ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 листопада 2022 року

м. Київ

справа № 464/4501/19

провадження № 51 - 1329 км 22

Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати

Касаційного кримінального суду у складі:

головуючого судді ОСОБА_14

суддів: ОСОБА_15., ОСОБА_16.,

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_17,

прокурора ОСОБА_18.,

розглянув у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження за касаційною скаргою захисника ОСОБА_19. на вирок Сихівського районного суду м. Львова від 24 лютого 2021 року та ухвалу Львівського апеляційного суду від 22 лютого 2022 року стосовно

ОСОБА_1 ,

ІНФОРМАЦІЯ_1 ,

уродженця та мешканця

АДРЕСА_1 ),

засудженого за вчинення злочину, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України.

Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини

Вироком Сихівського районного суду м. Львова від 24 лютого 2021 року, залишеним без змін ухвалою Львівського апеляційного суду від 22 лютого 2022 року, ОСОБА_1 засуджено за вчинення злочину, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України, до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки 6 місяців.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_1 звільнено від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком 3 роки з покладенням на нього обов`язків, передбачених ст. 76 КК України.

За вироком суду ОСОБА_1 визнано винуватим у тому, що він 17 серпня 2019 року приблизно о 23:40, перебуваючи у громадському місці неподалік кафе «Рома стиль» на вул. Стрийська, 81 у м. Львові, маючи умисел на грубе порушення громадського порядку, з мотивів явної неповаги до суспільства, дістав зі своєї нагрудної сумки самозарядний пістолет «ФОРТ-17Р» № НОМЕР_1 , калібру 9 мм, який відноситься до травматичної зброї з вогнепальним принципом метання снаряду, та безпричинно, ігноруючи загальноприйняті норми поведінки, здійснив близько шести пострілів у бік ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , влучивши в них.

В результаті здійснених ОСОБА_1 пострілів потерпілі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 отримали легкі тілесні ушкодження.

Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала

У касаційній скарзі захисник ОСОБА_19., не погоджуючись із судовими рішеннями через істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, просить їх скасувати, кримінальне провадження стосовно ОСОБА_1 - закрити.

Свої вимоги захисник мотивує тим, що:

- протокол огляду місця події від 18 серпня 2019 року є недопустимим доказом, оскільки слідча дія була проведена в приміщенні Сихівського відділу поліції, а не за реальним місцем подій;

- під час проведення вказаного огляду місця події неповноважною особою фактично був проведений обшук ОСОБА_1 , а не поверхнева перевірка, як про це вказує орган досудового розслідування, та освідування, що не передбачено КПК України;

- обшук та освідування ОСОБА_1 проведенні до внесення відомостей до ЄРДР, що тягне за собою недопустимість зібраних у справі доказів як «плодів отруєного дерева»;

- ОСОБА_1 не були роз`яснені його права при затриманні та не було складено відповідний протокол;

- в діях ОСОБА_1 відсутній склад інкримінованого злочину, а його вина не доведена поза розумним сумнівом;

- суд першої інстанції залишив поза увагою допущені органом досудового розслідування порушення, врахував недопустимі докази та ухвалив вирок, який не відповідає вимогам статей 370 374 КПК України;

- суд апеляційної інстанції належним чином не перевірив викладених в апеляційній скарзі доводів та безпідставно погодився з висновками суду першої інстанції.

Позиції учасників судового провадження

Прокурор заперечив проти задоволення касаційної скарги, просив залишити її без задоволення, а оскаржувані судові рішення стосовно ОСОБА_1 - без зміни.

Мотиви Суду

Положенням ст. 433 КПК України визначено, що суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу; суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.

Відповідно до вимог ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.

За змістом ст. 94 КПК України суд під час прийняття відповідного процесуального рішення за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінює кожний доказ із точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - із точки зору достатності та взаємозв`язку.

Згідно зі ст. 91 КПК України у кримінальному провадженні підлягають доказуванню, в тому числі, подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини кримінального правопорушення), винуватість обвинуваченого у його вчиненні, форма вини, мотив і мета його вчинення.

Обвинувальний вирок ухвалюється судом лише в тому випадку, коли вина обвинуваченої особи доведена поза розумним сумнівом.

Стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкримінований злочин був учинений і обвинувачений є винним у вчиненні цього злочину.

У поданій касаційній скарзі захисник ставить питання про істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, що призвело до безпідставного засудження ОСОБА_1 за вчинення злочину, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України, покликаючись на недопустимість зібраних доказів.

Проте зазначені доводи Суд уважає такими, що не ґрунтуються на матеріалах кримінального провадження та вимогах кримінального й кримінального процесуального законів.

Так, при перевірці матеріалів кримінального провадження касаційним судом установлено, що свої висновки про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України, та правильність кваліфікації його дій за даною нормою кримінального закону судом першої інстанції зроблено на підставі доказів, досліджених та оцінених у сукупності з дотриманням вимог кримінального процесуального закону, про що у судовому рішенні наведено докладні мотиви.

Положеннями ст. 296 КК України передбачено відповідальність за грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжується особливою зухвалістю чи винятковим цинізмом (хуліганство).

Основний безпосередній об`єкт хуліганства - громадський порядок. Його додатковим факультативним об`єктом можуть виступати здоров`я особи, авторитет органів державної влади, громадська безпека.

Як убачається з вироку, суд першої інстанції свої висновки про винуватість ОСОБА_1 у грубому порушенні громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалось особливою зухвалістю, із застосуванням пістолета, обґрунтував:

- показаннями потерпілого ОСОБА_3 про те, що 17.08.2019 приблизно о 23.30-23.40 він разом зі своїми друзями ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 перебував поруч з кафе «Рома стиль» на вул. Стрийська, 81 у м. Львові. Усі спілкувались між собою та жодним чином не порушували спокій інших. Раптом із-за будинку вийшов обвинувачений ОСОБА_1 та попросив ОСОБА_8 , від якого знаходився на відстані приблизно 1 метр, підійти до нього. Вважає, що ОСОБА_1 був у нетверезому стані. Одягнений він був в джинси, олімпійку, мав сумку, яка висіла спереду на грудях. Почувши тричі відмову ОСОБА_8 підійти, ОСОБА_1 з нагрудної сумки витягнув пістолет, перезарядив його, спрямував дуло в їхню сторону та почав стріляти. Після цього всі почали тікати, а ОСОБА_1 здійснив приблизно 6-7 пострілів, поціливши йому (потерпілому) в ліву ногу. Через декілька секунд з`явились працівники патрульної поліції, яким він описав нападника. В подальшому якийсь невідомий чоловік сказав, що особа, яка стріляла, перебуває в кафе «Старе село», яке знаходилось від місця події на відстані 50-70 метрів за рогом будинку. Коли зайшли в це кафе, то побачили обвинуваченого, якого потерпілий впізнав зі спини за його сумкою. Під час затримання обвинувачений виражався в їхню сторону нецензурно, поводився агресивно, погрожував їм. Також потерпілий вказав, що під час події було темно, але біля них був розташований ліхтар, тому було все добре видно. Алкогольних напоїв в цей день не вживав, хтось із друзів пив пиво. Цивільний позов та зазначене в заяві обґрунтування повністю підтримав, на запитання захисника продемонстрував шрам від рани та додатково зазначив, що у нього певний час боліла нога, він відчував дискомфорт, страх, розуміючи, що існувала реальна загроза його життю, та деякий час не відвідував навчання. Вважає за необхідне призначити ОСОБА_1 суворе покарання;

- показаннями потерпілого ОСОБА_2 про те, що ввечері 17.08.2019 він зі своїми друзями перебував біля магазину «Рома стиль» на вул. Стрийська у м. Львові. В певний момент до ОСОБА_8 на відстань приблизно один метр підійшов ОСОБА_1 , який міг бути в стані алкогольного сп`яніння, та кілька разів попросив його спуститися, на що отримав відмови. Після цього обвинувачений з сумки витягнув пістолет та почав стріляти, а всі присутні почали тікати. Пролунало 6-7 пострілів та один з них влучив йому в ногу, а саме в задню частину лівого стегна. В той час з`явились працівники поліції, яким вони розповіли про обставини події. Також зазначив, що ОСОБА_1 та його риси обличчя бачив в профіль та роздивився добре, оскільки на місці події було достатнє освітлення. Обвинувачений був одягнений в темні штани, светр, мав сумку чорного кольору через плече. Знайти ОСОБА_1 допоміг незнайомий чоловік, який сказав, що він знаходиться в кафе «Старе село», де обвинуваченого і затримали. Цивільний позов підтримав повністю з підстав, що в ньому викладені;

- показаннями свідків ОСОБА_6 , ОСОБА_9 , ОСОБА_5 , ОСОБА_7 , які показали суду про те, що 17.08.2019 приблизно о 23:00 вони з друзями перебували біля магазину «Рома стиль». До них підійшов ОСОБА_1 , який був одягнений в темні штани, светр з капюшоном, мав чорну сумку через плече, та хотів. Після відмови він (обвинувачений) витягнув з нагрудної сумки пістолет та почав стріляти, а всі почали тікати. Обвинувачений здійснив приблизно 5-6 пострілів. Постріли ОСОБА_1 влучили у потерпілих. ОСОБА_1 та його дії добре було видно, оскільки місце події освітлював ліхтар. Вони впізнали ОСОБА_1 , коли його виводили з кафе. ОСОБА_1 перебував в стані алкогольного сп`яніння. Вони не бачили на руках ОСОБА_1 кайданок;

- показаннями свідка ОСОБА_10 , який в судовому засіданні показав про те, що він, будучи інспектором патрульної поліції УПП у Львівській області ДПП, 17.08.2019 заступив на службу та разом з військовослужбовцями Національної гвардії України відпрацьовував район автовокзалу на вул. Стрийська у м. Львові. В певний момент вони почули звуки пострілів та побачили, що з цього місця побігло кілька осіб. Двоє хлопців повідомили, що постріли здійснив невідомий їм чоловік. Перехожий, який рухався їм назустріч, повідомив, що можливо той, кого вони розшукують, перебуває в кафе «Старе село». Вказаний перехожий був худорлявий, середнього зросту, візуально знайомий свідку, оскільки раніше можливо притягувався до відповідальності. В приміщенні вказаного кафе потерпілі впізнали обвинуваченого ОСОБА_1 як особу, яка здійснювала постріли. Останній сидів на високому стільці біля барної стійки, у нього була сумка через плече за спиною. На пропозицію вийти на вулицю останній погодився та добровільно вийшов. Від нього був запах алкоголю та поведінка вказувала на можливий стан сп`яніння. Також зазначив, що потерпілі вказали, що з товаришами перебували біля магазину на підвищенні. В цей момент до них підійшов невідомий, як пізніше з`ясувалось, що це був обвинувачений ОСОБА_1 , та сказав, що вони порушують тишу та раптово почав стріляти, здійснивши приблизно 3-4 постріли, які нагадували постріли з бойового пістолета. Один з потерпілих повідомив, що відчуває біль після пострілу. ОСОБА_1 пояснював, що здійснив постріли в бік хлопців з травматичного пістолета, на який має дозвіл. В обвинуваченого була сумка через плече, так звана «тактична». ОСОБА_1 привідкрив кишеню сумки та в ній було видно зброю. На місці події ОСОБА_1 не представився та особистих документів не надав. В подальшому ОСОБА_1 запросили до Сихівського відділу поліції, на що останній не заперечував, там було встановлено його особу, останній надав зброю та боєприпаси, а також дозвіл на зброю. Зазначив, що він (свідок) мав нагрудну камеру, яку увімкнув, однак з якого саме моменту, не пригадав. На місці здійснення пострілів яскравого освітлення не було, однак місцевість освітлював ліхтар. Також ствердив, що ОСОБА_1 затриманим не був, у пересуванні обмежений не був, однак при цьому не говорив, що хоче йти з місця події. В певний момент ОСОБА_1 тримали за руки для власної безпеки, оскільки в нього була зброя, з якої він здійснив постріли. Своє твердження, яке зафіксоване на відеозаписі, про затримання ОСОБА_1 свідок пояснив тим, що мав на увазі, що особу виявили і він перебуває біля них;

- показаннями свідка ОСОБА_11 про те, що він працює барменом у кафе-барі «Старе село», знайомий з обвинуваченим ОСОБА_1 , відносини з останнім приязні. В один з вечорів серпня 2019 року, можливо 17 числа, ОСОБА_1 перебував у вказаному кафе-барі, куди прийшов приблизно о 17-18 годині, а час роботи кафе-бару - до 23 години. ОСОБА_1 сидів біля барної стійки та пив каву, розмовляв по телефону, алкоголю не замовляв. В той час свідок ОСОБА_11 неодноразово виходив із залу та за ОСОБА_1 не спостерігав. Чи виходив ОСОБА_1 на вулицю, не пам`ятає, але міг виходити, щоб покурити. ОСОБА_1 в кафе-барі перебував кілька годин. Приблизно о 23 год., або трохи пізніше, в кафе-бар зайшли двоє працівників поліції та двоє військовослужбовців, а також особа в цивільному одязі. Розмови між ОСОБА_1 та поліцейськими не чув. ОСОБА_1 в той день був одягнений в світлі штани, мав сумку. Після цього вказані особи вийшли з кафе бару та забрали з собою ОСОБА_1 ;

а також даними, що містяться у:

- повідомленні на службу 102 про те, що 17 серпня 2019 року о 23:39 затримано невідомого чоловіка, який стріляв з травматичної зброї;

- протоколі огляду місця події від 18 серпня 2019 року з фототаблицею до нього, згідно з яким в ході проведення огляду місця події в приміщенні Сихівського ВП ГУНП у Львівській області у ОСОБА_1 було вилучено: схожий на пістолет предмет, на який він пред`явив відповідний дозвіл, патрони, два магазини до пістолета, які в подальшому були визнані речовими доказами;

- відеозаписі подій, що мали місце 17.08.2019 на АДРЕСА_2 , який було визнано речовим доказом;

- протоколі пред`явлення особи для впізнання від 17.09.2019 з фототаблицею до нього, згідно з яким свідок ОСОБА_7 за загальними рисами обличчя та зовнішнім виглядом впізнала серед інших осіб ОСОБА_1 як особу, яка 17.08.2019 приблизно о 23.40 год. на АДРЕСА_2 здійснила 5-6 пострілів з пістолета в бік групи осіб, серед яких була свідок ОСОБА_7 та її друзі;

- висновку експерта №5/358 від 05.09.2019, згідно з яким самозарядний пістолет калібру 9мм Р.А. є гладкоствольною, коротко-ствольною вогнепальною зброєю - пристроєм «Форт-17Р», № НОМЕР_1 , виробництва НВО «Форт», м. Вінниця, Україна, призначений для стрільби (відстрілу) патронів, споряджених еластичними снарядами травматичної (несмертельної) дії, та відноситься до травматичної зброї з вогнепальним принципом метання снаряду; пістолет придатний до стрільби, слідів переробки пістолета з метою зміни їх конструкції та призначення для стрільби бойовими патронами, немає; вісімнадцять патронів з маркувальними позначеннями в донній частині: п`ять патронів «Форт 9 mm Р.А.», тринадцять патронів «SOBR 9 mm Р.А.» є боєприпасами, пістолетними патронами калібру 9 мм Р.А., придатними до стрільби в тому числі з пістолета «Форт-17Р», № НОМЕР_1 кал. 9 мм Р.А., наданого на дослідження;

- висновку експерта № 781 від 28.08.2019, згідно з яким у потерпілого ОСОБА_2 було виявлено садно на задньо-внутрішній поверхні лівого стегна; вказане тілесне ушкодження могло виникнути 17.08.2019 внаслідок дії тупого предмета з обмеженою поверхнею, можливо яким могла бути і гумова куля, та відноситься до легкого ступеня тяжкості і не було небезпечним для життя і здоров`я в момент заподіяння;

- висновку експерта № 780 від 28.08.2019, згідно з яким у потерпілого ОСОБА_3 було виявлено садно на задній поверхні лівого стегна; вказане тілесне ушкодження могло виникнути 17.08.2019 внаслідок дії тупого предмета з обмеженою поверхнею, можливо яким могла бути і гумова куля, та відноситься до легкого ступеня тяжкості і не було небезпечним для життя і здоров`я в момент заподіяння.

При цьому суд першої інстанції дав оцінку показанням ОСОБА_1 про те, що інкримінованого злочину він не вчиняв, та визнав їх непереконливими, оскільки не встановив того, що потерпілі та свідки, які були попереджені про кримінальну відповідальність за дачу неправдивих показань, обмовили ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого злочину, їхні показання узгоджуються з іншими здобутими у кримінальному провадженні та дослідженими в судовому засіданні доказами.

Суд першої інстанції на підставі вказаних доказів встановив сукупність усіх передбачених законом ознак складу злочину, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України, та, ухвалюючи вирок, дійшов обґрунтованого висновку про те, що ОСОБА_1 вчинив інкриміноване йому суспільно небезпечне діяння.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає, що винуватість ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України, доведена поза розумним сумнівом.

Порушень процесуального порядку збирання наведених у вироку доказів за матеріалами провадження не встановлено та судом правильно вирішено питання про їхню належність і допустимість, з дотриманням вимог статей 85-87 89 94 95 КПК України.

Колегія суддів касаційного суду вважає, що судовий розгляд кримінального провадження стосовно ОСОБА_1 проведено з дотриманням вимог ст. 337 КПК України, в межах пред`явленого обвинувачення, та його діям дано правильну юридичну оцінку.

Вирок суду першої інстанції відповідає вимогам статей 370 374 КПК України.

Відповідно до ст. 65 КК України при призначенні покарання суд повинен ураховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

Як убачається з мотивувальної частини вироку, суд першої інстанції, обґрунтовуючи свій висновок щодо виду й міри покарання та призначаючи ОСОБА_1 покарання, врахував ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, відсутність обставин, що обтяжують покарання, дані про особу винного, зокрема те, що він позитивно характеризується, працює, проживає однією сім`єю з ОСОБА_12 та її дитиною ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_2., на медичних обліках не перебуває, згідно зі ст. 89 КК України судимості не має, а також досудову доповідь органу пробації.

При цьому, врахувавши те, що ОСОБА_1 брав участь в бойових діях в зоні АТО протягом 2014-2016 років, має численні нагороди, серед яких медаль Президента України «За врятоване життя», суд дійшов висновку про можливість звільнення ОСОБА_1 від відбування покарання з випробуванням, якщо він протягом визначеного судом іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього судом, відповідно до ст. 76 КК України, обов`язки, зокрема: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи, навчання.

Таким чином суд при призначенні ОСОБА_1 покарання дотримався вимог статей 50 65-67 КК України.

Суд апеляційної інстанції, переглядаючи вирок суду першої інстанції, за апеляційною скаргою захисників з дотриманням вимог статей 404 405 407 412-414 КПК України перевірив зазначені в ній доводи, проаналізував їх, дав на них вичерпну відповідь, зазначивши в ухвалі достатні підстави, через які визнав їх необґрунтованими.

За результатами перегляду вироку суду першої інстанції суд апеляційної інстанції з урахуванням конкретних обставин справи погодився з оцінкою доказів, досліджених місцевим судом та врахованих при доведенні винуватості ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України, належним чином умотивувавши свої висновки.

Перегляд кримінального провадження в апеляційному порядку здійснювався відповідно до вимог кримінального процесуального закону, ухвала суду апеляційної інстанції відповідає вимогам статей 370 419 КПК України.

Що стосується доводів касаційної скарги про недопустимість зібраних доказів, то Суд уважає їх безпідставними.

Як убачається із судових рішень, доводи сторони захисту про недопустимість протоколу огляду місця події та похідного від нього висновку експерта № 5/358 від 05 вересня 2019 року як «плоду отруєного дерева», а також непричетності ОСОБА_1 до інкримінованого злочину були предметом перевірки судів першої та апеляційної інстанцій.

Так, суд першої інстанції вказав на те, що з дослідженого в ході судового розгляду відеозапису подій встановлено, що ОСОБА_1 на пропозицію працівників правоохоронних органів добровільно погодився їхати до відділу поліції для з`ясування усіх обставин інциденту, де у нього було вилучено пістолет, магазини і патрони до пістолета. При цьому, ОСОБА_1 самостійно показував працівнику поліції вміст своєї сумки. Жодних спецзасобів, в тому числі кайданок, до ОСОБА_1 не застосувалось. Суд першої інстанції не знайшов достатніх підстав для визнання вказаних доказів недопустимими й визнав достатніми зібрані докази на підтвердження винуватості ОСОБА_1 . Водночас зазначив, що непроведення огляду в приміщенні відділу поліції могло спричинити втрату такої можливості для своєчасної фіксації відомостей щодо обставин події.

Суд апеляційної інстанції підтвердив висновки суду в цій частині та зазначив про те, що огляд речей і документів, наданих ОСОБА_1 у приміщенні відділення поліції, відповідає вимогам ч. 1 ст. 237 КПК України, а не проведення огляду в приміщенні відділу поліції могло спричинити втрату можливості для своєчасної фіксації відомостей щодо обставин вчинення кримінального правопорушення, тому й не встановив порушень ст. 214 КПК України.

Також апеляційний суд зауважив, що відібрання у ОСОБА_1 змивів рук не є освідуванням у розумінні ст. 241 КПК України, а тому його проведення не потребувало відповідної постанови прокурора.

Суд погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій та вважає їх достатньо обґрунтованими і вмотивованими.

Тих істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які передбачені ст. 412 КПК України та які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення, Судом не встановлено.

Керуючись статтями 441 442 КПК України, Суд

постановив:

Касаційну скаргу захисника ОСОБА_19. залишити без задоволення, а вирок Сихівського районного суду м. Львова від 24 лютого 2021 року та ухвалу Львівського апеляційного суду від 22 лютого 2022 року стосовно ОСОБА_1 - без зміни.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

С у д д і:

ОСОБА_14 ОСОБА_15 ОСОБА_16