ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 липня 2024 року

м. Київ

справа № 480/10028/21

касаційне провадження № К/990/11478/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Гончарової І.А.,

суддів - Олендера І.Я., Ханової Р.Ф.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Північного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків

на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 30 червня 2022 року (головуючий суддя - Осіпова О.О.)

та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 16 січня 2023 року (колегія суддів у складі: головуючий суддя - П`янова Я.В.; судді: Спаскін О.А., Присяжнюк О.В.)

у справі № 480/10028/21

за позовом Акціонерного товариства «Сумиобленерго»

до Північного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

У С Т А Н О В И В:

У жовтні 2021 року Акціонерне товариство «Сумиобленерго» (далі - АТ «Сумиобленерго», позивач, платник, товариство, підприємство) звернулося до адміністративного суду з позовом до Північного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків (далі - ПМУ ДПС РВПП, відповідач, контролюючий орган, податковий орган) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 24 травня 2021 року № 00078000701 та № 00079000701, від 17 вересня 2021 року № 00172000701.

Сумський окружний адміністративний суд рішенням від 30 червня 2022 року, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 16 січня 2023 року, позов задовольнив.

Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, судові інстанції виходили з того, що висновки контролюючого органу про порушення платником вимог податкового законодавства, викладені в акті перевірки, є безпідставними та спростовуються належним чином оформленими первинними документами.

Не погодившись з рішеннями судів попередніх інстанцій, ПМУ ДПС РВПП звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій, покликаючись на порушення судовими інстанціями норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення Сумського окружного адміністративного суду від 30 червня 2022 року, постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 16 січня 2023 року та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

Мотивуючи касаційну скаргу, податковий орган наголошує на фіктивному характері господарських операцій платника з контрагентами.

Ухвалою від 11 травня 2023 року Верховний Суд відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою ПМУ ДПС РВПП.

12 червня 2023 року від позивача надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому він зазначив, що доводи касаційної скарги не спростовують правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права.

Переглядаючи оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судовими інстанціями норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ними норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на таке.

Судовий розгляд встановив, що відповідач провів документальну планову виїзну перевірку АТ «Сумиобленерго» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01 січня 2017 року по 31 грудня 2019 року, валютного законодавства за період з 01 січня 2017 року по 31 грудня 2019 року, з питань єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01 січня 2017 року по 31 грудня 2019 року, іншого законодавства за період з 01 січня 2017 року по 31 грудня 2019 року, за результатами якої склав акт від 14 квітня 2021 року № 109/35-00-07-01/23293513.

Відповідно до висновків акта перевірки контролюючий орган встановив порушення платником вимог:

підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу України (далі - ПК України), в результаті чого занижено податок на прибуток на 8 489 623,00 грн;

пунктів 198.1, 198.3, 198.6 статті 198, пункту 26-1 підрозділу 2 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України, в результаті чого занижено податок на додану вартість на 5 639 418,00 грн;

пункту 63.3 статті 63 ПК України внаслідок неподання повідомлень про облік об`єктів оподаткування до контролюючих органів за формою № 20-ОПП з інформацією стосовно 650 укладених договорів оренди землі.

30 квітня 2021 року АТ «Сумиобленерго» звернулося до податкового органу з запереченнями на акт перевірки.

Контролюючий орган частково погодився із запереченнями на акт, визнав правомірність включення платником до податкового кредиту суми у розмірі 2 400,00 грн на підставі податкової накладної від 21 жовтня 2019 року № 12, складеної та зареєстрованої Товариством з обмеженою відповідальністю «Інфо-Прайм» як постачальником послуг за договором від 23 вересня 2019 року № 07/ПО/19-09-3/2309/2. В іншій частині висновки акта перевірки залишив без змін, що підтверджується відповіддю контролюючого органу від 18 травня 2021 року № 1799/6/35-00-07-01.

Обґрунтовуючи свою позицію, контролюючий орган зазначив про порушення правил формування податкового кредиту з податку на додану вартість та витрат при обчисленні податку на прибуток при господарських операціях позивача з придбання у контрагентів, зокрема, Товариства з обмеженою відповідальністю «Електро-Профі», Товариства з обмеженою відповідальністю «НВП «Полтава Союз Енерго», Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮСМ Електрик» робіт з реконструкції електричних мереж. Крім того, вказував, що АТ «Сумиобленерго» у порушення пункту 63.3 статті 63 ПК України не подано до контролюючих органів повідомлень про облік об`єктів оподаткування за формою № 20-ОПП з інформацією стосовно 650 договорів оренди землі.

На підставі висновків акта перевірки податковий орган 24 травня 2021 року прийняв податкові повідомлення-рішення:

№ 00078000701, яким збільшив суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість на 7 046 272,50 грн, з яких за податковим зобов`язанням 5 637 018,00 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями 1 409 254,50 грн;

№ 00079000701, яким збільшив суму грошового зобов`язання за платежем податок на прибуток на 10 612 028,80 грн, з яких за податковим зобов`язанням 8 489 623,00 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями 2 122 405,75 грн;

№ 00077000701, яким до платника застосував штрафні санкції у розмірі 663 000,00 грн.

Не погодившись із зазначеними вище податковими повідомленнями-рішеннями, АТ «Сумиобленерго» 10 червня 2021 року звернулося зі скаргою до Державної податкової служби України.

За результатом адміністративного оскарження Державна податкова служба України скасувала податкове повідомлення-рішення від 24 травня 2021 року № 00077000701 в частині нарахування штрафної санкції у розмірі 3 060,00 грн.

Податкові повідомлення-рішення від 24 травня 2021 року № 00078000701 та № 00079000701 залишені без змін.

17 вересня 2021 року податковий орган прийняв нове податкове повідомлення-рішення № 00172000701, яким застосував до товариства штрафні санкції у розмірі у розмірі 659 940,00 грн.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, Верховний Суд зазначає таке.

Відповідно до підпункту 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 ПК України господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

За приписами пункту 44.1 статті 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Підпунктом 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 ПК України передбачено, що об`єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.

Згідно з пунктом 198.1 статті 198 ПК України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів та послуг.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу (пункт 198.6 статті 198 ПК України).

За приписами статті 1 Закону України «Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні» первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію; господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.

Аналіз вказаних норм свідчить, що показники обліку доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, визначаються на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона має спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Здійснення господарської операції і власне її результат підлягають відображенню в бухгалтерському обліку.

Відповідно до частини першої статті 9 Закону України «Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Правові наслідки у вигляді виникнення у покупця права на формування сум витрат та податкового кредиту виникають за наявності сукупності таких обставин та підстав, зокрема: фактичного (реального) здійснення оподатковуваних операцій; документального підтвердження реального здійснення господарських операцій сукупністю юридично значимих (дійсних) первинних та інших документів, які зазвичай супроводжують операції певного виду; наявності у сторін спеціальної податкової правосуб`єктності; наявності у покупця належним чином складеної податкової накладної; наявності ділової мети, розумних економічних причин для здійснення господарської операції.

При цьому наявність формально оформлених (складених) первинних документів та/або сплати грошових коштів не може слугувати підставою для формування даних податкового обліку за відсутності факту придбання відповідного активу.

Судовим розглядом встановлено, що АТ «Сумиобленерго» придбало у Товариства з обмеженою відповідальністю «Електро-Профі», Товариства з обмеженою відповідальністю «НВП «Полтава Союз Енерго» та Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮСМ Електрик» роботи з реконструкції мереж для надання послуг з приєднання.

Застосовуючи зазначені вище правила оподаткування при оцінці оспорюваних господарських операцій, судові інстанції дійшли висновку, що вони є реальними та підтверджуються долученими платником до матеріалів справи належним чином оформленими копіями документів, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку та які містять достатні дані про зміст господарських операцій та їх учасників, підтверджують фактичність здійснення таких операцій і господарський характер понесених за ними витрат, а саме: довідок про вартість виконаних будівельних робіт та витрати (за формою КБ-3); актів приймання виконаних будівельних робіт (за формою КБ-2в); актів вартості устаткування, придбаного виконавцем робіт; платіжних доручень; банківських виписок; листів підрядників; журналів інструктажів; журналів заявок на відключення; протоколів випробувань; протоколів вимірювань; службових записок; податкових накладних.

Контролюючим органом, у свою чергу, не наведено переконливих доводів, що ґрунтуються на об`єктивній інформації та спростовують факти господарської діяльності, засвідчені вказаними документами, не представлено жодних доказів на підтвердження того, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі, а також не зазначено про здійснення платником розглядуваних операцій за відсутності розумних економічних причин (ділової мети) та наміру одержати економічний ефект тощо.

Надаючи оцінку доводам контролюючого органу, судові інстанції обґрунтовано виходили з того, що податкова інформація, на основі якої контролюючий орган дійшов висновку щодо неспроможності контрагентів виконати спірні операції, не може бути самостійною підставою для висновку щодо нереальності операцій з позивачем, оскільки податкові перевірки або зустрічні звірки контрагентів не проводились.

Суди правильно вважали, що наявна в інформаційно-аналітичних базах інформація відносно контрагентів суб`єкта господарювання за ланцюгами постачання, а також податкова інформація, надана іншими контролюючими органами, носить виключно інформативний характер та не є належним доказом в розумінні процесуального Закону.

Суд погоджується з висновком судових інстанцій, що посилання відповідача на кримінальне провадження від 28 квітня 2021 року № 12021000000000572 за частиною другою статті 212 Кримінального кодексу України, відкритого на підставі акта перевірки від 17 лютого 2021 року № 11/35-00-07-02-01/23293513 про результати документальної позапланової виїзної перевірки АТ «Сумиобленерго» з питань дотримання вимог податкового законодавства за взаємовідносинами з Товариством з обмеженою відповідальність «Електро-Профі», Товариством з обмеженою відповідальність «ЮСМ-Електрик», Товариством з обмеженою відповідальність «НВП «Полтава Союз Енерго», є безпідставним, оскільки відповідно до листа Головного слідчого управління Національної поліції України від 05 липня 2021 року № 21586дн/24/2/2-21 зазначене кримінальне провадження увійшло до об`єднаного кримінального провадження від 18 лютого 2020 року № 42020200000000074, яке постановою про закриття кримінального провадження від 05 липня 2021 року, було закрито за відсутності ознак злочину.

За правилами частини шостої статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою, проте контролюючим органом, всупереч вимог частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, такого доказу як вирок надано не було.

Касаційна скарга не містить мотивів незгоди відповідача з позицією судових інстанцій, покладеною в основу для визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 17 вересня 2021 року № 00172000701, яким до платника застосовано штрафні санкції у розмірі 659 940,00 грн, а тому відсутні підстави для надання правового аналізу відповідним висновкам судів у рамках даного касаційного провадження.

З огляду на викладене та враховуючи, що за правилами частини другої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази, а суди попередніх інстанцій не допустили порушення норм процесуального права, які б могли вплинути на встановлення дійсних обставин справи, та правильно застосували норми матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги податкового органу без задоволення, а оскаржених судових рішень - без змін.

Керуючись статтями 341 345 349 350 355 356 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Північного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків залишити без задоволення.

Рішення Сумського окружного адміністративного суду від 30 червня 2022 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 16 січня 2023 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач І. А. Гончарова

Судді І. Я. Олендер

Р. Ф. Ханова