Постанова

Іменем України

27 січня 2021 року

м. Київ

справа № 464/1369/18

провадження № 61-15457св19

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Висоцької В. С. (суддя-доповідач),

суддів: Грушицького А. І., Литвиненко І. В., Петрова Є. В., Ткачука О. С.,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства «Укртрансгаз» про зобов`язання вчинити дії та стягнення моральної шкоди за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Сихівського районного суду м. Львова від 16 листопада 2018 року у складі судді

Бойко О. М. та постанову Львівського апеляційного суду від 08 липня

2019 року у складі колегії суддів: Мікуш Ю. Р., Приколоти Т. І.,

Савуляка Р. В.

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - публічне акціонерне товариство «Укртрансгаз»,

ОПИСОВА ЧАСТИНА

Короткий зміст позовних вимог

1. У березні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до публічного акціонерного товариства «Укртрансгаз» (далі - ПАТ «Укртрансгаз») з позовом, у якому з урахуванням уточнень, просив: визнати незаконною відмову

ПАТ «Укртрансгаз» в нарахуванні та виплаті премій за виконання основних техніко-економічних показників виробничо-господарської діяльності ПАТ «Укртрансгаз» в грудні 2015 року та щоквартальних премій за виконання основних показників фінансово-господарської діяльності

ПАТ «Укртрансгаз» в 2016-2018 роках; зобов`язати ПАТ «Укртрансгаз» у відповідності до положень колективного договору ПАТ «Укртрансгаз» на 2013-2015 роки нарахувати та виплатити йому премію за виконання основних техніко-економічних показників виробничо-господарської діяльності ПАТ «Укртрансгаз» в грудні 2015 року; зобов`язати

ПАТ «Укртрансгаз» у відповідності до положень колективного договору ПАТ «Укртрансгаз» на 2016-2018 роки, нарахувати та виплатити йому щоквартальні премії за виконання основних показників фінансово-господарської діяльності ПАТ «Укртрансгаз», починаючи з 1-го кварталу 2016 року по дату набуття законної сили рішення суду; зобов`язати

ПАТ «Укртрансгаз» перерахувати і виплатити йому в зв`язку з цим всі належні виплати за ці ж періоди, які були виплачені керівному складу УМГ «Львівтрансгаз»; враховуючи неможливість виконання посадових обов`язків через накази філії УМГ «Львівтрасгаз» ПАТ «Укртрансгаз» від 30 червня 2017 року № 274 та від 29 грудня 2017 року №548; зобов`язати відповідача забезпечити йому умови праці на посаді згідно посадової інструкції, затвердженої 27 квітня 2016 року президентом

ПАТ «Укртрансгаз» шляхом видачі відповідного наказу; стягнути з

ПАТ «Укртансгаз» 500 000 грн на відшкодування моральної шкоди.

2. Позовна заява мотивовано тим, що ОСОБА_1 працює на посаді заступника головного інженера з виробництва філії «Управління магістральних газопроводів «Львівтрансгаз». Протягом тривалого часу керівництвом філії неодноразово порушувались його трудові права, а саме, його не було призначено на жодну з вакантних посад вищого рівня, незважаючи на тривалий досвід роботи та наявність у нього необхідних знань та освіти, неодноразово не розглядались його заяви про відпустки, незаконно застосовані дисциплінарні стягнення, також його у 2013 році незаконно було звільнено з роботи.

3. Рішенням суду ОСОБА_1 поновлено на роботі, а також скасовано застосовані до нього заходи дисциплінарного стягнення у вигляді доган. Незважаючи на скасування доган та відсутність інших дисциплінарних стягнень, відповідач безпідставно не нараховує та не виплачує йому премій, які передбачені Положеннями колективного договору, посилаючись на те, що виплата премій є правом роботодавця.

4. Відповідач затвердив Типову організаційну структуру апаратів Управлінь магістральних газопроводів, у якій відсутня посада заступника головного інженера з виробництва, яку він займає.

5. Передбачаючи можливість звільнення, ОСОБА_1 подав заяви про призначення його на наявні вакантні посади на підприємстві, звертався із вимогою провести службове розслідування з приводу порушення його прав, але усі заяви відповідачем проігноровані.

6. Вказував, що відповідач позбавляє його можливості виконувати трудові обов`язки, передбачені посадовою інструкцією.

7. Позивач також зазначав про завдання йому моральної шкоди, яка полягає в приниженні його гідності, переживаннях у зв`язку з неодноразовими зверненнями до відповідача за виплатою преміальних, у порушенні нормальних життєвих зв`язків, стосунків з деякими колегами по роботі. Умисна невиплата премій та ненарахування в зв`язку з цим інших виплат, доплат обмежило сім`ю позивача в фінансових можливостях реалізовувати свої життєво-необхідні плани. Через психологічну обстановку, нервову напругу та переживання позивач неодноразово проходив лікування і в результаті визнаний особою з інвалідністю ІІІ групи безстроково.

8. Посилаючись на наведені обставини, позивач просив позов задовольнити.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

9. Рішенням Сихівського районного суду м. Львова від 16 листопада

2018 року позов задоволено частково.

Зобов`язано ПАТ «Укртрансгаз» на засіданні комісії з питань преміювання вирішити питання про визначення розміру премії ОСОБА_1 за виконання основних техніко - економічних показників виробничо-господарської діяльності ПАТ «Укртрансгаз» в грудні 2015 року та виплатити йому нараховану суму премії.

Зобов`язано ПАТ «Укртрансгаз» на засіданні комісії з питань преміювання вирішити питання про визначення розміру щоквартальної премії

ОСОБА_1 за виконання основних показників фінансово-господарської діяльності ПАТ «Укртрансгаз», починаючи з 1-го кварталу 2016 року

по 1 квартал 2017 року включно та виплатити йому нараховані суми премій. Вирішено питання розподілу судових витрат. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

10. Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що положеннями колективних договорів передбачено нарахування та виплату премій, а також визначені вичерпний перелік обставин, коли премія не нараховується. Через відсутність таких обставин, а також при виконанні основних показників фінансово-господарської діяльності (підстава для нарахування премії іншим працівникам) визначення 0% розміру премії позивачу порушує його право на справедливі умови праці, які включають і оплату праці разом із преміюванням, на яке працівник надіється.

11. Оскільки дисциплінарні стягнення у вигляді доган позивачу скасовані, працівник вважається таким, що не притягувався до дисциплінарної відповідальності, тому необґрунтованим є ненарахування та невиплата відповідачем премії позивачу у грудні 2015 року та 1-4 квартали 2016 року, 1-ий квартал 2017 року.

12. Визначення розміру премії є компетенцією колегіального органу - комісії з питань преміювання. Преміальні виплати виплачується за рішенням комісії з преміювання, що відповідає Положенню про преміювання працівників номенклатурних посад ПАТ «Укртрансгаз». Преміювання у ПАТ «Укртрансгаз» носить не узагальнений та зрівняльний характер, а застосовується роботодавцем індивідуально шляхом розгляду на комісії на підставі подання безпосереднього керівника конкретного розміру премії для кожного працівника індивідуально у відповідності до його вкладу у роботі, його відношення до роботи.

13. Колективними договорами повноваження щодо визначення розміру премії працівників віднесено до компетенції комісії з питань преміювання, яка є колегіальним органом, відтак, відповідача слід зобов`язати на засіданні комісії з питань преміювання вирішити питання про визначення позивачу розміру премії за виконання основних техніко - економічних показників виробничо-господарської діяльності в грудні 2015 року, починаючи з 1-го кварталу 2016 року по 1 квартал 2017 року включно та виплатити йому нараховані суми премій.

14. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог про нарахування та виплату йому премій за період з 2 кварталу 2017 року по день набрання рішенням суду законної сили, суд першої інстанції виходив із того, що з долучених до матеріалів справи наказів про преміювання із додатками вбачається, що починаючи з 2 кварталу 2017 року премія позивачу нараховується, а її розмір визначений комісією з питань преміювання, у порядку передбаченому умовами колективного договору. Вимога про виплату позивачу за ці ж періоди всі виплати, які були виплачені керівному складу УМГ «Львівтрансгаз» позивачем не обґрунтована, оскільки оплата праці здійснюється індивідуально, може мати у кожному випадку різну структуру, а відтак, не може мати узагальненого підходу. Позивачем не конкретизовано, які саме виплати, сплачені керівному складу, підлягають нарахуванню та виплаті йому, а також не доведено наявності його права на такі виплати.

15. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог про зобов`язання забезпечити позивачу умови праці на посаді згідно посадової інструкції, затвердженої 27 квітня 2016 року президентом ПАТ «Укртрансгаз» шляхом видачі відповідного наказу, суд першої інстанції виходив із того, що відповідно до частини третьої статті 64 ГК України підприємство самостійно визначає свою організаційну структуру, встановлює чисельність працівників і штатний розпис. Незважаючи на відсутність посади позивача у організаційній структурі, суд вважав, що такою не порушуються трудові права позивача, оскільки штатним розписом посада позивача передбачена, заробітна плата нараховується та виплачується, а наказ від 30 червня 2017 року №274 «Про розподіл службових обов`язків» скасований, відтак, не може порушувати умов праці позивача.

16. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог про відшкодування моральної шкоди, суд першої інстанції виходив із того, що позивачем не надано достатніх доказів на підтвердження зазначених обставин, будь-які дані, які б свідчили про причинно-наслідковий зв`язок між невиплатою премій та інвалідністю позивача, в матеріалах справи відсутні.

Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції

17. Постановою Львівського апеляційного суду від 08 липня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення. Рішення Сихівського районного суду м. Львова від 16 листопада 2018 року залишено без змін.

18. Постанова апеляційного суду мотивована тим, що суд першої інстанції правильно визначився із характером спірних правовідносин, нормами матеріального та процесуального права, які підлягають застосуванню, повно та всебічно дослідив наявні у справі докази і надав їм належну оцінку, правильно встановив обставини справи, внаслідок чого дійшов правильного висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

19. У касаційній скарзі, поданій у серпні 2019 року, ОСОБА_1 просить скасувати ухвалені у справі судові рішення та ухвалити нове рішення про задоволення позову, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу

20. Касаційна скарга мотивована тим, що судами неправильно застосовано норми матеріального права, зокрема положення статей 2, 15 Закону України «Про оплату праці», статті 97 КЗпП України, положення колективних договорів, що діяли в період 2015-2018 років на підприємстві.

21. Суди не дослідили усі фактичні обставини справи та не забезпечили витребування у відповідача інформації, що має значення для вирішення справи, зокрема інформацію та підтверджуючі документи про виплату премій керівному складу УМГ «Львівстрансгаз», інших виплат за період -грудень 2015 року по час розгляду справи судами.

22. Судами безпідставно відмовлено у задоволенні вимоги про зобов`язання відповідача забезпечити умови праці позивачу на підставі його посадової інструкції шляхом видачі відповідного наказу.

23. Незважаючи на встановлення судом факту порушення його права при визначенні премії в розмірі 0%, суди попередніх інстанцій безпідставно не визнали протиправною відмову відповідача у виплаті премій за грудень 2015 року, за 1-4 квартал 2016 року та 1 квартал 2017 року (після того, як апеляційний суд Львівської області ухвалою від 09 березня 2017 року у справі №464/1499/16-ц відхилив апеляційну скаргу УМГ «Львівтрансгаз» і залишив в силі рішення Сихівського районного суду м. Львова від 03 листопада 2016 року про скасування накладених доган), не забезпечив належний захист прав позивача, зокрема шляхом зобов`язання відповідача провести відповідні виплати. Суд обмежився лише зобов`язанням відповідача на засіданні комісії вирішити питання про визначення розміру премії, чим надав можливість відповідачу повторно встановити розмір премії 0%.

24. Судами не враховано, що в наступні періоди (з 2-го кварталу 2017 року по час прийняття рішення судом) порушення права позивача на оплату праці продовжувалось та полягало в тому, що визначення розміру премій і інших виплат проводились у розмірі, значно нижчому, ніж іншим працівникам філії УМГ «Львівтрансгаз», які входять до переліку працівників номенклатурних посад товариства.

25. Суди дійшли помилкових висновків про необґрунтованість вимоги про виплату за ці ж періоди всіх належних виплат, які були виплачені іншим працівникам філії МГ «Львівтрансгаз», оскільки діючі з 01 січня 2016 року Положення про щоквартальне преміювання директорів, їх заступників, головних інженерів, заступників головних інженерів філій ПАТ «Укртансгаз» за виконання основних показників фінансово-господарської діяльності» визначають порядок формування фонду преміювання за формулою, яка враховує середньомісячну винагороду за посадовими окладами, в тому числі заступника головного інженера з виробництва. Відповідач штучно створює умови для того, щоб скоротити посаду, яку обіймає позивач, однак суд не звернув на це уваги.

26. Відмовляючи у задоволенні позову в частині стягнення моральної шкоди, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, не врахував, що така шкода полягає у приниженні гідності позивача та моральних переживаннях, у зв`язку з неодноразовими зверненнями до відповідача за виплатою зароблених преміальних, діями керівництва роботодавця, неодноразове зволікання з наданням передбачених законом відпусток, позбавлення можливості виконувати належним чином посадові обов`язки внаслідок виведення з підпорядкування цілого ряду служб та відділів, постійна загроза скорочення. Умисна невиплата премій та ненарахування у зв`язку з цим інших виплат, доплат обмежило позивача у фінансових можливостях. Він перебуває у стані постійного психологічного стресу. Також моральна шкода полягає і у порушенні нормальних життєвих зв`язків, позивач не може вести звичний спосіб життя, оскільки зазнає моральних та фізичних страждань у зв`язку з перенесеною гіпертонічною кризою, яка є прямим наслідком неправомірних дій керівництва відповідача щодо нього.

Доводи інших учасників справи

27. У відзиві на касаційну скаргу АТ «Укртрансгаз» заперечує проти доводів позивача та просить залишити ухвалені у справі рішення судів попередніх інстанцій без змін, посилаючись на їх законність і обґрунтованість.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

28. Ухвалою Верховного Суду від 08 липня 2019 року відкрито касаційне провадження у справі, справу витребувано з суду першої інстанції.

29. Ухвалою Верховного Суду від 20 січня 2021 року справу призначено до розгляду в складі колегії з п`яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

30. З 2011 року ОСОБА_1 перебуває у трудових відносинах із ПАТ «Укртрансгаз», обіймає посаду заступника головного інженера з виробництва філії «Управління магістральних газопроводів «Львівтрансгаз».

31. Предметом даного позову є ненарахування та невиплата позивачу премій за грудень 2015 року та період 2016 - 2018 років.

32. Документами, які визначають порядок преміювання працівників відповідача є: колективний договір на 2013-2015 роки положення про преміювання (додаток 19 до колективного договору), колективний договір на 2016-2018 роки, положення про преміювання (додаток 18 до колективного договору), положення про преміювання керівних працівників філій ПАТ «Укртрансгаз», затверджені відповідними наказами.

33. Пунктом 4.16 Колективного договору на 2013-2015 роки, ухваленого конференцією працівників ПАТ «Укртрансгаз» 11 квітня 2013 року, визначено, що преміювання працівників за виконання основних техніко-економічних показників виробничо-господарської діяльності та щомісячних виробничих завдань здійснюється щомісячно згідно з чинними в Товаристві (філіях) Положеннями про преміювання (додаток 19), за погодженням з профспілковою організацією.

34. Відповідно до пункту 4.16. колективного договору на 2016 - 2018 роки, ухваленого конференцією трудового колективу ПАТ «Укртрансгаз»

17 грудня 2015 року, преміювання працівників за виконання основних техніко-економічних показників виробничо-господарської діяльності та щоквартальних виробничих завдань здійснюється щоквартально згідно з чинними в Товаристві (філіях) Положеннями про преміювання (додаток 18), за погодженням з профспілковою організацією.

35. Умовами вказаних колективних договорів передбачено затвердження керівником ПАТ «Укртрансгаз», за погодженням з профспілковою організацією, Положення про преміювання працівників номенклатурних посад ПАТ «Укртрансгаз» - директор філії, його заступники, головний інженер, заступник головного інженера, головний бухгалтер (пункт 3 додатку 19 до колективного договору 2013-2015, пункт 4.1. додатку 18 до колективного договору 2016-2018 років).

36. Вказані Положення були затверджені наказами від 31 грудня 2014 року №486, від 31 грудня 2015 року № 608, від 01 червня 2016 року № 324, від

03 грудня 2016 року №753, від 29 грудня 2017 року № 922.

37. Умовами Положень про преміювання працівників передбачено порядок визначення розміру премій. Зокрема, визначено, що преміювання здійснюється з урахуванням висновків Комісії з питань розгляду та затвердження бюджету ПАТ «Укртрансгаз». У апараті товариства створюється комісія з питань преміювання працівників, яка визначає фонд преміювання та розмір премії директорів філій, їх заступників, головних інженерів, заступників головних інженерів, головних бухгалтерів. Комісія з питань преміювання працівників визначає фонд преміювання, розмір премії директорам філій, їх заступникам, головним інженерам, заступникам головних інженерів, головним бухгалтерам філій. Премія заступникам головних інженерів виплачується за наказом ПАТ «Укртрансгаз». Також положеннями передбачено подання на розгляд Комісії з преміювання керівниками структурних підрозділів до 15 числа місяця, наступного за звітним, проектів розподілу коштів на преміювання працівників з урахуванням особистого трудового внеску кожного працівника у виконання виробничих завдань. Комісія розглядає проекти розподілу коштів на преміювання працівників, визначає розміри преміювання для номенклатурних посад та всіх інших працівників, ухвалює рішення та оформляє його протоколом, який є підставою для видання наказу про преміювання.

38. Залежно від особистого трудового внеску працівників товариства встановлюється розмір премії від 0% до 20% (включно) тарифної ставки (посадового окладу) за фактично відпрацьований час у звітному місяці (пункт 5 додатку 19).

39. Пунктом 4.5. додатку 18 передбачено, що розмір премії працівника може становити від 0 до 100% середньомісячної тарифної ставки (посадового окладу) за фактично відпрацьований час

40. Положеннями про преміювання (додатками до колективних договорів та затвердженими відповідними наказами) визначено у яких випадках премія працівникам не нараховується та не виплачується: 1) у разі застосування догани, 2) у разі допущення чи виявлення упущень в роботі, 3) працівникам, які прийняті на роботу і не відпрацювали повний місяць, 4) працівникам які звільнились протягом місяця за власним бажанням чи угодою сторін (пункти 15-18 додатку 19, пункти 4.12-4.14 додатку 18).

41. Згідно додатків до наказів від 25 січня 2016 року № 24, від 27 квітня 2016 року № 240, від 27 липня 2016 року № 446, від 27 жовтня 2016 року

№ 645, від 24 січня 2017 року № 68, від 26 квітня 2017 року № 250

ОСОБА_1 у грудні 2015 року, а також 1-4 кварталі 2016 року, та 1 кварталі 2017 року розмір премії визначений - 0%, тобто, фактично премія за ці періоди не нараховувалась та не виплачувалась. У розділі «примітка» додатків наказів №24 та №240 навпроти прізвища позивача зазначено «догана», що свідчить про те, що підставою фактичного ненарахування та невиплати премії позивачу стала наявність дисциплінарного стягнення.

42. Додатки до наказів від 27 липня 2016 року №446, від 27 жовтня 2016 року № 645, від 24 січня 2017 року № 68, від 26 квітня 2017 року № 250 не містять обґрунтування підстав ненарахування премії позивачу. Відсутні обґрунтування підстав ненарахування та невиплати премії ОСОБА_1 у відповідних протоколах засідання комісії з питань преміювання працівників ПАТ «Укртрансгаз» від 25 січня 2016 року, 25 квітня 2016 року, від 26 липня 2016 року, від 25 жовтня 2016 року, від 24 січня 2017 року, від 26 квітня 2017 року.

43. Рішенням Сихівського районного суду м. Львова від 03 листопада

2016 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Львівської області від 09 березня 2017 року, яке набрало законної сили, дисциплінарні стягнення (догани) застосовані до ОСОБА_1 , скасовані.

44. Постановою Верховного Суду від 22 травня 2019 року касаційну скаргу ПАТ «Укртрансгаз» залишено без задоволення. Рішення Сихівського районного суду м. Львова від 03 листопада 2016 року та ухвалу апеляційного суду Львівської області від 09 березня 2017 року залишено без змін.

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

Позиція Верховного Суду

45. Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

46. Пунктом 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ» від 15 січня 2020 року № 460-IX установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

47. Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України в редакції, чинній на момент подачі касаційної скарги, підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

48. Відповідно до вимог частин першої статті 400 ЦПК України в редакції, чинній на момент подачі касаційної скарги, під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

49. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

50. Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Щодо позовних вимог про зобов`язання вчинити дії

51. Згідно із частинами другою, третьою статті 97 КЗпП України форми і системи оплати праці, норми праці, розцінки, тарифні сітки, ставки, схеми посадових окладів, умови запровадження та розміри надбавок, доплат, премій, винагород та інших заохочувальних, компенсаційних і гарантійних виплат встановлюються підприємствами, установами, організаціями самостійно в колективному договорі з дотриманням норм і гарантій, передбачених законодавством, генеральною та галузевими (регіональними) угодами. Якщо колективний договір на підприємстві, в установі, організації не укладено, власник або уповноважений ним орган зобов`язаний погодити ці питання з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником), що представляє інтереси більшості працівників, а в разі його відсутності - з іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом.

52. Конкретні розміри тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок робітникам, посадових окладів службовцям, а також надбавок, доплат, премій і винагород встановлюються власником або уповноваженим ним органом з урахуванням вимог, передбачених частиною другою цієї статті.

53. Аналогічні положення викладено у статті 15 Закону України «Про оплату праці».

54. Відповідно до змісту статті 2 Закону України «Про оплату праці» у структуру заробітної плати входить основна заробітна плата, додаткова заробітна плата та інші заохочувальні та компенсаційні виплати, до яких належать виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми.

55. Так, основна заробітна плата - це винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадові обов`язки). Вона встановлюється у вигляді тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок для робітників та посадових окладів для службовців.

56. Додаткова заробітна плата - це винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці. Вона включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, пов`язані з виконанням виробничих завдань і функцій.

57. До інші заохочувальні та компенсаційні виплати належать виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, виплати в рамках грантів, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми.

58. У справі, яка переглядається, установлено, що у ПАТ «Укртрансгаз» діє система преміювання, що передбачена колективним договором.

59. Документами, які визначають порядок преміювання працівників відповідача є: колективний договір на 2013-2015 роки, положення про преміювання (додаток 19 до колективного договору), колективний договір на 2016-2018 роки, положення про преміювання (додаток 18 до колективного договору), положення про преміювання керівних працівників філій ПАТ «Укртрансгаз», затверджені відповідними наказами.

60. Положеннями про преміювання визначено порядок визначення премій та додатками до колективних договорів, затвердженими відповідними наказами визначено у яких випадках премія працівникам не нараховується і не виплачується. Такими випадками є: 1) у разі застосування догани; 2) у разі допущення чи виявлення упущень в роботі; 3) працівникам, які прийняті на роботу і не відпрацювали повний місяць; 4) працівникам, які звільнились протягом місяця за власним бажанням чи угодою сторін (пункти 15-18 додатку 19, пункти 4.12-4.14 додатку 18).

61. Положеннями про преміювання працівників передбачено, що преміювання здійснюється з урахуванням висновків Комісії з питань розгляду та затвердження бюджету ПАТ «Укртрансгаз». У апараті товариства створюється комісія з питань преміювання працівників, яка визначає фонд преміювання та розмір премії директорів філій, їх заступників, головних інженерів, заступників головних інженерів, головних бухгалтерів. Комісія з питань преміювання працівників визначає фонд преміювання, розмір премії директорам філій, їх заступникам, головним інженерам, заступникам головних інженерів, головним бухгалтерам філій. Премія заступникам головних інженерів виплачується за наказом ПАТ «Укртрансгаз». Також положеннями передбачено подання на розгляд Комісії з преміювання керівниками структурних підрозділів до 15 числа місяця, наступного за звітним, проектів розподілу коштів на преміювання працівників з урахуванням особистого трудового внеску кожного працівника у виконання виробничих завдань. Комісія розглядає проекти розподілу коштів на преміювання працівників, визначає розміри преміювання для номенклатурних посад та всіх інших працівників, ухвалює рішення та оформляє його протоколом, який є підставою для видання наказу про преміювання.

62. Положенням про преміювання передбачено визначення загального фонду преміювання та розподіл цього фонду відповідно до виконаних показників фінансово-господарської діяльності та особистого трудового внеску кожного працівника товариства.

63. Питання щодо преміювання кожного працівника товариства розглядається на засіданні комісії на основі поданих безпосередніми керівниками проектів розподілу коштів та після цього оформляється Протоколом комісії з преміювання.

64. Підставою для видачі роботодавцем наказу про преміювання працівників за конкретний період та у визначеному розмірі є протоколи комісії з преміювання.

65. Установивши, що колективними договорами повноваження щодо визначення розміру премії працівників віднесено до компетенції комісії з питань преміювання, яка є колегіальним органом, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд правильно відмовив у задоволенні позовних вимог про зобов`язання відповідача нарахувати і виплатити конкретний розмір премії та, з урахуванням встановлення факту необґрунтованого ненарахування відповідних виплат, зокрема скасування в судовому порядку доган, які були підставою для ненарахування премії позивачу, а також відсутність інших обставин (визначених колективним договором), зобов`язав відповідача на засіданні комісії з питань преміювання вирішити питання про визначення позивачу розміру премії за виконання основних техніко - економічних показників виробничо-господарської діяльності в грудні 2015 року, та розміру щоквартальної премії за виконання основних показників фінансово-господарської діяльності товариства, починаючи з 1-го кварталу 2016 року по 1 квартал 2017 року включно та виплатити йому нараховані суми премій.

66. Вказані висновки узгоджуються із встановленою у ПАТ «Укртрансгаз» колективним договором системою преміювання та є правильними, оскільки нарахування розміру премії є виключним повноваженням комісії з питань преміювання, яка є колегіальним органом відповідача, а суд не може перебирати на себе функцію призначення та нарахування премії замість органу, на який покладено такі повноваження.

67. Премії за виконання основних техніко - економічних показників виробничо-господарської діяльності та щоквартальні премії за виконання основних показників фінансово-господарської діяльності є засобом заохочення працівника та не є обов`язковим платежем, хоча і входять до структури заробітної плати.

68. Визначення розміру таких доплат законодавством та положеннями колективного договору, який діє у ПАТ «Укртрансгаз» визначено як дискреційні повноваження колегіального органу цього товариства - комісії з питань преміювання, тому суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд дійшов правильного висновку про відмову у задоволенні позовних щодо зобов`язання нарахувати і виплатити премії у конкретних розмірах, які були виплачені керівному складу УМГ «Львівтрансгаз» за відповідні періоди.

69. Схожих за змістом висновків дійшов Верховний Суд у постановах

від 23 квітня 2020 року у справі № 219/5775/17 (провадження

№ К/9901/56467/18), від 15 червня 2020 у справі № 623/3181/16-а (провадження № К/9901/35580/18).

70. Відмовляючи у задоволенні вимог позивача про нарахування та виплату йому премій за період з 2 кварталу 2017 року по день набрання рішенням суду законної сили, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, правильно виходив з їх необґрунтованості та встановив, що згідно наказів про преміювання із додатками, починаючи з 2 кварталу 2017 року премія позивачу нараховується, а її розмір визначений комісією з питань преміювання, у порядку, передбаченому умовами колективного договору.

71. Суди попередніх інстанцій дійшли правильних висновків про необґрунтованість вимог позивача про виплату йому за ці ж періоди усіх належних виплат, які були виплачені керівному складу УМГ «Львівтрансгаз», оскільки оплата праці здійснюється індивідуально, може мати у кожному випадку різну структуру, а відтак, не може мати узагальненого підходу.

72. Доводи касаційної скарги щодо виплати заниженого розміру квартальних премій, інших премій за 2017-2018 роки в порівнянні з іншими працівниками за виконання планових господарсько-фінансових показників філії, є необґрунтованими, оскільки, як правильно встановлено судами попередніх інстанцій порядок вирішення, нарахування та виплати премій працівникам у ПАТ «Укртрансгаз» носить не узагальнений та зрівняльний характер, а застосовується роботодавцем індивідуально шляхом розгляду на комісії, на підставі подання безпосереднього керівника конкретного розміру премії для кожного працівника індивідуально у відповідності до його вкладу у роботі, його відношення до роботи.

73. Суди дійшли правильних висновків про відмову у задоволенні вимог про зобов`язання відповідача забезпечити йому умови праці на посаді згідно посадової інструкції, затвердженої 27 квітня 2016 року президентом ПАТ «Укртрансгаз» шляхом видачі відповідного наказу, та правильно виходили з того, що підприємство самостійно визначає свою організаційну структуру, встановлює чисельність працівників і штатний розпис. Суд не може втручатись у господарську діяльність підприємства. При цьому, судами установлено, що незважаючи на відсутність посади позивача у організаційній структурі, його трудові права не порушуються, оскільки штатним розписом посада позивача передбачена, заробітна плата йому нараховується та виплачується, а наказ від 30 червня 2017 року

№ 274 «Про розподіл службових обов`язків» скасований, відтак, не може порушувати умов праці позивача.

74. Доводи касаційної скарги в цій частині вимог зводяться до переоцінки доказів та незгоди заявника з висновками суду щодо встановлених обставин справи. Проте згідно з частиною першою статті 400 ЦПК України редакції, чинній на момент подачі касаційної скаргив касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

75. Розглядаючи позовні вимоги, суд повно та всебічно дослідив наявні у справі докази і надав їм належну оцінку, правильно встановив обставини справи, у результаті чого ухвалив законне й обґрунтоване рішення, яке відповідає вимогам матеріального та процесуального права.

76. Наведені в касаційній скарзі доводи не спростовують висновків суду по суті вирішення указаного позову та не дають підстав вважати, що судом порушено норми матеріального та процесуального права, про що зазначає у касаційній скарзі заявник.

Щодо позовної вимоги про відшкодування моральної шкоди

77. Скасуванням судових рішень про накладення дисциплінарних стягнень відпала підстава для ненарахування премії працівнику - у зв`язку з застосуванням до нього доган, передбаченої Положенням про преміювання.

78. Обґрунтовуючи позовні вимоги про відшкодування моральної шкоди, ОСОБА_1 посилався на те, що моральна шкода полягає в приниженні його гідності, в моральних переживаннях у зв`язку з неодноразовими звернення до відповідача за виплатою преміальних. Також моральна шкода полягає і у порушенні нормальних життєвих зв`язків. Умисна невиплата премій та ненарахування в зв`язку з цим інших виплат, доплат обмежило сім`ю позивача в фінансових можливостях реалізовувати свої життєво-необхідні плани. Через психологічну обстановку, нервову напругу та переживання позивач неодноразово проходив лікування і в результаті визнаний особою з інвалідністю ІІІ групи безстроково.

79. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог про відшкодування моральної шкоди, суди попередніх інстанцій обмежились посиланнями на те, що позивачем не надано достатніх доказів в підтвердження зазначених обставин, будь-які дані, які б свідчили про причинно-наслідковий зв`язок між невиплатою премій та визнанням позивача особою з інвалідністю в матеріалах справи відсутні.

80. За змістом статті 237-1 КЗпП України відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

81. Відповідно до частини другої статті 23 ЦК України моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

82. При вирішенні спору про відшкодування моральної шкоди підлягає обов`язковому з`ясуванню наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

83. Встановивши порушення прав позивача на справедливі умови праці, які включають в себе і оплату праці, у тому числі право на преміювання у грудні 2015 року та 1-4 квартали 2016 року, 1-ий квартал 2017 року суди попередніх інстанцій не врахували, що це безперечно спричинило психологічний стрес та переживання щодо фінансових можливостей для реалізації життєво-необхідних планів.

84. Враховуючи викладені вище обставини, принцип розумності та справедливості, суд приходить до висновку, що позов в частині відшкодування моральної шкоди необхідно задовольнити частково, та визначити таке відшкодування в розмірі 5 000 грн.

85. У задоволенні решти позовних вимог в частині відшкодування моральної шкоди необхідно відмовити.

ВИСНОВКИ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

86. Згідно із пунктами 1 та 3 частини першої статті 409 ЦПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

87. Суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення, не передаючи справи на новий розгляд.

88. Відповідно до частини першої статті 410 ЦПК України в редакції, чинній на момент подачі касаційної скарги, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

89. Згідно з частинами другою та третьою статті 412 ЦПК України порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення лише за умови, якщо це порушення призвело до ухвалення незаконного рішення; неправильним застосуванням норм матеріального права вважається неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягає застосуванню.

90. Оскільки у справі в частині вирішення позовних вимог про відшкодування моральної шкоди не вимагається збирання або додаткової перевірки чи оцінки доказів, обставини справи встановлені судами повно, але допущено неправильне застосування норм матеріального права, тому рішення суду першої інстанції та постанова апеляційного суду в цій частині підлягають скасуванню з ухваленням нового рішення про часткове задоволення позовних вимог.

91. В іншій частині рішення суду першої інстанції та постанову апеляційного суду слід залишити без змін.

Щодо судових витрат

92. Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (частина перша статті 141 ЦПК України).

93. Відповідно до частини тринадцятої статті 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанцій, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

94. З огляду на часткове задоволення касаційної скарги ОСОБА_1 - скасування рішення суду першої інстанції та постанова апеляційного суду в частині вирішення позовних вимог про стягнення моральної шкоди, з ухваленням в цій частині нового судового рішення про часткове задоволення позовних вимог, судовий збір, сплачений ОСОБА_1 за перегляд справи в суді касаційної інстанції в наведеній частині, в розмірі 1 536,80 грн, що єпропорційним задоволеним вимогам, підлягає компенсації за рахунок ПАТ «Укртрансгаз».

Керуючись статтями 400 410 412 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ :

1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

2. Рішення Сихівського районного суду м. Львова від 16 листопада

2018 року та постанову Львівського апеляційного суду від 08 липня

2019 року в частині вирішенні позовних вимог про відшкодування моральної шкоди скасувати, у цій частині прийняти нову постанову.

Стягнути з публічного акціонерного товариства «Укртрансгаз» на користь ОСОБА_1 5 000 грн на відшкодування моральної шкоди.

3. В іншій частині рішення Сихівського районного суду м. Львова

від 16 листопада 2018 року та постанову Львівського апеляційного суду від 08 липня 2019 року залишити без змін.

4. Стягнути з публічного акціонерного товариства «Укртрансгаз» на користь ОСОБА_1 1 536,80 грн судового збору.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий В. С. Висоцька

Судді А. І. Грушицький

І. В. Литвиненко

Є. В. Петров

О. С. Ткачук