ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 вересня 2020 року

м. Київ

справа № 465/3780/17

провадження № 61-2037св19

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду Антоненко Н. О. (суддя-доповідач), Журавель В. І., Русинчука М. М.,

учасники справи:

стягувач - товариство з обмеженою відповідальністю «Європа 2000, с.р.о.» (Evropa 2000, s.r.o),

боржник - голова правління акціонерного товариства «Углікол а.с.» (Uhlikol a.s) ОСОБА_1,

розглянувши в попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу директора товариства з обмеженою відповідальністю «Європа 2000, с.р.о.» (Evropa 2000, s.r.o) Губчука Володимира Юрійовича на ухвалу Франківського районного суду м. Львова від 21 червня 2018 року у складі судді Мартинишин М. О. та на постанову апеляційного суду Львівської області від 26 версеня 2018 року у складі колегії суддів Шандри М. М., Левика Я. А., Струс Л. Б.,

ВСТАНОВИВ :

Описова частина

Короткий зміст заяви

У червні 2017 року представник ТОВ «Європа 2000, с.р.о.» звернувся в суд із клопотанням про визнання та виконання рішення іноземного суду, що підлягає примусовому виконанню на підставі міжнародного договору.

В обґрунтування заяви посилався на те, що рішенням районного суду міста Праги Чеської Республіки від 14 березня 2017 року стягнуто з Голови правління АТ «УГЛІКОЛ а.с.» (UHLIKOL a.s) ідент. №24833053 ОСОБА_1 в сумі 863 299,06 чеських крон на користь ТОВ «Європа 2000,с.р.о.»(EVROPA 2000, s.r.o), у зв`язку з чим заявник просив визнати та надати дозвіл на примусове виконання вищевказаного рішення.

Короткий зміст ухвали суду першої інстанції

Ухвалою Франківського районного суду міста Львова від 21 червня 2018 року у задоволенні клопотання представника ТОВ «Європа 2000,с.р.о.» про визнання та виконання рішення іноземного суду, що підлягає примусовому виконанню на підставі міжнародного договору, відмовлено.

Суд першої інстанції виходив із того, що заявником подано клопотання про визнання та виконання рішення іноземного суду та зазначено неналежного боржника, оскільки боржником за рішенням Районного суду міста Праги від 14 березня 2017 року є АТ «УГЛІКОЛ а.с.», а не ОСОБА_1 , як зазначено в поданому до суду клопотанні. Той факт, що ОСОБА_1 входить до складу виконавчого органу АТ «УГЛІКОЛ а.с.», не робить його боржником по згаданому рішенню іноземного суду; також заявником не надано доказів, що в Україні, а саме на території Франківського району міста Львова, знаходиться майно боржника АТ «УГЛІКОЛ а.с.».

Короткий зміст судового рішення апеляційного суду

Постановою апеляційного суду Львівської області від 26 версеня 2018 року ухвалу Франківського районного суду міста Львова від 21 червня 2018 рокузалишено без змін.

Апеляційний суд виходив із того, що суд першої інстанції повно та всебічно з`ясував обставини справи та на підставі належних і допустимих доказів дійшов обґрунтованого висновку про відмову у задоволенні клопотання ТОВ «Європа 2000,с.р.о.», доводи апеляційної скарги правильності висновків суду першої інстанції не спростовують.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

08 лютого 2019 року Директор ТОВ «Європа 2000, с.р.о.» подав до Верховного Суду касаційну скаргу на ухвалу Франківського районного суду м.Львова від 21 червня 2018 року та постанову апеляційного суду Львівської області від 26 версеня 2018 року.

Ухвалою Верховного Суду від 04 квітня 2019 року відкрито касаційне провадження в даній справі.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

У касаційній скарзі представник ТОВ «Європа 2000, с.р.о.» просить скасувати оскаржувані судові рішення як такі, що прийняті з неправильним застосуванням норм матеріального права і порушенням норм процесуального права, та ухвалити нове рішення про задоволення клопотання.

Зазначає, що суди неправильно встановили фактичні обставини справи, оскільки відповідач у справі є Голова правління АТ «УГЛІКОЛ а.с.» ОСОБА_1, який відповідно до витягу з реєстру юридичних осіб є особою, що діє одноособово (без погодження з іншими акціонерами) від імені АТ «УГЛІКОЛ а.с.», представляє інтереси АТ «УГЛІКОЛ а.с.» та має відповідне право підпису. Вказані обставини встановлені рішенням іноземного суду і не можуть бути предметом розгляду при вирішенні питання про визнання та надання дозволу на виконання рішення іноземного суду, а тому висновок суду про те, що ОСОБА_1 в особі Голови правління АТ «УГЛІКОЛ а.с.» є належним відповідачем у справі, безпідставний.

Відзив на касаційну скаргу

У травні 2019 року до Верховного Суду надійшов відзив ОСОБА_1 на вказану касаційну скаргу, в якому він просить залишити її без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

Вказує, що суди дійшли правильного висновку про те, що стягнення боргу за рішенням іноземного суду стосується двох юридичних осіб, вказує що він не був відповідачем у справі №29 Ц 189/2016 за позовом ТОВ «Європа 2000,с.р.о.» до АТ «УГЛІКОЛ а.с.», а тому підстав для стягнення з нього коштів за рішенням інеземного суду немає.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Суди встановили, що на підставі рішення районного суду м. Праги 4 від 14 березня 2017 року, у складі самостійного судді - магістра Луції Маркової, у справі №29 Ц 189/2016 за позовом ТОВ «Європа 2000,с.р.о.» до АТ «УГЛІКОЛ а.с.» про стягнення боргу, стягнуто з АТ «УГЛІКОЛ а.с.» на користь ТОВ «Європа 2000,с.р.о.» 820 180 чеських крон разом з капіталізованими законними процентами за прострочення, нарахування станом на 21 червня 2016 році у розмірі 179 964,26 чеських крон і процентами за прострочення від суми 820 180 чеських крон у розмірі 7,05% в рік з 22 червня 2016 року і до моменту оплати, все це на протязі трьох днів від набрання чинності рішення. Провадження щодо суми капіталізованих законних процентів за прострочення у розмірі 25 526,84 чеських крон частково припинено. АТ «УГЛІКОЛ а.с.» повинен заплатити ТОВ «Європа 2000,с.р.о.» витрати на судочинство у розмірі 43 119,06 чеських крон на протязі трьох днів від набрання чинності рішення.

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Касаційна скарга подана до набрання чинності Закону України № 460-ІХ від 15 січня 2020 року «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ», тому відповідно до пункту 2 прикінцевих та перехідних положень вищезазначеного закону розглядається у порядку, що діяв до набрання чинності цим законом.

Згідно з положеннями статті 389 ЦПК України (тут і далі у редакції, чинній до 08 лютого 2020 року) підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

За результатами розгляду касаційної скарги колегія суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Оскаржувані судові рішення відповідають зазначеним вимогам закону.

Пунктом 10 частини першої статті 1 Закону України «Про міжнародне приватне право» встановлено, що визнання рішення іноземного суду - це поширення законної сили рішення іноземного суду на територію України в порядку, встановленому законом.

Відповідно до статей 81, 82 вказаного Закону в Україні можуть бути визнані та виконані рішення іноземних судів у справах, що виникають з цивільних, трудових, сімейних та господарських правовідносин. Визнання та виконання таких рішень здійснюється у порядку, встановленому законом України (глави 1 та 2 розділу ІХ ЦПК України).

28 травня 2001 року між Україною та Чеською Республікою укладено Договір про правову допомогу у цивільних справах, який ратифіковано Законом України від 10 лютого 2002 року і який набув чинності 18 листопада 2002 року.

Розгляд судами клопотань про визнання і виконання рішень іноземних судів є особливою формою взаємної правової допомоги, яка надається Україною та іншими державами учасницями відповідних міжнародних договорів.

Відповідно до частини першої статті 462 ЦПК України рішення іноземного суду (суду іноземної держави, інших компетентних органів іноземних держав, до компетенції яких належить розгляд цивільних справ) визнаються та виконуються в Україні, якщо їх визнання та виконання передбачено міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності.

Питання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду розглядається судом за місцем проживання (перебування) або місцезнаходженням боржника (частина перша статті 464 ЦПК України).

Вимоги до клопотання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду наведені в статті 466 ЦПК України. Зокрема, в клопотанні повинні міститися відомості про ім`я (найменування) боржника, зазначення його місця проживання (перебування), його місцезнаходження чи місцезнаходження його майна в Україні (пункт 2 частини першої статті 466 ЦПК України).

Відповідно до рішення Районного суду міста Праги від 14 березня 2017 року у справі №29 Ц 189/2016-38, сторонами є дві юридичні особи, зареєстровані згідно законодавства Чеської республіки. Окрім цього, відповідачем по справі є АТ «УГЛІКОЛ а.с.», а не Голова правління АТ «УГЛІКОЛ а.с.» ОСОБА_1 . Цим рішенням стягнуто 820 180 чеських крон з АТ «УГЛІКОЛ а.с.», а не з ОСОБА_1 .

Таким чином, суди дійшли правильного висновку про те, що Голова правління АТ «УГЛІКОЛ а.с.» ОСОБА_1 не може бути боржником у даній справі, оскільки він не є відповідачем за рішенням Районного суду міста Праги від 14 березня 2017 року у справі №29 Ц 189/2016-38.

Відповідно до статті 47 Закону України «Про госодарські товариства» та статті 161 ЦК України виконавчим органом акціонерного товариства, який здійснює керівництво його поточною діяльністю, є правління або інший орган, визначений статутом. Виконавчий орган діє від імені акціонерного товариства у межах, встановлених статутом акціонерного товариства і законом, і не відповідає за його зобов`язаннями.

Доводи касацйної скарги про те, що відповідно до витягу з торгового реєстру Міського суду міста Прага, розділ Б, справа № 17095 Головою правління АТ «УГЛІКОЛ а.с.» є ОСОБА_1, який однособово представляє АТ «УГЛІКОЛ а.с.», що дає підстави для стягнення з нього коштів за рішенням Районного суду міста Праги від 14 березня 2017 року у справі №29 Ц 189/2016-38, не заслуговують на увагу, адже сам по собі факт того, що ОСОБА_1 займає посаду Голови правління АТ «УГЛІКОЛ а.с.» не дає підстав вважати його як фізичну особу, боржником по рішенню іноземного суду.

За таких обставин, оскільки заявником не наданою суду доказів того, що в Україні, а саме на території Франківського району міста Львова знаходиться майно боржника АТ «УГЛІКОЛ а.с.», суди дійшли вірного висновку про наявінсть пістав для відмови у задоволенні клопотання ТОВ «ЄВРОПА 2000,с.р.о.».

Доводи касаційної скарги зводяться до незгоди з висновками судів першої та апеляційної інстанцій стосовно установлення обставин справи, містять посилання на факти, що були предметом дослідження й оцінки судами, які їх обґрунтовано спростували. В силу вимог вищезгаданої статті 400 ЦПК України суд касаційної інстанції не вправі встановлювати нові обставини та переоцінювати докази.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматися як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (рішення ЄСПЛ у справі «Проніна проти України» від 18 липня 2006 року).

Ураховуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку про наявність передбачених частиною третьою статті 401 ЦПК України підстав для залишення касаційної скарги без задоволення, а оскаржуваних судових рішень - без змін.

Керуючись статтями 400 401 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

ПОСТАНОВИВ :

Касаційну скаргу директора товариства з обмеженою відповідальністю «Європа 2000, с.р.о.» (Evropa 2000, s.r.o) Губчука Володимира Юрійовича залишити без задоволення.

Ухвалу Франківського районного суду м. Львова від 21 червня 2018 року та постанову апеляційного суду Львівської області від 26 версеня 2018 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Судді: Н. О. Антоненко

В. І. Журавель

М. М. Русинчук