№ 462/9315/13-ц - Судебная практика в Украине -Законодательство Украины

111

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 травня 2025 року

м. Київ

справа № 462/9315/13-ц

провадження № 61-11529св24

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

Тітова М. Ю. (суддя-доповідач), Коротенка Є. В., Червинської М. Є.,

учасники справи:

заявник - Акціонерне товариство «УкрСиббанк»,

суб'єкт, дії якого оскаржуються - Залізничний відділ державної виконавчої служби у м. Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції,

заінтересовані особи: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,

провівши в порядку письмового провадження попередній розгляд справи за касаційною скаргою Акціонерного товариства «УкрСиббанк» на ухвалу Залізничного районного суду м. Львова від 19 грудня 2023 року в складі судді Галайко Н. М. та постанову Львівського апеляційного суду від 11 липня 2024 року в складі колегії суддів: Крайник Н. П., Левика Я. А., Шандри М. М.,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст вимог скарги

У серпні 2023 року Акціонерне товариство «УкрСиббанк» (далі - АТ «УкрСиббанк») звернулося до суду зі скаргою, в якій просило:

визнати неправомірною бездіяльність Залізничного відділу державної виконавчої служби у м. Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (станом на 22 грудня 2015 року назва - Залізничний відділ державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції) у вигляді нездійснення дій щодо надсилання стягувачу постанови від 22 грудня 2015 року про відмову у відкритті виконавчого провадженняразом з виконавчим документом стосовно виконавчого листа у цивільній справі № 462/9315/13-ц щодо боржникаОСОБА_1 про наступне: «Звернути стягнення на предмет іпотеки згідно з договором іпотеки від 14 травня2007 року, укладеним між ПАТ «УкрСиббанк» і ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , та договором іпотеки від 19 березня 2008 року, укладеним між ПАТ «УкрСиббанк» і ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , - квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , яка складається з трьохжитлових кімнат, житловою площею 40, 2 кв. м, та кухні, загальною площею квартири 69, 2 кв. м, що належить на праві приватної власності ОСОБА_1 , з метою задоволення вимог ПАТ «УкрСиббанк» на загальну суму 669 417, 24 грн шляхом проведення прилюдних торгів предмета іпотеки, у межах процедури виконавчого провадження, з дотриманням вимог Закону України «Про іпотеку» та встановити початкову ціну,визначену на підставі оцінки майна, здійсненої суб'єктом оціночної діяльності, проведеної відповідно до законодавства»;

зобов'язати Залізничний відділ державної виконавчої служби у м. Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (далі - Залізничний ВДВС у м. Львові Західного МУ МЮ) усунути порушення прав стягувача АТ «УкрСиббанк», допущені у зв'язку звказаною бездіяльністю відділу державної виконавчої служби, шляхом ненадсилання стягувачу постанови від 22 грудня 2015 року про відмову у відкритті виконавчого провадження разом з виконавчим документом.

Скарга мотивована тим, що 10 липня 2023 року представник банку звернувся до Залізничного ВДВС у м. Львові Західного МУ МЮ із заявою-запитом про стан виконавчого провадження № НОМЕР_1. Зі змісту листа виконавчої служби від 28 липня 2023 року № 48087/В-3 вбачається, що в межах вказаного виконавчого провадження начальником відділу 22 грудня 2015 року скасовано постанову від 09 жовтня 2015 року про відкриття виконавчого провадження, і в цей же день винесено постанову про відмову у відкритті виконавчого провадження на підставі пункту 8 статті 26 Закону України «Про виконавче провадження» від 21 квітня 1999 року № 606-ХІV.

Одночасно у вказаному листі державна виконавча служба повідомила про неможливість надати докази направлення постанови від 22 грудня 2015 року До цього часу банк не отримав постанову від 22 грудня 2015 року про відмову у відкритті виконавчого провадження разом із виконавчим документом, отже ця постанова вважається недоведеною до відома стягувача, а виконавчий документ таким, що не повернутий стягувачу.

Оскільки Залізничним ВДВС у м. Львові Західного МУ МЮ допущені порушення у вигляді триваючої бездіяльності, АТ «УкрСиббанк» просило позов задовольнити.

Короткий зміст судових рішень в справі

Ухвалою Залізничного районного суду м. Львова від 19 грудня 2023 року, залишеною без змін постановою Львівського апеляційного суду від 11 липня 2024 року, у задоволенні скарги відмовлено.

Суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив з того, щосторона виконавчого провадження, яка добросовісно користується наданими законом процесуальними правами, зобов`язана слідкувати за перебігом розгляду своєї заяви.

Ухвалою Залізничного районного суду м. Львова від 15 червня 2016 року скаргу ОСОБА_1 на постанову державного виконавця Залізничного ВДВС Львівського МУЮ про відкриття виконавчого провадження задоволено. Скасовано постанову державного виконавця Залізничного ВДВС Львівського МУЮ про відкриття виконавчого провадження від 09 червня 2015 року.

Ухвалою Львівського апеляційного суду від 08 серпня 2023 року у відкритті апеляційного провадження у справі за апеляційною скаргою АТ «Укрсиббанк» на ухвалу Залізничного районного суду м. Львова від 15 червня 2016 року відмовлено.

У вказаному рішенні судом встановлено, що ПАТ «УкрСиббанк» отримало копію ухвали Залізничного районного суду м. Львова від 15 червня 2016 року 29 червня 2016 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення. При цьому, ПАТ «Укрсиббанк» було повідомлено у визначеному законом порядку про розгляд скарги ОСОБА_1 на постанову державного виконавця про відкриття виконавчого провадження, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення судових повісток про виклик у судові засідання з розгляду цієї скарги.

Повторно виконавчий документ на виконання до відділу не пред`являвся та на виконанні не перебував

Заявником не надано доказів, що державним виконавцем було порушено вимоги закону та його дії на час вчинення виконавчої дії були неправомірними.

Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги

У серпні 2024 року АТ «УкрСиббанк» звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, у якій просило скасувати ухвалу Залізничного районного суду м. Львова від 19 грудня 2023 року та постанову Львівського апеляційного суду від 11 липня 2024 року й направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Касаційна скарга мотивована тим, що висновки судів не відповідають обсягу наявних в матеріалах справи доказів та свідчать про формальне ставлення судів до встановлення обставин у цій справі.

Стягувач не отримував постанову від 22 грудня 2015 року про відмову у відкритті виконавчого провадження разом з виконавчим документом, тому ця постанова вважається недоведеною до відома стягувача, а виконавчий документ не може вважатись повернутим банку.

Виходячи з предмету спору, АТ «УкрСиббанк» повинен довести факт неотримання постанови від 22 грудня 2015 року про відмову у відкритті виконавчого провадження, а також відсутність в нього виконавчого листа. В свою чергу, відповідальний ВДВС на спростування доводів скарги банку повинен надати докази направлення такої постанови разом з виконавчим документом стягувачу.

Рух справи в суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 09 вересня 2024 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано її матеріали із Залізничного районного суду м. Львова.

04 жовтня 2024року справа № 462/9315/13-ц надійшла до Верховного Суду.

Позиція Верховного Суду

Згідно з частиною першою статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з таких підстав.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до частини першої статті 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (стаття 1 Закону України «Про виконавче провадження»).

Виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії (частина перша статті 18 Закону України «Про виконавче провадження»).

Згідно зі статтею 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника). Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги (частини друга, третя статті 451 ЦПК України).

Статтею 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Суди попередніх інстанцій встановили, що рішенням Залізничного районного суду м. Львова від 10 липня 2014 року у справі № 462/9315/13-ц стягнуто з ОСОБА_2 на користь ПАТ «Укрсиббанк» 355 158,32 грн заборгованості за кредитом, 76 686,92 грн заборгованості по процентах за користування кредитом, 13 008,04 грн пені за несвоєчасність погашення заборгованості за кредитом, 5 953,51 грн пені за насвоєчасність погашення заборгованості по процентах за кредитним договором № 11152510000 від 08 травня 2007 року, а також 168 335,46 грн заборгованості за кредитом, 40 457,37 грн заборгованості по процентах за користування кредитом, 6 763,89 грн пені за несвоєчасність погашення заборгованості за кредитом, 3 053,73 грн пені за несвоєчасність погашення заборгованості по процентах за кредитним договором № 11316743000 від 19 березня 2008 року.

Звернуто стягнення на предмет іпотеки, згідно з договором іпотеки від 14 травня 2007 року, укладеним між ПАТ «Укрсиббанк» і ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , та договором іпотеки від 19 березня 2008 року, укладеним між ПАТ «Укрсиббанк» і ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , - квартиру АДРЕСА_1 , що належить, на праві приватної власності ОСОБА_1 , з метою задоволення вимог ПАТ «Укрсиббанк» на загальну суму 669 417, 24 грн, шляхом проведення прилюдних торгів предмета іпотеки, у межах процедури виконавчого провадження з дотриманням вимог Закону України «Про іпотеку», та встановлено початкову ціну, визначеною на підставі оцінки майна здійсненої суб`єктом оціночної діяльності проведеною відповідно до законодавства.

24 вересня 2014 року Залізничний районний суд м. Львова видав виконавчий лист у справі № 462/9315/13-ц за позовом ПАТ «Укрсиббанк» до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Ухвалою Львівського апеляційного суду від 08 серпня 2023 року у відкритті апеляційного провадження у справі за апеляційною скаргою АТ «УкрСиббанк» на ухвалу Залізничного районного суду м. Львова від 15 червня 2016 року відмовлено.

Апеляційним судом встановлено, що копію ухвали Залізничного районного суду м. Львова від 15 червня 2016 року ПАТ «УкрСиббанк» отримало 29 червня 2016 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення. При цьому, колегія суддів врахувала, що ПАТ «УкрСиббанк» було повідомлене у визначеному законом порядку про розгляд скарги ОСОБА_1 на постанову державного виконавця про відкриття виконавчого провадження, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення судових повісток про виклик у судові засідання з розгляду зазначеної скарги.

Згідно відповіді начальника Залізничного ВДВС у м. Львові Західного МУ МЮ Стасишин А. Р. на лист ПАТ «УкрСиббанк» від 28 липня 2023 року, відповідно до відомостей АСВП у Залізничному ВДВС м. Львова МУ МЮ на примусовому виконанні у відділі перебувало виконавче провадження ВП № НОМЕР_1 з примусового виконання виконавчого листа № 462/9315/13-ц від 24 вересня 2014 року. 09 жовтня 2015 року державним виконавцем Сахман Х. В. винесена постанову про відкриття виконавчого провадження.

22 грудня 2015 року начальником Залізничного ВДВС Львівського МУЮ на підставі пункту 2 статті 83 Закону України «Про виконавче провадження» скасовано постанову старшого державного виконавця Залізничного ВДВС Львівського МУЮ Сахман Х. В. у ВП № НОМЕР_1 від 09 жовтня 2015 року про відкриття виконавчого провадження. На підставі пункту 8 статті 26 Закону України «Про виконавче провадження» 22 грудня 2015 року державним виконавцем винесено постанову про відмову у відкритті виконавчого провадження. Повторно виконавчий документ на виконання до відділу не пред`являвся та на виконанні не перебував.

Згідно з пунктами 1,2 Розділу XI «Знищення справ та виконавчих проваджень» Правил ведення діловодства та архіву в органах державної виконавчої служби та приватними виконавцями, затверджених наказом Міністерства юстиції України № 1829/51 від 07 червня 2017 року, передані до архіву органу державної виконавчої служби, приватного виконавця справи та виконавчі провадження, строк зберігання яких закінчився, підлягають знищенню. Строк зберігання виконавчих проваджень, переданих до архіву органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, становить три роки, крім виконавчих проваджень за постановами про накладення адміністративного стягнення, строк зберігання яких становить один рік.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово зазначав, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

За змістом статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження є завершальною стадією судового провадження, тому банк зобов`язаний з розумним інтервалом часу сам цікавитися спірним виконавчим провадженням, добросовісно користуватися належними його процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Встановивши, що АТ «УкрСиббанк» з 2016 року було обізнане про відкриття виконавчого провадження № НОМЕР_1 з примусового виконання виконавчого листа у цивільній справі № 462/9315/13-ц, а також про розгляд скарги ОСОБА_1 на постанову державного виконавця про відкриття виконавчого провадження й скасування цієї постанови, однак до 2023 року не цікавилося ходом виконавчого провадження, суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку про недоведеність вимог скарги та відмову в її задоволенні.

Доводи касаційної скарги висновків судів не спростовують, на законність оскаржуваних судових рішень не впливають, зводяться до власного тлумачення норм права, що відповідно до статті 400 ЦПК України не належить до повноважень суду касаційної інстанції.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Згідно з частиною третьою статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Оскаржувані судові рішення відповідають вимогам закону й підстави для їх скасування немає.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне касаційну скаргу АТ «УкрСиббанк» залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції та постанову апеляційного суду залишити без змін.

Керуючись статтями 400 401 409 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Акціонерного товариства «УкрСиббанк» залишити без задоволення.

Ухвалу Залізничного районного суду м. Львова від 19 грудня 2023 року та постанову Львівського апеляційного суду від 11 липня 2024 рокузалишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: М. Ю. Тітов

Є. В. Коротенко

М. Є. Червинська