№ 466/9090/17 - Судебная практика в Украине -Законодательство Украины

Постанова

Іменем України

22 вересня 2021 року

м. Київ

справа № 466/9090/17

провадження № 61-5394св21

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Висоцької В. С.,

суддів: Грушицького А. І., Калараша А. А. (суддя-доповідач), Петрова Є. В.,

Ткачука О. С.,

учасники справи:

позивачі: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,

відповідачі: публічне акціонерне товариство «Банк Форум» Львівської філії в особі Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та гарантія»,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Микита Тарас Володимирович, на постанову Львівського апеляційного суду від 09 лютого 2021 року в складі колегії суддів: Крайник Н. П., Шеремети Н. О., Мельничук О. Я., у справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до публічного акціонерного товариства «Банк Форум» Львівської філії в особі Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та гарантія» про припинення зобов`язання за договором іпотеки та кредитним договором, зняття заборони на відчуження нерухомого майна (іпотеки),

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У листопаді 2017 року ОСОБА_1 , ОСОБА_2 звернулись до суду з позовом до публічного акціонерного товариства «Банк Форум» (далі - ПАТ «Банк Форум») Львівської філії в особі Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та гарантія» (далі - ТОВ «ФК «Довіра та гарантія») про припинення зобов`язання за договором іпотеки та кредитним договором, зняття заборони на відчуження нерухомого майна (іпотеки).

Позов мотивований тим, що 10 жовтня 2007 року між ОСОБА_1 та ПАТ «Банк Форум» укладений кредитний договір № 0062/07/6.10-CL, за умовами якого банк відкрив позичальнику відновлювальну кредитну лінію на споживчі цілі з лімітом використання 50 000,00 дол. США під 13 % річних.

Того ж дня з метою забезпечення виконання зобов`язань між ОСОБА_2 таПАТ «Банк Форум» укладений договір іпотеки, згідно з яким в забезпечення виконання зобов`язань ОСОБА_1 за кредитним договором від 10 жовтня 2007 року № 0062/07/6.10-CL передав в іпотеку банку належну йому на праві власності квартиру АДРЕСА_1 .

Посилаючись на те, що ОСОБА_1 заяв про видачу коштів не подавала, кредитні кошти не отримувала, що стало підставою для внесення 28 травня 2015 року відповідних відомостей до ЄДРДР № 12015140090001858 за частиною першою статті 367 КК України за фактом неналежного виконання своїх обов`язків працівниками ПАТ «Банк Форум», позивачі просили:

- визнати припиненими зобов`язання за кредитним договором від 10 жовтня 2007 року № 0062/07/6.10-CL, укладеним між ОСОБА_1 та ПАТ «Банк Форум», право вимоги за яким відчужено ТОВ «ФК «Довіра та гарантія»;

- визнати припиненими зобов`язання за договором іпотеки від 10 жовтня 2007 року, укладеним між ОСОБА_2 та ПАТ «Банк Форум», право вимоги за яким відчужено ТОВ «ФК «Довіра та гарантія»;

- зняти заборону на відчуження нерухомого майна: квартиру АДРЕСА_1 , вилучивши з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно номер запису про іпотеку 23202524 та з Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна заборону на нерухоме майно з реєстраційним номером обтяження 5811388, зареєстровану 10 жовтня 2007 року.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Шевченківського районного суду м. Львова від 17 червня 2020 року позов задоволено. Визнано припиненими зобов`язання за кредитним договором від 10 жовтня 2007 року № 0062/07/6.10-CL, укладеним між ОСОБА_1 та ПАТ «Банк Форум», право вимоги за яким відчужено ТОВ «ФК «Довіра та гарантія». Визнано припиненими зобов`язання за договором іпотеки від 10 жовтня 2007 року, укладеним між ОСОБА_2 та ПАТ «Банк Форум», право вимоги за яким відчужено ТОВ «ФК «Довіра та гарантія». Знято заборону на відчуження нерухомого майна: квартиру АДРЕСА_1 , вилучивши з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно номер запису про іпотеку 23202524 та з Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна заборону на нерухоме майно з реєстраційним номером обтяження 5811388, зареєстровану 10 жовтня 2007 року. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, врахував висновок експерта № 5630 криміналістичної судово-почеркознавчої експертизи від 08 лютого 2019 року, відповідно до якого підписи від імені ОСОБА_1 , розташовані в графі «отримувач» в заявах на видачу готівки, виконані не ОСОБА_1 , а іншою особою, у зв`язку з чим дійшов висновку, що ПАТ «Банк Форум» своє зобов`язання перед позичальником ОСОБА_1 фактично не виконало, оскільки позивач не зверталась до відповідача із заявами про видачу кредитних коштів, а тому наявні підстави, передбачені статтею 611 ЦК України, для визнання припиненим зобов`язання за кредитним договором від 10 жовтня 2007 року № 0062/07/6.10-CL та іпотечним договором від 10 жовтня 2007 року.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Постановою Львівського апеляційного суду від 09 лютого 2021 року апеляційну скаргу ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та гарантія» задоволено, рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 17 червня 2020 року скасовано та ухвалено нове рішення про відмову в задоволенні позову.

Скасовуючи рішення, апеляційний суд виходив з того, що місцевий суд порушив принцип змагальності, визначений статтею 12 ЦПК України, оскільки відмовив у задоволенні клопотання ТОВ «ФК «Довіра та гарантія» про призначення у справі судової почеркознавчої експертизи з метою встановлення, чи виконані підписи на заявах про видачу готівки у графі «отримувач» ОСОБА_2 чи іншою особою, незважаючи на те, що на копіях платіжних документів про отримання коштів з позичкового рахунку наявний підпис одержувача, що є очевидно схожим з підписом ОСОБА_2 , проставленим ним в договорі іпотеки.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У квітні 2021 року ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Микита Т. В., засобами поштового зв`язку надіслала на адресу Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Львівського апеляційного суду від 09 лютого 2021 року, в якій просить скасувати оскаржуване судове рішення і залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 15 квітня 2021 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано її матеріали з Шевченківського районного суду м. Львова.

У травні 2021 року справа № 466/9090/17-ц передана до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду від 09 вересня 2021 року справу призначено до судового розгляду.

Межі та підстави касаційного перегляду

Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).

Як на підставу касаційного оскарження представник ОСОБА_1 - адвокат Микита Т. В. посилається на застосування судом апеляційної інстанції норми права без урахування правового висновку Верховного Суду про застосування цієї норми права у подібних правовідносинах, що відповідає підставі касаційного оскарження, передбаченій пунктом 1 частини другої статті 389 ЦПК України, а також на те, що суд не дослідив зібрані у справі докази і встановив обставини, що мають суттєве значення, на підставі недопустимих доказів, що відповідає підставі касаційного оскарження, передбаченій пунктом 4 частини другої статті 389 ЦПК України.

Касаційна скарга мотивована тим, що апеляційний суд порушив принцип змагальності сторін та вирішив питання, які потребують спеціальних знань в області почеркознавства шляхом власної оцінки доказів, які можуть підтверджуватися виключно висновком експерта. Зробивши візуальне дослідження підписів майнового поручителя на договорі іпотеки та заявах на видачу готівки, апеляційний суд встановив, що вони виконані ОСОБА_2 на підставі недопустимих доказів, тобто без висновку експертизи.

Так, у постанові Верховного Суду від 27 січня 2021 року в справі № 462/1830/18 (провадження № 61-21885св19) міститься висновок про те, що перевірка достовірності підпису на квитанції касового ордера можлива лише шляхом вирішення питань, які потребують спеціальних знань в області почеркознавства, та є суттєвою обставиною для встановлення фактичних обставин у цій справі.

Зі змісту постанови Верховного Суду від 22 січня 2020 року в справі № 395/405/17 (провадження № 61-46340св18) вбачається, що в ході розгляду вказаної справи висновки експертизу встановленому законом порядку СТОВ «Вікторія-Агро» не спростовано, що є процесуальним обов`язком відповідно до положень статей 12 81 ЦПК України.

Доводи інших учасників справи

Відзив ТОВ «ФК «Довіра та гарантія» мотивований тим, що кошти, які були надані ОСОБА_1 на підставі кредитного договору від 10 жовтня 2007 року № 0062/07/6.10-CL, є об`єктом спільної сумісної власності подружжя, оскільки були набуті за час шлюбу за договором, укладеним в інтересах сім`ї. ОСОБА_2 є солідарним позичальником за кредитним договором, про що свідчить, зокрема, факти отримання ним коштів за цим договором та погашення заборгованості.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Суди встановили, що 10 жовтня 2007 року між ОСОБА_1 та ПАТ «Банк Форум» укладений кредитний договір № 0062/07/6.10-CL, за умовами якого банк відкрив позичальнику відновлювальну кредитну лінію на споживчі цілі з лімітом використання 50 000,00 дол. США під 13 % річних (а. с. 7-12, т.1).

Відповідно до пункту 3.1.1. банк зобов`язаний на умовах, передбачених пунктом 2.2. цього договору, в сумі 50 000,00 дол. США передати позичальнику кредитні кошти шляхом їх перерахування за наданими позичальником платіжними документами, перерахування на поточний, картковий рахунок позичальника або видачі готівкою відповідно до заяви позичальника.

Того ж дня з метою забезпечення виконання зобов`язань між ОСОБА_2 таПАТ «Банк Форум» укладений договір іпотеки, згідно з яким в забезпечення виконання зобов`язань ОСОБА_1 за кредитним договором від 10 жовтня 2007 року № 0062/07/6.10-CL майновий поручитель передав в іпотеку банку належну йому на праві власності квартиру АДРЕСА_1 (а. с. 13-18, т. 1).

28 травня 2015 року за фактом неналежного виконання своїх обов`язків працівниками ПАТ «Банк Форум», а саме: не проведення ідентифікації клієнта та видачу готівкових коштів невстановленій особі, внесено відомості до ЄДРДР № 12015140090001858 за частиною першою статті 367 КК України. 28 червня 2017 року вказане провадження закрито на підставі частини першої статті 284 КПК України (а. с. 20, т. 1).

06 листопада 2017 року між ПАТ «Банк Форум» та ТОВ «ФК «Довіра та гарантія» укладений договір № 852-Ф про відступлення (купівлі-продажу) права вимоги, на підставі якого ТОВ «ФК «Довіра та гарантія» набуло права вимоги до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 за основним та забезпечувальними договорами (а. с. 57-62, т. 1).

Відповідно до висновку експерта криміналістичної судово-почеркознавчої експертизи за матеріалами цивільної справи № 466/9090/17 від 08 лютого 2019 року № 5630, проведеного на підставі ухвали Шевченківського районного суду м. Львова від 02 жовтня 2018 року, підписи від імені ОСОБА_1 , розташовані в графі «отримувач» в заявах на видачу готівки - від 01 листопада 2007 року № 308, від 11 жовтня 2007 року № 14613, від 17 жовтня 2007 року № 27500, від 18 вересня 2008 року № 32708, від 09 вересня 2008 року № 14685, від 01 вересня 2008 року № 664, від 04 квітня 2008 року № 5946, від 27 березня 2008 року № 45407, від 20 березня 2008 року № 29606, від 02 листопада 2007 року № 29945, від 07 листопада 2007 року № 7973 за кредитним договором від 10 жовтня 2007 року № 0062/07/6.10-CL, укладеним між ПАТ «Банк Форум» та ОСОБА_1 (окрім заяви на видачу готівки від 04 січня 2008 року № 1478), виконані не ОСОБА_1 , а іншою особою. Підпис від імені ОСОБА_1 , розташований в графі «отримувач» в заяві на видачу готівки від 04 січня 2008 року № 1478 за кредитним договором від 10 жовтня 2007 року № 0062/07/6.10-CL, укладеним між ПАТ «Банк Форум» та ОСОБА_1 , виконані не ОСОБА_1 , а іншою особою з наслідування справжніх підписів ОСОБА_1 (а. с. 188-190, т. 1).

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

Відповідно до статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Перевіривши наведені у касаційній скарзі та відзиві на неї доводи, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Частиною першою статті 263 ЦПК України встановлено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Зазначеним вимогам закону постанова апеляційного суду в повній мірі не відповідає.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

У справі, яка переглядається, позивачі, звертаючись до суду з цим позовом, посилались на те, що позичальник ОСОБА_1 підписала кредитний договір від 10 жовтня 2007 року № 0062/07/6.10-CL, укладений між нею та ПАТ «Банк Форум», проте, оскільки в подальшому у неї відпала потреба у кредитних коштах, заяв про видачу коштів вона не подавала та кредитні кошти не отримувала.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції вважав їх обґрунтованими, оскільки відповідно до висновку криміналістичної судово-почеркознавчої експертизи від 08 лютого 2019 року підписи від імені ОСОБА_1 , розташовані в графі «отримувач» в заявах на видачу готівки, виконані не ОСОБА_1 , а іншою особою, що свідчить про те, що ПАТ «Банк Форум» своє зобов`язання перед позичальником ОСОБА_1 фактично не виконало.

Скасовуючи вказане судове рішення, апеляційний суд вважав, що місцевий суд порушив норми процесуального права, оскільки на копіях платіжних документів про отримання коштів з позичкового рахунку наявний підпис одержувача, що є очевидно схожим з підписом ОСОБА_2 , проставленим ним в договорі іпотеки, а тому суд першої інстанції безпідставно відмовив у задоволенні клопотання ТОВ «ФК «Довіра та гарантія» про призначення у справі судової почеркознавчої експертизи з метою встановлення, чи виконані підписи на заявах про видачу готівки у графі «отримувач» ОСОБА_2 чи іншою особою.

Колегія суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду не погоджується з вказаним висновком апеляційного суду з огляду на наступне.

За змістом статей 1049 1050 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно з частиною першою статті 526 ЦК Украни зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 527 ЦК України боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

Відповідно до частини першої статті 33 Закону України «Про іпотеку» у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов`язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов`язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, якщо інше не передбачено законом.

Припинення зобов`язання, правові наслідки порушення зобов`язання та відповідальність за порушення зобов`язання врегульовані Главами 50 51 ЦК України.

Реалізація принципу змагальності сторін у цивільному процесі та доведення перед судом обґрунтованості своїх вимог є конституційною гарантією, передбаченою у статті 129 Конституції України.

За змістом положень статті 103 ЦПК України експертиза у справі призначається судом за сукупності таких умов: 1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності.

Верховний Суд вважає, що доведення обставин, чи підписував ОСОБА_2 заяви про видачу кредитних коштів, за наявності доказів, що позичальник ОСОБА_1 їх не підписувала, не має істотного значення для правильного вирішення спору по суті.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Верховного Суду від 12 червня 2019 року в справі № 2-6315/11 (провадження № 61-23326св18) зроблено висновок, що «невід`ємною складовою правильної правової кваліфікації судами спірних договірних відносин є визначення правової природи договору, який є основою їх виникнення. Виходячи зі змісту статті 640 ЦК України, залежно від моменту виникнення цивільних прав і обов`язків у сторін договору, законодавець розрізняє договори консенсуальні і реальні. Консенсуальний договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції. Щодо реальних договорів, для укладення яких, крім згоди сторін, вимагається передання майна або вчинення іншої дії, частина друга статті 640 ЦК України передбачає правило, за яким договір вважається укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії. Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України кредитний договір - це договір, за яким банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Кредитний договір за своєю юридичною природою є консенсуальним».

Верховний Суд у постанові від 10 січня 2019 року у справі № 526/405/13 (провадження № 61-11647св18) зробив висновок, що «приймаючи до уваги як належний та допустимий доказ висновок зазначеної експертизи про те, що позичальник не підписував заяву про видачу готівки і обґрунтовуючи свій висновок про недоведеність факту отримання позичальником коштів за договором та перебування сторін у зобов`язальних відносинах за кредитним договором та договором іпотеки, при цьому не врахував, що за наявності доведеності факту неотримання коштів за указаним договором, це могло бути підставою для розірвання договору за його позовом, якого останній з 2008 року не заявляв, а навпаки виконував його умови та сплатив на виконання договору зазначену суму коштів і передав в іпотеку квартиру. Цими доводами та доказами ПАТ КБ «ПриватБанк» обґрунтовувало свої позовні вимоги. Отже, передчасним є висновок апеляційного суду про недоведеність позовних вимог ПАТ КБ «ПриватБанк», які ґрунтуються на припущеннях, що заборонено частиною четвертою статті 60 ЦПК України 2004 року».

Верховний Суд у постанові від 07 квітня 2021 року в справі № 301/1310/16-ц (провадження № 61- 14792св19) зробив висновок, що «за встановлених у справі обставин та врахувавши, що при укладенні кредитного договору від 24 жовтня 2005 року сторони погодили усі істотні умови договору, що стверджується підписом позичальника у кредитному договорі і ним ця обставина не заперечується; укладення кредитного договору не оспорюється; мало місце погашення кредиту у розмірі 694,81 дол. США; відповідач до правоохоронних органів щодо вчинення шахрайських дій щодо отримання кредитних коштів не звертався, апеляційний суд обґрунтовано відхилив доводи апеляційної скарги позичальника, що кошти по кредитному договору ним не отримувалися».

З наданого позивачем розрахунку заборгованості станом на 23 жовтня 2014 року за кредитним договором від 10 жовтня 2007 року № 0062/07/6.10-CL вбачається, що позичальник частково сплачувала заборгованість за кредитним договором, а саме 2 628,28 дол. США основного боргу та 13 314,42 дол. США заборгованості зі сплати відсотків (а. с. 92, т. 1).

Вказані дії позивача свідчать про визнання ним боргу за кредитним договором.

Таким чином, враховуючи, що при укладенні кредитного договору від 10 жовтня 2007 року № 0062/07/6.10-CL сторони погодили усі істотні умови договору, що стверджується підписом ОСОБА_1 у кредитному договорі, факт укладення та підписання кредитного договору та договору іпотеки позивачами не заперечується, позичальник взяті на себе зобов`язання за кредитним договором виконувала, Верховний Суд вважає, що відсутні підстави для про припинення зобов`язання за договором іпотеки та кредитним договором, а тому в задоволенні позову слід відмовити з вказаних мотивів.

До подібного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 10 січня 2019 року в справі № 526/405/13-ц (провадження № 61-11647св18).

За таких обставин, Верховний Суд погоджується з висновком апеляційного суду стосовно відмови в задоволенні позову ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , проте виходить з інших мотивів, викладених у цій постанові.

Верховного Суду за результатом розгляду касаційної скарги

Згідно з пунктом 3 частини першої статті 409 ЦПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити рішення, не передаючи справи на новий розгляд.

Частиною першою статті 412 ЦПК України визначено, що підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини (частина четверта статті 412 ЦПК України).

Суд апеляційної інстанції, ухваливши по суті правильне судове рішення, неправильно застосував норми матеріального права, у зв`язку з чим колегія суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду дійшла висновку про часткове задоволення касаційної скарги та зміни мотивувальної частини оскаржуваної постанови апеляційного суду стосовно відмови в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про припинення зобов`язання за договором іпотеки та кредитним договором, зняття заборони на відчуження нерухомого майна (іпотеки).

Керуючись статтями 400 409 412 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Микита Тарас Володимирович, задовольнити частково.

Постанову Львівського апеляційного суду від 09 лютого 2021 року в частині відмови в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до публічного акціонерного товариства «Банк Форум» Львівської філії в особі Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та гарантія» про припинення зобов`язання за договором іпотеки та кредитним договором, зняття заборони на відчуження нерухомого майна (іпотеки) змінити, виклавши її мотивувальну частину в редакції цієї постанови.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий В. С. Висоцька

Судді : А. І. Грушицький

А. А. Калараш

Є. В. Петров

О. С. Ткачук