ПОСТАНОВА
Іменем України
17 січня 2022 року
м. Київ
справа № 460/58/19
адміністративне провадження № К/9901/18653/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Яковенка М. М.,
суддів - Дашутіна І. В., Шишова О. О.,
розглянувши у порядку письмового провадження в касаційній інстанції адміністративну справу № 1940/1273/18
за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Білоруський льон Україна» до Головного управління ДПС у Рівненській області про визнання протиправним та скасування наказу,
за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Рівненській області на рішення Рівненського окружного адміністративного суду (головуючий суддя: О. М. Дудар) від 06 серпня 2019 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду (колегія у складі суддів: О. І. Довга, І. В. Глушко, І. І. Запотічний) від 12 березня 2020 року,
УСТАНОВИВ:
І. РУХ СПРАВИ
1. Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Білоруський льон - Україна» (далі - ТОВ «ТД «Білоруський льон - Україна», товариство або позивач ) звернулося з позовом до Головного управління ДФС у Рівненської області (далі - ГУ ДПС у Рівненської області, контролюючий/податковий орган, відповідач або скаржник), у якому просило визнати протиправним та скасувати наказ від 27 грудня 2018 року № 3238 «Про проведення документальної планової виїзної перевірки ТОВ «Торговий дім «Білоруський льон - Україна», код 37134791».
2. Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем протиправно видано оскаржуваний наказ, оскільки проігноровано вимоги абзацу 17 підпункту 38.11 пункту 38 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України та відмовлено у застосуванні до позивача пункту 6 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 03 листопада 2016 року № 1726-VІІІ. Відповідачем порушено правило, встановлене пунктом 77.2 статті 77 Податкового кодексу України, щодо проведення не частіше ніж раз на три календарні роки перевірок платників податків, що відповідають критеріям, визначеним пунктом 43 підрозділу 4 розділу XX «Перехідні положення» цього Кодексу. Крім цього зазначає, що контролюючий орган мав право призначати перевірку не пізніше, ніж за 1095 днів, що передують призначенню перевірки.
3. Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 06 серпня 2019 року, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 12 березня 2020 року, адміністративний позов задоволено.
Визнано протиправним та скасовано наказ Головного управління ДФС у Рівненській області від 27 грудня 2018 року № 3238 «Про проведення документальної планової виїзної перевірки «Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Білоруський льон Україна», код ЄДРПОУ 37134791».
4. Не погоджуючись з рішеннями суддів першої та апеляційної інстанцій, 29 липня 2020 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ГУ ДПС у Рівненської області, в якій просить скасувати рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 06 серпня 2019 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 12 березня 2020 року та прийняти нове рішення, яким у задоволені позову відмовити у повному обсязі.
5. Ухвалою Верховного Суду (колегія у складі суддів: ОСОБА_1 - головуючий суддя, Пасічник С. С., Гімон М. М.) від 13 серпня 2020 року поновлено скаржнику строк на касаційне оскарження, відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою відповідача, встановлено строк для подання відзиву на касаційну скаргу.
6. 21 вересня 2020 року на адресу Верховного Суду надійшов відзив на касаційну скаргу, у якому позивач, посилаючись на те, що вимоги касаційної скарги є необґрунтовані та не можуть бути задоволені, просить у задоволенні касаційної скарги відмовити, а судове рішення суду першої та апеляційної інстанцій залишити без змін.
7. На підставі розпорядження в.о. заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду від 20 вересня 2021 року № 1762/0/78-21 призначено повторний автоматизований розподіл цієї справи, у зв`язку з ухваленням Вищою радою правосуддя рішення від 07 вересня 2021 року № 1942/0/15-21 «Про звільнення ОСОБА_1 з посади судді Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду у зв`язку з поданням заяви про відставку».
8. Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 21 вересня 2021 року, визначено склад колегії суддів: Яковенко М. М. - головуючий суддя, Дашутін І. В., Шишов О. О.
9. Ухвалою Верховного Суду прийнято до провадження адміністративну справу, закінчено підготовку даної справи до касаційного розгляду та призначено її касаційний розгляд порядку письмового провадження.
IІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
10. Судами попередніх інстанцій встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ТОВ «Торговий дім «Білоруський льон Україна» зареєстровано як юридичну особу 24 червня 2010 року, взято на облік у контролюючому органі як платник податків та платник єдиного внеску 25 червня 2010 року. Основним видом економічної діяльності товариства за КВЕД є 46.41 Оптова торгівля текстильними товарами.
11. З 26 грудня 2014 року - зареєстроване за юридичною/податковою адресою: 33001, місто Рівне, вулиця Петра Могили, будинок № 61, з 29 грудня 2014 року Товариство перебуває на обліку у ДПІ у м. Рівному, (т.1 а.а.с.148, 154, 205-210).
12. 27 грудня 2018 року, згідно з планом-графіком проведення документальних планових перевірок платників податків на 2019 рік, та на підставі статті 20 розділу І, статей 75, 77, 82 глави 8 розділу ІІ Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 № 2755-VI (із змінами і доповненнями), начальником Головного управління ДФС у Рівненській області видано наказ № 3238 «Про проведення документальної планової виїзної перевірки ТОВ «Торговий дім «Білоруський льон Україна», код 37134791», відповідно до якого наказано провести документальну планову виїзну перевірку ТОВ «Торговий дім «Білоруський льон Україна» з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01 січня 2015 року по 30 вересня 2018 року, тривалістю 10 робочих днів з 15 січня 2019 року.
13. Позивач вважаючи прийнятий наказ протиправним звернувся до суду з відповідними позовними вимогами.
IІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
14. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з висновками якого погодився й суд апеляційної інстанції, виходив з того, що контролюючий орган не мав правових підстав для прийняття рішення про проведення документальної планової виїзної перевірки ТОВ «Торговий дім «Білоруський льон Україна» з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01 січня 2015 року по 30 вересня 2018 року, у зв`язку з тим, що на позивача розповсюджувався мораторій щодо проведення перевірок, оскільки останнім було дотримано умови підпункту 38.11. пункту 38 розділу ХХ Податкового кодексу України і фактично такий до 28 травня 2015 року здійснював діяльність на непідконтрольній території України.
15. Скаржник у своїй касаційній скарзі не погоджується з висновками суду першої та апеляційної інстанцій, вважає їх необґрунтованими та такими, що підлягають скасуванню, оскільки судами неправильно застосовано норми матеріального права та порушено норми процесуального права, що призвело до ухвалення незаконних судових рішень у справі.
16. Відповідач, наводить доводи аналогічні доводам відзиву на адміністративний позов, апеляційної скарги, здійснює виклад обставин та надає їм відповідну оцінку, цитую норми процесуального та матеріального права, а також висловлює свою незгоду із оскаржуваними судовими рішеннями, а тому повторному зазначенню не потребують.
17. Зокрема, зазначає, що судами попередніх інстанцій неправильно застосовано норму пункту 38 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України, оскільки норми цього підпункту не застосовуються з дати реєстрації зміни місцезнаходження юридичної особи на іншу територію України. З 29 грудня 2014 року позивачем здійснено державну реєстрацію зміни місцезнаходження підприємства з території проведення антитерористичної операції в ДПІ м. Рівному. Крім того, відповідач вважає, що судом апеляційної інстанції безпідставно застосовано до правовідносин норму Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції».
V. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ
18. Верховний Суд, переглянувши оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права у спірних правовідносинах, відповідно до частини першої статті 341 КАС України, виходить з такого.
19. Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
20. Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
21. Відповідно до підпункту 20.1.1 пункту 20 статті 20 Податкового кодексу України контролюючи органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.
22. Згідно абз. 1 пункту 75.1 статті 75 Податкового Кодексу України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
23. Відповідно до підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.
Документальна планова перевірка проводиться відповідно до плану-графіка перевірок.
Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об`єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.
24. Згідно статті 77 Податкового кодексу України документальна планова перевірка повинна бути передбачена у плані-графіку проведення планових документальних перевірок. План-графік документальних планових перевірок на поточний рік оприлюднюється на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, до 25 грудня року, що передує року, в якому будуть проводитися такі документальні планові перевірки.
До плану-графіка проведення документальних планових перевірок відбираються платники податків, які мають ризик щодо несплати податків та зборів, невиконання іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи.
Періодичність проведення документальних планових перевірок платників податків визначається залежно від ступеня ризику в діяльності таких платників податків, який поділяється на високий, середній та незначний. Платники податків з незначним ступенем ризику включаються до плану-графіка не частіше, ніж раз на три календарних роки, середнім - не частіше ніж раз на два календарних роки, високим - не частіше одного разу на календарний рік.
Порядок формування та затвердження плану-графіка, перелік ризиків та їх поділ за ступенями встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Платники податків - юридичні особи, що відповідають критеріям, визначеним пунктом 43 підрозділу 4 розділу XX "Перехідні положення" цього Кодексу, та у яких сума сплаченого до бюджету податку на додану вартість становить не менше п`яти відсотків від задекларованого доходу за звітний податковий період, а також самозайняті особи, сума сплачених податків яких становить не менше п`яти відсотків від задекларованого доходу за звітний податковий період, включаються до плану-графіка не частіше, ніж раз на три календарних роки. Зазначена норма не поширюється на таких платників податків у разі порушення ними статей 45, 49, 50, 51, 57 цього Кодексу.
Забороняється проведення документальної планової перевірки за окремими видами зобов`язань перед бюджетами, крім правильності обчислення, повноти і своєчасності сплати митних платежів, податків, зборів та єдиного внеску при виплаті (нарахуванні) доходів фізичним особам податку з доходів фізичних осіб та зобов`язань за бюджетними позиками і кредитами, що гарантовані бюджетними коштами.
Про проведення документальної планової перевірки керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу приймається рішення, яке оформлюється наказом.
Право на проведення документальної планової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому не пізніше ніж за 10 календарних днів до дня проведення зазначеної перевірки вручено під розписку або надіслано рекомендованим листом з повідомленням про вручення копію наказу про проведення документальної планової перевірки та письмове повідомлення із зазначенням дати початку проведення такої перевірки.
У разі планування перевірок одного й того самого платника податків контролюючими органами та органами державного фінансового контролю у звітному періоді такі перевірки проводяться зазначеними органами одночасно. Порядок координації проведення таких перевірок та залучення до перевірок інших органів, передбачених законом, визначається Кабінетом Міністрів України.
Допуск посадових осіб контролюючих органі до проведення документальної планової виїзної перевірки здійснюється згідно із статтею 81 цього Кодексу. Документальна планова невиїзна перевірка здійснюється у порядку, передбаченому статтею 79 цього Кодексу.
Строки проведення документальної планової перевірки встановлені статтею 82 цього Кодексу.
Перелік матеріалів, які можуть бути підставою для висновків під час проведення документальної планової перевірки, та порядок надання платниками податків документів для такої перевірки встановлено статтями 83, 85 цього Кодексу.
Порядок оформлення результатів документальної планової перевірки встановлено статтею 86 цього Кодексу.
25. Аналіз вищезазначених норм права свідчить, що документальна планова перевірка повинна бути передбачена у плані графіку проведення планових документальних перевірок, про проведення документальної планової перевірки керівником контролюючого органу приймається рішення, яке оформлюється наказом.
26. Судами встановлено, що 27 грудня 2018, згідно з планом-графіком проведення документальних планових перевірок платників податків на 2019 рік, та на підставі статті 20 розділу І, статей 75, 77, 82 гл.8 розділу ІІ Податкового кодексу України, начальником Головного управління ДФС у Рівненській області видано наказ № 3238 «Про проведення документальної планової виїзної перевірки ТОВ «Торговий дім «Білоруський льон Україна», код 37134791», відповідно до якого наказано провести документальну планову виїзну перевірку ТОВ «Торговий дім «Білоруський льон Україна» з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01 січня 2015 року по 30 вересня 2018 року, тривалістю 10 робочих днів з 15 січня 2019 року. Тобто правовою та обумовленою підставою для видання спіного наказу стало те, що Товариство було включено до плану - графіку проведення документальних планових перевірок платників податків на 2019 рік.
27. Встановлені обставини підтверджені матеріалами справи та не є спірними між сторонами. Основним спірним питанням в межах цієї справи є надання належної правової оцінки на предмет законності виданого наказу.
28. Доводи касаційної скарги стосуються неправильного, на думку скаржника, застосування до спірних правовідносин положень підпункту 38.11. пункту 38 розділу ХХ Податкового кодексу України, тобто слід з`ясувати, чи підпадає Товариство в частині періоду здійснення спірної господарської діяльності під дію встановленого підпунктом 38.11. пункту 38 розділу ХХ Податкового кодексу України мораторію на проведення податкових перевірок.
29. Так, за змістом підпункту 38.11. пункту 38 розділу ХХ «Перехідні положення Податкового кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) встановлено, що тимчасово, до завершення проведення антитерористичної операції, до платників податків / податкових агентів, які провадили діяльність на тимчасово окупованій території та/або території населених пунктів на лінії зіткнення вільної економічної зони "Крим" і не можуть пред`явити первинні документи, на підставі яких здійснюється облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, як виняток із положень статті 44 цього Кодексу застосовуються спеціальні правила для підтвердження даних, визначених у податковій звітності.
Підстави неможливості пред`явлення первинних документів:
первинні документи втрачені (знищені чи зіпсовані) у зв`язку з проведенням антитерористичної операції;
первинні документи знаходяться на тимчасово окупованій території та/або території населених пунктів на лінії зіткнення вільної економічної зони "Крим" і їх неможливо вивезти або їх вивезення пов`язане з ризиком для життя та здоров`я платника податків, фізичних осіб чи неможливе у зв`язку з іншими адміністративними перешкодами, встановленими органами влади.
У разі втрати та/або неможливості вивезення первинних документів платник податків / податковий агент за місцем свого обліку подає до контролюючого органу в довільній формі повідомлення про неможливість вивезення первинних документів, підписане керівником підприємства та головним бухгалтером, в якому зазначаються: обставини, що призвели до втрати та/або неможливості вивезення первинних документів, податкові (звітні) періоди, а також загальний перелік первинних документів (за можливості - із зазначенням реквізитів).
Дані та показники податкової звітності платника податків / податкового агента за податкові (звітні) періоди, зазначені у повідомленні, не можуть бути піддані сумніву лише на підставі відсутності первинних документів. Подане повідомлення є також підставою для збереження витрат (включаючи витрати у зв`язку з придбанням цінних паперів / корпоративних прав) та/або від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток (включаючи від`ємний фінансовий результат за операціями з цінними паперами / корпоративними правами), та/або податкового кредиту з податку на додану вартість, та/або суми від`ємного значення податку на додану вартість минулих податкових (звітних) періодів без наявності договірних, розрахункових, платіжних та інших первинних документів, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.
Після подання до контролюючого органу повідомлення про неможливість вивезення первинних документів до завершення проведення антитерористичної операції запроваджується мораторій на проведення будь-яких перевірок щодо зазначених у повідомленні податкових (звітних) періодів.
Якщо після подання повідомлення про неможливість вивезення первинних документів платнику податків / податковому агенту стане відомо про втрату цих документів, такий платник податків / податковий агент зобов`язаний подати до контролюючого органу повідомлення про втрату первинних документів із зазначенням обставин такої втрати.
Платники податків / податкові агенти, які подали повідомлення про втрату первинних документів відповідно до цього підпункту, не можуть бути перевірені контролюючим органом щодо зазначених у повідомленні податкових (звітних) періодів, у тому числі після завершення проведення антитерористичної операції.
Втрата документів, що не пов`язана з проведенням антитерористичної операції, не надає права платнику податків / податковому агенту застосовувати положення цього підпункту.
Зазначені в цьому підпункті положення застосовуються до платників податків / податкових агентів, які станом на 1 квітня 2017 року здійснили зміну свого місцезнаходження (місця проживання) з тимчасово окупованої території та/або території населених пунктів на лінії зіткнення на іншу територію України та сплачували податки до бюджету в період проведення антитерористичної операції згідно з цим Кодексом.
Платник податків / податковий агент не може застосовувати положення цього підпункту щодо податкових (звітних) періодів після перереєстрації підприємства на іншій території України.
Обов`язок доведення відсутності підстав для застосування положень цього підпункту покладається на контролюючий орган. Платник податків / податковий агент, який безпідставно застосував положення цього підпункту, вважається таким, що ухиляється від сплати податків та несе відповідальність, передбачену цим Кодексом та іншими законами України.
У разі відмови контролюючого органу у застосуванні положень цього підпункту контролюючий орган зобов`язаний видати вмотивоване рішення у строк не пізніше одного місяця з дати отримання відповідного повідомлення від платника податків / податкового агента, в якому зазначаються підстави та докази такої відмови.
Рішення контролюючого органу може бути оскаржено в адміністративному чи судовому порядку. До винесення остаточного рішення по справі контролюючий орган не може піддати сумніву показники податкової звітності, а також ініціювати проведення будь-якої перевірки платника податків / податкового агента щодо податкових (звітних) періодів, зазначених у відповідному повідомленні.
У податкових (звітних) періодах, зазначених у відповідному повідомленні, не може бути переглянуто у бік збільшення суми податкових зобов`язань з податків і зборів, задекларовані в податкових деклараціях за вказані податкові (звітні) періоди, у бік збільшення суми від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток, задекларовані в податкових деклараціях / розрахунках за вказані податкові (звітні) періоди, у бік збільшення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість, заявлені в податкових деклараціях за вказані звітні періоди.
30. У справі, що розглядається, суди встановили, що з 26 грудня 2014 року проведено державну реєстрацію зміни місцезнаходження позивача з території проведення антитерористичної операції до м. Рівного та з 29 грудня 2014 року Товариство взяте на облік як платник податків у Державній податковій інспекції у м. Рівному Головного управління ДФС у Рівненській області.
31. Таким чином, враховуючи, що місцезнаходженням та податковою адресою Товариства (юридичної особи) з грудня 2014 року є місто Рівне, тобто в населеному пункті, на території якого органи державної влади здійснюють свої повноваження, а перевірка проводилась з питань дотримання податкового та іншого законодавства України за період з 01 січня 2015 по 30 вересня 2018 року, то зазначені положення підпункту 38.11 пункту 38 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України до даних правовідносин не застосовуються.
32. Отже, суд касаційної інстанції вважає не прийнятними посилання позивача та помилковими висновки судів попередніх інстанцій щодо застосування положень підпункту 38 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України, як на підставу застосування мораторію на проведення перевірки, оскільки підпунктом 38.11 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України передбачено, що платник податків не може застосовувати положення цього підпункту щодо податкових (звітних) періодів після перереєстрації підприємства на іншій території України.
33. Зазначена позиція узгоджується з позицією Верховного Суду, яка викладена у постанові від 31 липня 2018 року у справі № 817/1506/17.
34. Окрім того, посилання позивача на положення «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 03 листопада 2016 року № 1726-VIII та посилання суду апеляційної інстанції на Закон України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» від 02 вересня 2014 року № 1669-VII, як підставу правового регулювання спірних правовідносин, є також неприйнятним, з огляду на системний аналіз статей 1 5 7 Податкового кодексу України, за якими серед загальних засад встановлення податків і зборів пунктом 7.3 статті 7 передбачено, що будь-які питання щодо оподаткування регулюються цим Кодексом і не можуть встановлюватися або змінюватися законами України, крім законів, що містять виключно положення щодо внесення змін до цього Кодексу та/або положення, які встановлюють відповідальність за порушення норм податкового законодавства. Оскільки норми наведених законів не відповідають встановленим Податковим кодексом України засадам, їх положення не можуть застосовуватись у межах спірних відносин.
35. Зазначена позиція узгоджується з позицією Верховного Суду, яка викладена у судовій постанові від 10 квітня 2018 року у справі № 805/2210/17-а.
36. Таким чином, враховуючи, що підставою для видання спірного наказу стало включення Товариства до плану - графіку проведення документальних планових перевірок платників податків на 2019 рік, при його виданні не було допущено вимог податкового законодавства, що регулює питання прийняття таких наказів, Суд приходить до висновку, що Наказ від 27 грудня 2018 року № 3238 «Про проведення документальної планової виїзної перевірки ТОВ «Торговий дім «Білоруський льон - Україна», код 37134791» прийнятий на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
37. Відповідно до пункту 1 частини третьої статті 349 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення, не передаючи справи на новий розгляд.
38. Підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення або зміни рішення у відповідній частині є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню (частина перша та третя статті 351 Кодексу адміністративного судочинства України).
39. З огляду на зазначене, Верховний Суд приходить до висновку, що при ухваленні оскаржуваних судових рішень, суди першої та апеляційної інстанцій допустили неправильне застосування норм матеріального права, що є підставою для скасування судових рішень з прийняттям нової постанови про відмову у задоволенні позовних вимог у поновному обсязі, а тому касаційна скарга податкового органу підлягає задоволенню.
Керуючись статтями 341 345 349 351 355 356 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Рівненській області задовольнити.
Рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 06 серпня 2019 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 12 березня 2020 року у справі № 460/58/19 - скасувати та прийняти нову постанову, якою у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач М. М. Яковенко
Судді І. В. Дашутін
О. О. Шишов