ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
31 липня 2025 року
м. Київ
справа №480/12208/23
адміністративне провадження № К/990/20863/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого судді - Уханенка С. А.,
суддів - Жука А.В., Кашпур О.В.,
розглянув у порядку письмового провадження як суд касаційної інстанції адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними та скасування наказу, провадження у якій відкрито
за касаційною скаргою військової частини НОМЕР_1 на ухвалу Другого апеляційного адміністративного суду від 14 квітня 2025 року (головуючий суддя - Ральченко І.М., судді: Катунов В.В., Подобайло З.Г.),
УСТАНОВИВ:
І. Рух справи
1. У листопаді 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до військової частини НОМЕР_1 (далі - відповідач, заявник), в якому просив: визнати протиправним та скасувати наказ командира військової частини військової частини НОМЕР_1 від 05 червня 2023 року №439/4-ОД «Про результати службового розслідування» в частині оголошення «Попередження про неповну службову відповідність» гранатометнику 2 мотопіхотного відділення 3 мотопіхотного взводу 1 мотопіхотної роти сержанту ОСОБА_1 за порушення вимог статей 11, 16, 37 Статуту Внутрішньої служби Збройних Сил України, статей 1 та 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України та непокори у відповідності до статті 55 та пункту «І» статті Дисциплінарного статуту Збройних Сил України; провести виплати у вигляді щомісячної премії за травень 2023 рік гранатометнику 2 мотопіхотного відділення 3 мотопіхотного взводу 1 мотопіхотної роти сержанту ОСОБА_1 відповідно до абзацу 4 пункту 5 розділу XVI наказу Міністерства оборони України від 07 червня 2018 року №260 «Про затвердження Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам» (зі змінами) та додаткову винагороду в розмірі 100 000 гривень або 30 000 гривень за травень 2023 року відповідно до розділу XXXIV наказу Міністерства оборони України від 07 червня 2018 року №260 «Про затвердження Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам» (зі змінами), які не виплачено на підставі наказу №439/4-ОД.
2. Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 23 грудня 2024 року позов задоволено частково. Скасовано пункт 2 наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 05 червня 2023 року №439/4-ОД «Про результати службового розслідування» в частині притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності у вигляді «Попередження про неповну службову відповідність». Скасовано пункт 5.3 наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 05 червня 2023 року №439/4-ОД «Про результати службового розслідування» в частині позбавлення ОСОБА_1 премії та додаткової винагороди за травень 2023 року. Зобов`язано військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити позивачу щомісячну премію та додаткову винагороду, передбачену постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» за травень 2023 року. У задоволенні іншої частини позову відмовлено.
3. Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, 06 березня 2025 року військова частина НОМЕР_1 через підсистему «Електронний суд» подала апеляційну скаргу до якої додала заяву про поновлення пропущеного процесуального строку.
3.1. Указану заяву, зокрема, обґрунтовано участю військової частини НОМЕР_1 у заходах, спрямованих на відвернення загрози, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації, у зв`язку з чим відповідач, як військове формування, задіяний в обороні України.
4. Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 18 березня 2025 року відмовлено у задоволенні клопотання військової частини НОМЕР_1 про поновлення пропущеного процесуального строку з тих підстав, що сам по собі факт запровадження воєнного стану в Україні не є підставою для його поновлення, а лише посилання відповідача на введення воєнного стану на території України, без зазначення конкретних обставин, що вплинули на строки звернення до суду апеляційної інстанції, мають бути підтверджені відповідними доказами, а отже такі підстави не є поважними причинами для поновлення строку для органу державної влади.
5. Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 18 березня 2025 року апеляційну скаргу залишено без руху, а заявнику надано десятиденний строк для усунення її недоліків шляхом надання заяви про поновлення строку, із зазначенням інших поважних причин для його поновлення. Також заявнику необхідно було надати докази, що підтверджують такі обставини, сплатити судовий збір та надати суду докази його сплати.
5.1. Згідно з довідкою про доставку електронного листа, ухвалу суду від 18 березня 2025 року доставлено до електронного кабінету військової частини НОМЕР_1 19 березня 2025 року о 05:09.
6. На виконання ухвали суду 27 березня 2025 року військова частина НОМЕР_1 через підсистему «Електронний суд» надіслала заяву про поновлення процесуального строку, обґрунтовану тим, що військова частина (у складі своїх підрозділів) постійно перебуває в зоні ведення активних бойових дій у межах визначеного району оборони бригади у Донецькій та Луганській областях, у місцях дислокації відповідача постійні перебої з електропостачанням, а юридична служба опрацьовує отриману кореспонденцію на першій лінії оборони та не завжди має можливість досконало та виважено опрацювати матеріали. До заяви відповідачем додано платіжну інструкцію від 19 березня 2025 року № 1848 про сплату судового збору.
6.1. Також 27 березня 2025 року військова частина НОМЕР_1 надіслала заяву про усунення недоліків, в якій указала аналогічні причини пропуску строку та додатково уточнила, що на момент прийняття рішення судом першої інстанції були відсутні кошти на оплату судового збору, що унеможливило подати апеляційну скаргу у встановлений законодавством строк.
7. Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 14 квітня 2025 року відмовлено у задоволенні клопотання військової частини НОМЕР_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження та відмовлено у відкритті апеляційного провадження.
8. Предметом касаційного оскарження у цій справі є ухвала суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті апеляційного провадження, у зв`язку з пропуском строку на апеляційне оскарження.
ІІ. Провадження в суді касаційної інстанції
9. 14 травня 2025 року військова частина НОМЕР_1 через підсистему «Електронний суд» надіслала до Верховного Суду касаційну скаргу на ухвалу Другого апеляційного адміністративного суду від 14 квітня 2025 року, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм процесуального права, просить переглянути і скасувати оскаржене судове рішення та направити справу для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.
10. Скаргу обґрунтовано тим, що ухвалу суду апеляційної інстанції постановлено за неповного з`ясування обставин справи, що мають значення для вирішення цього спору, оскільки судом не надано належной оцінки аргументам військової частини НОМЕР_1 про те, що вона входить до складу Збройних Сил України, а особовий склад військової частини бере участь у відсічі збройної агресії проти України, ліквідації збройного конфлікту шляхом ведення воєнних (бойових) дій, а тому, ураховуючи загальновідомий факт про постійні, масові ворожі обстріли, існували об`єктивні причини, що унеможливлювали дотримання процесуального строку на оскарження рішення суду першої інстанції..
10.1. Заявник наголошує, що військова частина НОМЕР_1 (у складі всіх своїх підрозділів) постійно перебуває в зоні ведення активних бойових дій в межах визначеного району оборони бригади у Донецькій та Луганській областях, здійснює заходи з охорони національної безпеки та оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії з боку військових сил російської федерації, а тому вказані обставини ускладнюють вчасне отримання, опрацювання та направлення документації по справі уповноваженими представниками військової частини. Водночас мають місце постійні перебої з електропостачанням, що унеможливлює доступ до інтернету, а юридична служба військової частини НОМЕР_1 опрацьовує отриману кореспонденцію на першій лінії оборони, як правило у підвальному приміщенні, де враховуючи специфіку місцевості та постійні артилерійські обстріли, не завжди має змогу досконало та виважено опрацювати документацію по справі у встановлені законом терміни.
10.2. У касаційній скарзі військова частина НОМЕР_1 наводить приклади практики Верховного Суду, в яких суд визнав поважними причинами пропуску процесуального строку запровадження воєнного стану та посилається на практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ). Також заявник указує, що є юридичною особою, яка фінансується за рахунок Державного бюджету і фінансова неспроможність сплатити судовий збір не залежить від волевиявлення відповідача та потребує додаткового часу для оформлення фінансових документів. Крім того, на момент винесення рішення судом першої інстанції у справі № 480/12208/23 та протягом строку установленого для подання апеляційної скарги на рішення, кошти на оплату судового збору були відсутні, що також унеможливлювало подання апеляційної скарги у встановлений законодавством строк
11. Ухвалою Касаційного адміністративного суду в складі Верховного Суду від 27 травня 2025 року відкрито касаційне провадження у справі.
12. Підставою відкриття касаційного провадження є необхідність перевірки правильності застосування судами норм процесуального права, зокрема, положень пункту 4 частини першої статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) щодо обґрунтованості підстав, за яких відмовлено у відкриття апеляційного провадження.
13. У відзиві на касаційну скаргу ОСОБА_1 просить залишити її без задоволення, а судове рішення - без змін, з посиланням на те, що Велика Палата Верховного Суду України у справі № 990/115/22, зокрема, презюмувала, що введення на території України воєнного стану не зупинило перебіг процесуальних строків звернення до суду. Питання поновлення процесуального строку у випадку його пропуску з причин, пов`язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку з урахуванням доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку. Сам по собі факт запровадження воєнного стану в Україні не є підставою для поновлення процесуального строку. Такою підставою можуть бути обставини, що виникли внаслідок запровадження воєнного стану та унеможливили виконання учасником судового процесу процесуальних дій протягом установленого законом строку. Ураховуючи те, що військова частина НОМЕР_1 не надала належних та допустимих доказів, що підтверджують доводи відповідача про об`єктивно існуючі перешкоди в оскарженні судового рішення, суд апеляційної інстанції правильно відмовив у клопотанні про поновлення пропущеного процесуального строку.
ІІІ. Джерела права й акти їхнього застосування. Позиція Верховного Суду
14. Перевіряючи правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права та аналізуючи доводи касаційної скарги, а також, виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України, Суд зазначає таке.
15. Статтею 295 КАС України встановлені загальні правила обчислення строку на апеляційне оскарження.
16. За приписами частини першої статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
17. Частиною другою статті 295 КАС України передбачено, що учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
17.1. Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу (частина третя статті 295 КАС України).
18. Як вбачається із матеріалів справи, 23 грудня 2024 року Сумським окружним адміністративним судом розглянуто справу в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження. Копію указаного судового рішення в електронному вигляді надіслано військовій частині НОМЕР_1 через підсистему «Електронний суд» та доставлено до її електронного кабінету 24 грудня 2024 року 00:30, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа та не заперечується відповідачем.
18.1. Апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції від 23 грудня 2024 року заявник подав через підсистему «Електронний суд» лише 06 березня 2025 року, разом із заявою про поновлення пропущеного процесуального строку.
Документ про оплату судового збору у додатках цієї скарги не указано. Отже скаргу було подано без оплати судового збору.
19. Відмовляючи у відкритті апеляційного провадження, суд апеляційної інстанції виходив з того, що питання поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення у випадку його пропуску з причин, пов`язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується у кожному конкретному випадку, виходячи з доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку. Однак, сам лише факт запровадження воєнного стану не може бути підставою для поновлення строку на апеляційне оскарження судових рішень у всіх абсолютно випадках. Суд апеляційної інстанції підкреслив, що після затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року №64/2022 про введення воєнного стану в Україні, будь-яких змін щодо процесуальних строків, зокрема на апеляційне оскарження судових рішень, та їх обчислення до КАС України не вносилось. Отже, саме лише посилання на введення воєнного стану на території України не може бути поважною причиною для поновлення строку на усунення недоліків апеляційної скарги для органу державної влади без зазначення конкретних обставин, які вплинули на своєчасність звернення до суду та без надання відповідних доказів того, як саме введення військового стану вплинуло на роботу цього державного органу, що в свою чергу обумовило пропуск строку на усунення недоліків апеляційної скарги.
19.1. Суд апеляційної інстанції перевірив наведені у заяві про поновлення пропущеного процесуального строку доводи військової частини НОМЕР_1 щодо введення в Україні воєнного стану, забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, дислокації відповідача в регіоні, де ведуться бойові дії та складності в роботі юридичного відділу та зауважив, що указані обставини могли ускладнити дотримання строку на апеляційне оскарження, однак зазначені доводи не підтверджені достатніми та належними доказами. Тому, підстави для задоволення заяви відповідача відсутні.
20. Верховний Суд погоджується з такими висновками суду апеляційної інстанції, оскільки навівши у касаційній скарзі аналогічні причини пропуску процесуального строку, військова частина НОМЕР_1 лише указала на складності в організації роботи, однак жодних доказів, на підтвердження цих обставин ні до апеляційної скарги, ні до касаційної не було додано.
21. Суд зауважує, що учасники судового процесу повинні добросовісно користуватися процесуальними правами та виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки і для поновлення пропущеного процесуального строку, встановленого законом. Водночас на суд покладено обов`язок, встановити наявність поважних причин, що об`єктивно перешкоджали особі вчасно подати апеляційну скаргу, оскільки невмотивоване задоволення клопотання суб`єкта владних повноважень про поновлення пропущеного строку звернення з апеляційною скаргою до суду призведе до дискрімінації по відношенню до інших суб`єктів звернення за судовим захистом та порушить принцип рівності сторін у адміністративному судочинстві.
22. Відповідаючи на аргументи заявника касаційної скарги, Верховний Суд підкреслює, що відсутність у суб`єкта владних повноважень коштів для своєчасної сплати судового збору є суто суб`єктивною причиною, а негативні наслідки, які настали у зв`язку з такою причиною, є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання відповідачем своїх процесуальних обов`язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними. Крім того, у матеріалах справи відсутні докази, що після отримання рішення суду першої інстанції у грудні 2025 року, військова частина НОМЕР_1 вчиняла дії щодо сплати судового збору починаючи з грудня 2024 року по березень 2025 рік.
23. Верховний Суд указує, що обов`язок сплати судового збору під час подання апеляційної скарги встановлений законом, а тому відповідач, подаючи вперше апеляційну скаргу, без надання документа про сплату судового збору, достеменно розумів про допущення ним порушення норм процесуального права. Проте судовий збір у цій справі військова частина НОМЕР_1 сплатила лише після залишення цієї скарги без руху та отримання відповідної ухвали суду.
24. Верховний Суд ураховує, що військова частина НОМЕР_1 бере участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, проте зауважує, що необхідність сплати судового збору при поданні апеляційної скарги встановлена законом. Водночас відповідач, подаючи апеляційну скаргу лише в березні 2025 року, без документа про сплату судового збору, достеменно розумів про допущення ним порушення норм процесуального права, однак уважав, що наведення лише загальних аргументів щодо запровадження воєнного стану та відсутності коштів на момент прийняття рішення судом першої інстанції достатньо для поновлення пропущеного процесуального строку.
25. Верховний Суд не бере до уваги аргументи військової частини НОМЕР_1 щодо умов роботи юридичного відділу, як поважну причину пропуску процесуального строку, оскільки організація роботи діловодства відповідача, є суб`єктивними чинниками та, за відсутності об`єктивних підстав, що підтверджені належними та допустимими доказами, не є поважною підставою для поновлення пропущеного строку. Суд наголошує, що тривалість процедури оформлення документів безпосередньо залежить від ефективності організації процесу правової роботи і не свідчить про наявність особливих і непереборних обставин, які є поважними причинами для поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження.
26. Суд також відхиляє доводи військової частини НОМЕР_1 , обґрунтовані практикою Європейського суду з прав людини, та зазначає, що практика ЄСПЛ стосується осіб, яким держава зобов`язана забезпечити дотримання визначених гарантій. Так, положення Конвенції з прав людини та основоположних свобод спрямовані саме на захист прав та інтересів фізичних і юридичних осіб від протиправних дій з боку держави, а тому не поширюються на державні органи влади, що саме і діють від імені держави і чий статус є превальованим у правовідносинах із іншими особами.
27. Ураховуючи те, що з моменту ухвалення оскаржуваного судового рішення (23 грудня 2024 року ) до моменту його оскарження (06 березня 2025), минуло більше двох місяців, а відповідач не довів належними та допустимими доказами факт вчинення ним дій, спрямованих на своєчасне його оскарження, Верховний Суд погоджується з висновками суду апеляційної інстанції про відсутність об`єктивних підстав для поновлення пропущеного процесуального строку.
28. Виходячи з викладеного, Верховний Суд погоджується з висновками суду апеляційної інстанції про неповажність зазначених військовою частиною НОМЕР_1 причин для поновлення строку на апеляційне оскарження, що відповідно до приписів пункту 4 частини першої статті 299 КАС України, є підставою для відмови у відкритті апеляційного провадження у справі.
29. Отже, підстави для скасування ухвали суду апеляційної інстанції відсутні.
30. Відповідно до частини першої статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
31. За таких обставин, колегія суддів Верховного Суду вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
32. З огляду на результат касаційного розгляду та відсутність підстав, наведених у статтях 139 140 КАС України, судові витрати не розподіляються.
Керуючись статтями 3 341 345 349 350 355 356 359 КАС України, Суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Касаційну скаргу військової частини НОМЕР_1 залишити без задоволення.
2. Ухвалу Другого апеляційного адміністративного суду від 14 квітня 2025 року залишити без змін.
4. Судові витрати не розподіляються.
5. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя: С.А. Уханенко
Судді: А.В. Жук
О.В. Кашпур