ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 травня 2024 року

м. Київ

справа № 461/24/22

провадження № 61-16540св23

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

Шиповича В. В. (суддя - доповідач), Сакари Н. Ю., Синельникова Є. В.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідачі: Галицька районна адміністрація Львівської міської ради, ОСОБА_2 ,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргуГалицької районної адміністрації Львівської міської ради на рішення Галицького районного суду м. Львова від 19 липня 2022 року у складі судді Радченка В. Є. та постанову Львівського апеляційного суду від 17 жовтня 2023 року у складі колегії суддів:

Левика Я. А., Крайник Н. П., Шандри М. М.,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

1. У грудні 2021 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Галицької районної адміністрації Львівської міської ради (далі - Галицька районна адміністрація), ОСОБА_2 про визнання протиправним зняття

з реєстрації місця проживання фізичної особи та скасування рішення.

2. Позов ОСОБА_1 обґрунтований, тим що 31 липня 2021 року вона отримала листа від Галицької районної адміністрації, з якого дізналась, що рішенням від 21 травня 2018 року її знято з реєстрації у квартирі

АДРЕСА_1 на підставі заяви ОСОБА_2 , як власника житла.

3. Вказує, що фактично проживає у вказаній квартирі та не згідна із таким рішенням Галицької районної адміністрації. Вважає, що її зняття з реєстрації місця проживання на підставі лише документів, що підтверджують право власності нового власника, без згоди особи, яка проживає в цій квартирі,

є незаконним, рішення відповідача протиправним і тому підлягає скасуванню.

4. Посилаючись на викладене, ОСОБА_1 просила суд визнати протиправним та скасувати рішення Галицької районної адміністрації

від 21 травня 2018 року про зняття її з реєстрації місця проживання у квартирі АДРЕСА_1 .

Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій

5. Рішенням Галицького районного суду м. Львова від 19 липня 2022 року, яке залишене без змін постановою Львівського апеляційного суду

від 17 жовтня 2023 року, позов задоволено.

Визнано протиправним та скасовано рішення Галицької районної адміністрації Львівської міської ради від 21 травня 2018 року про зняття ОСОБА_1 з реєстрації місця проживання у квартирі АДРЕСА_1 . Вирішено питання розподілу судових витрат.

6. Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з висновком якого погодився апеляційний суд, вказав, що заява нового власника квартири та документи, що підтверджують право власності нового власника на квартиру, не можуть бути документами, які свідчать про припинення права користування житлом, в розумінні статті 7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні».

7. Дії Галицької районної адміністрації щодо зняття 21 травня 2018 року позивачки з реєстрації місця проживання, які здійснювалися за заявою нового власника житла без відповідного рішення суду про примусове виселення чи позбавлення права користування житлом є протиправними.

8. Підстав для застосування позовної давності судами не встановлено, оскільки позивачка отримала повідомлення Галицької районної адміністрації про зняття з реєстрації місця проживання лише у липні 2021 року.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

9. У касаційній скарзі Галицька районна адміністрація просить оскаржувані судові рішення скасувати, ухваливши нове судове рішення про закриття провадження у справі.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

10. 15 листопада 2023 року Галицька районна адміністрація подала касаційну скаргу на рішення Галицького районного суду м. Львова

від 19 липня 2022 року та постанову Львівського апеляційного суду

від 17 жовтня 2023 року.

11. Ухвалою Верховного Суду від 22 грудня 2023 року відкрито касаційне провадження, витребувано із суду першої інстанції матеріали справи, які

у лютому 2024 року надійшли до Верховного Суду.

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

12. Підставою касаційного оскарження судових рішень заявник зазначає порушення судами норм процесуального права та наявність передбачених пунктом 6 частини першої статті 411 ЦПК України підстав для скасування оскаржуваних судових рішень (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України).

13. Зазначає, що переданий ОСОБА_1 на вирішення суду спір

є публічно-правовим, оскільки виник за участю суб`єкта владних повноважень, який реалізовує у спірних правовідносинах надані йому чинним законодавством владні управлінські функції.

14. Крім того вказує, що чинним законодавством передбачено таку підставу зняття з реєстрації як припинення підстав на право користування житловим приміщенням, зокрема, у разі відчуження житла, при цьому закон не вимагає окремого звернення з такою заявою самої особи, яка підлягає зняттю з реєстрації.

15. Новий власник має право звернутися до відповідного органу реєстрації із заявою про зняття з реєстрації місця проживання особи з наданням відповідних документів, які свідчать про припинення підстав на право користування такою особою житловим приміщенням чи відчуження житла.

Відзив на касаційну скаргу не подано

Фактичні обставини справи встановлені судами

16. 21 травня 2018 року ОСОБА_2 звернулась до Галицької районної адміністрації із заявою про зняття з реєстрації місця проживання

ОСОБА_1 .

17. Згідно із витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 02 лютого 2018 року № 112661581 квартира за адресою: АДРЕСА_1 , належить на праві приватної власності ОСОБА_2 .

18. Відповідно до довідки з місця проживання про склад сім`ї і прописки Львівського комунального підприємства «Старий Львів» від 17 травня

2018 року № 1744 у квартирі АДРЕСА_1 зареєстровані: ОСОБА_3 , 2007 року народження, ОСОБА_1 ,

1963 року народження, ОСОБА_4 , 1984 року народження.

19. Згідно із листом Галицької районної адміністрації від 30 липня

2021 року № 31-вих-67348 повідомлено ОСОБА_1 , що за відомостями Реєстру територіальної громади Галицького району м. Львова станом на

30 липня 2021 року за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстровані дві особи: ОСОБА_3 , 2007 року народження,

ОСОБА_4 , 1984 року народження. ОСОБА_1 , 1963 року народження, із вказаної адреси знята з реєстрації 21 травня 2018 року за заявою нового власника, який придбав квартиру на прилюдних торгах. Здійснення реєстрації та зняття з реєстрації місця проживання, органами самоврядування, здійснюється із квітня 2016 року на підставі Правилреєстрації місця проживання, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 02 березня 2016 року № 207 (далі - Правила).

Мотиви, з яких виходив Верховний Суд, та застосовані норми права

20. Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

21. Згідно із частинами першою-другою статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

22. Відповідно до частин першої-другої, п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

23. Згідно зі статтею 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

24. Оскільки заявник підставою касаційного оскарження визначив порушення судами правил юрисдикції та просить закрити провадження

у цивільній справі, Верховний Суд, відповідно до положень частини першої статті 400 ЦПК України, переглядає оскаржені судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження.

25. Порушення правил юрисдикції загальних судів, визначених статтями

19-22 ЦПК України, є обов`язковою підставою для скасування судового рішення незалежно від доводів касаційної скарги (частина друга статті 414 ЦПК України).

26. Судова юрисдикція - це інститут права, який покликаний розмежувати між собою компетенцію як різних ланок судової системи, так і різні види судочинства - цивільне, кримінальне, господарське та адміністративне. Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ. Критеріями належності справ до цивільної юрисдикції є, по-перше, наявність спору щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів у будь-яких правовідносинах, крім випадків, коли такий спір вирішується за правилами іншого судочинства, а по-друге, спеціальний суб`єктний склад цього спору,

в якому однією зі сторін є, як правило, фізична особа.

27. Відповідно до частини першої статті 19 ЦПК України суди розглядають

у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

28. Тобто, за загальним правилом, в порядку цивільного судочинства розглядаються справи, що виникають із приватноправових відносин.

29. У пункті 1 частини першої статті 19 КАС України передбачено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

30. Публічно-правовий характер спору визначається тим, що вказані суб`єкти владних повноважень наділені владно-управлінськими повноваженнями у сфері реалізації публічного інтересу. Характерною ознакою публічно-правових спорів є сфера їх виникнення - публічно-правові відносини, тобто передбачені нормами публічного права суспільні відносини, що виражаються у взаємних правах та обов`язках їх учасників у різних сферах діяльності суспільства, зокрема пов`язаних з реалізацією публічної влади. Публічно-правовим вважається також спір, який виник з позовних вимог, що ґрунтуються на нормах публічного права, де держава в особі відповідних органів виступає щодо громадянина не як рівноправна сторона

у правовідносинах, а як носій суверенної влади, який може вказувати або забороняти особі певну поведінку, надавати дозвіл на передбачену законом діяльність тощо.

31. Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.

32. Публічно-правовий спір має особливий суб`єктний склад. Участь суб`єкта владних повноважень є обов`язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий. Проте сама собою участь у спорі суб`єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір із публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції.

33. Під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.

34. Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.

35. Разом з тим приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу (як правило майнового) конкретного суб`єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели управлінські дії суб`єктів владних повноважень.

36. Велика Палата Верховного Суду, ухвалюючи постанову від 10 квітня

2019 року у справі № 826/3620/17 та погоджуючись із висновками судів попередніх інстанцій про закриття провадження в адміністративній справі за позовом фізичної особи до Святошинської районної у місті Києві державної адміністрації про скасування рішення щодо реєстрації місця проживання, вказала, що такий спір не є публічно-правовим, оскільки спірні правовідносини виникли з приводу захисту житлових прав та інтересів позивача, а отже, існує спір про право, що виключає можливість розгляду цієї справи за правилами адміністративного судочинства.

37. У розглядуваній справі спірні правовідносини між учасниками справи також виникли з приводу захисту житлових прав та інтересів позивачки, які вона вважала порушеними, що виключає можливість розгляду цієї справи за правилами адміністративного судочинства.

38. З огляду на викладене, суди обгрунтовано розглянули позов ОСОБА_1 в порядку цивільного судочинства, а доводи касаційної скарги про порушення правил юрисдикції та належність спору до публічно-правових є помилковими.

39. Також Верховний Суд звертає увагу, що за обставин розглядуваної справи, рішення Галицької районної адміністрації від 21 травня 2018 року про зняття позивачки з реєстрації місця проживання, було прийнято до набрання чинності Законом України «Про надання публічних (електронних публічних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання в Україні»

від 05 листопада 2021 року № 1871-ІХ (далі - Закон № 1871-ІХ), статтею 18 якого передбачена можливість зняття особи із задекларованого або зареєстрованого місця проживання (перебування) за заявою власника житла приватної форми власності.

40. Таким чином ні положення Закону № 1871-ІХ, ні затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 07 лютого 2022 року № 256 Порядок декларування та реєстрації місця проживання (перебування), не можуть застосовуватись при оцінці правомірності оскаржуваного рішення Галицької районної адміністрації від 21 травня 2018 року.

41. В межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, Верховним Судом не встановлено підстав для висновку, що суди ухвалили оскаржувані судові рішення

із неправильним застосуванням норм матеріального права або

із порушенням норм процесуального права, що відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України є підставою для залишення касаційної скарги без задоволення, а оскаржуваних судових рішень - без змін.

Керуючись статтями 400 401 416 419 ЦПК України, Верховний Суд

у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Галицької районної адміністрації Львівської міської ради залишити без задоволення.

2. Рішення Галицького районного суду м. Львова від 19 липня 2022 року та постанову Львівського апеляційного суду від 17 жовтня 2023 рокузалишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Судді:В. В. Шипович Н. Ю. Сакара Є. В. Синельников