ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 жовтня 2022 року

м. Київ

Справа № 465/1113/17

Номер провадження в апеляційному суді 11-кп/811/849/21

Провадження № 51 - 1637 км 22

Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:

головуючого ОСОБА_2,

суддів: ОСОБА_3, ОСОБА_4,

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_5,

прокурора ОСОБА_6,

розглянув у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12017140080000113 від 13 січня

2017 року щодо

ОСОБА_1 ,

ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Львова, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

за ст. 185 ч. 1, ст. 185 ч. 2 КК України,

за касаційною скаргою прокурора, який брав участь у розгляді кримінального провадження судом апеляційної інстанції, - ОСОБА_11 на вирок Франківського районного суду м. Львова від 20 липня 2021 року та ухвалу Львівського апеляційного суду від 23 березня 2022 року щодо ОСОБА_1 .

Зміст судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини

Вироком Франківського районного суду м. Львова від 20 липня 2021 року задоволено заяву ОСОБА_1 про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, скасовано за нововиявленими обставинами вирок Франківського районного суду м. Львова від 13 квітня 2017 року, яким ОСОБА_1 засуджено за

ст. 185 ч.1, ст. 185 ч. 2, ст. 70 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 1 рік 6 місяців та на підставі ст. 75 КК України звільнено від відбування покарання з випробуванням зі встановленням іспитового строку тривалістю 1 рік, та ухвалено новий вирок, яким ОСОБА_1 засуджено:

- за ст. 185 ч. 1 КК України до покарання у виді арешту на строк 2 місяці,

- за ст. 185 ч. 2 КК України до покарання у виді арешту на строк 3 місяці.

На підставі ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим ОСОБА_1 призначено остаточне покарання у виді арешту на строк 3 місяці.

Строк відбування покарання ОСОБА_1 вказано рахувати з моменту приведення вироку до виконання.

Вироком суду ОСОБА_1 визнано винуватим і засуджено за вчинення кримінальних правопорушень за наступних обставин.

25 грудня 2016 року приблизно о 16 годині 25 хвилин ОСОБА_1 в приміщенні торгового залу магазину «Сім-23» ТОВ «Клевер Сторс», розташованого за адресою: м. Львів, вул. Сахарова, 50, шляхом вільного доступу таємно викрав шоколадки на загальну суму 176 гривень 28 копійок.

Крім того, 29 грудня 2016 року приблизно о 16 годині 50 хвилин та 01 січня 2017 року приблизно о 12 годині 15 хвилин ОСОБА_1 в приміщенні того ж магазину за аналогічних обставин повторно таємно викрав шоколадки та цукерки на загальну суму відповідно 296 гривень 80 копійок та 173 гривні 80 копійок.

Ухвалою Львівського апеляційного суду від 23 березня 2022 року зазначений вирок суду першої інстанції щодо ОСОБА_1 залишено без зміни, а апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_7 - без задоволення.

Клопотання обвинуваченого ОСОБА_1 та його захисника - адвоката

ОСОБА_9 задоволено частково, звільнено ОСОБА_1 від призначеного покарання за вироком Франківського районного суду м. Львова від 20 липня

2021 року на підставі статей 49 74 КК України у зв`язку із закінченням строків давності.

Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала, а також короткий зміст поданих заперечень

У касаційній скарзі прокурор, посилаючись на істотне порушення кримінального процесуального закону та неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, просить скасувати вирок суду першої інстанції та ухвалу апеляційного суду щодо ОСОБА_1 і призначити новий розгляд у суді першої інстанції. Указує на те, що у заяві про перегляд вироку Франківського районного суду м. Львова від 13 квітня 2017 року за нововиявленими обставинами ОСОБА_1 зазначив про перебування в стані наркотичного сп`яніння під час досудового розслідування та судового розгляду, а тому він не міг належним чином захищати свої права, проте не навів жодного обґрунтування з посиланням на ст. 459 КПК України про обставини, які не були відомі суду при ухваленні судового рішення і які самі по собі або разом із раніше виявленими обставинами доводять неправильність вироку, про що зазначалось в ухвалі Львівського апеляційного суду від 27 січня

2020 року. Вважає, що ОСОБА_1 мав можливість повідомити орган досудового розслідування та суд про зазначену ним у заяві обставину. Зазначає, що судом першої інстанції досліджувались дані про особу ОСОБА_1 та згідно з довідкою наркологічного диспансеру він не перебуває на обліку у лікаря нарколога. Указує на те, що суд не уповноважений збирати докази існування нововиявлених обставин, проте судом першої інстанції за клопотанням захисника було призначено комплексну психолого-психіатричну експертизу, за результатами якої отримано висновок від 10 березня 2021 року № 69, дані якого тлумачаться судом як нововиявлені обставини, тобто суд вийшов за межі розгляду заяви ОСОБА_1 . Звертає увагу на те, що ОСОБА_1 28 жовтня 2017 року повторно вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ст. 186 ч. 2 КК України, перебіг давності переривався і відповідні строки не закінчились на момент апеляційного розгляду. Вважає, що суд апеляційної інстанції не встановив та не усунув порушення, допущені судом першої інстанції, а також безпідставно відмовив прокурору у витребуванні відповідної інформації про вчинення ОСОБА_1 нового кримінального правопорушення.

У запереченнях на касаційну скаргу прокурора захисник ОСОБА_1 - адвокат ОСОБА_9 просить залишити її без задоволення через необґрунтованість наведених прокурором доводів.

Від інших учасників судового провадження заперечень на касаційну скаргу прокурора не надходило.

Позиції учасників судового провадження

Прокурор у судовому засіданні вважала касаційну скаргу прокурора, який брав участь у розгляді кримінального провадження судом апеляційної інстанції, обґрунтованою і просила її задовольнити.

Мотиви Суду

Заслухавши суддю-доповідача, доводи учасників судового провадження, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла до наступних висновків.

Згідно зі ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.

Доводи касаційної скарги прокурора про істотне порушення вимог кримінального процесуального закону є обґрунтованими.

Відповідно до ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом, на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 цього Кодексу, та в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.

Порядок здійснення провадження за нововиявленими обставинами врегульований главою 34 КПКУкраїни, у якій наведений вичерпний перелік нововиявлених обставин, за наявності яких можуть бути переглянуті судові рішення, що набрали законної сили.

Відповідно до вимог ст. 459 КПКУкраїни судові рішення, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими обставинами, якими визнаються:

- штучне створення або підроблення доказів, неправильність перекладу висновку і пояснень експерта, завідомо неправдиві показання свідка, потерпілого, підозрюваного, обвинуваченого, на яких ґрунтується вирок; - скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення вироку чи постановлення ухвали, що належить переглянути; - інші обставини, які не були відомі суду на час судового розгляду при ухваленні судового рішення і які самі по собі або разом із раніше виявленими обставинами доводять неправильність вироку чи ухвали, що належить переглянути.

Нововиявлені обставини - це встановлені розслідуванням, вироком суду, що набрав законної сили або викладені у заяві учасників судового провадження юридичні факти, які знаходяться в органічному зв`язку з елементами предмета доказування у кримінальній справі і спростовують їх через попередню невідомість та істотність висновків, що містяться у вироку, ухвалі, як такі, що не відповідають об`єктивній дійсності.

Нововиявлені обставини характеризуються такими ознаками: - невідомість суду з причин, від нього незалежних; - істотне значення для провадження; - наявність в об`єктивній дійсності до ухвалення вироку; - неможливість урахування під час провадження у справі та ухвалення вироку в зв`язку з їх невідомістю суду;

- відкриття тільки після вступу вироку у законну силу. Тобто необхідно наявність двох умов для визнання обставини нововиявленою, це обставини, які об`єктивно існували на момент вирішення кримінального провадження та не були відомі і не могли бути відомі на той час суду та хоча б одній особі, яка брала участь у справі.

При цьому важливим є дотримання принципу юридичної визначеності. Європейський суд з прав людини у рішеннях від 3 квітня 2008 року в справі «Пономарьов проти України» та від 29 жовтня 2015 року в справі «Устименко проти України» неодноразово наголошував, що одним з основних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, яка передбачає дотримання принципу

«res judicata», тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов`язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише коли він зумовлений особливостями і непереборними обставинами. Цей принцип передбачає повагу до остаточності судових рішень та наполягає на тому, щоб жодна сторона не могла вимагати перегляду остаточного й обов`язкового судового рішення просто задля нового розгляду та постановлення нового рішення у справі.

Відступи від цього принципу є виправданими лише тоді, коли вони обумовлюються обставинами суттєвого та неспростовного характеру (рішення ЕСПЛ від 09 червня 2011 року в справі «Желтяков проти України»).

Процедура скасування остаточного рішення передбачає виникнення суттєвих для справи обставин, які раніше не були відомі. Особа, яка порушує питання про скасування, має довести, що не було можливості надати зазначені докази на остаточному розгляді і що вони є суттєвими. Така процедура сама по собі не суперечить вимозі щодо юридичної визначеності в тій мірі, в якій вона використовується для виправлення помилок правосуддя (рішення ЄСПЛ від

06 грудня 2005 року в справі «Попов проти Молдови» та рішення ЄСПЛ від

18 листопада 2004 року в справі «Правєдная проти Росії»).

У заяві про перегляд вироку Франківського районного суду м. Львова від 13 квітня 2017 року за нововиявленими обставинами від 25 лютого 2019 року ОСОБА_1 зазначав, що під час вчинення крадіжок 25 грудня 2016 року, 29 грудня 2016 року та 01 січня 2017 року, а також у судовому засіданні 13 квітня 2017 року він перебував під дією наркотиків, до кінця не розумів, що відбувається, не розумів своїх прав та обов`язків, а тому фактично був позбавлений права на захист.

Ухвалою Франківського районного суду м. Львова від 23 грудня 2020 року за клопотанням захисника ОСОБА_1 - адвоката ОСОБА_10 призначено комплексну психолого-психіатричну експертизу щодо ОСОБА_1 . У матеріалах кримінального провадження міститься висновок від 10 березня 2021 року № 69за результатами проведення комісійної судово-психіатричної експертизи, на дані якого суд першої інстанції послався, мотивуючи свій висновок про наявність нововиявлених обставин.

Разом з тим, суд першої інстанції не перевірив заяву ОСОБА_1 на відповідність вимогам ст. 462 КПК України щодо обґрунтування підстав для здійснення кримінального провадження за нововиявленими обставинами, не обґрунтував чи є зазначені саме в заяві ОСОБА_1 обставини нововиявленими, які самі по собі або разом із раніше виявленими обставинами доводять неправильність вироку, що належить переглянути, в розумінні ст. 459 КПК України та не врахував мотивів, наведених в ухвалі Львівського апеляційного суду від 27 січня 2020 року.

Суд першої інстанції не взяв до уваги те, що процедура перегляду судових рішень за нововиявленими обставинами за своєю природою не є повторним розглядом справи по суті, вона не передбачає нового встановлення фактичних обставин кримінального провадження і усунення суперечностей.

За таких обставин, вирок суду першої інстанції за наслідками провадження за нововиявленими обставинами ухвалено з порушенням вимог статей 459 466 467 КПК України.

Суд апеляційної інстанції зазначеного порушення не встановив та не усунув, а доводи апеляційної скарги прокурора в порушення вимог ст. 419 КПК України належним чином не перевірив.

Отже, під час розгляду справи судами першої та апеляційної інстанцій допущено порушення вимог кримінального процесуального закону, яке є істотним, оскільки ставить під сумнів законність і обґрунтованість судових рішень, що у відповідності з вимогами ст. 438 ч. 1 п. 1 КПК України є підставою для скасування таких рішень.

За таких обставин, вироку суду першої інстанції та ухвала апеляційного суду щодо ОСОБА_1 підлягають скасуванню з призначенням нового розгляду у суді першої інстанції, а касаційна скарга прокурора - задоволенню частково.

При новому розгляді в суді першої інстанції необхідно врахувати наведене, судовий розгляд здійснити відповідно до вимог КПК України, перевірити наявність підстав, передбачених ст. 459 КПК України, у заяві ОСОБА_1 для здійснення кримінального провадження за нововиявленими обставинами та прийняти законне і обґрунтоване рішення.

Керуючись ст.ст. 436 438 КПК України, Суд

ухвалив:

Касаційну скаргу прокурора, який брав участь у розгляді кримінального провадження судом апеляційної інстанції, - ОСОБА_11 задовольнити частково.

Вирок Франківського районного суду м. Львова від 20 липня 2021 року та ухвалу Львівського апеляційного суду від 23 березня 2022 року щодо ОСОБА_1 скасувати і призначити новий розгляд у суді першої інстанції.

Постанова Верховного Суду є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4