ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 грудня 2021 року
м. Київ
справа № 460/896/19
адміністративне провадження № К/9901/1161/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Кашпур О.В.,
суддів - Радишевської О.Р., Шевцової Н.В.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні у касаційній інстанції адміністративну справу № 460/896/19
за позовом ОСОБА_1 до Державної установи "Городищенська виправна колонія (№96)" про визнання дій та бездіяльності протиправними, скасування наказу щодо постановки засудженого на профілактичний облік із закріпленням за ним співробітників колонії,
за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 01 серпня 2019 року, прийняте у складі головуючого судді Щербакова В.В., та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 03 грудня 2019 року, прийняту в складі колегії суддів: головуючого Щавеля Р.М., суддів Довгої О.І., Запотічного І.І.
УСТАНОВИВ:
І. Короткий зміст позовних вимог
1. У квітні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просив:
- визнати протиправними дії Державної установи /ДУ/ «Городищенська виправна колонія/ВК/ (№ 96)» щодо його переслідування за право на звернення за захистом прав, свобод, честі і гідності людини і громадянина;
- визнати протиправними дії щодо перешкоджання йому у реалізації конституційного права на захист, в тому числі судовий захист прав, свобод, честі і гідності людини та громадянина;
- визнати протиправною бездіяльність відповідача під час проведення перевірки за фактом оголошення ним 27.08.2018 акту протесту вищої форми - відмови від вживання їжі;
- визнати протиправним та скасувати наказ в.о.начальника ДУ «Городищенська ВК (№96)» ОСОБА_6 № 196/ОД-18 від 26.10.2018 про постановку засудженого ОСОБА_1 на профілактичний облік як схильного до членоушкодження строком на шість місяців.
2. На обґрунтування позовних вимог зазначав про те, що він відбуває покарання, пов`язане з позбавлення волі, в ДУ "Городищенська ВК (№96)". Позивачем 27.08.2019 було оголошено акт протесту вищої форми у вигляді відмови від вживання їжі на розпочаті з 15.05.2018 дії адміністрації ДУ "Городищенська ВК (№96)", що виразилися у планомірних, цілеспрямованих, переслідуваннях за право позивача на звернення за захистом прав, свобод, честі і гідності його, як людини і громадянина. У зв`язку із бездіяльністю ДУ "Городищенська ВК (№96)" 31.08.2018 позивачем було припинено такий акт. Однак після цього позивача відповідно до наказу ДУ "Городищенська ВК (№96)" від 26.10.2018 № 196/ОД-18 поставлено на профілактичний облік «як схильного до членоушкодження», позивач вважає такий наказ безпідставним та незаконним. Також, позивач вказував, що по факту оголошення ним акту голодування адміністрацією установи не було спроб встановити причини оголошення даного акту. Вважає, що відповідачем допущено протиправну бездіяльність по відношенню до нього.
ІІ. Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їхнього ухвалення
3. Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 01 серпня 2019 року, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 03 грудня 2019 року, у задоволенні позову відмовлено повністю.
4. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суди попередніх інстанцій виходили з того, що в процесі судового розгляду справи не встановлено протиправних дій та бездіяльності відповідача, позивачем не наведено вагомих обставин, які б підтверджували підставність його позовних вимог, при цьому оскаржуваний наказ № 196/ОД-18 від 26.10.2018 прийнятий відповідачем правомірно, в межах повноважень та у спосіб, визначений чинним законодавством України.
ІІІ. Короткий зміст вимог касаційної скарги
5. Не погоджуючись із рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 01 серпня 2019 року та постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 03 грудня 2019 року, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, ОСОБА_1 подав касаційну скаргу, в якій просить скасувати зазначені судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та прийняти нове судове рішення про задоволення позовних вимог в повному обсязі.
6. Касаційна скарга обґрунтована тим, посадові особи ДУ «Городищенська ВК (№96)» своїми протиправними діями вчинили його переслідування через звернення останнього за захистом прав, свобод, честі та гідності, спонукали до оголошення акту протесту вищої форми у вигляді відмови від споживання їжі. Всупереч вимогам закону його протиправно помістили та утримують в одиночній камері з антисанітарними умовами, поряд з якою утримують психічно хворих засуджених. Вважає, що такі дії в цілому спрямовані на підірвання його фізичного та психологічного здоров`я та є наслідком постановки на оперативно-профілактичний облік як схильного до нападу на працівників установи. Також переслідування працівників колонії проявляються шляхом виставлення його як особи, що характеризується негативно, схильної до шантажно-демонстративної поведінки з метою отримання непередбачених законодавством пільг та переваг, здатної до нападу на представників установи, до написання необґрунтованих скарг, конфлікту, розчаровану в людях та порушником порядку і умов виконання та відбування покарання. Такі відомості містяться в документах відповідача без жодного підтвердження. Окрім того зазначає, що посадові особи колонії систематично перешкоджають у використанні його права на звернення в органи державної влади та суду шляхом ігнорування (знищення) його письмових звернень до адміністрації установи, які є «незручними» для них та в яких він просить надати певну інформацію, копії документів для реалізації права на захист.
7. На обґрунтування наведених обставин позивач посилається на характеристики ДУ «Городищенська ВК (№96)» на засудженого від 13.03.2013, від 13.03.2014, від 26.01.2017; характеристику ДУ «Рівненський слідчий ізолятор» від 02.12.2016р. Окрім того зазначає, що такі протиправні дії відповідача встановлено рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 10.06.2019 у справі № 460/2879/18; утримання його в камері № 14 з антисанітарними умовами установлено Рівненською місцевою прокуратурою, про що зазначено у листі № 33-166-15 від 26.10.2018; факт наявності психічно хворих засуджених та їх неналежне медичне забезпечення встановлено Рівненською обласною прокуратурою, про що зазначено у листі № 16-127 вих.17 від 02.03.2017; крики таких осіб зафіксовані на технічному записі судового засідання 02.07.2019 під час розгляду справи. Однак суди першої та апеляційної інстанції не повно та не об`єктивно з`ясували обставини справи.
ІV. Позиція інших учасників справи.
8. Відповідач надав до суду відзив на касаційну скаргу, в якому просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій - без змін.
V. Рух справи у суді касаційної інстанції
9. Ухвалою Верховного Суду в складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Кашпур О.В., суддів: Дашутіна І.В., Шевцової Н.В., від 31 січня 2020 року відкрито касаційне провадження за скаргою ОСОБА_1 на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 01 серпня 2019 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 03 грудня 2019 року.
10. За результатом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями суддю Дашутіна І.В. замінено на суддю Радишевську О.Р. на підставі розпорядження заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду Н.Богданюк від 25 листопада 2021 року № 2171/0/78-21.
11. Ухвалою Верховного Суду в складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду від 30 листопада 2021 року справу призначено до розгляду в попередньому судовому засіданні на 02 грудня 2021 року.
VI. Стислий виклад обставин, установлених судами першої та апеляційної інстанцій
12. Як установлено судами першої та апеляційної інстанцій та вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 є засудженим до довічного позбавлення волі та відбуває покарання у ДУ «Городищенська ВК (№96)».
13. ОСОБА_1 15.05.2018 було повернуто для відбування покарання до ДУ «Городищенська ВК (№96)» із ДУ «Рівненський слідчий ізолятор» та поміщено до одиночної камери.
14. 27.08.2018 ОСОБА_1 було оголошено акт протесту у вигляді відмови від вживання їжі.
15. Вказаний акт протесту позивач припинив 31.08.2018, подавши відповідну письмову заяву, про що було повідомлено прокурора Рівненської області та Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини.
16. За фактом оголошеного акту протесту у вигляді відмови від вживання їжі засудженим, психологом відділу соціально-виховної та психологічної роботи /ВСВПР/ ДУ «Городищенська ВК (№96)» проведено службове розслідування, за наслідком якого 05.09.2018 складено відповідний висновок.
17. Згідно зазначеного висновку психолог ВСВПР ДУ «Городищенська ВК (№96)» ОСОБА_2 вважає, зокрема, що на засіданні комісії профілактичного обліку засуджених схильних до вчинення правопорушень слід розглянути питання про постановку засудженого ОСОБА_1 на профілактичний облік як особу, яка схильна до членоушкодження (п.3).
18. Такий висновок психолога відображено також в рекомендаціях щодо роботи із засудженим, викладених у психологічній довідці на засудженого ОСОБА_1 від 12.09.2018.
19. На виконання зазначених рекомендацій, 26.10.2018 в.о. начальника ДУ «Городищенська ВК (№96)» ОСОБА_6 було прийнято наказ № 196/ОД-18 від 26.10.2018 (а.с.57), згідно з п.1.2 якого ОСОБА_1 поставлено на профілактичний облік як схильного до членоушкодження до 26.04.2019 та закріплено співробітників для забезпечення індивідуально профілактичної роботи.
VIІ. ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХНЬОГО ЗАСТОСУВАННЯ
20. Конституція України.
Частина друга статті 19. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
21. Кодекс адміністративного судочинства України (у редакції, чинній на момент звернення до суду з цим позовом, далі - КАС України)
Частина друга статті 2 КАС України. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
22. Відповідно до статті 1 Кримінально-виконавчого кодексу (далі - КВК України) кримінально-виконавче законодавство України регламентує порядок і умови виконання та відбування кримінальних покарань з метою захисту інтересів особи, суспільства і держави шляхом створення умов для виправлення і ресоціалізації засуджених, запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами, а також запобігання тортурам та нелюдському або такому, що принижує гідність, поводженню із засудженими.
Завданнями кримінально-виконавчого законодавства України є визначення принципів виконання кримінальних покарань, правового статусу засуджених, гарантій захисту їхніх прав, законних інтересів та обов`язків; порядку застосування до них заходів впливу з метою виправлення і профілактики асоціальної поведінки; системи органів і установ виконання покарань, їх функцій та порядку діяльності; нагляду і контролю за виконанням кримінальних покарань, участі громадськості в цьому процесі; а також регламентація порядку і умов виконання та відбування кримінальних покарань; звільнення від відбування покарання, допомоги особам, звільненим від покарання, контролю і нагляду за ними.
Приписами статті 3 КВК України встановлено, що до засуджених, які відбувають покарання на території України, застосовується кримінально-виконавче законодавство України.
Згідно з частинами 1-2 статті 7 КВК України держава поважає і охороняє права, свободи і законні інтереси засуджених, забезпечує необхідні умови для їх виправлення і ресоціалізації, соціальну і правову захищеність та їх особисту безпеку.
Засуджені користуються всіма правами людини та громадянина, передбаченими Конституцією України, за винятком обмежень, визначених цим Кодексом, законами України і встановлених вироком суду.
Частина 1 статті 102 КВК України передбачає, що режим у виправних і виховних колоніях - це встановлений законом та іншими нормативно-правовими актами порядок виконання і відбування покарання, який забезпечує ізоляцію засуджених; постійний нагляд за ними; виконання покладених на них обов`язків; реалізацію їхніх прав і законних інтересів; безпеку засуджених і персоналу; роздільне тримання різних категорій засуджених; різні умови тримання засуджених залежно від виду колонії; зміну умов тримання засуджених.
Відповідно до частини 2 статті 150 КВК України засуджені до довічного позбавлення волі тримаються окремо від інших засуджених, крім тих, які після відбуття десяти років покарання у приміщеннях камерного типу переведені до звичайних жилих приміщень колонії максимального рівня безпеки.
Частиною 1 статті 115 КВК України встановлено, що засуджені, які відбувають покарання у виді довічного позбавлення волі, розміщуються в приміщеннях камерного типу, як правило, по дві особи і носять одяг спеціального зразка. За заявою засудженого та в інших необхідних випадках з метою захисту засудженого від можливих посягань на його життя з боку інших засуджених чи запобігання вчиненню ним злочину або при наявності медичного висновку за постановою начальника колонії його можуть тримати в одиночній камері.
VІІІ.ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
23. Верховний Суд наголошує на тому, що перегляд судових рішень здійснюється в межах доводів і вимог касаційної скарги, перевірка правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права - на підставі встановлених фактичних обставин справи.
24. Аналізуючи наведені норм права та обставини справи, колегія суддів Верховного Суду погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій про відсутність підстав для задоволення позовних вимог, з огляду на наступне.
25. Як правильно встановлено судами попередніх інстанцій, позивач, оскаржуючи дії відповідача, які вважає переслідуванням і перешкоджанням реалізації його права на захист, та розцінює як свавільні, покликається на сукупність таких обставин як поміщення в одиночну камеру з антисанітарними умовами (протікання стелі), поряд з якою знаходилися камери з психічнохворими засудженими; створення щодо нього негативної характеристики, недопуск до користування електронною поштою та до спілкування з правозахисними групами.
26. Такі дії адміністрації установи змусили його вдатися до акту протесту вищої форми у вигляді відмови від їжі, при цьому відповідачем не було проведено ефективного розслідування цієї обставини.
27. Через вказаний протест наказом № 196/ОД-18 від 26.10.2018 засудженого взято на профілактичний облік як схильного до членоушкодження строком на шість місяців.
28. Колегія суддів Верховного Суду погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій про те, що при вирішенні наведеного спору, твердження про неналежне поводження із засудженим зі сторони виправної установи мають підтверджуватися відповідними доказами. Доведеність наведених позивачем обставин може випливати зі співіснування достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою висновків або подібних неспростовних презумпцій факту. У випадках, коли інформація щодо відповідних подій повністю або значною мірою відома виключно органам влади, як це має місце у справі щодо ув`язнених осіб, які перебувають під контролем органів влади, це породжує відповідні обґрунтовані презумпції щодо фактів. За такої умови тягар доведення можна вважати покладеним на органи влади, адже саме вони мають надати задовільні та переконливі пояснення. Водночас від заявників розумно очікувати принаймні надання детального викладу оскаржуваних фактів та, наскільки це можливо, певних доказів на підтвердження своїх скарг.
29. Щодо переслідування позивача посадовими особами виправної колонії через його право на звернення за захистом від їх протиправних дій, шляхом виставлення позивача, як особи, що негативно характеризується, схильної до нападу на представників установи, до написання необґрунтованих скарг, то суди попередніх інстанцій дійшли висновку про те, що такі обставини не знайшли свого об`єктивного підтвердження під час судового розгляду.
30. Так суди попередніх інстанцій виходили з того, що аналіз змісту письмових доказів, на які посилається позивач, не дає можливості зробити висновок про переслідування позивача посадовими особами виправної установи.
31. Зокрема, характеристики, що надані відповідачем та ДУ «Рівненського слідчого ізолятора», характеризують особу засудженого станом на грудень 2016 року, березень 2013 - 2014 років, тобто, до повернення (15.05.2018) засудженого для відбування покарання до ДУ «Городищенська ВК (№ 96)» із ДУ «Рівненський слідчий ізолятор»; лист-повідомлення ДУ «Рівненський слідчий ізолятор» № 50/02/3636 від 04.07.2017 про неперебування засудженого ОСОБА_1 на оперативно-профілактичному обліку осіб схильних до правопорушень під час тримання в Рівненському слідчому ізоляторі з 30.03.2016, має інформаційний характер; листом ДУ «Рівненський слідчий ізолятор» № 20-540 від 28.01.2019 (а.с.17) засудженому надано відповідь на його запит про невстановлення факту висловлювання засудженого ОСОБА_1 іншим засудженим про напад на представників установи; лист-відповідь відповідача № 30/10/19-18/Г-9 від 30.10.2018 вказує на те, що за час перебування в установі засуджений ОСОБА_1 в конфліктних ситуаціях із засудженими не перебував, обставини, що перешкоджають подальшому відбуванню міри кримінального покарання в ДУ «Городищенська ВК (№ 96)» є відсутніми.
32. Щодо поміщення позивача в одиночну камеру, то рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 10.06.2019 у справі № 460/2879/18 позов ОСОБА_1 задоволено; визнано протиправною постанову начальника ДУ «Городищенська ВК (№96)» від 15.05.2018 про одиночне утримання ОСОБА_1 , засудженого до довічного позбавлення волі. Рішення суду набрало законної сили 23.07.2019. При прийнятті рішення судом надана оцінка характеристиці на засудженого від 12.12.2016.
33. Стосовно незадовільного стану камери, де перебував позивач, то згідно листа Рівненської місцевої прокуратури № 33-166-15 від 26.10.2018 у вересні 2018 року проводився ремонт даху будівлі сектору довічного позбавлення волі; у камері № 14 у дощову погоду протікала стеля, по причині чого відповідачем було запропоновано змінити камеру для відбування покарання, від чого позивач відмовився. Також на даний час позивач відбуває покарання у камері № 21.
34. Враховуючи викладене, колегія суддів Верховного Суду вважає обґрунтованими висновки судів попередніх інстанцій про відсутність ознак переслідування позивача посадовими особами виправної колонії, оскільки вказані документи містять інформацію, яка характеризує особу засудженого ОСОБА_1 та не підтверджують будь-яке систематичне, спрямоване на приниження людської гідності, негативне ставлення посадових осіб відповідача до позивача.
35. Також колегія суддів Верховного Суду погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про те, що під час розгляду справи не підтверджено будь-яких дій відповідача, спрямованих на порушення права позивача на звернення в органи державної та судової влади, шляхом ігнорування (знищення) письмових звернень до адміністрації установи, оскільки, як встановлено судами, з обліково-адресної картки засудженого ОСОБА_1 вбачається, що позивач активно відправляє та отримує кореспонденцію, звертається до відповідних органів за захистом його прав.
36. Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 28.07.2016 у справі № 817/387/16, на яке посилається касатор, визнано протиправною бездіяльність відповідача, яка полягала у ненаданні засудженому ОСОБА_1 за заявою від 11.02.2016 копії відповіді виконувача обов`язків прокурора району прокуратури Рівненського району І.Кухти № 166-2015 від 07.12.2015.
37. Колегія суддів Верховного Суду звертає увагу на те, що зазначені обставини мали місце у 2016 році, встановлені рішенням суду від 28.07.2016 та не підтверджують протиправних дій відповідача щодо засудженого ОСОБА_1 після його повернення 15.05.2018 у ДУ «Городищенська ВК (№96)».
38. Щодо висновків судів попередніх інстанцій стосовно вимоги про визнання протиправної бездіяльності відповідача при проведенні службової перевірки по факту оголошення протесту у вигляді відмови від вживання їжі, колегія суддів Верховного Суду зазначає наступне.
39. Згідно висновку службового розслідування за фактом оголошення голодування засудженим ДУ «Городищенська ВК (96)» ОСОБА_1 , позивач 27.08.2018 через адміністрацію подав на розгляд в.о. начальника установи письмову заяву, в якій було вказано про те, що він відмовляється від їжі.
40. В той же день в.о. начальника установи підполковником внутрішньої служби ОСОБА_5, заступником начальника установи із СВПР майором внутрішньої служби ОСОБА_6, начальником відділу нагляду і безпеки капітаном внутрішньої ОСОБА_7, начальником оперативного відділу установи підполковником внутрішньої служби ОСОБА_8, психологом установи старшим лейтенантом внутрішньої служби ОСОБА_2, завідувачем медичної частини ОСОБА_9, засудженому комісійно додатково було роз`яснено порядок та умови відбування покарання та проведено бесіду профілактично-роз`яснювального характеру щодо негативних наслідків, які можуть бути спричинені організму людини внаслідок відмови від вживання їжі, безпідставність вимог засудженого та згубність голодування для його здоров`я та життя, що засвідчено відповідним актом; однак така бесіда позитивних результатів не дала.
41. Психологом ВСВПР старшим лейтенантом внутрішньої служби складено відповідний план психологічної підтримки. Персоналом колонії проводилися щоденні передбачені законодавством та відповідною процедурою заходи, в тому числі профілактична робота щодо припинення голодування позивача та наголошування на шкідливості відмови від вживання їжі для його життя та здоров`я, про що складались відповідні акти.
42. До психопрофілактичних заходів було залучено керівника громадської організації «Психологічна служба Євромайдану» ОСОБА_3 , в ході бесіди з якою засуджений відмовився повідомити конкретні причини оголошення голодування. В подальшому від конструктивного спілкування відмовився взагалі, мотивуючи тим, що він бажає спілкуватися лише з представниками прокуратури та представником Уповноваженого з прав людини. Також повідомив, що припинить акт голодування виключно при умові виконання всіх його вимог, які вказані ним в письмовій заяві.
43. Відповідачем було забезпечено особистий прийом позивача працівниками обласної прокуратури, а саме прокурором Рівненської обл. Пришко О.В. та заступником прокурора Рівненської області Ільящуком Т.М.
44. 27.08.2018 листами відповідача № 30/08/3645 про дану подію було проінформовано Рівненську місцеву прокуратуру та Західне міжрегіональне управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції.
45. Психологом ВСВПР ДУ «Городищенська ВК (№96)» складено Індивідуальний план психологічного супроводу засудженого ОСОБА_1 , який подав письмову заяву про відмову від вживання їжі (починаючи з 27.08.2018 і до моменту початку прийому їжі).
46. Щоденно, в період відмови позивача приймати їжу з ним проводились бесіди профілактично-роз`яснювального характеру та консультації щодо відмови від приймання їжі.
47. Оцінюючи в сукупності вказані обставини, суди попередніх інстанцій обґрунтовано виходили з того, що посадовими особами відповідача вчинялися дії, спрямовані на припинення засудженим ОСОБА_1 акту протесту вищої форми у вигляді відмови від споживання їжі, а також проведено ефективне розслідування такої події.
48. Також відповідно до вказівки Західного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції України ПР № 3/3-158/ВРЗ від 13.06.2017р. установи виконання покарання зобов`язано в разі виникнення серед засуджених подій, пов`язаних з завданням шкоди здоров`ю або загрози життю (суїцид, членоушкодження, травмування, голодування) негайно в телефонному режимі повідомляти відділ ресоціалізації засуджених управління пробації; протягом робочого дня, наступного дня події, скеровувати на електронну адресу інформацію про обставини надзвичайної події або дублювати спецповідомлення; протягом 10 днів (з моменту події) проводити службове розслідування, яке в подальшому разом з матеріалами перевірки долучати до матеріалів особової справи.
49. Вказівкою Державної пенітенціарної служби України № 6/2-5766-Пл/5-15 від 21.12.2015р. зобов`язано установи виконання покарань за кожним випадком відмови осіб від вживання їжі приймати рішення щодо постановки їх на профілактичний облік як осіб, схильних до аутоагресивних дій.
50. З урахуванням зазначених вказівок, комісією з профілактичного обліку засуджених, схильних до вчинення правопорушень (склад якої затверджено наказом ДУ «Городищенська ВК (№96)» № 145/ОД-18 від 20.07.2018), керуючись «Положенням про засідання комісії з профілактичного обліку засуджених, схильних до вчинення правопорушень», а також за результатами проведеного службового розслідування за фактом оголошеного голодування засудженим ОСОБА_1 , прийнято рішення у формі наказу в.о. начальника ДУ «Городищенська ВК (№96)» ОСОБА_6 № 196/ОД-18 від 26.10.2018, згідно з п.1.2 якого засудженого ОСОБА_1 поставлено на профілактичний облік як особу, схильну до членоушкодження, та закріплено за ним працівників колонії для здійснення за засудженим відповідного контролю.
51. Отже, обґрунтованими є висновки судів першої та апеляційної інстанцій про те, що спірний наказ про постановку засудженого ОСОБА_1 на профілактичний облік як особу, схильну до членоушкодження, винесений відповідачем з урахуванням обставин справи та згідно з вимогами чинного законодавства.
52. Згідно із статтею 350 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
53. З урахуванням викладеного, Верховний Суд дійшов висновку, що судами першої та апеляційної інстанцій винесені законні і обґрунтовані рішення, ухвалені з дотриманням норм матеріального та процесуального права, підстави для скасування чи зміни оскаржуваних судових рішень відсутні.
ІХ. Судові витрати
54. З огляду на результат касаційного розгляду судові витрати не розподіляються.
Керуючись статтями 341 343 349 350 356 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду
п о с т а н о в и в :
1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
2. Рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 01 серпня 2019 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 03 грудня 2019 року в справі № 460/896/19 залишити без змін.
3. Судові витрати не розподіляються.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий: О. В. Кашпур
Судді: О.Р.Радишевська
Н.В.Шевцова