Постанова

Іменем України

28 липня 2021 року

м. Київ

справа № 463/267/14-ц

провадження № 61-21909св19

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Краснощокова Є. В. (суддя-доповідач), Дундар І. О., Тітова М. Ю.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідачі: Колективне сільськогосподарське підприємство «Гряда», ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

третя особа - ОСОБА_4 ,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Львівського апеляційного суду від 05 листопада 2019 року у складі колегії суддів: Левика Я. А., Струс Л. Б., Шеремети Н. О.

ОПИСОВА ЧАСТИНА

Короткий зміст позовних вимог

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Колективного сільськогосподарського підприємства «Гряда» (далі - КСП «Гряда»),

ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа - ОСОБА_4 , про визнання недійсними рішення загальних зборів підприємства та договору поруки.

Позовні вимоги мотивовані тим, що рішенням загальних зборів членів

КСП «Гряда», яке оформлене протоколом загальних зборів членів КСП «Гряда» від 20 грудня 2011 року, надано згоду на укладення договору поруки між ОСОБА_3 , ОСОБА_2 та КСП «Гряда». Вказаний договір поруки між ОСОБА_3 , ОСОБА_2 та КСП «Гряда» укладено на забезпечення виконання зобов`язань за договором позики 2 500 000,00 грн, який укладено

11 квітня 2011 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 .

Рішення загальних зборів членів КСП «Гряда» та договір поруки підлягають визнанню недійсними у зв`язку з тим, що загальні збори скликані та проведені

з грубим порушення процедури, передбаченої статутом підприємства. Спірним договором поруки забезпечено виконання зобов`язань ОСОБА_2 , що за своєю природою є спільним зобов`язанням подружжя ОСОБА_6 та ОСОБА_2 , оскільки кошти брались не в інтересах КСП, а в інтересах сім`ї. Таким чином рішення прийняте за результатами проведення зборів та договір поруки суперечать майновим інтересам, як самого підприємства, так і його членів окремо. Крім того, вказане рішення та договір порушують майнові інтереси позивача, який участі в зборах не брав та про їх скликання не повідомлявся.

У зв`язку з цим позивач просив визнати недійсним рішення загальних зборів членів КСП «Гряда» про надання згоди на укладення договору поруки, яке оформлене протоколом загальних зборів членів КСП «Гряда» від 20 грудня

2011 року, та визнати недійсним договір поруки від 20 грудня 2011 року, укладений між ОСОБА_3 , ОСОБА_2 та КСП «Гряда».

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Личаківського районного суду м. Львова від 10 жовтня 2018 року

у складі судді Шеремети Г. І. позов задоволено.

Визнано недійсним рішення загальних зборів членів КСП «Гряда» про надання згоди на укладення договору поруки, яке оформлене протоколом загальних зборів членів КСП «Гряда» від 20 грудня 2011 року.

Визнано недійсним договір поруки від 20 грудня 2011 року, укладений між ОСОБА_3 , ОСОБА_2 та КСП «Гряда».

Суд першої інстанції керувався тим, що рішення, оформлене протоколом загальних зборів членів КСП «Гряда» від 20 грудня 2011 року, прийнято

з порушенням процедури проведення загальних зборів, зокрема, не було повідомлено всіх учасників, порушено процедуру голосування, а тому воно підлягає визнанню недійсним з підстав його невідповідності вимогам частини третьої статті 98 ЦК України.

Визнаючи договір поруки недійсним на підставі частини першої статті 232, частини третьої статті 238 ЦК України, суд першої інстанції виходив із того, що договір поруки порушує права та інтереси позивача як власника майнового паю КСП «Гряда», оскільки майно КСП «Гряда», за рахунок якого підлягають виконанню зобов`язання КСП як поручителя за оспорюваним договором поруки, входить до структури пайового фонду і належить його членам та співвласникам майнових паїв на праві спільної часткової власності. Крім того, суд зазначив, що ОСОБА_6 , як представник КСП «Гряда», перебуваючи в зловмисній домовленості з іншими сторонами договору, уклала цей договір у своїх інтересах та інтересах інших осіб, не врахувавши при цьому інтересів КСП «Гряда» та майбутніх негативних ризиків.

Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції

Постановою Львівського апеляційного суду від 05 листопада 2019 року рішення Личаківського районного суду м. Львова від 10 жовтня 2018 року скасовано та ухвалено нове рішення, яким в задоволенні позову відмовлено.

Рішення апеляційного суду мотивовано тим, що позивач станом на час прийняття оскаржуваного рішення не набув права власності на майновий пай члена КСП та на момент проведення загальних зборів членів КСП «Гряда» від

20 грудня 2011 року, також не був і членом КСП «Гряда» та не мав права участі

у загальних зборах КСП «Гряда», тому оскаржуваним рішення загальних зборів членів КСП «Гряда» його права не могли бути порушені. Крім того, суд першої інстанції не залучив до участі у справі ОСОБА_6 як співвідповідача, хоча рішення суду про задоволення позову впливає на її права та законні інтереси.

Аргументи учасників справи

У грудні 2019 року ОСОБА_1 подав касаційну скаргу, в якій посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального та порушення норм процесуального права, просить постанову апеляційного суду скасувати, а рішення суду першої інстанції залишити в силі.

Касаційну скаргу мотивовано тим, що рішення апеляційного суду є незаконним, ухваленим з неправильним застосуванням судом апеляційної інстанції норм матеріального права, з порушенням норм процесуального права та статті

6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка гарантує кожному право на справедливий суд.

Суд апеляційної інстанції не застосував норми матеріального права, які підлягали застосуванню, зокрема, норми частини другої статті 548 ЦК УРСР 1963 року в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, згідно з якою прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини, в зв`язку з чим висновок апеляційного суду про те, що на момент прийняття оспорюваного рішення права на пай у позивача не було,

є неправильним. Суд апеляційної інстанції не застосував норм Закону України «Про колективне сільськогосподарське підприємство», що призвело до ухвалення неправильного по суті рішення про відсутність порушених майнових прав позивача. Суд апеляційної інстанції не застосував норми статті 92, частини третьої статті 237, частини третьої статті 238, частини першої статті 1046 ЦК України, статті 60, частин першої та третьої статті 61 СК України, які підлягали застосуванню, внаслідок чого апеляційний суд неправильно визначився

з правовідносинами між сторонами.

Крім того, висновки суду апеляційної інстанції про відмову в позові в зв`язку

з залученням до участі у справі в якості відповідача ОСОБА_6 не ґрунтуються на нормах процесуального законодавства, оскільки позивач пред`явив вимоги до належних відповідачів - сторін правочину, який оспорюється.

У січні 2010 року ОСОБА_3 подав відзив на касаційну скаргу, в якому просить оскаржувану постанову апеляційного суду залишити без змін, касаційну скаргу - без задоволення, посилаючись на те, що вказане рішення ухвалене

з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Рух справи

Ухвалою Верховного Суду від 18 грудня 2019 року відкрито касаційне провадження у справі.

Відповідно до пункту 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ», який набрав чинності 08 лютого 2020 року, касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

У січні 2021 року справа передана судді-доповідачеві Краснощокову Є. В.

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

Позиція Верховного Суду

Касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Суди встановили, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_7 , якому на момент смерті відповідно до списку осіб, які мають право на майновий пай, затвердженого зборами співвласників та 08 липня 2001 року, належав майновий пай в розмірі 2 919,00 грн або 0,3774449 % в пайовому фонді майна

КСП «ГРЯДА».

Свідоцтво про право власності на майновий пай члена КСП «Гряда» видано на ім`я померлого ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Спадщину після померлого ОСОБА_7 прийняв його син

ОСОБА_1 , якому 04 січня 2013 року видано свідоцтво про право власності на майновий пай члена КСП.

Згідно з протоколу загальних зборів членів КСП «Гряда» від 20 грудня 2011 року прийнято рішення про надання згоди на укладення між ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та КСП «Гряда» договору поруки на забезпечення виконання зобов`язання ОСОБА_2 за договором позики грошових коштів, укладеного 11 квітня 2011 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_3

20 грудня 2011 року між ОСОБА_3 , ОСОБА_2 та КСП «Гряда» укладено договір поруки, згідно з яким КСП «Гряда» поручилося перед ОСОБА_3 , як кредитором, за виконання боржником ОСОБА_2 усіх зобов`язань за договором позики від 11 квітня 2011 року.

Суд апеляційної інстанції також встановив, що на час подання позову ОСОБА_1 на підставі договору дарування відчужив належний йому майновий пай, право власності на який було посвідчено свідоцтвом від 04 січня 2013 року

Згідно з частиною першою статті 15, частиною першою статті 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Для застосування того чи іншого способу захисту, необхідно встановити які

ж права (інтереси) позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачем і за захистом яких прав (інтересів) позивач звернувся до суду. При оцінці обраного позивачем способу захисту потрібно враховувати його ефективність, тобто спосіб захисту має відповідати змісту порушеного права, характеру правопорушення, та забезпечити поновлення порушеного права.

Відповідно до пункту 13 Порядку визначення розмірів майнових паїв членів колективних сільськогосподарських підприємств та їх документального посвідчення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від

28 лютого 2001 року № 177, майновий пай члена підприємства документально підтверджується свідоцтвом про право власності на майновий пайчлена підприємства за зразком згідно з додатком. У разі набуття у власність майнового паю (його частини) на підставі угоди міни, дарування та інших цивільно-правових угод, а також спадкування видається нове свідоцтво.

У частині третій статті 12, частинах першій, п`ятій, шостій статті 81 ЦПК Українивизначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Апеляційний суд встановив, що свідоцтво про право власності на майновий пай члена КСП «Гряда» видано на ім`я померлого ОСОБА_7

ІНФОРМАЦІЯ_2 , а ОСОБА_1 видано 04 січня 2013 року, тобто позивач станом на час прийняття оспорюваного рішення не був членом та не мав права участі

у загальних зборах КСП «Гряда»; на час подання позову ОСОБА_1 на підставі договору дарування відчужив належний йому майновий пай, право власності на який посвідчено свідоцтвом від 04 січня 2013 року.

За таких обставин апеляційний суд зробив правильний висновок, що оспорюваними рішенням загальних зборів членів КСП «Гряда» та договором поруки від 20 листопада 2011 року права і інтереси позивача не порушені, що

є підставою для відмови у задоволення позову.

Згідно з частиною другою статті 410 ЦПК України не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку, що постанова апеляційного суду постановлена без додержання норм матеріального

і процесуального права та зводяться до переоцінки доказів, що знаходиться поза межами повноважень Верховного Суду. У зв`язку з наведеним колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову апеляційного суду - без змін.

Керуючись статтями 400, 401, 410, 416 ЦПК України (в редакції, чинній станом на 07 лютого 2020 року), Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову Львівського апеляційного суду від 05 листопада 2019 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: Є. В. Краснощоков

І. О. Дундар

М. Ю. Тітов