024 року

м. Київ

справа № 460/19702/23

адміністративне провадження № К/990/9472/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Шарапи В.М.,

суддів Берназюка Я.О., Чиркіна С.М.,

розглянув у порядку письмового провадження

касаційну скаргу ОСОБА_1

на ухвалу Рівненського окружного адміністративного суду від 20.12.2023 (головуючий суддя Гресько О.Р.) та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 14.02.2024 (головуючий суддя (головуючий суддя Коваль Р.Й., судді Гуляк В.В., Ільчишин Н.В.)

у справі №460/19702/23

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області

про визнання протиправними дій та зобов`язання до вчинення певних дій,

ОПИСОВА ЧАСТИНА

Короткий зміст позовних вимог і рішень судів першої та апеляційної інстанцій:

1. У серпні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області (далі - ГУ ПФУ в Рівненській області), в якому просив:

1.1. визнати протиправними дії та зобов`язати відповідача здійснити з 01.07.2021 виплату щомісячної доплати в сумі 2000 грн відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 № 713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб», з урахуванням проведених виплат.

2. Ухвалою Рівненського окружного адміністративного суду від 21.08.2023 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

3. Ухвалою суду від 26 жовтня 2023 року позовну заяву залишено без руху на підставі частини 13 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України). Позивачу запропоновано усунути недоліки позову шляхом подання до суду заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду в частині позовних вимог, що стосуються перерахування та виплати щомісячної доплати до пенсії в сумі 2000 грн відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів України №713 за період з 01.07.2021 по 18.02.2023.

4. Ухвалою суду від 20.12.2023 позовну заяву залишено без розгляду в частині позовних вимог про визнання протиправними дій ГУ ПФУ в Рівненській області щодо неустановлення та невиплати ОСОБА_1 з 01.07.2021 по 18.02.2023 щомісячної доплати в сумі 2000 грн відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 №713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб» та зобов`язання ГУ ПФУ в Рівненській області здійснити ОСОБА_1 виплату щомісячної доплати в сумі 2000 грн відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 №713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб» за період з 01.07.2021 по 18.02.2023.

5. Восьмий апеляційний адміністративний суд постановою від 14.02.2024 залишив без змін ухвалу Рівненського окружного адміністративного суду від 20.12.2023.

6. Суди, залишаючи без розгляду частину позовних вимог, виходили з того, що позивачем пропущено строк звернення до суду із позовом за період із з 01.07.2021 по 18.02.2023, оскільки з позовом звернувся лише 18.08.2023, і поважних причин пропуску строку звернення до суду, при цьому, не навів.

7. Судами попередніх інстанцій під час судового розгляду справи встановлено, що:

7.1. ОСОБА_1 перебуває на обліку в ГУ ПФУ у Рівненській області та отримує пенсію, призначену відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

7.2. Позивач звернувся до ГУ ПФУ в Рівненській області із заявою, в якій просив здійснити перерахунок його пенсійних виплат відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 № 713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб» (щомісячна доплата в сумі 2000 грн).

7.3. Відповідач надав відповідь 27.07.2023, в якій вказано про відсутність підстав для виплати щомісячної доплати в розмірі 2000 грн відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 № 713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб».

7.4. Позивач, не погоджуючись з такими діями відповідача, 18.08.2023 звернувся до суду з позовом.

Короткий зміст вимог та узагальнені доводи касаційної скарги:

8. ОСОБА_1 подав касаційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу Рівненського окружного адміністративного суду від 20.12.2023 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 14.02.2023, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

8.1. Підставою для відкриття касаційного провадження у справі стало порушення норм процесуального права, що передбачено абзацом 2 частини 4 статті 328 КАС України. Скаржник вважає, що застосування строків звернення до суду унеможливить реалізацію права, передбаченого статтею 51 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», щодо перерахунку пенсій із дати виникнення права на нього без обмеження строком.

9. Відзив на касаційну скаргу відповідач не подав. Про відкриття касаційного провадження та вчинені судом касаційної інстанції дії щодо розгляду касаційної скарги повідомлений належним чином.

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

Висновки суду за результатами розгляду касаційної скарги з посиланням на норми права, якими керувався суд касаційної інстанції:

10. За правилами частини 2 статті 341 КАС України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

11. Частиною 1 статті 5 КАС України встановлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду за захистом, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

12. Приписи пункту 8 частини 1 статті 240 КАС України визначають, що суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.

13. Відповідно до частини 3 статті 123 КАС України, якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

14. Отже, підставою для залишення позову без розгляду відповідно до пункту 8 частини 1 статті 240 КАС України є неподання заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними.

15. Матеріали справи підтверджують, що після провадження у справі ухвалою суду першої інстанції від 26.10.2023 позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху з підстав пропуску позивачем шестимісячного строку звернення до суду. Судом встановлено позивачу п`ятиденний строк для усунення визначених в ухвалі недоліків шляхом подання до суду заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду в частині позовних вимог, що стосуються перерахування та виплати щомісячної доплати до пенсії в сумі 2000 грн відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів України №713 за період з 01.07.2021.

16. На виконання вимог вказаної ухвали позивачем до суду першої інстанції подано заяву, в якій просить прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі. В обґрунтування заяви позивач вказав, що дізнався про порушення свого права з листа відповідача.

17. Надаючи оцінку висновкам судів попередніх інстанцій щодо наявності підстав для залишення без розгляду частини позовних вимог, колегія суддів касаційного суду виходить з такого.

18. За приписами частини 1 статті 118 КАС України, процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом.

Процесуальні строки визначаються днями, місяцями і роками, а також можуть визначатися вказівкою на подію, яка повинна неминуче настати.

19. Відповідно до частин 1 - 2 статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

20. Згідно із частиною 3 статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть установлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

21. Для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час, коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.

22. Спірні правовідносини виникли у зв`язку із перерахунком та виплатою позивачу щомісячної доплати в сумі 2000 грн, передбаченою постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 № 713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб», з 01.07.2022.

23. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 24.12.2020 у справі № 510/1286/16-а вказала на те, що у спорах, що виникають з органами Пенсійного фонду України, особа може дізнатися, що її права порушені, зокрема, при отриманні від органу Пенсійного фонду України відповіді (листа-відповіді, листа-роз`яснення) на надісланий запит щодо розміру пенсії, нормативно-правових документів (про правильність/помилковість нарахування розміру пенсії, своєчасність/несвоєчасність її перерахунку), на підставі яких був здійснений саме такий розрахунок.

24. При цьому, поняття «повинен був дізнатися» необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа має можливість дізнатися про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї відсутні перешкоди для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені (постанова Верховного Суду від 21.02.2020 №340/1019/19).

25. Верховний Суд наголошує, що пенсія є щомісячним періодичним платежем, а тому в будь-якому разі її розмір відомий особі, яка її отримує. Така особа має реальну, об`єктивну можливість виявити належну зацікавленість та вчинити активні дії з метою отримання інформації про рішення, на підставі якого було здійснено призначення пенсії чи був здійснений її перерахунок, з яких складових вона складається, як обрахована та на підставі яких нормативно-правових актів був здійснений саме такий її розрахунок чи розрахунок її складових.

26. Судова палата з розгляду справ щодо захисту соціальних прав у постанові від 31.03.2021 по справі №240/12017/19 відступила від висновків, викладених, зокрема у постановах від 29.10.2020 по справі №816/197/18, від 20.10.2020 по справі №640/14865/16-а, від 25.02.2021 по справі № 822/1928/18 щодо застосування строку звернення до суду у соціальних спорах, у яких, зокрема зазначено, що при застосуванні строків звернення до адміністративного суду у вказаній категорії справ слід виходити з того, що встановлені процесуальним законом строки та повернення позовної заяви без розгляду на підставі їх пропуску не можуть слугувати меті відмови у захисті порушеного права, легалізації триваючого правопорушення, в першу чергу, з боку держави (постанови Верховного Суду від 29.10.2020 у справі №816/197/18, від 20.10.2020 у справі №640/14865/16-а, а також про те, що строк звернення позивача до суду у випадку спірних правовідносин розпочав перебіг після отримання позивачем листа-відповіді від органу Пенсійного фонду, а не після отримання пенсії за відповідний період (постанова Верховного Суду від 25.02.2021 у справі №822/1928/18) та дійшла наступного правового висновку щодо застосування строку звернення до суду, передбаченого статтею 122 КАС України у спорах цієї категорії:

1) для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час, коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання такою особою строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.

2) пенсія є щомісячним періодичним платежем, а тому в будь-якому разі її розмір відомий особі, яка її отримує щомісячно. Відтак, отримання пенсіонером листа від територіального органу Пенсійного фонду України у відповідь на його заяву не змінює момент, з якого така особа повинна була дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли вона почала вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов`язується з початком перебігу строку звернення до суду у разі якщо така особа без зволікань та протягом розумного строку не вчиняла активних дій щодо отримання інформації про правильність/помилковість нарахування розміру пенсії, своєчасність/несвоєчасність її перерахунку, тощо.

27. З урахуванням наведеного колегія суддів вважає помилковими доводи позивача про те, що про порушення своїх прав останній дізнався із змісту листа відповідача, оскільки отримання такого листа не змінює момент, з якого позивач повинен був дізнатися про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли він почав вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов`язується та не змінює початок перебігу строку звернення до суду за захистом порушених саме цих прав.

28. Про факт встановлення чи невстановлення позивачу доплати до пенсії з 01.07.2022 останньому не могло не бути відомо принаймні з серпня 2022 року, тобто з моменту отримання пенсії за липень 2022 року. У свою чергу доказів вчинення будь-яких дій з метою з`ясування розміру пенсії та відповідної доплати позивачем не надано.

29. Судовою колегією враховується, що причини пропуску строку є поважними, якщо обставини, які зумовили такі причини, є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.

30. Наведені позивачем у його заяві обставини не можуть вважатися поважними причинами пропуску строку звернення до суду, оскільки, як вже було наголошено вище, згадані виплати мають щомісячний характер і про їх припинення, зменшення чи нарахування у неправильному розмірі позивачу мало бути відомо не пізніше неотримання/отримання вперше такої виплати у межах спірного періоду.

31. Аналогічну позицію висловлено Верховним Судом у постановах від 21.02.2024 у справі №240/27663/23, від 05.03.2024 у справі №300/5476/22, від 03.07.2024 у справі №400/14847/23.

32. Верховний Суд звертає увагу, що встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства.

33. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

34. За таких обставин подання позивачем у серпні 2023 року позовної заяви за відсутності належного обґрунтування причин зволікання із оскарженням рішень, бездіяльності відповідача щодо безпідставного, на думку позивача, ненарахування та невиплати, починаючи з липня 2022 року, суми доплати до пенсії, матиме наслідком порушення принципу правової визначеності, що є неприпустимим з огляду на принципову позицію Європейського Суду з прав людини у цьому питанні.

35. З урахуванням наведених норм права та з огляду на те, що позивач просив виплачувати щомісячну доплату до пенсії у розмірі 2 000,00 грн з 01.07.2022, а з цим позовом звернувся лише 18.08.2023, беручи до уваги періодичний характер пенсійних виплат, об`єктивність та відчутність різниці в отримуваній кожного місяця сумі пенсії та наведені правові висновки Верховного Суду, колегія суддів погоджується з висновком судів попередніх інстанцій, що ОСОБА_1 пропущено строк звернення з цим позовом до суду першої інстанції в частині вимог за період з 01.07.2022 по 18.02.2023.

36. Доводи касаційної скарги з приводу неможливості реалізації положень статті 51 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» щодо права на перерахунок пенсії Суд відхиляє з огляду на таке.

37. Відповідно до статті 51 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» при настанні обставин, які тягнуть за собою зміну розміру пенсій, призначених військовослужбовцям строкової служби та їх сім`ям, перерахунок цих пенсій провадиться відповідно до строків, встановлених частиною четвертою статті 45 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

38. Перерахунок пенсій у зв`язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно з цим Законом, або у зв`язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, не проведений з вини органів Пенсійного фонду України та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком.

39. Таким чином, частина 3 статті 51 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» поширює свою дію виключно на випадки здійснення перерахунку пенсій внаслідок підвищення грошового забезпечення особам, на які поширює свою дію вказаний закон. При цьому, такий перерахунок має бути протиправно не проведений пенсійним органом на підставі відповідних довідок, виданих уповноваженими органами.

40. Проте спірна доплата не є складовою грошового забезпечення, тому до цих правовідносин положення статті 51 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» не застосовуються.

41. Нерелевантним є покликання скаржника на висновки Верховного Суду, викладені у постанові Верховного Суду від 12.12.2023 у справі №380/1907/23, з огляду на те, що такі висновки постановлені за інших фактичних обставин, оскільки у вказаній справі правовідносини виникли щодо складання та надання до пенсійного органу довідки про розмір грошового забезпечення особи для перерахунку пенсії.

42. Отже, доводи скаржника не знайшли свого підтвердження під час розгляду цієї справи, тому касаційна скарга задоволенню не підлягає.

43. Частиною 1 статті 350 КАС України передбачено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

44. Таким чином, рішення судів попередніх інстанцій є законними та обґрунтованими і не підлягають скасуванню, оскільки суди всебічно перевіривши обставини справи, вирішили спір у відповідності з нормами матеріального права та з дотриманням норм процесуального права.

45. Зважаючи на результат касаційного розгляду, судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись статтями 341 345 349 350 355 356 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Ухвалу Рівненського окружного адміністративного суду від 20.12.2023 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 14.02.2024 залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття і оскарженню не підлягає.

Суддя - доповідач В.М. Шарапа

Судді Я.О. Берназюк

С.М. Чиркін