ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 лютого 2023 року

м. Київ

справа № 461/6488/17

провадження № К/9901/8393/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Коваленко Н.В., суддів: Берназюка Я.О., Шарапи В.М., розглянувши у порядку письмового провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Львівської міської ради, третя особа - Управління комунальної власності Львівської міської ради, про визнання незаконним та скасування рішення, за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Галицького районного суду м. Львова у складі судді Волоско І.Р. від 28 січня 2020 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів: Довгополова О.М., Гудима Л.Я., Пліша М.А. від 12 січня 2021 року,

УСТАНОВИВ:

Вступ

Виконавчим комітетом Львівської міської ради прийнято рішення про реєстрацію права комунальної власності на нежитлове приміщення. Уважаючи рішення відповідача про реєстрацію права комунальної власності на нежитлове приміщення незаконним, оскільки прийняте з перевищенням повноважень, позивачка звернулась до суду з позов.

Зважаючи на підстави позову та доводи учасників справи, Суду слід дати відповідь на питання: чи наділений виконавчий комітет ради приймати рішення щодо управління майном, що належить до комунальної власності територіальної громади?

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. ОСОБА_1 звернулась до суду з позов до Виконавчого комітету Львівської міської ради, третя особа - Управління комунальної власності Львівської міської ради, про визнання незаконним та скасування рішення, у якому просила:

- визнання незаконним та скасування рішення Виконавчого комітету Львівської міської ради від 06 червня 2016 року № 414 «Про реєстрацію права комунальної власності на нежитлове приміщення на АДРЕСА_1 ».

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

2. Рішенням Галицького районного суду м. Львова від 28 січня 2020 року, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 12 січня 2021 року, у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 було відмовлено.

3. Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що Виконавчий комітет Львівської міської ради під час винесення оскаржуваного рішення діяв відповідно до наданих йому повноважень.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

4. Не погоджуючись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, ОСОБА_1 звернулась із касаційною скаргою, у якій просить скасувати рішення Галицького районного суду м. Львова від 28 січня 2020 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 12 січня 2021 року, та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, УСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

5. Судами попередніх інстанцій установлено, що у нежитловому приміщенні по АДРЕСА_1 проводить виробничу діяльність ТОВ Спільне українсько-американське підприємство «Піцца-Пронто», співзасновником і бенефіціаром якого являється ОСОБА_1 .

6. 03 червня 2016 року Виконавчим комітетом Львівської міської ради прийнято рішення № 414 «Про реєстрацію права комунальної власності на нежитлове приміщення на АДРЕСА_1 », відповідно до якого, зареєстровано територіальній громаді м. Львова в особі Львівської міської ради право комунальної власності на нежитлове приміщення першого поверху під індексами 19-1, 19-2, 19-3, 19-4, 19-5, 19-6 загальною площею 57,4 кв. м на АДРЕСА_1 , яке належить до комунальної власності територіальної громади м. Львова, є ізольованим, не належить до житлового фонду, не перебуває у загальному користуванні мешканців будинку та не є допоміжним.

7. Уважаючи рішення Виконавчого комітету Львівської міської ради від 03 червня 2016 року № 414 «Про реєстрацію права комунальної власності на нежитлове приміщення на АДРЕСА_1 » незаконним, ОСОБА_1 звернулась до суду з позов.

ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

8. Касаційна скарга обґрунтована тим, що судами попередніх інстанцій не досліджено доказів перевищення Виконавчим комітетом Львівської міської ради повноважень при прийнятті оскаржуваного рішення. Не надано оцінку доказам неправильного застосування нормативного акта органу місцевого самоврядування котрий має нижчу юридичну силу по відношенню до Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні».

9. Відзиву на касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Галицького районного суду м. Львова від 28 січня 2020 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 12 січня 2021 року іншими учасниками справи не подано.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Релевантні джерела права

10. Відповідно до статті 143 Конституції України, територіальні громади села, селища, міста безпосередньо або через утворені ними органи місцевого самоврядування управляють майном, що є в комунальній власності.

11. Згідно зі статтею 144 Конституції України органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов`язковими для виконання на відповідній території.

12. Статтею 10 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» визначено, що міські ради є органами місцевого самоврядування що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування визначені Конституцією України цим Законом та іншими Законами України.

13. Відповідно до статті 11 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» виконавчими органами сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх створення) рад є їх виконавчі комітети, відділи, управління та інші створювані радами виконавчі органи. Виконавчі органи сільських, селищних, міських, районних у містах рад є підконтрольними і підзвітними відповідним радам, а з питань здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади - також підконтрольними відповідним органам виконавчої влади.

14. Частиною першою статті 51 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» передбачено, що виконавчим органом сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради є виконавчий комітет ради, який утворюється відповідною радою на строк її повноважень.

15. Приписами частини першої статті 52 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» визначено, що виконавчий комітет сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради може розглядати і вирішувати питання, віднесені цим Законом до відання виконавчих органів ради.

16. Згідно з статтею 29 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать:

а) власні (самоврядні) повноваження:

1) управління в межах, визначених радою, майном, що належить до комунальної власності відповідних територіальних громад;

2) встановлення порядку та здійснення контролю за використанням прибутків підприємств, установ та організацій комунальної власності відповідних територіальних громад;

3) заслуховування звітів про роботу керівників підприємств, установ та організацій комунальної власності відповідних територіальних громад;

4) підготовка і внесення на розгляд ради пропозицій щодо порядку та умов відчуження комунального майна, проектів місцевих програм приватизації та переліку об`єктів комунальної власності, які не підлягають приватизації; організація виконання цих програм; підготовка і внесення на розгляд ради пропозицій щодо визначення сфер господарської діяльності та переліку об`єктів, які можуть надаватися у концесію, подання раді письмових звітів про хід та результати відчуження комунального майна;

б) делеговане повноваження:

погодження в установленому порядку кандидатур для призначення на посаду керівників підприємств, установ та організацій, розташованих на відповідній території, які перебувають у державній власності.

Оцінка доводів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанції

17. Територіальні громади села, селища, міста безпосередньо або через утворені ними органи місцевого самоврядування управляють майном, що є в комунальній власності.

18. Виконавчий комітет ради, є виконавчим органом сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради, який може розглядати і вирішувати питання, віднесені Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні» до відання виконавчих органів ради.

19. Згідно приписів статті 29 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать власні повноваження, зокрема управління в межах, визначених радою, майном, що належить до комунальної власності відповідних територіальних громад.

20. Пунктом 23 розділу ІІ Положення «Про розмежування повноважень між виконавчими органами Львівської міської ради», затвердженого ухвалою міської ради від 19 листопада 2006 року № 219, передбачено, що до повноважень виконавчого комітету належить прийняття рішень щодо оформлення відповідно до законодавства України права власності на об`єкти нерухомого майна комунальної та державної форм власності і передачу державного (комунального) житлового фонду, що знаходиться у пам`ятках культурної спадщини національного значення, у власність громадян (приватизацію).

21. Як установлено судами попередніх інстанцій, та підтверджується інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, нежитлове приміщення, по АДРЕСА_1 , в якому розташовані спірні приміщення, знаходиться у комунальній власності територіальної громади м. Львова в особі Львівської міської ради.

22. Зважаючи на приписи Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», та те, що нежитлове приміщення, по АДРЕСА_1 , в якому розташовані спірні приміщення, знаходиться у комунальній власності територіальної громади м. Львова в особі Львівської міської ради, приймаючи оспорюване рішення, Виконавчий комітет Львівської міської ради діяв на підстав, у межах повноважень та у спосіб, що визначений законами України.

23. Доводи позивача про те, що судами попередніх інстанцій не досліджено питання чи не перевищені відповідачем повноваження при прийнятті оскаржуваного рішення, є безпідставними, оскільки як суд першої інстанції, так і суд апеляційної інстанції, на підставі аналізу положень Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» та зібраних у справі доказів, дійшли висновку, що приймаючи оспорюване рішення, відповідач діяв у межах наданих йому повноважень.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

24. За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій є законними і не підлягають скасуванню, оскільки суди, всебічно перевіривши обставини справи, вирішили спір у відповідності до норм матеріального права, що підлягають застосуванню до цих правовідносин, при дотриманні норм процесуального права; у них повно відображені обставини, що мають значення для справи, висновки судів щодо встановлених обставин є правильними, а доводи касаційної скарги їх не спростовують.

Керуючись статтями 341 345 349 350 355 356 359 Кодексу адміністративного судочинства України,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Галицького районного суду м. Львова від 28 січня 2020 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 12 січня 2021 року - без змін.

Постанова суду касаційної інстанції є остаточною та не оскаржується.

Суддя-доповідач Н.В. Коваленко

Судді Я.О. Берназюк

В.М. Шарапа