№ 480/2784/21 - Судебная практика в Украине -Законодательство Украины

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 лютого 2023 року

м. Київ

справа № 480/2784/21

адміністративне провадження № К/990/22898/22

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Стеценка С.Г.,

суддів: Тацій Л.В., Мороз Л.Л.,

розглянувши в письмовому провадженні в касаційному порядку адміністративну справу № 480/2784/21

за позовом ОСОБА_1

до Роменської міської ради

про визнання бездіяльності незаконною та зобов`язання вчинити дії

за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 04 червня 2021 року (головуючий суддя: Глазько С. М.) та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2022 року (колегія у складі: головуючого судді: Бартош Н. С., суддів: Подобайло З. Г., Григорова А. М.)

В С Т А Н О В И В:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. У квітні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовом до Роменської міської ради, в якому просив:

- визнати незаконною бездіяльність Роменської міської ради в частині неналежного розгляду та ненадання відповіді на заяву ОСОБА_1 від 28 серпня 2020 року про оформлення в приватну власність житлового приміщення;

- зобов`язати Роменську міську раду здійснити розгляд заяви ОСОБА_1 від 28 серпня 2020 року про оформлення в приватну власність житлового приміщення, у відповідності до Положення «Про порядок передачі квартир (будинків), жилих приміщень у гуртожитках у власність громадян», затвердженого наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 16 грудня 2009 року № 396, за результатами якої прийняти рішення.

2. В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначив про те, що з метою реалізації гарантованого Конституцією України права на житло у відповідності до Положення «Про порядок передачі квартир (будинків), жилих приміщень у гуртожитках у власність громадян», затвердженого наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України 16 грудня 2009 року № 396, звернувся до керівника органу приватизації Роменської міської ради з відповідною заявою про оформлення в приватну власність житлового приміщення. Втім, як зазначає позивач, його жодним чином не було проінформовано про результати розгляду заяви від 28 серпня 2020 року, у зв`язку з чим, на думку позивача, є достатні підстави вважати, що відповідачем допущено бездіяльність в частині порушення порядку та строків розгляду заяв, а також порушення порядку реєстрації прийнятих документів.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

3. Сумський окружний адміністративний суд рішенням від 04 червня 2021 року, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2022 року позов задовольнив частково. Зобов`язав Роменську міську раду повторно направити ОСОБА_1 відповідь на його заяву від 28 серпня 2020 року. У задоволенні інших вимог відмовлено.

4. Задовольняючи частково позовні вимоги, суди попередніх інстанцій виходили з того, що з метою дотримання прав позивача, визначених Законом України «Про звернення громадян», слід зобов`язати відповідача повторно надіслати на адресу позивача відповідь на його заяву від 28 серпня 2020 року, оскільки відповідач не надав суду належних доказів надіслання відповіді на цю заяву.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог в іншій частині, суди зазначили, що вимоги позивача про визнання протиправною бездіяльності Роменської міської ради щодо неналежного розгляду та ненадання відповіді на його заяву від 28 серпня 2020 року з мотивів, наведених у позовній заяві, задоволенню не підлягають, оскільки неможливо стверджувати про протиправну бездіяльність Роменської міської ради щодо неналежного розгляду та ненадання відповіді на таку заяву, оскільки позивачу була надана відповідь на його звернення листом від 03 вересня 2020 року № 03-26/2159 «Про приватизацію кімнат в гуртожитку».

Крім того, суди першої та апеляційної інстанції зазначили, що не підлягає задоволенню вимога позивача про зобов`язання Роменської міської ради здійснити розгляд заяви ОСОБА_1 від 28 серпня 2020 року про оформлення в приватну власність житлового приміщення, у відповідності до Положення «Про порядок передачі квартир (будинків), жилих приміщень у гуртожитках у власність громадян», затвердженого наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 16 грудня 2009 року № 396 та за результатами її розгляду прийняти рішення, оскільки відповідно до листа від 03 вересня 2020 року № 03-26/2159, вказана заява була розглянута.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

5. 24 серпня 2022 року на адресу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 04 червня 2021 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2022 року, в якій скаржник просить скасувати вказані судові рішення, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

6. Обґрунтовуючи касаційну скаргу, скаржник зазначає про те, що судами першої та апеляційної інстанцій неправильно застосовані норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи по суті.

Крім того, на думку скаржника, суд першої інстанції помилково відніс справу до категорії справ незначної складності.

Також, ОСОБА_1 посилається на те, що судами попередніх інстанцій взято до уваги докази, які не можуть бути допустимими, оскільки копія документу оформлена неналежним чином - без зазначення дати її засвідчення.

Також, позивач зазначає, що відзив у цій справі був поданий виконавчим комітетом Роменської міської ради, проте така юридична особа не є стороною у справі. За таких обставин, оскільки відповідачем не було подано відзив на позов, то є підстави вважати, що Роменська міська рада цей позов визнала.

ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

7. Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24 серпня 2022 року вказану касаційну скаргу передано на розгляд колегії суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду: головуючий суддя (суддя-доповідач) Стародуб О. П., судді: Кравчук В. М., Стрелець Т. Г.

8. До початку розгляду справи по суті суддями Стародубом О. П., Кравчуком В. М., Стрелець Т. Г., заявлено самовідводи від участі у розгляді справи за цією касаційною скаргою у зв`язку з порушенням порядку визначення суддів для розгляду справи, встановленого статтею 31 КАС України, а саме: без врахування спеціалізації.

9. Ухвалою Верховного Суду від 09 вересня 2022 року задоволено заяви Стародуба О. П. , Кравчука В. М. , Стрелець Т. Г. про самовідвід. Відведено суддів Стародуба О.П., Кравчука В. М., Стрелець Т. Г. від розгляду справи № 480/2784/21 за позовом ОСОБА_1 до Роменської міської ради про визнання бездіяльності незаконною та зобов`язання вчинити дії.

10. Ухвалою Верховного Суду від 13 вересня 2022 року внесено виправлення в текст ухвали Верховного Суду про самовідвід у цій справі та замість: «ухвала Верховного Суду 09 вересня 2022 року», вважати правильним «ухвала Верховного Суду 12 вересня 2022 року».

11. Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16 вересня 2022 року, який здійснено на підставі розпорядження заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду від 16 вересня 2022 року № 1454/0/78-22, у зв`язку із постановленням Верховним Судом 12 вересня 2022 року (з урахуванням ухвали від 13 вересня 2022 року про виправлення описки) ухвали про відведення судді-доповідача Стародуба О. П. та суддів Кравчука В. М., Стрелець Т. Г. від розгляду матеріалів цієї касаційної скарги, визначено новий склад колегії суддів: головуючий суддя (суддя-доповідач) Єресько Л. О., судді Губська О. А., Загороднюк А. Г.

12. Ухвалою Верховного Суду від 20 вересня 2022 року касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 04 червня 2021 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2022 року у справі № 480/2784/21 за позовом ОСОБА_1 до Роменської міської ради про визнання бездіяльності незаконною та зобов`язання вчинити дії - залишено без руху. Надано скаржнику строк у десять днів з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги, зазначених у мотивувальній частині ухвали.

13. На виконання вимог ухвали Верховного Суду від 20 вересня 2022 року від позивача надійшло клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження та уточнена касаційна скарга, з обґрунтуванням підстав касаційного оскарження, передбачених частиною четвертою статті 328 КАС України.

Ухвалою Верховного Суду від 04 листопада 2022 року задоволено заяви суддів Єресько Л. О., Губської О. А., Загороднюка А. Г. про самовідвід. Відведено суддів Єресько Л. О., Губську О. А., Загороднюка А. Г. від розгляду касаційної скарги ОСОБА_1 у справі №480/2784/21, у зв`язку з порушенням порядку визначення суддів для розгляду справи, встановленого статтею 31 КАС України, а саме: без врахування спеціалізації.

14. Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07 листопада 2022 року, який здійснено на підставі розпорядження заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду від 07 листопада 2022 року № 1674/0/78-22, у зв`язку із постановленням Верховним Судом 04 листопада 2022 року ухвали про відведення судді-доповідача Єресько Л. О., суддів Губської О. А., Загороднюка А. Г. від розгляду матеріалів цієї касаційної скарги, визначено новий склад колегії суддів: головуючий суддя (суддя-доповідач) Стеценка С. Г., судді Бучик А. Ю., Тацій Л. В., касаційну скаргу передано судді-доповідачу.

15. Розпорядженням заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду від 28 листопада 2022 року № 1788/0/78-22, на підставі службової записки судді-доповідача щодо настання обставин, які унеможливлюють розгляд судових справ, у зв`язку з відрядженням судді Бучик А. Ю., з метою дотримання строків розгляду справ, відповідно до Положення про автоматизовану систему документообігу суду та Тимчасових засад використання автоматизованої системи документообігу суду за допомогою автоматизованої системи здійснено заміну судді Бучик А. Ю.

16. Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28 листопада 2022 року визначено новий склад колегії суддів: головуючий суддя (суддя-доповідач) Стеценка С. Г., судді Тацій Л. В., Мороз Л. Л.

17. Ухвалою Верховного Суду від 29 листопада 2022 року відкрито провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 04 червня 2021 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2022 року.

18. Ухвалою Верховного Суду від 27 лютого 2023 року закінчено підготовку справи до касаційного розгляду і, враховуючи приписи п. 3 ч. 1 ст. 345 КАС України постановлено здійснювати такий в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами з 28 лютого 2023 року.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

19. Як убачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, 28 серпня 2020 року ОСОБА_1 звернувся до керівника органу приватизації Роменської міської ради із заявою про оформлення в приватну власність житлового приміщення відповідно до Положення «Про порядок передачі квартир (будинків), жилих приміщень у гуртожитках у власність громадян», затвердженого наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 16 грудня 2009 року № 396.

20. Виконавчим комітетом Роменської міської ради Сумської області була розглянута вищевказана заява позивача та листом від 03 вересня 2020 року № 03-26/2159 надана відповідь «Про приватизацію кімнат у гуртожитку», у якій зазначено:

«Згідно Положення «Про порядок передачі квартир (будинків), жилих приміщень у гуртожитках у власність громадян затвердженим наказом Міністерства з питань житлово- комунального господарства України від 16 грудня 2009 року № 396 громадянину необхідно фактично та правомірно не менше п`яти років прожити в даних кімнатах гуртожитку та надати до органу приватизації належним чином оформлені такі документи: - Заяву на приватизацію жилого приміщення у гуртожитку встановленого зразка згідно додатку № 3 до Положення про порядок передачі квартир (будинків), жилих приміщень у гуртожитках у власність громадян; - Довідку про склад сім`ї та займані приміщення гуртожитку встановленого зразка згідно додатку № 4 до Положення про порядок передачі квартир (будинків), жилих приміщень у гуртожитках у власність громадян: - Копію ордеру про надання жилої площі (копія договору найму житлової площі у гуртожитку); - Документи, що підтверджує невикористання житлових чеків для приватизації державного житлового фонду; - Копію документа, що підтверджує право на пільгові умови приватизації».

Вказаний лист - відповідь був підписаний заступником міського голови С. Хоронько.

21. Разом з тим, звертаючись з цим позовом до суду, ОСОБА_1 зазначає, що жодних відповідей та листів від відповідача на його заяву він не отримував.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

22. Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених ст. 341 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.

23. Частиною 2 ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

24. За приписами ст. 40 Конституції України передбачено, що усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов`язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.

25. Згідно зі ч. 1 ст. 1 Закону України від 02 жовтня 1996 року № 393/96-ВР «Про звернення громадян» (далі - Закон № 393/96-ВР ) громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об`єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов`язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.

26. Статтею 3 Закону № 393/96-ВР передбачено, що під зверненнями громадян слід розуміти викладені в письмовій або усній формі пропозиції (зауваження), заяви (клопотання) і скарги.

Пропозиція (зауваження) - звернення громадян, де висловлюються порада, рекомендація щодо діяльності органів державної влади і місцевого самоврядування, депутатів усіх рівнів, посадових осіб, а також висловлюються думки щодо врегулювання суспільних відносин та умов життя громадян, вдосконалення правової основи державного і громадського життя, соціально-культурної та інших сфер діяльності держави і суспільства.

Заява (клопотання) - звернення громадян із проханням про сприяння реалізації закріплених Конституцією та чинним законодавством їх прав та інтересів або повідомлення про порушення чинного законодавства чи недоліки в діяльності підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, народних депутатів України, депутатів місцевих рад, посадових осіб, а також висловлення думки щодо поліпшення їх діяльності. Клопотання - письмове звернення з проханням про визнання за особою відповідного статусу, прав чи свобод тощо.

Скарга - звернення з вимогою про поновлення прав і захист законних інтересів громадян, порушених діями (бездіяльністю), рішеннями державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, об`єднань громадян, посадових осіб.

27. Відповідно до ч. 1, ч. 3 ст. 7 Закону № 393/96-ВР звернення, оформлені належним чином і подані у встановленому порядку, підлягають обов`язковому прийняттю та розгляду.

Якщо питання, порушені в одержаному органом державної влади, місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, об`єднаннями громадян або посадовими особами зверненні, не входять до їх повноважень, воно в термін не більше п`яти днів пересилається ними за належністю відповідному органу чи посадовій особі, про що повідомляється громадянину, який подав звернення. У разі якщо звернення не містить даних, необхідних для прийняття обґрунтованого рішення органом чи посадовою особою, воно в той же термін повертається громадянину з відповідними роз`ясненнями.

Порядок розгляду звернень у формі заяв та скарг, встановлений статтями 15, 16 вищевказаного Закону.

28. За приписами ст. 15, 18 Закону № 393/96-ВР органи державної влади, місцевого самоврядування та їх посадові особи, керівники та посадові особи підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об`єднань громадян, до повноважень яких належить розгляд заяв (клопотань), зобов`язані об`єктивно і вчасно розглядати їх, перевіряти викладені в них факти, приймати рішення відповідно до чинного законодавства і забезпечувати їх виконання, повідомляти громадян про наслідки розгляду заяв (клопотань).

Громадянин, який звернувся із заявою чи скаргою до органів державної влади, місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об`єднань громадян, засобів масової інформації, посадових осіб, має право: особисто викласти аргументи особі, що перевіряла заяву чи скаргу, та брати участь у перевірці поданої скарги чи заяви; знайомитися з матеріалами перевірки; подавати додаткові матеріали або наполягати на їх запиті органом, який розглядає заяву чи скаргу; бути присутнім при розгляді заяви чи скарги; користуватися послугами адвоката або представника трудового колективу, організації, яка здійснює правозахисну функцію, оформивши це уповноваження у встановленому законом порядку; одержати письмову відповідь про результати розгляду заяви чи скарги; висловлювати усно або письмово вимогу щодо дотримання таємниці розгляду заяви чи скарги; вимагати відшкодування збитків, якщо вони стали результатом порушень встановленого порядку розгляду звернень.

29. Згідно зі ст. 19, 20 Закону № 393/96-ВР органи державної влади і місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, об`єднання громадян, засоби масової інформації, їх керівники та інші посадові особи в межах своїх повноважень зобов`язані: об`єктивно, всебічно і вчасно перевіряти заяви чи скарги; у разі прийняття рішення про обмеження доступу громадянина до відповідної інформації при розгляді заяви чи скарги скласти про це мотивовану постанову; на прохання громадянина запрошувати його на засідання відповідного органу, що розглядає його заяву чи скаргу; скасовувати або змінювати оскаржувані рішення у випадках, передбачених законодавством України, якщо вони не відповідають закону або іншим нормативним актам, невідкладно вживати заходів до припинення неправомірних дій, виявляти, усувати причини та умови, які сприяли порушенням; забезпечувати поновлення порушених прав, реальне виконання прийнятих у зв`язку з заявою чи скаргою рішень; письмово повідомляти громадянина про результати перевірки заяви чи скарги і суть прийнятого рішення; вживати заходів щодо відшкодування у встановленому законом порядку матеріальних збитків, якщо їх було завдано громадянину в результаті ущемлення його прав чи законних інтересів, вирішувати питання про відповідальність осіб, з вини яких було допущено порушення, а також на прохання громадянина не пізніш як у місячний термін довести прийняте рішення до відома органу місцевого самоврядування, трудового колективу чи об`єднання громадян за місцем проживання громадянина; у разі визнання заяви чи скарги необґрунтованою роз`яснити порядок оскарження прийнятого за нею рішення; не допускати безпідставної передачі розгляду заяв чи скарг іншим органам; особисто організовувати та перевіряти стан розгляду заяв чи скарг громадян, вживати заходів до усунення причин, що їх породжують, систематично аналізувати та інформувати населення про хід цієї роботи.

У разі необхідності та за наявності можливостей розгляд звернень громадян покладається на посадову особу чи підрозділ службового апарату, спеціально уповноважені здійснювати цю роботу, в межах бюджетних асигнувань. Це положення не скасовує вимоги абзацу дев`ятого частини першої цієї статті.

30. Звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п`ятнадцяти днів від дня їх отримання. Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення.

При цьому, загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п`яти днів.

31. Аналіз зазначених вище норм права, дає підстави зробити висновок, що громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об`єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов`язків, при цьому, таке право кореспондується із обов`язками органів влади здійснити розгляд таких звернень, з урахуванням їх функціональних обов`язків.

Таким чином, зважаючи на законодавчо встановлений обов`язок органу, до якого направлене звернення, щодо своєчасного розгляду та надіслання заявнику у письмовій формі результатів розгляду звернення, орган вважається таким, що виконав передбачений Конституцією України обов`язок, якщо склав відповідь на звернення особи у чіткій відповідності до поставлених у ньому питань і довів зміст відповіді до заявника в обраний ним спосіб: поштою або засобами електронного зв`язку.

32. Як убачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, 28 серпня 2020 року ОСОБА_1 звернувся до керівника органу приватизації Роменської міської ради із заявою про оформлення в приватну власність житлового приміщення відповідно до Положення «Про порядок передачі квартир (будинків), жилих приміщень у гуртожитках у власність громадян», затвердженого наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 16 грудня 2009 року № 396.

На зазначену заяву Виконавчим комітетом Роменської міської ради Сумської області була надана відповідь листом від 03 вересня 2020 року № 03-26/2159 «Про приватизацію кімнат у гуртожитку».

33. За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій щодо наявності підстав вважати, що відповідачем не було допущено протиправної бездіяльності в частині розгляду заяви та складення відповіді на неї.

34. Також, колегія суддів погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій, що оскільки в матеріалах справи відсутні належні докази надіслання відповідачем відповіді позивачу, то належним способом захисту прав позивача у цій справі є зобов`язання відповідача повторно направити ОСОБА_1 відповідь на його заяву від 28 серпня 2020 року.

35. Щодо доводів скаржника про те, що суд першої інстанції помилково відніс справу до категорії справ незначної складності, слід зазначити таке.

36. За приписами частин четвертої - шостої статті 12 КАС України виключно за правилами загального позовного провадження розглядаються справи у спорах: 1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом; 2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності; 4) щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 5) щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України «Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років»; 6) щодо оскарження індивідуальних актів Національного банку України, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Міністерства фінансів України, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, рішень Кабінету Міністрів України, визначених частиною першою статті 266-1 цього Кодексу.

Умови, за яких суд має право розглядати справи у загальному або спрощеному позовному провадженні, визначаються цим Кодексом.

37. Для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи щодо:

1) прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби, окрім справ, в яких позивачами є службові особи, які у значенні Закону України «Про запобігання корупції» займають відповідальне та особливо відповідальне становище;

2) оскарження бездіяльності суб`єкта владних повноважень або розпорядника інформації щодо розгляду звернення або запиту на інформацію;

3) оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг;

4) припинення за зверненням суб`єкта владних повноважень юридичних осіб чи підприємницької діяльності фізичних осіб - підприємців у випадках, визначених законом, чи відміни державної реєстрації припинення юридичних осіб або підприємницької діяльності фізичних осіб - підприємців;

5) оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо в`їзду (виїзду) на тимчасово окуповану територію;

6) оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

7) стягнення грошових сум, що ґрунтуються на рішеннях суб`єкта владних повноважень, щодо яких завершився встановлений цим Кодексом строк оскарження;

8) типові справи;

9) оскарження нормативно-правових актів, які відтворюють зміст або прийняті на виконання нормативно-правового акта, визнаного судом протиправним і нечинним повністю або в окремій його частині;

10) інші справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження;

11) перебування іноземців або осіб без громадянства на території України.

38. Відповідно до частин другої - п`ятої статті 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

39. При вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) значення справи для сторін; 2) обраний позивачем спосіб захисту; 3) категорію та складність справи; 4) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; 5) кількість сторін та інших учасників справи; 6) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 7) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

40. За правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах:

1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом;

2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності;

4) щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Суд має відмовити у розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження або постановити ухвалу про розгляд справи за правилами загального позовного провадження, якщо після прийняття судом до розгляду заяви позивача про збільшення розміру позовних вимог або зміну предмета позову справа підпадає під дію частини четвертої цієї статті.

41. Статтею 259 КАС України визначено, що клопотання позивача про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження подається у письмовій формі одночасно з поданням позовної заяви або може міститися у ній.

Таке клопотання має стосуватися розгляду за правилами спрощеного позовного провадження всієї справи і не може стосуватися лише певної частини позовних вимог, інакше суд повертає його без розгляду, про що зазначає в ухвалі про відкриття провадження у справі.

Порядок вирішення питання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження встановлює стаття 260 КАС України, згідно з якою питання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.

42. У випадку, передбаченому частиною першою статті 259 цього Кодексу, за наслідками розгляду відповідного клопотання позивача суд з урахуванням конкретних обставин справи може:

1) задовольнити клопотання та визначити строк відповідачу для подання заяви із запереченнями щодо розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження; або

2) відмовити в задоволенні клопотання та розглянути справу за правилами загального позовного провадження.

43. Якщо суд за результатами розгляду клопотання позивача дійде висновку про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, він зазначає про це в ухвалі про відкриття провадження у справі.

Якщо відповідач в установлений судом строк подасть заяву із запереченнями проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, суд залежно від обґрунтованості заперечень відповідача протягом двох днів із дня її надходження до суду постановляє ухвалу про:

1) залишення заяви відповідача без задоволення;

2) розгляд справи за правилами загального позовного провадження та заміну засідання для розгляду справи по суті підготовчим засіданням.

Якщо відповідач не подасть у встановлений судом строк такі заперечення, він має право ініціювати перехід до розгляду справи за правилами загального позовного провадження лише у випадку, якщо доведе, що пропустив строк із поважних причин.

Якщо суд вирішив розглянути справу в порядку спрощеного позовного провадження, але в подальшому постановив ухвалу про розгляд справи за правилами загального позовного провадження, розгляд справи починається зі стадії відкриття провадження у справі. У такому випадку повернення до розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження не допускається.

44. З аналізу приписів вищевказаних норм вбачається, що статтями 12 та 257 КАС України за вичерпним переліком визначено справи, розгляд яких повинен здійснюватися виключно за правилами загального позовного провадження, тоді як за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, передбачених процесуальним законом.

45. Проаналізувавши обставини, встановлені судами попередніх інстанцій у справі, яка розглядається, а також беручи до уваги предмет цього спору, наведені Товариством підстави позову, характер і суть спірних правовідносин та предмет доказування у справі, колегія суддів вважає, що така не підпадає під жоден з випадків, передбачених статтями 12 та 257 Кодексу адміністративного судочинства України, у яких розгляд справи повинен відбуватись виключно за правилами загального позовного провадження.

46. Наявні у справі матеріали не вказують на те, що її учасниками, зокрема й позивачем, подавалось клопотання про розгляд цієї справи за правилами загального позовного провадження або у судах попередніх інстанцій висловлювалась незгода з порядком здійснення судового провадження.

47. В ухвалі про відкриття провадження у цій справі суд першої інстанції навів мотиви щодо вирішення питання про порядок її розгляду й, враховуючи приписи вищенаведених норм процесуального закону в контексті предмета спору та характеру спірних правовідносин, констатував, що справа не підпадає під перелік справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.

48. Тож колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вирішив питання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з урахуванням встановлених у статті 257 КАС України критеріїв і навів відповідні мотиви в ухвалі про відкриття провадження у справі, як це передбачено процесуальним законом.

49. Колегія суддів критично ставиться до посилань скаржника на те, що відзив у цій справі був поданий виконавчим комітетом Роменської міської ради, проте така юридична особа не є стороною у справі, а тому є підстави вважати, що Роменська міська рада цей позов визнала.

50. Інші доводи касаційної скарги не спростовують вищенаведені висновки судів попередніх інстанцій.

51. Частиною другою статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

52. Закон України «Про судоустрій і статус суддів» встановлює, що правосуддя в Україні функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

53. Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

54. Суд враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах «Салов проти України» (заява № 65518/01; пункт 89), «Проніна проти України» (заява № 63566/00; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

55. Суд враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах «Салов проти України» (заява № 65518/01; пункт 89), «Проніна проти України» (заява № 63566/00; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; пункт 29).и повинні діяти вчасно та в належний і послідовний спосіб (рішення у справах «Beyeler v. Italy» № 33202/96, «Oneryildiz v. Turkey» № 48939/99, «Moskal v. Poland» № 10373/05).

56. Відповідно до ч. 1 ст. 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

57. З огляду на вказане, колегія суддів вважає, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій у цій справі є законними та обґрунтованими і не підлягають скасуванню, оскільки суди, всебічно перевіривши обставини справи, вирішили спір у відповідності з нормами матеріального права та при дотриманні норм процесуального права, в оскаржуваних судових рішеннях повно і всебічно з`ясовані обставини в адміністративній справі з наданням оцінки всім аргументам учасників справи, а доводи касаційної скарги їх не спростовують.

58. Оскільки колегія суддів залишає в силі рішення судів першої та апеляційної інстанцій, то відповідно до ст. 139 КАС України судові витрати не підлягають новому розподілу.

Керуючись ст. ст. 341 345 349 350 355 356 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Сумського окружного адміністративного суду від 04 червня 2021 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2022 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

СуддіС.Г. Стеценко Л.В. Тацій Л.Л. Мороз