ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 листопада 2022 року

м. Київ

справа № 461/8380/21

провадження № 51-1430 км 22

Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:

головуючого ОСОБА_2.,

суддів ОСОБА_3., ОСОБА_4.,

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_5.,

прокурора ОСОБА_6.,

в режимі відеоконференції:

засудженої ОСОБА_1 ,

захисника ОСОБА_7.,

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу засудженої ОСОБА_1 на ухвалу Львівського апеляційного суду від 19 квітня 2022 року в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021141050001225, за обвинуваченням

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, уродженки та жительки АДРЕСА_1 ), раніше не судимої,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.

Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами

першої та апеляційної інстанцій обставини

Вироком Галицького районного суду м. Львова від 21 січня 2021 року ОСОБА_1 засуджено за ч. 2 ст. 307 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 6 років з конфіскацією майна.

Вирішено питання речових доказів та процесуальних витрат.

Ухвалою Львівського апеляційного суду від 19 квітня 2022 року вирок суду першої інстанції залишено без зміни.

За обставин, встановлених судом та детально викладених у вироку, ОСОБА_1 визнано винуватою та засуджено за те, що вона діючи за попередньою змовою в групі осіб, з невстановленою особою, матеріали щодо якої виділено в окреме кримінальне провадження, маючи умисел на незаконне придбання та зберігання особливо небезпечних наркотичних засобів, та наркотичних засобів, обіг яких обмежено, в порушення вимог законодавства України, придбала у невстановленому досудовим розслідуванням час, місці та спосіб: подрібнену речовину рослинного походження зеленого кольору, яка є канабісом, який відноситься до особливо небезпечних наркотичних засобів, обіг яких заборонено, загальною масою, в перерахунку на висушену речовину, 138,72 г; речовину рослинного походження коричнево-зеленого кольору, циліндричної форми, яка є смолою канабісу, загальною масою смоли канабісу 15, 57 г; три кристалічні речовини, які відноситься до наркотичних засобів, обіг яких обмежено, загальною масою метадону 1,543 г. В подальшому ОСОБА_1 , за попередньо обумовленим планом з невстановленою досудовим розслідуванням особою, матеріали відносно якої виділені в окреме кримінальне провадження, зберігала зазначені наркотичні засоби за місцем своєї роботи в ЛД АТ Укрпошта, у відділені № 5, що по вул. Мартовича, 2 у м. Львові з метою подальшого збуту. 22 червня 2021 року приблизно о 14:35 год, працівниками поліції за адресою: м. Львів, вул. Драгоманова, 22 у ОСОБА_1 виявлено та в подальшому в ході проведення огляду місця події вилучені вищезазначені наркотичні речовини.

Вимоги касаційної скарги і доводи особи, яка її подала

У касаційній скарзі засуджена ОСОБА_1 посилаючись на істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, просить, за змістом скарги, скасувати ухвалу апеляційного суду та призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції. Стверджує, що було порушено її право на захист, оскільки слідчим та судом першої інстанції було допущено до участі захисника, який не мав повноважень на її захист, про що вона зазначала в апеляційній скарзі, проте апеляційним судом це було залишено без уваги. Зазначає, що в матеріалах кримінального провадження відсутній технічний носій інформації перебігу судового засідання, а саме проголошення вироку. Вважає, що апеляційний суд не зважив на допущені порушення й необґрунтовано відхилив вимоги апеляційної скарги, постановивши ухвалу, яка не відповідає вимогам статей 370 419 КПК України.

Під час касаційного розгляду засуджена ОСОБА_1 підтримала касаційну скаргу та просила її задовольнити.

Позиції інших учасників судового провадження

Під час касаційного розгляду захисник підтримав касаційну скаргу засудженої ОСОБА_1 та просив її задовольнити.

Прокурор під час касаційного розгляду, посилаючись на доводи наведені у касаційній скарзі засудженої, вважав, що судові рішення необхідно залишити без зміни.

Мотиви Суду

Згідно з ч. 1 ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. Частиною 2 вказаної статті встановлено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.

Відповідно до положень ст. 438 КПК України підставами для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є: істотне порушення вимог кримінального процесуального закону; неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність; невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого. При вирішенні питання про наявність зазначених у частині першій цієї статті підстав, суд касаційної інстанції має керуватися статтями 412 - 414 цього Кодексу. Можливість скасування судових рішень судів першої і апеляційної інстанцій через невідповідність їх висновків фактичним обставинам кримінального провадження (ст. 411 КПК України) чинним законом не передбачена.

Доводи касаційної скарги засудженої щодо відсутності в матеріалах кримінального провадження технічного носія інформації перебігу судового засідання, а саме проголошення вироку, є обґрунтованими.

Зі змісту ст. 370 КПКУкраїни, якою визначено вимоги стосовно законності, обґрунтованості та вмотивованості судового рішення, убачається, що законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом; обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджено доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 цього Кодексу; вмотивованим є рішення, в якому наведено належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.

Однак суд першої інстанції не дотримався зазначених вимог процесуального закону.

За частиною 2 ст. 371 КПКУкраїни вирок ухвалюється в нарадчій кімнаті складом суду, який здійснював судовий розгляд.

Згідно з ч. 1 ст. 376 КПКУкраїни судове рішення проголошується прилюдно негайно після виходу суду з нарадчої кімнати. Головуючий у судовому засіданні роз`яснює зміст рішення, порядок і строк його оскарження.

При цьому текст вироку, проголошеного головуючим, має відповідати тексту, підписаному суддями того складу суду, який його ухвалив, та долученому до матеріалів кримінального провадження.

Частиною 4 ст. 107 КПК України передбачено, що фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді під час судового провадження є обов`язковим, крім випадків, визначених у цій нормі.

Статтею 412 КПК України передбачено, що істотними є такі порушення вимог кримінального процесуального закону, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення, а п. 7 передбачено, що судове рішення у будь-якому разі підлягає скасуванню, якщо у матеріалах провадження відсутній журнал судового засідання або технічний носій інформації, на якому зафіксовано судове провадження в суді першої інстанції.

Як убачається з матеріалів кримінального провадження, а саме журналу судового засідання від 21 січня 2022 року (а.к.п. 49-51) та технічного носія інформації перебігу судового засідання, після того, як головуючий суддя видалився до нарадчої кімнати, відомості щодо виходу з нарадчої кімнати головуючого та проголошення вироку відсутні. Крім того, в матеріалах кримінального провадження відсутні розписки учасників розгляду провадження про отримання копії вироку, який вручається учасникам негайно після його проголошення.

Крім того, є й слушними доводи касаційної скарги засудженої щодо порушення її права на захист.

Конституційне право громадян на правничу допомогу та вибір захисника закріплено у ст. 59 Конституції України, зокрема зазначено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Згідно з ч. 1 ст. 48 КПК України захисник може у будь-який момент бути залучений підозрюваним, обвинуваченим, їх законними представниками, а також іншими особами за проханням чи згодою підозрюваного, обвинуваченого до участі у кримінальному провадженні. Слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд зобов`язані надати затриманій особі чи особі, яка тримається під вартою, допомогу у встановленні зв`язку із захисником або особами, які можуть запросити захисника, а також надати можливість використати засоби зв`язку для запрошення захисника. Слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд зобов`язані утримуватися від надання рекомендацій щодо залучення конкретного захисника.

У статті 26 Закону України від 5 липня 2012 року № 5076-VI «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» передбачено підстави для здійснення адвокатської діяльності, зокрема згідно з ч. 1 цієї статті адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Перелік документів, що засвідчують повноваження адвоката у кримінальному провадженні, встановлено у ч. 1 ст. 50 КПК України. Зокрема, повноваження захисника на участь у кримінальному провадженні підтверджуються: 1) свідоцтвом про право на зайняття адвокатською діяльністю; 2) ордером, договором із захисником або дорученням органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

Як убачається з матеріалів кримінального провадження, відповідно до ордеру ПТ № 085223 від 30 вересня 2021 р. (а.к.п. 104), захисник ОСОБА_8 мав повноваження на надання правової допомоги ОСОБА_1 лише в ЛРУП ГУНП у Львівській області.

Під час розгляду кримінального провадження в Галицькому районному суді м. Львова, судом не було перевірено повноваження захисника ОСОБА_8. на здійснення захисту ОСОБА_1 саме в місцевому суді під час розгляду даного кримінального провадження, що підтверджується технічним носієм інформації перебігу судового засідання.

Не погоджуючись із вироком місцевого суду, захисник ОСОБА_9 подав апеляційну скаргу, в якій серед іншого, вказував на те, що адвокат ОСОБА_8 не мав повноважень на здійснення захисту ОСОБА_1 в суді першої інстанції, а тому мало місце порушення права на захист, просив скасувати вирок місцевого суду і призначити новий розгляд у суді першої інстанції.

Проте, судом апеляційної інстанції була постановлена ухвала, яка, на думку колегії суддів, не відповідає положенням статей 370 419 КПК України.

Отже, під час розгляду даного кримінального провадження судом першої інстанції допущено істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, що згідно з положенням ст. 412 КПК України є безумовною підставою для скасування як рішення суду першої інстанції, так і рішення апеляційного суду.

З огляду на викладене Суд вважає за необхідне скасувати вирок Галицького районного суду м. Львова від 21 січня 2022 року та ухвалу Львівського апеляційного суду від 19 квітня 2022 року і призначити новий розгляд у суді першої інстанції.

Під час нового розгляду суду першої інстанції необхідно врахувати викладене, провести розгляд кримінального провадження відповідно до вимог кримінальногопроцесуального закону і постановити законне, обґрунтоване та вмотивоване рішення.

Керуючись статтями 433 434 436-438 441 442 КПК України, Суд

ухвалив:

Касаційну скаргу засудженої ОСОБА_1 задовольнити.

Ухвалу Львівського апеляційного суду від 19 квітня 2022 року та, в порядку ч. 2 ст. 433 КПК України, вирок Галицького районного суду м. Львова від 21 січня 2022 року щодо ОСОБА_1 скасувати та призначити новий розгляд у суді першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4