Постанова

Іменем України

26 лютого 2020 року

м. Київ

справа № 461/8830/17

провадження № 61-37916св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у складі:

головуючого - Ступак О. В.,

суддів: Гулейкова І. Ю., Олійник А. С. (суддя-доповідач), Погрібного С. О., Яремка В. В.,

учасники справи:

позивач - Кредитна спілка «Християнська злагода»,

відповідач - ОСОБА_1 ,

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу Крединої спілки «Християнська злагода» на ухвалу Галицького районного суду м. Львова від 19 грудня 2017 року у складі судді Стрельбицького В. В. та постанову Апеляційного суду Львівської області від 10 травня 2018 рокуу складі колегії суддів: Савуляка Р. В., Крайник Н. П., Мельничук О. Я.,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

У грудні 2017 року Кредитна спілка «Християнська злагода» (далі - КС «Християнська злагода») звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , про відшкодування шкоди, завданої злочином, застосування наслідків недійсності нікчемного правочину.

Позивач просив застосувати наслідки недійсності правочинів: договору купівлі-продажу земельної ділянки від 29 серпня 2008 року площею 0,2177 га у селі Яблуниця Яремчанської міської ради Івано-Франківської області; договору купівлі-продажу від 29 серпня 2008 року дачного будинку на уч. « АДРЕСА_1 ; внести відомості до Державного реєстру речових прав запис про скасування державної реєстрації земельної ділянки площею 0,1002 га у с. Яблуниця Яремчанської міської ради Івано-Франківської області.

Короткий зміст судових рішень суду першої та апеляційної інстанцій

Ухвалою Галицького районного суду м. Львова від 19 грудня 2017 року позов передано на розгляд Яремчанського міського суду Івано-Франківської області.

Постановою Апеляційного суду Львівської області від 10 травня 2018 року апеляційну скаргу КС «Християнська злагода» залишено без задоволення, ухвалу Галицького районного суду м. Львова від 19 грудня 2017 року залишено без змін.

Судові рішення мотивовані тим, що згідно з частиною першою статті 30 ЦПК України, позови, що виникають із приводу нерухомого майна, пред`являються за місцезнаходженням майна або основної його частини. Якщо пов`язані між собою позовні вимоги пред`явлені одночасно щодо декількох об`єктів нерухомого майна, спір розглядається за місцезнаходженням об`єкта, вартість якого є найвищою.

Справа не підсудна Галицькому районному суду м. Львова, оскільки нерухоме майно, з приводу якого виник спір, знаходиться у с. Яблуниця Яремчанської міської ради Івано-Франківської області, що належить до територіальної юрисдикції діяльності Яремчанського міського суду Івано-Франківської області

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У червні 2018 року КС «Християнська злагода» звернулась до Верховного Суду із касаційною скаргою на ухвалу Галицького районного суду м. Львова від 19 грудня 2017 року та постанову Апеляційного суду Львівської області від 10 травня 2018 року, у якій просила скасувати вказані судові рішення та направити справу до Галицького районного суду м. Львова для продовження розгляду справи.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга КС «Християнська злагода» обґрунтованатим, що суди першої та апеляційної інстанцій порушили норми процесуального права.

Суди не звернули уваги, що позов має основну вимогу немайнового характеру про відшкодування шкоди, завданої злочином та похідну вимогу немайнового характеру - про застосування наслідків недійсності правочину.

Позови про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок вчинення злочину, можуть пред`являтись також за зареєстрованим місцем проживанням чи перебуванням позивача або за місцем заподіяння шкоди. Позов подано за юридичною адресою позивача, що відноситься до за територіальною підсудністю Галицького районного суду м. Львова.

Вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій розглядаються судом, визначеним за правилами підсудності щодо розгляду спору, похідними від якого є такі вимоги.

Суди не взяли до уваги, що похідні вимоги стосуються не таких спорів, що виникають з приводу нерухомого майна про визнання правочину недійсним, щодо яких встановлена виключна підсудність, а таких правочинів, що є нікчемними в силу Закону, які не потребують доказуванню і є похідними від основної вимоги про відшкодування шкоди завданої злочином та стосується реєстрації майна та майнових прав.

Суди помилково дійшли висновку про те, що вимоги стосуються нерухомого майна та повинні розглядатися за місцем його знаходження.

Ухвала суду першої інстанції постановлена з порушенням правил підсудності.

Аргументи інших учасників справи

Відзив на касаційну скаргу не надійшов.

Рух справи в суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 27 червня 2018 року відкрито касаційне провадження у справі за вказаною касаційною скаргою.

05 грудня 2019 рокуухвалою Верховного Суду справу призначено до судового розгляду.

Позиція Верховного Суду

Відповідно до пункту 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ» від 15 січня 2020 року №460-ІХ (далі - Закон №460-ІХ) касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом (08 лютого 2020 року).

Касаційна скарга у цій справі подана у червні 2018 року, а тому вона підлягає розгляду в порядку, що діяв до набрання чинності Законом №460-ІХ.

Відповідно до статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Вивчивши матеріали цивільної справи, зміст оскаржуваних судових рішень, обговоривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги без задоволення з таких підстав.

Обставини, встановлені судами

Суди встановили, що позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , просив застосувати наслідки недійсності правочинів: договору купівлі-продажу земельної ділянки від 29 серпня 2008 року площею 0,2177 га у селі Яблуниця Яремчанської міської ради Івано-Франківської області; договору купівлі-продажу від 29 серпня 2008 року дачного будинку на АДРЕСА_2; внести відомості до Державного реєстру речових прав запис про скасування державної реєстрації земельної ділянки площею 0,1002 га у с. Яблуниця Яремчанської міської ради Івано-Франківської області.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Питання цивільної територіальної юрисдикції (підсудність) врегульовані у главі 2 «Цивільна юрисдикція» розділу І «Загальні положення» ЦПК України.

Позови до фізичної особи пред`являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом. Позови до юридичних осіб пред`являються в суд за їхнім місцезнаходженням згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (стаття 27 ЦПК України).

Відповідно до частини третьої статті 28 ЦПК України позови про відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи, чи шкоди, заподіяної внаслідок вчинення злочину, можуть пред`являтися також за зареєстрованим місцем проживання чи перебування позивача або за місцем заподіяння шкоди.

Згідно з частиною першою статті 30 ЦПК України за виключною підсудності розглядаються позови, що виникають із приводу нерухомого майна, пред`являються за місцезнаходженням майна або основної його частини. Якщо пов`язані між собою позовні вимоги пред`явлені одночасно щодо декількох об`єктів нерухомого майна, спір розглядається за місцезнаходженням об`єкта, вартість якого є найвищою.

Відповідно до частини восьмої статті 30 ЦПК України вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій розглядаються судом, визначеним за правилами підсудності щодо розгляду спору, похідними від якого є такі вимоги.

Постановляючиухвалу про передачу справи на розгляд до іншого суду, суд першої інстанції виходив з того, що спір виник з приводу нерухомого майна, що знаходиться у с. Яблуниця Яремчанської міської ради Івано-Франківської області, що належить до територіальної юрисдикції діяльності Яремчанського міськогосуду Івано-Франківської області.

Згідно з частиною першою статті 181 ЦК України до нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об`єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.

Спір у справі виник з приводу набуття прав власності на майно, для якого визначено виключну підсудність, перелік яких є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає. Місцезнаходження нерухомого майна має бути підтверджено документально. У разі конкуренції правил підсудності (наприклад, при об`єднанні позовів, на один з яких поширюється дія правила про виключну підсудність) мають застосовуватися правила виключної підсудності.

Відповідний правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 24 квітня 2019 року у справі № 442/4490/18.

Доводи касаційної скарги є необгрунтованими, оскільки спір виник щодо нерухомого майна, яке територіально розташоване у с. Яблуниця Яремчанської міської ради Івано-Франківської області, суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що згідно з правилами виключної підсудності відповідно до вимог статті 30 ЦПК України такий спір слід розглядати за місцезнаходженням вказаного майна, а не позивача, тобто у Галицькому районному суді м. Львова.

Доводи касаційної скарги, що вимога щодо майна є похідною не заслуговує на увагу, оскільки відповідно до статті 30 ЦПК України до таких вимог застосовується виключна підсудність.

Доводи касаційної скарги висновків судів першої та апеляційної інстанцій не спростовують, на законність судових рішень не впливають, а зводяться до незгоди із судовими рішеннями.

Висновки Верховного Суду за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до частини першої статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Перевіривши застосування цивільного процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги без задоволення, а судових рішеннь - без змін.

Згідно з частиною тринадцятою статті 141 ЦПК України суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Оскільки в цьому випадку оскаржувані судові рішення підлягають залишенню без змін, то розподіл судових витрат Верховний Суд не здійснює.

Керуючись статтями 400 410 416 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Крединої спілки «Християнська злагода» залишити без задоволення.

Ухвалу Галицького районного суду м. Львова від 19 грудня 2017 рокута постанову Апеляційного суду Львівської області від 10 травня 2018 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий О. В. Ступак

Судді: І. Ю. Гулейков

А. С. Олійник

С. О. Погрібний

В. В. Яремко