№ 480/11252/23 - Судебная практика в Украине -Законодательство Украины

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 грудня 2024 року

м. Київ

справа № 480/11252/23

адміністративне провадження № К/990/6820/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Мельник-Томенко Ж.М.,

суддів - Жука А.В.,

Загороднюка А.Г.,

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за касаційною скаргою ОСОБА_1

на ухвалу Сумського окружного адміністративного суду від 14.11.2023 (суддя-доповідач - В.О. Павлічек)

та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 17.01.2024 (суддя-доповідач - І.М. Ральченко, судді - І.С. Чалий, В.В. Катунов)

у справі № 480/11252/23

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління Національної поліції в Сумській області

про стягнення середнього заробітку,

встановив:

Обставини справи

1. 18.10.2023 ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Головного управління Національної поліції в Сумській області, в якому просила стягнути з Головного управління Національної поліції в Сумській області на користь ОСОБА_1 різницю середнього заробітку за період з 22.04.2022 по 23.03.2023 у розмірі 49 549 грн 85 коп.

2. Ухвалою Сумського окружного адміністративного суду від 14.11.2023, залишеною без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 17.01.2024, у задоволенні заяви представника позивача про поновлення пропущеного строку звернення до суду з позовною заявою відмовлено. Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Сумській області про стягнення середнього заробітку і додані до неї документи повернуто позивачу.

3. При постановленні ухвали суд першої інстанції дійшов висновку про порушення позивачем встановленого тримісячного строку звернення до суду, передбаченого статтею 233 Кодексу законів про працю України, та не доведення підстав поважності пропуску такого строку.

4. Суд апеляційної інстанції такі висновки підтримав.

Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги

5. Не погодившись із рішеннями судів попередніх інстанцій, позивачем подано до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, скаржник просить рішення судів попередніх інстанцій скасувати, направити справу до суду першої інстанції для продовження вирішення питання про відкриття провадження у справі.

6. В обґрунтування вимог касаційної скарги позивач вказує про неправильне визначення судом апеляційної інстанції перебігу строку, з якого виникли спірні правовідносини між позивачем та відповідачем, що призвело до застосування цим судом статті 233 Кодексу законів про працю України в редакції Закону України від 01.07.2022 № 2352-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин», приписами якої встановлено тримісячний строк звернення працівника до суду з позовом про стягнення належної йому при звільненні заробітної плати. За позицією позивача, спірні правовідносини виникли з моменту звільнення позивача з посади інспектора взводу №1 роти патрульної служби поліції особливого призначення «Суми» Головного управління Національної поліції в Сумській області з 22.04.2022 та призначення на посаду інспектора відділу превенції Сумського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Сумській області на підставі наказу від 19.04.2022, а тому саме 22.04.2022 є датою виникнення спірних правовідносин, до яких підлягає застосуванню стаття 233 Кодексу законів про працю України до внесених змін Законом України від 01.07.2022 № 2352-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин», якою строк звернення працівника до суду з позовом про стягнення належної йому при звільненні заробітної плати у разі порушення законодавства про оплату праці не обмежувався будь-яким строком.

Позиція інших учасників справи

7. У відзиві на касаційну скаргу відповідач з доводами та вимогами касаційної скарги не погоджується, просить відмовити у задоволенні касаційної скарги позивача.

Рух касаційної скарги

8 Ухвалою Верховного Суду від 04.03.2024 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 .

9. Ухвалою Верховного Суду від 25.11.2024 справу призначено до розгляду у порядку письмового провадження.

Релевантні джерела права й акти їх застосування

10. Завданням адміністративного судочинства в силу частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

11. Частиною першою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

12. Згідно з частиною третьою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

13. Відповідно до частини другої статті 233 Кодексу законів про працю України (у редакції, чинній до змін, внесених згідно із Законом України від 01.07.2022 № 2352-IX) у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.

14. Законом України від 01.07.2022 № 2352-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин», який набрав чинності з 19.07.2022, частини першу і другу статті 233 Кодексу законів про працю України викладено в такій редакції:

«Працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.

Із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116).»

Оцінка Верховного Суду

15. Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права (частина перша статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України).

16. Перевіривши доводи та вимоги касаційної скарги і правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Верховного Суду зазначає таке.

17. За висновком судів попередніх інстанцій позивачка пропустила тримісячний строк звернення до суду, передбачений статтею 233 Кодексу законів про працю України (у редакції зі змінами, внесених Законом України від 01.07.2022 № 2352-IX).

18. Надаючи оцінку доводам дотримання позивачем строку звернення до суду з цим позовом, Суд виходить з того, що спір щодо нарахування та невиплати позивачу різниці середнього заробітку за період з 22.04.2022 по 23.03.2023 є спором, пов`язаним з недотриманням законодавства про оплату праці.

19. Так, відповідно до частини другої статті 233 Кодексу законів про працю України (у редакції, чинній до змін, внесених згідно із Законом України від 01.07.2022 №2352-IX) у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.

20. Законом України від 01.07.2022 № 2352-IX, який набрав чинності з 19.07.2022, частини першу і другу статті 233 Кодексу законів про працю України викладено в такій редакції:

21. Отже, до 19.07.2022 Кодекс законів про працю України не обмежував будь-яким строком право працівника на звернення до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати. Після цієї дати строк звернення до суду з трудовим спором, у тому числі про стягнення належної працівнику заробітної плати, обмежений трьома місяцями з дня, коли працівник дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права.

22. Аналогічний правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 19.01.2023 у справі № 460/17052/21, від 06.04.2023 у справі № 260/3564/22, від 25.04.2023 у справі № 380/15245/22 та інших справах за подібних правовідносин. Застосування такого підходу судом касаційної інстанції є сталим та послідовним.

23. У цій справі постало питання щодо періоду, протягом якого виникли спірні правовідносини, що є ключовим для визначення редакції статті 233 Кодекс законів про працю України, яка буде підлягати застосуванню при вирішенні спірних правовідносин.

24. Суди попередніх інстанцій при розгляді справи встановили, що наказом Головного управління Національної поліції в Сумській області № 135 о/с від 19.04.2022 позивача призначено інспектором відділу превенції Сумського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Сумській області, звільнивши з посади інспектора взводу № 1 роти патрульної служби поліції особливого призначення «Суми» Головного управління Національної поліції в Сумській області.

25. Позивач оскаржила цей наказ до суду.

26. Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 27.09.2022 у справі № 480/3544/22, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 17.03.2023, позов ОСОБА_1 задоволено.

27. На виконання судових рішень у справі № 480/3544/22 наказом Головного управління Національної поліції в Сумській області від 23.03.2023 № 118 о/с скасовано наказ Головного управління Національної поліції в Сумській області № 135 о/с від 19.04.2022.

28. Суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що саме з дати прийняття відповідачем наказу, яким позивача фактично поновлено на посаді, виникли спірні правовідносини, а тому виснували, що до таких підлягають застосуванню приписи статті 233 Кодексу законів про працю України в редакції Закону України від 01.07.2022 № 2352-IX.

29. Проте вказаний висновок судів попередніх інстанцій є помилковим, оскільки в даному випадку датою виникнення спірних правовідносин є саме дата порушення відповідачем трудових прав позивача щодо оплати праці, що виразилось у прийнятті наказу від 19.04.2022, яким позивача звільнено з посади інспектора взводу № 1 роти патрульної служби поліції особливого призначення «Суми» Головного управління Національної поліції в Сумській області та призначено інспектором відділу превенції Сумського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Сумській області.

30. Так, на момент звільнення позивача з посади інспектора взводу № 1 роти патрульної служби поліції особливого призначення «Суми» Головного управління Національної поліції в Сумській області та призначення інспектором відділу превенції Сумського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Сумській області (22.04.2022) частина другої статті 233 Кодексу законів про працю України діяла у редакції, якою строк звернення працівника до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати у разі порушення законодавства про оплату праці не обмежувався будь-яким строком.

31. Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що у цій справі до вимог про стягнення різниці середнього заробітку за період з 22.04.2022 по 19.07.2022 застосуванню підлягає частина друга статті 233 Кодексу законів про працю України у редакції, чинній до змін, внесених згідно із Законом України від 01.07.2022 №2352-IX, якою визначено, що працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.

32. До вимог щодо стягнення різниці середнього заробітку за період з 19.07.2022 по 23.03.2023 - у редакції норми частини першої статті 233 Кодексу законів про працю України після 19.07.2022, яка передбачає тримісячний строк звернення до суду з дня, коли працівник дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права.

33. З урахуванням викладеного Верховний Суд дійшов висновку, що суди першої та апеляційної інстанцій при вирішенні питання дотримання позивачем строку звернення до адміністративного суду допустили неправильне застосування норм права, у зв`язку із чим дійшли передчасного висновку про повернення позовної заяви позивачу.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

34. Відповідно до частини першої статті 353 Кодексу адміністративного судочинства України підставою для скасування ухвали судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.

35. Таким чином, зважаючи на приписи статті 353 Кодексу адміністративного судочинства України, касаційна скарга підлягає задоволенню, а оскаржувані судові рішення - скасуванню із направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Керуючись статтями 327 341 345 349 353 355 356 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд

постановив:

1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

2. Ухвалу Сумського окружного адміністративного суду від 14.11.2023 та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 17.01.2024 у справі № 480/11252/23 скасувати.

3. Справу № 480/11252/23 направити для продовження розгляду до суду першої інстанції - Сумського окружного адміністративного суду.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Ж.М. Мельник-Томенко

Судді А.В. Жук

А.Г. Загороднюк