ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 жовтня 2023 року
м. Київ
справа № 480/12359/21
адміністративне провадження № К/990/10449/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Мельник-Томенко Ж.М.,
суддів - Жука А.В.,
Мартинюк Н.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу
за касаційною скаргою Сумської обласної прокуратури
на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 01.11.2022 (головуючий суддя - О.О. Осіпова)
та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 21.02.2023 (головуючий суддя - О.В. Присяжнюк, судді - Я.В. П`янова, Л.В. Любчич)
у справі № 480/12359/21
за позовом ОСОБА_1
до Сумської обласної прокуратури
про визнання протиправною бездіяльності, стягнення вихідної допомоги при звільненні та середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні,
встановив:
Короткий зміст позовних вимог та їх обґрунтування
1. ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Сумської обласної прокуратури, в якому просила:
- визнати протиправною бездіяльність Сумської обласної прокуратури щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 на підставі наказу керівника Сумської обласної прокуратури від 19.10.2021 № 416к вихідної допомоги при звільненні в розмірі середньомісячного заробітку, що становить 8 190 грн 21 коп;
- стягнути з Сумської обласної прокуратури на користь ОСОБА_1 вихідну допомогу при звільненні у розмірі середньомісячної заробітної плати 8 190 грн 21 коп, обчислення якої здійснено відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати» від 08.02.1995 № 100;
- стягнути з Сумської обласної прокуратури на користь ОСОБА_1 середній заробіток за весь час затримки розрахунку при звільненні з 23.10.2021 по день постановлення судового рішення, з урахуванням середньоденного розміру заробітної плати в розмірі 380 грн 94 коп.
2. В обґрунтування позовних вимог вказує, що наказом від 19.10.2021 на підставі рішення кадрової комісії про неуспішне проходження атестації позивача звільнено з посади начальника Білопільського відділу Конотопської місцевої прокуратури Сумської області. Позивач зауважує, що при звільненні з нею не було проведено остаточний розрахунок, що суперечить статтям 47 116 Кодексу законів про працю України, а саме: не виплачено вихідну допомогу при звільненні відповідно до статті 44 Кодексу законів про працю України. Оскільки у день звільнення виплата вихідної допомоги при звільненні відповідачем не проведена, позивач вважає, що для відповідача настає відповідальність за затримку розрахунку при звільненні, передбачена у статті 117 Кодексу законів про працю України.
Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
3. Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 01.11.2022, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 21.02.2023, позов задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність Сумської обласної прокуратури щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 на підставі наказу керівника Сумської обласної прокуратури від 19.10.2021 № 416к вихідної допомоги при звільненні в розмірі середньомісячного заробітку, що становить 8190 грн 21 коп. Стягнуто з Сумської обласної прокуратури на користь ОСОБА_1 вихідну допомогу при звільненні у розмірі середньомісячної заробітної плати в сумі 8 190 грн 21 коп. Стягнуто на користь ОСОБА_1 судовий збір у сумі 1 362 грн 00 коп за рахунок бюджетних асигнувань Сумської обласної прокуратури. У задоволенні інших вимог відмовлено.
4. При прийнятті рішення суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що оскільки позивача звільнено на підставі підпункту 2 пункту 19 розділу ІІ «Прикінцеві і перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органі прокуратури» на підставі рішення кадрової комісії про неуспішне проходження атестації, то позивач набула право на виплату вихідної допомоги у розмірі не менше середнього місячного заробітку відповідно до статті 44 Кодексу законів про працю України. В частині вимог позивача щодо стягнення середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні суди попередніх інстанцій виснували про передчасність таких вимог, оскільки виплата вихідної допомоги позивачу ще не проведена.
Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги
5. Посилаючись на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права, відповідач просить рішення судів попередніх інстанцій скасувати в частині задоволення позовних вимог, ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю.
6. Підставою касаційного оскарження судових рішень скаржник вказує пункт 3 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України. Обґрунтовуючи посилання на пункт 3 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України, заявник вказує на відсутність висновків Верховного Суду щодо правомірності нарахування та виплати вихідної допомоги при звільненні прокурорам, звільненим за підпунктом 2 пункту 19 розділу ІІ «Прикінцеві і перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органі прокуратури» з підстави прийняття рішення кадрової комісії про неуспішне проходження атестації, оскільки передбачені статтею 44 Кодексу законів про працю України випадки для виплати такої допомоги не охоплюють вищевказану підставу.
7. В обґрунтування вимог касаційної скарги скаржник підкреслює, що юридичним фактом, що зумовив звільнення позивача, є рішення кадрової комісії про неуспішне проходження атестації. Вказаний факт (підстава) є відмінним від тих юридичних фактів, у зв`язку з настанням яких стаття 44 Кодексу законів про працю України передбачає виплату вихідної допомоги.
Позиція інших учасників справи
8. Позивач правом на подання відзиву на касаційну скаргу не скористалася, відсутність якого згідно приписів частини четвертої статті 338 Кодексу адміністративного судочинства України не перешкоджає перегляду рішень судів першої та апеляційної інстанцій.
Рух касаційної скарги
9. Ухвалою Верховного Суду від 30.03.2023 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Сумської обласної прокуратури.
10. Ухвалою Верховного Суду від 24.10.2023 адміністративну справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження.
Встановлені судами попередніх інстанцій обставини справи
11. ОСОБА_1 з 25.09.2007 до 22.10.2021 безперервно працювала на прокурорських посадах в органах прокуратури України.
12. Наказом керівника Сумської обласної прокуратури № 416к від 19.10.2021 на підставі рішення кадрової комісії про неуспішне проходження атестації відповідно до підпункту 2 пункту 19 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформування органів прокуратури» ОСОБА_1 з 22.10.2021 звільнено з посади начальника Білопільського відділу Конотопської місцевої прокуратури Сумської області. Наказано відділу фінансування та бухгалтерського обліку Сумської обласної прокуратури провести остаточний розрахунок та виплатити ОСОБА_1 усі належні виплати при звільненні.
13. Позивач 22.10.2021 ознайомилась з відповідним наказом та у подальшому нею отримано трудову книжку із записом про звільнення.
14. Про нараховані ОСОБА_1 виплати при звільненні повідомлено листом Сумської обласної прокуратури від 22.10.2021 за №21-638вих21.
15. Разом з тим, позивачу не виплачено вихідну допомогу при звільненні, внаслідок чого 02.11.2021 вона звернулася до Сумської обласної прокуратури із заявою про надання інформації щодо виплати їй вихідної допомоги при звільненні відповідно до статті 44 Кодексу законів про працю України. Крім того, у заяві ОСОБА_1 просила у разі не виплати їй вихідної допомоги провести її нарахування та виплату відповідно до вимог чинного законодавства.
16. 08.11.2021 на електронну поштову скриньку ОСОБА_1 отримала лист від 08.11.2021 № 27-270вих-21 за підписом начальника відділу організації прийому громадян, розгляду звернень та запитів ОСОБА_2 , зі змісту якого вбачається, що вихідна допомога при звільненні не виплачувалася, зважаючи на те, що її звільнено з посади начальника Білопільського відділу Конотопської місцевої прокуратури Сумської області наказом керівника обласної прокуратури від 19.10.2021 № 416к на підставі підпункту 2 пункту 19 розділу II «Прикінцеві і перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури», у зв`язку з рішенням кадрової комісії № 378 від 13.09.2021 про неуспішне проходження атестації.
17. Вважаючи бездіяльність Сумської обласної прокуратури щодо не виплати їй вихідної допомоги при звільненні протиправною, позивач звернулася з позовом до суду.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Релевантні джерела права й акти їх застосування (чинні на час виникнення спірних правовідносин)
18. Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
19. Частиною першою статті 4 Закону України «Про прокуратуру» визначено, що організація та діяльність прокуратури України, статус прокурорів визначаються Конституцією України, цим та іншими законами України, чинними міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.
20. Загальні умови звільнення прокурора з посади, припинення його повноважень на посаді визначені статтею 51 Закону України «Про прокуратуру».
21. Пунктом 9 частини першої статті 51 Закону України «Про прокуратуру» передбачено, що прокурор звільняється з посади у разі: ліквідації чи реорганізації органу прокуратури, в якому прокурор обіймає посаду, або в разі скорочення кількості прокурорів органу прокуратури.
22. Підпунктом 2 пункту 19 розділу II «Прикінцеві і перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури» установлено, що прокурори та слідчі органів прокуратури, зазначені в підпунктах 1-4 пункту 7 цього розділу, звільняються Генеральним прокурором, керівником регіональної (обласної) прокуратури з посади прокурора за умови настання однієї з таких підстав, зокрема, рішення кадрової комісії про неуспішне проходження атестації.
23. За приписами статті 44 Кодексу законів про працю України при припиненні трудового договору з підстав, зазначених у пункті 6 статті 36 та пунктах 1, 2 і 6 статті 40 цього Кодексу, працівникові виплачується вихідна допомога у розмірі не менше середнього місячного заробітку; у разі призову або вступу на військову службу, направлення на альтернативну (невійськову) службу (пункт 3 статті 36) - у розмірі двох мінімальних заробітних плат; внаслідок порушення власником або уповноваженим ним органом законодавства про працю, колективного чи трудового договору (статті 38 і 39) - у розмірі, передбаченому колективним договором, але не менше тримісячного середнього заробітку; у разі припинення трудового договору з підстав, зазначених у пункті 5 частини першої статті 41, - у розмірі не менше ніж шестимісячний середній заробіток.
Оцінка висновків судів, рішення яких переглядаються, та аргументів учасників справи
24. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права (частина перша статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України).
25. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (частина друга статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України).
26. Колегія суддів, перевіривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених у статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України, виходить із такого.
27. Спірні правовідносини між сторонами склалися з приводу невиплати позивачу вихідної допомоги при звільненні.
28. Касаційне провадження у справі відкрито з підстави, передбаченої пунктом 3 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
29. Колегія суддів враховує, що після відкриття касаційного провадження у цій справі Верховний Суд вже сформував правовий висновок у подібних правовідносинах щодо застосовності статті 44 Кодексу законів про працю України при звільненні прокурора з органів прокуратури на підставі підпункту 2 пункту 19 розділу ІІ «Прикінцеві і перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури», у зв`язку із рішенням кадрової комісії про неуспішне проходження атестації, зокрема, у постанові від 22.08.2023 у справі № 420/25920/21.
30. Так, у постанові від 22.08.2023 у справі № 420/25920/21 Верховний Суд вкотре зазначив, що за загальним правилом пріоритетними є норми спеціального законодавства, а трудове законодавство підлягає застосуванню у випадках, якщо нормами спеціального законодавства не врегульовано спірні правовідносини або коли про це йдеться у спеціальному законі.
31. Статтею 44 Кодексу законів про працю України встановлені випадки виплати вихідної допомоги у разі припинення трудового договору, зокрема, з підстав, зазначених у пункті 6 частини першої статті 36 та пунктах 1, 2 і 6 частини першої статті 40, пункті 6 частини першої статті 41 цього Кодексу. Саме у цих випадках працівникові виплачується вихідна допомога у розмірі не менше середнього місячного заробітку.
32. Згідно з пунктом 2 частини першої статті 40 Кодексу законів про працю України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності, можуть бути розірвані роботодавцем лише у випадках виявленої невідповідності працівника займаній посаді або виконуваній роботі внаслідок недостатньої кваліфікації або стану здоров`я, які перешкоджають продовженню даної роботи, а так само в разі відмови у наданні допуску до державної таємниці або скасування допуску до державної таємниці, якщо виконання покладених на нього обов`язків вимагає доступу до державної таємниці.
33. У наведеній постанові Суд вказав, що частиною п`ятою статті 51 Закону України «Про прокуратуру» та частиною п`ятою статті 40 Кодексу законів про працю України передбачено виключний перелік випадків коли до правовідносин щодо звільнення прокурорів не застосовуються норми Кодексу законів про працю України. Разом з тим, у цей перелік не включено питання виплати вихідної допомоги при звільненні прокурора, а тому приписи статті 44 Кодексу законів про працю України при вирішенні спірних правовідносин не мають особливостей щодо їхнього застосування.
34. Верховний Суд зазначив, що метою запровадження законодавцем такої виплати, як вихідна допомога, є захист працівника (службовця) у разі втрати ним роботи не за власним бажанням та не у зв`язку з неналежним її виконанням (дисциплінарним проступком). Однією з підстав надання такого захисту є невідповідність працівника займаній посаді або виконуваній роботі внаслідок недостатньої кваліфікації.
35. Суд наголосив, що метою запровадження Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури» інституту атестації, було саме підтвердження здатності прокурорами виконувати повноваження на належному рівні за визначеними законом критеріями, шляхом здійснення оцінки їхньої професійної компетентності, професійної етики та доброчесності, що стосувалась, зокрема, усіх без винятку прокурорів, які мали бажання продовжувати працювати у органах прокуратури.
36. У постанові від 22.08.2023 у справі № 420/25920/21 Верховний Суд зробив висновок, що пункт 19 розділу II «Прикінцеві і перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури» і пункт 2 частини першої статті 40 Кодексу законів про працю України передбачають однакові за своїм змістом підстави звільнення - невідповідність займаній посаді, що свідчить про застосовність приписів статті 44 Кодексу законів про працю України до правовідносин щодо виплати вихідної допомоги прокурору звільненому у зв`язку із рішенням кадрової комісії про неуспішне проходження ним атестації.
37. Крім того, Верховним Судом зауважено, що зміни, внесені до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури» Законом № 1554-IX від 15.06.2021, виключили з пункту 19 розділу ІІ «Прикінцеві і перехідні положення» вказівку, що звільнення відбувається «на підставі пункту 9 частини першої статті 51 Закону України «Про прокуратуру»». Проте така зміна нормативного акту в частині виключення посилання на правову підставу звільнення не змінила її фактичної підстави, якою є рішення кадрової комісії про неуспішне проходження атестації.
38. За урахуванням правової позиції, викладеної у постанові від 22.08.2023 у справі № 420/25920/21, Верховний Суд приходить до висновку що і за підстави звільнення за підпунктом 2 пункт 19 розділу II «Прикінцеві і перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури», прокурор набуває право на виплату вихідної допомоги у розмірі не менше середнього місячного заробітку відповідно до статті 44 Кодексу законів про працю України.
39. А відтак Верховний Суд погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій щодо протиправної бездіяльності відповідача в частині ненарахування та невиплати позивачу вихідної допомоги при звільненні.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
40. Відповідно до частини першої статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
41. Враховуючи наведене, Верховний Суд не встановив неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні оскаржуваного судового рішення.
Висновки щодо розподілу судових витрат
42. З огляду на результат касаційного розгляду судові витрати не розподіляються.
Керуючись статтями 327 341 345 349 350 355 356 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд
постановив:
1. Касаційну скаргу Сумської обласної прокуратури залишити без задоволення.
2. Рішення Сумського окружного адміністративного суду від 01.11.2022 та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 21.02.2023 у справі № 480/12359/21 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий Ж.М. Мельник-Томенко
Судді А.В. Жук
Н.М. Мартинюк