№ 460/5076/17 - Судебная практика в Украине -Законодательство Украины

Постанова

Іменем України

20 жовтня 2020 року

м. Київ

справа № 460/5076/17

провадження № 61-13884св20

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Фаловської І. М. (суддя-доповідач), Грушицького А. І., Литвиненко І. В.,

учасники справи:

позивачі: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,відповідач - ОСОБА_3 ,розглянувши у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_3 на ухвалу Львівського апеляційного суду від 17 серпня 2020 року у складі судді Шандри М. М.,

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У грудні 2017 року ОСОБА_1 , ОСОБА_2 звернулися до суду з позовом до ОСОБА_3 про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою.

Позовна заява мотивована тим, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на праві спільної часткової власності належить по 1/3 частині земельної ділянки на АДРЕСА_1 .

Відповідач ОСОБА_3 користується суміжною земельною ділянкою на АДРЕСА_1 . На підставі свідоцтва про право на нерухоме майно ОСОБА_3 належить на праві приватної спільної часткової власності 47/100 частини у будинку

АДРЕСА_1 .

Протягом багатьох років сусідські відносини між сторонами у справі не складались. Відповідач не дає можливості встановити огорожу на межі їхніх земельних ділянок. Позивачі неодноразово звертались до правоохоронних органів щодо поведінки відповідача. На усні вимоги не завдавати перешкод у встановленні огорожі ОСОБА_3 не реагує.

Посилаючись на вищевказане, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 просять суд зобов`язати ОСОБА_3 не чинити перешкод у користуванні земельної ділянкою на АДРЕСА_1 та при встановленні огорожі на вказаній земельній ділянці.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Яворівського районного суду Львівської області від 29 листопада 2019 року (у складі судді Карпин І. М.) позов ОСОБА_1 , ОСОБА_2 задоволено.

Зобов`язано ОСОБА_3 не чинити перешкод ОСОБА_1 , ОСОБА_2 у користуванні земельною ділянкою та у встановленні огорожі за адресою: АДРЕСА_1 .

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що позовні вимоги

ОСОБА_1 , ОСОБА_2 є обґрунтованими та доведеними, ОСОБА_3 чинить перешкоди позивачам у користуванні належною їм на праві власності земельною ділянкою, тому позовні вимоги слід задовольнити.

Короткий зміст ухвали суду апеляційної інстанції

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_3 оскаржила його в апеляційному порядку.

Ухвалою Львівського апеляційного суду від 17 серпня 2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_3 на рішення Яворівського районного суду Львівської області від 29 листопада 2019 року визнано неподаною та повернуто особі, яка її подала.

Ухвала апеляційного суду мотивована тим, що у наданий апеляційний судом строк недоліки апеляційної скарги, вказані в ухвалі апеляційного суду

від 27 січня 2020 року належним чином не усунуті. Тому апеляційну скаргу вірно визнано неподаною та повернуто скаржнику на підставі частини третьої статті 185 ЦПК України.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У касаційній скарзі, поданій 16 вересня 2020 року, ОСОБА_3 просить скасувати ухвалу апеляційного суду і передати справу для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції для вирішення питання про відкриття апеляційного провадження, посилаючись на порушення апеляційним судом норм процесуального права.

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що ухвалу Львівського апеляційного суду від 27 січня 2020 року про залишення апеляційної скарги без руху

ОСОБА_3 не отримувала, підпису у повідомленні про вручення рекомендованого поштового відправлення не ставила. Про наявність ухвали апеляційного суду про залишення апеляційної скарги без руху дізналась з ухвали Львівського апеляційного суду від 17 серпня 2020 року про повернення апеляційної скарги як неподаної.

Ухвала апеляційного суду від 17 серпня 2020 року постановлена

з порушенням норм процесуального права та є такою, що позбавила скаржника права на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції,

а тому підлягає скасуванню.

Доводи інших учасників справи

Інші учасники судового процесу не скористались правом подати відзив на касаційну скаргу, заперечень щодо її вимог і змісту до суду не направили.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Суди встановили, що у грудні 2017 року ОСОБА_1 , ОСОБА_2 звернулися до суду з позовом до ОСОБА_3 про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою.

Рішенням Яворівського районного суду Львівської області від 29 листопада 2019 року позов ОСОБА_1 , ОСОБА_2 задоволено. Зобов`язано ОСОБА_3 не чинити перешкод ОСОБА_1 , ОСОБА_2 у користуванні земельною ділянкою та у встановленні огорожі за адресою: АДРЕСА_1 . Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_3 оскаржила його в апеляційному порядку.

Ухвалою Львівського апеляційного суду від 27 січня 2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_3 залишено без руху (скаржник на додала до апеляційної скарги документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону) та надано строк, який не може перевищувати десяти днів з дня отримання цієї ухвали. Запропоновано скаржнику надати документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону. Попереджено про наслідки невиконання вимог вказаної ухвали.

Належно завірена копія ухвали Львівського апеляційного суду від 27 січня 2020 року про залишення апеляційної скарги без руху направлена

ОСОБА_3 рекомендованим листом з повідомленням про вручення, повідомлення про зміну адреси від ОСОБА_3 не надходило. Поштове відправлення було повернуто до апеляційного суду з відміткою поштового відділення - «за закінченням встановленого строку зберігання», тобто не вручено адресату з незалежних від суду причин (а. с. 130).

З метою забезпечення права на апеляційній розгляд копію ухвали Львівського апеляційного суду від 27 січня 2020 року про залишення апеляційної скарги без руху повторно направлено ОСОБА_3 та отримано скаржником 17 квітня 2020 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (а. с. 131, 132).

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з таких підстав.

Частиною першою статті 402 ЦПК України визначено, що у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.

Відповідно до частин першої, другої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Згідно з частинами першої, третьої статті 406 ЦПК України ухвали судів першої та апеляційної інстанцій можуть бути оскаржені в касаційному порядку у випадках, передбачених пунктами 2, 3 частини першої статті 389 цього Кодексу. Касаційні скарги на ухвали судів першої чи апеляційної інстанцій розглядаються у порядку, передбаченому для розгляду касаційних скарг на рішення суду першої інстанції, постанови суду апеляційної інстанції.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Згідно зі статтею 129 Конституції України суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права Основними засадами судочинства є, зокрема, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості; розумні строки розгляду справи судом; забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Статтею 2 ЦПК України передбачено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до частин першої, п`ятої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Жодна особа не може бути позбавлена права на участь у розгляді своєї справи у визначеному цим Кодексом порядку.

Згідно з частиною першою статті 352 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Пунктом 3 частини четвертої статті 356 ЦПК України передбачено, що до апеляційної скарги додаються, зокрема, документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно до частини другої статті 357 ЦПК України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 356 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу.

Згідно з частиною третьою статті 185 ЦПК України, якщо скаржник не усунув недоліки апеляційної скарги у строк, встановлений судом, апеляційна скарга вважається неподаною і повертається особі, яка її подала.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 «Про запобігання поширенню на території України коронавірусу «COVID-19» визначено, що з 12 березня 2020 року до 03 квітня 2020 року на усій території України установлено карантин.

У подальшому постановами Кабінету Міністрів України від 25 березня

2020 року № 239, від 22 квітня 2020 року № 291, від 20 травня 2020 року

№ 392, від 17 червня 2020 року № 500, від 22 липня 2020 року № 641, карантин продовжувався, відповідно до 24 квітня, до 11 травня,

до 22 червня, до 31 липня, до 31 серпня 2020 року на усій території України.

02 квітня 2020 року набув чинності Закон України від 30 березня 2020 року № 540-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)», відповідно до підпункту 3 пункту 12 розділ ХІІ «Прикінцеві положення» доповнено пунктом 3 такого змісту: «3. Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 49, 83, 84, 170, 178, 179, 180, 181, 185, 210, 222, 253, 275, 284, 325, 354, 357, 360, 371, 390, 393, 395, 398, 407, 424 цього Кодексу, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, подання доказів, витребування доказів, забезпечення доказів, а також строки звернення до суду, подання відзиву та відповіді на відзив, заперечення, пояснень третьої особи щодо позову або відзиву, залишення позовної заяви без руху, подання заяви про перегляд заочного рішення, повернення позовної заяви, пред`явлення зустрічного позову, заяви про скасування судового наказу, розгляду справи, апеляційного оскарження, розгляду апеляційної скарги, касаційного оскарження, розгляду касаційної скарги, подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами продовжуються на строк дії такого карантину».

17 липня 2020 року набув чинності Закон України від 18 червня 2020 року

№ 731-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)». Згідно з пунктом 2 цього Закону пункт 3 розділу XII «Прикінцеві положення» Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) викладено в такій редакції: «3. Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення. Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином». Відповідно до пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень вказаного Закону процесуальні строки, які були продовжені відповідно до пункту 4 розділу X «Прикінцеві положення» Господарського процесуального кодексу України, пункту 3 розділу XII «Прикінцеві положення» Цивільного процесуального кодексу України, пункту 3 розділу VI «Прикінцеві положення» Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» від 30 березня 2020 року

№ 540-IX, закінчуються через 20 днів після набрання чинності цим Законом.

Протягом цього 20-денного строку учасники справи та особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цими кодексами), мають право на продовження процесуальних строків з підстав, встановлених цим Законом.

20-денний строк з часу набрання чинності Законом України від 18 червня 2020 року № 731-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» закінчився 06 серпня 2020 року.

Відповідно до частини першої статті 1 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Основними засадами (принципами) цивільного судочинства є: верховенство права; повага до честі і гідності, рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом; змагальність сторін; забезпечення права на апеляційний перегляд справи; розумність строків розгляду справи судом.

Згідно з частиною першою статті 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Європейський суд з прав людини вказав, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки (рішення у справі «Каракуця проти України», заява № 18986/06, від 16 лютого 2017 року).

Статтею 123 ЦПК України визначено, що перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Отже, відповідно до вищевказаних норм закону 20-денний строк з часу набрання чинності Законом України від 18 червня 2020 року № 731-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» закінчився 06 серпня 2020 року.

Повертаючи апеляційну скаргу ОСОБА_3 як неподану, апеляційний суд виходив з того, що вимоги ухвали апеляційного суду від 27 січня 2020 року не виконані, зокрема, не надано документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону, що перешкоджає суду апеляційної інстанції вирішити питання про відкриття апеляційного провадження у справі.

Встановивши, що відповідно до рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення ухвала апеляційного суду про залишення апеляційної скарги без руху отримана ОСОБА_3 17 квітня 2020 року,

та врахувавши, що скаржнику було надано достатній строк для усунення зазначених недоліків апеляційної скарги, які ОСОБА_3 не усунула, апеляційний суд обґрунтовано визнав апеляційну скаргу неподаною та повернув її скаржнику.

Матеріали справи не містять інформації, що ОСОБА_3 усунула вказані в ухвалі апеляційного суду від 27 січня 2020 року недоліки її апеляційної скарги.

Посилання в касаційній скарзі на те, що ОСОБА_3 не отримувала ухвалу Львівського апеляційного суду від 27 січня 2020 року та не ставила підпис на повідомленні про вручення поштового відправлення, колегія суддів не бере до уваги, оскільки в матеріалах справи наявне поштове повідомлення про вручення 17 квітня 2020 року особисто ОСОБА_3 копії цієї ухвали, а результатів перевірки відносно дій працівників «Укрпошти» Яворівського відділення, проведеної на підставі заяви ОСОБА_3 , поданої до Яворівського відділу поліції Головного управління Національної поліції у Львівській області, щодо підпису на вищевказаному вище повідомленні до касаційної скарги не додано.

Враховуючи вищевикладене, у суду касаційної інстанції відсутні підстави вважати обґрунтованими доводи касаційної скарги ОСОБА_3 щодо неотримання ухвали апеляційного суду про усунення недоліків.

При цьому, Верховний Суд враховує, що повернення апеляційної скарги,

на відмінну від відмови у відкритті апеляційного провадження,

не перешкоджає повторному зверненню з апеляційною скаргою до суду апеляційної інстанції, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення, а право заявника на судовий захист, гарантоване статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, не було порушено.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Серявін та інші проти України», заява № 4909/04, від 10 лютого 2010 року).

Судове рішення суду апеляційної інстанції є достатньо мотивованим та таким, що відповідає нормам процесуального права.

Наведенні в касаційній скарзі доводи Верховним Судом відхиляються, оскільки судом апеляційної інстанції не порушено норми процесуального права.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

З підстав вищевказаного, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін, оскільки доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують.

Керуючись статтями 400 401 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_3 залишити без задоволення.

Ухвалу Львівського апеляційного суду від 17 серпня 2020 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною

і оскарженню не підлягає.

Судді:І. М. Фаловська А. І. Грушицький І. В. Литвиненко