№ 480/1519/23 - Судебная практика в Украине -Законодательство Украины

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 вересня 2024 року

м. Київ

справа № 480/1519/23

адміністративне провадження № К/990/15232/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду судді-доповідача Коваленко Н.В., суддів: Бучик А.Ю., Рибачука А.І., розглянувши у письмовому провадженні в касаційному порядку справу за позовом керівника Окружної прокуратури міста Суми в інтересах держави до Сумської міської ради, третя особа - фізична особа - підприємець ОСОБА_1 , про визнання рішення протиправним та нечинним, за касаційною скаргою заступника керівника Окружної прокуратури міста Суми на постанову Другого апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів Калиновського В.А., Кононенко З.О., Мінаєвої О.М. від 13 березня 2024 року,

УСТАНОВИВ:

ВСТУП

У цій справі постало питання про те, чи відповідає затверджений відповідачем детальний план території вимогам генерального плану населеного пункту і чи не суперечить йому. Крім того під час розгляду цієї справи належало з`ясувати, чи підлягав проєкт детального плану обов`язковій стратегічній екологічній оцінці та погодженню з відповідним органом охорони культурної спадщини.

Верховний Суд підкреслює, що детальний план території, який уточнює і деталізує положення генерального плану населеного пункту, повинен йому відповідати і з ним узгоджуватися, а оскільки невід`ємною частиною і складовою генерального плану є план зонування, то детальний план території повинен відповідати і йому.

Що ж до обов`язку проводити стратегічну екологічну оцінку проєкту детального плану території, то такий виникає лише у випадку, якщо з огляду на вид та сферу планової діяльності вони вимагають оцінки впливу на довкілля, або тоді, коли це необхідно з огляду на ймовірні наслідки такої діяльності на довкілля, її вплив на оточуюче навколишнє природне середовище.

I. ІСТОРІЯ СПРАВИ

I.I Короткий зміст позовних вимог

1. У лютому 2023 року Керівник Окружної прокуратури міста Суми (далі також прокурор, позивач) звернувся до суду з позовом в інтересах держави до Сумської міської ради (далі також Міськрада, відповідач), третя особа - фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі також ОСОБА_1 ), у якому просив визнати протиправним та нечинним рішення Сумської міської ради від 26 січня 2022 року № 2710 - МР «Про затвердження містобудівної документації - «Детальний план території по АДРЕСА_1 » (далі також спірне, оскаржене рішення).

2. Обґрунтовуючи підстави позову, прокурор покликався на те, що оспорене ним рішення Міськради прийнято з порушенням вимог екологічного, містобудівного та пам`яткоохоронного законодавства, без дотримання встановлених законодавством порядку та процедури його прийняття, зокрема в частині здійснення стратегічної екологічної оцінки в процесі розроблення вказаного акта, передбаченого статтями 11-13 Закону України «Про стратегічну екологічну оцінку».

3. Прокурор зазначав, що такі порушення є самостійною і достатньою підставою для визнання прийнятого відповідачем рішення протиправним і нечинним.

4. Окрім цього у поданому прокурором позові наголошувалось, що затверджений спірним рішенням детальний план території не відповідав генеральному плану населеного пункту, оскільки охоплена ним територія проектування знаходиться в зоні охоронюваного ландшафту.

I.II Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

5. Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 24 жовтня 2023 року позов задоволено, а саме: визнано протиправним та нечинним оскаржене рішення Сумської міської ради.

6. Ухвалюючи таке рішення, суд першої інстанції виходив з того, що в силу приписів частини першої статті 19 Закону України від 17 лютого 2011 року № 3038-VI «Про регулювання містобудівної діяльності» детальний план підлягає стратегічній екологічній оцінці, а тому на спірні правовідносини поширюється дія Закону України від 20 березня 2018 року № 2354-VIII «Про стратегічну екологічну оцінку».

7. Оскільки судовим розглядом цієї справи встановлено, що стратегічна екологічна оцінка затвердженого спірним рішенням Міськради детального плану території не проводилася і учасниками справи такі обставини не заперечувались, суд першої інстанції констатував недотримання відповідачем вимог Закону України «Про стратегічну екологічну оцінку» під час прийняття ним спірного рішення.

8. Суд першої інстанції відхилив доводи відповідача про те, що з огляду на вид діяльності, яка запланована на території, щодо якої у спірних відносинах відповідач затвердив детальний план, законом не вимагається проводити стратегічну екологічну оцінку.

9. Зокрема зазначив, що вимога провести таку оцінку прямо закріплена у нормах частини другої статті 19 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», при цьому навів покликання на висновки Верховного Суду щодо застосування норм права, викладені у постановах від 30 вересня 2021 року у справі № 320/1030/19, від 11 липня 2022 року у справі № 520/9684/19 та від 9 лютого 2022 року у справі № 1.380.2019.000607, згідно з якими здійснення стратегічної екологічної оцінки містобудівної документації є обов`язковим.

10. Наявність підстав для задоволення позову суд першої інстанції обґрунтував і тим, що під час розгляду справи підтверджено невідповідність затвердженого у спірних правовідносинах детальну плану території генеральному плану населеного пункту, а саме - детальним планом передбачається вид діяльності, який суперечить режиму використання, визначеному генеральним планом.

11. У світлі цих обставин судом першої інстанції взято до уваги неодноразово викладену Верховним Судом правову позицію про те, що детальний план у межах населеного пункту є видом містобудівної документації, положення якого мають узгоджуватися з генеральним планом населеного пункту, деталізувати положення останнього та не суперечити йому. Детальний план визначає планувальну організацію і розвиток частини території та не може встановлювати інше функціональне призначення зон ніж те, що встановлено у генеральному плані (постанови Верховного Суду від 14 серпня 2018 року у справі № 815/3880/14, від 1 жовтня 2019 року у справі № 810/4017/17, від 15 квітня 2020 року у справі № 702/1384/16-а, від 26 травня 2020 року у справі № 750/11932/16-а та від 18 серпня 2020 року у справі № 369/10284/17).

12. Встановивши, що земельна ділянка, стосовно якої у спірних відносинах було розроблено та затверджено детальний план території населеного пункту, перебуває у межах історичного ареалу міста Суми, суд першої інстанції, на підставі аналізу норм статей 5 та 32 Закону України «Про охорону культурної спадщини», а також з урахуванням висновків Верховного Суду щодо їх застосування, викладених у справі №380/142/20, виснував наявність у відповідача як замовника містобудівної документації обов`язку погодження проекту детального плану території з відповідним органом охорони культурної спадщини, яким у цьому випадку виступає Мінкультури.

13. Зважаючи на те, що такого обов`язку відповідач не виконав, суд першої інстанції констатував протиправність спірного рішення Міськради та його невідповідність критеріям, встановленим у частині другій статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

14. З цих підстав суд першої інстанції поданий у цій справі позов задовольнив.

15. Проте з такими висновками суду першої інстанції апеляційний суд не погодився й постановою від 13 березня 2024 року в задоволенні позову відмовив.

16. Приймаючи таку постанову, апеляційний суд виходив з того, що обставинами справи підтверджується дотримання відповідачем усіх передбачених законом процедур при підготовці та прийняття ним спірного рішення, зокрема громадських слухань, схвалення архітектурно-містобудівної ради, комісії депутатів, відповідних публікацій та оголошень.

17. Проаналізувавши норми статей 2, 6 Закону України «Про стратегічну екологічну оцінку», положення Методичних рекомендацій із здійснення стратегічної екологічної оцінки документів державного планування, затверджених наказом Міністерства екології та природних ресурсів України № 296 від 10 серпня 2018 року та підготовлених на виконання вказаного Закону, викладені у постанові Верховного Суду від 4 серпня 2023 року у справі № 320/9672/21 висновки щодо застосування норм права, а також зважаючи на визначений у детальному плані вид діяльності, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для обов`язкового проведення у спірних правовідносинах стратегічної екологічної оцінки.

18. Такий висновок апеляційний суд обґрунтував й тим, що межі земельної ділянки, призначені під забудову згідно з оскарженим детальним планом, не охоплюють земель, на яких згідно з законом та генеральним планом міста заборонено такий вид діяльності.

19. Зокрема, у оскарженій постанові апеляційного суду встановлено, що передбачена під забудову територія не входить як в зони охоронюваного ландшафту, так і в межі історичного ареалу міста.

20. У зв`язку з цим суд апеляційної інстанції визнав помилковими висновки суду першої інстанції про те, що затверджений спірним рішенням відповідача детальний план території потребував погодження Мінкультури.

21. Апеляційний суд звернув увагу й на те, що проєкт детального плану території, який за законом належить одночасно до містобудівної та землевпорядної документації, не відноситься до проєктної документації на будівництво, а тому не є тим документом, який у відповідності до статті 32 Закону України «Про охорону культурної спадщини» потребує відповідних погоджень.

I.III Короткий зміст вимог касаційної скарги

22. Не погоджуючись із вищевказаною постановою апеляційного суду, прокурор подав касаційну скаргу в якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального та порушення норм процесуального права, просить її скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

II. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

23. Судом апеляційної інстанції, постанова якого наразі переглядається в касаційному порядку, встановлено, що Сумською міською радою VII скликання на LXXXIII сесії прийнято рішення від 21 жовтня 2020 року № 7670-МР «Про розроблення містобудівної документації «Детальний план території на земельній ділянці по АДРЕСА_1.

24. Вказаним рішенням було вирішено розробити містобудівну документацію «Детальний план території на земельній ділянці по АДРЕСА_1 », визначено замовником розроблення містобудівної документації Управління архітектури та містобудування Сумської міської ради ( ОСОБА_3 ), якому вказано здійснити заходи з організації розроблення проекту містобудівної документації «Детальний план території на земельній ділянці по АДРЕСА_1 » та проведення громадських слухань щодо врахування громадських інтересів до проекту даної містобудівної документації.

25. Рішення опубліковано 23 жовтня 2020 року на Інформаційному порталі Сумської міської ради, який є офіційним джерелом інформації в розділі «Головна», «Документи», «Рішення міської ради 2020».

26. 16 березня 2021 року, на виконання рішення Сумської міської ради від 21 жовтня 2020 року № 7670-МР Управління архітектури та містобудування Сумської міської ради як Замовник уклало з проектною організацією ТОВ «АРХДИЗАЙНСТУДІЯ» Договір № 22-21 від 16 березня 2021 з розробки проекту містобудівної документації «Детальний план території на земельній ділянці по АДРЕСА_1 », яка і розробила відповідний проект.

27. У подальшому проектною організацією ТОВ «АРХЗДИЗАЙНСТУДІЯ» (архітектор ОСОБА_4 ) розроблено проект містобудівної документації «Детальний план території на земельній ділянці по АДРЕСА_1 ».

28. 8 червня 2021 року на офіційному Інформаційному порталі Сумської міської ради в розділі: Документи - Містобудівна документація - Проектна містобудівна документація опубліковане «Повідомлення про початок процедури розгляду та врахування пропозицій громадськості у проекті детального плану території на земельній ділянці по АДРЕСА_1 ». Повідомлення опубліковано разом з відповідним проектом містобудівної документації.

29. Згодом Управління архітектури та містобудування Сумської міської ради проводило процедуру громадських слухань зазначеної містобудівної документації відповідно до статті 21 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», Порядку проведення громадських слухань щодо врахування громадських інтересів під час розроблення проектів містобудівної документації на місцевому рівні, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 травня 2011 року № 555.

30. 6 липня 2021 року відбулися Громадські слухання щодо врахування громадських інтересів при обговоренні проєкту містобудівної документації «Детальний план території на земельній ділянці по АДРЕСА_1 » за адресою: АДРЕСА_2 , приміщення конференц-залу управління «Центр надання адміністративних послуг у м. Суми» Сумської міської ради. Письмові пропозицій надавалися з 9 червня 2021 року по 8 липня 2021 року.

31. 19 липня 2021 року з метою забезпечення узгоджених спірних питань при проведенні громадських слухань проєкту містобудівної документації «Детальний план території на земельній ділянці по АДРЕСА_1 », Управлінням архітектури та містобудування Сумської міської ради та розробником містобудівної документації, відповідно до частини сьомої статті 21 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та вищезазначеного Порядку розпорядженням Сумського міського голови від 19 липня 2021 року № 240-Р було створено погоджувальну комісію з розгляду спірних питань при проведенні громадських слухань проєкту містобудівної документації «Детальний план території на земельній ділянці по АДРЕСА_1 ».

32. 28 серпня 2021 року та 8 листопада 2021 року відбулися засідання погоджувальної комісії про що складено відповідні протоколи.

33. 2 грудня 2021 року було оприлюднено «Результати розгляду пропозицій громадськості до проєкту містобудівної документації «Детальний план території на земельній ділянці по АДРЕСА_1 », розробленої ТОВ «АРХЗДИЗАЙНСТУДІЯ» на Інформаційному порталі Сумської міської ради.

34. Відповідно до Протоколу № 16 від 3 грудня 2021 року на засіданні архітектурної містобудівної ради при Управлінні архітектури та містобудування Сумської ради - 18 голосами «за», 0 - «проти», 1 - «утрималися» - вирішено схвалити проєкт містобудівної документації «Детальний план території на земельній ділянці по АДРЕСА_1 », розробленої «АРХЗДИЗАЙНСТУДІЯ» та рекомендувати його для затвердження Сумською міською радою у встановленому порядку.

35. 22 грудня 2021 року відповідно до Витягу із Протоколу № 43 від 20 грудня 2021 року засіданням постійної комісії з питань архітектури, містобудування, регулювання земельних відносин, природокористування та екології Сумської міської ради четвертим питанням порядку денного слухали про затвердження містобудівної документації «Детальний план території на земельній ділянці по АДРЕСА_1 », та ухвалили, серед іншого, погодити питання та ініціювати його розгляд на сесії Сумської міської ради.

36. 28 грудня 2021 року опубліковано проєкт рішення «Про затвердження містобудівної документації «Детальний план території на земельній ділянці по АДРЕСА_1 » на Інформаційному порталі Сумської міської ради.

37. У подальшому Сумською міською радою 26 січня 2022 року № 2710 - МР прийнято рішення «Про затвердження містобудівної документації «Детальний план території на земельній ділянці по АДРЕСА_1 », яким було затверджено містобудівну документацію «Детальний план території на земельній ділянці по АДРЕСА_1 ». Управління архітектури та містобудування Сумської міської ради, Департамент комунікацій та інформаційної політики Сумської міської ради цим рішенням зобов`язано забезпечити оприлюднення матеріалів містобудівної документації «Детальний план території на земельній ділянці по АДРЕСА_1 » протягом 10 днів з дня її затвердження, шляхом їх розміщення у друкованих засобах масової інформації, на офіційному сайті Сумської міської ради, а також у загальнодоступному місці.

38. Судом апеляційної інстанції також встановлено, що він не передбачає будь-яких будівельних робіт та містобудівних перетворень на території скверу «Дружба».

39. Межі скверу «Дружба» визначені «Технічною документацією із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки під об`єктом рекреаційного призначення - сквер «Дружба» в натурі (на місцевості) на території Сумської міської ради», затвердженої рішенням Сумської міської ради від 27 червня 2007 року № 650-МР.

40. З розділу «ОПИС МЕЖ» Технічної документації меж скверу «Дружба» вбачається, що межі скверу «Дружба» проходять зокрема:

- від Ж-3 - землі загального користування (проїзд) - це тупиковий проїзд від вул. Горького направо в сторону тролейбусної підстанції;

- від З-И - землі тролейбусного управління - сквер огинає Тягову підстанцію КП Електроавтотранс яка забезпечує роботу тролейбусів;

- від И-Й - землі загального користування;

- від Й-К - землі ПП ОСОБА_1 - межі скверу «Дружба» підіймають вгору огинаючи земельну ділянку орендовану третьою особою.

41. Порівнюючи ОПИС МЕЖ Технічної документації меж скверу «Дружба» з Графічними матеріалами оскаржуваного ДПТ - зокрема Аркуш 5 Проектний план та відповідно до розділу II Пояснювальної записки ДПТ - вбачається, що межа земельної ділянки під забудову оскаржуваного ДПТ співпадає з земельною ділянкою, що орендує ФОП ОСОБА_1 , знаходиться в межах червоних ліній та межує і водночас не входить до скверу «Дружба», а відтак відповідно до Пояснювальної записки Історико - архітектурного опорного плану міста Суми не входить в зони охоронюваного ландшафту.

42. На 169 сторінці Пояснювальної записки Історико-архітектурного опорного плану, межі і режими використання зон охорони і пам`яток та історичних ареалів міста Суми, затвердженої наказом Міністерства культури України від 22 листопада 2012 року № 1364 визначено:

«У зону охоронюваного ландшафту включається незабудована територія долини р. Псел від вул. Червонозоряної на півночі до вул. 20-річчя Перемоги на півдні. Сюди ж входять території долини р. Сумки від її гирла з включенням територій дитячого парку «Казка» та парку «Дружба». На Луці ділянка зони охоронюваного ландшафту визначена як територія по обох берегах р. Псел від мосту по вул. Орджонікідзе, прилегла до історичної садиби Лінтварьових. На території зони охоронюваного ландшафту є декілька ділянок, на яких існують окремі будівлі і споруди, що не спотворюють ландшафт.».

43. Згідно пункту 7.4 Історико-архітектурний опорного плану - на сторінці 202 передбачено наступний Розділ: Режим використання зон охоронюваного ландшафту, відповідно до якого:

«У зонах охоронюваного ландшафту забезпечується охорона природного середовища, збереження і відтворення цінних природних і пейзажних якостей пов`язаного з пам`ятками ландшафту, ліквідація чи візуальна нейтралізація будівель, споруд і насаджень, що спотворюють цей ландшафт.

Забезпечується охорона особливостей рельєфу, водоймищ, рослинності і відтворення їх історичного вигляду, збереження візуальних зв`язків пам`яток з природним та переважно природним оточенням, що має історичну цінність, захист берегових, лукових територій від зсувів та розмиву, укріплення схилів, ярів, їх озеленення; рекультивація територій, зруйнованих внаслідок антропогенної діяльності, проведення інших природоохоронних заходів.

На території зон охоронюваного ландшафту можлива господарська діяльність, якщо вона не порушує характеру ландшафту і не потребує зведення капітальних будівель і споруд.

Відкриті галявини та простори лук можуть використовуватись для епізодичних масових свят та гулянь з встановленням тимчасових збірно-розбірних споруд, а також як лукопарки та гідропарки з відповідними технічними заходами та впорядженням, що не впливають негативно на ландшафт та не змінюють| його характеру.

На всіх територіях зони охоронюваного ландшафту забороняється будівництво капітальних будівель, споруд, інженерних мереж, доріг, прокладення повітряних ліній електропередач та інші будівельні і земляні роботи, не пов`язані з охороною, регенерацією і відновленням охоронюваного ландшафту.»

44. У розділі VI Пояснювальної записки оскаржуваного ДПТ вказано: ПРОПОЗИЦІЇ ЩОДО ВСТАНОВЛЕННЯ РЕЖИМУ ЗАБУДОВИ ТЕРИТОРІЙ, ПЕРЕДБАЧЕНИХ ДЛЯ ПЕРСПЕКТИВНОЇ МІСТОБУДІВНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ: "... Режим використання території та забудови в межах ДПТ обумовлений вимогами історико-архітектурного опорного плану. Для зони охоронюваного ландшафту забезпечується охорона природного середовища, збереження і відтворення цінних природних і пейзажних якостей, ліквідація чи візуальна нейтралізація будівель, споруд і насаджень, що спотворюють цей ландшафт. Забезпечується охорона особливостей рельєфу, водоймищ, збереження візуальних зв`язків з природним та переважно природним оточенням, захист берегових, лукових територій від зсувів та розмиву, укріплення схилів, ярів, їх озеленення"

45. У пояснювальній записці до проєкту затвердженого спірним рішенням ДПТ вказано, що територія забудови межує з зоною охоронюваного ландшафту. Земельна ділянка кадастровий номер: 5910136600:18:012:0027, загальною площею 0,1375 га, за адресою: АДРЕСА_1 , має цільове використання, станом на дату затвердження детального плану території: для громадської та житлової забудови. Відповідно до листа Управління архітектури та містобудування від 10 березня 2020 року № 161.162/08.01-20, земельна ділянка кадастровий номер: 5910136600:18:012:0027, в проектні межі «Скверу Дружба» не потрапляє. Відображення зони охоронюваного ландшафту в детальному плані території є засобом виконання державних будівельних норм (ДБН Б.1.1- 14:2012 чинний з 1 жовтня 2012 року), які зобов`язують робити опис меж території, на якій планується будівництво. Крім того, згідно Генерального плану міста Суми затвердженого рішенням Сумської міської ради від 16 жовтня 2002 року № 139-МР, земельна ділянка кадастровий номер: 5910136600:18:012:0027, розташована на території земель житлової та громадської забудови. Вказаний факт підтверджується рішенням Сумського окружного адміністративного суду у справі № 480/1925/20 залишеним без змін ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 10 лютого 2022 року.

III. ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

46. В обґрунтуванні доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, скаржник посилається на пункт 1 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

47. Зокрема вказує, що суд апеляційної інстанції неправильно застосував у спірних правовідносинах норми частини четвертої статті 17 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» й не врахував правову позицію Верховного Суду, яка викладена у постановах від 21 червня 2018 року у справі № 826/4504/17, від 14 серпня 2018 року у справі № 815/3880/14, від 5 березня 2019 року у справі № 360/2334/17, від 1 жовтня 2019 року у справі № 810/4017/17, від 13 квітня 2020 року у справі № 160/2852/19, від 15 квітня 2020 року у справі № 702/1384/16-а, від 26 травня 2020 року у справі № 750/11932/16-а, від 18 серпня 2020 року у справі № 369/10284/17, від 11 листопада 2020 року у справі № 191/1169/16-а, від 19 жовтня 2021 року у справі № 369/9375/17, від 16 березня 2023 року у справі № 460/3890/20, від 18 січня 2024 року у справі № 380/8447/21 відповідно до яких, генеральний план населеного пункту є основним видом містобудівної документації на місцевому рівні. На його основі та відповідно до генерального плану розробляються інші види містобудівної документації на місцевому рівні, зокрема, план зонування території, а також детальний план території. Відповідно детальний план у межах населеного пункту є видом містобудівної документації, положення якого мають узгоджуватися з генеральним планом населеного пункту та не суперечити йому.

48. У контексті вказаних доводів заявник наголошує на тому, що між Детальним планом території на земельній ділянці по АДРЕСА_1 та Генеральним планом м. Суми наявні розбіжності, що суперечить вимогам чинного законодавства. Стверджує, що відповідно до текстових та графічних матеріалів затвердженого Детального плану території на земельній ділянці по АДРЕСА_1 територія проєктування знаходиться в зоні охоронюваного ландшафту, тоді як положення детального плану території, затвердженого спірним рішенням Міськради, передбачають використання охопленої ним землі без врахування такого функціонального призначення (під багатоквартирну забудову).

49. Заявник звертає увагу й на те, що відповідачем порушена процедура та порядок прийняття детального плану території в частині здійснення стратегічної екологічної оцінки в процесі розроблення документа, передбаченої статями11-13 Закону України «Про стратегічну екологічну оцінку», що є самостійною та достатньою підставою для визнання незаконним та нечинним оспорюваного рішення Сумської міської ради.

50. Обґрунтовуючи такий аргумент прокурор у своїй касаційній скарзі покликається на неврахування апеляційним судом висновків щодо застосування норм права, які наведено у постановах Верховного Суду від 30 вересня 2021 року у справі № 320/1030/19, від 15 липня 2021 року у справі 1.380.2019.004556, від 9 лютого 2022 року у справі № 1.380.2019.000607 та від 11 липня 2022 року у справі № 520/9684/19.

51. У відзиві на касаційну скаргу Сумська міська рада проти задоволення касаційної скарги заперечує й вважає, що оскаржена прокурором постанова суду апеляційної інстанції є законною та обґрунтованою.

52. Покликаючись на висновки щодо застосування норм права, висловлені Верховним Судом у постанові від 4 серпня 2023 року у справі № 320/9672/21, Міськрада стверджує про те, що у спірних правовідносинах, з огляду на заплановану згідно з детальним планом території діяльність, обов`язкове проведення стратегічної екологічної оцінки законом не вимагалось, а отже висновки суду апеляційної інстанції в цій частині вважає правильними.

53. Сумська міська рада заперечує твердження прокурора про те, що затверджений у спірних правовідносинах детальний план території суперечить Генеральному плану міста Суми з огляду на охоплення ним зони охоронюваного ландшафту.

54. З цього приводу відповідач зазначає, що територія забудови оскаржуваного детального плану в зону охоронюваного ландшафту не входить, і такі обставини встановлені апеляційним судом на підставі наявних у справі доказів, у зв`язку з чим наполягає на правильності наведених у оскарженому судовому рішенні висновків про відповідність ДПТ положенням генплану.

55. Враховуючи вищевикладене, Міськрада просить у задоволенні касаційної скарги відмовити, а оскаржену постанову апеляційного суду - залишити без змін.

IV. РЕЛЕВАНТНІ ДЖЕРЕЛА ПРАВА ТА АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ

56. Правові та організаційні основи містобудівної діяльності встановлює Закон України від 17 лютого 2011 року № 3038-VI «Про регулювання містобудівної діяльності», який за преамбулою до нього спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів.

57. Вказаний Закон та інші акти законодавства застосовуються касаційним судом у редакції, чинній станом на момент виникнення спірних у справі правовідносин.

58. Так, за наведеними у статті 1 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» визначеннями термінів, генеральний план населеного пункту - одночасна містобудівна документація на місцевому рівні та землевпорядна документація, що визначає принципові рішення розвитку, планування, забудови та іншого використання території населеного пункту (пункт 2 частини першої).

59. Детальний план території - одночасно містобудівна документація на місцевому рівні та землевпорядна документація, що шукає планувальну організацію та розвиток території (пункт 3 частини першої статті 1 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності»).

60. Функціональна зона території - визначена комплексним планом просторового розвитку території територіальної громади, генеральним планом населеного пункту, планом зонування території частини території територіальної громади, щодо якого визначений певний набір дозволених (переважних (основних) та супутніх) видів цільового призначення земельних ділянок та відповідно до законодавства встановлені обмеження у використанні земель у сфері забудови (пункт 17 частини першої статті 1 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності»).

61. Частинами другою, четвертою статті 2 вищезгаданого Закону встановлено, що інструментом державного регулювання планування території є містобудівна документація, яка розподіляється на державну документацію, регіонального та місцевого рівнів.

Містобудівна документація підлягає стратегічній екологічній оцінці в порядку, встановленому Законом України «Про стратегічну екологічну оцінку». Розділ «Охорона навколишнього природного середовища», що розробляється на складі проекту містобудівної документації, одночасно є звітом про стратегічну екологічну оцінку, який має відповідати вимогам Закону України «Про стратегічну екологічну оцінку».

62. Планування території створюється на державному, регіональному та місцевому рівнях відповідними органами виконавчої влади, Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим та органами місцевого самоврядування.

Планування та забудова земельних ділянок створює їх власниками чи користувачами в установленому законодавством порядку.

Рішення з питань планування та забудови територій приймаються сільськими, селищними, міськими радами та їх виконавчими органами, районними, обласними радами, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями в межах визначених законом повноважень за вимогами містобудівної документації (стаття 8 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності»).

63. За приписами частини першої статті 16 цього ж Закону планування території на місцевому рівні розробляється шляхом розробки та затвердження комплексних планів просторового розвитку території територіальних громад, генеральних планів населених пунктів і детальних планів території, їх оновлення та внесення змін до них.

64. Відповідно до абзаців першого, другого частини першої, частин п`ятої, восьмої статті 19 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» детальний план території деталізує положення генерального плану населеного пункту або комплексного плану та визначає планову організацію та розвиток частини території населеного пункту або за його межами без змін функціонального призначення цієї території. Детальний план території розробляється з урахуванням обмежень у використанні земель, у тому числі обмежень у використанні приаеродромної території, встановлених відповідно до Повітряного кодексу України.

Детальний план розробляється з визначенням планової організації, просторової композиції та параметрів забудови та ландшафтної організації кварталу, мікрорайону, іншої частини території, призначеної для комплексної забудови чи реконструкції, та підлягає стратегічній екологічній оцінці.

Детальний план території складається з графічних і текстових матеріалів.

Детальний план території розглядається і затверджується сільською, селищною, міською радою протягом 30 днів з дня його подання.

65. Згідно з наведеними у Законі України від 20 березня 2018 року № 2354-VIII «Про стратегічну екологічну оцінку» визначеннями термінів (пункти 3, 6, 7 частини першої статті 1 цього Закону): документи державного планування - стратегії, плани, схеми, містобудівна документація, загальнодержавні програми, державні цільові програми та інші програми і програмні документи, включаючи зміни до них, які розробляються та/або підлягають затвердженню органом державної влади, органом місцевого самоврядування; наслідки для довкілля, у тому числі для здоров`я населення, - будь-які ймовірні наслідки для флори, фауни, біорізноманіття, ґрунту, надр, клімату, повітря, води, ландшафту, природних територій та об`єктів, безпеки життєдіяльності населення та його здоров`я, матеріальних активів, об`єктів культурної спадщини та взаємодія цих факторів; стратегічна екологічна оцінка - процедура визначення, опису та оцінювання наслідків виконання документів державного планування для довкілля, у тому числі для здоров`я населення, виправданих альтернатив, розроблення заходів із запобігання, зменшення та пом`якшення можливих негативних наслідків, яка включає визначення обсягу стратегічної екологічної оцінки, складання звіту про стратегічну екологічну оцінку, проведення громадського обговорення та консультацій (за потреби - транскордонних консультацій), врахування у документі державного планування звіту про стратегічну екологічну оцінку, результатів громадського обговорення та консультацій, інформування про затвердження документа державного планування та здійснюється у порядку, визначеному цим Законом.

66. Метою стратегічної екологічної оцінки є сприяння сталому розвитку шляхом забезпечення охорони довкілля, безпеки життєдіяльності населення та охорони його здоров`я, інтегрування екологічних вимог під час розроблення та затвердження документів державного планування (частина перша статті 3 Закону України «Про стратегічну екологічну оцінку»).

67. До суб`єктів стратегічної екологічної оцінки норми статті 4 вищенаведеного Закону відносять, зокрема, органи місцевого самоврядування, які також охоплюються поняттям замовника у розумінні норм пункту 4 частини першої статті 1 Закону України «Про стратегічну екологічну оцінку».

68. Частинами першою, третьою статті 11 Закону України «Про стратегічну екологічну оцінку» визначено, що замовник забезпечує складання звіту про стратегічну екологічну оцінку після врахування зауважень і пропозицій, отриманих у процесі громадського обговорення заяви про визначення обсягу стратегічної екологічної оцінки та наданих органами, зазначеними у статтях 6-8 цього Закону.

У складі містобудівної документації звітом про стратегічну екологічну оцінку для проектів містобудівної документації є розділ «Охорона навколишнього природного середовища», який має відповідати вимогам частини другої цієї статті.

69. Статтями 12, 13 Закону України «Про стратегічну екологічну оцінку» передбачається проведення громадського обговорення у процесі стратегічної екологічної оцінки, а також консультації з органами виконавчої влади у процесі стратегічної екологічної оцінки.

70. Правові та організаційні засади оцінки впливу на довкілля, спрямованої на запобігання шкоді довкіллю, забезпечення екологічної безпеки, охорони довкілля, раціонального використання і відтворення природних ресурсів, у процесі прийняття рішень про провадження господарської діяльності, яка може мати значний вплив на довкілля, з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів, встановлює Закон України від 23 травня 2017 року № 2059-VIII «Про оцінку впливу на довкілля».

71. Абзацом першим частини першої статті 3 вищезазначеного Закону передбачено, що здійснення оцінки впливу на довкілля є обов`язковим у процесі прийняття рішень про провадження планованої діяльності, визначеної частинами другою і третьою цієї статті. Така планована діяльність підлягає оцінці впливу на довкілля до прийняття рішення про провадження планованої діяльності.

V. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

V.I Оцінка доводів учасників справи і висновків судів попередніх інстанцій

72. Відповідно до частин першої - третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

73. Згідно з частинами першою, другою статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

74. Перевіряючи у межах повноважень, встановлених процесуальним законом, та доводів касаційної скарги, які зумовили відкриття касаційного провадження у справі, правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, а також надаючи оцінку аргументам сторін, Верховний Суд виходить з такого.

75. З огляду на вказані у касаційній скарзі доводи, які слугували підставою для відкриття касаційного провадження у цій справі, під час її розгляду в касаційному порядку належить перевірити правильність застосування судами попередніх інстанцій норм права з таких питань:

1) чи суперечили положення затвердженого у спірних правовідносинах детального плану території наявному і чинному станом на момент їх виникнення генеральному плану населеного пункту;

2) чи підлягав детальний план території, затверджений відповідачем, обов`язковій стратегічній екологічній оцінці відповідно до Закону України «Про стратегічну екологічну оцінку»;

3) чи вимагав закон погодження переданого відповідачу на затвердження проєкту детального плану території з органами охорони культурної спадщини.

Позиція Верховного Суду в частині доводів касаційної скарги щодо протиправності спірного рішення з огляду на не проведення стратегічної екологічної оцінки.

76. Верховний Суд неодноразово викладав висновки щодо застосування норм права під час вирішення питання стосовно обов`язковості проведення стратегічної економічної оцінки такої містобудівної документації на місцевому рівні як детальний план території населеного пункту.

77. Зокрема у постановах Верховного Суду від 4 серпня 2023 року у справі № 320/9672/21 та від 11 березня 2024 року у справі № 400/3201/19 зазначено, що стратегічна екологічна оцінка обов`язково проводиться для документів державного планування, які відповідають одночасно двом критеріям, зазначеним у статті 2 Закону України «Про стратегічну екологічну оцінку», а у випадку, якщо проєкт документів державного планування відповідає лише одному із таких критеріїв, то рішення щодо здійснення стратегічної екологічної оцінки замовник приймає самостійно.

78. Для визначення наявності підстав для обов`язкового проведення стратегічної екологічної оцінки документа державного планування необхідно перевірити: 1) сферу та вид діяльності, щодо якого розробляється проєкт відповідного документа, 2) наявність положень законодавства, які встановлюють для такого виду діяльності обов`язкову оцінку впливу на довкілля.

79. Тому Верховний Суд у вищевказаних постановах констатував, що обов`язкова стратегічна екологічна оцінка проводиться під час розроблення проєкту містобудівної документації на місцевому рівні, зокрема детального плану території, у разі, якщо сфера та вид запланованої на відповідній території діяльності віднесені законодавством до тих, щодо яких передбачено здійснення процедури оцінки впливу на довкілля, або які вимагають оцінки, зважаючи на особливості такої діяльності та ймовірні наслідки від її здійснення для територій та об`єктів природно-заповідного фонду та екологічної мережі, а також для довкілля та здоров`я населення.

80. Отже для правильного вирішення спору у справі, яка розглядається, судам попередніх інстанцій необхідно було з`ясувати і перевірити доказами обставини щодо того, чи віднесені передбачені у спірному детальному плані сфера та вид запланованої діяльності до тих, стосовно яких законодавством передбачено здійснення процедури оцінки впливу на довкілля, або є такими, які вимагають оцінки з огляду на ймовірні наслідки такої діяльності.

81. У оскарженій постанові апеляційного суду слушно звернуто увагу на наказ Міністерства екології та природних ресурсів України від 10 серпня 2018 року № 296 «Про затвердження Методичних рекомендацій із здійснення стратегічної екологічної оцінки документів державного планування» підготовлених на виконання Закону України «Про стратегічну екологічну оцінку», у яких надано роз`яснення з приводу застосування статті 2 Закону України «Про стратегічну екологічну оцінку» (далі - Методичні рекомендації).

82. Відповідно до Розділу IV вищезгаданих Методичних рекомендацій перед тим як розпочати процедуру стратегічної екологічної оцінки рекомендується визначити, чи підлягає проект документу державного планування цій процедурі, тобто зробити попередню оцінку проекту документа державного планування, що відіграє велику роль у забезпеченні ефективності системи стратегічної екологічної оцінки в цілому. Попередня оцінка основана на переліку критеріїв, які дозволяють оцінити чи підлягає проект документу державного планування процедурі стратегічної екологічної оцінки. Крім того, попередня оцінка може включати і консультації з Мінприроди, МОЗ, або місцевими органами. Стратегічна екологічна оцінка обов`язково проводиться щодо проектів документів державного планування, які відповідають одночасно двом критеріям статті 2 Закону. Якщо проект документа державного планування відповідає лише одному критерію, наведеному у статті 2 Закону, замовнику рекомендується самостійно прийняти рішення про необхідність здійснення стратегічної екологічної оцінки.

83. Суд апеляційної інстанції вважав, що запланована згідно з детальним планом діяльність на охопленій цим документом території не віднесена до тієї діяльності, стосовно якої законодавством вимагається здійснення процедури оцінки впливу на довкілля. Тому апеляційний суд визнав безпідставними висновки суду першої інстанції про те, що у спірних відносинах така оцінка є обов`язковою, а отже обов`язковим є й проведення стратегічної екологічної оцінки проєкту затвердженої відповідачем містобудівної документації на місцевому рівні - детального плану території.

84. Перевіряючи правильність застосування норм матеріального і процесуального права у частині вищевказаних висновків, колегія суддів виходить з такого.

85. З наявних у справі та досліджених судом апеляційної інстанції матеріалів детального плану території по АДРЕСА_1 вбачається, що на частині охопленої ним території площею 1,3587 га запропоновано будівництво одного багатоквартирного житлового будинку з вбудованими приміщеннями громадського призначення. Проєктом передбачено підключення багатоквартирного житлового будинку до централізованого водопостачання та водовідведення, а також облаштування 25-ти місць для тимчасового паркування автомобільного транспорту, благоустрій прибудинкової території.

86. Окрім цього суд апеляційної інстанції установив, що у спірному детальному плані передбачається низка охоронних, збережувальних та відновлювальних заходів (забезпечується охорона природного середовища, особливостей рельєфу, водоймищ, збереження пейзажу, захист берегових, лукових територій від зсувів та розмиву, укріплення схилів, ярів, їх озеленення).

87. Проаналізувавши, у світлі таких обставин, приписи частини другої і третьої статті 3 Закону України «Про оцінку впливу на довкілля», а також зважаючи на ймовірні наслідки від здійснення передбаченої детальним планом діяльності для довкілля та здоров`я населення, колегія суддів констатує, що сфера та вид цієї діяльності не віднесені до тих, щодо яких законодавством вимагається обов`язкова оцінка впливу на довкілля.

88. Тому Верховний Суд підтримує наведені у оскарженій постанові апеляційного суду висновки про відсутність у спірних правовідносинах визначених законом підстав для обов`язкового проведення стратегічної екологічної оцінки проєкту затвердженого відповідачем детального плану території.

89. Верховний Суд вважає необґрунтованими висловлені у касаційній скарзі аргументи про неврахування судом апеляційної інстанції висновків щодо застосування норм права, які наведено у постановах Верховного Суду від 30 вересня 2021 року у справі № 320/1030/19, від 15 липня 2021 року у справі 1.380.2019.004556, від 9 лютого 2022 року у справі № 1.380.2019.000607 та від 11 липня 2022 року у справі № 520/9684/19 про обов`язковість стратегічної екологічної оцінки детального плану території.

90. З цього приводу колегія суддів зазначає, що правовідносини у вищевказаних судових справах та у справі, яка розглядається, не є подібними й обумовлені різними фактичними обставинами.

91. Так, у справі, яка розглядається, суди попередніх інстанцій встановили, що у розділі XV. МІСТОБУДІВНІ ЗАХОДИ ЩОДО ПОЛІПШЕННЯ СТАНУ НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА Пояснювальної записки оскаржуваного ДПТ було наведене обґрунтування щодо не здійснення Стратегічної екологічної оцінки, а саме, - з покликанням на відповідні норми законів України «Про регулювання містобудівної діяльності», «Про стратегічну екологічну оцінку» та «Про оцінку впливу на довкілля», з урахуванням виду запланованої діяльності на території, охоплений детальним планом, зауважено, що об`єкт проектування не відноситься до тих об`єктів, які можуть мати значний вплив на довкілля та підлягають оцінці впливу на довкілля, тому констатовано, що проект детального плану території не підлягає стратегічній екологічній оцінці.

92. Судовим розглядом цієї справи установлено й те, що проєкт детального плану території на земельній ділянці по АДРЕСА_1 було опубліковано 8 червня 2021 року на офіційному Інформаційному порталі Сумської міської ради в розділі: Документи - Містобудівна документація - Проектна містобудівна документація.

93. Однак у постанові Верховного Суду від 30 вересня 2021 року у справі № 320/1030/19 відображено обставини про те, що вимоги стосовно оприлюднення розділу «Охорона навколишнього природного середовища» або звіту про стратегічну екологічну оцінку на офіційному веб-сайті відповідачем дотримані не були.

94. Схожі фактичні обставини вказані й у постанові Верховного Суду від 11 липня 2022 року у справі № 520/9684/19.

95. У постанові Верховного Суду від 15 липня 2021 року у справі 1.380.2019.004556, на яку як на приклад неоднакового правозастосування покликається скаржник, питання стосовно необхідності проведення стратегічної екологічної оцінки поставало у світлі внесених у законодавство змін у зв`язку з прийняттям Закону України «Про стратегічну екологічну оцінку», який набрав чинності 12 квітня 2018 року та введений в дію 12 жовтня 2018 року.

96. Верховний Суд у тій справі виклав висновок щодо застосування норм вищезгаданого Закону про те, що обов`язок дотримання процедур стратегічної екологічної оцінки, визначених вказаним Законом, має застосовуватися після 12 жовтня 2018 року.

97. Установивши, що спірні проєкти детальних планів території були подані на затвердження до уповноваженого на те органу 19 жовтня 2018 року, тобто після введення в дію Закону України «Про стратегічну екологічну оцінку», Верховний Суд виснував, що норми цього Закону поширювали свою дію на спірні у тій справі правовідносини, а отже у розробника проєкту такої містобудівної документації виник обов`язок дотримання процедур стратегічної екологічної оцінки, визначених вказаним Законом, проте жодних дій, спрямованих на здійснення стратегічної екологічної оцінки, яка вже вимагалася у вказаний період, вчинено не було.

98. Подібні обставини наведені й у постанові Верховного Суду від 9 лютого 2022 року у справі № 1.380.2019.000607, однак у справі, що розглядається, питання щодо застосування закону в часі не поставали, оскільки рішення про розроблення детального плану було прийнято міською радою у жовтні 2020 року, а його затвердження відбулось у січні 2022 року, тобто спірні у цій справі правовідносини виникли вже після набрання чинності та введення у дію Закону України «Про стратегічну екологічну оцінку».

99. Тому Верховний Суд констатує відсутність підстав для застосування вищезгаданих висновків Верховного Суду до тих правовідносин, у яких виник спір у справі, яка розглядається, й не погоджується з аргументами прокурора про необхідність їх врахування апеляційним судом під час апеляційного перегляду справи.

Оцінка доводів касаційної скарги щодо невідповідності положень затвердженого спірним рішенням відповідача детального плану території вимогам Генеральному плану міста Суми.

100. Обґрунтовуючи касаційну скаргу в цій частині доводів, прокурор стверджує, що детальний план території населеного пункту, який був затверджений спірним рішенням Міськради, суперечить вимогам Генерального плану міста Суми, оскільки передбачає будівництво багатоквартирного житлового будинку в межах зони охоронюваного ландшафту.

101. У зв`язку з цим скаржник вважає, що суд першої інстанції при виборі і застосуванні норм права до спірних правовідносин у справі, що розглядається, обґрунтовано врахував правові позиції Верховного Суду, згідно з якими детальний план території у межах населеного пункту є видом містобудівної документації, положення якого мають узгоджуватися з генеральним планом населеного пункту та не суперечити йому.

102. І навпаки, наполягає на тому, що апеляційний суд дійшов висновку про відповідність положень детального плану вимогам генерального плану без урахування дійсних обставин справи та вищезгаданих висновків Верховного Суду щодо застосування норм права.

103. Міськрада такі наведені прокурором аргументи заперечує та наголошує на правильності висновків суду апеляційної інстанції.

104. Надаючи оцінку вищезазначеним доводам учасників справи та перевіряючи викладені судами попередніх інстанцій висновки по суті спору, Верховний Суд звертає увагу на таке.

105. За результатами дослідження та аналізу текстових і графічних матеріалів наявного у спірних відносинах детального плану території суд першої інстанції встановив, що вказаним містобудівним документом охоплюється, зокрема зона охоронюваного ландшафту. На підтвердження таких висновків суд першої інстанції посилався на наявний у справі аналіз містобудівної документації, який є невід`ємною частиною матеріалів детального плану й містить у собі такі графічні матеріали як викопіювання з Генерального плану м. Суми, Плану зонування території м. Суми, Історико - архітектурного опорного плану, меж історичних ареалів, зон охорони пам`яток м. Суми.

106. Установивши, що відповідно до затвердженого у спірних правовідносинах детального плану території у межах зони охоронюваного ландшафту передбачалась можливість будівництва багатоквартирного житлового будинку з вбудованими приміщеннями громадського призначення та облаштування 25-ти місць для тимчасового паркування автомобільного транспорту, суд першої інстанції виснував невідповідність положень такого містобудівного документа вимогам Генерального плану м. Суми.

107. Заперечуючи такі висновки, суд апеляційної інстанції у своїй постанові зазначав, що межа земельної ділянки, яка згідно з оскарженим у цій справі детальним планом передбачена під забудову, співпадає з земельною ділянкою, яку орендує третя особа - ФОП ОСОБА_1 , яка знаходиться в межах червоних ліній, межує і водночас не входить до зони охоронюваного ландшафту, визначеної відповідно до Пояснювальної записки Історико - архітектурного опорного плану міста Суми.

108. Апеляційний суд вважав, що зона охоронюваного ландшафту не виходить за межі скверу «Дружба», з яким межує визначена у детальному плані територія забудови.

109. Суд апеляційної інстанції зауважував, що територія забудови межує з зоною охоронюваного ландшафту і перебуває у межах земельної ділянки з кадастровим номером 5910136600:18:012:0027, загальною площею 0,1375 га, за адресою: АДРЕСА_1 , яка станом на дату затвердження детального плану території мала цільове призначення: для громадської та житлової забудови.

110. З цих підстав апеляційний суд дійшов висновку про відповідність вищезгаданого детального плану території положенням Генерального плану міста Суми.

111. Верховний Суд не погоджується з такою позицією суду апеляційної інстанції та відзначає, що суд першої інстанції з покликанням на конкретні докази правильно установив те, що детальний план території по АДРЕСА_1 включав у себе зони охоронюваного ландшафту, а саме - зони зелених насаджень загального користування та рекреаційну зону озеленених територій загального користування (Р-3), у межах яких заборонено будівництво капітальних будинків та споруд, що підтверджується планом зонування території м. Суми.

112. На підставі графічних матеріалів детального плану території суд першої інстанції установив, що земельна ділянка з кадастровим номером 5910136600:18:012:0027, на якій згідно з детальним планом передбачається будівництво багатоквартирного житлового будинку, знаходиться в зоні охоронюваного ландшафту.

113. Апеляційний суд, покликаючись у своїй постанові здебільшого на текстові матеріали Історико - архітектурного опорного плану міста Суми, та необґрунтовано вважаючи, що така функціональна зона обмежується лише сквером «Дружба», помилково констатував у своїй постанові те, що визначена детальним планом території земельна ділянка, на якій передбачається можливість забудови, не входить до зони охоронюваного ландшафту.

114. З огляду на зміст рішення суду першої інстанції та досліджені ним докази, на які він посилається, Верховний Суд вважає, що вищезгадані висновки апеляційного суду зроблені без урахування фактичних обставин справи та наявних у ній матеріалів.

115. Те, що затверджений у спірних відносинах детальний план території включав у себе зону охоронюваного ландшафту, підтверджується й пояснювальною запискою до детального плану, в якій безпосередньо зазначено, що територія проєктування знаходиться, у тому числі в межах зони охоронюваного ландшафту.

116. Про це зазначав й суд першої інстанції у своєму рішенні, тоді як апеляційний суд, вказуючи фактично протилежне, таких обставин з посиланням на докази не спростував.

117. Колегія суддів відзначає, що згідно з наявним станом на момент виникнення спірних правовідносин правовим регулюванням план зонування території (зонінг) визначався як документація, що є складовою комплексного плану просторового розвитку території територіальної громади або генерального плану населеного пункту і визначає умови та обмеження використання території у межах визначених функціональних зон (пункт 9 частини першої статті 1 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності»).

118. План зонування території розробляється з метою створення сприятливих умов для життєдіяльності людини, забезпечення захисту територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру, запобігання надмірній концентрації населення і об`єктів виробництва, зниження рівня забруднення навколишнього природного середовища, охорони та використання територій з особливим статусом, у тому числі ландшафтів, об`єктів історико-культурної спадщини, а також земель сільськогосподарського призначення і лісів та підлягає стратегічній екологічній оцінці (абзац другий частини першої статті 18 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності»).

119. За змістом абзацу третього частини п`ятої статті 16-1 та абзацу четвертого частини другої статті 17 вищезазначеного Закону плани зонування територій населених пунктів у межах території територіальної громади розробляються у складі генеральних планів таких населених пунктів, є його обов`язковою складовою.

120. Приписи про те, що план зонування території розробляється у складі, зокрема, генерального плану населеного пункту з метою визначення умов та обмежень використання території у межах визначених функціональних зон, мстяться й у абзаці першому статті 18 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».

121. Аналіз вищенаведених приписів законодавства дає колегії суддів підстави для висновку про те, що план зонування території, який розробляється у складі генерального плану населеного пункту, є його обов`язковою і невід`ємною частиною, а отже у разі, якщо детальний план території суперечить плану зонування, то вважається, що він суперечить і частині генерального плану.

122. У судових рішеннях обох інстанцій у справі, що розглядається, встановлено, що відповідно до пункту 7.4 розділу «Режим використання зон охоронюваного ландшафту» Історико-архітектурного опорного плану міста Суми (сторінка 202) у зонах охоронюваного ландшафту забезпечується охорона природного середовища, збереження і відтворення цінних природних і пейзажних якостей пов`язаного з пам`ятками ландшафту, ліквідація чи візуальна нейтралізація будівель, споруд і насаджень, що спотворюють цей ландшафт.

123. З огляду на доведені судом першої інстанції та підтверджені доказами обставини про те, що детальним планом території по АДРЕСА_1 у межах зони охоронюваного ландшафту передбачалось будівництво багатоквартирного житлового будинку з вбудованими приміщеннями громадського призначення, підключенням його до централізованого водопостачання та водовідведення, а також облаштування 25-ти місць для тимчасового паркування автомобільного транспорту, що не узгоджується з наявним у складі Генерального плану м. Суми зонінгом, який є його невід`ємною і обов`язковою частиною, то колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що затверджений у спірних відносинах детальний план суперечив положенням генерального плану.

124. У зв`язку з цим колегія суддів визнає обґрунтованими зазначені у касаційній скарзі доводи про неврахування судом апеляційної інстанції правових позицій Верховного Суду, викладених у постановах від 21 червня 2018 року у справі № 826/4504/17, від 14 серпня 2018 року у справі № 815/3880/14, від 5 березня 2019 року у справі № 360/2334/17, від 1 жовтня 2019 року у справі № 810/4017/17, від 13 квітня 2020 року у справі № 160/2852/19, від 15 квітня 2020 року у справі № 702/1384/16-а, від 26 травня 2020 року у справі № 750/11932/16-а, від 18 серпня 2020 року у справі № 369/10284/17, від 11 листопада 2020 року у справі № 191/1169/16-а, від 19 жовтня 2021 року у справі № 369/9375/17, від 16 березня 2023 року у справі № 460/3890/20, від 18 січня 2024 року у справі № 380/8447/21, за змістом яких детальний план у межах населеного пункту є видом містобудівної документації, положення якого мають узгоджуватися з генеральним планом населеного пункту та не суперечити йому.

V.IІ Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

125. За правилами пункту 3 частини першої статті 349 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення, не передаючи справи на новий розгляд.

126. Відповідно до частин першої, четвертої статті 351 Кодексу адміністративного судочинства України суд скасовує судове рішення повністю або частково і ухвалює нове рішення у відповідній частині або змінює його, якщо таке судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права або порушенням норм процесуального права.

Зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частин.

127. Провівши касаційний розгляд справи у межах доводів касаційної скарги, які слугували підставою для відкриття касаційного провадження у справі, а також повноважень касаційного суду, визначених статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд дійшов такого висновку.

128. Суд першої інстанції в цілому правильно і обґрунтовано констатував наявність підстав для задоволення позову у справі, яка розглядається, оскільки затверджений відповідачем детальний план території не відповідав положенням Генерального плану міста Суми та не був погоджений з відповідним органом охорони культурної спадщини, що є самостійними та достатніми підставами для скасування рішення Міськради про затвердження такої містобудівної документації на місцевому рівні.

129. Апеляційний суд неправильно застосував норми права й, не врахувавши фактичних обставин у справі, дійшов помилкового висновку про те, що рішення Сумської міської ради від 26 січня 2022 року № 2710 - МР «Про затвердження містобудівної документації - «Детальний план території по АДРЕСА_1 » відповідає закону і не порушує інтересів громади й держави у сфері суспільних відносин, пов`язаних з містобудівною діяльністю та охороною культурної спадщини.

130. З цих підстав Верховний Суд вважає, що рішення суду першої інстанції в цілому відповідало закону й скасоване апеляційним судом помилково.

131. Проте колегія суддів вважає, що суд першої інстанції, в цілому правильно вирішивши спір у справі, що розглядається, дійшов помилкового висновку про необхідність проведення у спірних правовідносинах обов`язкової стратегічної екологічної оцінки детального плану території, у зв`язку з чим ухвалене судом першої інстанції рішення по суті спору в цій частині належить змінити, виклавши його мотивувальну частину відповідно до мотивів, наведених у цій постанові Верховного Суду.

132. Керуючись статтями 340 341 344 349 351 355 356 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу заступника керівника Окружної прокуратури міста Суми задовольнити частково.

Постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 13 березня 2024 року скасувати.

Рішення Сумського окружного адміністративного суду від 24 жовтня 2023 року змінити, виключивши з його мотивувальної частини мотиви та висновки щодо необхідності проведення обов`язкової стратегічної екологічної оцінки проєкту Детального плану території по АДРЕСА_1 , затвердженого рішенням Сумської міської ради від 26 січня 2022 року № 2710 - МР.

У цій частині рішення Сумського окружного адміністративного суду від 24 жовтня 2023 року викласти відповідно до мотивів та висновків, наведених у цій постанові Верховного Суду.

В решті рішення Сумського окружного адміністративного суду від 24 жовтня 2023 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і не оскаржується.

Суддя-доповідач Н.В. Коваленко

Судді: А.Ю. Бучик

А.І. Рибачук