Постанова

Іменем України

23 листопада 2022 року

м. Київ

справа № 461/4262/17

провадження № 61-324св22

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Крата В. І.,

суддів: Антоненко Н. О., Дундар І. О. (суддя-доповідач), Краснощокова Є. В., Русинчука М. М.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідачі: Державне підприємство «СЕТАМ», Галицький відділ державної виконавчої служби м. Львів Головного територіального управління юстиції у Львівській області, ОСОБА_2 ,

треті особи: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,

розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Галицького районного суду м. Львова від 20 жовтня 2020 року у складі судді Юрківа О.Р. та постанову Львівського апеляційного суду від 20 грудня 2021 року у складі колегії суддів: Шеремети Н. О., Ванівського О. М., Цяцяка Р. П.,

Історія справи

Короткий зміст позовних вимог

У червні 2017 року ОСОБА_1 звернувся з позовом до Державного підприємства «СЕТАМ» (далі - ДП «СЕТАМ»), Галицького районного відділу державної виконавчої служби м. Львова Головного територіального управління юстиції у Львівській області (далі - Галицького відділу ДВС м. Львова ГТУЮ у Львівській області), ОСОБА_2 , треті особи: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , про визнання недійними та скасування результатів електронних торгів.

Позов мотивований тим, що 09 червня 2017 року при ознайомлені з матеріалами виконавчого провадження № 1387/15 (номер за ЄДРВП 52049441) позивач дізнався, що 30 травня 2017 року на організованих ДП «Сетам» за заявою Галицького ВДВС Львівського ГТУЮ у Львівській області електронних торгах реалізовано належну йому та його матері ОСОБА_4 на праві спільної сумісної власності частину квартири АДРЕСА_1 , реєстраційний номер лота 214900.

Державні виконавці здійснили стягнення на 1/2 частку квартири АДРЕСА_1 без винесення відповідної постанови, чим самовільно здійснили зміну способу виконання виконавчого документа, оскільки у виконавчому листі Галицького районного суду м. Львова № 461/7655/15-ц від 08 серпня 2016 року не зазначається про звернення стягнення на дане нерухоме майно.

Кредитор не звертався до суду, а суд не ухвалював рішення про виділ частки зі спільного майна та про звернення стягнення на таке майно, тому державні виконавці не вправі були передавати на реалізацію ідеальну частку у спільному сумісному майні в межах виконання рішення про стягнення заборгованості. Таким чином, на електронних торгах реалізовано нерухоме майно, яке фактично не існувало на момент їх проведення.

В один і той же день, а саме, 23 грудня 2016 року державний виконавець Галицького відділу ДВС Львівського ГТУЮ у Львівській області вчинив дві виконавчі дії: здійснив опис і арешт майна боржника та призначив експерта з метою визначення вартості описаного майна, незважаючи на те, що відповідно до вимог статті 57 Закону України «Про виконавче провадження» між винесенням цих постанов має пройти не менше 10 днів для узгодження сторонами вартості майна, і лише за відсутності згоди призначається експертиза. Вищевказані дії державний виконавець проводив за відсутності боржника та без його попередження.

В матеріалах виконавчого провадження відсутній багатосторонній договір про проведення оцінки майна, що може свідчити про фальсифікацію платіжних документів та звіту про оцінку майна.

Матеріали виконавчого провадження містять багато суперечностей, зокрема, завірена копія звіту про оцінку майна надсилалася сторонам на чотири дні раніше часу його отримання, а вихідні дані, надані експерту, не відповідають тим вихідним даним, які містяться в матеріалах виконавчого провадження. Протокол торгів сформовано організатором 03 травня 2017 року об 11-00 год, тобто за сім годин до їх завершення, що може свідчити про фальсифікації та маніпуляції при проведенні торгів з єдиною метою - зменшення ціни лоту на 15%. В інформації про лот № 214900 відсутні фотографії самої квартири, відтак зміст оголошення про проведення електронних торгів є неповним щодо кількісних та якісних характеристик майна, що призвело до зниження його вартості та недоотримання боржником грошей від продажу об`єкту нерухомості за ціною, визначеною за результатами оцінки майна, проведеної у відповідності до вимог законодавства.

На думку позивача, електронні торги проведені 30 травня 2017 року з порушенням порядку, що регламентує їх проведення, за відсутності на момент проведення торгів всіх кількісних та якісних характеристик (документів), що визначають і характеризують об`єкт нерухомості та підтверджують відповідність його стану виставленій початковій ціні продажу. Викладене підтверджує порушення замовником та організатором торгів законних інтересів позивача, які полягають у продажі майна за якомога вищою ціною з метою погашення заборгованості, що в свою чергу забезпечується дотриманням належного порядку організації і проведення електронних торгів.

Позивач просив:

визнати недійсними та такими, що організовані та проведені з порушенням вимог закону електронні торги від 30 травня 2017 року з реалізації нерухомого майна - 1/2 ідеальної частки у квартирі АДРЕСА_1 ;

визнати недійсними результати електронних торгів від 30 травня 2017 року з реалізації нерухомого майна - 1/2 ідеальної частки у квартирі АДРЕСА_1 ;

визнати недійсним протокол електронних торгів від 30 травня 2017 року з реалізації нерухомого майна - 1/2 ідеальної частки у квартирі АДРЕСА_1 ;

відновити становище, яке існувало до порушення прав та застосувати наслідки недійсності прилюдних торгів від 30 травня 2017 року, а саме, повернути у власність ОСОБА_1 1/2 ідеальну частку в квартирі АДРЕСА_1 .

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Галицького районного суду м. Львова від 20 жовтня 2020 року позов ОСОБА_1 задоволено.

Визнано недійсними електронні торги від 30 травня 2017 року з реалізації нерухомого майна - 1/2 ідеальної частки у квартирі АДРЕСА_1 .

Визнано недійсними результати електронних торгів від 30 травня 2017 року з реалізації нерухомого майна - 1/2 ідеальної частки у квартирі АДРЕСА_1 .

Визнано недійсним протокол електронних торгів № 259788 від 30 травня 2017 рокуз реалізації нерухомого майна 1/2 ідеальної частки у квартирі АДРЕСА_1 .

Відновлено становище, яке існувало до порушення прав та застосовані наслідки недійсності прилюдних торгів від 30 травня 2017 року - повернуто у власність ОСОБА_1 1/2 ідеальної частки у квартирі АДРЕСА_1 .

Стягнуто солідарно з ДП «СЕТАМ», Галицького відділу державної виконавчої служби м. Львів Головного територіального управління юстиції у Львівській області, ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 640,00 грн судового збору.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що кредитор не пред`являв позов про виділ частки із спільного майна в натурі для звернення стягнення на нього; боржнику не було запропоновано продати свою частку, ні іншому співвласнику, ні третім особам; іншому співвласнику не було запропоновано придбати частку боржника у спільній сумісній власності; судом не розглядався позов про виділ частки із спільного майна в натурі для звернення стягнення на нього. Оскільки кредитор не звертався до суду, а суд не ухвалював рішення про виділ частки із спільного майна та про звернення стягнення на таке нерухоме майно, державні виконавці Галицького відділу ДВС Львівського МУЮ не вправі були в межах виконання рішення про стягнення заборгованості самостійно передавати на реалізацію ідеальну частку у спільному сумісному майні.23 грудня 2016 року державний виконавець Галицького ВДВС Львівського МУЮ вчинив дві виконавчі дії: здійснив опис і арешт майна боржника та призначив експерта з метою визначення вартості описаного майна, чим порушив норму статті 57 Закону України «Про виконавче провадження». З постанови про опис та арешт майна боржника від 23 грудня 2016 року вбачається, що вказані дії державний виконавець проводив за відсутності боржника, як власника майна, та без попередження його про вчинення таких дій. Державний виконавцем Галицького відділу ДВС Львівського МУЮ порушено вимоги статті 58 Закону України «Про виконавче провадження», оскільки він не направив відповідної копії постанови боржнику. Суд першої інстанції зробив висновок, що порушення норм матеріального та процесуального права були допущені як під час передачі майна на реалізацію, так і в процесі його реалізації на електронних торгах. Відсутність фотографій квартири у системі, опис та передачу на зберігання якої здійснював державний виконавець, свідчить про неповноту змісту оголошення про проведення електронних торгів щодо кількісних та якісних характеристик майна, яке він надав. Інформаційне повідомлення про проведення електронних торгів не відповідає вимогам пунктів 3, 5 та 8 розділу ІІІ Порядку реалізації арештованого майна, доведене неналежним способом чи недоведене взагалі, зменшує можливість участі в торгах потенційних покупців і, відповідно, впливає на формування ціни реалізації., оскільки в ньому не було зазначено всіх даних про об`єкт продажу, які передбачені вказаними пунктами Порядку.

Суд першої інстанції зробив висновок, що допущені порушення норм закону, які пов`язані з неналежним складанням процесуальних документів, у тому числі щодо оцінки майна, самим проведенням експертної оцінки майна, ненаданням експерту відповідних вихідних даних та не забезпечення для експерта можливості огляду майна, призвели до суттєвого зниження його первинної вартості. Дії організатора електронних торгів, який допустив до торгів майно за відсутності повноти та належності оформлення документів для цього, у тому числі фотоматеріалів, в результаті чого перші електронні торги не відбулись, є істотними порушеннями, внаслідок яких позивачу завдана істотна шкода. Відповідачами порушено законні інтересів ОСОБА_1 , які полягають у продажі майна за якомога вищою ціною з метою погашення заборгованості, що в свою чергу забезпечується дотриманням належного порядку організації і проведення електронних торгів.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Постановою Львівського апеляційного суду від 20 грудня 2021 року апеляційну скаргу ДП «СЕТАМ» задоволено частково.

Рішення Галицького районного суду м. Львова від 20 жовтня 2020 року в частині солідарного стягнення з ДП «СЕТАМ», Галицького відділу ДВС м. Львів Головного територіального управління юстиції у Львівській області, ОСОБА_2 судового збору скасовано та в цій частині ухвалено нове судове рішення, яким стягнуто з ДП «СЕТАМ», Галицького відділу ДВС м. Львів ГТУЮ у Львівській області, ОСОБА_2 судовий збір по 213,33 грн з кожного.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції в частині солідарного стягнення судового збору та ухвалюючи нове рішення, суд апеляційної інстанції виходив з того, що чинне процесуальне законодавство не передбачає солідарного стягнення судових витрат.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

Аргументи учасників справи

У січні 2022 року ОСОБА_2 подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просить рішення Галицького районного суду м. Львова від 20 жовтня 2020 року та постанову Львівського апеляційного суду від 20 грудня 2021 року в частині визнання недійсними електронних торгів від 30 травня 2017 року з реалізації нерухомого майна - 1/2 ідеальної частки у квартирі за адресою: АДРЕСА_1 , визнання недійсними результатів електронних торгів від 30 травня 2017 року з реалізації нерухомого майна - 1/2 ідеальної частки у квартирі за адресою: АДРЕСА_1 , визнання недійсним протоколу електронних торгів № 259788 від 30 травня 2017 року з реалізації нерухомого майна - 1/2 ідеальної частки у квартирі за адресою: АДРЕСА_1 скасувати, ухвалити нове рішення, ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 , стягнути з позивача судові витрати.

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції залишено поза увагою, що порушення, допущені державним виконавцем при здійсненні своїх повноважень, зокрема щодо оцінки майна, вартості майна, непогодження із звітом про оцінку майна, передбачених Законом України № 1404-VIII «Про виконавче провадження», до призначення прилюдних торгів, у тому числі щодо відкриття виконавчого провадження, накладення арешту на майно, визначення вартості чи оцінки майна тощо підлягають оскарженню в порядку, передбаченому цим Законом (постанова Великої Палати Верховного Суду від 15 січня 2020 року у справі № 367/6231/16-ц, провадження № 14-529цс19). Окрім того, щодо дії державного виконавця при здійсненні своїх повноважень, передбачених Законом України «Про виконавче провадження» до призначення прилюдних торгів, у тому числі щодо визначення вартості чи оцінки майна, не стосуються правил проведення прилюдних торгів та є такими, що мають самостійний спосіб оскарження й не можуть бути підставою для визнання прилюдних торгів недійсними. При цьому позивач, будучи боржником у виконавчому провадженні, жодні дії державного виконавця не оскаржував до моменту проведення електронних торгів. Станом на момент проведення електронних торгів частка квартири була виділена, ухвала суду про виділення частки була чинною. Щодо тверджень позивача та суду першої інстанції відносно розписки, якою начебто підтверджується часткове погашення боргу, такі посилання безпідставні, судові рішення скасовані. Позивачем та судом першої інстанції не зазначено, яким саме чином порушення державним виконавцем прав позивача вплинули на призначення та результати торгів. Необ`єктивна оцінка майна експертом не тягне недійсності торгів, а порушення, допущені посадовими особами державної виконавчої служби до початку прилюдних торгів, не можуть бути підставою для визнання останніх недійсними. Такий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 03 червня 2020 року у справі № 357/4884/13-ц. Отже, дії державного виконавця у виконавчому провадженні, які не стосуються правил проведення прилюдних торгів, мають самостійний спосіб оскарження й не можуть бути підставою для визнання електронних торгів недійсними, а позивач такі дії не оскаржував, у зв`язку із чим його доводи щодо порушень, допущених посадовими особами державної виконавчої служби до початку торгів не можуть бути підставою для визнання електронних торгів недійсними. Вищевикладене узгоджується з правовими висновками, викладеними у постановах Верховного Суду України від 24 жовтня 2012 року у справі № 6-116цс12 та від 06 квітня 2016 року у справі № 6-242гс16. Акт про проведення, який складений за результатами торгів, стосується оформлення правового результату торгів, наслідком яких є виникнення цивільних прав та обов`язків, у зв`язку з чим торги є правочином у розумінні статті 202 ЦК України. З огляду на це, порушення вимог, встановлених порядком реалізації арештованого майна, є підставою недійсності прилюдних торгів. Викладене узгоджується з правовою позицією Верховного Суду України, висловленою у постанові від 22 лютого 2017 року у справі № 6-2677цс16. Самі по собі дрібні порушення строків виконавцем та інших процесуальних норм не вплинуло на результати торгів. Доводи стосовно того, що не було повідомлено позивача про результати оцінки майна, не отримано його згоди на передачу майна на реалізацію не свідчать про порушення процедури проведення електронних торгів, а вказують на незгоду позивача з діями державного виконавця перед передачею майна на реалізацію, які мають самостійну процедуру оскарження, визначену положеннями Закону України «Про виконавче провадження» та ЦПК України та не можуть бути підставою для визнання електронних торгів недійсними. Не можна брати до уваги доводи позивача про те, що продаж лише 1/2 частини квартири суттєво вплинув на коло потенційних покупців, чим порушено право позивача на отримання дійсної ринкової вартості нерухомого майна, оскільки позивачу належить лише 1/2 частина квартири, яка і була відчужена для погашення його боргів. За таких обставин відсутні підстави стверджувати, що державний виконавець міг одночасно реалізувати квартиру в цілому.

Відчуження майна з прилюдних торгів належить до угод купівлі-продажу, така угода може визнаватися недійсною в судовому порядку з підстав недодержання в момент її вчинення вимог, встановлених частинами першої-третьої та шостої статті 203 ЦК України (частина 1 статті 215 цього Кодексу). Оскільки за змістом частини першої статті 215 ЦК України підставами недійсності укладеного за результатами прилюдних торгів правочину є недодержання вимог закону в момент його укладення, тобто безпосередньо за результатами прилюдних торгів, то підставами для визнання прилюдних торгів недійсними є порушення встановлених законодавством правил проведення торгів, визначених саме положенням.

Доводи ОСОБА_1 ґрунтуються тільки на його особистих припущеннях та не підтверджуються жодними належними доказами. Отже процедура реалізації арештованого майна за адресою: АДРЕСА_1 відбулася у відповідності до вимог закону, оскільки в боржника в процесі виконання виконавчого листа не виявлено майна, на яке можливо звернути стягнення, і у зв`язку з цим у майні боржника - в квартирі, слід було виділити 1/2 ідеальної частки ОСОБА_1 з проведенням подальшої реалізації майна в рахунок погашення заборгованості.

Позивач обрав неправильний спосіб захисту своїх прав.

Позиція інших учасників справ

У липні 2022 року ОСОБА_1 подав відзив на касаційну скаргу, у якому просить відмовити у задоволенні касаційної скарги, оскаржені судові рішення залишити без змін, стягнути з ОСОБА_2 судові витрати.

Відзив на касаційну скаргу мотивований тим, що у зазначених у касаційній скарзі справах правовідносини не є тотожними чи подібними до тих, які мають місце у справі № 461/4262/17. Оскаржити дії державного виконавця до проведення електронних торгів, тобто до 30 травня 2017 року, ОСОБА_1 не міг, оскільки про них не знав, так як вони проводились без його участі та без належного повідомлення його про вчинення таких дій, що встановлено судами у справі № 461/4240/17. Суди правомірно визначили, що під час проведення торгів 30 травня 2017 року мало місце не лише порушення норм закону, а й порушення прав і законних інтересів особи, яка їх оспорює - співвласника житла ОСОБА_1 . Суди першої та апеляційної інстанцій повно і всебічно з`ясували обставини, було підтверджено факти порушення прав ОСОБА_6 , допущені державним виконавцем Барничем В. М., та протиправність діянь організатора електронних торгів - ДП «СЕТАМ», в результаті яких нерухоме майно - 1/2 ідеальна частка у квартирі АДРЕСА_1 незаконно вибула з власності позивача, так і те, що вказані порушення вплинули на результати електронних торгів і призвели до порушення норм законодавства при проведенні торгів 30 травня 2017 року.

Рух справи в суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 27 січня 2022 року у задоволенні клопотання ОСОБА_2 про відстрочення сплати судового збору відмовлено, касаційну скаргу залишено без руху та встановлено строк для усунення недоліків.

Ухвалою Верховного Суду від 21 квітня 2022 року продовжено ОСОБА_2 строк на усунення недоліків касаційної скарги, у задоволенні клопотання про відстрочення чи розстрочення сплати судового збору, звільнення від сплати судового збору або зменшення розміру судового збору відмовлено.

Після усунення недоліків, ухвалою Верховного Суду від 02 червня 2022 року у задоволенні клопотання ОСОБА_2 про поновлення строку на касаційне оскарження постанови Львівського апеляційного суду від 20 грудня 2021 року відмовлено, відкрито касаційне провадження у справі № 461/4262/17, витребувано справу з суду першої інстанції.

У вересні 2022 року матеріали цивільної справи № 461/4262/17 надійшли до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду від 14 листопада 2022 року справу призначено до судового розгляду.

Межі та підстави касаційного перегляду

Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).

В ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина восьма статті 394 ЦПК України).

В ухвалі Верховного Суду від 02 червня 2022 року зазначено, що касаційна скарга містить передбачені частиною другою статті 389 ЦПК України підстави для відкриття касаційного провадження (суд апеляційної інстанції в оскарженому судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду від 15 січня 2020 року у справі № 367/6231/16-ц, від 21 листопада 2018 року у справі № 465/650/16-ц, від 23 січня 2019 року у справі № 522/10127/14-ц, від 03 червня 2020 року у справі № 357/4884/13-ц, від 20 жовтня 2020 року у справі № 183/2449/17, від 24 червня 2021 року у справі № 461/4240/17, від 15 січня 2020 року у справі № 367/6231/16-ц, від 08 липня 2020 року у справі № 201/18443/17 та у постановах Верховного Суду України від 24 жовтня 2012 року у справі № 6-116цс12, від 06 квітня 2016 року у справі № 6-242гс16, від 06 квітня 2016 року у справі № 6-342гс16, від 22 лютого 2017 року у справі № 6-2677цс16, від 18 листопада 2015 року у справі № 6-1884цс15, від 23 вересня 2014 року у справі № 3-112гс14, від 31 травня 2017 року у справі № 6-599цс17 та судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частиною третьою статті 411 ЦПК України).

Фактичні обставини

Суди встановили, що 08 серпня 2016 року Галицьким районним судом м. Львова видано виконавчий лист № 461/7566/15-ц про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 заборгованості за договором позики б/н від 03 квітня 2014 року в сумі 64 104,00 грн та судовий збір у розмірі 3 654,00 грн.

Постановою старшого державного виконавця Галицького ВДВС м. Львів, Барнича В. М., від 26 серпня 2016 року відкрито виконавче провадження № 52049441 з примусового виконання виконавчого листа № 461/7566/15-ц.

23 грудня 2016 року старшим державним виконавцем Галицького ВДВС м. Львів Барничем В. М. винесено постанову про опис та арешт майна боржника, якою описано та накладено арешт на 1/2 частки квартири АДРЕСА_1 , що належить на праві власності ОСОБА_1 .

Квартира АДРЕСА_1 в цілому належить на праві спільної сумісної власності ОСОБА_1 та ОСОБА_4 .

Постановою старшого державного виконавця Галицького ВДВС м. Львів Барнича В. М. від 23 грудня 2016 року про призначення експерта, суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні призначено ОСОБА_5 експертом, суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання у виконавчому провадженні.

18 січня 2017 року СОД ОСОБА_5 надано висновок (звіт) про вартість об`єкту оцінки, а саме, 1/2 частки квартири за адресою: АДРЕСА_1 , ринкова вартість якої на дату оцінки (18 січня 2017 року) становить 462 193,00 грн. Мета оцінки: визначення ринкової вартості для відчуження в процесі виконавчого провадження. Строк дії звіту 6 місяців від дати оцінки.

Звіт про вартість майна - 1/2 частини квартири АДРЕСА_1 загальною площею 46,9 кв. м зареєстрований у Галицькому відділі ДВС Львівського МУЮ 29 січня 2017 року за вх. № 408.

Завірена копія даного звіту про оцінку сторонам направлена Галицьким відділом ДВС м. Львів ГТУЮ у Львівській області 25 січня 2017 року за вих. № 359, тобто на 4 дні раніше за дату його отримання.

На аркуші 6 в останньому абзаці пункту 3 Розділу 4.2. «Дохідний підхід» оцінювач зазначає, що «Об`єкт оцінки розташований у населеному пункті районного значення (м. Самбір)». Проте, об`єкт, що оцінюється, розташований у м. Львові.

На аркуші 7 Звіту в Розділі 6 «Вихідні дані» зазначено, що замовник надав оцінювачу для проведення оцінки наступні документи: інформаційну довідку з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно № 73880202 від 24 листопада 2016 року; технічний паспорт на квартиру складений 15 жовтня 2007року; постанову про опису та арешту майна боржника від 28 жовтня 2016 року; постанову про призначення експерта, суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні, серія ВП № 51903316 від 16 листопада 2016року.

Водночас в матеріалах виконавчого провадження містяться інші документи - вихідні дані: інформаційна довідка з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно № 67380725 від 06 вересня 2016року;ксерокопія технічного паспорту на квартиру (план квартири та технічна характеристика квартири) без дати; постанова про опис та арешт майна боржника від 23 листопада 2016 року; постанова про призначення експерта, суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні, серія ВП № 52049441 від 23 листопада 2016 року. Саме ці документи були долучені в якості додатків до Звіту про вартість майна на торгах.

На аркуші 8 звіту в розділі 7 «Опис об`єкта оцінки» детальні характеристики об`єкту оцінки наведені у таблиці не відповідають реальним характеристикам квартири за адресою: АДРЕСА_1 .

Також у розділі 7 звіту на аркуші 3 в примітці до «загальної характеристики об`єкту оцінки» експерт зазначає, що «власник не надав можливості оглянути об`єкт оцінки», тому його фізичний стан не встановлено і, відповідно, вартість оцінки майна визначена на основі середньостатистичної вартості аналогічних квартир.

Власник майна ОСОБА_1 не мав можливості надати приміщення для огляду експерту, оскільки вказане майно - 1/2 частина спірної квартири загальною площею 46,9 кв. м у АДРЕСА_1 фактично вибуло з його володіння на підставі постанови органу ДВС про опис та арешт майна боржника від 23 листопада 2016 року, оскільки описане майно на яке накладено арешт передано на відповідальне зберігання ОСОБА_7 .

Представник позивача в судовому засіданні ствердив, що до ОСОБА_1 з приводу огляду експертом вказаного приміщення для його оцінки ніхто не звертався.

02 березня 2017 року Галицький відділ ДВС м. Львів ГТУЮ у Львівській області в межах виконавчого провадження № 52049441 подав до ЛФ ДП «Сетам» заявку № 1284 на реалізацію житлової нерухомості, в якій просив здійснити заходи щодо організації електронних торгів та реалізації майна боржника - ОСОБА_1 , а саме 1/2 частки квартири, яка складається з двох кімнат та кухні, за адресою: АДРЕСА_1 . Загальна площа квартири 46,9 кв. м, житлова площа 34,3 кв. м. Початкова вартість майна, що виставляється на торги становить 462 193,00 грн без врахування ПДВ.

Згідно заявки на реалізацію житлової нерухомості від 2 березня 2017року № В-15/№1284: пункт 5. Вид майна: Нерухомість - квартира, пункт 11 - Фото-та/або відеоматеріали- вже надіслані на електронну пошту ДП «СЕТАМ».

Однак, зі скріншотів сайту ДП «СЕТАМ» із інформацією про лот № 214900 «1/2 частка двокімнатної квартири заг. пл. 46,9 кв. м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 » ( ІНФОРМАЦІЯ_1 із фотоматеріалами - 9 фото, вбачається, що 4 фото - це фотографії фасаду будинку, 3 фото - фотографії під`їзду будинку, 2 фото - фотографії зовнішніх вхідних дверей в квартиру.

Згідно протоколу електронних торгів № 253309, майно - 1/2 частка спірної двокімнатної квартири перший раз виставлялось на електронні торги 03 травня 2017 року, реєстраційний номер лота 210982. В протоколі зазначено, що торги розпочались 03 травня 2017року в 09:00 год., та завершились того ж дня о 18:00 год., та що торги не відбулись на підставі відсутності допущених учасників торгів. З даного протоколу також вбачається, що він сформований організатором торгів 3 травня 2017 року в 11:00 год, тобто за 7 годин до завершення торгів.

Згідно протоколу електронних торгів № 259788, майно «1/2 частка двокімнатної квартири загальною площею 46,9 кв. м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 » повторно виставлено на електронні торги 30 травня 2017року, реєстраційний номер лота 214900. Переможцем торгів визнано учасника, який запропонував ціну 392 864,05 грн., яка є фактично в 2 рази нижчою від ринкової вартості майна, що реалізовувалось.

Ухвалою Галицького районного суду м. Львова від 21 листопада 2016 року у справі № 461/6164/16-ц подання начальника Галицького відділу державної виконавчої служби м. Львів Головного територіального управління юстиції Зорени П. І. про визначення ідеальної частки у майні боржника ОСОБА_1 задоволено, визначено 1/2 ідеальної частки квартири АДРЕСА_1 , за ОСОБА_1 .

Ухвалою Апеляційного суду Львівської області від 07 вересня 2017 року апеляційні скарги ОСОБА_1 та ОСОБА_4 задоволено, ухвалу Галицького районного суду м. Львова від 21 листопада 2016 року скасовано та передано питання розгляду подання начальника Галицького відділу державної виконавчої служби м. Львів Головного територіального управління юстиції Зорени П. І. про визначення ідеальної частки у майні боржника ОСОБА_1 на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвалою Галицького районного суду м. Львова від 26 березня 2019 року, яка залишена без змін постановою Львівського апеляційного суду від 04 листопада 2019 року, подання начальника Галицького відділу державної виконавчої служби м. Львів Головного територіального управління юстиції Зорени П. І. про визначення ідеальної частки майна боржника з метою виконання виконавчого листа № 461/7655/15-ц виданого 08 серпня 2016 року Галицьким районним судом м. Львова залишено без розгляду.

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 23 червня 2021 року ухвалу Галицького районного суду міста Львова від 26 березня 2019 року та постанову Львівського апеляційного суду від 04 листопада 2019 року залишено без змін, а касаційну скаргу ОСОБА_2 без задоволення.

Ухвалою Галицького районного суду м. Львова від 29 листопада 2019 року у справі № 461/4240/17, яка залишена без змін постановою Львівського апеляційного суду від 11 серпня 2020 року, скаргу ОСОБА_1 задоволено. Визнано неправомірними дії та рішення державного виконавця Галицького відділу Державної виконавчої служби м. Львів Головного територіального управління юстиції у Львівській області у виконавчому провадженні № 52049441, пов`язані з примусовою реалізацією 1/2 частки квартири АДРЕСА_1 .

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 10 серпня 2021 року ухвалу Галицького районного суду м. Львова від 29 листопада 2019 року та постанову Львівського апеляційного суду від 11 серпня 2020 року залишено без змін, а касаційну скаргу ОСОБА_2 без задоволення.

Позиція Верховного Суду

Щодо позовних вимог про визнання недійсними електронних торгів

Відповідно до частин першої, другої статті 61 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних відносин) реалізація арештованого майна (крім майна, вилученого з цивільного обороту, обмежено оборотоздатного майна та майна, зазначеного у частині восьмій статті 56 цього Закону) здійснюється шляхом електронних торгів або за фіксованою ціною. Порядок проведення електронних торгів визначається Міністерством юстиції України.

Такий порядок визначений Порядком реалізації арештованого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 29 вересня 2016 року № 2831/5 (далі - Порядок).

Правова природа процедури реалізації майна на електронних торгах полягає в продажу майна, тобто у вчиненні дій, спрямованих на виникнення в покупця зобов`язання зі сплати коштів за продане майно та передання права власності на майно боржника, на яке звернено стягнення, до покупця - учасника електронних торгів.

З аналізу частини першої статті 650, частини першої статті 655 та частини четвертої статті 656 ЦК України можна зробити висновок, що процедура набуття майна на електронних торгах є різновидом договору купівлі-продажу.

Водночас з аналізу статей 655 658 ЦК України, пунктів 4, 5 розділу X Порядку вбачається, що набуття майна за результатами електронних торгів є договором купівлі-продажу, за яким власником відчужуваного майна є боржник, а продавцями, які мають право примусового продажу такого майна, є організатор електронних торгів, який укладає договір, та державна виконавча служба або приватний виконавець, які виконують договір у частині передання права власності на майно покупцю. Покупцем відповідно є переможець електронних торгів.

Організатор електронних торгів пропонує майно для продажу шляхом розміщення інформаційного повідомлення про електронні торги, в якому визначається це майно (пункти 5-10 розділу ІІІ Порядку). Тим самим організатор визначає одну з умов майбутнього договору купівлі-продажу - майно, яке продається організатором. Отже, до початку торгів як продавцю, так і потенційним покупцям (учасникам торгів) відомі всі умови майбутнього договору купівлі-продажу, окрім ціни та особи покупця.

Учасники електронних торгів висувають свої цінові пропозиції (оферти) щодо укладення договору купівлі-продажу за запропонованими ними цінами шляхом їх подання через вебсайт електронних торгів. Прийняття пропозиції (акцепт) учасника, який запропонував найвищу ціну, здійснюється автоматично засобами системи реалізації майна (пункт 2 розділу V, пункт 1 розділу VIII Порядку).

За наслідками торгів визначаються і покупна ціна (яка запропонована переможцем), і особа покупця (яким є переможець торгів). Отже, моментом укладення договору купівлі-продажу є момент визначення переможця торгів, тобто момент акцепту його пропозиції (частина друга статті 638 ЦК України). Протокол електронних торгів підписується організатором (пункт 2 розділу VIII Порядку) і є доказом укладення договору купівлі-продажу продавцем та переможцем торгів за ціною, визначеною у протоколі. Подальше оформлення та підписання договору купівлі-продажу як окремого документа Порядком не передбачене.

Укладений на електронних торгах договір купівлі-продажу підлягає виконанню у порядку, визначеному розділом X Порядку. Покупець (переможець електронних торгів) протягом десяти банківських днів з дня визначення його переможцем здійснює розрахунки за придбане на електронних торгах майно відповідно до пункту 1 розділу X Порядку. Дата, до якої переможець електронних торгів повинен повністю сплатити ціну лота, зазначається також у протоколі (абзац дев`ятий пункту 1 розділу VIII Порядку). Правовою підставою сплати покупцем (переможцем торгів) коштів як покупної ціни за придбане майно є договір купівлі-продажу, укладений на торгах.

Після виконання покупцем (переможцем електронних торгів) свого обов`язку за договором купівлі-продажу, тобто після повного розрахунку за придбане майно, виконавець протягом п`яти робочих днів складає акт про проведені електронні торги. Державний виконавець додатково затверджує акт про проведені електронні торги у начальника відділу, якому він безпосередньо підпорядкований; приватний виконавець самостійно затверджує акт про проведені електронні торги шляхом його підписання та скріплення печаткою приватного виконавця (пункт 4 розділу X Порядку). У випадку придбання нерухомого майна документом, що підтверджує виникнення права власності на придбане майно, є свідоцтво про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів, яке видається нотаріусом на підставі акта про проведені електронні торги (пункт 8 розділу X Порядку).

Отже, процедура реалізації майна на прилюдних торгах полягає у забезпеченні переходу права власності на майно боржника, на яке звернено стягнення, до покупця-учасника прилюдних торгів за плату. Така процедура полягає в укладенні та виконанні договору купівлі-продажу. На підтвердження його укладення складається відповідний протокол, а на підтвердження виконання з боку продавця - акт про проведені прилюдні торги.

Відповідно до частини другої статті 638 ЦК України договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною. Відповідно до частини першої статті 640 ЦК України договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції. За змістом зазначених положень моментом укладення договору купівлі-продажу на прилюдних торгах є момент визначення переможця торгів, тобто момент акцепту пропозиції останнього щодо ціни. Оформлення та підписання договору купівлі- продажу як окремого документа Порядок не передбачає.

Тому всі умови майбутнього договору купівлі-продажу, окрім ціни та особи покупця, повинні міститися в інформаційному повідомленні про електронні торги (торги за фіксованою ціною). Зокрема, у такому повідомленні повинна міститися вичерпна інформація про майно, яке продається.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 січня 2020 року у справі № 367/6231/16-ц (провадження № 14-529цс19), на яку посилається ОСОБА_2 у касаційній скарзі, зазначено, що «примусова реалізація заставленого майна як стадія виконавчого провадження є сукупністю правовідносин (урегульованих Законом про ВП 1999 ЦК України та іншими нормативно-правовими актами), що в процесі примусового виконання виникають і реалізуються між органами й посадовими особами, які здійснюють примусову реалізацію судових рішень, та особами, які беруть участь у виконавчому провадженні, чи залучаються до проведення виконавчих дій відповідно до Закону…Ураховуючи те, що відчуження майна з електронних торгів належить до угод купівлі-продажу, така угода може визнаватися недійсною в судовому порядку з підстав недодержання в момент її вчинення вимог, установлених частинами 1-3 та частинами 5, 6 статті 203 ЦК, зокрема, у зв`язку з невідповідністю змісту правочину ЦК України та іншим актам цивільного законодавства (частина 1 статті 215 цього Кодексу). Для застосування наслідків недотримання вказаних вимог, при вирішенні спору про визнання електронних торгів недійсними судам необхідно встановити чи мало місце порушення вимог Тимчасового порядку та інших норм законодавства при проведенні електронних торгів; чи вплинули ці порушення на результати електронних торгів; чи мало місце порушення прав і законних інтересів позивачів, які оспорюють результати електронних торгів.

Апеляційний суд вірно вказав, що до предмета доказування в даній справі належало дотримання порядку проведення прилюдних торгів, а саме встановлених законодавством правил проведення торгів, визначених Тимчасовим порядком, а саме: правил які визначають процедуру підготовки, проведення електронних торгів (опублікування інформаційного повідомлення певного змісту про реалізацію нерухомого майна; направлення письмового повідомлення державному виконавцю, стягувану та боржнику про дату, час та місце проведення електронних торгів, а також стартову ціну реалізації майна тощо) (розділ 3); правил, які регулюють сам порядок проведення електронних торгів ( розділ 5); правил, які стосуються оформлення кінцевих результатів торгів (розділ 7).

Разом із тим порушення, допущені державним виконавцем при здійсненні своїх повноважень, передбачених Законом про ВП 1999, до призначення прилюдних торгів, у тому числі щодо відкриття виконавчого провадження, накладення арешту на майно, визначення вартості чи оцінки майна тощо (ст. ст. 18, 24-27, 32, 33, 55, 57 цього Закону), підлягають оскарженню в порядку, передбаченому цим Законом (зокрема, частиною сьомою статті 24, частиною четвертою статті 26, частиною третьою статті 32, частиною третьою статті 36, частиною другою статті 57, статей 55, 85 цього Закону)».

Стаття 366 ЦК України встановлює, що кредитор співвласника майна, що є у спільній частковій власності, у разі недостатності у нього іншого майна, на яке може бути звернене стягнення, може пред`явити позов про виділ частки із спільного майна в натурі для звернення стягнення на неї. Якщо виділ в натурі частки із спільного майна має наслідком зміну його призначення або проти цього заперечують інші співвласники, спір вирішується судом. У разі неможливості виділу в натурі частки із спільного майна або заперечення інших співвласників проти такого виділу кредитор має право вимагати продажу боржником своєї частки у праві спільної часткової власності з направленням суми виторгу на погашення боргу. У разі відмови боржника від продажу своєї частки у праві спільної часткової власності або відмови інших співвласників від придбання частки боржника кредитор має право вимагати продажу цієї частки з публічних торгів або переведення на нього прав та обов`язків співвласника-боржника, з проведенням відповідного перерахунку.

Згідно із частиною першою статті 357 ЦК України частки у праві спільної часткової власності вважаються рівними, якщо інше не встановлено за домовленістю співвласників або законом.

Відповідно до частини першої статті 363 ЦК України частка у праві спільної часткової власності переходить до набувача за договором з моменту укладення договору, якщо інше не встановлено домовленістю сторін

Як зазначено в частині першій статті 178 ЦК України об`єкти цивільних прав можуть вільно відчужуватися або переходити від однієї особи до іншої в порядку правонаступництва чи спадкування або іншим чином, якщо вони не вилучені з цивільного обороту, або не обмежені в обороті, або не є невід`ємними від фізичної чи юридичної особи.

Відповідно до частини першої статті 183 ЦК України право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації. Надалі, як вказано в абзаці третьому частини другої статті 331 ЦК України, якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

Отже, з моменту державної реєстрації права власності на нерухоме майно, таке нерухоме майно стає об`єктом цивільних правовідносин.

Поняття «визначення частки» і «виділення частки в натурі» є різними за своїм змістом правовими поняттями, а частиною шостою статті 52 Закону України «Про виконавче провадження» від 1999 року (частина шоста статті 48 Закону України «Про виконавче провадження» в чинній редакції є тотожною) передбачена лише необхідність визначення частки боржника у спільному майні, якщо така частка не визначена. Частка у праві спільної часткової власності є самостійним об`єктом цивільних прав, яка може бути об`єктом продажу з публічних (електронних) торгів, передачі стягувачу в рахунок погашення боргу, без її виділу в натурі з об`єкта нерухомого майна; у разі виявлення державним виконавцем майна, яким боржник володіє спільно з іншими особами, і частка боржника у якому не визначена, для звернення стягнення на частку боржника державний виконавець звертається до суду з поданням про визначення частки боржника у такому майні.

Аналіз наведених норм матеріального права дає підстави вважати, що до переліку майна боржника, на яке може бути звернено стягнення шляхом його продажу з електронних торгів, відноситься і частка у нерухомому майні боржника, визначена у встановленому законом порядку як окремий самостійний об`єкт власності і це відповідає вимогам статей 190 366 ЦК України (див. правовий висновок Великої Палати Верховного Суду в постановівід 15 січня 2020 року у справі № 367/6231/16-ц (провадження № 14-529цс19).

У справі, що переглядається, суди не врахували, що дії виконавця у виконавчому провадженні, які не стосуються правил проведення електронних торгів, мають самостійний спосіб оскарження й не можуть бути підставою для визнання електронних торгів недійсними.

Позивач в обґрунтування позовних вимог про визнання електронних торгів недійсними посилався на те, що він оскаржив ухвалу Галицького районного суду м. Львова від 21 листопада 2016 року у справі № 461/6164/16-ц про визнання за ним 1/2 ідеальної частки квартири АДРЕСА_1 . Таким чином, може мати місце ситуація, за якою на електронних торгах був проданий товар, якого на момент продажу фактично не існувало;

протокол торгів сформовано організатором торгів 03 травня 2017 року об 11:00 год, тобто за 7 годин до завершення торгів;

до торгів було допущено лише одного учасника ОСОБА_2 , який запропонував ціну, фактично в два рази нижчу від ринкової вартості майна, що реалізовувалося;

через відсутність фотографій квартири потенційні покупці мали обґрунтовані сумніви щодо стану нерухомого майна та його ліквідності, і саме через це не приймали участі в торгах;

інформаційне повідомлення про проведення електронних торгів не відповідає вимогам пунктів 3, 5 та 8 розділу ІІІ Порядку реалізації арештованого майна;

задовольняючи позовні вимоги суди виходили з того, що кредитор не пред`являв позов про виділ частки із спільного майна в натурі для звернення стягнення на нього; боржнику не було запропоновано продати свою частку, ні іншому співвласнику, ні третім особам; іншому співвласнику не було запропоновано придбати частку боржника у спільній сумісній власності; судом не розглядався позов про виділ частки із спільного майна в натурі для звернення стягнення на нього; допущені порушення норм закону, які пов`язані з неналежним складанням процесуальних документів, у тому числі щодо оцінки майна, самим проведенням експертної оцінки майна, ненаданням експерту відповідних вихідних даних та не забезпечення для експерта можливості огляду майна, призвели до суттєвого зниження його первинної вартості.

Отже, суди дійшли помилкового висновку, що зазначені позивачем обставини є підставою для визнання недійсним правочину, а саме електронних торгів від 30 травня 2017 року.

Враховуючи, що відсутні підстави для задоволення позовних вимог про визнання недійсними електронних торгів від 30 травня 2017 року, відсутні підстави для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 про застосування наслідків недійсності прилюдних торгів.

Щодо позовних вимог про визнання недійсними результатів електронних торгів та протоколу електронних торгів,відновлення становища, яке існувало до порушення прав

Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина перша статті 15, частина перша статті 16 ЦК України).

Для застосування того чи іншого способу захисту, необхідно встановити які ж права (інтереси) позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачем і за захистом яких прав (інтересів) позивач звернувся до суду. При оцінці обраного позивачем способу захисту потрібно враховувати його ефективність, тобто спосіб захисту має відповідати змісту порушеного права, характеру правопорушення, та забезпечити поновлення порушеного права.

Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках (абзац 12 частини другої статті 16 ЦК України).

Згідно частини першої та другої статті 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Тлумачення вказаних норм свідчить, що цивільні права/інтереси захищаються у спосіб, який передбачений законом або договором, та є ефективним для захисту конкретного порушеного або оспорюваного права/інтересу позивача. Якщо закон або договір не визначають такого ефективного способу захисту, суд відповідно до викладеної в позові вимоги позивача може визначити у рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону. При розгляді справи суд має з`ясувати: чи передбачений обраний позивачем спосіб захисту законом або договором; чи передбачений законом або договором ефективний спосіб захисту порушеного права/інтересу позивача; чи є спосіб захисту, обраний позивачем, ефективним для захисту його порушеного права/інтересу у спірних правовідносинах. Якщо суд зробить висновок, що обраний позивачем спосіб захисту не передбачений законом або договором та/або є неефективним для захисту порушеного права/інтересу позивача, у цих правовідносинах позовні вимоги останнього не підлягають задоволенню. Однак, якщо обраний позивачем спосіб захисту не передбачений законом або договором, проте є ефективним та не суперечить закону, а закон або договір у свою чергу не визначають іншого ефективного способу захисту, то порушене право/інтерес позивача підлягає захисту обраним ним способом.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 29 червня 2022 року у справі № 727/10017/18 (провадження № 61-7337св21) зазначено, що «Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. Подібні висновки сформульовані, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2018 року у справі № 338/180/17 (провадження № 14-144цс18), від 11 вересня 2018 року у справі № 905/1926/16 (провадження № 12-187гс18), від 30 січня 2019 року у справі № 569/17272/15-ц (провадження № 14-338цс18), від 02 липня 2019 року у справі № 48/340 (провадження № 12-14звг19), від 22 жовтня 2019 року у справі № 923/876/16 (провадження № 12-88гс19) та багатьох інших.

…Обрання позивачем неналежного способу захисту своїх прав є самостійною підставою для відмови у позові. Такий висновок сформульований, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 19 січня 2021 року у справі № 916/1415/19 (провадження № 12-80гс20, пункт 6.21), від 02 лютого 2021 року у справі № 925/642/19 (провадження № 12-52гс20, пункт 52), від 22 червня 2021 року у справі № 200/606/18 (провадження № 14-125цс20, пункт 76)».

Головною умовою, яку повинні встановити суди, є наявність порушень, що могли вплинути на результат торгів, а тому окрім наявності порушення норм закону при проведенні прилюдних торгів, повинні бути й порушення прав і законних інтересів особи, яка їх оспорює, способом захисту яких є визнання прилюдних торгів недійсними

Отже, вимоги про визнання недійсним протоколу проведення електронних торгів та визнання недійсним результатів електронних торгів від 30 травня 2017 року та відновлення становища, яке існувало до порушення прав не є ефективним способом захисту порушеного права, оскільки відновлення прав позивача охоплюється заявленою позивачем вимогою про визнання недійсними електронних торгів.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 411, частиною другою статті 414 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги (частина третя статті 400 ЦПК України).

З урахуванням висновків щодо застосування норм права, викладених у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 29 червня 2022 року у справі № 727/10017/18 (провадження № 61-7337св21) та меж касаційного перегляду колегія суддів вважає, що касаційну скаргу належить задовольнити, оскаржені судові рішення скасувати, ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Керуючись статтями 400 409 412 416 419 ЦПК України Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.

Рішення Галицького районного суду м. Львова від 20 жовтня 2020 року та постанову Львівського апеляційного суду від 20 грудня 2021 року скасувати.

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Державного підприємства «СЕТАМ», Галицького відділу державної виконавчої служби м. Львів Головного територіального управління юстиції у Львівській області, ОСОБА_2 , за участю третіх осіб: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про визнання недійсними та скасування результатів електронних торгів відмовити.

З моменту прийняття постанови судом касаційної інстанції скасовані рішення Галицького районного суду м. Львова від 20 жовтня 2020 року та постанова Львівського апеляційного суду від 20 грудня 2021 року втрачають законну силу.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий В. І. Крат

Судді: Н. О. Антоненко

І. О. Дундар

Є. В. Краснощоков

М. М. Русинчук