ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 липня 2020 року
м. Київ
справа №461/3782/16-а
адміністративне провадження №К/9901/11299/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого судді Кравчука В.М., суддів Єзерова А.А., Стародуба О.П.,
розглянув в попередньому судовому засіданні справу
за касаційною скаргою Галицької районної адміністрації Львівської міської ради
на постанову Галицького районного суду м.Львова від 26 липня 2016 року (суддя Городецька Л.М.) та постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 24 листопада 2016 року (колегія у складі суддів Носа С. П., Кухтея Р. В., Яворського І. О.)
у справі № 461/3782/16-а
за позовом ОСОБА_1
до Галицької районної адміністрації Львівської міської ради,
третя особа - Львівське міське комунальне підприємство «Айсберг»,
про скасування постанови про накладення адміністративного штрафу.
І. ПРОЦЕДУРА
1. 06.06.2016 позивач звернулась до суду з адміністративним позовом, в якому просить скасувати постанову №70 від 19.05.2016 про притягнення її до адміністративної відповідальності за ст.150 КУпАП.
2. Постановою Галицького районного суду м. Львова від 26.07.2016 позов задоволено.
3. Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 24.11.2016 апеляційну скаргу Галицької районної адміністрації Львівської міської ради задоволено частково; постанову Галицького районного суду м. Львова від 26.07.2016 скасовано та прийняти нову, якою адміністративний позов задоволено частково; постанову № 70 адміністративної комісії Галицької районної адміністрації Львівської міської ради від 19.05.2016 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, передбаченої ст. 150 КУпАП України, у вигляді штрафу в розмірі 51,00 грн - скасовано; у задоволенні інших позовних вимог відмовлено.
4. 15.12.2016 до Вищого адміністративного суду України надійшла касаційна скарга відповідача на постанову Галицького районного суду м. Львова від 26 липня 2016 року та постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 24 листопада 2016 року . У касаційній скарзі відповідач із посиланням на порушення судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права просив скасувати оскаржувані рішення та ухвалити нове про відмову в задоволенні позову.
5. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 16.01.2017 відкрито провадження у справі. У зв`язку із ліквідацією Вищого адміністративного суду України справу було передано до Верховного Суду.
6. Позивач заявляла клопотання про розгляд справи за участю сторін, однак відповідно до ч.1 ст. 343 КАС України попередній розгляд справи проводиться без повідомлення учасників справи.
II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
7. Судами попередніх інстанцій встановлено, що згідно з постановою №70 від 19.05.2016 (а.с. 7) ОСОБА_1 здійснила самовільне переобладнання житлового будинку та жилого приміщення, а саме - 08.04.2016 самовільно поміняла частину каналізаційного стояка діаметром 100 мм на діаметром 50 мм, який розташований та проходить через приміщення, позначене на поверховому плані під літ.27-5 пл.6,3 кв.м. у квартирі АДРЕСА_1. 8 . Не погоджуючись з постановою №70 від 19.05.2016, Позивач оскаржила її у судовому порядку.
ІІІ. АРГУМЕНТИ СТОРІН
9. В обґрунтування позовних вимог Позивач покликалася на те, що оскаржувана постанова є незаконною, оскільки не відображає дійсних обставин справи, зокрема при винесенні оскаржуваної постанови не було взято до уваги заперечення ОСОБА_1 про те, що вона не здійснювала жодної заміни каналізаційного стояка, а сам протокол про адміністративне правопорушення був складений у її відсутності.
10. Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечував та просив відмовити в їх задоволенні. Зазначив, що під час перевірки були встановлені порушення, які зазначені в акті. Тому оскаржена постанова є законною.
ІV. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
11. Суд першої інстанції дійшов висновку, що постанова № 70 адміністративної комісії Галицької районної адміністрації Львівської міської ради від 19.05.2016 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, передбаченої ст. 150 КУпАП України, у вигляді штрафу в розмірі 51,00 грн - не відповідає вимогам ч. 3 ст. 2 КАС України та підлягає скасуванню.
12. Суд апеляційної інстанції погодився з висновками суду першої інстанції, однак зазначив, що відповідно до норм КАС України, суд не наділений повноваженнями щодо закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення. Ці повноваження належать до компетенції органу, який розглянув справу. Судом має досліджуватись лише питання законності постанови посадової особи про притягнення до адміністративної відповідальності.
13. Відповідач у касаційній скарзі не погоджується з рішеннями судів першої та апеляційної інстанції та вважає, що висновки судів не відповідають обставинам справи.
14. У Відповідача були повноваження для притягнення Позивача до відповідальності.
15. Судом апеляційної інстанції не було взято до уваги лист директора ЛМКП «Айсберг» №100/999 від 28.10.2014, з якого вбачається, що каналізаційний стояк діаметром 100 мм проходить через приміщення театру ім. М. Заньковецької, є в наявності з 2003 року, порушень щодо його встановлення не виявлено.
16. 09.02.2017 надійшов відзив від Позивача. Позивач зазначила, що твердження позивача про те, що нею протиправно змінено стояк зі 100 мм на 50 мм не доведені належним чином.
VI. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
17. Суд дослідив доводи касаційної скарги, перевірив правильність застосування норм матеріального та процесуального права та дійшов таких висновків.
18. Згідно із ст. 2 КАС України (в редакції на момент розгляду судами першої та апеляційної інстанцій та в редакції на момент розгляду судом касаційної інстанції) у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
19. Постанова (рішення) по справі про адміністративне правопорушення є важливим документом, при складанні якого необхідно враховувати встановлені законом вимоги до змісту і форми цього документа.
20. Відповідно до ч.2 ст.283 КУпАП постанова має містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення.
21. У цьому процесуальному документі необхідно обґрунтовувати і мотивувати юридичну оцінку обставин справи, вид і захід застосованого стягнення. Обґрунтованість постанови по справі пов`язана з повним, всебічним і об`єктивним дослідженням обставин справи, привальним застосуванням матеріально-правових і процесуально-правових норм. При цьому аргументація висновків має ґрунтуватися на даних, досліджених під час розгляду справ.
22. Висновок про наявність в діях (бездіяльності) особи складу адміністративного правопорушення може бути зроблено лише на підстави доказів, отриманих у встановленому законом порядку.
23. Так, відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, а також іншими документами.
24. Відповідно до принципу презумпції невинуватості обов`язок доказування лежить на органі (посадовій особі), що розглядає справи про адміністративне правопорушення.
25. Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про те, що з протоколу про адміністративне правопорушення № 37 від 25.04.2016 вбачається, що такий складений у відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, тобто у відсутності ОСОБА_1
26. Відповідачем не було надано доказів на спростування даної обставини.
27. Також, в матеріалах справи наявні копії скарги та заяви ОСОБА_1 , подані начальнику ЛМКП «Айсберг», у яких позивач повідомляла про те, що не здійснювала заміни каналізаційного стояка та натомість мешканець кв. № 46 ОСОБА_2 самовільно влаштував у своїй квартирі душову кабіну та унітаз з підключенням його до існуючого каналізаційного стояка над її квартирою.
28. При цьому, як вбачається з оскаржуваної постанови, така винесена без належної оцінки обставин, без зазначення будь-яких належних та допустимих доказів, на підставі яких зроблено висновок про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення.
29. Відтак, судом першої та апеляційної інстанції вірно не взято до уваги дані, зазначені у постанові, оскільки при винесенні постанови не враховано заперечень позивача, не наведено доказів, на яких ґрунтується висновок про вчинення позивачем адміністративного правопорушення, не взято до уваги постанови адміністративної комісії ГРА ЛМР № 154 від 20.11.2014, якою ОСОБА_2 притягнуто до адміністративної відповідальності за ст.150 КУпАП, тобто повно і всебічно не були дослідженні усі обставини справи.
30. Суд не бере до уваги доводи скаржника, оскільки вони не спростовують висновків судів першої та апеляційної інстанції.
31. З огляду на фактичні обставини справи, Суд зазначає, що постанова № 70 адміністративної комісії Галицької районної адміністрації Львівської міської ради від 19.05.2016 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, передбаченої ст. 150 КУпАП України, у вигляді штрафу в розмірі 51,00 грн., підлягає скасуванню.
32. Враховуючи вищевикладене, Суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги.
33. Згідно із п. 1 ч. 1 ст. 349 КАС України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а скаргу без задоволення.
34. Враховуючи наведене, Суд не встановив неправильного застосування положень матеріального та процесуального права судами попередніх інстанцій.
Керуючись ст. 343 349 350 355 356 КАС України, Суд -
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу Галицької районної адміністрації Львівської міської ради залишити без задоволення.
Постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 24 листопада 2016 року у справі № 461/3782/16-а залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач В.М. Кравчук
Суддя А.А. Єзеров
Суддя О.П. Стародуб