ПОСТАНОВА
Іменем України
28 квітня 2020 року
Київ
справа №460/2864/18
адміністративне провадження №К/9901/15645/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду (далі - Суд):
cудді-доповідача - Радишевської О.Р.,
суддів - Кашпур О.В., Уханенка С.А.
розглянув як суд касаційної інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін за наявними в справі матеріалами адміністративну справу №460/2864/18
за позовом ОСОБА_1 до Державної служби України з питань праці, Управління Держпраці в Рівненській області про визнання неправомірним та скасування наказу, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, провадження в якій відкрито
за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 17 квітня 2019 року, ухвалену у складі: головуючого судді Обрізко І.М., суддів Іщук Л.П., Онишкевича Т.В.,
УСТАНОВИВ:
І. Обставини справи
1. ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивачка) звернулася до суду з позовом до Державної служби України з питань праці (далі - Держпраці України, відповідач-1), Управління Держпраці в Рівненській області (далі - відповідач-2) з вимогами визнати протиправним і скасувати наказ відповідача-1 від 08 жовтня 2018 року №69-кт «Про відсторонення ОСОБА_1 » та стягнення з відповідача-2 на користь позивачки середнього заробітку за час вимушеного прогулу з 09 жовтня 2018 року.
2. Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 09 січня 2019 року адміністративний позов задоволено в повному обсязі.
3. Не погодившись з указаним рішенням, відповідачі оскаржили його в апеляційному порядку.
4. Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 17 квітня 2019 року рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 09 січня 2019 року було скасовано, а позовну заяву ОСОБА_1 до Держпраці України, Управління Держпраці в Рівненській області про визнання протиправним і скасування наказу, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу залишено без розгляду.
5. Залишаючи без розгляду позовну заяву, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що її було подано за межами встановлених у Кодексі адміністративного судочинства України (далі - КАС України) строків звернення до суду.
6. Як установив суд апеляційної інстанції, з оскаржуваним наказом Держпраці України від 08 жовтня 2018 року №69-кт «Про відсторонення ОСОБА_1 » позивачка була ознайомлена 08 жовтня 2018 року.
7. 08 листопада 2018 року, у межах передбачених КАС України строків звернення до суду, представниця позивачки подала до Рівненського окружного адміністративного суду позов про визнання протиправним і скасування наказу Держпраці України від 08 жовтня 2018 №69-кт «Про відсторонення ОСОБА_1 » та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
8. Водночас ухвалою Рівненського окружного адміністративного суду від 09 листопада 2018 у справі №460/2830/18 указаний позов повернуто позивачці на підставі пункту 3 частини четвертої статті 169 КАС України, оскільки до позовної заяви не було додано належних доказів на підтвердження повноважень представниці позивачки, яка підписала позов.
9. Як установив суд апеляційної інстанції, зазначена ухвала позивачкою не оскаржувалася. Натомість 15 листопада 2018 року представницею позивачки до Рівненського окружного адміністративного суду було подано тотожну позовну заяву разом з клопотанням про визнання поважними причин пропуску строку звернення до суду, яке суд першої інстанції задовольнив.
10. Оцінюючи висновки суду першої інстанції, якими він керувався, поновлюючи строк звернення до суду, суд апеляційної інстанції зазначив, що поважними визнаються лише ті обставини, які об`єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом і пов`язані з істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду.
11. Як зазначив суд апеляційної інстанції, помилки, допущені під час звернення до суду в останній день визначеного в законі строку, зазначеним критеріям поважності не відповідають.
12. Суд апеляційної інстанції наголосив, що право на повторне звернення до суду реалізується в межах відповідних процесуальних строків. Тому, з метою дотримання вимог процесуального закону щодо строку звернення до суду позивачка не була позбавлена права оскаржити ухвалу Рівненського окружного адміністративного суду від 09 листопада 2018 року у справі №460/2830/18 про повернення позовної заяви. Проте позивачка таким правом не скористалася.
ІI. Провадження в суді касаційної інстанції
13. Уважаючи судове рішення суду апеляційної інстанцій таким, що ухвалене із порушенням вимог процесуального закону, позивачка подала касаційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 17 квітня 2019 року й направити справу до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.
14. На обґрунтування вимог касаційної скарги позивачка зазначила, що повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню до адміністративного суду та не є підставою для залишення повторної позовної заяви без розгляду.
15. Позивачка наполягає на тому, що ухвалу Рівненського окружного адміністративного суду від 09 листопада 2018 у справі №460/2830/18 про повернення позовної заяви отримала 13 листопада 2018 року, і 15 листопада 2018 року, усунувши недоліки, що стали підставою для повернення позовної заяви, подала її повторно.
16. На думку позивачки, суд апеляційної інстанції безпідставно не врахував, що з першою позовною заявою вона звернулася вчасно, а після її повернення у найкоротший строк повторно звернулася до суду з належно оформленою позовною заявою, тобто вона та її представник діяли добросовісно.
17. Відповідачі проти вимог касаційної скарги заперечили. У відзиві на касаційну скаргу зазначили, що подання до суду позовної заяви не зупиняє та не перериває строків звернення до суду, у зв`язку з чим посилання позивачки на ту обставину, що вперше до суду вона звернулася вчасно не може бути підставою для визнання поважними причин пропуску строків звернення до суду з повторним позовом.
18. За наслідками автоматизованого розподілу касаційну скаргу передано на розгляд колегії суддів: судді-доповідачу Радишевській О.Р., суддям Кашпур О.В., Уханенку С.А.
19. Ухвалою Верховного Суду від 10 червня 2019 року за вказаною касаційною скаргою відкрито касаційне провадження.
ІІІ. Джерела права й акти їхнього застосування
20. 08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року № 460-IX «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ», яким до окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України, у тому числі щодо меж касаційного перегляду, унесені зміни.
21. Водночас, пунктом 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону від 15 січня 2020 року №460-IX передбачено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
22. З урахуванням викладеного, розглядаючи цю справу, Суд керується положеннями Кодексу адміністративного судочинства України, що діяли до набрання чинності змін, унесених Законом України від 15 січня 2020 року №460-IX.
23. Статтею 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
24. Згідно з частиною 2 статті 44 КАС України учасники справи зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки.
25. Відповідно до пункту 6 частини п`ятої статті 44 КАС України учасники справи зобов`язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.
26. Частиною першою статті 122 КАС України передбачено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
27. Згідно з частиною п`ятою статті 122 КАС України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
28. Відповідно до статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
29. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
30. Якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
31. Якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
32. Згідно з частиною восьмою статті 169 КАС України Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
33. Відповідно до положень частини першої статті 319 КАС України судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню повністю або частково в апеляційному порядку і позовна заява залишається без розгляду у відповідній частині з підстав, встановлених статтею 240 цього Кодексу.
34. Пунктом 8 частини першої статті 240 КАС України передбачено, що суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених частинами 3 та 4 статті 123 цього Кодексу.
IV. Позиція Верховного Суду
35. Обмеження строків звернення до адміністративного суду викликано, насамперед, специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.
36. Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звертається до суду, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.
37. Процесуальний строк звернення до суду передбачає забезпечувати принцип правової визначеності і є гарантією захисту прав сторін спору. Вирішуючи питання про поновлення строку звернення до суду або апеляційного оскарження, суди повинні надавати оцінку причинам, що зумовили пропуск строку.
38. Самий лише факт повернення позовної заяви через недоліки в її оформленні не є поважною причиною пропуску цього строку. Однак, вирішуючи питання про поважність наведених позивачем причин, суд має враховувати також і ті обставини, які стали підставою для повернення попередньо поданої позовної заяви, а також період часу, який сплинув з моменту, коли особа дізналась про відповідне рішення суду.
39. Специфіка повернення позовної заяви з підстав, що визначені пунктом 3 частини четвертої статті 169 КАС України, полягає, зокрема в тому, що у разі відсутності доказів на підтвердження повноважень особи, яка підписала позовну заяву, остання без руху не залишається і в позивача в силу вимог закону відсутній час на усунення недоліків такої позовної заяви.
40. Як випливає з матеріалів цієї справи, первинна позовна заява подана представницею позивачки в межах строку, установленого частиною п`ятою статті 122 КАС України, що також не заперечувалося судом апеляційної інстанції в оскаржуваній постанові.
41. Отримавши 13 листопада 2018 року ухвалу Рівненського окружного адміністративного суду від 09 листопада 2018 у справі №460/2830/18 про повернення позовної заяви, представниця позивачки усунула недоліки, про які йшлося у вказаній ухвалі, та 15 листопада 2018 року, без невиправданих затримок та зайвих зволікань, скористалася своїм правом на повторне подання до суду першої інстанції належним чином оформленої позовної заяви.
42. Указане свідчить про вжиття позивачкою та її представницею послідовних дій, направлених на звернення до суду першої інстанції та невідкладних заходів щодо повторного подання належним чином оформленої позовної заяви після її повернення, тобто про добросовісну поведінку останніх.
43. Проте суд апеляційної інстанції, ухвалюючи постанову про залишення позову без розгляду у зв`язку з пропуском позивачкою строку звернення до суду зазначених обставин не врахував і належної оцінки їм не надав.
44. Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
45. Згідно з усталеною позицією Європейського суду з прав людини у справах, які стосуються порушень статті 6 Конвенції, правило встановлення обмеження доступу до суду у зв`язку з пропуском строку звернення повинно застосовуватися з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру, перевіряючи його виконання слід звертати увагу на обставини справи («Іліан проти Туреччини» (llhan v. Turkey), заява №22277/93).
46. З огляду на це суд повинен звертати увагу на усі доводи учасників справи, на тривалість строку, який пропущено, на поведінку учасників протягом цього строку, на дії, які він вчиняв, і чи пов`язані вони з підготовкою до звернення до суду тощо. Суд повинен всі ці обставини оцінювати в їх сукупності. Суд повинен гарантувати доступ до правосуддя особам, які вважають, що їх право порушене, і діяли добросовісно, але пропустили строк звернення до суду з поважних причин.
47. Вирішуючи питання про визнання поважними строку звернення до суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції безпідставно не врахував, що зі свого боку позивачка чи її представниця не продемонстрували умисного зволікання з реалізацією наданого їм права на судовий захист та не допускали зловживання цим правом.
48. З урахуванням викладеного Суд уважає, що застосований судом апеляційної інстанції підхід до оцінки наведених позивачкою обставин поважності причин пропуску строку звернення до суду є проявом формалізму.
49. Відповідно до частини першої статті 353 КАС України (у редакції, чинній до 08 лютого 2020 року) підставою для скасування ухвали судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.
50. Частиною четвертою статті 353 КАС України (у редакції, чинній до 08 лютого 2020 року) визначено, що справа направляється до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду або на новий розгляд, якщо порушення допущені тільки цим судом. В усіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.
51. Беручи до уваги, що судом апеляційної інстанції були порушені вимоги процесуального права, що призвело до постановлення незаконного судового рішення, Суд дійшов висновку про необхідність скасування оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції з одночасним направленням справи для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.
VII. Судові витрати
52. Ураховуючи результат касаційного розгляду судові витрати не розподіляються.
53. Керуючись пунктом 2 Розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №460-IX, статтями 3 341 344 349 353 355 356 359 КАС України, Суд
ПОСТАНОВИВ:
54. Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
55. Постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 17 квітня 2019 року в справі №460/2864/18 скасувати.
56. Справу №460/2864/18 направити до Восьмого апеляційного адміністративного суду для продовження розгляду.
57. Судові витрати не розподіляються.
58. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та не може бути оскаржена.
Суддя-доповідач: О.Р. Радишевська
Судді: О.В. Кашпур
С.А. Уханенко