ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 лютого 2021 року

м. Київ

справа № 461/7376/16-а

адміністративне провадження № К/9901/34674/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Бучик А.Ю.,

суддів: Рибачука А.І., Мороз Л.Л.

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради на постанову Галицького районного суду міста Львова від 15 травня 2017 року ( головуючий суддя Мисько Х.М.) та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 26 липня 2017 року (колегія суддів: Мікула О.І., Курилець А.Р., Судова-Хомюк Н.М.,) у справі за позовом Приватної фірми науково-виробничого підприємства «Комтех - плюс» до Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради про зобов`язання до вчинення дій,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Приватна фірма науково-виробничого підприємства «Комтех - плюс» звернувся в суд з позовом до відповідача - Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради, в якому (з урахуванням заяви про уточнення предмету позову) просив: зобов`язати Департамент економічного розвитку Львівської міської ради в десятиденний строк надати ПФ НВП «Комтех- плюс» інформацію про три рівноцінні місця у м. Львові для розміщення рекламоносіїв замість тих рекламоносіїв, котрі розміщувались до моменту демонтажу у зв`язку із зміною містобудівної ситуації та ремонтними роботами за наступними адресами: по вул.Стуса - вул.Снопківській (на розвороті трамваю №4) на підставі дозволу від 01 грудня 2007 року №1-07-12-095; по вул. Червоної Калини (парна сторона) - вул. Угорська, 27 на підставі дозволу від 06 квітня 2010 року №6-10-04-019; по вул. Червоної Калини (кінотеатр ім.Довженка) на підставі дозволу від 01 квітня 2013 року №6-13-04-005.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач, у зв`язку зі зміною містобудівної ситуації, повідомив позивача про необхідність демонтажу рекламоносіїв. Відповідно до вимог законодавства, чинного на момент виникнення спірних правовідносин, відповідач мав надати позивачу інформацію про рівноцінні місця для розміщення реклами, однак Департамент таких дій не вчинив. Крім того, відповідач ігнорував пропозиції позивача, який сам підшукав місця для перенесення рекламоносіїв, аргументуючи свої відмови перенасиченням рекламного ринку і відсутністю, на момент звернення позивача, розробленої перспективної схеми розміщення рекламоносіїв.

Постановою Галицького районного суду міста Львова від 15 травня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 26 липня 2017 року, позов задоволено.

Не погодившись з указаними судовими рішеннями, відповідач подав касаційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить їх скасувати та ухвалити нове про відмову у задоволенні позову.

Касаційну скаргу обґрунтовано тим, що судами, при винесенні спірних рішень, не було враховано, що робочий орган надає розповсюджувачу зовнішньої реклами інформацію про інше рівноцінне місце за пропозицією управління архітектури департаменту містобудування, відтак відповідач позбавлений можливості надати таку інформацію без відповідної пропозиції виконавчого органу Львівської міської ради.

У запереченні на касаційну скаргу ПФ НВП «Комтех- плюс» просило у задоволенні касаційної скарги відмовити, так як оскаржувані судові рішення є законними та обґрунтованими.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 17 серпня 2017 року відкрито касаційне провадження за вказаною скаргою.

Справу передано до Верховного Суду.

Заслухавши суддю - доповідача, колегія суддів прийшла до наступних висновків.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що з 2007 року ПФ НВП «Комтех- плюс» розміщувало рекламоносії на підставі відповідних дозволів, а саме: рекламоносій по вул. Стуса - вул. Снопкивській (на розвороті трамваю №4) на підставі дозволу від 01 грудня 2007 року №1-07-12-095; рекламоносій по вул. Червоної Калини (парна сторона) - вул. Угорська, 27 на підставі дозволу від 06 квітня 2010 року №6-10-04-019; рекламоносій по вул. Червоної Калини (кінотеатр ім.Довженка) на підставі дозволу від 01 квітня 2013 року №6-13-04-005.

Листом № 23-997 від 15 квітня 2015 року відповідач повідомив позивача про необхідність зміни місцезнаходження рекламоносія за дозволом від 01 грудня 2007 року №1-07-12-095 у зв`язку із зміною містобудівної ситуації, а саме у зв`язку з прокладанням трамвайної колії на Сихів, та зазначив, що натомість позивачу буде запропоновано робочим органом, за пропозицією управління архітектури, інше рівноцінне місце рекламних засобів.

10 березня 2016 року ПФ НВП «Комтех- плюс» звернулася до департаменту економічного розвитку Львівської міської ради з листом №28-03/16, в якому просила дозволити встановити конструкцію на попереднє місце у зв`язку із закінченням будівництва трамвайної колії в частині вулиці, де знаходився рекламоносій за дозволом від 01 грудня 2007 року №1-07-12-095.

Листом від 22 березня 2016 року №2301-837 відповідач повідомив позивача про недоцільність встановлення запропонованої ним конструкції до моменту завершення будівництва трамвайної колії в цілому та розробки перспективної схеми розміщення рекламоносіїв за адресою: м.Львів, вул.Стуса.

Також, департамент економічного розвитку Львівської міської ради листом від 16 червня 2014 року №23-вих-602 повідомив ПФ НВП «Комтех- плюс» про необхідність демонтажу рекламоносія за дозволом від 01 квітня 2013 року №6-13-04-005 у зв`язку із зміною містобудівної ситуації.

30 липня 2014 року позивач звернувся в управління архітектури департаменту містобудування з заявою, в якій просив погодити проект зміни місця розташування цієї рекламної конструкції у зв`язку зі зміною містобудівної ситуації, а саме: будівництвом трамвайної колії на Сихів, за адресою: м.Львів, пр.Червоної калини (кінотеатр ім.Довженка).

Листом №2401-2вих-1418 від 07 серпня 2014 року управління архітектури департаменту містобудування відмовило позивачу в погодженні зміни місцязнаходження рекламоносія, що розміщувався на підставі дозволу від 01 квітня 2013 року №6-13-04-005, мотивуючи це тим, що робочою групою з попереднього розгляду документів, поданих для встановлення пріоритету на отримання дозволу на розміщення реклами та погодження проектів вивісок, прийнято рішення не давати згоду на погодження проекту зміни місця розташування рекламної конструкції до затвердження комплексної схеми розміщення рекламних засобів на ділянку, на якій здійснюється будівництво трамвайної колії.

Листом №2301-вих-2721 від 22 серпня 2016 року відповідач повідомив позивача про те, що рекламоносій за дозволом від 06 квітня 2010 року №6-10-04-019 підлягає зміні у зв`язку із зміною містобудівної ситуації та просив у строк до 24 серпня 2016 року демонтувати зазначений рекламоносій.

31 серпня 2016 року ПФ НВП «Комтех- плюс» звернувся до відповідача з листом, у якому просило надати рівноцінне місце для переносу рекламної конструкції, яка була демонтована у зв`язку із зміною містобудівної ситуації, та зняти вищевказану конструкцію з оплати до моменту встановлення її на рівноцінне місце.

Листом від 08 вересня 2016 року №2410-10-7527 КП ЛМР «Адміністративно-технічне управління» відмовило позивачу в погодженні зміни місцязнаходження рекламоносія, що розміщувався на підставі дозволу від 06 квітня 2010 року №6-10-04-019, мотивуючи це перенасиченістю міської території засобами зовнішньої реклами та відсутністю схеми розміщення рекламних засобів, необхідної для уніфікації рекламних засобів шляхом оптимального розташування рекламоносіїв по типу, виду та розміру.

Також ПФ НВП «Комтех- плюс» демонтувало рекламоносій, який розміщувався на підставі дозволу від 23 січня 2008 року №3-08-01-004 у зв`язку із вимогою відповідача щодо його перенесення через зміну містобудівної ситуації.

Враховуючи неодноразові звернення позивача з заявами щодо погодження зміни місцязнаходження та відмову відповідача у їх задоволення, ПФ НВП «Комтех- плюс» подало до управління архітектури департаменту містобудування заяви: №16-02/16 від 09 лютого 2016 року, №20-02/16 від 22 лютого 2016 року, №11-02/2016 від 03 лютого 2016 року, в яких просила погодити зміни місця розташування рекламних конструкцій, а саме: рекламоносій розміщувався по вул.Стуса-вул.Снопківській (на розвороті трамваю №4) на підставі дозволу від 01 грудня 2007 року №1-07-12-095; рекламоносій розміщувався по вул. Червоної Калини (парна сторона) - вул.Угорська, 27 на підставі дозволу від 06 квітня 2010 року №6-10-04-019; рекламоносій розміщувався по вул. Червоної Калини (кінотеатр ім.Довженка) на підставі дозволу від 01 квітня 2013 року №6-13-04-005, та запропонував нові місце для їх розміщення, надавши фотофіксацію можливих місць розташування рекламоносіїв та візуалізацію рекламних конструкцій на пропонованому місці встановлення.

Управління архітектури департаменту містобудування листами №2401-623, №2401-615 від 18 березня 2016 року та №2401-703 від 22 березня 2016 року відмовило позивачу у задоволенні його заяв, мотивуючи це перенасиченістю цієї території великогабаритними рекламоносіями та повідомило про те, що дію дозволів на розміщення цих конструкцій буде призупинено до часу затвердження схем розміщення рекламних конструкцій на магістральних вулицях, при розробці яких буде враховано наявність вказаних дозволів.

ПФ НВП «Комтех- плюс» звернулося до відповідача з листом №29-03/16 від 10 березня 2016 року, в якому, враховуючи той факт, що жоден із п`яти запропонованих варіантів зміни місцерозташування рекламної конструкції, що розміщується на підставі дозволу №3-08-01-004 від 23 січня 2008 року, не був прийнятий управлінням архітектури департаменту містобудування, просила надати рівноцінне місце для перенесення рекламоносія.

Листом №2301-850 від 23 березня 2016 року Департамент економічної політики повідомив позивача про те, що до моменту розробки перспективної схеми розміщення рекламоносіїв, перенесення запропонованої ним конструкції, у зв`язку зі зміною містобудівної ситуації, є недоцільним.

Аналогічну відмову на звернення щодо зміни місцерозташування рекламоносіїв у зв`язку з недоцільністю та відсутністю розробленої схеми позивач отримав у листі Департаменту економічної політики №2301-2775 від 29 серпня 2016 року.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з позицією якого погодилась колегія суддів апеляційного суду, виходив з того, що відповідно до приписів п.28 Типових правил розміщення зовнішньої реклами та п.4.3.3 Правил розміщення зовнішньої реклами в м.Львові, затверджених рішенням виконавчого комітету ЛМР від 21 травня 2010 року №569 робочий орган (у спірних правовідносинах таким є Департамент економічного розвитку Львівської міської ради) зобов`язаний надати у термін 10 робочих днів з дати початку зміни містобудівної ситуації, реконструкції, ремонту, будівництва розповсюджувачу зовнішньої реклами інформацію про інші рівноцінні місця у разі зміни містобудівної ситуації, проведення реконструкції, ремонту, будівництва на місці розташування рекламного засобу, які зумовлюють необхідність зміни попереднього місця розташування рекламного засобу. Оскільки відповідач у встановлений строк не надав позивачу такої інформації, і на неодноразові звернення така також не надавалась, тому суд першої інстанції дійшов висновку, що належним способом захисту є зобов`язання відповідача надати позивачу у десятиденний строк інформацію про три рівноцінні місця у м. Львові для розміщення рекламоносіїв замість тих рекламоносіїв, котрі розміщувались до моменту демонтажу у зв`язку із зміною містобудівної ситуації та ремонтними роботами.

Дослідивши спірні правовідносини, колегія суддів зазначає наступне.

В силу вимог ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до положень статті 1 Закону України «Про рекламу» від 03.07.96 № 270/96-ВР (далі - Закон № 270/96-ВР) реклама - інформація про особу чи товар, розповсюджена в будь-якій формі та в будь-який спосіб і призначена сформувати або підтримати обізнаність споживачів реклами та їх інтерес щодо таких особи чи товару; зовнішня реклама - реклама, що розміщується на спеціальних тимчасових і стаціонарних конструкціях - рекламоносіях, розташованих на відкритій місцевості, а також на зовнішніх поверхнях будинків, споруд, на елементах вуличного обладнання, над проїжджою частиною вулиць і доріг.

Згідно положень ч.1 ст.16 Закону України «Про рекламу», розміщення зовнішньої реклами у населених пунктах проводиться на підставі дозволів, що надаються виконавчими органами сільських, селищних, міських рад, а поза межами населених пунктів - на підставі дозволів, що надаються обласними державними адміністраціями, а на території Автономної Республіки Крим - Радою міністрів Автономної Республіки Крим, в порядку, встановленому цими органами на підставі типових правил, що затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Так, Постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2003 № 2067 затверджено Типові правила розміщення зовнішньої реклами.

Згідно п.3 Типових правил розміщення зовнішньої реклами № 2067, зовнішня реклама розміщується на підставі дозволів та у порядку, встановленому виконавчими органами сільських, селищних, міських рад відповідно до цих Правил.

У відповідності до п.5 Типових правил № 2067 для регулювання діяльності з розміщення зовнішньої реклами сільська, селищна, міська рада може утворювати відділ, управління, інший виконавчий орган або покладати відповідні функції на існуючий відділ, управління (далі - робочий орган). Робочий орган не вправі подавати заяву та одержувати дозвіл на розміщення зовнішньої реклами.

Відповідно до п. 28 указаних типових правил, у разі зміни містобудівної ситуації, проведення реконструкції, ремонту, будівництва на місці розташування рекламного засобу, які зумовлюють необхідність зміни місця розташування рекламного засобу, робочий орган у семиденний строк письмово повідомляє про це розповсюджувача зовнішньої реклами. У десятиденний строк з початку зміни містобудівної ситуації, реконструкції, ремонту, будівництва робочий орган надає розповсюджувачу зовнішньої реклами інформацію про інше рівноцінне місце. У разі досягнення згоди щодо нового місця розташування рекламного засобу вносяться зміни у дозвіл.

Крім цього, у Львові також діють Правила розміщення зовнішньої реклами у м. Львові, затверджені рішенням виконавчого комітету від 21.05.2010 № 569 (далі - Правила № 569).

В даному випадку робочим органом є Департамент економічного розвитку Львівської міської ради.

Так, згідно з п. п.4.3.3-4.3.7 Правил № 569 у разі зміни містобудівної ситуації, проведення реконструкції, ремонту, будівництва на місці розташування рекламного засобу, які зумовлюють необхідність зміни місця розташування рекламного засобу, робочий орган у термін 7 робочих днів до дати початку проведення робіт письмово повідомляє про це розповсюджувача зовнішньої реклами та скеровує вимогу про демонтаж рекламного засобу.

У разі невиконання розповсюджувачем зовнішньої реклами вимоги про демонтаж рекламного засобу, зумовленого зміною містобудівної ситуації, проведення реконструкції, ремонту, будівництва на місці розташування рекламного засобу, демонтаж здійснюється оператором у примусовому порядку на підставі наказу робочого органу.

У термін 10 робочих днів з дати початку зміни містобудівної ситуації, реконструкції, ремонту, будівництва робочий орган за пропозицією управління архітектури департаменту містобудування (а у межах історичного ареалу і управління охорони історичного середовища) надає розповсюджувачу зовнішньої реклами інформацію про інше рівноцінне місце. У разі недосягнення згоди щодо нового місця дія дозволу тимчасово зупиняється. Термін дії дозволу продовжується на час, необхідний для вирішення питання про надання рівноцінного місця.

У разі досягнення згоди щодо нового місця розташування рекламного засобу вносяться зміни до дозволу. Плата за надання робочим органом послуг, пов`язаних зі зміною місця розташування рекламного засобу, не справляється. Відшкодування витрат, пов`язаних з демонтажем та монтажем рекламного засобу на новому місці, здійснюється власником рекламного засобу.

У разі недосягнення згоди щодо нового місця дія дозволу тимчасово зупиняється. Термін дії дозволу продовжується на час, необхідний для вирішення питання про надання рівноцінного місця.

У разі нерозміщення рекламного засобу через зміну містобудівної ситуації, проведення реконструкції, ремонту, будівництва на місці розташування рекламного засобу плата за тимчасове користування цим місцем не справляється з дати демонтажу рекламного засобу розповсюджувачем, що підтверджується актом оператора про обстеження місця з залученням розповсюджувача (за його згодою).

Після закінчення реконструкції, ремонту, будівництва на місці розташування рекламного засобу розповсюджувач зовнішньої реклами має пріоритетне право на розташування рекламного засобу на попередньому місці, якщо це технічно можливо, про що робочий орган повідомляє рекламорозповсюджувача у 10-денний термін (при умові звільнення розповсюджувачем рівноцінного тимчасового (нового) місця розташування рекламного засобу).

Як установлено судами та убачається з матеріалів справи, позивач, на вимогу відповідача, демонтував рекламні засоби та очікував на пропозицію рівноцінного місця для установлення реклами, як це передбачено Типовими правилами № 2067 та Правилами № 569.

Відповідач, в свою чергу, посилаючись на положення п. 4.3.3 Правил, зазначав, що робочий орган може надати інформацію про інше рівноцінне місце лише за пропозицією управління архітектури департаменту містобудування.

Однак, аналізуючи положення п. 4.3.3 Правил через призму положень Типових правил № 2067, які є джерелом права вищої юридичної сили, Верховний Суд зауважує, що положеннями вказаних правил установлено чіткий строк для надання розповсюджувачу зовнішньої реклами інформації про інше рівноцінне місце.

При цьому, жодних застережень щодо продовження указаного строку у зв`язку з необхідністю отримання пропозиції управління архітектури департаменту містобудування Правила не містять.

Відтак, процедура внутрішньої взаємодії робочого органу та управління архітектури департаменту містобудування жодним чином не може тягнути за собою порушення прав розповсюджувача зовнішньої реклами.

Отже суди попередніх інстанцій прийшли до вірних висновків, що відповідно до приписів п.28 Типових правил розміщення зовнішньої реклами та п.4.3.3 Правил розміщення зовнішньої реклами в м.Львові, затверджених рішенням виконавчого комітету ЛМР від 21 травня 2010 року №569, робочий орган зобов`язаний надати у термін 10 робочих днів з дати початку зміни містобудівної ситуації, реконструкції, ремонту, будівництва розповсюджувачу зовнішньої реклами інформацію про інші рівноцінні місця у разі зміни містобудівної ситуації, проведення реконструкції, ремонту, будівництва на місці розташування рекламного засобу, які зумовлюють необхідність зміни попереднього місця розташування рекламного засобу,

Крім того, Верховний Суд зауважує, що хоч і повноваження Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради не є дискреційними, враховуючи факт неодноразових звернень позивача з відповідними заявами до Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради і відсутність належного реагування на викладені в заявах обставини, колегія суддів вважає, що належним способом захисту, відновлення прав позивача за даних фактичних обставин буде саме зобов`язання надати Приватній фірмі науково - виробниче підприємство "Комтех - плюс" інформацію про три рівноцінні місця у м.Львові для розміщення рекламоносіїв замість тих рекламоносіїв, котрі розміщувались до моменту демонтажу у зв`язку із зміною містобудівною ситуацією та ремонтними роботами.

Враховуючи наведене, Верховний Суд не встановив неправильного застосування норм матеріального чи порушення норм процесуального права при ухваленні оскаржуваних судових рішень і погоджується з їх висновками.

Не дають підстав для скасування рішення судів попередніх інстанцій також інші, зазначені у касаційній скарзі, аргументи відповідача, позаяк вони не применшують і не змінюють основних правових висновків та мотивів судів.

Суд також звертає увагу на те, що здійснюючи судочинство Європейський суд з прав людини в рішенні від 18 липня 2006 р. у справі "Проніна проти України" зазначив, що за змістом пункту 1 статті 6 Конвенції суди зобов`язані обґрунтувати свої рішення, проте це не може сприйматись як вимога давати детальну відповідь на кожен довод. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру ухвалюваного рішення (CASE OF Svetlana Vladimirovna PRONINA against Ukraine (Application no. 63566/00)).

У відповідності до частини першої статті 350 КАС України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Оскільки колегія суддів залишає в силі рішення судів попередніх інстанцій, то відповідно до ст. 139 КАС України, судові витрати не підлягають новому розподілу.

Керуючись ст.ст. 345 349 350 355 356 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради залишити без задоволення.

Постанову Галицького районного суду міста Львова від 15 травня 2017 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 26 липня 2017 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий А.Ю. Бучик

Судді Л.Л. Мороз

А.І. Рибачук