ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 вересня 2020 року
м. Київ
справа №460/3138/19
адміністративне провадження №К/9901/16681/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Білак М.В.,
суддів Губської О.А.. Єресько Л.О.,
розглянув у порядку письмового провадження справу
за касаційною скаргою Рівненського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки
на ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 3 червня 2020 року (колегія суддів у складі судді-доповідача Гінди О.М., суддів: Качмара В.Я., Ніколіна В.В.)
у справі №460/3138/19
за позовом ОСОБА_1
до Рівненського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки
про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити певні дії.
I. ПРОЦЕДУРА
1. Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 31 січня 2020 року задоволено позов ОСОБА_1 до Рівненського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити певні дії.
2. Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 29 квітня 2020 року відмовлено у задоволенні клопотання Рівненського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки про відстрочення від сплати судового збору; апеляційну скаргу Рівненського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 31 січня 2020 року залишено без руху.
3. Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 3 червня 2020 року апеляційну скаргу Рівненського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 31 січня 2020 року повернуто скаржнику.
4. У поданій касаційній скарзі Рівненський обласний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки із посиланням на порушення судом апеляційної інстанцій норм процесуального права, просив скасувати оскаржуване судове рішення.
II. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ.
5. Повертаючи апеляційну скаргу Рівненського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки, суд апеляційної інстанції виходив з того, що скаржник не усунув її недоліки, а саме: не надав суду документ про сплату судового збору.
6. Відмовивши відповідачу у задоволенні його клопотання про відстрочення сплати судового збору, суд апеляційної інстанції вказав, що апелянтом не надано суду будь-яких доказів на підтвердження наведених ним обставин в обґрунтування наявності підстав для відстрочення сплати судового збору.
7. Також суд апеляційної інстанції вказав, що судовий збір за платіжним дорученням, наданим скаржником, сплачений у іншій адміністративній справі, яка згідно з Єдиним державним реєстром судових рішень також перебувала на розгляді Восьмого апеляційного адміністративного суду. З огляду на це, суд апеляційної інстанції не взяв до уваги посилання скаржника, що в згаданому платіжному дорученні допущено описку, а саме: неправильно вказано номер адміністративної справи, за якою подано апеляційну скаргу.
8. Відповідач у своїй касаційній скарзі зазначає, що при поданні апеляційної скарги, а саме при сплаті судового збору виконавець неправильно вказав номер судової справи (№460/3373/19), замість №460/3138/19. За номером 460/3373/19 у Восьмому апеляційному адміністративному суді розглядалась справа за позовом ОСОБА_2 до Рівненського ОТЦК СП, але по цій справі Рівненський ОТЦК СП сплату судового збору не проводив.
9. Також вказує, що рішення у справі №460/3373/19 було добровільно виконане Рівненським ОТЦК СП 26 березня 2020 року, а судовий збір було сплачено 2 квітня 2020 року на підставі рапорту помічника Рівненського ОТЦК СП від 30 березня 2020 року, відповідно до якого судовий збір мав сплачуватись у справі №460/3138/19. Тобто, звертає увагу відповідач, була допущена механічна помилка при наборі тексту апеляційної скарги та, відповідно, при наборі платіжного доручення на замовлення коштів.
10.Зазначені обставини не були взяті судом апеляційної інстанції до уваги та відмолено в праві апеляційного оскарження.
11.У відзиві на касаційну скаргу відповідача, позивач погоджується з висновками суду апеляційної інстанції, мотивами оскаржуваної ухвали (пункти 6, 7 цієї постанови).
12.Звертає увагу, що в платіжному дорученні, який є документом про сплату судового збору, в розділі «призначення платежу» при поданні апеляційної скарги мають бути зазначені відомості саме оскаржуваної справи (заяви, скарги, дії), що оплачується судовим збором.
13.Отже, зазначає позивач, призначення платежу в розглядуваному випадку не містить вказівки на номер справи, в якій оскаржується судове рішення, що не може свідчити, що такий судовий збір було сплачено саме за апеляційну скаргу у цій справі.
14.Окрім того, звертає увагу, що оплата судового збору передує даті постановлення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху та не може вважатись належним доказом сплати судового збору за подання апеляційної скарги у цій справі.
IV. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ
15.Верховний Суд, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України), вважає за необхідне зазначити таке.
16.Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 29 квітня 2020 року відмовлено у задоволенні клопотання Рівненського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки про відстрочення від сплати судового збору та залишено без руху апеляційну скаргу останнього на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 31 січня 2020 року з тих підстав, що до апеляційної скарги не додано документ про сплату судового збору.
17.При цьому доданий відповідачем документ платіжне доручення №544 від 2 квітня 2020 року суд апеляційної інстанції не взяв до уваги, оскільки в графі "призначення платежу" він містить реквізити про сплату судового збору за подання апеляційної скарги у іншій справі, а саме №460/3373/19.
18.У заяві про усунення недоліків відповідач надав суду копію зазначеного платіжного доручення та пояснив, що в ньому допущено помилку, а саме: неправильно вказано номер справи. Дійсний номер справи 460/3138/19, натомість в платіжному дорученні помилково вказано справу №460/3373/19.
19.Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 3 червня 2020 року апеляційну скаргу Рівненського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 31 січня 2020 року повернуто скаржнику, у зв`язку з неусуненням її недоліків. При цьому суд апеляційної інстанції, проаналізувавши копію платіжного доручення №544 від 2 квітня 2020 року, дійшов висновку, що судовий збір за цим платіжним дорученням сплачений в іншій адміністративній справі, зокрема №460/3373/19, яка згідно з Єдиним державним реєстром судових рішень, також перебувала на розгляді Восьмого апеляційного адміністративного суду.
20.Положеннями пункту 1 частини п`ятої статті 296 КАС України встановлено, що до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору. Якщо апеляційна скарга подається особою, звільненою від сплати судового збору відповідно до закону, у ній зазначаються підстави звільнення від сплати судового збору (частина шоста статті 296 КАС України).
21.Отже, особа, яка має намір подати апеляційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії для виконання процесуального обов`язку дотримання вимог процесуального закону стосовно форми і змісту апеляційної скарги, в тому числі щодо оплати судового збору.
22.Відповідно до частини першої статті 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
23.Згідно з частиною першою статті 8 Закону України «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.
24.У частині другій статті 8 зазначеного Закону вказано, що суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
25.Таким чином, суд наділено повноваженням зменшити тягар несення судових витрат для особи, яка до нього звертається. Водночас наведені правові норми дають підстави для висновку про те, що зменшення тягаря несення судових витрат є не обов`язком суду, а його повноваженням, які той реалізує за певних обставин.
26.Особа, яка звертається до суду, має право подати відповідне клопотання, в якому навести обставини щодо її майнового стану та за наявності обставини, з якими закон пов`язує можливість реалізації судом права зменшити тягар несення судових витрат у частині сплати судового збору. Такі обставини повинні бути підтверджені належними і допустимими доказами.
27.Визначення майнового стану сторони є оціночним і залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень її майнового стану. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати.
28.Аналогічні висновки зроблені Верховним Судом у постанові від 20 лютого 2020 року (справа №420/1582/19) і підстави для відступлення від них відсутні.
29.Оскільки відповідачем в апеляційні скарзі заявлено клопотання про відстрочення сплати судових витрат, в якому не наведено жодних обставин, підтверджених доказами, з якими закон пов`язує повноваження суду щодо відстрочення сплати судового збору, суд апеляційної інстанції обґрунтовано відмовив у задоволенні такого клопотання.
30.Щодо платіжного доручення №544 від 2 квітня 2020 року, яке, на думку відповідача, підтверджує сплату судового збору у цій справі, необхідно вказати таке.
31.В ухвалі про залишення апеляційної скарги без руху від 29 квітня 2020 року суд апеляційної інстанції вказав, що судовий збір у розмірі 1152,60 грн підлягає сплаті за такими реквізитами: «Отримувач коштів - УК у Галицькому районі м.Львова; код отримувача за ЄДРПОУ - 38007573; банк отримувача - Казначейство України (ЕАП); МФО - 899998; рахунок отримувача - UA218999980313161206081013004; код класифікації доходів бюджету - 22030101; призначення платежу - *;101; код платника; судовий збір; №справи; Восьмий апеляційний адміністративний суд».
32.Зазначені реквізити відповідають тим, що містяться на веб сторінці Судової влади України.
33.З числа наведених реквізитів обов`язковим є «призначення платежу», де зазначається, серед іншого, номер справи, що, в свою чергу, й дозволяє ідентифікувати справу, по якій сплачено судовий збір.
34.Відповідно до пункту 3.7 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21 січня 2004 р. N 22, реквізит "Призначення платежу" платіжного доручення заповнюється платником так, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу. Повноту інформації визначає платник з урахуванням вимог законодавства України. Платник відповідає за дані, що зазначені в реквізиті платіжного доручення "Призначення платежу". Банк перевіряє заповнення цього реквізиту на відповідність вимогам, викладеним у цій главі, лише за зовнішніми ознаками.
35.Такі нормативні вимоги до оформлення платіжних доручень в частині реквізиту "призначення платежу", вказівка у реквізиті платіжного доручення №544 від 2 квітня 2020 року "Призначення платежу" номеру справи 406/3373/19, розмір сплаченого судового збору згідно з цим платіжним дорученням (2881,50 грн замість 1152,60 грн), а також прохання відповідача в апеляційній скарзі відстрочити сплату судових витрат, не дають підстав стверджувати про те, що відповідачем сплачено судовий збір за подання до суду апеляційної скарги саме у справі, що розглядається.
36.Отже, суд апеляційної інстанції обґрунтовано не взяв до уваги надане відповідачем платіжне доручення №544 від 2 квітня 2020 року як документ, що підтверджує сплату ним судового збору за подання до суду апеляційної скарги у цій справі.
37.Відповідно до частини другої статті 298 КАС України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу, згідно з якими апеляційна скарга залишається без руху з наданням строку для усунення недоліків та повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху.
38.Оскільки матеріали апеляційної скарги не містили жодних документів та вказівку про обставини, з якими норми Закону України «Про судовий збір» пов`язують право на пільгу щодо сплати судового збору та можливість звільнення від його сплати чи відстрочення сплати, то суд апеляційної інстанції дійшов законного та обґрунтованого висновку про повернення апеляційної скарги Рівненського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки, у зв`язку з неусуненням її недоліків.
39.Доводи відповідача про те, що при сплаті судового збору виконавець неправильно вказав номер судової справи, а суд апеляційної інстанції не взяв це до уваги, є безпідставними та спростовуються наведеними вище мотивами.
40.Отже, наведені в касаційній скарзі мотиви та доводи не спростовують висновків суду апеляційної інстанції і не дають підстав уважати, що ним допущено порушення норм процесуального права при постановленні оскаржуваної ухвали чи вчиненні процесуальних дій.
41.Відповідно до частини першої статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
42.З огляду на результат касаційного розгляду, судові витрати розподілу не підлягають.
Керуючись статтями 341 345 350 356 КАС України, Верховний Суд
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу Рівненського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки залишити без задоволення, а ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 3 червня 2020 року у справі №460/3138/19 без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не може бути оскаржена.
СуддіМ.В. Білак О.А. Губська Л.О. Єресько